Синоніми і застарілі назви

• Hydnum cirrhatum Pers., 1794
• Hydnum cirratum Pers., 1794
• Creolophus cirrhatus (Pers.) P. Karst., 1879
• Creolophus cirratus (Pers.) P. Karst., 1879
• Dryodon cirrhatus (Fr.) Quél., 1886
• Steccherinum cirrhatum (Pers.) Teng, 1963
• Hydnum paradoxum Schultz, 1806
• Hydnum corrugatum Fr., 1818
• Creolophus corrugatum (Fr.) P. Karst., 1879
• Dryodon corrugatum (Fr.) Cejp, 1928

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд сидячих, іноді з невиразною бічною ніжкою, розташованих черепичастими зростками зрослих основами, іноді одиночних, притиснутих біля основи та відігнутих догори ближче до краю шапок.

Шапки товсті, м’ясисті, лопатевидні або подушковидні. Поверхня шапок притиснуто-шипувата, шершава, повстиста, спочатку біла, пізніше рожевувато-жовтувата, при висиханні шкіряно-жовта, бурувато-охряна. Край тупий або гострий, іноді бахромчастий.

Гіменофор шипуватий. Шипи довжиною до 10 мм, густі, гострі, гостроконусовидні, білуваті, при висиханні брудно-коричневі або брудно-іржаві.

Споровий порошок білий. Спори 3,5-4 * 3-3,5 мкм, овальної або майже округлої форми, з гладенькою поверхнею, з каплею, амілоїдні, безбарвні.

Тканина товста, товщиною до 3 (іноді більше) см, м’ясиста, спочатку м’яка, пізніше коркувата, біла або рожевувата, при висиханні рожевувато-жовтувата.

Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до вересня, в листяних та змішаних лісах, на мертвих стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно берези, дуба, граба, бука, осики.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.

---

---

    Галерея