Дуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дуб Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення
Дуб звичайний (Quercus robur) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Букові (Fagaceae)
Підродина:	Quercoideae
Рід:	Дуб (Quercus) L., 1753

Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових, що налічує приблизно 430 негібридних видів^[1][2]. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево»^[3].

Опис

Осіннє листя дуба звичайного

Плоди дуба — жолуді

Листки і суцвіття дуба червоного

Листки дуба кам'яного

До дубів належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.

У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями^[3]. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, тоді його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві відтінки можуть різнитися). Але за споживацькими характеристиками його деревина поступається вітчизняному дубу.

У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи^[3]. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).

Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який особливо цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тому з дуба роблять діжки і паркет.

Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці^[3]. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці — плюсці.

Листя дуба є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).

Поширення в Україні

Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

Використання

Найчастіше дуб використовують при виготовленні меблів. Дубові меблі вважають найкрасивішими і міцними, крім того, щільна деревина дає змогу прикрасити деталі рельєфним різьбленням. Також міцність і твердість деревини сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але в той же час міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті деталі різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин дуб вважають найбільш стійкою до гниття серед усіх листяних дерев.

Крім того, використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин.^[4][5]

У харчуванні

Корейське желе-салат з жолудів дуба

Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тому на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. Раніше подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.

Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10-15% зернового для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.

У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування спеціальних сортів тістечок, тортів, печива.

Листя дуба використовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків.^[6]

Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, тому позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу.^[7]

У Кореї з жолудів роблять желе доторі-мук (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відділяючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем періодично відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін.^[8]

Дуб у культурі Кукутень-Трипілля

Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.^[9] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Дуб як символ

Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров’я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості^[10].

У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.

Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. За думкою Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, об'єкт їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свій візит розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, тому що в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога символізувала твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.

Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу сонця, науки і мистецтв — Аполлону^[3]. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові подвиги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі.^[3] Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За легендою, у Геракла була дубова палиця. За деякими версіями з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.

У Стародавньому Римі дуб символізує силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як символ родючості. Священним вважали й дубове поліно, через нього підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.

Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба^{[джерело?]}. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й асоціювався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливу роль відіграє образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів багато церков та монастирів в Ірландії часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.

У давнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується реальним фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева.^[11]

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:

«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила»^[3].

Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «… дуби … незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше чудо світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, тому і жолудь носив назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід»^[3].

Існує також стародавня легенда про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій зі своїм сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожен день страчував з насолодою невинних людей. Жителям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам та князю. Тому вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив маг. Вони просили допомоги. Маг допоміг їм і пішов до князя. Всіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.

У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — емблема Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими версіями християнського переказу хрест розп'яття був зроблено з дуба.

Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя символізує військові звання в збройних силах США.

Дуби-рекордсмени

Дуби — довговічні рослини, деякі з них доживають до двох тисяч років,^[12] а столітні дуби трапляються дуже часто.^[3]

• У парку Салгір у Сімферополі можна побачити 500-річний дуб «Богатир Тавриди». Обіймище його близько 6 м, а діаметр крони досягає 30 м.
• З часів Запорізької січі в селі Верхня Хортиця зберігся 700-річний дуб. Його так і називають Запорізьким дубом. Стовбур цього велетня завширшки 6 м 32 см, коріння розрослося на 100 метрів,^[3] крона сягає 30 м завширшки.^[12] Запорізький дуб, згідно з переказами, був свідком того, як козацтво писало під ним листа турецькому султанові.
• Рекордсмен серед українських дубів — Юзефінський Дуб, який росте в Рокитнянському районі Рівненської області, давньому велетневі понад 1300 років.^[13]
• Інший серед українських дубів рекордсменів — Дуб Чемпіон, який росте в Великоберезнянському районі Закарпатської області. Давній пам'ятці природи близько 1300 років.^[14]
• У місті Сент (Франція) ріс один з найстаріших дубів Європи, заввишки 20 м, з діаметром стовбура 9 м, з дуплом завширшки з невеличку кімнату — 4 м. У його тіні відпочивали легіони Цезаря.^[3]
• Найстаріший дуб в Європі охороняється в Зарасайському районі Утенського повіту Литви. Це Стелмузький Дуб, якому близько двох тисяч років.^[3]

Цікаві факти

• Серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» дуби посіли такі місця:
  • 3 місце в номінації «Найстаріше дерево України» посів 1300-річний Дуб Чемпіон.
  • 2 місце в номінації «Меморіальне дерево України» посіли три 1000-річні Дуби Тараса Шевченка.
  • 3 місце в номінації «Меморіальне дерево України» посів 1000-річний Дуб Максима Залізняка.
  • 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 700-річний Запорізький дуб.
  • 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 1000-річний Юзефінський Дуб.
  • 1 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 900-річний Дуб Ґрюневальда.
  • 3 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 800-річний Монастирський Дуб.
• Грибниці багатьох грибів пов'язані з коренями дерев^[3]. Грибні нитки проходять під шкірку коренів. При цьому виявляється, що корені дерев з грибниці висмоктують воду з мінеральними речовинами, а грибниця з коренів — цукор^[3]. Нитки гриба ніби замінюють кореням кореневі волоски. Дослідами встановлено, що такі дерева, як дуб і бук, без грибів погано ростуть^[3]. Симбіоз гриба і коренів дерева називають мікоризою.
• Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб — дизентерійну паличку^[3].
• У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба; зараз в Карпатах їх є 8 видів^[15].
• На честь цих дерев названо астероїд 8643 Кверкус^[16].

         

• 

  Тисячолітній дуб-велетень в селі Борлінгаус (лат. Borlinghausen) землі Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина

• 

  Старий дуб в Sababurg, Німеччина

• 

  1000-річний дуб (Quercus robur) у Бельгії

• 

  1000-річний дуб в Ньобденіц (нім. Nöbdenitz) в Тюрингії, Німеччина

• 

  1100-річний дуб Максима Залізняка в урочищі Холодний Яр Черкаської області

• 

  Дуб «d'Allouville-Bellefosse» - найстаріший дуб у Франції. Він датується IX століттям.

• 

  Хоробрий Дуб — один з найстаріших дубів у Польщі

• 

  Кора коркового дуба

• 

  Перетин стовбура Quercus robur

• 

  Зрізаний Дуб звичайний

Види

↓ Показувати повністю

1. Quercus acerifolia
2. Quercus acrodonta
3. Quercus aculcingensis
4. Quercus acuta
5. Quercus acutangula
6. Quercus acutifolia
7. Quercus acutissima — дуб найгостріший
8. Quercus aerea
9. Quercus afares
10. Quercus affinis
11. Quercus agrifolia
12. Quercus ajoensis
13. Quercus alba
14. Quercus albicaulis
15. Quercus albocincta
16. Quercus aliena
17. Quercus alnifolia
18. Quercus alpescens
19. Quercus annulata
20. Quercus aquifolioides
21. Quercus arbutifolia
22. Quercus argentata
23. Quercus argyrotricha
24. Quercus aristata
25. Quercus arizonica
26. Quercus arkansana
27. Quercus asymmetrica
28. Quercus aucheri
29. Quercus augustini
30. Quercus auricoma
31. Quercus austrina
32. Quercus austrocochinchinensis
33. Quercus baloot
34. Quercus baolamensis
35. Quercus baronii
36. Quercus barrancana
37. Quercus bawanglingensis
38. Quercus bella
39. Quercus benthamii
40. Quercus berberidifolia
41. Quercus bicolor
42. Quercus bidoupensis
43. Quercus blakei
44. Quercus boyntonii
45. Quercus braianensis
46. Quercus brandegeei
47. Quercus brandisiana
48. Quercus brantii
49. Quercus breedloveana
50. Quercus brenesii
51. Quercus brevicalyx
52. Quercus breviradiata
53. Quercus buckleyi
54. Quercus canariensis
55. Quercus canbyi
56. Quercus candicans
57. Quercus carmenensis
58. Quercus castanea
59. Quercus castaneifolia
60. Quercus cedrosensis
61. Quercus cerris
62. Quercus championii
63. Quercus chapmanii
64. Quercus charcasana
65. Quercus chartacea
66. Quercus chenii
67. Quercus chevalieri
68. Quercus chihuahuensis
69. Quercus chimaltenangana
70. Quercus chinantlensis
71. Quercus chrysocalyx
72. Quercus chrysolepis
73. Quercus chrysotricha
74. Quercus chungii
75. Quercus ciliaris
76. Quercus coahuilensis
77. Quercus coccifera
78. Quercus cocciferoides
79. Quercus coccinea — дуб шарлатовий
80. Quercus coffeicolor
81. Quercus conduplicans
82. Quercus congesta
83. Quercus conspersa
84. Quercus convallata
85. Quercus conzattii
86. Quercus copeyensis
87. Quercus cornelius-mulleri
88. Quercus cortesii
89. Quercus costaricensis
90. Quercus crassifolia
91. Quercus crassipes
92. Quercus crenata
93. Quercus crispifolia
94. Quercus crispipilis
95. Quercus cualensis
96. Quercus cubana
97. Quercus daimingshanensis
98. Quercus dalechampii — дуб золотистий
99. Quercus dankiaensis
100. Quercus delavayi
101. Quercus delgadoana
102. Quercus delicatula
103. Quercus deliquescens
104. Quercus dentata
105. Quercus depressa
106. Quercus depressipes
107. Quercus deserticola
108. Quercus devia
109. Quercus dilacerata
110. Quercus dinghuensis
111. Quercus disciformis
112. Quercus diversifolia
113. Quercus dolicholepis
114. Quercus dongfangensis
115. Quercus donnaiensis
116. Quercus douglasii
117. Quercus dumosa
118. Quercus durata
119. Quercus durifolia
120. Quercus edithiae
121. Quercus eduardi
122. Quercus edwardsiae
123. Quercus elevaticostata
124. Quercus ellipsoidalis
125. Quercus elliptica
126. Quercus elmeri
127. Quercus emoryi
128. Quercus engelmannii
129. Quercus engleriana
130. Quercus eumorpha
131. Quercus fabrei
132. Quercus faginea
133. Quercus falcata
134. Quercus fimbriata
135. Quercus floccosa
136. Quercus flocculenta
137. Quercus floribunda
138. Quercus frainetto
139. Quercus franchetii
140. Quercus frutex
141. Quercus fuliginosa
142. Quercus fulva
143. Quercus furfuracea
144. Quercus fusiformis
145. Quercus gaharuensis
146. Quercus galeanensis
147. Quercus gambelii
148. Quercus gambleana
149. Quercus garryana
150. Quercus gemelliflora
151. Quercus geminata
152. Quercus georgiana
153. Quercus germana
154. Quercus ghiesbreghtii
155. Quercus gilliana
156. Quercus gilva
157. Quercus glabrescens
158. Quercus glauca
159. Quercus glaucescens
160. Quercus glaucoides
161. Quercus gomeziana
162. Quercus gracilenta
163. Quercus gracilior
164. Quercus grahamii
165. Quercus gravesii
166. Quercus greggii
167. Quercus griffithii
168. Quercus grisea
169. Quercus gulielmitreleasei
170. Quercus gussonei
171. Quercus guyavifolia
172. Quercus hainanica
173. Quercus handeliana
174. Quercus hartwissiana
175. Quercus havardii
176. Quercus helferiana
177. Quercus hemisphaerica
178. Quercus hinckleyi
179. Quercus hintonii
180. Quercus hintoniorum
181. Quercus hirtifolia
182. Quercus honbaensis
183. Quercus hondae
184. Quercus humboldtii
185. Quercus hypargyrea
186. Quercus hypoleucoides
187. Quercus hypophaea
188. Quercus hypoxantha
189. Quercus ichnusae
190. Quercus ignaciensis
191. Quercus ilex — дуб кам'яний
192. Quercus ilicifolia
193. Quercus iltisii
194. Quercus imbricaria — дуб черепицевий
195. Quercus incana
196. Quercus infectoria
197. Quercus inopina
198. Quercus insignis
199. Quercus intricata
200. Quercus invaginata
201. Quercus ithaburensis
202. Quercus jenseniana
203. Quercus jinpinensis
204. Quercus john-tuckeri
205. Quercus jonesii
206. Quercus juergensenii
207. Quercus kelloggii — дуб Келлога
208. Quercus kerangasensis
209. Quercus kerrii
210. Quercus kinabaluensis
211. Quercus kingiana
212. Quercus kiukiangensis
213. Quercus kongshanensis
214. Quercus kotschyana
215. Quercus kouangsiensis
216. Quercus laceyi
217. Quercus laeta
218. Quercus laevis
219. Quercus lamellosa
220. Quercus lanata
221. Quercus lancifolia
222. Quercus langbianensis
223. Quercus laurifolia
224. Quercus laurina
225. Quercus laxa
226. Quercus leiophylla
227. Quercus lenticellata
228. Quercus liaoi
229. Quercus libani
230. Quercus liboensis
231. Quercus liebmannii
232. Quercus lineata
233. Quercus litseoides
234. Quercus lobata — дуб лопатевий
235. Quercus lobbii
236. Quercus lodicosa
237. Quercus longinux
238. Quercus longispica
239. Quercus look
240. Quercus lowii
241. Quercus lungmaiensis
242. Quercus lusitanica
243. Quercus lyrata
244. Quercus macdougallii
245. Quercus macranthera — дуб великопиляковий
246. Quercus macrocalyx
247. Quercus macrocarpa — дуб великоплодий
248. Quercus macvaughii
249. Quercus magnoliifolia
250. Quercus magnosquamata
251. Quercus mannifera
252. Quercus manzanillana
253. Quercus margarettae
254. Quercus marilandica
255. Quercus marlipoensis
256. Quercus martinezii
257. Quercus meavei
258. Quercus meihuashanensis
259. Quercus melissae
260. Quercus merrillii
261. Quercus mespilifolia
262. Quercus mexicana
263. Quercus michauxii
264. Quercus microphylla
265. Quercus minima
266. Quercus miquihuanensis
267. Quercus miyagii
268. Quercus mohriana
269. Quercus mongolica — дуб монгольський
270. Quercus monimotricha
271. Quercus monnula
272. Quercus montana
273. Quercus morii
274. Quercus motuoensis
275. Quercus muehlenbergii
276. Quercus mulleri
277. Quercus multinervis
278. Quercus myrsinifolia
279. Quercus myrtifolia
280. Quercus nigra
281. Quercus ningangensis
282. Quercus ningqiangensis
283. Quercus nivea
284. Quercus nixoniana
285. Quercus oblongata
286. Quercus oblongifolia
287. Quercus obtusanthera
288. Quercus obtusata
289. Quercus ocoteifolia
290. Quercus oglethorpensis
291. Quercus oidocarpa
292. Quercus oleoides
293. Quercus oocarpa
294. Quercus opaca
295. Quercus orocantabrica
296. Quercus oxyodon
297. Quercus oxyphylla
298. Quercus pachucana
299. Quercus pachyloma
300. Quercus pacifica
301. Quercus pagoda
302. Quercus palmeri
303. Quercus palustris — дуб болотяний
304. Quercus panamandinaea
305. Quercus pannosa
306. Quercus parvula
307. Quercus patkoiensis
308. Quercus pauciradiata
309. Quercus peduncularis
310. Quercus peninsularis
311. Quercus pentacycla
312. Quercus percoriacea
313. Quercus perpallida
314. Quercus petelotii
315. Quercus petraea — дуб скельний
316. Quercus phanera
317. Quercus phellos
318. Quercus phillyreoides
319. Quercus pinbianensis
320. Quercus pinnativenulosa
321. Quercus planipocula
322. Quercus platycalyx
323. Quercus poilanei
324. Quercus polymorpha
325. Quercus pontica
326. Quercus potosina
327. Quercus praeco
328. Quercus pringlei
329. Quercus prinoides
330. Quercus protoroburoides
331. Quercus pseudosetulosa
332. Quercus pseudoverticillata
333. Quercus pubescens — дуб пухнастий
334. Quercus pumila
335. Quercus pungens
336. Quercus purulhana
337. Quercus pyrenaica
338. Quercus quangtriensis
339. Quercus radiata
340. Quercus ramsbottomii
341. Quercus rehderiana
342. Quercus rekonis
343. Quercus repanda
344. Quercus resinosa
345. Quercus rex
346. Quercus robur — дуб звичайний
347. Quercus robusta
348. Quercus rotundifolia
349. Quercus rubra — дуб червоний
350. Quercus rugosa
351. Quercus runcinatifolia
352. Quercus rupestris
353. Quercus rysophylla
354. Quercus sadleriana
355. Quercus saei
356. Quercus salicifolia
357. Quercus salicina
358. Quercus saltillensis
359. Quercus sanchezcolinii
360. Quercus sapotifolia
361. Quercus sarahmariae
362. Quercus saravanensis
363. Quercus schottkyana
364. Quercus schultzei
365. Quercus scytophylla
366. Quercus sebifera
367. Quercus seemannii
368. Quercus segoviensis
369. Quercus semecarpifolia
370. Quercus semiserrata
371. Quercus semiserratoides
372. Quercus senescens
373. Quercus serrata
374. Quercus sessilifolia
375. Quercus setulosa
376. Quercus shanxiensis
377. Quercus shennongii
378. Quercus shingjenensis
379. Quercus shumardii
380. Quercus sichourensis
381. Quercus sicula
382. Quercus sideroxyla
383. Quercus similis
384. Quercus sinuata
385. Quercus skinneri
386. Quercus spinosa
387. Quercus splendens
388. Quercus steenisii
389. Quercus stellata
390. Quercus stenophylloides
391. Quercus stewardiana
392. Quercus striatula
393. Quercus suber — дуб корковий
394. Quercus subsericea
395. Quercus subspathulata
396. Quercus sumatrana
397. Quercus supranitida
398. Quercus tarahumara
399. Quercus tardifolia
400. Quercus tarokoensis
401. Quercus texana
402. Quercus thomsoniana
403. Quercus thorelii
404. Quercus tiaoloshanica
405. Quercus tinkhamii
406. Quercus tomentella
407. Quercus tomentosinervis
408. Quercus tonduzii
409. Quercus toumeyi
410. Quercus treubiana
411. Quercus trojana
412. Quercus trungkhanhensis
413. Quercus tsinglingensis
414. Quercus tuberculata
415. Quercus tuitensis
416. Quercus tungmaiensis
417. Quercus turbinella
418. Quercus undata
419. Quercus ungeri
420. Quercus urbanii
421. Quercus utilis
422. Quercus uxoris
423. Quercus vacciniifolia
424. Quercus valdinervosa
425. Quercus vallicola
426. Quercus variabilis
427. Quercus vaseyana
428. Quercus velutina
429. Quercus verde
430. Quercus vestita
431. Quercus vicentensis
432. Quercus viminea
433. Quercus virginiana
434. Quercus vulcanica
435. Quercus welshii
436. Quercus wislizeni
437. Quercus wutaishanica
438. Quercus xalapensis
439. Quercus xanthoclada
440. Quercus xanthotricha
441. Quercus yiwuensis
442. Quercus yonganensis
443. Quercus yongchunana

Примітки

1. ↑ Quercus L.. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 16.05.2021.
2. ↑ Quercus L.. Oaks of the World. Процитовано 16.05.2021.
3. ↑ Перейти до:^{а б в г д е ж и к л м н п р с т} (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.
4. ↑ Породи деревини для виготовлення шпону — Торгово-промислова компанія ЄВРОШПОН-СМИГА. euroshpon.com.ua. Процитовано 2016-02-15.
5. ↑ Використання деревини » Дубова паркетна заготовка, паркет, паркетна дошка. freza.pp.ua. Архів оригіналу за 2016-02-23. Процитовано 2016-02-15.
6. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.96
7. ↑ Derby, Jeanine A. (1980). Acorns-Food for Modern Man. У Plumb, Timothy R. Proceedings of the symposium on the ecology, management, and utilization of California oaks, June 26–28. USDA Forest Service General Technical Report PSW-044. с. 360–361.
8. ↑ Pemberton, Robert W.; Lee, Nam Sook (1996). Wild food plants in South Korea; market presence, new crops, and exports to the United States. Journal of Economic Botany (New York: Springer) 50 (1): 57–70.
9. ↑ Івченко С. Зелений світ. — К.: Веселка, 1986. — С.41.
10. ↑ Дуб // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. — С. 238. (ISBN 978-966-2464-48-1)
11. ↑ Вишнівська Д. Екологічні традиції українців: озеленення могил
12. ↑ Перейти до:^а б Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 21)
13. ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
14. ↑ http://www.vberez.gov.ua/ua/publication/content/883.htm Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine. Дуб — чемпіон
15. ↑ Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
16. ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

• Головне про символи: Дуб на сайті Культурного центру «Новий Акрополь».
• ДУБ //Фармацевтична енциклопедія

Посилання

• Дуб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 386-388. — 1000 екз.