Red book of Ukraine. Plants. Part 3.

Жовтозелені водорості Xanthophyta

ВОШЕРІЯ ПРИБЕРЕЖНА

Vaucheria litorea Hoffm.–Bang. et C.Agardh

Родина Вошерієві — Vaucheriaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Бореальний вид із диз’юнктивним ареалом, що cкорочується. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Африка — та Пн. Америка. Причор­ номорський локалітет: Одеська обл., Тузлів­ ська група лиманів, Чорноморське узбереж­ жя Гірського Криму. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Локально, невеличкими дернинками чи в пучках. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив, зокрема рекреаційне навантаження. Умови місцезростання Трапляється у солоних лиманах, на літоралі морського узбережжя, максимальний роз­ виток восени, взимку та навесні. Загальна біоморфологічна характеристика Ниткувата дводомна водорість темно–

зеленого кольору, утворює пухкі переплете­ ні пучки чи щільні дернинки, прикріплена до субстрату розгалуженими ризоїдами. Нитки 70–95 мкм завтовшки, дихотомічно розгалу­ жені, без поперечних клітинних перетинок, багатоядерні, цитоплазма пристінна, з вели­ кою вакуолею в центрі. Хлоропласти жовто– зелені, численні, дископодібні, дрібні, без пі­ реноїдів, розміщені в один або кілька рядів у пристінному шарі цитоплазми. Розмноження вегетативне (регенерація часточок нитки), нестатеве (великі багатоядерні синзооспори з численними парами неоднакових джгу­ тиків) та статеве (запліднення нерухливої яйцеклітини рухливим різноджгутиковим антерозоїдом). Оогонії булавоподібні, розмі­ щені на верхівках зігнутих гілочок, 300–400

мкм завдовжки, 200 мкм завширшки, від головної нитки відділені порожньою кліти­ ною. Антеридії циліндричні на кінцях гіло­ чок, з 2–4 короткими виростами на боках, біля основи з порожньою клітиною. Ооспо­ ри майже кулясті, 180–250 мкм завширшки, розміщуються у верхній частині оогонія. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Зменшення рекреаційного впливу у межах водойм, де виявлено вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Кормове та берегоукріплююче: сприяє закрі­ пленню прибережних пісків та формуванню оксамитового жовто–зеленого їх покриву.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Матвiєнко, Догадiна, 1978; Калугина– Гутник, 1975; Погребняк, 1952; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: О.А. Петльований, О.П. Білоус Малюнок: Т.М. Немеровська

622

Бурі водорості Phaeophyta

ДІКТИОТА ДИХОТОМІЧНА

Dictyota dichotoma (Huds.) J.V. Lamour.

Родина Діктиотові — Dictyotaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним бореально– тропічним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середземно– морським та індо–атлантично–тихоокеан– ським ареалом. Чорне море, окол. м. Се­ вастополь, Севастопольська бухта; окол. м. Ялта, ПЗ «Мис Мартьян»; Чорне море, окол. м. Керч. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Зустрічається групами або окремими сланями. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування).

Умови місцезростання Морські акваторії, сублітораль; бентос та на скелях, камінні, черепашнику (на глибині 3–15 м) і водоростях. Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 10–20 см, грубо шкіряста, пласка, дихотомічно розгалужена. Сегмен­ ти завширшки 2–8 мм; майже рівномірно широкі або злегка звужені до верхівки та паралельні між собою. Прикріплюється до субстрату численними ризоїдами, що фор­ мують повсть близько основи. Центральна частина гілки складається з одного ряду великих прямокутних, майже квадратних безбарвних клітин, укритих корою з одно­ го шару дрібних, інтенсивно забарвлених

у червонувато–бурий або червонувато– фіолетовий колір клітин. Розмножуєть­ ся статевим і нестатевим (тетраспорами) шляхом. Оогонії (40–60 мкм завдовжки) та антеридії (100–120 мкм завдовжки) зібрані в соруси витягнуто–еліпсоподібної форми, для останніх з яких характерна наявність стерильних клітин при основі та по краях соруса. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється у ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян». Необ­ хідно контролювати стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

623

Бурі водорості Phaeophyta

ЕКТОКАРПУС СТРУЧКУВАТИЙ

Ectocarpus siliculosus (Dillw.) Lyngb. var. hiemalis (Crouan ex Kjellm.) Gallardo /= E. hiemalis (Crouan ex Kjellm.)Kjellm./

Родина Ектокарпові — Ectocarpaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид із вузьколокальним ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії во­ доростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Росії та Ту­ реччини, а також у пн. частині Атлантичного океану (Європа, Пн. Америка). Чорне море: Одеський регіон; Каркінітська затока. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На скелях, камінні та водоростях в літоралі та субліторалі морських акваторій. Загальна біоморфологічна характеристика Слань нитчасто–пучкувата, 5–10 см заввиш­ ки, темно–оливкова, прикріплена до суб­ страту чисельними ризоїдами. Нитки в ниж­ ній частині скручені, до верху вільні, добре вилчасто розгалужені, але не формують вер­ хівкових пучкових гілочок з переважанням бокового галуження. Клітини ниток коротко­ циліндричні, довші за ширину, біля основи

50–60 мкм завширшки. Одноклітинні спо­ рангії еліпсоподібні, 40 мкм завдовжки, 29 мкм завтовшки, сидячі або на коротких ніж­ ках. Багатоклітинні спорангії довгі, товстоши­ лоподібні, з широкою основою, 125–300 мкм завдовжки, 17–38 мкм завтовшки, нерідко з безбарвною волоскоподібною верхівкою, на одно–, триклітинних ніжках. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах біотопів, де розвива­ ється вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Zaitsev. Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко, Ф.П. Ткаченко Фото: Ф.П. Ткаченко

624

Бурі водорості Phaeophyta

ПІЛАЙЄЛА ПРИБЕРЕЖНА

Pylaiella littoralis (L.)Kjellm.

Родина Ектопарпові — Ectocarpaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з обмеженим ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середзем– номорським та аркто–пацифіко–індо– атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Росії, Румунії та в Середземному морі, а також Атлантичному, Індійському, Північно– Льодовитому та Тихому океанах. Чорне море: Одеський регіон; Каркінітська затока. Адм. регіони: Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На скелях, камінні та водоростях в псевдолі­ торалі морських акваторій. Загальна біоморфологічна характеристика Слань нитчасто–пучкувата, 3–7 см заввиш­ ки, жовто–оливкова, з переплетених чи скручених ниток, з великою кількістю до­ вгих та коротких відгалужень, що відходять під гострим кутом, та волоскоподібною без­ барвною верхівкою. Головна вісь 28–30 мкм завтовшки біля основи; бокові гілочки на кінцях 7–15 мкм завтовшки. Одноклітинні

спорангії сферичні або еліпсоподібні, нерід­ ко надто здавлені, 28–32 мкм завтовшки та 28–30 мкм заввишки і зібрані групами у ви­ гляді інтеркалярно або на кінцях бокових гі­ лочок. Багатоклітинні спорангії циліндричні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах акваторій, де розвива­ ється вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Ткаченко, 2001; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

625

Бурі водорості Phaeophyta

КЛАДОСТЕФУС ГУБЧАСТИЙ

Cladostephus spongiosus (Huds.) C. Agardh

Родина Кладостефові — Cladostephaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Широкобореальний вид з обмеженим аре­ алом. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується диз’юнктивним типом ареалу в Європі, Азії (Грузія), Австралії та на узбережжі Атлантичного і Індійського оке­ анів. Чорне море, Пд. берег Криму (окол. м. Ялта, ПЗ «Мис Мартьян» та біля Кара–Дагу). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій Трапляється групами. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм). Умови місцезростання Морські акваторії, бентос та епіфіт на водо­ ростях (Cystoseira), серед обростань на ске­ лях та камінні (на глибині 1–10 м). Олігоса­ пробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущикоподібна, рясно розгалужена до 12 см заввишки, невиразно кільчаста, з дрібними густо зближеними серпоподібно

зігнутими чи майже прямими гілочками по усій довжині. Гілочки 1–3 мм завдовжки, 30– 55 мкм завширшки, апікально шилоподібно звужені, зрідка заокруглені, прості, інколи вилчасті, з короткими шипоподібними від­ ростками, прямі або злегка зігнуті. Розмно­ жується статевим шляхом та вегетативно за допомогою одноклітинних і багатоклітинних спорангіїв. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян». Необхідно контролювати стан по­ пуляцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Маслов и др., 1998; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Малюнок: Т.М. Немеровська

626

Бурі водорості Phaeophyta

КЛАДОСТЕФУС КІЛЬЧАСТИЙ

Cladostephus verticillatus (Lightf.) C. Agardh /= C. spongiosus (Huds.) C. Agardh f. verticillatus (Lightf.) Prud’houme van Reine/

Родина Кладостефові — Cladostephaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з обмеженим ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та пацифіко–індо–атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Болгарії, Росії, Румунії і Туреччини та в Середземному морі, а також Атлантично­ му, Індійському та Тихому океанах. Широко­ бореальний вид. Чорноморські локаліте­ ти: Філофорне поле Зернова, Тарханкут– Севастопольський та Керчинський регіони, Пд. берег Криму, окол. м. Ялта, ПЗ «Мис Мар­ тьян». Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм). Умови місцезростання На камінні, ракушняку, зрідка як епіфіт на водоростях (Cystoseira), в субліторалі, на гли­ бині 2–7 м. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущикоподібна, рясно розгалужена, 8–20 см заввишки, виразно мутовчаста, з короткими розгалуженими серпоподібно зігнутими гілочками, які розміщені на пев­ ній відстані між собою. Гілочки 1–2 мм зав­ довжки, 30–65 мкм завширшки, прості або з додатковими шилоподібними відростками.

Безбарвні волоски поодинокі чи зібрані групами по боках або в пазухах мутовчатих гілочок. Розмножується статевим шляхом та вегетативно за допомогою одноклітинних і багатоклітинних спорангіїв. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в Чорноморському БЗ, Опук­ ському та «Мис Мартьян» ПЗ, ландшафтному заказнику «Мис Айя», прибережних акваль­ них комплексах біля Джангульського зсув­ ного узбережжя, мису Атлеш, скелі Діва та г. Кішка, мисів Ай–Тодор та Плака. Необхідно контролювати стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов. и др., 1998; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

627

Бурі водорості Phaeophyta

ПУНКТАРІЯ ШИРОКОЛИСТА

Punctaria latifolia Grev.

Родина Пунктарієві — Punctariaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з вузьколокальним ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та пацифіко–індо–атлантичним ареалом, трап­ ляється біля чорноморських берегів Укра­ їни, Болгарії, Росії, Румунії і Туреччини та в Середземному морі, а також Атлантичному та Індійському океанах (Австралія). Широ­ кобореальний вид. Чорне море: Одеський регіон, Березанський та Глухівський лимани; Севастопольська затока; Чорноморський заповідник. Адм. регіони: Од, Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Епіфіт на Cystoseira та камінні морських ак­ ваторій. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 1–40 см завдовжки та 1–10 см за­ вширшки, ланцетоподібна або овальна, з хвилястими краями пластинки, клинопо­ дібно чи округлено–завужена до широкої основи, та тонким стеблом 2–4 мм завдовж­ ки; світло–зелена до світло–коричневої. Поверхня пластинки з пучками безбарв­ них волосків, її центральна частина 2–4–

шарова, безбарвна, а корова — одноша­ рова, забарвлена. Одноклітинні спорангії сферичні, виступають над поверхнею слані, а багатоклітинні розвиваються групами, та­ кої ж форми як і вегетативні клітини, але із заокругленою верхівкою. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Чорноморському БЗ. Необ­ хідне створення альгорезерватів у межах біотопів, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Евстегнеева, 1993; Ткаченко, 2001; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine …, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов, Ф.П. Ткаченко Малюнок: Т.М. Немеровська

628

Бурі водорості Phaeophyta

ПУНКТАРІЯ ХВИЛЯСТА

Punctaria tenuissima (C. Agardh) Grev. /=Desmotrichum undulatum (J. Agardh) Reinke/

Родина Пунктарієві — Punctariaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з вузьколокальним ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та індо–атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Болга­ рії, Росії, Румунії, а також в Атлантичному та Індійському океанах. Бореально–тропічний вид. Чорноморські локалітети: Одеський та Тарханкут–Севастопольський регіони, Кар­ кінітська та Севастопольська затоки; Чорно­ морський заповідник. Адм. регіони: Од, Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня).

Умови місцезростання Епіфіт на Cystoseira та камінні морських аква­ торій. Загальна біоморфологічна характеристика Слань ниткувато–пластинчаста, 1–9 см завдовжки та 0,2–1,3 см завширшки. Стрічкоподібно–пластинчаcта слань з ви­ тягнутою та загостреною верхівкою та з коротким слабко вираженим стеблом і ри­ зоїдами при основі. Сформована з 3–4 ша­ рів округло–квадратних клітин. Безбарвні волоски розпорошені по краях пластинки. Ниткувата слань сформована з базальних розпростертих горизонтальних ниток, та довгих і коротких простих чи розгалужених вертикальних однорядних чи багаторядних

ниток. Одноклітинні спорангії неправиль­ но сферичні, занурені в слань, поодинокі або групами; а багатоклітинні — численні, конусоподібно–веретеноподібні до цилін­ дричних, нерідко виступають над поверх­ нею пластинки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та Чор­ номорському БЗ. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах акваторій, де розвива­ ється вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Ткаченко, Маслов, 2002; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

629

Бурі водорості Phaeophyta

СПЕРМАТОХНУС ОСОБЛИВИЙ

Spermatochnus paradoxus (Roth) Kütz.

Родина Сперматохнові — Spermatochnaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з обмеженим ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та індоатлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Грузії, Росії і Туреччини та в Середземному морі, а також Атлантичному та Індійському океанах (Австралія). Широкобореальний вид. Чорно­ морські локалітети: Філофорне поле Зерно­ ва, Каркінітська та Севастопольсьска затоки, Тарханкут–Севастопольський і Керчинський регіони, Пд. берег Криму, окол. м. Ялта, ПЗ «Мис Мартьян». Адм. регіони: Од, Кр.

Умови місцезростання На камінні та раковинах молюсків сублітора­ лі морських акваторій. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування). Загальна біоморфологічна характеристика Слань циліндрично–шнуроподібна, вилчасто розгалужена, з порожниною в середині, до 25 см заввишки, жовтувато–зелена. Від осьової нитки радіально відходять батогоподібні гіл­ ки, які звужуються до верхівки та розміщені

на значній відстані між собою. Коровий шар двох–трьохрядний. Вторинні асиміляційні нитки (парафізи) прості, зрідка при основі розгалужені, на верхівці дугоподібно зігнуті, 60–160 мкм завдовжки. Спорангії одноклі­ тинні, грушоподібні, 46 мкм завдовжки, 28 мкм завтовшки, розвиваються в основі пара­ фіз; багатоклітинні — однорядні, циліндрич­ ні, відходять від нижньої частини парафіз. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та «Філо­ форне поле Зернова». Необхідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де роз­ вивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

630

Бурі водорості Phaeophyta

СТИЛОФОРА НІЖНА

Stilophora tenella (Esper) P.C. Silva /= S. rhizodes (Turn.) J. Agardh/

Родина Сперматохнові — Spermatochnaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним бореально– тропічним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середземно– морським та індо–пацифіко–атлантичним ареалом. Відомий з морських та океанічних водойм Європи, Азії, Африки та Австралії. Чорноморсько–Азовський локалітет: Чорне море, пн.–зх. р–н, зх. та пд. Крим, р–н Севас­ тополя та Прикерченський р–н. Адм. регіо­ ни: Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі, на твердих субстратах зростає поодинокими таломами; відомі літофільна та епіфітна форми. Спосте­ рігається тенденція до скорочення чисель­ ності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (зменшення прозорості води, евтрофікація, зростання господарсько–побутових стоків).

Умови місцезростання На камінні, ракушняку у морських водах, як епіфіт цистозіри та філофори, у верхній та нижній субліторалі, на глибині 1–20 м. Сезонно–літній вид, олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 10–60 см, жовтувато–бура, циліндрична, безладно або вилчасто– дихотомічно добре розгалужена. Гілки щільні, близько 1 мм товщиною біля осно­ ви та звужені до верхівки. В центральній частині талому невелика порожнина або 4–5 клітин невеликого розміру, які оточені декількома рядами крупних клітин, зовніш­ ній ряд яких, складається із маленьких за­ барвлених клітин, від яких відходять групи

парафіз з волосками та органами розмно­ ження. Одноклітинні спорангії грушоподіб­ ні, сидячі; багатоклітинні — циліндричні, на ніжках. Режим збереження популяцій та заходи з охорони.Охороняється в ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян», заказниках «Мис Айя» та «Бухта Козача», прибережний акваль­ ний комплекс біля мисів Сарич та Фіолент. Необхідне покращення стану морських еко­ систем, безпосередньої очистки річних та господарсько–побутових стоків, обмеження господарської діяльності на шельфі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Мильчакова, 2003; Algae of Ukraine…, 2006 Автори: Н.А. Мільчакова, П.М. Царенко Фото: І.І. Маслов Малюнок: Т.М. Немеровська

631

Бурі водорості Phaeophyta

СФАЦЕЛЯРІЯ КАРЛИКОВА

Sphacelaria nana Nägeli ex Kütz. /=Sphacelaria saxatilis (Kuck.) Sauv./

Родина Сфацелярієві — Sphacelariaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, типовий представник глибо­ ководної чорноморської альгофлори. Ареал виду та його поширення в Україні Середня частина атлантичного узбережжя Європи, в Середземному та Чорному морях. Чорноморський локалітет: пн.–зх. регіон (Філофорне поле Зернова), Овідіопольський р–н Одеської обл. та Каркінітська затока, Ярилгачська бухта; Бакальська коса, а також окол. м. Феодосія. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка групами та окремими та­ ломами (відзначене різке зниження чисель­ ності за останні 10–15 років).

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування водойм). Умови місцезростання Морські акваторії, бентос та перифітон на черепашнику (на глибині 25–40 м), камінні та водоростях (Cystoseira, Phyllophora). Оліго­ сапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Багаторічник. Слань заввишки 2–3 см, має вигляд дернинок. Прикріплюється до суб­ страту ризоїдами та маленькими пластин­ ками. Вертикальні нитки слабо розгалужені, бічні гілки подібні до головної осі та мають таку ж товщину. Членики з розрідженими вторинними поперечними перегородками.

Можуть бути в 1,5 раза довші за ширину. Розмножується статевим (багатоклітинними циліндричними спорангіями) та безстате­ вим шляхом — спороутворення (одноклі­ тинними, майже кулястими спорангіями) і столонами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняєтся в Карадазькому ПЗ, Філофоровому полі Зер­ нова, заказнику «Мис Айя» та природному аквальному комплексі поблизу мису Сарич. Слід контро­лювати стан популяцій виду та об­ межити господарську діяльність на шельфі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає. Основні джерела інформації Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Калугина–Гутник, Евстигнеева, 1993; Маслов и др., 1998; Мильчакова, 2003; Zaitsev, Alexandrov 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, Н.А. Мільчакова Малюнок: Т.М. Немеровська

632

Бурі водорості Phaeophyta

ПЕТАЛОНІЯ ЗОСТЕРОЛИСНА

Petalonia zosterifolia (Reinke) Kuntze

Родина Сцитосифонові — Scytosiphonaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з обмеженим ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та індо–аркто–атлантичним ареалом, трапля­ ється біля чорноморських берегів України, Болгарії, Румунії і Туреччини та в Середзем­ ному морі, а також в Атлантичному (Велика Британія, Данія, Канада, Нідерланди, Нор­ вегія, Португалія, США, Швеція), Північно– Льодовитому (Росія) та Індійському (Ав­ стралія) океанах. Широкобореальний вид. Чорноморський локалітет: окол. м. Ялта, ПЗ «Мис Мартьян». Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На камінні та скелях в межах морських аква­ торій. Загальна біоморфологічна характеристика Слань вузьколінійна, до 20 см завдовжки та до 2 мм завширшки, жовто– або темно–бура, спірально скручена, на верхівці з 2 невели­ кими лопатями, внизу сильно звужена та пе­ реходить в невелике тонке стебло з малень­

кою підошвою. Пластинка багатошарова: з 6–10 шарів великих кутасто–заокруглених безбарвних клітин, центральної невеликоюї порожнини та одного шару дрібних забарв­ лених клітин кори. Спорангії багатоклітинні, ниткоподібно–циліндричні, рясно представ­ лені на поверхні пластинки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян». Необхід­ не створення альгорезерватів у межах аква­ торій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Algae of Ukraine, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Фото: І.І. Маслов

633

Червоні водорості Rhodophyta

РОДОХОРТОН ПУРПУРОВИЙ

Rhodochorton purpureum (Lightf.) Rosenv.

Родина Акрохетові — Acrochaetiaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середземно– морським та аркто–пацифіко–атлантичним ареалом. Відомий з морських та океанічних водойм Європи, Азії, Пн. Америки. При­ чорноморський локалітет: Березанський та Тілігульський лимани. Чорне море: Одеський, Керченський та Тарханкут– Севастопольський регіони, Пд. берег Криму. Адм. регіони: Од, Мк, Кр.

Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Переважно у морських водах, а також у со­ лоних (солонуватих) лиманах. Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 2–3 мм заввишки, сформована вільно сланкими нитками та вертикальними слабко розгалуженими довгими стеблами 10–15 мкм завтовшки. Основні бокові гілки

довгі, нерідко зближені між собою, з корот­ кими простими або злегка розгалуженими гілочками біля вершини. Довжина клітин в 1,5–2,5 разів більша за ширину. Тетаспоран­ гії еліпсоподібні, розвиваються на верхівках коротких гілочок в пучках по 1–3 на одній клітині. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Чорноморському БЗ та ПЗ «Мис Мартьян». Необхідне створення аль­ горезерватів у межах акваторій, де розви­ вається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Ткаченко, 2001; Ткаченко, Ковтун, 2001; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

634

Червоні водорості Rhodophyta

БАТРАХОСПЕРМУМ ЗОВНІШНЬОПЛІДНИЙ

Batrachospermum ectocarpum Sirodot

Родина Батрахоспермові — Batrachospermaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид. Один з небагатьох видів чер­ воних водоростей прісних водойм. Ареал виду та його поширення в Україні Вид поширений у Пн. Америці, Централь­ ної і Сх. Європі та Азії. Формує три розірва­ ні локалітети: поліський (Київське Полісся: болото, Броварський р–н Київської обл.; Волинське Полісся: болото Гали і болото Довга Гряда Рівненської обл.) і карпатський (Українські Карпати: струмок, окол. с. Сіль Велико–Березнянського р–ну Закарпатської обл.). Адм. регіони: Рв, Кв, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка, спостерігається тенден­ ція до зникнення. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (меліоративні заходи: осушення боліт та евтрофування водойм — забруднення річкових і болотних біотопів).

Умови місцезростання Річки і струмки з повільною течією, а також евтрофні та мезотроні болота (серед оброс­ тань занурених у воду рослин та дерев’яних предметів). Загальна біоморфологічна характеристика Слань сіра або буровато–оливкова, іно­ ді червоно–фіолетова, інколи всередині яскраво–зелена. На ранній стадії розвитку конусоподібна, згодом стає дернистою до 2–12 см заввишки. Галуження нерівномірне (іноді однобічне), моноподіальне або псев­ додихотомічне. Головна вісь завжди добре помітна. Побудована з вузлів і меживузль, останні з яких вкриті щільною корою. На вуз­ лах — кільця розгалужених, кулястих, еліп­

соїдних або діжкоподібних, звичайно від­ окремлених одна від одної, іноді з’єднаних та видовжених на верхівках гілочок. Одно–, дводомна рослина. Розмножується статевим (оогамія; трихогіна — булаво–, діжко– або урноподібна, гонімобласти численні, розмі­ щуються по краях кілець гілочок) і нестате­ вим (моноспорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Необхідне ство­ рення альгорезерватів у межах річкових та болотних біотопів, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Мошкова, 1970; Мошкова, Фролова, 1983; Пала­ мар, 1957; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

635

Червоні водорості Rhodophyta

БАТРАХОСПЕРМУМ ДРАГЛИСТИЙ

Batrachospermum gelatinosum (L.) D. C. (= Batrachospermum moniliforme Roth; B. densum Sirodot; B. moniliforme f. densum (Sirodot) Israelson) Родина Батрахоспермові — Batrachospermaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Один з небагатьох видів червоних водорос­ тей прісних водойм з ареалом, що скорочу­ ється, важливий для вивчення питань ареа­ логії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивний ареал поширення: Євро­ па, Азія, Америка та Австралія; на території України відома незначна кількість популя­ цій. Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Ів, Чк, Хр, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка, спостерігається тенден­ ція до зникнення. Відзначені локалітети: р. Болотниця, окол. с. Селезінка, Овруцького р–ну; струмок, перед впадінням в р. Уборть, окол. м. Олевськ Житомирської обл.; боло­ то в Броварському р–ні Київської обл.; р. Тясмин, окол. м. Сміла Черкаської обл.; во­ дойми з окол. м. Львова; водойми Яворів­ ського р–ну Львівської обл.; струмок в Не­ мирівському р–ні Вінницької обл.; р. Прут в Надвірнянському р–ні Івано–Франківської обл.; р. Оскол, окол. с. Кам’янка в Дворічан­ ському р–ні Харківської обл.; струмок, окол. м. Сімферополь; окол. м. Ялта, окол. м. Судак; р. Сотера, окол. м. Алушта, р. Альма, р. Улу– Узень в Алуштинському р–ні.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм), антропогенне забруднення малих рі­ чок, меліоративні заходи. Умови місцезростання Річки і струмки з повільною течією, а також евтрофні та мезотроні болота (серед оброс­ тань каміння, черепашок та деревини). Загальна біоморфологічна характеристика Слань 2–20 см заввишки, сіра, з оливковим, жовтим або бурим відтінком, дуже ослиз­ нена, моноподіально розгалужена, скла­ дається з меживузль і вузлів. Бічні гілочки аналогічні чи дещо тонші за головну вісь, здебільшого циліндричні, на верхівках тупі

та відходять майже під прямим кутом. Межи вузля вкриті щільною корою. Вузли мають кільця кулястої, еліпсоїдної, диско– чи діж­ коподібної форми, що складаються з корот­ ких гілочок і подекуди зливаються одне з одним. Однодомна рослина. Розмножуєть­ ся статевим (оогамія; трихогіна — булаво–, діжко– або урноподібна, гонімобласти роз­ міщені в середині кільця) та нестатевим (мо­ носпорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Занесено до ЧКУ (1996). Охороняється в По­ ліському ПЗ. Необхідне створення альгоре­ зерватів у межах акваторій, де розвивається вид та контролювати стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає. Основні джерела інформації

Мошкова, 1970; Мошкова, Фролова, 1983; Пала­ мар, 1957; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, Д.О. Капустін Малюнок: Т.М. Немеровська

636

Червоні водорості Rhodophyta

ЕВПОГОДОН КОРОТКОГОСТРО– КІНЦЕВИЙ

Eupogodon apiculata (C. Agardh) P.C. Silva (=Dasyopsis apiculata (C. Agardh) Zinova)

Родина Дазієві — Dasyaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з локальним ареалом, важли­ вий для вирішення деяких питань ареалогії та охорони водоростей. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським ареалом, трапляється уздовж чорномор­ ських берегів Росії, України, Туреччини та в Середземному морі. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Крим­ ський заповідник («Лебедині о–ви»), Роз­ дольненський р–н; прибережно–аквальний комплекс біля мису Атлеш (Чорномор­ ський р–н); Каркінітська затока, Одеський, Тарханкут–Севастопольський та Керчин­ ський регіони, Філофорне поле Зернова. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На скалах, камінні та водоростях (Cystoseira) в субліторалі морів.

Загальна біоморфологічна характеристика Кущики до 18 см заввишки та до 1 мм за­ втовшки, незначно або рясно, майже ди­ хотомічно, поперемінно чи із усіх сторін розгалужені, з досить великою кількістю довгих та коротких розгалужених ниток. Слань здавлено–циліндрична, майже плоска, багатошарова, розгалужена, з довгими основними гілками в одній пло­ щині, які відходять поперемінно чи спі­ рально та з чисельними розгалуженими моносифонними псевдогілочками, що відходять від кожного членика основ­ них гілок. Основні гілки сформовані із осьової нитки, оточеної 5–8 периферич­ ними клітинами. Коровий шар щільний. На бокових сторонах слані розвивають­

ся шипоподібні вирости, які несуть на верхівках пучок моносифонних гілочок з декількома стихиндіями та тетраспо­ рами. Цистокарпи глечикоподібні, роз­ міщуються поблизу верхівок коротких розгалужених гілочок. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ (відділлен­ ня «Лебедині о–ви») та Філофоровому полі Зернова, а також прибережно–аквальному комплексі поблизу мису Атлеш. Необхідне формування альгорезерватів у межах аква­ торій, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов, 2001; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

637

Червоні водорості Rhodophyta

ГЕЛЬМІНТОРА РОЗЧЕПІРЕНА

Helminthora divaricata (C. Agardh) J. Agardh

Родина Немалієві — Nemaliaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний реліктовий вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Відомий з морських та океанічних просторів Європи, Азії та Америки. Характеризується середземноморським та індо–атлантико– тихоокеанським ареалом. Чорноморський локалітет: окол. м. Одеса та окол. м. Ялта, за­ повідник «Мис Мартьян». Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Морські води, на водоростях і камінні. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 5–20 см заввишки, 1–2 мм завтовшки, блідо–червона або червоно–бура, цилін­ дрична, безладно розгалужена, драглиста. Головна вісь проста або роздвоєна, вкрита численними добре розгалуженими бічни­ ми гілками, що відходять від неї майже під прямим кутом. Бічні гілки різних порядків близькі за товщиною, але відрізняються між собою за довжиною та зменшуються до вер­

хівки. Головна гілка злегка звужена до осно­ ви та верхівки, а її зовнішній коровий шар сформований повторно дихотомічно роз­ галуженими асиміляційними нитками, які занурені у драглистий матрикс, а внутрішній шар складається із щільно зближених окру­ глих клітин (до 15–20 мкм). Цистокарп ото­ чений особливими покривними нитками та занурений в слань. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян». Необ­ хідне формування альгорезерватів у межах акваторій, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Малюнок: Т.М. Немеровська

638

Червоні водорості Rhodophyta

ХРООДАКТИЛОН РОЗГАЛУЖЕНИЙ

Chroodactylon ramosum (Thwait.) Hansg. /=Asterocystis ramosa (Thwait) Gobi/

Родина Гоніотріхієві — Goniotrichaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вразливий вид з диз’юнктивним бореально– тропічним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський та тихоокеанський аре­ ал; відомий з прісних та солоних водойм. Диз’юнктивно на території України. Адм. ре­ гіони: Кв, Дн, Од, Мк, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Спосте­ рігається тенденція до скорочення чисель­ ності. Відзначені популяції: оз. Рибне, окол. м. Києва; ставок–охолоджувач Чорнобиль­ ської АС, окол. м. Чорнобиль; Ташликське во­ досховище і ставок–охолоджувач Південно– Української АС, окол. м. Южноукраїнськ; гирло р. Самари та р. Утлюк; Тілігульський,

Григорівський та Тузлівський лимани. Чор­ номорське узбережжя Криму та Одеського регіону. Азовське море: коса Арабатської Стрілки. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження. Умови місцезростання Перифітон стоячих та проточних водойм, переважно у морських водах, солоних (со­ лонуватих) лиманах, а також у прісних водо­ ймах. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 0,5–1 мм завдовжки, голубовато– зелена, ниткоподібна, однорядна, проста

чи злегка разгалужена. Нитки 8,5–16,5 мкм завтовшки, злегка звужені до полюсів. Клі­ тини ниток циліндричні або еліпсоподібні, видовжені, інколи до майже квадратних, 6–9 х10–20 мкм. Розмножується акінетами, що формуються із клітин нитки та розміщені на значній відстані одна від одної. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Чорноморському БЗ та ПЗ «Мис Мартьян». Необхідне формування аль­ горезерватів у межах акваторій, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Ткаченко, 2001; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

639

Червоні водорості Rhodophyta

ХРООДАКТИЛОН ВОЛЛЕ

Chroodactylon wolleanum Hansg. /=Asterocystis wolleana (Hansg.)Lagerh./

Родина Гоніотріхієві — Goniotrichaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вразливий рідкісний вид з європейсько– атлантичним ареалом.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня).

Ареал виду та його поширення в Україні Середземноморсько–атлантичний ареал; відомий з прісних та солоних водойм Євро­ пи. Причорноморський локалітет: Березан­ ський та Тілігульський лимани. Чорне море: Одеське узбережжя, Тендрівська, Ягорлит­ ська та Севастопольська затоки. Адм. регіо­ ни: Од, Мк, Кр.

Умови місцезростання Епіфіт на водоростях у континентальних та морських водах, а також у солоних (солону­ ватих) лиманах.

Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, малочисельні. Спосте­ рігається тенденція до скорочення чисель­ ності.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань одноклітинна або у вигляді одно­ рядних, злегка розгалужених ниток, які формують скупчення молочно–зеленого, оливково–голубого чи жовто–зеленого кольору. Клітини в нитках еліпсоїдні до еліпсоїдно–циліндричних 12–25 х 9–15 мкм, поодинокі клітини — видовжено–еліпсоїдні

до сферичних, нерідко розміщені по дві в спільній оболонці. Хлоропласт один, масив­ ний, радіально–лопатевий, з піреноїдом в центрі. Розмножується еліпсоїдними чи сфе­ ричними акінетами, які розташовані пооди­ ноко або по дві в спільній оболонці. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Чорноморському БЗ. Необ­ хідне створення альгорезерватів у межах районів, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Ткаченко, 2001; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

640

Червоні водорості Rhodophyta

СТІЛОНЕМА АЛЬСІДІ

Stylonema alsidii (Zanardini) K.M. Drew (= Goniotrichum elegans (Chauv.) Zanard.)

Родина Гоніотріхієві — Goniotrichaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з бореально–тропічним ареалом, важ­ ливий для вирішення деяких питань ареало­ гії водоростей. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–чорномор– ським, бореально–тропічним нотальним, індо–пацифіко–атлантичним ареалом. Ві­ домий з солоних (солонуватих) лиманів та морських водойм Європи, Азії, Полінезії. Адм. регіони: Мк, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності: Бе­ резанський, Григорівський та Тилігульський лимани, Каркінітська та Севастопольська за­ токи; Одеський і Керчинський регіони та Пд. берег Криму.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Епіфіт водоростей на літоралі і в сублітора­ лі до 10–12 м глибини на кам’янистому чи скельному ґрунті, переважно у морських водах, а також у солоних (солонуватих) ли­ манах чи мінералізованих континентальних водоймах. Загальна біоморфологічна характеристика Слань мікроскопічна, ниткувата, непра­ вильно розгалужена. Нитки прикріплені до субстрату підошвою, що утворена розши­ ренням обгортки. Нитки однорядні, 30–40

х 30–33 мкм або багаторядні 55–115 мкм зав­ширшки, неправильно дихотомічно роз­ галужені. Клітини в однорядних нитках чо­ тирьохгранні до округлих, в багаторядних нитках — округлі, товстостінні, розміщені пухко, попарно, порушеними поздовжніми рядами чи безладно. Верхівки ниток та їх відгалуження — однорядні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Чорноморському БЗ та ПЗ «Мис Мартьян». Необхідне формування аль­ горезерватів у межах акваторій, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др.., 1998; Ткаченко, 2001; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

641

Червоні водорості Rhodophyta

НЕМАЛІОН ГЛИСТОВИДНИЙ

Nemalion helminthoides (Velley) Batters

Родина Немаліoнові — Nemalionaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Чорноморсько–середземноморський та атлантично–тихоокеанський ареал, зростає також біля берегів Австралії. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, кількість скорочу­

ється, проте характеризується циклічністю розвитку: окол. м. Ялта, заповідник «Мис Мартьян»; окол. с. Тарасівка Ленінського р–ну, Опукський заповідник, прибережний аквальний комплекс поблизу мису Плака; окол. м. Севастополь, Севастопольська бух­ та.

мм, темно–червона, шнуроподібна, нероз­ галужена. Від однієї підошви звичайно роз­ вивається кілька сланей. Іноді трапляються слані з 1–2 гілками. Гілки складаються з цен­ тральних м’яко з’єднаних округлих клітин і розгалужених корових ниток. Розмножуєть­ ся нестатевим (тетраспорами) шляхом.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесений до ЧКУ (1996). Необхідно контролювати стан популяцій виду. Охоро­ няється на території ПЗ Опукського та «Мис Мартьян».

Умови місцезростання Епілітно на скелях та в бентосі чистих мор­ ських вод. Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 30–40 см, завтовшки 2–5

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Маслов, 2002; Маслов и др.., 1998, 2001; Садогур­ ська, Маслов, 2001; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

642

Червоні водорості Rhodophyta

ФІЛОФОРА ПСЕВДОРОГАТА

Phyllophora pseudoceranoides (S.G. Gmel.) Newroth et R.A. Taylor

Родина Філофорові — Phyllophoraceae. Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Вид з обмеженим ареалом, важливий для ви­ вчення питань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Каспійсько–середземноморский та атлан­ тичний ареал — уздовж атлантичного узбе­ режжя Європи, Ісландії, Пд. Америки (Фа­ рерських о–вів), Балтійському та Чорному морях. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами, зрідка поодиноко, чисельність швидко скорочується серед Чорноморських локалітетів: пн.–зх. регіон Чорного моря, Одеська обл., Овідіополь­ ський р–н, Філофорне поле Зернова; Каркі­ нітська затока, Мале філофорове поле; зх. та пд. Крим, Севастопольський та Прикерчен­ ський регіони. Через погіршення екологіч­ них умов рясно обростає епіфітами. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм) та рекреаційне навантаження, пригні­ чений розвиток унаслідок інтенсивного об­ ростання епіфітами і тваринними об’єктами, скорочення природних біотопів через поси­ лену господарську діяльність на шельфовій зоні пн.–зх. частини моря.

Умови місцезростання Морські акваторії, бентос, серед обростань стулок мідій, каміння (черепашник — на гли­ бині 20–30 м), формує змішані угрупування з Phyllophora crispa та Coccotylus truncatus (=Ph. brodiaei). Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 3–20 см, неправильно роз­ галужена, кущикоподібна, з голими стебло­ подібними гілками та трьохгранними лист­ ковими пластинками на верхівках. Стебло­ ва частина сплющена (завтовшки близько 1 мм), дуже розгалужена, вгорі переходить у клиноподібну, із загостреними верхівками листоподібну пластинку завдовжки 1,5–3 см, завширшки 1–2 см, без ребра. Розмножуєть­

ся статевим (карпоспорами) та нестатевим (тетраспорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється в ботанічнному заказнику «Філофорне поле Зернова». Посилення режиму охорони та контролю стану популяцій виду, призупинен­ ня господарської діяльності в місцях зрос­ тання, надання Малому філофоровому полю Зернова статусу природно–заповідного об’єкта України та формування альгорезер­ ватів у акваторіях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Кормове, харчове, лікарське.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975, Калугина– Гутник, Евстигнеева 1993; Маслов, 2001; Миль­ чакова, 2001, 2003; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, Н.А. Мільчакова Малюнок: Т.М. Немеровська

643

Червоні водорості Rhodophyta

ОСМУНДЕЯ ГІБРИДНА

Osmundea hybrida (DC.) K.W. Nam in K.W. Nam, Maggs & Garbary (=Laurencia hybrіda (DC) Lenorm.)

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, важливий для вивчення епіфі­ тизму у водоростей. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується чорноморсько–середзем­ номорським та індо–атлантичним ареалом; трапляється вздовж чорноморських берегів Росії, Грузії, України, Туреччини, Болгарії, в Середземному морі, Атлантичному океані — узбережжя Європи та Пд. Америки (Бра­ зилія). Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Низька, швидко скорочується. Трапляєть­ ся групами в Чорному морі, окол. м. Одеса, Одеській обл.; прибережний аквальний

комплекс поблизу мису Ай–Тодор, Чорно­ морського р–ну Криму; Севастопольська бухта, окол. м. Севастополь; Каркинітська затока, Ярилгачська бухта; окол. м. Ялта, за­ повідник «Мис Мартьян». Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування). Умови місцезростання Епіфіт на бурих водоростях чи раковинах молюсків, епіліт на скелях та камінні уздовж чистих ділянок берега (на глибині 0,2–15 м). Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 8–18 см, кущикоподібна,

сплющено–циліндрична (завтовшки 1–2 мм), двобічнопірчаста, розгалужена в одній пло­ щині. Нижня частина слані звичайно гола. Кора складається з майже квадратних клі­ тин. Розмножується статевим (карпоспора­ ми) та нестатевим (тетраспорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карадазькому ПЗ, Чорно­ морському БЗ, ПЗ «Мис Мартьян». Необхідно контролювати стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Еременко, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Маслов, 2001; Маслов и др.., 1998; Ткаченко, Маслов, 2002; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Фото: І.І. Маслов, П.М. Царенко

644

Червоні водорості Rhodophyta

ОСМУНДЕЯ ЗРІЗАНА

Osmundea truncata (Kütz.) K.W. Nam et Maggs (= Laurencia pinnatifida (Huds.) Lamour.)

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується чорноморсько– середземноморським та індо–пацифіко– атлантичним ареалом; трапляється вздовж чорноморських берегів Болгарії, Росії, України, Туреччини, в Середземному морі, Атлантичному океані — узбережжя Європи та Пн. Америки (Канада, США), Індійському (узбережжя Індостану та Аравійського п–ва: Ємен, Індія, Оман, Пакистан) та Тихому (Нова Зеландія) океанах. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Кримський заповідник («Лебедині о–ви»), Роздольненський р–н; прибережні акваль­ ні комплекси поблизу мисів Ай–Тодор та Атлеш (Чорноморський р–н); Каркінітська, Планерська та Севастопольска затоки, Пд. берег Криму. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Епіліт у морських водах. Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки 5–15 см, плоска, дво–чотири пірчасто–розгалужена (завширшки 1–4 мм). Гілки розлогі, майже лінійні, звужені до основи, а верхівки заокруглені, лопатеподіб­ ні; дрібні короткі гілочки злегка розгалуже­ ні, з лопатеподібними, багато роздільними, притупленими чи розширеними верхівка­ ми. Близько основи слані трапляються лен­ тикулярні потовщення. Кора складається

з майже квадратних клітин, які розміщені палісадноподібними рядами. Розмножуєть­ ся статевим (карпоспорами) та нестатевим шляхом — тетраспорами, які знаходяться в потовщених верхівках кінцевих гілочок. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ Кримському («Лебедині о–ви»), Карадзькому, «Мис Мартьян» та Чор­ номорському БЗ, в прибережних аквальних комплексах поблизу мисів Ай–Тодор та Ат­ леш. Необхідне формування альгорезерва­ тів у межах районів, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Евстигнеева, 2001; Маслов, 2001а, б; Маслов и др., 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Фото: І.І. Маслов, П.М. Царенко

645

Червоні водорості Rhodophyta

ПОЛІСИФОНІЯ ДРІБНОШИПОВА

Polysiphonia spinulosa Grev.

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується чорноморсько–серед– земноморським та євро–атлантичним аре­ алом, трапляється вздовж чорноморських берегів Болгарії, Росії, України, Туреччини, в Середземному морі, Атлантичному океані — узбережжя Європи. Нижньобореальний вид. Відома незначна кількість популяцій в Чорному морі. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Григорівський та Куяльницький лимани, Одеське узбереж­ жя; Каркінітська, Севастопольська та Тар­ ханкутська затоки; Пд. берег Криму, Керчен­

ський регіон. Азовське море. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання На камінні та водоростях псевдоліторалі та верхньої субліторалі. Загальна біоморфологічна характеристика Кущики 5–15 см заввишки. Слань бурувато– червона, рясно розгалужена, 0,5–1 мкм за­ втовшки при основі, з 4 периферичними сифонами, прикріплена дископодібною під­ ошвою чи сланкими короткими нитками з ризоїдами і присосками. Осьова нитка з не­

чисельними, почергово розміщеними довги­ ми гілками та багаточисельними короткими гілочками, які відходять з усіх боків довгих гілок, а довжина члеників в 1,5–2 рази біль­ ша за ширину. Тетраспорангії розвиваються в потовщених звивистих, часто розгалуже­ них коротких гілочках. Цистокарпи сидячі, округло–овальні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ Кримському («Лебедині о–ви»), «Мис Мартьян» і Чорноморському БЗ. Необхідне формування альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Ткаченко, 2001; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Малюнок: Т.М. Немеровська

646

Червоні водорості Rhodophyta

ЛОФОСИФОНІЯ ПОВЗУЧА

Lophosiphonia reptabunda (Suhr.) Kylin

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вразливий вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується чорноморсько–середзем­ но­­морським та індо–пацифіко–атлантичним ареалом, трапляється вздовж чорномор­ ських берегів Росії, Грузії, України, в Серед­ земному морі, Атлантичному океані — узбе­ режжя Європи (Франція), Індійському (Індо­ незія, Кенія, Сейшельські о–ви, Шрі–Ланка) та Тихому (В’єтнам, США, Канада) океа­нах. Відома незначна кількість популяцій в Чор­ ному морі. Адм. регіони: Од, Кр.

Пд. берег Криму, ПЗ «Мис Мартьян». Спосте­ рігається тенденція до скорочення чисель­ ності.

Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Філофорне поле Зернова, Каркінітська та Севастопольська затоки, Тарханкут– Севастопольський та Керченський регіони,

Загальна біоморфологічна характеристика Дерники до 2 см заввишки, темно–червоні. Слань ниткоподібна, із сланкою основою з ризоїдами та багаточисельними вертикаль­ но припіднятими пагонами з простими (до­

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На скелях та камінні, на невеликій глибині у морській воді.

вгими чи короткими) нерідко односторон­ ньо розміщеними гілочками. Довжина чле­ ників майже дорівнює ширині. Осьова вісь однорядночлениста нитка, оточена 10–18 периферичними сифонами, без корового шару. Тетраспорангії формуються в верхній частині вертикальних пагонів по 1 в кожно­ му членику. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та бота­ нічному заказнику «Філофорне поле Зерно­ ва». Необхідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов, Соколовский, 2004; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

647

Червоні водорості Rhodophyta

ПТЕРОСИФОНІЯ ПІРЧАСТА

Pterosiphonia pennata (C. Agardh) Sauv.

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вразливий вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується чорноморсько–середзем­ номорським та індо–атлантичним ареалом, трапляється вздовж чорноморського Пд. узбережжя Криму, в Середземному морі, Атлантичному (пд. узбережжя Європи) та Індійському океанах (Бангладеш). Нижньо­ бореальний вид. Відома обмежена кількість популяцій. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Пд. берег Криму, заповідник «Мис Мартьян». Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання На скелях, у морській воді. Загальна біоморфологічна характеристика Кущики невеликі зі сланкою розгалуженою основою, одноклітинними ризоїдами і при­ сосками на кінцях та вертикальними паго­ нами. Слань 2–3 см заввишки, здавлено–

циліндрична, пагони з невеликою кількістю почергово розміщених основних довгих лі­ нійних гілок, а центральна вісь і гілки густо вкриті короткими почергово пірчасто роз­ міщеними майже циліндричними гілочками. Периферичних сифонів 8–9, висота члеників відповідає ширині або в 1,5 раза більша. Ко­ ровий шар відсутній. Тетраспорангії розмі­ щуються в коротких гілочках. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ «Мис Мартьян». Необ­ хідне формування альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І.Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

648

Червоні водорості Rhodophyta

ЛОРАНСІЯ ЧАШОПОДІБНА

Laurencia coronopus J. Agardh

Родина Родомелієві — Rhodomelaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вразливий вид, важливий для вивчення пи­ тань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським ареалом, трапляється вздовж чорномор­ ських берегів Болгарії, Грузії, Росії, Румунії, України, Туреччини, в Середземному морі. Відома незначна кількість популяцій в Чор­ ному морі. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: прибережно–аквальний комплекс поблизу мису Ай–Тодор; Каркінітська, Планерська та Севастопольска затоки, Одеський, Кер­ чинський та Тарханкут–Севастопольський

регіони, Пд. берег Криму. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання На камінні та водоростях в псевдоліторалі та субліторалі. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 5–15 см заввишки та до 1,5 мм за­ втовшки, циліндрична, трохи звужена до­ верху та стиснута, безладно розгалужена в одній площині. Головна вісь та гілки в цен­ тральній частині слані рясно вкриті корот­ кими циліндричними чи булавоподібними

гілочками (проліфікаціями). Клітини коро­ вого шару крупні видовжені до квадратних чи майже округлих, клітини проміжного та центрального шару з великою кількістю лентикулярних потовщень. Тетраспорангії розвиваються в потовщених верхівках ко­ ротких гілочок. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ Кримському та «Мис Мар­ тьян», прибережно–аквальному комплексі поблизу мису Ай–Тодор. Необхідне форму­ вання альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Маслов, 2001; Евстигнеева, 2001; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Фото: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

649

Червоні водорості Rhodophyta

ТОРЕЯ НАЙРОЗГАЛУЖЕНІША

Thorea ramosissima Bory

Родина Тореєві — Thoreaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Один з небагатьох видів червоних водорос­ тей прісних водойм, з ареалом, що скорочу­ ється, важливий для вивчення питань ареа­ логії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський (Центральна, Сх. та Зх. Євро­ па, Мала Азія) та пн.–американський ареал. Диз’юнктивно на території України. Адм. ре­ гіони: Рв, Кв, Вн, Чк, Дн. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, поодинці: р. Го­ ринь, окол. с. Степань Сарненського р–ну Рівненської обл.; р. Дніпро, окол. м. Києва та Канівський заповідник; р. Пд. Буг, окол. м. Ві­ нниця; р. Дніпро, окол. м. Дніпропетровська,

Дніпропетровської обл. тенденція до зникнення.

Спостерігається

Причини зміни чисельності Антропогенне забруднення річок. Умови місцезростання В обростаннях каміння, деревини та дво­ стулкових молюсків, на піщаних обмілинах річок, переважно зі швидкою течією та чи­ стою водою. Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 7–10 см до 2 м, однорічна, кущикопо­ дібна, багатоосьова, чорно– або оливково– зелена (у висушеному стані пурпурово– фіолетова). Осьові нитки розгалужені рясно,

асимілюючі — майже нерозгалужені. Сли­ зова піхва оточує осьову частину слані та основи асимілюючих ниток. Розмножується нестатевим шляхом (моноспорами — моно­ спорангії поодинокі, трапляються досить рідко, моноспори спочатку кулясті, при до­ зріванні — грушоподібні). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесений до ЧКУ (1996). Охороняється в Канівському ПЗ. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах акваторій, де розвива­ ється вид та контролювати стан популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Гаухман, 1948; Мошкова, 1970; Мошкова, Фроло­ ва, 1983; Топачевський, 1946; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

650

Червоні водорості Rhodophyta

КАЛІТАМНІОН ЗЕРНИСТИЙ

Callithamnion granulatum (Ducluz.) C. Agardh

Родина церамієві — Ceramiaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та індо–атлантичним ареалом, трапляється вздовж чорноморських берегів Грузії, Росії, Румунії, України, Туреччини, в Середземно­ му морі, Атлантичному (Пн. Європа та Пн. Америка) та Індійському (Пд. Африка) океа­ нах. Нижньобореальний вид. Чорноморські прибережнокримські локалітети. Адм. регі­ они: Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Севастополь­ ська затока, Пд. берег Криму, Чорномор­ ський, Карадазький заповідникики та запо­ відник «Мис Мартьян». Спостерігається тен­ денція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня).

Умови місцезростання На камінні та водоростях в псевдоліторалі та субліторалі. Загальна біоморфологічна характеристика Кущики 2–8 см заввишки та 200–600 мкм зав­товшки при основі. Слань ниткоподібна, моносифонова, члениста, з щільною дис­ коподібною основою чи розгалуженими в місці прикріплення нитками. Основні гілки розгалужені дихотомічно та покриті корою, на якій розвиваються короткі, грубово­ лоскоподібні правильно спіралеподібно– почергово розташовані та дихотомічно роз­ галужені гілочки, що зібрані на верхівках в пучечки з волоскоподібними закінченнями. Довжина клітин слані в 1,5–3 рази більша

за ширину. Тетраспорангії багаточисельні, поодинокі, розміщені в пазухах вилчасто розгалужених гілочок. Цистокарпи крупні, сферичні, парні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Чорноморському БЗ, ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян» ПЗ. Необ­ хідне покращення стану морських еко­ систем, безпосередньої очистки річних та господарсько–побутових стоків, обмеження господарської діяльності на шельфі та орга­ нізація альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998; Ткаченко, Маслов, 2002; Algae of Ukraine…, 2006. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

651

Зелені водорості Chlorophyta

БРІОПСІС АДРІАТИЧНИЙ

Bryopsis adriatica (J. Agardh) Menegh.

Родина Бріопсієві — Bryopsidaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний реліктовий вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським ареалом, локально зустрічається поблизу чорноморських берегів України та в Серед­ земному морі. Нижньобореальний вид. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Філофорне поле Зернова, Каркінітська зато­

ка, Пд. берег Криму. Спостерігається тенден­ ція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання На камінні, раковинах молюсків та водорос­ тях із субліторалі, на глибині до 4–10 м. Загальна біоморфологічна характеристика Кущики 3–10 см, зелено–жовті, інколи темно–зелені, розгалужені, в обрисах три­ кутні. Слань представлена центральною розгалуженою трубчастою клітиною та бо­ ковими гілками. Головна вісь добре виріз­

няється, вище основи чи на верхівці з чис­ ленними гілками, що неправильно пірчасто розміщені 1–3 поздовжніми рядами з обох її боків. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території ботанічного за­ казника «Філофорне поле Зернова». Необ­ хідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1967; Ткаченко, 2004. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Малюнок: Т.М. Немеровська

652

Зелені водорості Chlorophyta

КОДІУМ ЧЕРВ’ЯКУВАТИЙ

Codium vermilara (Olivi) Delle Chiaje

Родина Кодієві — Codiaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Прикерченський регіон. Спостерігається тенденція до зникнення.

Наукове значення Вид–індикатор стану та ступеня евтрофу­ вання екосистем, зокрема шельфової зони моря.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм), зниження прозорості, зростання ін­ тенсивності обростання епіфітами.

Ареал виду та його поширення в Україні Древньосередземноморський та атлантич­ ний ареал, що відноситься до бореально– тропічної групи. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Од, Кр.

Умови місцезростання Серед обростань в субліторальній зоні на камінні, скелях, ракушняку на глибині від 5 до 30 м. Формує однотипові та змішані угрупування водоростей. Олігосапробіонт.

Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко. Пн.–зх. р–н Чорно­ го моря, зх. та пд. Крим, р–н Севастополя,

Загальна біоморфологічна характеристика Багаторічник. Рослини до 35–40 см за­ ввишки, прикріплені невеликим базаль­

ним диском, від якого піднімається де­ кілька вертикальних таломів. Слань ци­ ліндрична, закономірно чи незакономірно дихотомічно розгалужена. Розмножується статевим шляхом, безстатеве розмножен­ ня невідоме. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Чорноморському БЗ, ПЗ «Мис Мартьян», заказнику «Бухта Коза­ ча», прибережно–аквальному комплексі по­ близу мисів Сарич та Фіолент. Слід узяти під охорону райони, де зростає вид; регламен­ тувати промислову діяльність на шельфі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов и др., 1998. Автори: Н.А. Мільчакова, П.М. Царенко Фото: І.І. Маслов

653

Зелені водорості Chlorophyta

ЕНТЕРОМОРфА АЗОВСЬКА

Enteromorpha maeotica Proschk.–Lavr.

Родина Ульвові — Ulvaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується азово–чорноморським ареалом, трапляється біля узбережжя Росії та України. Регіональний ендемік. Адм. регі­ они: Од, Хc, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Каркінітська затока та Одеське узбережжя, Молочний та Утлюкський лимани, Бердянська коса, «Лебедині о–ви», Сиваш, Пд. берег Криму. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня).

в 1,3–2 рази, 13–23 мкм завширшки, 12–38 мкм завдовжки. Хлоропласт з 2–7 піреної­ дами.

Умови місцезростання На камінні, раковинах молюсків в субліто­ ральній та псевдоліторальній зоні морів, зрідка в опріснених водах.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та Крим­ ському («Лебединні о–ви»). Необхідне ство­ рення альгорезерватів у межах районів, де розвивається вид.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань світло–зелена міхуро– до витягнуто– яйцеподібної чи еліпсоїдної форми, на ко­ роткій ніжці, яка злегка розширюється в під­ ошву, та з отвором на верхівці, 2–20 см зав вишки, 0,5–0,8 см завширшки. Клітини роз– ташовані безладно, багатокутні, з заокруг­ леними кутами, висота більша за ширину

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Виноградова, 1974; Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Прошкина–Лавренко, 1945. Автори: П.М. Царенко, І.І. Маслов Фото: І.І. Маслов, П.М. Царенко

654

Зелені водорості Chlorophyta

ПЕДІАСТРУМ КАВРАЙСЬКОГО

Pediastrum kawraiskyi Schmidle

Родина Гідродікцієві — Hydrodictyaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий рідкісний зникаючий вид. Ареал виду та його поширення в Україні Євро–пн.–американський ареал виду, з при уроченістю нинішнього поширення в озе­ рах, зрідка ставках, заплавах річок та бо­ лотах Центральної та Пн. Європи (Велика Британія, Німеччина, Польща, Росія, Словач­ чина, Україна, Чехія, Швеція) і Пн. Америки (США). Характеризується диз’юнктивним зх.–полісько–карпатським ареалом поши­ рення (окремі знахідки відомі в центрально­ му та сх. регіонах України). Адм. регіони: Вл, Жт, Зк, Чк, Хр.

Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка; спостерігається тенден­ ція до зникнення та звуження ареалу поши­ рення. Причини зміни чисельності Антропогенне забруднення водойм, зміна екологічних факторів. Умови місцезростання Планктон, бентос та перифітон озер, ставків, річок та заплавних водойм і боліт. Загальна біоморфологічна характеристика Ценобії 45–190 мкм в діаметрі, суцільні, рідше з дрібними отворами, інколи злегка перфоро­ вані, 8–32–клітинні. Клітини 22–51х15–30 мкм,

від конусоподібно–заокруглених до багато­ кутних, які повністю зрослися між собою: зовнішні — з 2 конусоподібними чи паль­ цеподібними відростками, які виходять із спільної основи, та довгими тонкими при­ датками, розміщеними не в площині ценобію (над ним чи під ним), внутрішні — округло– багатокутні. Оболонка клітин коричнювата, товста, бородавчаста. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Шацькому НПП. Необхідне створення альгорезерватів у межах місцез­ ростань виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Коршиков, 1953; Масюк, 1958; Мошкова, Водоп’ян, 1975; Царенко, 1990; Szabados, 1949. Автор: П.М. Царенко Фото: П.М. Царенко

655

Зелені водорості Chlorophyta

ЕВАСТРОПСІС РІХТЕРА

Euastropsis richteri (Schmidle) Lagerh.

Родина Гідродікцієві — Hydrodictyaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний реліктовий вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується бореально–монтанним ареалом, трапляється у прісних водоймах (заболочених ділянках чи болотах) Європи (Велика Британія, Македонія, Німеччина, Україна, Швеція, Швейцарія, Фінляндія), Азії (Непал, Росія) та Америки (Канада, США). Ха­ рактеризується диз’юнктивним поліським ареалом поширення з незначною кількістю популяцій. Адм. регіони: Вл, Жт, Кв, Чн, См. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Оз. Острівське, окол. с. Острів’я та ставки, окол. с. Пища Шацького р–ну Волинської обл.; р. Дельна, окол. с. Привар Овруцького р–ну Житомир­

ської обл.; р. Ілля, окол. с. Іллінці Чорнобиль­ ського р–ну Київської обл.; болото, окол. м. Шостка Сумської обл.; болото, окол. с. Кома­ рівка Борзнянського р–ну Чернігівської обл. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування та осушення). Умови місцезростання В товщі води, бентосі та перифітоні стоячих прісних водойм та річок. Загальна біоморфологічна характеристика Ценобії плоскі, двоклітинні, 12–40 мкм зав­

довжки, 6–25 мкм завширшки. Клітини тра­ пецієподібні до трьохгранних, сплющені, з виразною вирізкою на зовнішніх сторонах, з’єднуються одна з одною широкою рів­ ною основою, 6–20 мкм завдовжки, 6–25 мкм зав­ширшки. Розмножується зооспо­ рами, які звільняються із материнської клі­ тини в слизовому пухирі при ослизненні оболонки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах районів, де розвива­ ється вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Коршиков, 1953; Масюк, 1958; Царенко, 1990. Автор: П. М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

656

Зелені водорості Chlorophyta

СТИГЕОКЛОНІУМ ПУЧКУВАТИЙ

Stigeoclonium fasciculare Kütz.

Родина Хетофорові — Chaetophoraceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, важливий для морфо– еволюційного розуміння водоростей. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивний євразійсько–афро–америка но–австралійський ареал. Європа (Італія, Ні­ дерланди, Німеччина, Україна, Франція), Азія (Китай, Ізраїль — Палестинська автономія), Африка (Судан), Америка (Бразилія, США), Нова Зеландія. Відома незначна кількість по­ пуляцій. Адм. регіони: Чк, Дн, Пл, Од. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко в болотах, ставках. Окол. м. Дніпропетровська; ставок в за­ плавні р. Самара, окол. м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.; окол. м. Одеса, Одеської обл.; Кременчуцьке водосховище, Полтавська, Черкаська обл. Спостерігається тенденція до зникнення.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм). Умови місцезростання Перифітон водойм із стоячою водою та з уповільненою течією (серед обростань жи­ вих і відмерлих квіткових рослин та черепа­ шок молюсків). Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна, кущикоподібна, до 5 см заввишки, слизувата. Головні нитки й гілки біля верхівок китицеподібно розгалужені, з довгим безбарвним багатоклітинним во­ лоском або загостреною клітиною. Гілоч­ ки другого порядку короткі, висхідні, іноді

дещо зігнуті та з такими ж закінченнями. Клі­ тини головних ниток 10–11 мкм завширшки, їхня довжина дорівнює ширині або в 2 рази більша. Хлоропласт постінний, від вузько– стрічкового до майже повністю вистилаю­ чого повздовжні стінки клітини. Розмножу­ ється вегетативним (акінети), нестатевим (2–4–жгутикові зооспори) та статевим (ізога­ мія — гамети дводжгутикові) способом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Необхідне ство­ рення альгорезерватів у межах місцезрос­ тань виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Мошкова, 1979; ЧКУ, 1996.

Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

657

Зелені водорості Chlorophyta

БУЛЬБОХЕТА МАЙЖЕ КВАДРАТНА

Bulbochaete subquadrata Mrozińska–Webb

Родина Едогонієві — Oedogoniaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з обмеженим ареалом, важли­ вий для вивчення питань ареалогії водорос­ тей та альгосозології.

Житомирської обл. Спостерігається тенден­ ція до зникнення. Причини зміни чисельності Осушення боліт.

Ареал виду та його поширення в Україні Центрально–європейський (Польща, Укра­ їна) ареал поширення. Правобережно– поліський ареал в Україні. Адм. регіони: Вл, Жт.

Умови місцезростання Обростання вищих водних рослин (очерету, хвощів, сфагнових мохів та осок) на сфагно­ вих болотах і в заболочених водоймах (рН 5,5–7,5).

Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко. Оз. Біле, окол. с. Невір Любешівського р–ну Волинської обл.; ставок у заплаві р. Уборть, Поліський запо­ відник, окол. с. Селезівка Олевського р–ну

Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна, мікроскопічна, кущикопо­ дібна з щетинками на кінцях гілочок. Росли­ на дводомна. Нанандрієвий вид. Андроспо­ рангіальні клітини виникають на рослинах з

оогоніями. Оогонії та ооспори кутастокуляс­ ті, майже квадратні, з сітчасто розміщеними бородавчастими виростами на мезоспорії. Клітини, що формують оогонії, нерідко різної довжини. Розмножується статевим (оогамія) і нестатевим (багатоджгутикові зооспори) шляхом. Ооспори утворює у червні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється у Поліському ПЗ. Необхідне створення альго­ резерватів у межах районів (болотні маси­ ви), де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Юнгер, 1985, 1987; ЧКУ, 1996.

Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

658

Зелені водорості Chlorophyta

ЕДОГОНІЙ КОСОПОРОВИЙ різновид ДОНСЬКИЙ

Oedogonium plagiostomum Wittr. ex Hirn var. tanaiticum Y.V. Roll

Родина Едогонієві — Oedogoniaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Таксон з обмеженим ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні Регіональний ендем (Україна). Відома незнач­на кількість популяцій. Адм. регіони: Чн, Хр, См. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці: оз. в заплаві р. Дес­ ни, окол. м. Чернігова; оз. в заплаві р. Дес­ ни, окол. м. Новгород–Сіверський; р. Десна, окол. м. Сосниця; ставок в заплаві р. Клевань, окол. с. Сваркове Глухівського р–ну, Сумської обл.; затока р. Сіверський Донець, окол. с. Гайдари Зміївського р–ну Харківської обл. Спостерігається тенденція до зникнення.

Причини зміни чисельності Антропогенне забруднення річок, евтрофу­ вання. Умови місцезростання Серед обростань вищих водних рослин і у товщі води у сплетіннях нитчастих водорос­ тей на ділянках річок з уповільненою течією або в заплавних водоймах із стоячою водою. Трапляється у водах, що містять значну кіль­ кість кальцію. Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна, мікроскопічна, багатоклі­ тинна, ниткоподібна. Рослини дводомні. Ве­ гетативні клітини жіночих та чоловічих рос­ лин циліндричні, схожі за розмірами 14–27

мкм завширшки, 32–121 мкм завдовжки. Базальні клітини булавоподібні, видовжені. Розмножується статевим (оогонії обернено яйцеподібно–кулясті, розміщені по одному або по 2–3 поряд; ооспори яйцеподібно ку­ лясті, з гладенькою оболонкою) і нестатевим (багатоджгутиковими зооспорами) шляхом. Ооспори утворює в липні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Необхідне ство­ рення альгорезерватів у межах районів (річ­ кові басейни), де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ролл, 1948; Юнгер, Мошкова, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

659

Зелені водорості Chlorophyta

СИФОНОКЛАДУС МАЛЕНЬКИЙ

Siphonocladus pusillus (Kütz.) Hauck

Родина Сифонокладові — Siphonocladaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування).

нестатевим (зооспорами, апланоспорами та вегетативно) шляхом.

Наукове значення Рідкісний ендемічний вид Середземномор­ ського басейну.

Умови місцезростання Морські акваторії, обростання на ракови­ нах молюсків, камінні та скелях (на глибині 0,5–10 м), а також епіфіт на водоростях. Олі­ госапробіонт.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється у Карадазькому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій виду та формувати альгоре­ зервати в місцях його зростання.

Ареал виду та його поширення в Україні Європейський ареал (древньосередземно­ морський). Відома незначна кількість попу­ ляцій. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами або окремими сла­ нями. Чорне море: окол. м. Севастополь, Севастопольська бухта; Пд. берег Криму (вздовж Кара–Дагу).

Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорядна, розгалужена, ниткувата. Вертикальні пагони (3–5 см заввишки, до 1 мм завтовшки) однорядні, булавоподібної фор­ ми, розділені на сегменти прямими або на­ вскісними перегородками. На кінцях гори­ зонтальних ниток розвиваються присоски з торочкуватими краями. Розмножується

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Zaitsev, Alexandrov, 1998. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

660

Зелені водорості Chlorophyta

ХЕТОМОРФА ЗЕРНОВА

Chaetomorpha zernovii Woronich.

Родина кладофорові — Cladophoraceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний ендемічний вид із локальним аре­ алом. Ареал виду та поширення в Україні. Чорноморський ареал. Адм. регіони: Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, мало чисельні: Ягорлицько–Тарханкутський та Прикерчен­ ський регіони, Тендрівська затока, Чорно­ морський заповідник, Голопристанський р–н Херсонської обл.; Каркінітська затока, Кримський заповідник («Лебедині о–ви»),

Роздольненський р–н; оз. Аджиголь, Феодо­ сійський р–н; м. Чауда, г. Опук (Опукський за­ повідник), Керченська протока, Ленінський р–н. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання В обростаннях серед Cladophora fracta, Lamprothamnion papulosum та Zannichellia pediculata в морській воді на глибині 0,5– 50 м. Загальна біоморфологічна характеристика Слань ниткувата, нерозгалужена, до 5 мм за­

вдовжки та 10–18 мкм завтовшки, прикріп­ лена до ґрунту масивною, майже цилін­ дричною базальною клітиною, основа якої дископодібно розширена з рівними чи ло­ патеподібними краями. Клітини циліндрич­ ні, довжина їх в 2–5 раз перевищує ширину. Хлоропласт пристінний, пластинчастий з ба­ гаточисельними піреноїдами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в межах Кримського ПЗ («Ле­ бедині о–ви»), Чорноморського БЗ та Опук­ ського ПЗ. Необхідне створення альгоре­ зерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає. Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Маслов, Тка­ ченко, 2008; Мошкова, 1979; Садогурский, 1998, 2002; Ткаченко, Маслов, 2002. Автори: П.М. Царенко, О.В. Герасимова, Ф.П. Ткаченко Малюнок: Т.М. Немеровська

661

Зелені водорості Chlorophyta

КЛАДОФОРА ВАДОРСЬКА

Cladophora vadorum (Aresch.) Kütz.

Родина Кладофорові — Сladophoraceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середземно– морським та євро–атлантичним ареалом, трапляється уздовж чорноморських берегів Грузії, Росії, України, в Середземному морі, Атлантичному (Пн. Європа) океані. Широко­ бореальний вид. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Одеський, Керчинський та Тарханкут– Севастопольський регіони, Пд. берег Криму та Севастопольська затока. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання На камінні, раковинах молюсків, водних рос­ линах в солоній та морській воді псевдоліто­ ралі та субліторалі. Загальна біоморфологічна характеристика Кущики густо розгалужені 2–50 см заввиш­ ки, прикріплені ризоїдами, які розвиваються лише в основі слані, інколи вільно плаваючі. Слань сформована із псевдодихотомічно і латерально розгалужених головних осей, які закінчуються пучками рясно розгалу­ жених більш коротких гілочок при почер­ говому галужені, звично односторонньому,

інколи трапляються кільця із 2–3 гілочок. Гілочки прямі або злегка зігнуті, особливо близько верхівки. Апікальні клітини довгі, загострені 27–65 мкм ширини, а довжина їх в 2,5–24 рази більша за ширину. Клітини слані циліндричні або злегка булавоподібні, 120– 200 мкм завширшки, а їх довжина в 2–11 раз більша за ширину. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян». Необхідне створення альгоре­ зерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975, 1992; Маслов и др., 1998; Садогурский, 1998; Ткаченко, 1991. Автори: П.М. Царенко, Ф.П. Ткаченко Малюнок: Т.М. Немеровська

662

Зелені водорості Chlorophyta

КЛАДОФОРА ДАЛМАТСЬКА

Cladophora dalmatica Kütz.

Родина Кладофорові — Сladophoraceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид–індикатор стану та ступеня забруднен­ ня водного середовища. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується каспійсько–середземно– морським та індо–атлантичним ареалом, належить до бореально–тропічної групи. Відомий з солоних водойм та морів Європи (Атлантичне узбережжя), Азії та Австралії. Виявлена незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі, в сукупності з іншими водоростями формує густий ки­ лим водоростей псевдоліторальної зони. Чорне море: Каркінітський, Тарханкут– Севастопольський, Керчинський, Одеський регіони, Пд. берег Криму; Чорноморський заповідник («Лебедині о–ви»), Роздольнен­ ський р–н. У формі окремих літофільних сланей, дернин, губчастими кулями, інколи трапляється в складі епіфітної синузії цисто­ зіри.

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження, скорочення площі природних кам’янистих біотопів, змі­ на берегової лінії. Умови місцезростання Переважно у морських водах, в псевдоліто­ ральній зоні, на глибині 10–20 см і відкритих прибійних місцях, зрідка вище рівня води в щі­ линах та дрібних заглибленнях. Олігосапробі­ онт, індикатор стану прибережної зони моря. Загальна біоморфологічна характеристика Дерники до 5 см заввишки, з ризоїдами в основі слані або вільноплаваюча форма до 50 см завдовжки. Слань сформована із псевдодихотомічно розгалужених головних

осей, які закінчуються пучками рясно роз­ галужених коротких гілочок, а їх апікальні клітини до 30 разів більші ширини. Клітини циліндричні, бочкоподібні та булавоподібні, до 20 раз більші ширини. Розмноження ста­ тевим та безстатевим шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян», Чорноморському БЗ і заказнику «Бухта Козача» (окол. м. Севастополь). Необ­ хідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Корженев­ ский, Ена, Костин, 1999; Маслов и др., 1998; Миль­ чакова, 2003; Садогурський, 1999; Ткаченко, 1991. Автори: Н.А. Мільчакова, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

663

зелені водорості Chlorophyta

КЛАДОФОРОПСИС ШКІРЯСТИЙ

Cladophoropsis membranacea (Hofm. Bang. ex C. Agardh) Börg.

Родина Кладофорові — Сladophoraceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Характеризується середземноморським та пацифіко–атлантичним ареалом, трапляєть­ ся поблизу Кримського узбережжя України, Канарських та Гавайських о–вів та в Кариб­ ському регіоні. Субтропічний вид. Відома обмежена кількість популяцій. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Чорне море:

Севастопольська затока, Пд. берег Криму, Карадазький заповідник та заповідник «Мис Мартьян». Спостерігається тенденція до ско­ рочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня). Умови місцезростання Морські води псевдоліторалі та субліторалі. Загальна біоморфологічна характеристика Дерники або подушкоподібні скупчення чи сферичні кулеподібні утвори до 3–5 см у діа­ метрі, прикріплюються розгалуженими чле­ нистими нитками з присосками на кінцях

відгалужень. Слань 150–200 мкм завтовш­ ки, розмежована на сланкі нитки основи та вертикально підняті пагони, які рясно галу­ зяться і сформовані із надто довгих клітин, що утворені поперечними перегородками. Клітини з дрібними, пластинчастими хлоро­ пластами, кожний з 1 піреноідом. Безстатеве розмноження зооспорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян». Необхідне створення альгоре­ зерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Евстегнеева, 1993; Калугина–Гутник, 1975, 1992; Маслов и др., 1998. Автори: І.І. Маслов, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

664

Стрептофітові водорості Streptophyta

РОЯ АНГЛІЙСЬКА

Roya anglica G.S. West in Hodgetts

Родина Мезотенієві — Mesotaeniaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний, зникаючий вид. Ареал виду та його поширення в Україні Голарктичний вид. Європа (Велика Британія, Німеччина, Норвегія, Словаччина, Україна, Фінляндія, Франція) та Пн. Америка (Канада, США). Формує три локалітети. Адм. регіони: Жт, Кв, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка, поодиноко: струмок,

Ужанського НПП Велико–Березнянського р–ну Закарпатської обл., ґрунти з території Поліського ПЗ Овруцького р–ну Житомир­ ської обл. та з окол. м. Києва. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (забруднення водойм, меліоративні заходи). Умови місцезростання На болотах та в струмках, серед заростей мохів та скупчень ниткуватих водоростей, зрідка у ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Одноклітинна водорість циліндричної (часті­ ше асиметричної) форми, клітини прямі або

трохи зігнуті й звужені до кінців, 54–96 мкм завдовжки, 6,8–8,4 мкм завширшки. Хло­ ропласт один, пластинчастий або частіше з поздовжніми ребрами, піреноїдів 2–6, роз­ ташовуються у вигляді осьового ряду. Обо­ лонка гладенька безбарвна, на кінцях дещо потовщена. Зигоспори кулясті, з гладеньки­ ми оболонками, 20–26 мкм діаметром. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Поліському ПЗ, Ужанському НПП. Необхідне збереження водойм та гід­ рофітоценозів, створення альгорезерватів у межах зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Костіков, Романенко, Демченко та ін., 2001; Ма­ сюк, Лилицкая, 1996; Царенко, Ступина, Ковален­ ко та ін., 1997. Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

665

Стрептофітові водорості Streptophyta

СПІРОГІРА РЕЙНГАРДА

Spirogyra reinhardii Chmiel. emend. Gauth.– Lièvre

Родина Спірогірові — Spirogyraceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний, описаний з водойм України вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид з диз’юнктивним типом ареалу. Європа (Росія, Україна), Азія (Китай), Африка (Ма­ рокко) та Пд. Америка (Бразилія, Парагвай). Відомі два локалітети в Україні. Адм. регіони: Чн, Дц. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, трапляється зрідка, по­ одиноко: болото у заплаві р. Сіверський До­ нець, НПП «Святі Гори» Краснолиманського р–ну Донецької обл. та болото Сосницького р–ну Чернігівської обл. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (забруднення та по­ рушення заплавної системи великих річок).

Умови місцезростання Зустрічається у застійних прибережних ді­ лянках великих річок або у заплавних водой­ мах — озерах, болотах, інколи — ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Нитчаста зелена водорість, клітини 85–117 мкм завширшки, довжина дорівнює ширині або втричі її перебільшує, попере­ чні стінки клітин гладенькі. Хлоропластів 3–6, стрічкоподібні, з невеликою кількістю обертів спіралі та декількома піреноїдами. Статевий процес — кон’югація (драбинчас­ того типу). Кон’югаційний канал утворю­ ється обома клітинами. Сприймальні кліти­ ни з боку каналу слабко здуті, клітини без кон’югаційної пари не здуті. Зигоспори еліп­

соїдні, 65–100 мкм завширшки, 97,5–175 мкм завдовжки. Екзоспорій тонкий, безбарвний, гладенький, мезоспорій товстий, коричне­ вий з сітчастими потовщеннями. Розмно­ ження вегетативне (розрив чи фрагментація ниток) або статеве (зигоспори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охорона заплав великих річок та прилег­лих лісових масивів, створення альгорезерватів у межах зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Костикова, Литвинова, Скорик, 1989; Паламар– Мордвинцева, Шиндановина, 1998, 2000; Рейн­ гардт, 1916; Рундіна, 1988; Хмелевский, 1889а, б. Автори: О.А. Петльований, Г.М. Паламар– Мордвинцева, М.О. Коніщук Малюнок: Т.М. Немеровська

666

Стрептофітові водорості Streptophyta

ГОНАТОЗІГОН ВОЛОХАТИЙ

Gonatozygon pilosum Wolle

Родина Гонатозигові — Gonatozygaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується, представ­ ник архаїчної групи десмідієвих водорос­ тей. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивно–космополітний. Європи (Ве­ лика Британія, Іспанія, Латвія, Португалія, Росія, Україна), Азія (Індія, Індонезія, Казах­ стан, Китай, Росія, Шрі–Ланка, Японія), Афри­ ка (Нігерія), Пн. Америка (США), Пд. Америка (Бразилія, Колумбія, Чілі) та Нова Зеландія. Зх.-поліський локалітет. Адм. регіон: Вл.

Чисельність та структура популяцій Локально, дуже рідко, поодиноко: болото Біле, окол. с. Лишнівка Маневицького р–ну Волинської обл. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (меліоративні заходи, випас худоби, забруднення водойм та зни­ щення усталених водних біоценозів). Умови місцезростання Асоційовано з вищою водяною рослинністю та у бентосі уздовж берегів озер, у болотах, торфовищах, рідше річках. Загальна біоморфологічна характеристика Одноклітинна водорість, здатна утворювати

короткі дуже ламкі зелені нитки. Клітини ци­ ліндричні, прямі, із зрізаними нерозширени­ ми кінцями, 190–260 мкм завдовжки, 10–16 мкм завширшки, довжина клітин перевищує ширину в 15–20 разів. Оболонки безбарвні, густо вкриті дрібними прямими волосопо­ дібними шипами, 2,5–5 мкм завдовжки. Хло­ ропластів зазвичай по 2, піреноїдів в кожно­ му з них до 6. Зигоспори невідомі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Відмова від проведення меліоративних ро­ біт, заборона випасу худоби, створення аль­ горезерватів у межах болотних ценозів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Паламарь, 1960; Паламар–Мордвинцева, 1984, 2003; Паламар–Мордвинцева, Петлеванный, 2000. Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

667

Стрептофітові водорості Streptophyta

ГЕНІКУЛЯРІЯ СПІРОТЕНІЄВА

Genicularia spirotaenia (de Bary) de Bary

Родина Гонатозигові — Gonatozygaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний для світової флори вид та рід із ареалом, що зменшується, представник ар­ хаїчної групи десмідієвих водоростей. Ареал виду та його поширення в Україні Вид характеризується диз’юнктивним поши­ ренням. Європа (Велика Британія, Естонія, Латвія, Німеччина, Росія, Україна), Азія (Ка­ захстан, Росія), Пн. Америка (США), Пд. Аме­ рика (Чілі) та Нова Зеландія. Відомий один західноукраїнський локалітет. Адм. регіон: Лв. Чисельність та структура популяцій Локально, дуже рідко, поодиноко: болото в околицях м. Львова.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (органічне забруд­ нення водойм та меліоративні заходи). Умови місцезростання У бентосі або асоційовано з вищою водною рослинністю уздовж берегів озер та у боло­ тах, часто серед Sphagnum. Загальна біоморфологічна характеристика Одноклітинна зелена водорість, здатна утворювати короткі ламкі нитки. Кліти­ ни циліндричні, сильно витягнуті, майже прямі або злегка зігнуті, на кінцях зріза­ ні та трохи розширені, 200–400 мкм за­ вдовжки, 20–25 завширшки, ширина кін­ ців 27–29 мкм, довжина клітин перевищує

ширину в 10–20 разів. Хлоропластів 2–3, стрічкоподібні, спірально закручені, утво­ рюють 4,5–7,5 обертів, з численними піре­ ноїдами. Статевий процес — кон’югація. Зигоспори кулясті, з гладенькими обо­ лонками, 48–57 мкм діаметром, форму­ ються у кон’югаційному каналі між двома клітинами. Розмноження вегетативне (по­ діл клітини навпіл та при розпаданні ни­ ток) та статеве (зигоспори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Створення альгорезерватів у межах болот­ них ценозів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Паламар–Мордвинцева, 1984, 2003; Gutwiński, 1892. Автори: О.А. Петльований, О.В. Герасимова Малюнок: Т.М. Немеровська

668

Стрептофітові водорості Streptophyta

ПЕНІУМ БОРГЕ

Penium borgeanum Skuja

Родина Гонатозігові — Gonatozygaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид, європейський ендемік, пред­ ставник архаїчної групи десмідієвих водо­ ростей. Ареал виду та його поширення в Україні Аркто–альпійський вид з європейським ти­ пом ареалу (Латвія, Швеція, Україна). Фор­ мує диз’юнктивний ареал на території Укра­ їни (Карпатський та степовий). Адм. регіони: Зк, Дц. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, здебільшого у гірських районах, трапляється зрідка, поодиноко: водойми Карпатського біосферного за­ повідника — Мармороський, Угольсько– Широколужанський масиви, струмки Ужан­

ського НПП та струмок поміж виходів грані­ ту, відділення «Кам’яні Могили» Українсько­ го степового ПЗ. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня, меліоративні заходи). Умови місцезростання Болота, торфовища, озера, заплави річок та струмки. Загальна біоморфологічна характеристика Одноклітинна водорість циліндричної фор­ ми, 19–27 мкм завдовжки, 8–14 мкм зав­ ширшки, злегка перетягнута посередині. Кінці клітин заокруглено–притуплені, обо­

лонка гладенька, без поясків. Хлороплас­ ти з 2 помітними поздовжніми ребрами, з 1 центральним піреноїдом. Статевий про­ цес — кон’югація. Зигоспори 19–32 мкм за­ вдовжки, 24–27 мкм завширшки, 13–16 мкм завтовшки, ширина перешийку — 13–17 мкм, жовто–коричневі, Н–подібної форми, гла­ денькі з горбкуватими прикрасами на кутах. Розмноження вегетативне (поділ клітини нав піл) та статеве (зигоспори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Створення мережі альгорезерватів у райо­ нах зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Паламар–Мордвинцева, 1978, 1999, 2003; Петлеванный, 2001; Царенко та ін., 1997; Царенко, Парчук, 1998. Автори: О.А. Петльований, О. П. Білоус Малюнок: Т.М. Немеровська

669

Стрептофітові водорості Streptophyta

БАМБУЗІНА БРЕБІССОНА

Bambusina brebissonii Kütz. ex Kütz.

Родина Десмідієві — Desmidiaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивний євразійсько–афро–амери кано–австралійський ареал (відомий з усіх континентів, крім Антарктиди), трап­ляється дуже рідко. Розрізнені локалітети в Україні (Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати), переваж­ на більшість з яких відомі з минулого століт­ тя. Сучасні знахідки відзначені в Карпатах та Волинському Поліссі. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Лв, Зк, Хр, Дц. Чисельність та структура популяцій Локально, дуже рідко, поодиноко: оз. Гропа, НПП «Стужиця», Міжгірського р-ну Закарпат­ ської обл. та болота Черемського ПЗ Мане­ вицького р-ну Волинської обл.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (меліоративні заходи, органічне та хімічне забруднення водойм). Умови місцезростання Асоційовано з вищою водяною рослинністю (часто серед мохів), у бентосі та планктоні уздовж берегів озер, у болотах, торфовищах, заплавних водоймах, звичайно у кислих олі­ готрофних водах. Загальна біоморфологічна характеристика Ниткувата водорість, нитки неприкріплені, зелені, слабко зігнуті. Клітини бочкоподібні, з хвилястими боками посередині, зрізаною верхівкою, при погляді зверху — круг­лі з двома протилежними сосочками по бо­

ках, 24–30 мкм завдовжки, 14–25,5 мкм зав ширшки, слабко перетягнуті. Статевий про­ цес — кон’югація. Зигоспори еліпсоїдні, зао­ круглені або прямокутні, гладенькі, 25–37 мкм завдовжки, 16–23 мкм завширшки. Розмно­ ження вегетативне (поділ клітин навпіл, роз­ пад ниток) та статеве (зигоспори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Черемському ПЗ та НПП «Стужиця». Відмова від проведення мелі­ оративних робіт, створення альгорезерва­ тів у межах болотних масивів, де зростає вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Паламар–Мордвинцева, 1986; Мордвинцева, Петльований, 2009.

Паламар–

Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

670

Стрептофітові водорості Streptophyta

ДЕСМІДІУМ БЕЙЛІ

Desmidium baileyi (Ralfs) Nordst.

Родина Десмідієві — Desmidiaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивно в країнах Європи (Росія, Укра­ їна, Фінляндія), Азії (Китай, Мьянма, Росія, Японія), Африки (низка країн), Пн. Америки (Канада, Панама, США), Пд. Америки (Бра­ зилія) та Нової Зеландії, проте трапляється зрідка. Відомий на Поліссі. Адм. регіони: Вл, Кв. Чисельність та структура популяцій Локально, дуже рідко, поодиноко: оз. Риб­ не в окол. м. Києва (біотоп зруйновано), оз. Охотин, заказник «Любче» Ковельського р–ну Волинської обл.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (меліоративні заходи, використання водойм для тваринництва, ев­ трофування). Умови місцезростання Асоційовано з вищою водяною рослинніс­ тю та харовими водоростями, у бентосі та планктоні уздовж берегів озер, у болотах, звичайно у кислих водах. Загальна біоморфологічна характеристика Ниткувата водорість, нитки зелені неприкрі­ плені, прямі. Клітини чотирикутні, 16–22 мкм завдовжки, 19–24 мкм завширшки, 16 мкм завтовшки, з ледве помітною серединною перетяжкою. Верхівка увігнуто–виямчаста,

трихвиляста, з 2–3 прямо зрізаними відрост­ ками, за допомогою яких приєднуються су­ сідні клітини, зверху клітини прямокутні або трикутні з прямими боками. Оболонка гла­ денька. Хлоропласти з одним центральним піреноїдом. Статевий процес — кон’югація. Зигоспори еліпсоподібні. Розмноження ве­ гетативне (поділ клітин навпіл та розпад ни­ ток) і статеве (зигоспори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Відмова від проведення меліоративних робіт, створення альгоре­ зерватів у районах зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Паламар–Мордвинцева, 1986; Царенко, Михай­ лик, Демченко, Петльований, 2001. Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

671

Стрептофітові водорості Streptophyta

ООКАРДІУМ ПРОСТЯГНУТИЙ

Oocardium stratum Nägeli

Родина Десмідієві — Desmidiaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Єдиний представник десмідієвих водорос­ тей з вапняковою обгорткою навколо кліти­ ни. Розвивається в алкифільних умовах на вапняках. Представник невеликої екологіч­ ної групи аерофітних десмідієвих водорос­ тей. Ареал виду та його поширення в Україні Рідкісний у світовому масштабі вид та рід, найчастіше трапляється у Європі (Австрія, Велика Британія, Німеччина, Україна, Фран­ ція), також зареєстрований у Азії (Індія, Гру­ зія), Пд. та Центральній Америці (США, Куба). Єдиний пд.-кримський локалітет. Адм. регі­ он: Кр. Чисельність та структура популяцій Вузьколокальна популяція, невеличкими колоніями: Кримські гори, окол. м. Ялта, Кримський ПЗ, каміння струмка Сари–Су (р. Альма).

Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження, зокрема не­ санкціонована рекреація. Умови місцезростання Аерофітно на вапняковому камінні серед струмків та невеличких річок. Загальна біоморфологічна характеристика Клітини зібрані в колонії кулястої форми, 1–2 мм у діаметрі, прикріплені до субстра­ ту і складаються з радіальних слизових трубочок інкрустованих вапном. Трубочки розширюються до поверхні колонії (інколи здатні галузитися) на їх верхівці розташо­ вується по одній клітині перпендикулярно до осі трубочки. Клітини еліптичні, дещо

асиметричні, слабко перетягнуті, 18–20 мкм завдовжки, 18–24 завширшки, 17 мкм завтовшки. Статевий процес — кон’югація. Зигоспори чотирикутні або поліедричні, з кількома сосочкоподібними виступами, 15–20 мкм у діаметрі. Розмноження вегета­ тивне (поділ клітини нав­піл) та статеве (зи­ госпори). Режим збереження популяцій та заходи з охорони.Охороняється на території Крим­ ського ПЗ. Доцільне формування альгоре­ зервату (абсолютно заповідний режим) у межах струмка Сари–Су (р. Альма). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації Воронихин, 1932; Паламар–Мордвинцева, 1986. Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

672

Стрептофітові водорості Streptophyta

НІТЕЛА СТРУНКА

Nitella gracilis (J.E. Sm.) C. Agardh

Родина Нітелові — Nitellaceae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний реліктовий вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивно на різних континентах, проте дуже рідко. Відома незначна кількість попу­ ляцій. Адм. регіони: Вл, Жт, Лв, Хр, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеличкими групами, інколи утворюючи значні скупчення. Болото в окол. м. Харкова; меліоративний канал в окол. с. Люб’язь Любешівського р–ну Волинської обл.; ефемерні водойми в окол. с. Майдан– Копищанський Олевського р–ну; канави Зеремлянського лісництва Барановського р–ну Житомирської обл.; стояча водойма в окол. м. Львова; Дніпровський лиман у ме– жах Херсонської обл.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (забруднення водойм, меліорація). Умови місцезростання Розвивається у бідних на азот водоймах різ­ ного типу (озерах, болотах, канавах), звичай­ но у літоральній зоні. Загальна біоморфологічна характеристика Макроскопічна кущикоподібна зеленувата, до жовто–коричневого віддінку, однодомна водорість, 15–20 см заввишки. Стебла галу­ зисті, 0,3–0,4 мм в діаметрі. Кільця склада­ ються з 5–7 розпростертих листочків. Лист­ ки 2–3–кратно вилчасті, в середніх та нижніх кільцях до 4 см завдовжки, конічно заго­

стрені на верхівці. Гаметангії об’єднані або роздільні, оогонії поодинокі, еліпсоїдні або злегка яйцеподібні, 280–530 мкм завдовжки, 225–470 мкм завширшки, спіральні клітини утворюють 8–9 закрутів, коронка 24–42 мкм заввишки; ооспори 250–375 мкм завдовжки, 220–240 мкм завширшки; антеридії округлі 200–350 мкм у діаметрі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Збереження водойм, у межах яких виявлений вид, створення на їх основі альгорезерватів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Raciborski, 1910; Матвієнко, 1938; Погребняк, 1953; Струк, Борисова, Гриньов, 2008; Борисова, Орлов, 2009. Автори: П.М. Царенко, О.А. Петльований Малюнок: Т.М. Немеровська

673

Стрептофітові водорості Streptophyta

НІТЕЛА НАЙТОНША

Nitella tenuissima (Desv.) Kütz.

Родина Нітеллові — Nitellaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський диз’юнктивний ареал. Трапля­ ється у водоймах Європи (Велика Британія, Греція, Іспанія, Італія, Німеччина, Португалія, Угорщина, Україна, Франція, Швеція, Швей­ царія) та Азії (Росія). Диз’юнктивні два ло­ калітети: лісостеповий та карпатський. Адм. регіони: Чц, Чк. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, трапляється зрідка: гирло р. Тясмин (Кременчуцьке водосхови­ ще), Чигиринського р–ну Черкаської обл. та р. Мехидря (доплив р. Серет), Сторожинець­ кого р–ну Чернівецької обл. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (хімічне забруднення водойм), меліоративні заходи. Умови місцезростання Невеликі торфові водойми (ями, калюжі, озера), зрідка у проточних водах. Загальна біоморфологічна характеристика Макроскопічна однодомна водорість, до 10 см заввишки, інкрустована вапном. Сте­

бла зелені, близько 0,3 мм у діаметрі, слаб­ ко галузисті. Кільця з 6 коротких розпро­ стертих листків, в спороносних кільцях листки 3–4–кратно вилчасті, перші лист­ кові членики короткі, других — 6–7, тре­ тіх — 4–6, четвертих — 2–5, з яких окремі знову можуть бути вилчасті, з 3–4 п’ятими члениками, кінцеві членики довгі, двоклі­ тинні, нижня клітина незвужена, зрізана на верхівці, де за шириною лише трохи перевищує основу останньої клітини, вер­ хівкова клітина довга, вузька, загострена. Гаметангії утворюються у других та третіх розвилках листка, часто розділені. Оогонії поодинокі, кулясті або широкоеліпсоїдні 230–280 мкм завдовжки, 215–230 мкм за­ вширшки, дозрілі до 400 мкм завдовжки

(без коронки), 260 мкм завширшки, спі­ ральні клітини утворюють 9 закрутів, ко­ ронка неопадаюча, 25–40 мкм заввишки, 40–50 мкм завширшки. Ооспори округло– еліптичні, 200–250 мкм завдовжки, 175– 200 мкм завширшки, ребер 7–8, тендітні. Антеридії близько 175 мкм у діаметром. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Збереження водойм, у яких виявлено вид та формування альго­ резерватів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991. Автори: Г.М. Паламар–Мордвинцева, О.А. Петльований, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

674

Стрептофітові водорості Streptophyta

ТОЛІПЕЛА ПРОЛІФЕРУЮЧА

Tolypella prolifera (Ziz. ex A. Braun) Leonhar.

Родина Нітелові — Nitellaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом, що зменшу­ ється. Релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія, Пн. та Пд. Америка. Два локалі­ тети із заплавних водойм рівнинної частини лісостепової та степової зони. Адм. регіони: Чк, Дц. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами з декількох рослин, зрідка, спостерігається тенденція до зник­ нення. Заплавна водойма р. Дніпро, окол. с. Келеберда Черкаської обл. та заплавна водойма р. Сіверський Донець Станично– Луганського відділення Луганського ПЗ. Причини зміни чисельності Антропогенне та рекреаційне навантаження (забруднення річок, руйнування біотопів за­ плави великих річок). Умови місцезростання Стоячі та слабко проточні, неглибокі водо­ йми (канави, рови, заплавні водойми вели­ ких річок, ями, ефемерні водойми, ставки).

Загальна біоморфологічна характеристика Макроскопічна галузиста, груба, міцна, зверху розлога, однодомна, сірувато– або коричнювато–зелена, рівномірно інкрусто­ вана вапном водорість, 20–40 см заввишки. Стебла поодинокі, густо галузисті в серед­ ній та верхній частині, понад 1 мм у діаметрі. Кільця двох видів: розпростерті безплідні з 6–20 простих листків та щільно зібрані плодоносні з 5–7 складних листків. Без­ плідні листки досить довгі, товсті та грубі 3–5–клітинні, що поступово звужуються до верхівки. Плодоносні листки короткі, склад­ ні, розгалужені, але з чітко відокремленою основною віссю, з 2–3 листками, які мають вузли. Листочки по 3–4 в кожному вузлі, ши­ роко розходяться, з 3–5 апікальними кліти­

нами, які звужуються до верхівки, а кінцева має загосрену конічну форму. Гаметангії об’єднані, оогонії частіше по 2–4, іноді по­ одинокі, еліпсоїдні, 420–470 мкм завдовжки, 335–375 мкм завширшки, спіральні клітини утворюють 10–12 закрутів коронка неопада­ юча 50–55 мкм заввишки; антеридії зазвичай сидячі, зрідка стебельчасті, округлі 235–250 мкм у діаметрі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Луганському ПЗ. Потребує формування альгорезерватів у місцях зрос­ тання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, Петлеванный, 2000.

1991;

Автори: О.А. Петльований, П.М. Царенко, Г.М. Паламар–Мордвинцева Малюнок: Т.М. Немеровська

675

Стрептофітові водорості Streptophyta

НІТЕЛОПСІС ПРИТУПЛЕНИЙ

Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel) J. Groves

Родина Нітелопсидові — Nitellopsidaceae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид із ареалом, що зменшується. Релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський. Виявлений у Поліссі, Лісостепу та Степу. Найбільш відомий із степової зони. Адм. регіони: Вл, Кв, Чк, Хр, Дц, Од, Мк, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється ізольованими групами, зазви­ чай, рослини одного місцезростання є лише жіночими або чоловічими, що є наслідком здатності до вегетативного розмноження. Причини зміни чисельності Антропогенне та рекреаційне навантаження (замулення глибоких озер, руйнування біо­ топів заплави річок, евтрофування).

Умови місцезростання Розвивається у прісних стоячих (глибокі озера, ставки, канави) або слабко проточних водоймах, зрідка у неглибоких солонуватих водах лиманів. Загальна біоморфологічна характеристика Макроскопічна галузиста дводомна, зелен­ кувата до коричнюватого відтінку водо­ рість, 30–50 см заввишки (у глибоких водах до 1 м). Стебла міцні, слабко галузисті, до 2 мм в діаметрі; з нижніх вузлів, які занурені в мул, формуються ризоїдоподібні гілки, вузли яких перетворюються у великі білі зіркоподібні бульбочки. Міжвузля до 20 см завдовжки, майже рівні довжині листків. Кільця з 5–7 прямих листків. Листки довгі,

з 2–3 члеників, з листочками в 1–2 вузлах, інколи без них, верхівкова клітина заго­ стрена або з шипиком. Гаметангії поодино­ кі або парні; оогонії майже кулясті 1100– 1400 мкм завдовжки, 1000–1200 мкм за­ вширшки; антеридії округлі 880–1100 мкм у діаметрі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Необхідне формування альгорезерватів у місцях зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991; Паламарь–Мордвинцева, Борисова, 2006; Паламар–Мордвинцева, Царенко, 2004; Ролл, 1926; Погребняк, 1953; Мінічева, 1999. Автори: П.М. Царенко, О.А. Петльований Малюнок: Т.М. Немеровська

676

Стрептофітові водорості Streptophyta

ХАРА БРАУНА

Сhara braunii C.C. Gmellin

Родина Харові — Charaсeae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Диз’юнктивно на усіх материках. Фор­ мує в Україні три локалітети: карпатський, південно–центральний та приазово– чорноморський. Адм. регіони: Зк, Дн, Хр, Од, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Локальні популяції нечисленні. Спостеріга­ ється тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (знищення екотопів та евтрофування водойм). Умови місцезростання Бентос мілких стоячих водойм (ставки, ями, канави, рисові поля), зрідка річки (застійні ділянки). Віддає перевагу теплим водам. Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна, заввишки до 60 см, ку­ щикоподібна, часто розлога, із прозоро– зеленими гнучкими стеблами без кори та листками завдовжки до 2 см, іноді слабко інкрустована. Розмножується статевим шляхом (парні оогонії та антеридії утво­ рюються в одному вузлі). Оогонії широ­

коовалоїдні, ооспори еліпсоїдноцилін­ дричні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесений до ЧКУ (1996). Потребує ство­ рення альгорезерватів у відомих місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991; ЧКУ, 1996. Автори: Г.М. Паламар–Мордвинцева, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

677

Стрептофітові водорості Streptophyta

ХАРА СИВІЮЧА

Сhara canescens Desv. et Loisel in Loisel

Родина Харові — Charaсeae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Схі.-європейський та середньоазійський ареал. Причорноморський диз’юнктивний локалітет. Адм. регіони: Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Локальні популяції невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (забруднення водойм хімічними речовинами, нафтою). Умови місцезростання Бентос бухт, заток та інших водойм, пов’язаних з морем, а також континенталь­ них солонуватих, іноді — прісних водойм. Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна у вигляді невеликих ще­ тинистих кущиків, часто слабко інкрусто­ вана вапном. Стебло досить міцне. Кора правильно–трубчаста, зрідка зі слідами вторинних корових трубок. Листки зазви­ чай короткі, до 17 мм, дещо зігнуті. Рослина дводомна. Розмножується статевим шляхом

(оогамія). Властивий партеногенез, який не­ відомий у інших харових водоростей. Оого­ нії еліпсоїдні, еліпсоїдновитягнуті, ооспори еліпсоїднооберненояйцеподібні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесений до ЧКУ (1996). Охороняєть­ ся у Кримському ПЗ. Необхідно формувати альгорезервати у відомих місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991; ЧКУ, 1996. Автори: П.М. Царенко, Г.М. Паламар–Мордвинцева Малюнок: Т.М. Немеровська

678

Стрептофітові водорості Streptophyta

ХАРА ВИТОНЧЕНА

Сhara delicatula C. Agardh

Родина Харові — Charaсeae. Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський та афро–американський вид. Європа (Бєларусь, Велика Британія, Данія, Іс­ панія, Литва, Німеччина, Норвегія, Португа­ лія, Росія, Україна, Франція, Швеція, Швейца­ рія), Азія (Узбекистан, Японія), Пн. Америка, Пд. Африка. Карпатсько–західнополіський ареал (виявлено шість популяцій). Адм. ре­ гіони: Вл, Рв, Жт, Зк. Чисельність та структура популяцій Локальні популяції чисельні, проте кількість рослин у них зменшується.

Причини зміни чисельності Знищення екотопів, забруднення та евтро­ фування водойм. Умови місцезростання Прісноводні ставки, кар’єри та озера, зрідка у водоймах з проточною водою. Загальна біоморфологічна характеристика Слань однорічна, невелика, заввишки до 20 см, зеленуватого до сірувато–зеленого кольору, іноді витягнута, слабко кущиста, помірно інкрустована вапном. Стебла пря­ мостоячі, досить міцні. Характеризується виступаючими коровими трубками, а також наявністю (у деяких форм виду) білих куляс­ тих одноклітинних бульбочок на нижніх час­

тинах стебла. Листки рівновеликі на всьому стеблі, завдовжки 7–13 мм, на самій верхівці вкорочені. Рослина однодомна. Розмножу­ ється статевим (оогамія) та вегетативним (бульбочками) шляхом. Оогонії яйцеподібні, ооспори еліпсоїдні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється в Поліському та Черемському ПЗ. Необхідно формувати альгорезервати у місцях зрос­ тання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991; ЧКУ, 1996; Паламарь–Мордвинцева, Борисова, 2006; Паламар–Мордвинцева, Царенко, 2004; Царенко та ін., 2001; Борисова, Орлов, 2009. Автори: П.М. Царенко, Г.М. Паламар–Мордвинцева Малюнок: Т.М. Немеровська

679

Стрептофітові водорості Streptophyta

ХАРА МОХУВАТА

Сhara muscosa J. Groves et Bull.–Webst.

Родина Харові — Charaсeae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом, дуже рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні Євразійський диз’юнктивний ареал поши­ рення. Рідкісний вид світової флори; відомо лише кілька локалітетів у Європі (Ірландія, Україна, Хорватія) та Азії (Казахстан). Захід­ нополіський ареал. Адм. регіон. Вл. Чисельність та структура популяцій Локальні нечисленні популяції. Оз. Пісочне

Шацького р–ну, оз. Черемське Маневицько­ го р–ну. Причини зміни чисельності Антропогенний вплив (евтрофування во­ дойм). Умови місцезростання Бентос мезотрофних водойм (озера) з водою підвищеної мінералізації. Загальна біоморфологічна характеристика Слань у вигляді рясно галузистих кущиків 5–7 см заввишки (зрідка вище), які нагаду­ ють дернинки мохів, темно–зелена, слабко інкрустована. Кора правильно двотрубчас­ та, з дуже великими первинними і дрібни­

ми вторинними коровими трубками. Шипи поодинокі, довгі. Рослина розмножується статевим шляхом, однодомна. Оогонії та ан­ теридії утворюються в одному вузлі. Оогонії еліпсоїдні з великою, віялоподібною корон­ кою. Ооспори темно–коричневі до чорних. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид охороняється на території Шацького НПП та Черемського ПЗ. Необхідно контр­о­ лювати стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар–Мордвинцева, Паламарь–Мордвинцева, Царенко, 2004.

1991;

Автори: О.В. Борисова, П.М. Царенко Малюнок: Т.М. Немеровська

680

Стрептофітові водорості Streptophyta

ЛАМПРОТАМНІУМ ПУХИРЧАСТИЙ

Lamprothamnium papullosum (Wallroth) J. Groves

Родина Харові — Charaсeae. Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний реліктовий вид із ареалом, що зменшується. Ареал виду та його поширення в Україні Відомий з прісних та солоних водойм Євро­ пи, Азії та Африки. Причорноморський лока­ літет. Адм. регіони: Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Популяції локальні, невеликі. Спостерігаєть­ ся тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності Антропогенне навантаження (евтрофуван­ ня).

Умови місцезростання Переважно у морських водах, а також у со­ лоних (солонуватих) озерах уздовж узбе­ режжя морів та лиманах. Загальна біоморфологічна характеристика Макроскопічна світло– або коричнювато– зелена слабко кущиста однодомна зелена во­ дорість, інколи слабко інкрустована вапном, 3–50 см заввишки. На вузлах кореневих паго­ нів у мулі формує білі кулясті або подов­жені одноклітинні бульбочки, що зібрані у грона. Стебла міцні, слабко галузисті, 0,4–0,8 мм у діаметрі. Міжвузля різної довжини у верх­ ній та нижній частині до 4 разів довші за листки. Прилистки в однорядному віночку, довгі, загострені, по одному при основі кож­

ного листка, спрямовані донизу. Кільця з 6–8 прямих або злегка зігнутих листків. Оогонії еліпсоїдні або витягнуто–еліпсоїдні 640–900 мкм завдовжки, 400–600 мкм завширшки, ко­ ронка неопадаюча, 100–140 мкм заввишки; антеридії округлі 420–580 мкм в діаметрі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не охороняється. Необхідне створення аль­ горезерватів у межах районів, де розвива­ ється вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує асоціативні угруповання для розвит­ ку безхребетних та розмноження риб.

Основні джерела інформації

Голлербах, Паламар-Мордвинцева, 1991; Морозова-Водяницкая, 1959; Паламарь-Морд­ винцева, 1998; Садогуський, 1998; Садогурський, Садогурська 1998; Маслов, Борисова, 2008. Автори: П.М. Царенко, О.А. Петльований Малюнок: Т.М. Немеровська

681

Печіночники Marchantiophyta

ТАРГІОНІЯ ПІДЛИСТА

Targionia hypophylla L.

Родина Таргіонієві — Targioniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Єдиний представник оліготипного роду монотипної родини. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Сх., Центральна і Зх. Азія, Пн. і Пд. Африка, о-в Мадагаскар, Пн., Центральна і Пд. Америка, Австралія. Поширений у Гірському Криму — г. Чатир-Даг, Бабуган та на пд. березі Криму — г. Аю-Даг. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій Даних немає. Росте окремими сланями. Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Вірогідно, вид завжди був рідкісним. Умови місцезростання Гори та передгір’я. Трапляється на освітлених кам’янистих місцях, у щілинах скель. Загальна біоморфологічна характеристика Сланева рослина. Слань 1–2 см завдовжки і 2–5 мм завширшки. Зверху темно-зелена, по краю та зісподу темно-пурпурова, проста, іноді дихотомічно розгалужена. Черевні луски розміщені двома рядами, косотрикутні,

темно-пурпурові з ланцетним гострим придатком і зубчастим краєм. Однодомна або дводомна рослина. Розмножується спорами і вегетативно (численними вентральними розгалуженнями). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у ландшафтному заказнику «Аю-Даг». Необхідно з’ясувати чисельність та стан популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1958; Партика, 1994; ЧКУ, 1996; Smith, 1991. Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

682

Печіночники Marchantiophyta

АТАЛАМІЯ СПАТИЗА

Athalamia spathysii (Lindenb.) S.Hatt. (Clevea spathysii (Lindenb.) Müll.Frib.)

Родина Клевеєві — Cleveaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Середземноморський вид за межами основної частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Поширений виключно в Середземномор’ї: Пд. Європа (Албанія, Італія, Іспанія, Греція), Пн. Африка (Алжир, Туніс, Марокко, Тенеріфe), Пд.-Зх. Азія (Палестина), о-ви Канарські та Мадейра. Знайдено в Українських Карпатах: масив Ґорґани, скелі над р. Бистрицею-Надвірнянською на околиці с. Пасічної Надвірнянського р-ну ІваноФранківської обл. Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Відома єдина популяція площею в декілька

квадратних сантиметрів. Зростає окремими сланями. Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Вірогідно, завжди був рідкісним. Умови місцезростання Затінені, вкриті ґрунтом вапнякові скелі, щілини в скелях. Загальна біоморфологічна характеристика Сланева рослина. Слань темно-зелена до чорно-зеленої, проста або дихотомічно розгалужена. Черевні луски пурпурно-червоні до фіолетових, виступають за край слані. Архегоніальні підставки розміщені вздовж

середньої лінії слані. Спорогон кулястий, з ніжкою, коробочка розкривається неправильними лопатями. Дводомна рослина. Розмножується спорами і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, Партика, 1972; ЧКУ, 1996; Müller, 1957. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

683

Печіночники Marchantiophyta

ГАПЛОМІТРІЙ ГУКЕРА

Haplomitrium hookeri (Sm.) Nees

Родина Гапломітрієві — Haplomitriaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Раритетний вид, представник оліготипного роду монотипної родини. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Пд. Європа, Пн. Америка. Знайдено в Українських Карпатах: масив Чорногора, біля оз. Несамовите під г. Туркул, полонина між г. Пожижевська і г. Брескул. Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинокими стеблами або нещільними дернинками. З початку XX ст. спостерігається істотне скорочення популяцій. Причини зміни чисельності Можливо, антропогенний вплив та сукцесії рослинного покриву. Умови місцезростання На вологому піщанистому або торф’янистому ґрунті в горах.

Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина. Зростає поодинокими стеблами або утворює маленькі дернинки блідо-зеленого кольору. Стебло до 9 мм завдовжки, м’ясисте, відходить від розгалуженої коренеподібної безлистої основної частини. Листки в нижній частині стебла дрібні і вузькі, листки верхньої частини більші, видовжено-овальні або округло-ромбічні до широкояйцеподібнотрикутних, іноді яйцеподібно-ланцетні або язикоподібні. Дводомний. Антеридії широкоовальні, блідо-оранжеві, розміщені по 2–3 в пазухах листків або розкидані по стеблу. Архегонії групами по 2–5 в пазухах маленьких вузьких покривних листків. Періантія нема. Коробочка видовженоци-

ліндрична, розкривається 2–4 стулками. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; ЧКУ, 1996; Шляков, 1976. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

684

Печіночники Marchantiophyta

СКАПАНІЯ КОМПАКТНА

Scapania compacta (A. Roth) Dumort.

Родина Скапанієві — Scapaniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний вид з єдиним місцезнаходженням в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Пд. Європа, Азія (Туреччина), Пн. Африка, о-ви Атлантичного океану (Азорські, Канарські, Мадейра). Знайдено на пд. березі Криму: г. Аю-Даг. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Єдина популяція; зростає невеликими компактними дернинками.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані, вірогідно, завжди був рідкісним. Умови місцезростання На вологих безвапнякових скелях, на вологому, переважно піщанистому ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина бурого, жовтуватоабо червонувато-бурого кольору. Стебла до 3 см завдовжки і до 4 мм завширшки. Листки густо розміщені, розділені на дві майже рівні лопаті. Нижня лопать оберненояйцеподібна або заокруглено-прямокутна з заокругленою верхівкою; верхня лопать подібна до нижньої, лише трохи менша або майже така сама. Дво-

домний вид. Періантій з цілокраїм або дрібнозубчастим отвором. Розмножується спорами і вегетативно за допомогою виводкових тілець, які утворюються по краях листків. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ландшафтному заказнику «Аю-Даг». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Шляков, 1981; Duell, 1983.

Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

685

Печіночники Marchantiophyta

СКАПАНІЯ ШВЕЙЦАРСЬКА

Scapania helvetica Gottsche

Родина Скапанієві — Scapaniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Європейський гірський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Центральна і Пд. Європа, Кавказ (Грузія). Трапляється в Українських Карпатах: потік Пилипець — витік р. Ріпинки, права притока р. Ріки басейну Тиси (Воловецький р-н Закарпатської обл.); верхів’я р. Лімниці басейну Дністра (Рожнятівський р-н ІваноФранківської обл.). Адм. регіони: Ів, Зк.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Умови місцезростання Лісовий пояс. Зростає на вологому ґрунті біля потоків.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає.

Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина. Дернинки коричневозелені. Листки дволопатеві, нижня листкова лопать широкоеліптична, верхня — опукла, обидві з заокругленою верхівкою. Дводомна рослина. Розмножується спорами та вегетативно за допомогою виводкових тілець.

Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Чисельність та структура популяцій Даних немає. Утворює невеличкі дернинки.

Основні джерела інформації

Зеров, Партика, 1973; ЧКУ, 1996; Müller, 1957. Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

686

Печіночники Marchantiophyta

ПЛЕВРОКЛАДУЛА БІЛУВАТА

Pleurocladula albescens (Hook.) Grolle

Родина Цефалозієві — Cephaloziaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний аркто-альпійський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Гори Пн., Центральної і Пд. Європи, Пн., Центральної і Сх. Азії, Пн. Америки. Знайдено в Українських Карпатах: масив Чорногора, сідловина між г. Шпиці та Великі Кізли. Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинокими стеблами або невеличкими групками.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані; можливо антропогенний вплив. Умови місцезростання На вологому піщаному або торф’яному ґрунті в сніжникових улоговинах субальпійського поясу. Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина. Дернинки блідоабо світло-зелені, рідше буруваті. Стебла 2–10 мм завдовжки і 0,4–1,1 мм завширшки. Листки від більш-менш розставлених до густо розміщених, черепитчасті, широкояйцеподібні, розділені на дві трикутні тупі або загострені лопаті. Амфігастрії

від широкояйцеподібних до ланцетних, загострені. Дводомний вид. Періантій довгасто-циліндричний. Розмножується спорами і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Карпатського НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Улична, 1971; ЧКУ, 1996; Шляков, 1979. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

687

Печіночники Marchantiophyta

ФРУЛАНІЯ ЯКА

Frullania jackii Gottsche

Родина Фруланієві — Frullaniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний гірський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Пд. Європа, Пн.-Сх. і Пд. Азія, Пн. Америка. Трапляється в Українських Карпатах: Тячівський р-н, між с. УстьЧорна і Лопухів, Усть-Чорна і Руська Мокра. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій Зростає невеликими дернинками.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Умови місцезростання На силікатних і вапнякових каменях і скелях, на корі листяних дерев та гнилій деревині. Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина. Утворює пласкі дернинки від буро-зеленого до червоно-бурого кольору. Стебло перисторозгалужене, густо облиснене. Листки дволопатеві, верхня лопать округла, не загострена. Нижня лопать ковпачкоподібна, її довжина дорівнює ширині. Амфігастрії великі, в чотири рази ширші за стебло, ниркоподібні до округлих, зверху трохи

виїмчасті, з цілим незагорненим краєм. Багатодомний вид. Антеридії, періантії і спорогони невідомі. Розмножується вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; Duell, 1983.

Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

688

Печіночники Marchantiophyta

КОЛОЛЕЖЕНЕЯ РОССЕТТА

Cololejeunea rossettiana (C.Massal.) Schiffn.

Родина Леженеєві — Lejeuneaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Пд. Європа, Кавказ, Пн. Африка (Марокко), о-ви Канарські та Мадейра, Пд.-Зх. Азія (Туреччина). Знайдено в Українських Карпатах: ур. Велика Уголька, Тячівський р-н, Закарпатська обл.; Гірському Криму: Кримський ПЗ (долина р. Улу-Узень); Бахчисарайський р-н, р. Коккозка по дорозі в ущелину Великий каньйон; Алуштинський р-н, водоспад Джур-Джур на р. Східний УлуУзень; Кіровський р-н, г. Агармиш на окол. Старого Криму та Зх. Лісостепу: Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, окол. с. Привороття. Адм. регіони: Зк, Хм, Кр.

Чисельність та структура популяцій Даних немає. Трапляється щільними дернинками або поодинці серед інших мохоподібних.

нижня — прямокутна, загострена, удвічі коротша за верхню. Амфігастріїв немає. Однодомна рослина. Розмножується вегетативно та спорами.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Карпатського БЗ та Кримського ПЗ, у НПП «Подільські Товтри», ландшафтного заказника «Кармалюкова гора». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Умови місцезростання Затінені вапнякові скелі та камені. Загальна біоморфологічна характеристика Листостеблова рослина. Дернинки дрібні, жовто-зелені. Стебла неправильнорозгалужені. Листки дволопатеві. Листкові лопаті зверху густо папілозні; верхня лопать широколанцетна, із загнутою верхівкою;

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Вірченко, 2004; Зеров, 1958, 1969; ЧКУ, 1996; Слободян, 1969. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

689

Мохи Bryophyta

СФАГН БАЛТІЙСЬКИЙ

Sphagnum balticum (Russow) C. E. O. Jensen

Родина Сфагнові — Sphagnaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Аркто-бореальний вид на пд. межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні Пн. Євразія і Пн. Америка; поодинокі локалітети відомі в Центральній Європі, на Кавказі та у пн. Китаї. Зібраний єдиний раз в Україні 1939 р. А. Борошем на г. Говерла, хребет Чорногора. Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Росте невеликими купинами серед інших сфагнових мохів. Сучасний стан популяції невідомий.

Причини зміни чисельності Порушення природних екотопів, зокрема туризм. Умови місцезростання На болотах, переважно оліготрофних. Загальна біоморфологічна характеристика Рослини дрібні, від блідо-зеленого до жовтого та бурого кольору. Гіалодерма стебла з 2–4 шарів клітин, досить чітко відмежована від жовтуватої склеродерми. Стеблові листки трикутноязикоподібні, іноді язикоподібні до 1,2 мм завдовжки та при основі 0,5–0,8 мм завширшки; облямівка вниз майже не поширюється; водоносні клітини у верхній частині листка зазвичай з потовщеннями.

Галузкові листки ланцетні, асиметричні. Хлорофілоносні клітини галузкових листків на поперечному розрізі трикутні. Вид дводомний. Спори світло-жовті, 30–33 мкм у діаметрі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Локалітет розміщений на території Карпатського НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; Boros, Vajda, 1968–1969. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

690

Мохи Bryophyta

СФАГН БЛИСКУЧИЙ

Sphagnum subnitens Russow et Warnst. (Sphagnum plumulosum Röll)

Родина Сфагнові — Sphagnaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Субокеанічний вид на пд.-сх. межі європейської частини диз’юнктивного ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Трапляється в приокеанічних р-х Євразії, Пн. та Пд. Америці, на Азорських о-вах. Знай­ дено в Українських Карпатах (г. Петрос поблизу с. Лопухів Тячівського р-ну Закарпатської обл.; Чернівецька обл. — місцевість над потоком Перкалаб у Путильському р-ні) та на Поліссі (Житомирська обл. — болото Гвоздь біля с. Озеряни Олевського р-ну; болота Плотниця та Дідове озеро в Овруцькому р-ні). Адм. регіони: Жт, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні. Трапляється окремими дернинками. Більшість знахідок в Україні довоєнного періоду.

Причини зміни чисельності На рівнині — осушення боліт та інші меліоративні роботи. Умови місцезростання Евтрофні болота, вільшняки, в горах — заболочені смерекові ліси. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки великі, нещільні, зелені, інколи фіо­ летові або червоні, від 3 до 15 см заввишки. Стебла міцні, прямостоячі. Склеродерма стебла від блідого до винно-червоного кольору. Галузкові листки черепитчасті або відігнуті, у сухому стані з металевим полиском. Різнодомна рослина. Спорогони нечисленні, але утворюються часто. Спори жовті, тонкопапілозні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в заказниках загальнодержавного значення «Дідове озеро» та «Плотниця». Слід обстежити інші відомі місцезнаходження виду з метою створення об’єктів природно-заповідного фонду. Необхідно спостерігати за станом популяцій виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; Зеров, Партика, 1975; ЧКУ, 1996. Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

691

Мохи Bryophyta

СФАГН ВУЛЬФА

Sphagnum wulfianum Girg.

Родина Сфагнові — Sphagnaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Вид на пд.-сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Гренландія, Пн., Центральна і Сх. Європа, Урал, Сибір, Далекий Схід, Пн. Америка. Трапляється на Поліссі (окол. м. Костополя Рівненської обл.; болото Бучмани поблизу с. Білокоровичі та болото Озерянське поблизу с. Озеряни Олевського р-ну Житомирської обл.). Адм. регіони: Рв, Жт.

Чисельність та структура популяцій Дані відсутні. Нечисленні популяції в Україні знайдено до 1945 р. Причини зміни чисельності Можливо, осушення заболочених лісів. Умови місцезростання Сирі та заболочені ліси; трапляється на стовбурах і пеньках біля їхньої основи. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки не блискучі, від блідозелених до бурих і рожевих, часто строкатих на освітлених місцях. Стебла міцні, ламкі, на зрізі п’ятиребристі, з 7–13 галузками в пучку. Галузкові листки 1–1,2 мм завдовжки, вузькі,

яйцеподібноланцетні. Хлорофілоносні клітини галузкових листків на зрізі еліптичні, закриті. Голівки пагонів дуже щільні. Дводомний, рідше однодомний вид. Спорогони утворюються рідко. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду та обстежити відомі раніше місцезнаходження з метою створення заказників. Слід з’ясувати чисельність виду та причини її зміни. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; ЧКУ, 1996.

Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

692

Мохи Bryophyta

СФАГН М’ЯКИЙ

Sphagnum molle Sull.

Родина Сфагнові — Sphagnaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Субокеанічний вид за пд.-сх. межею основної частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Сх. Європа та Пн. Америка. Знайдено на Поліссі (Житомирська обл.): болото Гвоздь (окол. с. Озеряни) та оз. Дідове в Овруцькому та Олевському р-х; болота Шаболтах і Терентієве у Копищенському лісництві, Срулеве у Перганському лісництві. Адм. регіон: Жт. Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні. Трапляється окремими дернинками.

Причини зміни чисельності Осушення боліт та інші меліоративні роботи, торфозбір. Умови місцезростання На олігомезотрофних і оліготрофних болотах. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки від 3 до 15 см заввишки, густі або нещільні, блідо-зеленого кольору з жовтуватим або фіолетовим відтінком. Стебла тонкі, ламкі. Галузкові листки до 2 мм завдовжки, черепитчасті або відігнуті, великі, яйцеподібноланцетні, з крайовим жолобком. Хлорофілоносні клітини на зрізі трикутні або трапецієподібні. Одно-

домна рослина. Спорогони одиничні. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Поліському ПЗ і заказнику загальнодержавного значення «Дідове озеро». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964; Партика, 1974; ЧКУ, 1996. Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

693

Мохи Bryophyta

СФАГН ТОНЕНЬКИЙ

Sphagnum tenellum (Brid.) Pers. ex Brid.

Родина Сфагнові — Sphagnaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Субокеанічний вид за пд.-сх. межею європейської частини диз’юнктивного ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа — від Скандинавії до Альп, Піренеїв і Карпат, Кавказ, Далекий Схід, Камчатка, Японія, Пн. і Пд. Америка. Трапляється в Українських Карпатах (Закарпатська обл. — оз. Синевир, смт. Ясіня Рахівського р-ну, болото Чорне Багно) та на Поліссі (Житомирська обл. — болото Гвоздь біля с. Озеряни Олевського р-ну, болото Шаболтах у Копищенському лісництві). Адм. регіони: Жт, Зк. Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні. Росте окремими дернинками.

Причини зміни чисельності Осушення боліт, торфозбір. Умови місцезростання Між купинами на оліготрофних ділянках боліт. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки м’які, ніжні, сірі або буруваті, зрідка червонуваті. На сухих місцях рослини густіші, низькі, з густо розміщеними пучками галузок, водні — великі, з нещільно розташованими пучками галузок. Стебла прямо­ стоячі. Галузкові листки 1–1,5 мм завдовжки, широкоовальні, видовженояйцеподібні до яйцеподібноланцетних, злегка серпоподібно зігнуті, з дуже загнутими краями. Хлорофілоносні клітини на зрізі від широкотри-

кутних до широкотрапецієподібних. Різнодомний вид. Чоловічі гілочки товсті, короткі. Спорогони одиничні. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Поліському ПЗ та НПП «Синевир». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, 1964, 1975; ЧКУ, 1996.

Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

694

Мохи Bryophyta

ТИМІЯ МЕКЛЕНБУРЗЬКА

Timmia megapolitana Hedw.

Родина Тимієві — Timmiaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Представник монотипної родини з диз’юнк­ тивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія (Сибір, Далекий Схід, Монголія, Китай, Японія) та Пн. Америка. Трапляється в Правобережному Лісостепу (Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Михайлівка) та на Лівобережному Поліссі (Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Сорокошичі). Вказівки цього виду з інших регіонів України, можли-

во, відносяться до близького таксону Timmia bavarica. Адм. регіони: Чн, Вн. Чисельність та структура популяцій Росте окремими дернинками серед інших болотних та лісових мохів. Причини зміни чисельності Осушення евтрофних боліт. Умови місцезростання На евтрофних болотах та заболочених луках. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки нещільні, жовто-зелені, з ризоїдною повстю. Стебло прямостояче або висхідне, 3–5 см заввишки. Листки лінійноланцет-

ні, з піхвястої основи відхилені чи відігнуті, жолобчасті, по краях пилчасті. Клітини піхви видовженопрямокутні, у верхній частині папілозні; платівки листка — округлошестикутні. Однодомний. Коробочка нахилена, з короткою шийкою, овальна. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Вірченко, 2006. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

695

Мохи Bryophyta

КАМПІЛОСТЕЛІЙ СКЕЛЬНИЙ

Campylostelium saxicola (F. Weber et D. Mohr) Bruch et Schimp.

Родина Птихомітрієві — Ptychomitriaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Океанічно-монтанний вид, перебуває на пн.сх. межі європейської частини ареалу.

Умови місцезростання Зростає на вологих, дуже затінених силікатних скелях.

циліндрична, стара — слабко поздовжньоскладчаста. Кришечка з довгим прямим дзьобиком. Спори жовті, гладенькі.

Ареал виду та його поширення в Україні Трапляється в горах Центральної і Пд. Європи та Пн. Америки. Знайдено в Українських Карпатах: Ґорґани, Чорногора, ЧивчиноГринявські гори. Адм. регіони: Лв, Ів, Чц.

Загальна біоморфологічна характеристика Дрібні мохи в жовто-зелених дернинках. Стебло пряме або від основи розгалужене, з гладенькими ризоїдами. Листки сухі, кучеряві, вологі — прямо відхилені, лінійношилоподібні, плоско- і цілокраї. Жилка потужна, закінчується перед верхівкою листка. Клітини при основі пластинки листка видовжено-прямокутні та шестикутні, прозорі, безбарвні, вгорі листка — прямокутні та квадратні. Однодомний. Ніжка спорогона хвилясто або колінчасто зігнута, блідожовта. Коробочка симетрична, довгаста,

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групками або окремими стеблами серед інших епілітних мохів. Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Улычна, 1990. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

696

Мохи Bryophyta

ФІСИДЕНС ДЖЕРЕЛЬНИЙ

Fissidens fontanus (Bach.Pyl.) Steud. (Octodiceras fontanum (Bach.Pyl.) Lindb.)

Родина Фісидентові — Fissidentaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Субсередземноморський вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Центральна і Пд. Європа, Пн. Африка (Алжир, Марокко), Пн. та Центральна Америка. Знайдено на Житомирському Поліссі поблизу м. Житомира (с. Тригір’я, Нова Рудня) і в окол. с. Устинівки Олевського р-ну. Адм. регіон: Жт. Чисельність та структура популяцій Росте окремими нечисленними стеблами

поряд з іншими водними мохами. Популяція виду в околицях Житомира вже, ймовірно, знищена.

даток листків у 2–3 рази довший за піхвову частину. Однодомний. Спорогони в Україні не зареєстровані.

Причини зміни чисельності Знищення і трансформація природних екотопів.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Умови місцезростання На підводному камінні у р. Тетерів та Перзі (притока р. Уборть). Загальна біоморфологічна характеристика Темно-зелені мохи, прикріплені до підводного каміння. Стебла до 5 см завдовжки, розгалужені, зрідка облиснені. Листки лінійноланцетні, цілокраї, необлямовані. При-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1987; Вірченко, 2006; Лазаренко, 1936. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

697

Мохи Bryophyta

ФІСИДЕНС РУДУВАТИЙ

Fissidens rufulus Bruch et Schimp.

Родина Фісидентові — Fissidentaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Субокеанічний вид на пд.-сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Пд. і Центральна Європа, доходить до пд. Швеції, на Зх. Пн. Америки. Відоме одне місцезнаходження в Українських Карпатах (Чернівецька обл., біля с. Яблуниця Путильського р-ну на березі р. Білий Черемош). Адм. регіон: Чц. Чисельність та структура популяцій Окремі щільні дернинки. Причини зміни чисельності До кінця не з’ясовані. Очевидно, рідкісність виду пов’язана з тим, що спори утворюються нерегулярно. На популяцію негативно

впливають різкі зміни рівня води в річці та бурхливі повені, які за останні десятиріччя стали частими в результаті негативної антропогенної діяльності. Умови місцезростання Біля води та у проточній воді на кам’янистому субстраті, що містить вапно. Загальна біоморфологічна характеристика Щільні, м’які дернинки темно-зеленого кольору. Стебла до 1–4 см заввишки, прямі, плоскооблиснені. Листки широколанцетні, з тупуватою верхівкою, по краю з червонобурою потовщеною облямівкою. Спорогони розташовані на верхівках пагонів. Коробочка вузькоовальної форми, пряма або трохи

зігнута, кришечка тупоконічна. Розмножується спорами. Спорогони у наших умовах утворюються зрідка. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Улична, 1956; ЧКУ, 1996; Frey, 1995. Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

698

Мохи Bryophyta

ФІСИДЕНС СТРУМКОВИЙ

Fissidens rivularis (Spruce) Schimp.

Родина Фісидентові — Fissidentaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Субокеанічно-середземноморський вид з єдиним місцезнаходженням в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Центральна і Пд. Європа, Сх. і Пд. Азія, Пн. і тропічна Африка, о-ви Азорські, Канарські, Мадейра. Знайдено в Гірському Криму: Кримський заповідник, водоспад Головкінського. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Єдина популяція; зростає невеликою дернинкою. Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Можливо, завжди був рідкісним.

Умови місцезростання На занурених у воду каменях і скелях, у струмках і водоспадах.

брунькоподібні, у пазухах листків; гінецеї на верхівках стебла. Коробочка маленька, овальна. Розмножується спорами.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки темно-зеленого кольору. Стебло 0,5–3 см заввишки, від основи з окремими бічними пагонами, з багатьма парами листків. Листки густо розміщені, видовженоязикоподібні, раптово короткозагострені або поступово довгозагострені, облямовані. Придаток коротший, ніж піхвова частина, рідше рівний або довший за неї. Спинне крило вузько збігає, досягає основи листка. Облямівка здута, 2–4-шарова, досить широка. Жилка коротко виступає з верхівки листка. Однодомний. Андроцеї маленькі,

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Партика, Слободян, 1989; Савич-Любицкая, Смирнова, 1970; Duell,1984. Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

699

Мохи Bryophyta

СЕЛАНІЯ СИЗУВАТА

Saelania glaucescens (Hedw.) Broth.

Родина Дитрихові — Ditrichaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Чисельність та структура популяцій Зростає невеликими скупченнями та окремими особинами серед інших мохів.

нояйцеподібна, на довгій червоній ніжці. Однодомна рослина. Розмножується спорами та вегетативно.

Наукове значення Раритетний вид з диз’юнктивним ареалом.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Ареал виду та його поширення в Україні Арктика, Європа, Кавказ, Азія, Пд. Африка, Пн. Америка, Австралія, Нова Зеландія. Знайдено в Українських Карпатах: ІваноФранківська обл., Надвірнянський р-н, с. Микуличин; Чивчинські гори, г. Чивчин у Верховинському р-ні; Закарпатська обл., хр. Свидовець, г. Драгобрат; смт. Чинадієве Мукачівського р-ну та на пд. березі Криму: гг. Кастель і Аю-Даг. Адм. регіони: Ів, Зк, Кр.

Умови місцезростання На оголеному ґрунті, в тріщинах і заглибленнях скель, заповнених дрібноземом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП, у заказниках «Аю-Даг» і «Кастель». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки м’які, голубувато-зелені. Стебла до 3 см заввишки, вилчасторозгалужені. Листки лінійноланцетні, тупозубчасті, жилка закінчується у верхівці листка або коротко виступає. Коробочка видовже-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1987; Зеров, Партика., 1975; Партика, 1994; ЧКУ, 1996. Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

700

Мохи Bryophyta

ДИКРАНОДОНЦІЙ ШОРСТКИЙ

Dicranodontium asperulum (Mitt.) Broth.

Родина Левкобрієві — Leucobryaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Можливо, порушення природних місцезростань.

чітко виражена. Дводомний. Ніжка спорогона зігнута. Коробочка видовжена, кришечка з дзьобиком. Спорогони утворюються рідко.

Наукове значення Субарктично-альпійський вид, що перебуває на сх. межі європейської частини ареалу.

Умови місцезростання Вологі затінені безвапнякові скелі у субальпійському поясі.

Ареал виду та його поширення в Україні Пн. і Центральна Європа, Азія, Пн. Америка. Знайдено в Українських Карпатах: хребет Чорногора, ур. Кіз’ї-Улоги, г. Погорілка. Адм. регіон: Ів.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки щільні, жовто-зелені, слабкоповстисті. Стебло пряме, тонке. Листки від овальної основи раптово звужені в шилоподібну або трубчасту верхівку, по краю зазублені. Жилка займає до 1/3 основи листка, на спинці зубчаста від мамілозно виступаючих клітин. Клітини листка видовженошестикутні й прямокутні, вушка прозорі, опадають; облямівка

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Чисельність та структура популяцій Трапляється малими дернинками в епілітних мохових обростаннях.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1987.

Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

701

Мохи Bryophyta

АНЕКТАНГІЙ ГАНДЕЛЯ

Anoectangium handelii Schiffn.

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний вид з єдиним місцезнаходженням в Україні та Європі. Ареал виду та його поширення в Україні Середня та Зх. Азія (Таджикистан, Туркменія, Ірак, Іран, Афганістан, Туреччина, Ізраїль), Сх. Азія (Іркутська обл.). Виявлено в Гірському Криму — хребет Карагач масиву КараДаг. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Росте невеликими скупченнями.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Ймовірно, завжди був рідкісним. Умови місцезростання У заповнених гумусом щілинах скель. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки до 1 см заввишки, дуже щільні, яскраво-зелені, всередині іржавокоричневі, повстисті. Стебла розгалужені, ламкі. Листки широкі, овальноланцетні, дещо загострені або заокруглені на верхівці. Жилка потужна, закінчується перед верхівкою листка. Дводомна рослина. Спорогони невідомі. Розмножується вегетативно за допомогою багатоклітинних булаво- чи грушоподібних виводкових тілець.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карадазькому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації Партика, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

702

Мохи Bryophyta

ГЕНЕДІЄЛА ГАЙМА

Hennediella heimii (Hedw.) R. H. Zander (Desmatodon heimii (Hedw.) Mitt.)

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Африка, Пн. і Пд. Америка, Австралія, Нова Зеландія та Антарктида. Трапляється в Лісостепу: околиці м. Кам’янки Черкаської обл., с. Межиріччя Сокальського р-ну Львівської обл. Адм. регіони: Лв, Чк. Чисельність та структура популяцій Росте невеликими дернинками поміж інших мохів. Причини зміни чисельності Точно не з’ясовані. Можливо, зміни рів-

ня води в річці, зумовлені антропогенною діяль­ністю. Умови місцезростання Гранітні скелі вздовж р. Тясмин у місцях виходу карбонатних ґрунтових вод; ділянки з мулистими засоленими ґрунтами. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки до 1 см заввишки, темно-зелені або коричневі. Стебла прості або розгалужені. Нижні листки широколанцетні, верхні — видовженояйцеподібні з пласкими, облямованими краями. Однодомна рослина. Коробочка на пурпурній ніжці, прямостояча, довгастояйцеподібна. Розмножується спорами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території пам’ятки природи місцевого значення «Тясминський каньйон» (Кам’янський р-н Черкаської обл.), яка входить до складу Кам’янського історикокультурного заповідника. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Вірченко, 2007; Лазаренко, 1929; ЧКУ, 1996. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

703

Мохи Bryophyta

ПТЕРИГОНЕВР КОЗЛОВА

Pterygoneurum kozlovii Laz.

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Аридний євразійсько-північноамерикансь­ кий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (пд. Словаччини, пд. України, Заволжя), Азія (Якутія, Монголія), Пн. Америка (Канада — Британська Колумбія). Трапляється в Одеській обл. (Кілійський р-н, між с. Новоселівкою і Дмитрівкою), Херсонській обл. (Новотроїцький р-н, с. Захарівка) та Запорізькій обл. (окол. м. Кам’янка-Дніпровська). Адм. регіони: Од, Хс, Зп. Чисельність та структура популяцій Окремі дернинки або окремі групи особин в угрупованнях квіткових рослин. Причини зміни чисельності Розорювання степів, інтенсивне використання піщаних масивів, меліоративні роботи.

Умови місцезростання На піщаному карбонатному ґрунті в умовах засолення на піщаних масивах та в степах. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки щільні або вид зростає групами особин. Стебло просте, рідше з боковими пагонами. Листки широкояйцеподібні, черепитчасті, з цілими і плоскими краями, вгору по стеблу більші. Жилка міцна, виступає з верхівки листка у вигляді безбарвного волоскоподібного кінчика. Однодомний вид. Перихеціальні листки більші за стеблові. Коробочка занурена в перихеціальні листки, яйцеподібна, кришечка не відділяється, лише відмежовується від коробочки 2–4 рядами дрібніших клітин.

Спори папілозні, звільняються після руйнування коробочки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, 1960; Бойко, 1999; Лазаренко, 1936. Автор: М.Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

704

Мохи Bryophyta

ТОРТЕЛА ЛАМКА

Tortella fragilis (Hook. et Wilson) Limpr.

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Аркто-альпійський вид, що перебуває на сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія, Пн. Африка та Пн. Америка. Знайдено в Гірському Криму: Айпетринська яйла. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими дернинками.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Умови місцезростання На вкритих гумусом вапнякових каменях та скелях, у щілинах скель. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки заввишки 2–6 см, густі, подушкоподібні, зелені або жовто-зелені. Стебла прості, з ризоїдною повстю. Листки з ланцетною основою, на кінцях видовжено загострені, дуже ламкі, часто з обламаними верхівками; сухі — загнуті всередину і трохи закручені. Жилка виступає з верхівки листка. Дводомна рослина. Розмножується спорами, а також ламкими верхівками листків.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Партика, Слободян, 1989; Савич-Любицкая, Смирнова, 1970; ЧКУ, 1996. Автор: Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

705

Мохи Bryophyta

ТОРТУЛА РАНДА

Tortula randii (Kenn.) R.H.Zander (Desmatodon randii (Kenn.) Laz.)

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Європейсько-північноамериканський з диз’юнктивним ареалом.

Причини зміни чисельності Можливо, зміни рівня води в річці, зумовлені антропогенною діяльністю. вид

Ареал виду та його поширення в Україні Європа та Пн. Америка. Знайдено в Лісостепу: берег р. Тясмин біля м. Кам’янка Черкаської обл., берег р. Удай біля с. Харківці Пирятинського р-ну Полтавської обл. і поблизу с. Крупичполе Ічнянського р-ну Чернігівської обл. Адм. регіони: Чн, Чк, Пл. Чисельність та структура популяцій Нечисленний. Трапляється невеликими дернинками.

Умови місцезростання Гранітні скелі у місці виходу карбонатних ґрунтових вод; зволожені ділянки біля річок. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки щільні, темно-зелені, до 1 см заввишки. Стебла прості або розгалужені. Нижні листки дрібні, верхні — широкояйцеподібноланцетні, короткозагострені, вгорі по краю пласкі, внизу — відгорнені. Однодомна рослина. Коробочка похила, косояйцеподібна, без перистома. Розмножується спорами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території пам’ятки природи місцевого значення «Тясминський каньйон» (Кам’янський р-н Черкаської обл.), яка входить до складу Кам’янського історико-культурного заповідника. Необхідно з’ясувати причини зміни чисельності виду, стежити за станом популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Вірченко, 2007; Гапон, 1999; Лазаренко, 1929; ЧКУ, 1996. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

706

Мохи Bryophyta

ЦИНКЛІДОТ ВОДЯНИЙ

Cinclidotus aquaticus (Hedw.) Bruch et Schimp.

Родина Потієві — Pottiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Раритетний субсередземноморсько-монтанний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Центральна і Пд. Європа, Пд.-Зх. Азія, Пн. Африка. Трапляється в Гірському Криму: верхів’я р. Салгир (Сімферопольський р-н). Пд. берег Криму: Масандрівський водоспад, Лівадійське лісництво, ур. Караголь. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Росте невеликими дернинками та окремими особинами.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Умови місцезростання На каменях та скелях (здебільшого вапнякових), у річках і водоспадах. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки темно-зелені. Стебла завдовжки до 40 см. Листки серпоподібно зігнуті, цупкі, з розширеної основи лінійноланцетні, на верхівці тупуваті, по краях потовщені. Жилка міцна, виступає з верхівки листка. Коробочка видовжено-яйцеподібна, червонувата, блискуча. Дводомна рослина. Розмножується спорами та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Савич-Любицкая, Смирнова, 1970; Сапегин, 1910; ЧКУ, 1996. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

707

Мохи Bryophyta

ТЕЙЛОРІЯ ЯЗИЧКОВА

Tayloria lingulata (Dicks.) Lindb.

Родина Сплахнові — Splachnaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний аркто-альпійський вид з диз’юнк­ тивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Арктика, високогір’я Європи, Азії, Пн. Америки. Відоме єдине місцезнаходження виду в Українських Карпатах: хребет Чорногора (ур. Кіз’ї-Улоги). Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Зростає групками або невеликими дернинками серед інших мохів. Причини зміни чисельності Можливо, слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання Трапляється в приджерельних осоковосфагнових угрупованнях, на заболочених луках у субальпійському поясі. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки заввишки до 6 см, щільні, зелені, всередині чорні. Стебла вилчасто або кущисто розгалужені. Листки язикоподібні, плоскокраї, цілокраї або в верхівці нерівномірно тупозубчасті. Жилка закінчується перед верхівкою листка. Клітини листка широкі, тонкостінні, чотири- шестикутні. Однодомна рослина. Ніжка спорогона 3–5 см завдовжки, червона. Коробочка прямостояча, широкояйцеподібна, з довгою шийкою. Кришечка майже плоска, деякий час

залишається з’єднаною з колонкою. Спори світло-коричневі, папілозні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1988; ЧКУ, 1996. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

708

Мохи Bryophyta

МЕЕЗІЯ БАГНОВА

Meesia uliginosa Hedw.

Родина Меезієві — Meesiaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Аркто-бореальний вид на пд. межі євро­ пейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, Європа, Азія, Пн. і Пд. Америка. Трапляється в Карпатах: Закарпатська обл., Рахівський р-н, г. П’єтрос; Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, гг. Гаджина, Мокринів Камінь, Гнєтеса, Чивчин; Надвірнянський р-н, полонина Пожижевська, г. Говерла, торфовище під г. Мала Говерла, ур. Заросляк; та Лісостепу: Вінницька обл., біля м. Літина, болото по р. Згар. Адм. регіони: Ів, Зк, Вн. Чисельність та структура популяцій Окремими дернинками з стерильними і фертильними особинами. Причини зміни чисельності Осушення боліт та інші меліоративні роботи.

Умови місцезростання На евтрофних болотах, торфовищах. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки від зеленого до жовто-зеленого, темно- або бурувато-зеленого кольору, всередині переплетені фіолетово-червоними ризоїдами. Стебло до 2 см заввишки, багаторядно облиснене. Листки лінійноланцетні, у верхній частині жолобчасті, з відгорнутими цілими краями, коротко збігають по стеблу; до верхівки стебла збільшуються, в сухому стані скручені і гачкувато зігнуті, у вологому — відхилені. Жилка потужна, в основі листка займає половину або й більше його ширини. Багатодомний вид (дводомний, рідше однодомний, або з додатковими андроцеями на

тій же рослині). Ніжка спорогона довга — до 8 см, червоного кольору, звивиста. Коробочка з довгою шийкою, жовто-коричнева. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Слід обстежити інші відомі місцезнаходження виду з метою створення об’єктів природнозаповідного фонду. Необхідно контролювати стан популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Зеров, Партика, 1975. Автор: М. Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

709

Мохи Bryophyta

МЕЕЗІЯ ДОВГОНІЖКОВА

Meesia longiseta Hedw.

Родина Меезієві — Meesiaceae Природоохоронний статус виду Зниклий. Наукове значення Реліктовий вид льодовикового періоду. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, о-в Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, Кавказ, Урал, Азія, Пн. і Центральна Америка. Знайдено на Лівобережному Поліссі (окол. Києва, Дарницький лісопарк, біля оз. Рибне) та в Правобережному Лісостепу (Він­ ницька обл., болото по р. Згар біля Літина). Адм. регіони: Кв, Вн. Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні, зростає як домішка

до інших болотних мохів. Відомі місцезростання цього виду в нашій країні, ймовірно, вже знищені.

довжено грушоподібна, жовто-коричнева, на червонуватій ніжці. Розмножується спорами.

Причини зміни чисельності Осушення боліт та інші меліоративні роботи.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Необхідні пошуки нових місцезнаходжень цього виду на Українському Поліссі.

Умови місцезростання Торфові евтрофні болота. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки нещільні, до 10 см заввишки, вгорі зелені, внизу чорнуваті. Стебло прямостояче, просте, шести- восьмирядно облиснене. Листки видовженояйцеподібні, дещо кілясті, з плоскими і цілокраїми чи у верхівці зубчастими краями. Дводомний. Коробочка ви-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Вірченко, 2006. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

710

Мохи Bryophyta

МЕЕЗІЯ ТРИГРАННА

Meesia triquetra (L. ex Jolycl.) Ångstr.

Родина Меезієві — Meesiaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Реліктовий вид льодовикового періоду. Ареал виду та його поширення в Україні Пн. і Центральна Європа, о-ви Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, Нова Земля, Кавказ, Урал, Сибір, Далекий Схід, Пн. Америка, Нова Гвінея, Австралія. Трапляється в Українських Карпатах, на Розточчі, Поліссі, Правобережному Лісостепу. Останній раз знайдений у 2000 р. біля с. Любче Ковельського р-ну Волинської обл. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Вн. Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні, зростає як домішка

до інших болотних мохів. Багато місцезростань цього виду в нашій країні (з окол. Києва, Львова та ін.) вже знищені. Причини зміни чисельності Осушення боліт та інші меліоративні роботи. Умови місцезростання Торфові евтрофні, рідше мезотрофні болота. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки до 15 см заввишки, нещільні, вгорі темно-зелені, внизу чорнуваті. Стеб­ ло прямостояче, просте, внизу з густою повстю, трирядно облиснене. Листки напівстеблообгортні, розчепірено відігнуті, з видовженояйцеподібної основи ланцетні,

з плоскими дрібнозубчастими краями. Дводомний. Спорогони з довгастою грушоподібною коробочкою на червоній ніжці. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території ботанічного заказника місцевого значення «Любче» (Волинська обл.) та Рівненського ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Вірченко, 2006; ЧКУ, 1996. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

711

Мохи Bryophyta

ПАЛУДЕЛА ВІДСТОВБУРЧЕНА

Paludella squarrosa (Hedw.) Brid.

Родина Меезієві — Meesiaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Гляціальний релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Пн. і Центральна Європа, Азія (Арктика, г. Середньої Азії, Центрального Сибіру, Монголії), Пн. Америка. Зрідка трапляється на Українському Поліссі; відомі також ізольо­ вані місцезнаходження на Розточчі та в Правобережному Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Вн. Чисельність та структура популяцій Невеликими дернинками серед інших болотних мохів. Вид зник у лісопарковій зоні

м. Києва, а також на території Вінницької обл. (болото по р. Згар біля м. Літин).

гнута, з короткою шийкою. Спори середніх розмірів.

Причини зміни чисельності Осушення і трансформація евтрофних боліт.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Рівненському ПЗ (болотний масив Коза-Березина). Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Умови місцезростання На евтрофних болотах. Загальна біоморфологічна характеристика Рослини 10–15 см заввишки, жовто-зелені чи буруваті, густоповстисті. Стебло просте, п’ятирядно облиснене. Листки широкояйцеподібноланцетні, гостро кілюваті, з пилчастими краями. Клітини з обох боків мамілозні. Дводомний. Коробочка на довгій ніжці, видовженояйцеподібна, трохи зі-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 1989; Вірченко, 2006; Григора, 1958. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

712

Мохи Bryophyta

ПСЕВДОБРІЙ ЦИНКЛІДІЄПОДІБНИЙ

Pseudobryum cinclidioides (Huebener)T. J. Kop. (Mnium cinclidioides Huebener)

Родина Плагіомнієві — Plagiomniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид на пд. межі рівнинної частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Гренландія, Ісландія, Європа, Урал, Сибір, Далекий Схід, Центральна Азія, Пн. Америка. Українські Карпати: Закарпатська обл., Рахівський р-н, долина потоку Свидовець; Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, г. Брескул, г. Заросляк. Полісся: Житомирська обл., Овруцький р-н, Поліський природний заповідник, Селезівське лісництво; Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, Узруївське лісництво, берег р. Смячка; Семенівський р-н, берег р. Снов, окол. с. Паранівки. Адм. регіони: Жт, Чн, Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Окремими густими дернинками між водноболотними квітковими рослинами. Причини зміни чисельності Осушення боліт, торфозбір.

Умови місцезростання На ґрунті міжстовбурних знижень вільхових ценозів, на заболочених луках, евтрофних болотах, торфовищах, біля джерел. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки великі, блискучі, світло-зелені. Стебла прямостоячі, досягають 15–30 см, з ризоїдною повстю. На фертильних пагонах нижні листки розташовані рідко, широкояйцеподібні, заокруглені на верхівці. Вгору по стеблу листки більші, чубкові — оберненояйцеподібні, на верхівці часто з виїмкою або з коротеньким вістрям. Листки не облямовані або з невиразною облямівкою. Сухі листки хвилясто зморшкуваті. Дводомний вид. Спорогони по 1–2 з перихеція. Коробочка

повисла, овальна, з конічною загостреною кришечкою, на червоній ніжці. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Поліському ПЗ. Необхідно обстежити інші відомі місцезнаходження з метою організації охорони виду. Слід з’ясувати чисельність виду та причини її зміни. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бойко, 1975; Зеров, Партика, 1975; Партика, 1975. Автор: М. Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

713

Мохи Bryophyta

ГУКЕРІЯ БЛИСКУЧА

Hookeria lucens (Hedw.) Sm.

Родина Гукерієві — Hookeriaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Можливо, вирубування лісів.

Наукове значення Реліктовий (третинний) вид.

Умови місцезростання Ялинові ліси до 1300 м н.р.м., по берегах лісових потоків. Трапляється на вологому ґрунті, каменях, гнилій деревині.

Ареал виду та його поширення в Україні Зх., Центральна і Пд. Європа, Кавказ, Зх. Азія, Пн. Африка, о-ви Азорські, Мадейра, Пн. Америка. Українські Карпати: Бескиди (окол. м. Сколе); масиви Свидовець (полонина Драгобрат, долина потоку Берлебаш — ліва притока р. Тиса) та Чорногора (г. Гомул). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Зростає досить великими дернинками.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки великі, пласкі, яскраво-зелені, блискучі. Стебла до 10 см завдовжки, плоско п’ятирядно облиснені, слабко розгалужені. Листки яйцеподібні та округлі, тупі, без жилки. Однодомний вид. Коробочка на колінчасто зігнутій ніжці, горизонтальна або повисла, яйцеподібна. Спорогони утворюються рідко. Розмножується переважно

вегетативно (розвитком вторинної протонеми з верхньої частини листка), рідше — спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському БЗ та НПП «Сколівські Бескиди». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Лазаренко, Улична, 1956; Партика, 1969; ЧКУ, 1996. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

714

Мохи Bryophyta

АНАКАМТОДОН СПЛАХНОПОДІБНИЙ

Anacamptodon splachnoides (Froel. ex Brid.) Brid.

Родина Амблістегієві — Amblystegiaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Субсередземноморсько-субокеанічний вид на пн.-сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Азія, Пн. Америка. Трапляється в Українських Карпатах (Сх. Бескиди, Ґорґани, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій Росте окремими дернинками переважно в дуплах дерев, уникаючи конкуренції з боку інших мохоподібних.

Причини зміни чисельності Вирубування старих дупластих дерев, особливо буків. Умови місцезростання Зростає в букових, смереково-букових лісах на стовбурах, пнях та в дуплах листяних дерев, рідше хвойних. Загальна біоморфологічна характеристика Дрібний мох у подушкоподібних темнозелених блискучих дернинках. Стебла густо розгалужені, віддалено облиснені. Листки відхилені, прямі, широкояйцеподібно- або овальноланцетні, загострені, плоско- і цілокраї. Жилка проста, доходить до середини листка. Клітини видовжено ромбічно-

шестикутні, тонкостінні, гладенькі, при основі листка прямокутні. Однодомний. Ніжка спорогона пряма, червона, 5–8 мм завдовжки. Коробочка овальна або яйцеподібна; кришечка загострена, з косим дзьобиком. Спори дрібні, папілозні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у НПП «Сколівські Бескиди» та «Вижницький». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; Улычна, 1990. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

715

Мохи Bryophyta

КОНАРДІЯ КОМПАКТНА

Conardia compacta (Drumm. ex Müll. Hal.) H. Rob. (Amblystegium compactum (Müll. Hal.) Austin)

Родина Амблістегієві — Amblystegiaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий вид дніпровського зледеніння. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Африка, Пн. і Центральна Америка. Лісостеп: окол. м. Кам’янки Черкаської обл. і м. Хотина Чернівецької обл. Адм. регіони: Чц, Чк. Чисельність та структура популяцій Біля м. Кам’янки утворює розріджений покрив площею у декілька квадратних метрів, який скорочується.

Причини зміни чисельності Можливо, різкі зміни рівня води в річці. Умови місцезростання Гранітні скелі на березі р. Тясмин у місці виходу карбонатних ґрунтових вод; вологі затінені вапняки по берегах Дністра. Загальна біоморфологічна характеристика Рослини дрібні, в густих дернинках, зелені, внизу часто просякнуті вапнистим туфом. Стебла прямостоячі або висхідні. Листки яйцеподібноланцетні з плоскими пилчастими краями. Однодомна рослина. Розмножується вегетативно виводковими ниткоподібними тільцями, що утворюються на жилках на спинному боці листків.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території пам’ятки природи місцевого значення «Тясминський каньйон» (Кам’янський р-н Черкаської обл.), яка входить до складу Кам’янського історикокультурного заповідника. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Вірченко, 2007; Лазаренко, 1929, 1951; ЧКУ, 1996. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

716

Мохи Bryophyta

ПСЕВДОКАЛІЕРГОН ПЛАУНОПОДІБНИЙ

Pseudocalliergon lycopodioides (Brid.) Hedenäs (Drepanocladus lycopodioides (Brid.) Warnst.)

Родина Амблістегієві — Amblystegiaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Бореальний вид на пд. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Сх. Європа, Кавказ, Пн. Азія та Пн. Америка. Поодинокі локалітети в Українських Карпатах — хребет Чорногора, болото під Говерлою, г. Дземброня. Спорадично у Зх. Поліссі; на решті Полісся — Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Слобідка, Кам’яний Брід; Київська обл., окол. Броварів, біля оз. Рибного. На Опіллі — Львівська обл., Жовківський р-н, Дубляни та у Волинському Лісостепу — Львівська обл., Радехівський р-н, с. Радванці; Бродівський р-н, с. Бордуляки. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Лв, Ів. Чисельність та структура популяцій Потужні дернинки зі стерильними особинами, рідше з особинами, що мають антеридії або архегонії, зовсім рідко зі спорогонами.

Причини зміни чисельності Масове осушення боліт та інші меліоративні роботи. Умови місцезростання На евтрофних осокових, осоково-гіпнових купинистих болотах, що містять вапно. Загальна біоморфологічна характеристика Утворює розлогі, золотисто-блискучі, нещільні дернинки темно-зеленого кольору. Стебла до 20–30 см завдовжки, повзучі або висхідні, як і гілки з гачкувато зігнутими верхівками. Стеблові листки великі, дуже жолобчасті, раптово коротко загострені, звужені, серпоподібно зігнуті, цілокраї, з поздовжніми і часто з поперечними складками, з жолобчастою, ледь зубчастою вер-

хівкою. Жилка закінчується у верхівці листка. В кутках основи листка клітини дуже потовщені, світлі або коричневі. Рослина дводомна. Спорогони утворюються рідко. Коробочка зігнута, похила, на довгій жовточервоній ніжці. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Карпатського та Шацького НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; Бойко, 1976. Автор: М. Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

717

Мохи Bryophyta

ПСЕВДОКАЛІЕРГОН ТРИРЯДНИЙ

Pseudocalliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Loeske (Calliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Kindb.)

Родина Амблістегієві — Amblystegiaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Гляціальний релікт. Ареал виду та його поширення в Україні Пн. і Центральна Європа, Азія (арктична частина, Сибір), Пн. та Центральна Америка. Зрідка на Українському Поліссі; відоме одне місцезнаходження на Опіллі: с. Гряда Нестеровського р-ну Львівської обл. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв. Чисельність та структура популяцій Невеликими куртинами серед брієвих мохів; часто в синузії зі Scorpidium scorpioides. Вид зник у лісопарковій зоні м. Києва (болото Рибне озеро).

Причини зміни чисельності Зміна клімату та осушення боліт. Умови місцезростання На обводнених евтрофних, особливо карбонатних болотах. Загальна біоморфологічна характеристика Рослини середнього розміру, утворюють нещільні жовто-зелені чи темнокоричневі дернинки. Стебла прямі, прості або слабо розгалужені, черепитчасто облиснені. Листки широкояйцеподібні, з клобукоподібною верхівкою, плоскі та цілокраї. Клітини лінійні, в кутках листків потовщені. Дводомний. Вегетативне розмноження за допомогою ламких столоноподібних гілочок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Шацькому НПП, Черемському ПЗ (Волинська обл.) та Рівненському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; Вірченко, 2006; Григора, 1958. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

718

Мохи Bryophyta

СКОРПІДІЙ СКОРПІОНОПОДІБНИЙ

Scorpidium scorpioides (Hedw.) Limpr.

Родина Каліергонові — Calliergonaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий вид на пд.-сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Гренландія, Пн. і Центральна Європа, Урал, Азія, Пн. і Пд. Америка. Зх. Полісся і Волинський Лісостеп — Волинська обл., зрідка на болотах в Любомльському, Ратнівському, Камінь-Каширському, Ковельському, Турійському, Луцькому р-нах; Рівненська обл., в Володимирецькому, Млинівському, Здолбунівському р-нах; Львівська обл., в Радехівському, Жовквівському та Сокальському р-нах. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв. Чисельність та структура популяцій Часом займає значні площі серед болотних квіткових рослин. Причини зміни чисельності Осушення боліт та інші меліоративні роботи.

Умови місцезростання Евтрофні болота, обводнені місця. Зростає зазвичай у воді, з води виступають тільки верхівки стебел. Загальна біоморфологічна характеристика Великі блискучі нещільні дернинки від жовто- до коричнево-зеленого кольору. Стебла досягають 10–30 см, прямі або лежачі, прості або розгалужені. Галузки і стебла мають гачкувато зігнуті верхівки. Листки черепитчасті, дуже увігнуті, цілокраї, з коротенькою або подвійною жилкою або без неї. Дводомний вид. Коробочка видовженоциліндрична, похила, до горизонтальної, в сухому стані і без кришечки — дуже зігнута, біля отвору вужча. Спорого-

ни утворюються рідко. Спори з дрібними папілами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Шацькому НПП, Черемському ПЗ (Волинська обл.) та Рівненському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; Вірченко, 2006; Григора, 1958. Автор: М. Ф. Бойко Малюнок: А.В. Білоусова

719

Мохи Bryophyta

ПТИХОДІЙ СКЛАДЧАСТИЙ

Ptychodium plicatum (Schleich. ex F. Weber et D. Mohr) Schimp. (Lescuraea plicata (F. Weber et D. Mohr) Broth.)

Родина Лескеєві — Leskeaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Пн., Центральна і Пд. Європа, Кавказ, Пн. Америка. Українські Карпати: масив Чорногора (ур. Гаджина і Кіз’ї-Улоги), Чивчинські гори (г. Чивчин, г. Ротундул). Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Популяції виду нечисленні, але досить великі за площею.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані. Умови місцезростання В субальпійському поясі на скелях та каменях, вкритих шаром ґрунту. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки потужні, зелені або жовтозелені, блискучі. Стебла лежачі та висхідні, розгалужені; гілки округлооблиснені, часто слабозігнуті з численними парафіліями. Листки видовженояйцеподібні, поздовжньоскладчасті, довгозагострені, з шилоподібною зубчастою верхівкою. Жилка проста, закінчується перед верхівкою листка або виступає. Дводомний

вид. У Карпатах спорогони не утворює. Розмножується вегетативно (уламками пагонів). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Зеров, Партика, 1975; ЧКУ, 1996; Duell, 1985. Автор Л.Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

720

Мохи Bryophyta

ГЕЛОДІЙ БЛАНДОВА

Helodium blandowii (F.Weber et D.Mohr) Warnst.

Родина Туїдієві — Thuidiaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий вид дніпровського зледеніння. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. Зрідка на Українському Поліссі, відоме одне місцезнаходження в Правобережному Лісостепу: біля с. Водяне Знам’янського р-ну Кіровоградської обл. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Чн, Кд. Чисельність та структура популяцій Невеликими куртинами серед сфагнових та брієвих мохів; іноді його проективне по-

криття в моховому покриві досягає 25%. Вид зникає у лісопарковій зоні м. Києва. Причини зміни чисельності Осушення боліт. Умови місцезростання На збіднених евтрофних, близьких до них мезотрофних болотах та в заболочених лісах. Загальна біоморфологічна характеристика Досить великий мох у нещільних світлозелених чи жовто-зелених дернинках. Стебло до 10–15 см, прямостояче, одноперисторозгалужене, густоповстисте. Листки широкояйцеподібні, по краю відгорнуті, пилчасті. Клітини папілозні, від продовгува-

тих до лінійних. Однодомний. Коробочка на жовто-червоній ніжці, похила до горизонтальної, довгастоциліндрична. Спорогони утворюються рідко. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Черемському ПЗ і заказнику «Нечимне» (Волинська обл.), на території пам’яток природи Чорний ліс (Кіровоградська обл.) та Романівське болото (Київська обл.). Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; Вірченко, 1985, 2006. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

721

Мохи Bryophyta

ПАЛАМОКЛАДІЙ СПРАВЖНЬОЗЕЛЕНИЙ

Palamocladium euchloron (Müll. Hal.) Wijk et Margad. (Pleuropus euchloron (Müll. Hal.) Broth.)

Родина Брахітецієві — Brachytheciaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пд. Європа (Греція), Кавказ, Азія (Туреччина, Іран, Туркменія, Пакистан, Китай). Знахідки в Гірському Криму: Кіровський р-н, г. Агармиш в окол. Старого Криму; ущелина Хапхал біля водоспаду Джур-Джур на р. Сх. Улу-Узень, Кримський ПЗ, верхів’я р. Альма; Бахчисарайський р-н, окол. м. Бахчисарай, с. Соколиного та Машиного, скеля ЧуфутКале. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Зростає досить великими дернинками. Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Умови місцезростання На ґрунті, затінених вапнякових скелях та каменях у дубових і букових лісах. Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки потужні, зелені або коричневозелені, блискучі. Гілки прямі або більшменш зігнуті. Стебло повзуче, неправильнорозгалужене або перисторозгалужене (іноді кущисторозгалужене). Листки прямовідхилені, з широкосерцеподібної основи поступово загострені, глибокопоздовжньоскладчасті, гострозубчасті. Жилка закінчується перед верхівкою листка. Дводомна рослина. Коробочка пряма або слабко зігнута. В Криму спорогонів не утворює; розмножується вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на територіях Кримського ПЗ, Хапхальського гідрологічного заказника та пам’ятки природи Агармиський ліс. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Слободян, 1969; ЧКУ, 1996; Duell, 1985, 1992. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

722

Мохи Bryophyta

ОРТОТЕЦІЙ РУДУВАТИЙ

Orthothecium rufescens (Dicks. ex Brid.) Schimp.

Родина Плагіотецієві — Plagiotheciaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Бореально-монтанний вид з диз’юнктивним ареалом.

Умови місцезростання Зростає на вологих затінених вапнякових скелях верхньогірського лісового поясу.

Ареал виду та його поширення в Україні Зх. і Пн. Європа, Кавказ, Азія, Пн. Америка. Українські Карпати: Чивчинські гори, г. Мокринів Камінь, під г. Гнєтеса та Фатія-Банул. Адм. регіон: Ів.

Загальна біоморфологічна характеристика Потужні мохи в червоно-коричневих блискучих дернинках. Стебло лежаче або висхідне, мало розгалужене. Листки прямо відхилені до зігнутих, видовженоланцетнотрикутні, поступово загострені, поздовжньоскладчасті. Клітини вузьколінійні, товстостінні, при основі листка коротші. Дводомний. Коробочка на червоній ніжці, прямостояча, видовжена до майже циліндричної. Спори дрібні, жовто-зелені, тонкобородавчасті.

Чисельність та структура популяцій Утворює поодинокі дернинки в суцільному моховому покриві. Причини зміни чисельності Можливо, пригнічення виду іншими компонентами мохового угруповання.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Потрібно вести спостереження за станом популяцій, створити заказник на місці зростання виду для охорони кальцієфільних мохоподібних. . Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; ЧКУ, 1996. Автор: В.М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

723

Мохи Bryophyta

ПЛАГІОТЕЦІЙ НЕКЕРОПОДІБНИЙ

Plagiothecium neckeroideum Schimp.

Родина Плагіотецієві — Plagiotheciaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Гірський вид із диз’юнктивним євразійським поширенням; перебуває на сх. межі європейської частини ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Центральна і Пд. Європа, Азія. Українські Карпати: масиви Чорногора (ур. Кіз’ї-Улоги), Свидовець (г. Близниця) і Мармароський (г. Піп Іван, Ненєска, Петрос). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Зростає окремими нечисленними дернинками, які займають незначну площу в килимі мохових обростань.

Причини зміни чисельності Відсутність спороношення та конкуренція з іншими мохами.

хила, з виразною шийкою, коричнева. Спорогони утворює зрідка. Можливо, розмножується вегетативно (уламками пагонів).

Умови місцезростання На вологих затінених скелях у верхньогірському лісовому та субальпійському поясах.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Загальна біоморфологічна характеристика Рослини в м’яких, пласких, яскраво-зелених дернинках. Стебла лежачі, з дрібнолистими столонами, нерегулярно розгалужені; гілочки висхідні, на кінцях часто флагелеподібні. Всі листостеблові пагони плоско облиснені. Листки яйцеподібноланцетні, гострокінцеві, вгорі поперечно-хвилясто зморщені. Дводомний. Коробочка на червоній ніжці, по-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003; ЧКУ, 1996. Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

724

Мохи Bryophyta

ГЕТЕРОФІЛ СПОРІДНЕНИЙ

Heterophyllium affine (Hook.) M. Fleisch.

Родина Пілезіадельфові — Pylaisiadelphaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Монтанний вид, перебуває на пн.-сх. межі європейської частини ареалу Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Азія, Пн. Америка. Трапляється в Українських Карпатах (Ґорґани, Свидовець, Чорногора). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Росте окремими дернинками серед інших мохоподібних в епіксильних обростаннях.

Причини зміни чисельності Можливо, порушення старих деревостанів і знищення природних місцезростань. Умови місцезростання На гнилій деревині у гірських лісах. Загальна біоморфологічна характеристика Досить потужний мох у нещільних, яскравозелених дернинках. Стебло майже правильно перисторозгалужене, з шилоподібними або ланцетними псевдопарафіліями при основі гілок. Стеблові листки прямо відхилені, видовженояйцеподібні, раптово звужені у ланцетну зазублену верхівку. Жилка подвійна й коротка або відсутня. Клітини прозенхіматичні, при основі листка коротші,

у кутках основи є група квадратних золотавожовтих клітин. Однодомний. Ніжка спорогона до 2 см, пурпурова. Коробочка прямостояча або похила, довгаста. Кришечка конічна, загострена. Спори дрібні, жовті, гладенькі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, Мельничук, 2003.

Автор: В. М. Вірченко Малюнок: А.В. Білоусова

725

Мохи Bryophyta

ПТЕРОГОНІЙ ГРАЦІОЗНИЙ

Pterogonium gracile (Hedw.) Sw.

Родина Левкодонтові — Leucodontaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Наукове значення Реліктовий (третинний) вид.

Умови місцезростання Затінені безвапнякові скелі та камені.

Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Пд.-Зх. Азія, Африка, о-ви Азорські, Канарські, Мадейра, Мадагаскар, Пн. Америка (Каліфорнія). Трапляється на Пд. березі Криму (окол. м. Алупки, г. Аю-Даг), масив Кара-Даг (хр. Карагач, Хоба-Тепе), ущелина Кая-Кошла). Адм. регіони: Кр.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки нещільні, оливково-зелені або коричневі. Вторинні стебла 2– 5 см заввишки, у верхній частині деревоподібно розгалужені, гілки зігнуті, сережкоподібно облиснені. Листки широкояйцеподібні, нескладчасті, вгорі з гостропилчастими краями. Жилка коротка, вилчаста (звичайно чотирироздільна). Дводомна рослина. Спорогони утворюються рідко. Розмножується переважно вегетативним способом.

Чисельність та структура популяцій Росте звичайно невеликими скупченнями або окремими стеблами серед інших мохів.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Карадазького ПЗ, ландшафтного заказника «Аю-Даг». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Бачурина, 1954; Партика, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

726

Мохи Bryophyta

НЕКЕРА МЕНЗІСА

Neckera menziesii Drumm. (Metaneckera menziesii (Drumm.) Steere)

Родина Некерові — Neckeraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Не з’ясовані.

Дводомна рослина. Розмножується вегетативно та спорами.

Наукове значення Раритетний середземноморський вид.

Умови місцезростання Затінені вапнякові скелі.

Ареал виду та його поширення в Україні Центральна та Пд. Європа, Кавказ, Пд.-Зх. Азія (Туреччина), Пн. Африка, Пн. Америка (Каліфорнія). Знайдено в Гірському Криму: масив Карабі-яйла, печера Бузлук; Кримський природний заповідник, Пд. берег (г. Аю-Даг). Адм. регіони: Кр.

Загальна біоморфологічна характеристика Дернинки зелені або темно-зелені, слабкоблискучі. Вторинні стебла до 10–15 см завдовжки, перисторозгалужені, з численними парафіліями. Листки симетричні, язикоподібні, на верхівці заокруглені або тупозагострені, глибоко поперечнохвилясті, від середини до верхівки тонкозубчасті. Жилка проста або вгорі нерівно-вилчаста. Коробочка занурена в перихецій або трохи виступає з нього.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ та ландшафт­ ному заказнику «Аю-Даг». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Чисельність та структура популяцій Трапляється окремими невеликими дернинками.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Абрамова, 1965; Сапегин, 1910; ЧКУ, 1996; Steere, 1967. Автор: Л. Я. Партика Малюнок: А.В. Білоусова

727

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕУКОКАРПІЯ БІАТОРОВА

Leucocarpia biatorella (Arnold) Vezda

Родина Веррукарієві — Verrucariaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Альпійський плейстоценовий реліктовий монотипний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Австрія, Італія, Чехія, Словаччина, Велика Британія). Кримський п-ів (г. Бабуган). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Відома єдина популяція в Україні.

Причини зміни чисельності Витоптування під час випасання худоби, рекреаційне навантаження, заліснення яйл. Умови місцезростання На мохах поверх карбонатних ґрунтів; в умовах із прохолодним та вологим кліматом. Загальна біоморфологічна характеристика. Слань непомітна, зернисто-бородавчаста, зеленувата. Перитеції напівзаглиблені в слань, рожево-жовті, 0,4–0,8 мм у діаметрі, ширококонічні. Ексципул світло-рожевий до безбарвного. Парафізи розпливаються в слиз. Перифізи 60–70 х 1 мкм. Сумки Verrucaria-типу, 8-спорові, аскоспори муральні, безбарвні, 25–45 х 10–14 мкм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в Кримському ПЗ. Заборонені випасання худоби і штучне заліснення яйл. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, 2005.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

728

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Кладонія зірчаста, кладонія альпійська

Cladonia stellaris (Opiz.) Brodo (Cladonia alpestris (L.) Rabenh.)

Родина Кладонієві — Cladoniaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Гіпоактомонтанний лишайник, що знаходиться на пд. межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні Арктика (європейська, сибірська, чукотська), всі підзони тайги та соснові ліси від Прибалтики до узбережжя Тихого океану, Сахаліну, Командорських о-ів, на пд. до України, Орловської, Воронезької, Пензенської, Саратовської обл., Татарстану, Пд. Уралу, Казахстану та Таджикистану. Відома з Пд. Азії (Китай, Непал), Пн. Америки та Гренландії. Широколистянолісова зона (розсіяно), а також відома з єдиного місцезнаходження в Лівобережному Лісостепу, де, можливо, вже зникла. Адм. регіони: Вл, Жт, Чн, См, Хр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Належить до видів, що дуже повільно відновлюють своє угрупо­ вання. Причини зміни чисельності Меліорація та знищення старих лісових масивів.

Умови місцезростання На піскуватому ґрунті; у світлих соснових лісах, на купинах і сфагнових болотах, іноді на відкритих місцях. Загальна біоморфологічна характеристика. Слань утворена щільними дернинками подеціїв, у яких не можна розрізнити головного стовбурця, 1,3–2 см заввишки, кущиста, зверху повстяна, трохи бородавчаста, матова, білувато-сіра до світло-сірувато-зеленої або жовтувато-білувата, до субстрату не прикріп­­ лена. Гілочки круглясто-циліндричні, рясно пентахомічно чи дихотомічно розгалужені, з 4–6 короткими товстуватими, здебільшого прямостоячими, світло-жовтуватими кінцевими гілочками, що пірчасто розходяться; основ­

ні гілочки 0,5–2,5 мм завширшки. Апотеції маленькі, до 0,5 мм у діаметрі, коричневі, зібрані на кінчиках гілочок по кілька штук чи поодинокі. Розмножується нестатевим (паличкоподібними пікноконідіями та фрагментами слані) та статевим (довгастими до веретеноподібних одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно зберегти локалітети з місцями зростання виду, контролювати стан популяцій на вказаних територіях та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp, 1937; Oкснеp, 1968; Определитель лишайников …, 1978; Томин, 1937. Автори: С.Я. Кондратюк, О.О. Орлов Фото: C.Я. Кондратюк

729

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕПТОГІУМ ЧЕРЕПИЦЕПОДІБНИЙ

Leptogium imbricatum P. Jorg.

Родина Коллемові — Collemataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Альпійський реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Шотландія, Австрія, Україна). Крим (Чатир-Даг). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Утворює невеликі групи. Причини зміни чисельності Витоптування під час випасання худоби, рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання На ґрунті; у високогір’ях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань складається з черепитчасто перекриваючих одна одну лусочок, які утворюють дернинки до 3 см у діаметрі. Лусочки 0,1–1,0 мм завширшки, гладенькі, блискучі, блакитно-сірі до темно-коричневих, особливо на кінцевих лусочках, на кінчиках зазубрені до надрізаних. Нижня поверхня блакитно-сіра з рідкими гіфальними виростами, що прикріплюють слань до субстрату. Апотеції рідкісні (в українському матеріалі відсутні), сидячі, до 1 мм у діаметрі, з ясним сланевим краєм та увігнутим коричневим диском. Слань параплектенхімна зверху до низу, окремі клітини 5–10 мкм у діаметрі.

Водорості Nostoc, утворюють короткі ланцюжки. Аскоспори еліпсоїдні, муральні, безбарвні 20–35 х 7–15 мкм. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Слід контролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, Попов, 2003.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

730

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕПТОГІУМ НАСІЧЕНИЙ

Leptogium saturninum (Dicks.) Nyl.

Родина Коллемові — Collemataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Неморальний диз’юнктивний лишайник, дуже чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Вид поширений в горах майже всієї Європи, на Кавказі, в Азії (від Кавказу до Приморського краю та Камчатки, на пд. до Індії), у Пн. Америці, Гренландії, Новій Зеландії. Українські Карпати, зх. Полісся (єдиний локалітет, який потребує сучасного підтвердження). Адм. регіони: Жт, Лв, Ів, Зк, Чц, Кр (остання без вказівки точного місцезнаходження). Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя чисельність виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Вирубування гірських лісів, забруднення повітря (промислові гази, кислотні дощі). Умови місцезростання Гірський лісовий пояс: на корі дерев, при основі стовбурів, листяних, рідше хвойних порід.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань шкіряста, у вигляді одного або кількох листків, майже кругляста, по краю лопатева, оливково-бура, сірувато-оливкова до чорнувато-оливкової, гола або грубозерниста, ніби обсипана чорно-буруватими висівками, знизу з дуже густими короткими білуватими ридзинами, які вкривають майже всю нижню частину, крім вузенького бережка лопатей. Лопаті зазвичай частково перекривають одна одну, округлі, гладенькі, іноді з тонкими паралельними зморшками, зрідка до сітчасто-зморшкуватих. Апотеції 0,5-2 мм в діаметрі, розсіяні по всій поверхні лопатей. Диск плоский, червоно-коричневий до червоночорнуватого. Розмножується нестатевим (прямими з дещо потовщеними кінцями пікноконі-

діями, фрагментами слані) та статевим (слабко муральними (з 3-4 поперечними та однією поздовжньою перетинками) спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Копачевская, 1986; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1937; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников …, 1975; Coppins 2001. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

731

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕПТОГІЙ ШРЕДЕРА

Leptogium sсhraderi (Ach.) Nyl.

Родина Коллемові — Collemataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид відкритих ландшафтів. Ареал виду та його поширення в Україні Гірські регіони Європи, Передньої Азії та Пн. Африки. Кримський п-ів (г. Чатир-Даг, Тирке, Долгоруківська яйла, Карабі-яйла), Миколаївська обл. (Снігурівський р-н). Адм. регіони: Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Зустрічається розсіяними групами. Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець, рекреаційне навантаження. Умови місцезростання На ґрунті; у петрофітних степах між невеличкими вапняковими камінцями.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань дрібно-кущиста, формує маленькі, 5–15 мм у діаметрі та до 5 мм заввишки дернинки, темно-коричнева, глибоко розділена на вузенькі лопаті. Лопаті циліндричні, блискучі, висхідні, переплутані між собою, з дрібно-зморшкуватою поверхнею, 0,1–0,6 мм у діаметрі, іноді з дрібними зернистими ізидіями. Слань зверху та знизу вкрита одним шаром псевдопаренхіматозних клітин. Серцевина складається з пухко розташованих безбарвних гіф та ланцюжків цианобактерії Nostoc. Апотеції зустрічаються рідко; до 1,5 мм у діаметрі, відсутні в українських зразках. Аскоспори муральні, безбарвні, 23–33 х 10–12 мкм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у геологічному заказнику загальнодержавного значення «Гірський карст Криму». Необхідно зберегти локалітети з місцями зростання виду, контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду для уточнення його сучасного ареалу та охорони. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев 2002 а, в.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

732

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Белонія геркулінська

Belonia herculina (Rehm ex Lojka) Hazsl

Родина Гіалектальні — Gyalectale Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Неморальний середньоєвропейський лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Гори Середньої Європи (Трансільванські Альпи, Зх. Карпати (Білі Карпати, Велика Фатра, Бескиди), Сх. Карпати). Українські Карпати. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Вирубування гірських лісів.

Умови місцезростання В гірських лісах, близько 900–1300 м н. р. м.; на шорсткій корі переважно старих буків, у нижній частині стовбурів. Загальна біоморфологічна характеристика Слань тонка, зморшкувата, місцями горбкувата, де-не-де потріскана, білувата, світло-сірувата, іноді з легким жовтуватим відтінком. Перитеції у вигляді сланевих бородавочок, близько 0,3 мм у діаметрі, скупчені, почасти зливаються, безформні чи більш-менш кулясті, здебільшого приплюснуті, напівзанурені в слань, сіруваті до світло-буруватих, старі — білуваті, навколо отвору з темною чорнобурою плямою. Розмножується статевим шляхом (голкоподібними поперечно-багатоклітинними спорами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих гірських лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk et al., 2003; Bielczyk et al., 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников …, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

733

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Гіалекта стовбурова

Gyalecta truncigena (Ach.) Hepp

Родина Гіалектові — Gyalectaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Неморальний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в Європі (від Скандинавії, Британських о-ів та Піренейського п-іва до Чехії, Польщі, Словаччини, України, Угорщини). Закарпаття, Українські Карпати. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Вирубування гірських лісів.

Умови місцезростання У гірських лісах; на корі старих листяних порід, особливо на липах, кленах, дубах, берестах, поверх мохів. Загальна біоморфологічна характеристика Слань дуже тонка, іноді зникає, рівна, матова, у вигляді маленьких плям, забарвлених інакше, ніж субстрат, світло-сірозеленуватого кольору, білувата чи зовсім непомітна. Апотеції зазвичай скупчені і численні, або розсіяні, до 0,1–0,2 мм у діаметрі, помітні лише через лупу. Диск круглястий, увігнутий, світло-тілесного кольору, майже крапкоподібний, з порівняно товстим сланевим краєм. Розмножується статевим шляхом (довгастими або яйцеподібними

муральними (з 3–7 поперечними та 1–2 поздовжніми перетинками) спорами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников …, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

734

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Тамнолія ЩЕТИНИСТА

Thamnolia vermicularis (Sw.) Schaer.

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Арктико-альпійський диз’юнктивний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (пн. р-ни, на пд. — в горах), Кавказ, Азія (пн. та гірські р-ни), Африка, Пн. та Пд. Америка, Австралія. Українські Карпати, Гірсь­кий Крим. Адм. регіони: Ів, Зк, Кр (остання вказівка без точного місцезнаходження). Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час тотального перетворення гірських екосистем, збільшення рекреаційного навантаження. Умови місцезростання В альпійському поясі гір; на ґрунті серед мохів та лишайників, на кам’янистих розсипах.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань у вигляді матових, яскраво-білих чи із слабким жовтуватим чи жовтувато-оранжевим відтінком, округло-циліндричних не продірявлених подецієподібних утворень, 3–12 см заввишки та 2–7 мм завтовшки, шилоподібних чи рогоподібних, голих чи вкритих вгорі темно-зернистою білою поволокою, прямих чи здебільшого зігнутих, рідше червоподібнозвивистих, простих чи трохи розгалужених. Поверхня виростів рівна чи слабкоямчаста до зморшкуватої, а зрідка (у старих) до грубо нерівної, майже складчастої. Всередині вони порожнисті, відокремлені чи зібрані в дернинки. Апотеції достовірно не відомі. Розмножується нестатевим шляхом (фрагментацією слані).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід конт­ролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійснювати заходи, спрямовані на збереження альпійських екосистем. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

735

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

АГРЕСТІЯ ЩЕТИНИСТА, Аспіцилія щетиниста

Agrestia hispida (Mereschk.) Hale & W.L. Culb. (=Aspicilia hispida Mereschk.)

Родина Мегаспорові — Megasporaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Один з видів кочівних пустельно-степових лишайників (за межами основного ареалу).

Умови місцезростання Глинисті, солонцюваті та кам’янисті ґрунти (пд. степи); гірські схили, яйли.

верхівках коротких гілочок. Розмножується нестатевим шляхом (пікноконідіями та фрагментами слані).

Ареал виду та його поширення в Україні Пд.-Сх. Європа, Кавказ, Пд. Урал, Середня Азія, Пн. Америка. Кримський п-ів (околиці м. Сімферополя та Євпаторії, Нікітська яйла). Адм. регіон: Кр.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань завширшки до 2,5 см, кущиста, сірого або оливково-зеленувато-бурого кольору; слабко прикріплена чи зовсім не прикріплена до субстрату. Гілочки слані (діаметр біля основи 1–1,5 мм) округло-циліндричні або слабко сплющені, вигнуті, досить розгалужені. Біля верхівок вкорочені гілочки іноді утворюють пучки, на верхівці закінчуються кількома шипуватими виростами. Поверхня гілочок вкрита увігнутими, округлими або видовженими псевдоцифелами. Апотеції невідомі. Пікнідії чорнуваті, розташовані на

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не здійснювалися. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду, створити заказники, контролювати стан популяцій.

Чисельність та структура популяцій Трапляються великі групи, спостерігається тенденція до зменшення. Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Определитель лишайников…, 1971; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

736

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

АСПІЦИЛІЯ КУЩИСТА

Aspicilia fruticulosa (Eversm.) Flag

Родина Мегаспорові — Megasporaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Один з видів невеликої групи кочівних пустельно-степових лишайників (за межами основного ареалу). Ареал виду та його поширення в Україні Пд.-Сх. Європа, Кавказ, Середня Азія, Алтай, Пн. Африка. Степ (с-ще Рудникове Старобешівського р-ну Донецької обл.), Кримський п-ів (околиці м. Феодосії, Сімферополя, Євпаторії та Севастополя з Балаклавою; Гірський Крим — Байдарські Ворота). Адм. регіони: Дц, Кр.

Чисельність та структура популяцій Трапляються досить великі групи. Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець. Умови місцезростання Пд. степи (особливо літофільні), кам’янисті осипи та гірські схили; на ґрунті в міждернинних проміжках. Загальна біоморфологічна характеристика Слань (завширшки 1–3 см) у вигляді кулястих грудочок оливкового, землистого або сіруватокоричневого кольору; до субстрату не прикріп­ лена. Гілочки короткі, округло-циліндричні,

дихотомічно розгалужені на кінцях, трохи здуті. Розмножується нестатевим (прямими голкоподібними пікноконідіями, фрагментами слані) та статевим (спорами) шляхом. У межах України спори у цього виду лишайників невідомі. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Кримському ПЗ. Необхідно обмежети надмірне випасання овець у місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp 1937; Определитель лишайников…, 1971; Копачевская, 1986; ЧКУ 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

737

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

АСПІЦИЛІЯ БЛУКАЮЧА

Aspicilia vagans Oxner

Родина Мегаспорові — Megasporaceae Природоохоронний статус виду Вразливий.

Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець.

щини між ареолами, які з часом поглиблюються і розрізають слань наскрізь, завдяки чому вона розпадається на окремі фрагменти.

Наукове значення Кочівний аридний лишайник (за межами основного ареалу).

Умови місцезростання Петрофітні степи; між камінцями на карових полях.

Ареал виду та його поширення в Україні Пд. степові регіони Росії, Казахстану, високогір’я Кавказу та Центральної Азії. Кримський п-ів (Карабі-яйла). Адм. регіон: Кр.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань у вигляді вільних, не прикріплених до ґрунту, сіруватих, матових, майже кулястих та дещо притиснутих грудочок, 1–2 см у діамет­ рі. Поверхня слані складається із зближених, бородавчастих ареол 0,5–1,5 мм завширшки. Ареоли зверху б.м плоскуваті, з 1–5 крапкоподібними, білуватими псевдоцифелами, 0,1– 0,5 мм у діаметрі. Молода слань має тонкі трі-

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в геологічному заказнику загальнодержавного значення «Гірський карст Криму». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Чисельність та структура популяцій Трапляється розрідженими групами, на 10 м2 зустрічаються 4–6 сланей.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації Ходосовцев, 2002 а, б.

Автор: О.Є. Ходосовцев Малюнок: В.П. Бондарець

738

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

РИЗОПЛАКА ТЕМНОГЛАЗКОВА

Rhizoplaca melanophtalma (Ramond) Leuckert & Poelt

Родина Леканорові — Lecanoraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Плейстоценовий субаркто-альпійський реліктовий вид, єдиний представник роду в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Космополітний вид, що має поширення в високогірних регіонах обох півкуль. Кримський п-ів (перевал Горуча). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Відома єдина популяція в Україні.

Причини зміни чисельності Руйнування біотопів виду внаслідок антропогенного впливу (рекреаційне навантаження). Умови місцезростання На силікатних скелях у високогір’ях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань листувата, умбілікатна до 4 см у діаметрі, розсічена на окремі, часто перекриваючі одна одну лопаті. Лопаті зверху зеленуватосіруваті до зеленувато-жовтуватих, відлеглі від субстрату, 2–4 мм завширшки, з нижньої сторони блакитно-чорні, вкриті коровим шаром з обох боків. Серцевина білувата, пухка. Апотеції чисельні, особливо в центрі слані, леканоринові, широкосидячі, крупні, 2-5 мм у діа-

метрі. Диск увігнутий, жовтувато-зеленуватий до жовтувато-коричнюватого (в літературі відмічається також чорна варіація диска), оточений сланню одного кольору зі сланевим шаром. Сумки з 8 безбарвними одноклітинними аскоспорами, 9–11 х 5–6 мкм. Режим збереження та заходи з охорони. Слід контролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, 2001.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

739

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕКАНОРА РЕУТЕРА

Lecanora reuteri (Trevis.) Scharer

Родина Леканорові — Lecanoraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Альпійський третинний реліктовий вид з диз’юнктивним вузьким ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Пд. Європа, Пн. Африка (Алжир). Кримський п-ів (Чигинітра). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Зустрічається поодинокими, розсіяними сланями.

Причини зміни чисельності Руйнування біотопів виду внаслідок антропогенного впливу (рекреаційне навантаження). Умови місцезростання На прямовисних поверхнях карбонатних гірських порід у високогір’ях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань у вигляді напівкруглястих, подушкоподібних розеток 0,5–1,5 см у діаметрі, товста, 1,0–1,5 мм завтовшки, вохристожовтувата до вохристо-сіруватої, шагренева, по краю з короткими лопатями, вкрита вохристо-білуватою зернистою поволокою. Лопаті тісно приєднані, 0,5–1,0 мм завдовжки. Апотеції розвиваються в центрі слані,

сидячі 0,5–1,0 мм у діаметрі, числені. Диск увігнутий до плоского, світло-коричнюватий до коричнювато-жовтуватого, оточений сланню одного кольору із сланевим краєм. Сумки 8-спорові, аскоспори 10–12 х 5–6 мкм, еліпсоїдні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Слід контролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, 2002 а.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

740

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛОБАРІЯ ШИРОКА

Lobaria amplissima (Scop.) Forss

Родина Лобарієві — Lobariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Гірський лишайник на зх. межі ареалу, дуже чутливий до змін лісових екосистем та забруднення повітря. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Мала Азія, Кавказ, Пн. Африка, Нова Зеландія. Українські Карпати. Адм. регіон: Ів. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя чисельність виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Вирубування гірських лісів, забруднення повітря (промислові гази, кислотні дощі). Умови місцезростання Гірський лісовий пояс, іноді — субальпійський; переважно стовбури старих буків, кленів (рідше — інших листяних порід) і смерек, вкриті мохом скелі.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань великолистувата (до 15–25 см завширшки), кругляста, шкірясто-жорстка, світлосірувата, сірувато-сиза. Поверхня слані матова, в центрі нерідко поперечно зморщена, зісподу — світло-коричнювато-жовтувата, з коротким опушенням. Лопаті завширшки 0,5–2 см, круглясто-вирізані, на периферії з вузькими смугами, загорненими донизу. Апотеції (1–4 мм у діаметрі) сидячі, утворюються рідко, переважно у центральній частині слані. Розмножується нестатевим (короткопаличкоподібними пікноконідіями, фрагментами слані) та статевим (4-, рідко 2-клітинними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ, Ужанському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

ЧКУ, 1996; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993; Определитель лишайников…, 1975. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

741

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Лобарія легеневоподібна

Lobaria pulmonaria (L.) Hoffm.

Родина Лобарієві — Lobariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Один з видів високорозвиненого роду Lobaria. Гірський лишайник, дуже чутливий до змін лісових екосистем та забруднення повітря. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Урал, Сибір, Далекий Схід, Японські о-ви, пн. Корейського п-ва, Пн. Америцка, Канарські о-ви, Африка, Нова Зеландія; можливо, Китай. Закарпаття, Українські Карпати та Прикарпаття, Правобережжя, Гірський Крим, пд. берег Криму. Адм. регіони: Жт, Кв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя вид зник у багатьох місцях зростання на Поліссі; можливо, повністю втрачено у лісостеповій зоні. Причини зміни чисельності Забруднення атмосферного повітря (особливо чутлива до двоокису сірки та кислотних дощів), порушення біотопів унаслідок вирубування лісів, меліорації тощо.

Умови місцезростання Листяні, рідше хвойні породи (переважно на нижній частині стовбурів старих буків), вкриті мохом скелі (найчастіше в районах з досить вологим кліматом). Загальна біоморфологічна характеристика Слань великолистувата (10–30 см завдовжки, 5–20 см завширшки), з ріжкоподібними або ложкоподібними кінчиками; зеленуватооливкова або коричнювата, ребриста, з сітчасто розташованими заглибинами на поверхні і відповідними здуттями зісподу. Соралі великі, горбкуваті, розташовані вздовж ребер на верхній частині слані. Апотеції (діаметр 2–5 мм) майже чашоподібні, з червоно-коричневим увігнутим диском, знаходяться по краях лопа-

тей. Розмножується нестатевим (паличкоподібними пікноконідіями, соредіями або фрагментами слані) та статевим (2–4-клітинними веретеноподібними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП, НПП «Синевир», Карпатському БЗ, Кримському та Карадазькому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

ЧКУ, 1996; Копачевская, 1986; Красная книга СССР, 1984; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993; Определитель лишайников…, 1975. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

742

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СТІКТА ЗАКОПЧЕНА

Sticta fuliginosa (Dicks.) Ach

Родина Лобарієві — Lobariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Гірський диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в Атлантичній, Приатлантичній та Середній Європі, в помірній смузі Азії, на Канарських о-вах, в Пн. Африці. Пн. та Пн. Америці, Австралії. Українські Карпати. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя кількість місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання У гірських лісах; на корі старих листяних порід та на вкритих мохом скелях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань шкіряста, до 10 см завдовжки та до 8

см завширшки, з досить довгими та вузькими (0,5–2,5 см завширшки), по краю широкозарубчатими, а на кінцях заокругленими долями, зверху від сіруватої до сірувато-коричневої та бурої, блискуча, на кінцях долей зазвичай сітчасто-ребриста, з невисокими тонкими ребрами та неглибокими дрібними ямками, густо вкрита темними ізидіями. Знизу слань вкрита густими коротенькими ризоїдами, в центрі темно-бура до чорної, на периферії світліша до сірувато-жовтуватої, з розсіяними, увігнутими, білуватими цифелами (по краях долей дуже дрібними (0,2–0,5 мм у діаметрі), в центрі більшими (0,5–1 мм у діаметрі). Апотеції до 1 мм у діаметрі, розташовані на поверхні слані, переважно біля країв лопатей. Сланевий край ізидіозний. Розмножується нестатевим (ізидія-

ми) та статевим (веретеноподібними 2–4-клітинними спорами) шляхом. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

743

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СТІКТА ЛІСОВА

Sticta sylvatica (Huds.) Ach.

Родина Лобарієві — Lobariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Гірський диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в лісах Атлантичної, Приатлантичної та Середньої Європи, на Кавказі, в Пн. Африці, Пн. Америці. Українські Карпати. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилась, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання В гірських лісах; піднімається до межі лісової рослинності, на корі дерев, та на вкритих мохом скелях.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань шкіряста, до 13 см завдовжки та до 8 см завширшки, з досить довгими та вузькими (0,3–1,5 см завширшки), по краю широкозарубчатими, а на кінцях заокругленими долями, зверху від сіруватої до сірувато коричневої та бурої, блискуча, на кінцях долей зазвичай сітчасто-ребриста, з невисокими тонкими ребрами та неглибокими дрібними ямками, здебільшого по краю долей з дрібними коротко розгалуженими зернистими ізидіями, розташованими лініями, особливо по ребрах, рідше поодиноко чи купками. Знизу слань вкрита густими коротенькими ризоїдами, в центрі темно-бура до чорної, на периферії світліша до сірувато-жовтуватої, з розсіяними увігнутими білуватими цифелами (по краях долей

дуже дрібними (0,2–0,5 мм у діаметрі), в центрі більшими (0,5–1 мм у діаметрі). Апотеції (дуже рідко) до 2 мм у діаметрі, розташовані по краях лопатей. Диск плоский до опуклого, рудуватокоричневий, обведений цілим голим краєм. Розмножується нестатевим (ізидіями) та статевим (веретеноподібними 2–4-клітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає. Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

744

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

НЕФРОМА РІВНА

Nephroma parile Ach.

Родина Нефромові — Nephromataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Неморальний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в хвойних гірських лісах Європи, на Кавказі, в пн. та помірній частині Азії, Пн. та Пд. Америці, Гренландії. Українські Карпати, зх. та Правобережне Полісся, Гірський Крим. Адм. регіони: Жт, Лв, Ів, Зк, Хм, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилась, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання В гірському лісовому поясі, на корі старих дерев, на пеньках, здебільшого біля їх основи, та на вкритих мохом скелях у затінених місцях.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань тонка, по краях долей, а часто й по всій поверхні розвинені синюваті соралі, зазвичай зернисто-порохнисті (сірі), які іноді частково проростають в зернисті чи короткі коралоподібні соредіальні ізидії (буруваті). Зверху слань коричнева, рідше сіра, рівна чи зморшкувата, знизу — сірувато-коричнева до бурої, до країв світліша, гола або місцями з дуже коротким пушком, помітним лише в сильну лупу, матова чи трохи блискуча, часто зморшкувата, місцями прикріплена ридзинами. Апотеції розташовані на нижній поверхні коротеньких лопатей. Диск близько 0,5–1 мм завширшки, більш-менш круглястий до неправильної форми, здебільшого плоский чи трохи ввігнутий, голий, червонувато-коричневий, обведений

цілим сланевим краєм. Розмножується нестатевим (соредіями) та статевим (світлими чи буруватими довгастими чотириклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП та Карпатському БЗ, Кримському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников …, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

745

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

НЕФРОМА ЗАГОРНУТА

Nephroma resupinatum (L.) Ach.

Родина Нефромові — Nephromataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Монтанний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, в пн. та помірна частина Азії (до Японії включно), Пн. Америка, Гренландія та Пн. Африка. Українські Карпати, пд. берег Криму. Адм. регіони: Лв, Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання У горах; на вкритих мохом стовбурах дерев (особливо при їх основі), скелях, мохах.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань листувата, з зарубчастими і цілокраїми, іноді сторочкуватими, 4–15 мм завширшки, долями, що зазвичай трохи налягають краями одна на одну, гладенька чи зморшкувата, гола або з тонким пушком над апотеціями, місцями з дуже дрібнолускатими ізидіями, що розташовуються рядками чи поодинокими групами, іноді (здебільшого по краю долей) з дрібнолопатеподібними ізидіями, брудносіра, оливково-бура до коричневої; знизу світло-жовтувато-сіра, сірувато-жовтувата до бурувато-рудуватої, з густим коротким світлим пушком та з численними світлими опуклими, папілеподібними цифелами (0,5–1 мм у діаметрі). Апотеції розташовані на нижньому боці коротеньких лопатеподібних виростів з краю

долей, з червоно-коричневим диском 5–11 мм у діаметрі, обведеним досить широким сланевим краєм. Розмножується нестатевим (ізидіями) та статевим (коричнюватими чи світлими овальними чотириклітинними спорами) шляхом. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk, 2003; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

746

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ПАННАРІЯ ШЕРСТИСТА

Pannaria conoplea (Ach.) Bory, Pannaria lanuginosa (Hoff.) Szat.

Родина Панарієві — Pannariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Монтанний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Розсіяно поширений в горах Європи, на Кавказі, в пн. та помірній частині Азії, Пн. Америці, на Антильських о-вах, Пд. Америці, Африці, на Канарських о-вах, Мадагаскарі, Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Українські Карпати, Гірський Крим. Адм. регіони: Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання В горах; на корі старих листяних дерев (переважно буків) та на вкритих мохом затінених безвапнякових скелях.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань притиснутаа до субстрату, матова, світло-жовтувато-сіра, складається з простих та глибоко розсічених на долі, 0,2–0,25 мм завтовшки, лусочок, по краю зарубчастих, в центрі, пізніше майже всі з численними світлоголубувато-сірими до буруватих зернистими соредіями (ізидіями), які іноді зливаються в зернисту кірку. Знизу слань чорна з синьозелено-чорним чи синюватим волокнистим товстим шаром численних ризин. Долі лусочок здебільшого розташовані променисто, на периферії розширені та неправильно, вилчасто або віялоподібно розгалужені, зарубчасті, по краю з невеликими зубочками, на кінцях здебільшого вкриті поволокою. Апотеції сидячі, до 2 мм у діаметрі, з червонувато-коричневим,

жовтувато-червонуватим плоским матовим диском, обведеним цілим постійним соредіозним, досить товстим сланевим краєм. Розмножується нестатевим (соредіями чи ізидіями) та статевим (безбарвними довгастими чи овальними одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу природно-заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk, 2003; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

747

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ПАРМЕЛІЄЛА ЩЕТИНИСТОЛИСТА

Parmeliella triptophylla (Ach.) Müll. Arg., Parmeliella corallinoides (Hoffm.) Zahlbr.

Родина Панарієві — Pannariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Неморальний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Азія, Пн. Африка, Пн. та Пд. Америка, Австралія та Нова Зеландія. Українські Карпати, Гірський Крим. Адм. регіони: Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів. Умови місцезростання В горах та передгір’ях; на стовбурах старих листяних дерев, в затінених місцях, дуже рідко на відшаруваннях силікатних гірських порід.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань з невеличких, 0,2–2 мм завширшки, і тонких від оливково-коричневих до сірувато жовтуватих, сірих чи коричневих, голих матових, а знизу чорних, синювато-чорних, притиснутих, іноді по краю дещо висхідних лусочок, цілокраїх чи трохи зарубчастих, без певної форми, вкритих дрібними, коротко-циліндричними, буро-оливковими до чорнуватих, а на верхівці здебільшого світлішими виростами, що іноді цілком вкривають лусочки слані. Підслань добре виражена, синювато-чорна або темнозелена, виступає по краю слані у вигляді облямівки, близько 0,2–0,4 мм завширшки. Апотеції 0,2–1 мм у діаметрі, притиснуті, спочатку з плоским, потім з опуклим, голим, слабко блискучим диском бурувато-коричневого чи

червонувато-коричневого кольору, обведені світлішим, зазвичай тонким краєм. Розмножується нестатевим (ізидіями) та статевим (безбарвними овальними чи яйцеподібноовальними одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в Ужанському НПП, у Карпатському БЗ та Кримському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk, 2003; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

748

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

АЛЕКТОРІЯ ПАРОСТКОВА, АЛЕКТОРІЯ ЛОЗОВИДНА

Alectoria sarmentosa (Ach.) Ach.

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Циркумбореальний вид, один з двох представників роду у флорі України. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Урал, Пд. Сибір, Пн. та Пд. Америка, можливо, Канарські о-ви. Українські Карпати. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності Забруднення повітря, вирубування лісів. Умови місцезростання Гірські хвойні ліси (на межі верхнього та нижнього гірських поясів); переважно на гілках і стовбурах старих ялиць, рідше — інших хвойних дерев. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста, 20–30 см завдовжки, звисаюча, солом’яно-жовта, сірувато- або зеленуватожовтувата, іноді жовто-коричнева. Гілочки до 1 мм завтовшки, у місцях розгалуження сплющені, завтовшки до 2 мм, у верхній частині — циліндричні, з білуватими псевдоцифелами. Апотеції (діаметр до 1 мм) бічні, трапляються

рідко. Розмножується вегетативно (фрагментами слані, соредіями) та статевим (еліптичними одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП, Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду та здійс­ нювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Keissler, 1959; Голубкова, 1966; Водоросли, лишайники…, 1978; ЧКУ, 1996; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982.; Oкснеp, 1993. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

749

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

АЛЛОЦЕТРАРІЯ ОКЕЗА, ТУКЕРМАНОПСИС ОКЕЗА, ЦЕТРАРІЯ ОКЕЗА

Allocetraria oakesiana (Tuck.) Randlane & Thell (Tuckermanopsis oakesiana (Tuck.) Hale, Cetraria oakesiana Tuck.).

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий гірський вид на західній межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (розсіяно), Уралі, Зх. Сибір, Пн. Америка, Японські о-ви. Українські Карпати та Прикарпаття; можливо, зх. Лісостеп (Копичинські ліси у Тернопільській обл. за даними Боберського 1885 р.). Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Чисельність виду зменшується. Причини зміни чисельності Забруднення повітря, вирубування лісів. Умови місцезростання Гірські ліси; на гілках та стовбурах хвойних, рідше — листяних порід, вкритих мохом скелях, обробленій деревині.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань листувата (діаметр до 8 см), невизначеної форми, іноді у вигляді неправильної розетки; у центрі досить щільно притиснена до субстрату. Лопаті по краях висхідні. Поверхня слані жовтувато-зеленувата або солом’яно-жовта, зісподу — від світло- до темно-коричневої. Апотеції (діаметр до 7 мм) з каштановокоричневим диском. Пікнідії розвиваються у вигляді бородавок по краях лопатей. Розмножується нестатевим (прямими пікноконідіями, соредіями) та статевим (еліптичними одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП, Карпат-

ському БЗ та заказнику загальнодержавного значення «Чорний Діл» (Путивльський р-н Чернівецької обл.), в межах Ужанського НПП (колишній заказник «Стужиця». Як було вказано у другому виданні ЧКУ (1996), в ході сучасних ліхенологічних досліджень не була виявлена). Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду для уточнення його ареалу та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Motyka, 1960; Определитель лишайников…, 1971; ЧКУ, 1996; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

750

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Цетрарія степова, целокаулон степовий, корнікулярія степова

Cetraria steppae (Savicz) Kärnef. (Coelocaulon steppae (Savicz.) Barreno &Vazques, Cornicularia steppae Savicz).

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Євразійський аридний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Поволжя, Пн. Кавказ, Казахстан, Пд. Сибір. Лісостепова та степова зони (розсіяно), Гірсь­ кий Крим, пд. берег Криму. Адм. регіони: Хр, Дц, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

піщаних аренах, гірських степах південного типу, часто разом з іншими кочівними лишайниками (пармелія грубо зморшкувата, ксантопармелія камчадальська, цетрарія шипувата тощо).

Чисельність та структура популяцій Трапляється досить великими групами або поодинці.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань 1–3 см заввишки, кущиста, більшменш куляста, коричнева та темнокоричнева, зазвичай матова; до субстрату не прикріплена. Гілочки круглястоциліндричні, дихотомічно або неправильно розгалужені, основні гілочки 0,5 мм завширшки, бічні — від 0,1 до 0,5 мм. Апотеції не відомі. Розмножується нестатевим шляхом (пікноконідіями та фрагментами слані).

Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець, заростання відкритих ділянок степу. Умови місцезростання Міждернинні проміжки (на ґрунті) у злакових, злаково-лучних та полинових степах,

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у БЗ «Асканія-Нова» та АзовоСиваському НПП, у відділі Українського степового ПЗ «Кам’яні Могили». Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях та розробити норми помірного навантаження на степові ділянки з метою збереження виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

ЧКУ, 1996; Копачевская, 1986; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1937, 1993; Определитель лишайников…, 1971; Томин, 1937. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

751

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ДАКТИЛІНА МАДРЕПОРОВА

Dactylina madreporiformis (Ach.) Tuck.

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) аркто-альпійський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Арктична зона та високогір’я Євразії, Пн. Америки. Гірський Крим (масив ЧатирДаг, г. Роман-Кош та Нікітська яйла). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Утворює великі групи.

Причини зміни чисельності Витоптування під час випасання худоби. Умови місцезростання Гірські райони; переважно на карбонатних ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 1–4 см заввишки, карликовокущиста, сірувато-зеленувата або жовтуватокоричнювата. Гілочки круглястоциліндричні, дрібноямчасті, прямостоячі, порожнисті всередині, вилкоподібно розгалужені від основи; вкриті одиничними або зібраними у групи чорними горбкуватими пікнідами. Апотеції (діаметр 2–4 мм) бічні або розташовані на кінцях гілочок, зі світло-каштаново-

коричневим диском (трапляється рідко). Розмножується нестатевим (голкоподібними пікноконідіями, фрагментами слані) та статевим (еліпсоподібними або яйцеподібними одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Кримському ПЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Keissler, 1958; Motyka, 1960; Копачевская, 1986; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Малюнок: І.В. Маханьков

752

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛЕТАРІЕЛА ПЕРЕПЛУТАНА

Lethariella intricata (Moris) Krog (=Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид, єдиний з роду у флорі України. Ареал виду та його поширення в Україні Середземноморські р-ни Європи, Зх. Африка, Канарські о-ви. Гірський Крим (хр. Веселий — г. Чорна, хр. Муфлонний, масив КараДаг, г. Ай-Петрі). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляються поодинці або невеликими групами. Чисельність виду зменшується.

Причини зміни чисельності Порушення біотопів, зокрема зменшення кількості старих дерев (яловця смердючого). Умови місцезростання Стовбури та гілки старих дерев яловця смердючого, силікатні скелі, на ґрунті (відкриті, добре освітлені місця). Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста (10–15 см завдовжки), напівзвисаюча, жорстка, блідо-сіра біля основи, темно-сіра — на кінцях. Гілочки неправильно розгалужені, циліндричні, широкі біля основи, звужені і тупі на кінцях, густо вкриті циліндричними вилчасто або коралоподібно розгалуженими ізидіями. Апотеції з коричневим

або каштановим диском (діаметр до 4 мм); розвиваються рідко. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, ізидіями) та статевим (одноклітинними еліптичними спорами) шляхом. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Кримському та Карадазькому ПЗ. Необхідно зберігати на цих територіях на верхній межі лісового поясу старі яловцеві дерева, вжити заходів щодо відновлення яловця смердючого в місцях зростання лишайника. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Еленкин, 1916; Keissler, 1959; Krog, 1976; Копачевская, 1986; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

753

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

МЕЛАНОХАЛЕА ЕЛЕГАНТНА, Меланелія елегантна, меланелія незабарвлена, пармелія елегантна

Melanohalea elegantula (Zahlbr.) O. Blanco et al. (=Melanelia elegantula (Zahlbr.) Essl.; Melanelia incolorata (Parr.) Essl., Parmelia elegantula (Zahlbr.) Szat.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Вирубування лісів, забруднення повітря, рекреаційне навантаження.

Наукове значення Реліктовий (пліоценовий) вид.

Умови місцезростання Стовбури листяних дерев.

Ареал виду та його поширення в Україні Європа (дуже спорадично — арктичні р-ни, Центральна та Атлантична), Кавказ, зх. Пакистан, Пд. Сибір, Пн. Африка, Пд. Америка. Українські Карпати, Гірський Крим, пд. берег Криму. Адм. регіони: Ів, Зк, Кр.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 10 см завширшки, листувата, від блідо-оливково-сірої до темно-оливковокоричневої; досить щільно притиснена до субстрату. Лопаті 1–4 (іноді 7) см завширшки, досить рівні, коротко-округлі або дещо видовжені. Ізидії циліндричні, вгорі інколи головчасто потовщені, скупчені у центрі. Апотеції трапляються рідко. Розмножується нестатевим (голкоподібними одноклітинними пікно-

Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Чисельність виду скорочується.

конідіями, ізидіями) та статевим (еліпсоподібними безбарвними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в Карпатському НПП, Кримському та «Мис Мартьян» ПЗ, у заказнику «Новий Світ» (Крим). Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Motyka, 1960; Определитель лишайников…, 1971; Esslinger, 1977; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Копачевская, 1986; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

754

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

КСАНТОПАРМЕЛІЯ ГРУБОЗМОРШКУВАТА, неофусцелія грубозморшкувата, пармелія грубозморшкувата,

Xanthoparmelia ryssolea (Ach.) O. Blanco et al. (=Neofuscelia ryssolea (Ach.) Essl. Parmelia ryssolea (Ach.) Nyl.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Аридний вид з євразійським типом ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Зх. і Пд. Європа, Кавказ, Середня Азія, Зх. та Сх. Сибір, Монголія. Степова зона та пд. райони лісостепової; зрідка — у Гірському Криму. Адм. регіони: Чк, Кд, Лг, Од, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється досить великими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець. Умови місцезростання На рівнинах — міждернинні проміжки (на ґрунті) степових угруповань, у горах — кам’янисті схили (на наносах ґрунту). Загальна біоморфологічна характеристика Слань 1,5–4,5 см заввишки, листувата або напівкущиста, м’яка, більш-менш подушкоподібна; до субстрату прикріплена слабко або зовсім не прикріплена. Поверхня слані коричнева, зморшкувата, нерівно-складчаста або рівна, без соредій та ізидій, зісподу — оливковобурого кольору. Частки слані 1–3 мм завширш-

ки, кутасто-циліндричні, блискучі, місцями сплющені або коротко розгалужені. Апотеції невідомі. Розмножується вегетативно (фрагментами слані). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у БЗ «Асканія-Нова», Карадазькому ПЗ та у відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp, 1937; Определитель лишайников…, 1971; Esslinger, 1977; Копачевская, 1986; Ромс, Блюм, 1988; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

755

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ПАРМОТРЕМА ПЕРЛИНОВА, Пармотрема китайська, пармелія перлинова

Parmotrema perlata (Huds.) M. Choisy (=Parmotrema chinense (Osbeck) Hale et Ahti Parmelia perlata (Huds.) Ach.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Причини зміни чисельності Вирубування лісів, забруднення повітря.

(соредіями) і статевим (одноклітинними спорами) шляхом.

Наукове значення Реліктовий (пліоценовий) вид.

Умови місцезростання Стовбури і гілки дерев (переважно бук, дуб, смерека), вкриті мохом скелі та валуни (на рівнинах і в горах).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Ареал виду та його поширення в Україні Зх. та Центральна Європа, Кавказ, Зх. Сибір, Далекий Схід, тропічні та субтропічні р-ни Азії, Африка, Пн. і Пд. Америка, Австралія, Нова Зеландія, о-ви Океанії. Закарпаття, Українські Карпати та Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 15 см завширшки, великолистувата, у вигляді неправильної розетки або невизначеної форми. Поверхня слані — сірувата або сірувато-зеленувата, зісподу — темна, майже чорна, з добре розвиненими тяжами. Лопаті розділені або щільно змикаються, з висхідними кучерявими краями, густо вкритими соралями. Розмножується вегетативно

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Определитель лишайников…, 1971; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

756

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Тукнерарія лаурера, тукерманопсис лаурера, цетрарія лаурера

Tuckneraria laureri (Krempelh.) Randlane & Thell (Tuckermanopsis laureri (Krempelh.) Hale, Cetraria laureri Krempelh., Cetraria complicata Laur.).

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий вид на зх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Кавказ, Урал, Тибет, Алтай, Саяни, Байкальський хр., гори Сх. Сибіру, Сахалін, Японські о-ви. Українські Карпати та Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Чисельність виду зменшується. Причини зміни чисельності Забруднення повітря, вирубування лісів. Умови місцезростання Нижній та верхній гірські лісові пояси, зрід­ка — передгір’я (гілки та стовбури дерев пере-

важно хвойних порід, рідше — листяних порід), вкриті мохом скелі, зрідка — оброблена деревина. Загальна біоморфологічна характеристика Слань лишайника переважно листувата, невизначеної форми, рідше — неправильнорозеткоподібна (до 10 см завширшки), шкіряста, зверху солом’яно- або зеленувато-жовта, зісподу — від білої до світло-коричневої, з розсіяними білуватими псевдоцифелами; притиснена до субстрату. Лопаті (1,5–5 см завдовжки, 0,2–1 см завширшки) глибоко розділені, по краю слані кучеряві, висхідні, з соралями. Апотеції (діаметр до 0,7 см) зі світло-коричневим диском. Вид розмножується нестатевим (прямими пікноконідіями, соредіями) та статевим

(одноклітинними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду для уточнення його ареалу та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Motyka, 1960; Определитель лишайников … 1971; ЧКУ, 1996; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

757

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

УСНЕЯ КВІТУЧА

Usnea florida (L.) Web. in Wigg.

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Гірський лишайник з голарктичним типом ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Америка, Нова Зеландія. Прикарпаття, Українські Карпати, Закарпаття, пд. берег Криму. Адм. регіони: Лв, Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється спорадично невеликими групами або поодинці. Причини зміни чисельності Порушення біотопів внаслідок вирубування

лісів, забруднення повітря промисловими газами, випадання кислотних дощів тощо. Умови місцезростання Вологі букові, буково-ялицеві та ялицеві ліси, переважно в нижньому гірському поясі (на стовбурах і гілках дерев, іноді на оброб­ леній деревині). Загальна біоморфологічна характеристика Слань заввишки до 5–10 см, кущиста, жовто- або сірувато-зелена. Гілочки розгалужені, густо вкриті дрібними сосочками та довгими фібрилами. Апотеції (діаметр 5–10 мм), що утворюються на кінцях гілочок, з світлим плоским диском, облямованим віночком війок. Розмножується статевим

(одноклітинними еліптичними спорами) та нестатевим (одноклітинними прямими циліндрично-голкоподібними пікноконідіями) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському БЗ та Кримському ПЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Keissler, 1959; Голубкова, 1966; Водоросли, лишайники…, 1978; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Красная книга СССР, 1984; Копачевская, 1986; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

758

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ДОЛІХОУСНЕЯ НАЙДОВША, Уснея найдовша

Dolichousnea longissima (Ach.) Articus (Usnea longissima Ach.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Бореальний лишайник з голарктичним типом ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Урал, Кавказ, Мала Азія, Сибір, Забайкалля, Далекий Схід, Монголія, Китай, Японські о-ви, Пн. Америка. Українські Карпати, Закарпаття та Прикарпаття. Адм. регіони: Ів, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя чисельність виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.

Причини зміни чисельності Вирубування лісів, забруднення повітря (промислові гази, кислотні дощі). Умови місцезростання Гірські старі хвойні, переважно ялинові ліси (найчастіше на межі нижнього і верхнього лісових поясів); на корі та гілках дерев. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста, звисаюча, у вигляді дуже довгих (іноді понад 1 м) ниткоподібних гілочок — від світло-сірувато-жовтуватих до бруднозеленувато-жовтуватих, з товстим центральним стрижнем. Гілочки зрідка дихотомічно розгалужені, майже по всій довжині однакової товщини, рясно вкриті бічними довгими вій-

ками. Апотеції зустрічаються дуже рідко. Розмножується статевим (спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Томин, 1937; Keissler, 1959; Водоросли, лишайники..., 1978; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

759

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

КСАНТОПАРМЕЛІЯ ЗАГОРНУТА, Ксантопармелія камчадальська, пармелія блукаюча

Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale (=Xanthoparmelia camtschadalis (Ach.) Hale Parmelia vagans’ Nyl.)

Родина Пармелієві — Parmeliaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Євразійсько-американський аридний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пд.-Сх. Європа (рівнинні і гірські степи), Кавказ, Середня Азія, Урал, Зх. і Сх. Сибір, Далекий Схід, Монголія, Пн. Америка. Степова зона, Кримський п-ів. Адм. регіони: Дн, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або досить великими групами.

Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець, порушення біотопів внаслідок заростання відкритих степових ділянок. Умови місцезростання Міждернинні проміжки (на ґрунті) злакових, злаково-лучних і злаково-полинових степів, піщані ділянки (часто з іншими кочівними лишайниками). Загальна біоморфологічна характеристика Слань 3–7 см завширшки, листувата або напівкущиста, жовтувато-сірувато-зеленувата; не прикріплена до субстрату. Лопаті вузькі (2–4 мм), загортаються у вигляді циліндричних трубочок. Апотеції бувають дуже рідко.

Розмножується вегетативно (фрагментами слані). Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у БЗ «Асканія-Нова». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Определитель лишайников…, 1971; Копачевская, 1986; Ромс, Блюм, 1988; Oкснеp, 1993; ЧКУ,1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

760

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СолорІна мішкувата

Solorina saccata (L.) Ach.

Родина Пельтигерові — Peltigeraceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Арктико-альпійський лишайник на межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в Європі (в арктичних р-х, на пд. у високогірному поясі), в Азії (Урал, Алтай, Прибайкалля, Саяни, Хабаровський край, Камчатка, Монголія, Японія), Пн. Америка, Гренландія. Українські Карпати. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час тотальних змін гірських екосистем, при рекреаційному навантаженні.

Умови місцезростання Високо в горах; на ґрунті, багатому на вапно, на мохах і в щілинах вапнякових скель, в затінених місцях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 7 см завширшки, зазвичай багатолиста, тонка, хвиляста, крихка, з більш-менш закругленими, цілокраїми й розсіяно зарубчастими кінцями долей, 0,5–1 мм завширшки, зверху сірувато-коричнева, коричнюватожовтувата, білувато-сіра, до сіро-зеленої, іноді з білуватою поволокою, при зволоженні стає більш-менш яскраво-світло-зеленою. Нижня поверхня слані світло-сірувато-жовтувата до світло-сіруватої, повстяна, з нечастими світлими, досить товстими, на кінці здебільшого

пензлеподібно розгалуженими ридзинами. Апотеції розсіяні по 1–4 в центрі по горішній поверхні слані, прирослі на дні глибоких ямок, більш-менш круглясті, 1–4 см в діаметрі, з увігнутим коричневим до червоно-коричневого диском. Розмножується статевим шляхом (буро-оранжевими двоклітинними спорами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів та здійснювати заходи, спрямовані на збереження аль­ пійських екосистем. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

761

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СолорІна двоспорова

Solorina bispora Nyl.

Родина пельтигерові — Peltigeraceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Арктико-альпійський лишайник на межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в Європі (в арктичних р-х, на пд. в горах), на Кавказі, в Середній Азії, Гренландії. Українські Карпати, ширколистянолісова зона (реліктове місцезростання). Адм. регіони: Тр, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами або поодинці. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів під час тотальних змін гірських екосистем, при рекреаційному навантаженні.

Умови місцезростання Частіше високо в горах, ніж реліктові рідкісні місцезнаходження на рівнинах; на ґрунті, багатому на вапно.

ввігнуті, розташовані по 1–2 в центральній частині листочків слані на дні заглиблень. Розмножується статевим шляхом (червонокоричневими двоклітинними спорами).

Загальна біоморфологічна характеристика Слань тонка, складається із заокруглених чи безформних маленьких лусочкоподібних листочків 2–10 мм у діаметрі, зрідка більше, зверху сірувата чи коричнювато-жовтувата, зазвичай з білуватою поволокою, з нерівною поверхнею, іноді з кулястими чи лускатими цефалодіями. Знизу слань світла, а під апотеціями, де утворююється килимовий шар, — коричнювата, з маленькими ридзинами. Апотеції прирослі на дні глибоких ямок, більш-менш круглясті, 0,5–1,5 мм у діаметрі,

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському БЗ та філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори». Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975. Автор: С.Я. Кондратюк Малюнок: І.В. Маханьков

762

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

РАМАЛІНА КАНАРСЬКА

Ramalina canariensis Steiner

Родина Рамалінові — Ramalinaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Середземноморський вид на пн. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні Середземноморські райони Європи і Африки, Канарські о-ви. Кримський п-ів (масив Агармиш у Гірському Криму, урочище Новий Світ поблизу м. Судак, Севастополь — р-н Балаклави). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляються досить великі групи. Причини зміни чисельності Порушення біотопів під впливом господарської діяльності (вирубування лісу, рекреаційне навантаження, забруднення повітря).

Умови місцезростання Морські узбережжя (вологі, добре освітлені місця); гілки чагарників, ялівцю, фісташки та інших дерев, оголена деревина. Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 4 см заввишки, кущиста, прямостояча, м’яка, солом’яно-жовта або світлосіро-зеленувата, місцями порожниста. Лопаті до 10 мм завширшки, пальчасто- або неправильно розгалужені, ямчасто-нерівні, потріскані по краях (іноді на поверхні). Апотеції (діаметр до 5 мм) трапляються зрідка, розташовані на кінцях лопатей, інколи бувають бічні. Розмножується нестатевим (циліндричними, прямими пікноконідіями, соредіями, фрагментами слані) та статевим

(двоклітинними, безбарвними, дещо зігнутими спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карадазькому ПЗ й на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Агармиський ліс». Слід конт­ ролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійс­нювати заходи, спрямовані на збереження приморської зони. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Poelt, 1969; Krog, Østhagen, 1980; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

763

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

РАМАЛІНА РВАНА

Ramalina lacera (With.) J.R. Laundon (= Ramalina duriaei (Dnot.) Bagl., Ramalina evernioides auct. non Nyl.)

Родина Рамалінові — Ramalinaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий середземноморський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пд. і Центральна Європа, Сх. Кавказ (Апшеронський п-ів), Зх. Азія, Пн. Африка, Канарські о-ви, Пн. та Пд. Америка (зх. узбережжя). Кримський п-ів (г. Опук, околиці с. Борисівка Ленінського р-ну). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється великими групами, рідше — поодинці. Причини зміни чисельності Порушення біотопів під впливом госпо­

дарської діяльності (зокрема, рекреаційне навантаження). Умови місцезростання Прибережні вапнякові скелі (на сухих, добре освітлених місцях). Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 5 см заввишки, кущиста, прямостояча, широко-лопатева, досить м’яка, сірувато-жовтувата або бурувато-жовтувата. Лопаті 5–10 мм завширшки, стрічкоподібні, біля основи майже листуваті, слабкосітчасторебристі з крайовими й поверхневими соралями, вгорі звужені, розсічені. Апотеції трапляються рідко, розташовані по краях лопатей. Диск апотеціїв (діаметр від 1 до

3–5 мм) глибоко увігнутий, світло-сіруватозеленуватий. Розмножується вегетативно (соредіями, фрагментами слані) та статевим (двоклітинними, еліпсоподібними прямими або трохи зігнутими спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території заповідного урочища місцевого значення «Гора Опук» (Крим). Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Keissler, 1959; Баpхалов, 1969; Krog, Østhagen, 1980; Красная книга СССР, 1984; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

764

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Рамаліна понтійська

Ramalina pontica Vězda

Родина Рамалінові — Ramalinaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид покищо відомий лише зі сх. середземноморської частини Європи. Гірський Крим. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Чисельність виду точно не встановлена. Причини зміни чисельності Забруднення атмосферного повітря, випадання кислотних дощів. Умови місцезростання На різних гірських породах.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань дерниста, напівсферична, 1–3 см заввишки, 2–5 см завширшки, жорстка, часто дихотомічно або нерегулярно (неправильно) розгалужена. Лопаті листуваті, зазвичай деформовані, але виразно двосторонньо сплющені, голі, у воді сіро-зелені, глянцеві, при основі брудно-темні, складчасті до складчастодрібно-ямчастих, жилкуватих, з обох боків, жолобчасто розірвані в середній частині, 3–5 мм завширшки, після розгалуження поступово стоншуються на кінцях — 0,5–1 мм, по різному зігнуті, майже кучеряві, край лопатей помітно дрібно розділений. Соралі численні, розміщені на лопатях, по краях лопатей, в центральній та апікальній частині, спочатку крапкоподібні, потім розширені, напівкратероподібні. Соредії

потім перетворюються в ізидії та лопатники. Апотеції рідкісні, термінальні. Вид розмножується нестатевим (соредіями та ізидіями) та статевим (спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карадазькому ПЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження субальпійських екосистем. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Vězda, 1975.

Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

765

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

РОЧЕЛА ВОДОРОСТЕПОДІБНА

Roccella phycopsis (Ach.) (=Roccella fucoides (Dicks.) Vain.

Родина Рочелові — Roccellaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий середземноморський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Зх. Європа (Середземномор’я і Британські о-ви), Зх. Азія, Пн. і Пд. Африка, Пн. і Пд. Америка, Австралія. Кримський п-ів (Керченський п-ів, г. Опук, хр. Кара-Даг, заказник «Новий Світ»). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Утворює великі групи, інколи зростає поодинці. Причини зміни чисельності Руйнування біотопів виду внаслідок антро-

погенного впливу (рекреаційне навантаження, забруднення повітря). Умови місцезростання Відшарування вапнякових та силікатних гірських порід, прибережні скелі, зрідка — на корі ялівцю. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста, заввишки 2–10 см, прямо­ стояча, світло-сизо-сірувата, у верхній частині бурувата та бура, іноді з фіолетовим відтінком, матова. Гілочки округлі, на кінцях шилоподібно звужені, вгорі повторно дихотомічно (іноді пучкоподібно) розгалужені, у середній та (частіше) верхній частинах гілочок — білі опуклі соралі (діаметр 0,2–1 мм). Апотеції бічні, кругляс-

ті. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, соредіями і фрагментами слані) та статевим (веретеноподібними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карадазькому ПЗ, заказнику «Новий Світ» і на території заповідного урочища місцевого значення «Гора Опук» (Крим). Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Окснеp, 1956; Окснеp, Копачевська, 1959; Определитель лишайников…, 1977; Красная книга СССР, 1984; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Малюнок: І.В. Маханьков

766

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СквамарИна ЩЕТИНИСТА

Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. (Squamarina crassa (Huds.) Poelt).

Родина Стереокаулонові — Stereocaulaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Середземноморський палеоарктичний вид на пн. межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, особливо часто в середземноморських районах, на пн. рідшає (Скандинавія, Велика Британія, Бельгія, Данія, Німеччина, Польща, Україна, Франція, Італія, Балканський п-ів), Кавказ, Азія, Пн. Африка (Алжир), Канарські о-ви. Дуже рідкісний на рівнині: широколистянолісова зона (Кременець), західний Лісостеп, Степова зона (окол. с. Гуркули Снігурівського р-ну Миколаївської обл.), частіше в Степовому та в Гірському Криму, на Пд. березі Криму) Адм. регіони: Тр, Хм, Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами або поодинці. Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець, заростання відкритих ділянок петрофітного степу. Умови місцезростання На відшаруваннях порід, на карнизах і по щілинах, на наносах ґрунту.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань 4–12 см завширшки, спочатку більшменш кругляста, далі часто неправильної форми (часто зливається з сусідніми сланями, утворюючи великі безформні плями), досить крихка, не щільно притиснена до субстрату, товста, до 0,3–0,5 мм завтовшки, матова або з блискучими молодими частинами, зверху бурувато-жовтувата, сірувато-зеленувата, жовтувато-оливкова до блідо-рудуватої чи оливково-коричнюватої; знизу світло-рожева, на периферії білувата. В центральній частині слань тріщинувато-ареольована чи луската, на периферії з променисто розташованими лопатями, а пізніше вся слань складається з заокруглено-зарубчасто-лопатевих лусочок, що накривають одна одну. Апотеції часто чис-

ленні, здебільшого розташовані в центрі слані, до 1–2,5 см у діаметрі. Розмножується нестатевим (зігнутими пікноконідіями та фрагментами слані) та статевим (одноклітинними еліпсоїдними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори», Кримському, Карадазькому ПЗ та заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійс­ нювати заходи, спрямовані на збереження степових ділянок з відслоненням вапняку. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Копачевская, 1986; Oкснеp, 1937; Опреде­литель лишайников…, 1971. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

767

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СКВАМАРИНА СОЧЕВИЦЕНОСНА

Squamarina lentigera (G. H. Weber) Poelt

Родина Стереокаулонові — Stereocaulaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Вид пустельно-степових ландшафтів з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Естонія, Україна, Росія), Кавказ, Центральна Азія, Сх. Сибір, Саяни, Пн. Америка, Пн. Африка (Алжир). Кримський п-ів (окол. м. Євпаторії, Судака, Ялти), Херсонська обл. (окол. с. Станіслав). Адм. регіони: Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій На території Кримського п-ва зустрічається великими групами, на рівнині відома одна популяція з незначною кількістю сланей.

Причини зміни чисельності Розорювання степів, витоптування під час випасання худоби, рекреаційне навантаження. Умови місцезростання На карбонатних ґрунтах та лессах; у міждернинних проміжках. Загальна біоморфологічна характеристика Слань у вигляді розеток до 6 см у діаметрі, зеленувато-білувата, світло-оливкова, щільно приросла до субстрату, у центральній частині тріщинувато-ареольована, по краю з лопатями, що вкриті білуватою поволокою. Лопаті радіально розташовані, до 3 мм завдовшки, плескуваті, щільно прилягають одна до одної. Апотеції 1–2,5 мм у діаметрі,

круглясті, диск жовтувато-коричнюватий, жовтувато-оливковий до світло-охристого, оточений світлішим, одного кольору із сланню сланевим краєм. Аскоспори безбарвні, одноклітинні, 9–16 х 4–6 мкм. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у ПЗ «Мис Мартьян», заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, 1999.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

768

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СКВАМАРИНА НЕБЕЗПЕЧНА

Squamarina periculosa (Schaerer) Poelt

Родина Стереокаулонові — Stereocaulaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Третинний середземноморський реліктовий вид. Ареал виду та його поширення в Україні Середземномор’я. Кримський п-ів (окол. м. Ялти, Судака). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Зустрічається невеликими групами, відомо дві розрізнені популяції.

Причини зміни чисельності Руйнування біотопів унаслідок забудови узбережжя. Умови місцезростання На прямовисних вапнякових скелях в тріщинах; недалеко від узбережжя Чорного моря. Загальна біоморфологічна характеристика Слань товста, в центральній частині ареольована до лускатої, з короткими, більш-менш опуклими, лусочками, що часто налягають одна на одну у вигляді черепиці. 2–3 мм завширшки, білувато-жовто-зелена до світло-зеленуватої, вкрита білуватою поволокою. Апотеції до 5 мм у діаметрі, досить чисельні, сидячі. Диск увігнутий до плоскуватого, зеленуватий,

блідо-жовтий до темно-сіро-зеленого, іноді з білуватою поволокою. Власний край добре помітний, сланевий край рівний, товстий, з білуватою поволокою. Аскоспори одноклітинні, безбарвні, 10,5–17 х 4,5–6,0 мкм. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у ПЗ «Мис Мартьян», заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, Редченко,2002.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

769

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ФУЛЬГЕНЗІЯ ПУСТЕЛЬНА

Fulgensia desertorum (Tomin) Poelt

Родина Телосхістові — Teloschistaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний епігейний вид аридних ландшафтів з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Іспанія, Франція, Україна, Росія), Кавказ, Азія (Палестина, Іран, Таджикистан, Якутія, Монголія). Кримський п-ів (Опук). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій В Україні відома одна популяція.

Причини зміни чисельності Розорювання степових ділянок, випасання овець. Умови місцезростання На карбонатних ґрунтах; у міждернинних проміжках; в аридних регіонах. Загальна біоморфологічна характеристика Cлань одноманітнонакипна, ареольована, до 1 см у діаметрі, складається зі зближених, налягаючих одна на одну, плескуватих до опуклих, білувато-жовтуватих, жовтувато-сіруватих до блідо-оранжевих, вирізаних по краю ареол. Апотеції часто чисельні, 0,3–1,5 мм у діаметрі, розташовані у центральній частині слані, диск оранжево-жовтуватий, оточений власним

краєм одного кольору з диском та сіруватожовтуватим зникаючим сланевим краєм. Аскоспори безбарвні, 2-клітинні, еліпсоїдні, 10–16 х 5–8 мкм. Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється в ПЗ «Опукський». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Окснер, 1993; Ходосовцев, 1999; Ходосовцев, 1999. Автор: О.Є. Ходосовцев Малюнок: І.В. Маханьков

770

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

Русавскія долоненосна

Rusavskia digitata (S. Kondr.) S. Kondr. & Kärnef. (Xanthoria digitata S. Kondr.).

Родина Телосхістові — Teloschistaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид поки що відомий лише з Кримського п-ва. Гірський Крим. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Чисельність виду точно не встановлена. Причини зміни чисельності Знищення локалітетів у результаті рекреаційного навантаження.

Умови місцезростання На діабазах і інших гірських породах в альпійському поясі гір (на яйлах). Загальна біоморфологічна характеристика Слань лишайника розеткоподібна, до 3–3,5 см в діаметрі, з виразними по краю слані лопатниками, в центральній частині вони перетворюються в суцільну дуже випуклу масу коралоподібних іридіїв, інколи у вигляді суцільних об’ємних дернинок лише з ізидієподібними розростаннями; зверху коричнюватооранжева до оранжевої з рясними дрібненькими білуватими псувдоцифелами, зісподу — від білої до світло-жовтуватої по краю. Лопаті (5–8 мм завдовжки, 0,5–0,8 мм завширшки) помітні лише по краю слані або повністю від-

сутні, з рясним покривом висхідних коралоподібних ізидій. Апотеції та пікнідіїї не відомі. Вид розмножується нестатевим шляхом (ізидіями та фрагментами слані). Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Кримському ПЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійс­ нювати заходи, спрямовані на збереження субальпійської екосистеми. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Kondratyuk & Kärnefelt, 2003; Кондратюк и др., 2004. Автор: С.Я. Кондратюк Фото: C.Я. Кондратюк

771

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СЕЙРОФОРА ЯМЧАСТА, Ксантоанаптіхія ямчаста, телосхістес ямчастий

Seirophora lacunosa (Rupr.) Froden Xanthoanaptychia lacunosa (Rupr.) S. Kondr. & Kärnefelt (=Teloschistes lacunosus (Rupr.) Savicz)

Родина Телосхістові — Teloschistaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Пустельно-степовий вид, єдиний представник роду у флорі України. Ареал виду та його поширення в Україні Зх. і Сх. Європа, Сх. Закавказзя, Зх., Середня та Центральна Азія, Пд.-Зх. Сибір, Пд. Африка. Пд. райони степової зони (пн. узбережжя Сиваша, с. Чурюк, Чонгарський п-ів; пн.-зх. узбережжя Азовського моря з косами о. Бірючий та Арабатською Стрілкою; Кримський п-ів — околиці м. Євпаторії). Адм. регіон: Кр, Хр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Причини зміни чисельності Порушення біотопів унаслідок господарської діяльності (зокрема рекреаційне навантаження, забруднені стічні води).

Умови місцезростання Найчастіше — солонці та солончаки (на ґрунті, серед заростей сарсазану шишкуватого); на ґрунтах, що містять гіпс. Загальна біоморфологічна характеристика Слань до 5 см заввишки, кущиста, матова, від сріблясто-сірої до світло-коричневої. У сухому стані слань тверда та крихка, у вологому — хрящувата. Її частки стрічкоподібні досить широкі (у нижній і середній частинах до 13 мм), жолобчасто вигнуті, на кінцях пальчасто розсічені на численні переплутані лопаті, вкриті низьким пушком. Апотеції розвиваються рідко. Розмножується вегетативно (фрагментами слані) та статевим (біполярними спорами)

шляхом; в межах України спороношення не має. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в Азово-Сиваському НПП. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження природних угруповань у приморській зоні. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp, 1937; Томин, 1937; Баpхалов, 1969; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

772

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

СЕЙРОФОРА ЗАГАДКОВА, Ксантоанаптіхія загадкова

Seirophora contortuplicata (Ach.) Froden (Xanthoanaptychia contortuplicata (Ach.) S. Kondratyuk)

Родина Телосхістові — Teloschistaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Третинний альпійський реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (на пд. в горах), Азія (Пд. Сибір, Кавказ, Гімалаї, Каракорум, Афганістан, Монголія). Кримський п-ів (Карабі-яйла). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Утворює групи на незначних площах прямовисних скель.

Причини зміни чисельності Руйнування біотопів виду внаслідок антропогенного впливу (рекреаційне навантаження). Умови місцезростання На прямовисних вапнякових поверхнях у високогір’ях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста, утворює дернинки 2–4 см у діаметрі та 1,0–1,5 см заввишки, що складаються з крихких, переплетених плескуватих гілочок, сірувата, сіро-оранжева до оранжевої, зазвичай на одній слані помітні всі варіації кольору, прикріплена до субстрату базальними частинами більш масивних гі-

лочок. Гілочки 0,3–1,0 мм завширшки, вкриті оранжево-сіруватим дрібним жорстким опушенням, по краях часто нерегулярно бахромчасті, на поверхні утворюють опуклі оранжеві бородавочки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється в геологічному заказнику загальнодержавного значення «Гірський карст Криму». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження природних угруповань у приморській зоні. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Ходосовцев, 2002 а, в.

Автор: О.Є. Ходосовцев Фото: C.Я. Кондратюк

773

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛАСАЛІЯ ПУХИРЧАСТА,

Lasallia pustulata (L.) Merat (=Umbilicaria pustulata (L.) Hoffm.)

Родина Умбілікарієві — Umbilicariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Урал, Казахстан (гори Мугоджари), Пд.-Зх. Сибір (Алтай і Саяни), Китай (можливо), Африка, Канарські о-ви, Пн. і Центральна Америка. Лісостеп — Кіровоградська обл. (околиці Кіровограда, біля с. Люшневате Голованіського р-ну, вздовж Пд. Бугу в Ульяновському р-ні). Степ — Миколаївська обл. (біля с. Мигії Первомайського р-ну та с. Трикратного Вознесенського р-ну), Донецька обл. (Володарський р-н), можливо, передмістя Запоріжжя; Пд. берег Криму (г. Кастель і Аю-Даг, Мис Мартьян). Адм. регіони: Кд, Дц, Мк, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється великими групами, рідше — поодинці. Причини зміни чисельності Забруднення повітря, випадання кислотних дощів тощо.

Умови місцезростання Відшарування силікатних порід; на відкритих та слабко затінених місцях з досить частим періодичним зволоженням — туманом, росою. Загальна біоморфологічна характеристика Слань (діаметр до 10 см, іноді понад 25 см) листувата, прикріплена до субстрату центральним гомфом. Поверхня слані сіра або темно-сіро-коричнева, у центрі з білуватою поволокою, з численними пухирчастими здуттями (пустулами) та ізидіями, зібраними в щільні пучки. Зісподу слань брудно- або темно-коричнева, дрібнозернисто арельована, з ямчастими западинами. Апотеції бувають рідко. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, фрагментами слані та коралоподібними

ізидіями) та статевим (муральними спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у відділенні «Кам’яні Могили» (лише в межах Донецької обл.) Українського степового ПЗ, у заказниках загальнодержавного значення «Аю-Даг», «Мис Мартьян» і місцевого значення — «Кастель» (Крим). Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp, 1937; Oкснеp, 1968; Определитель лишайников…, 1978; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

774

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ЛАСАЛІЯ РОСІЙСЬКА

Lasallia rossica Dombr. (=Umbilicaria rossica (Dombr.) Golubk.)

Родина Умбілікарієві — Umbilicariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Пн. Кавказ, Урал, Пд.-Зх. Сибір, Пн. Монголія, Далекий Схід. Українські Карпати (масив Чорногора, г. Шпиці, Смотрич та Піп Іван). Адм. область: Ів. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами, рідше поодинці. Причини зміни чисельності Едафічно-кліматичні фактори (зволоження субстрату, вологість повітря, освітленість місць зростання).

Умови місцезростання Відшарування магматичного гнейсу (альпійський пояс). Загальна біоморфологічна характеристика Слань (діаметр від 2,5–5 до 11,5 см) листувата, з численними пухирчастими здуттями (пустулами); прикріплена до субстрату центральним гомфом. Поверхня слані блідо-сіра або темно-сіра (з коричнюватим або чорнуватим відтінком) та білуватим нальотом. Зісподу слань сірувато-коричнева (у центрі — чорнувата або чорна), вкрита сіруватим нальотом. По краях слані та на її поверхні розвиваються ізидії — одиничні або групами. Апотеції (діаметр 1–2,5 мм) є майже завжди, досить численні, на корот-

ких товстих ніжках. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, фрагментами слані й лускоподібними ізидіями) та статевим (спорами) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Охороняється у Карпатському НПП. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження альпійських екосистем. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Домбровская, 1978; Определитель лишайников…, 1978; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: О.Б. Блюм

775

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

УМБІЛІКАРІЯ БАГАТОЛИСТО­ ПОДІБНА

Umbilicaria subpolyphylla Oxn.

Родина Умбілікарієві — Umbilicariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Пд.-Сх. Європа (Україна). Степова зона (Володарський р-н Донецької обл.). Адм. регіон: Дц. Чисельність та структура популяцій Відоме єдине місцезнаходження. Зростає поодинці та невеликими групами.

Причини зміни чисельності Забруднення повітря, випадання кислотних дощів. Умови місцезростання Добре освітлені прямовисні поверхні гранітних брил. Загальна біоморфологічна характеристика Слань 2–3 см завширшки, листувата, шкіряста, моно- або поліфільна; прикріплена до субстрату центральним гомфом. Поверхня слані сірувато- або оливковобурувата, матова, зморшкувата, зісподу — гола, чорна, іноді з бурими плямами. Апотеції невідомі. Розмножується вегетативно (за допомогою лускоподібних

виростів — бруньок, які утворюються на поверхні слані). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у віділенні «Кам’яні Могили» (у межах Володарського р-ну) Українського степового ПЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Oкснеp, 1968; Определитель лишайников…, 1978; Красная книга СССР, 1984; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Малюнок: І.В. Маханьков

776

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ГЕТЕРОДЕРМІЯ ПРЕКРАСНА, анаптіхія прекрасна

Heterodermia speciosa (Wulf.) Trev. incl. (Heterodermia pseudospeciosa (Kurok.) W. Culb., (Anaptychia speciosa (Wulf.) Massal.)

Родина Фісцієві — Physciaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий (третинний) вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Пд. Урал, Зх. та Сх. Сибір, Далекй Схід, Сх. і Пд.-Сх. Азія, Сх. та Пд. Африка, Америка, Гавайські о-ви, Нова Зеландія. Українські Карпати, Прикарпаття. На пд. березі Криму лишайник знаходили у ХIX — на поч. XX ст.). Адм. регіони: Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій У Карпатах і Прикарпатті трапляється поо-

динці або невеликими групами; чисельність виду зменшується. Причини зміни чисельності Вирубування старих лісових масивів. Умови місцезростання Кора дерев листяних порід, вкриті мохом скелі. Загальна біоморфологічна характеристика Слань кущиста, у вигляді білуватої або попелясто-сірої розетки (діаметр до 10 см); щільно прикріплена до субстрату. Лопаті перисто розсічені на вузькі (1–2 мм) частки, на відігнутих краях зісподу утворюються білі головчасті соралі. Апотеції (діаметр 1–3 мм)

розвиваються не завжди. Розмножується вегетативно (фрагментами слані, соредіями) і статевим шляхом (спорами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження у Криму та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Томин, 1937; Kurokawa, 1962; Горбач, 1973; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

777

Аскоміцети, Сумчасті гриби Ascomycota

ТОРНАБЕА ЩИТОПОДІБНА, анаптіхія переплутана

Tornabea scutellifera (With.) J.R. Laundon (=Anaptychia intricata (Duf.) Massal., Tornabenia atlantica (Ach.) Kurok.)

Родина Фісцієві — Physciaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Реліктовий середземноморський вид. Ареал виду та його поширення в Україні Середземноморські р-ни Європи, Кавказ, Зх. і Середня Азія, Китай, Пд. та Зх. Африка (о. Мадейра, Канарські о-ви). Гірський Крим, пд. берег Криму. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Утворює великі групи, трапляється (рідше) поодинці. Причини зміни чисельності Терасування схилів, вирубування лісів, забруднення повітря.

Умови місцезростання В горах та вздовж морського узбережжя; на гілках чагарників і дерев (дуб пухнастий, ялівець високий, дерен справжній), безвапнякових скелях. Загальна біоморфологічна характеристика Слань (7–15 см завдовжки) кущиста, подушкоподібна, брудно-сіра. Гілочки слані 1–2 мм завширшки, густо розгалужені, переплутані. Апотеції (діаметр 1–3 мм) численні, з голим чорним плескатим диском; зовнішня обгортка апотеціїв (рецептакул) має колючки, а не фібрили. Розмножується вегетативно (фрагментами слані) та статевим шляхом (двоклітинними темними спорами).

Режим збереження та заходи з охорони. Охороняється у Карадазькому, Кримському та «Мис Мартьян» ПЗ, у заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження природних угруповань у приморській зоні. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Томин, 1937; Баpхалов, 1969; Poelt, 1969; Красная книга СССР, 1984; Копачевская, 1986; ЧКУ 1996. Автор: О.Б. Блюм Малюнок: І.В. Маханьков

778

Базидіоміцети, Базидіальні гриби Basidiomycota

ЛІХЕНОМФАЛІЯ ГУДСОНОВА Омфаліна гудсонова, ботридина зелена, корисціум зелений

Lichenomphalia hudsoniana (H.S. Jenn.) Redhead, Lutzoni, Moncalvo & Vilgalys (=Omphalina hudsoniana (Jenn.) Bigelow, Botrydina viridis (Ach.) Redh. & Kuyper, Coriscium viride (Ach.) Vain., Omphalina luteolilacina (Favre) Henderson)

Родина Трихоломові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Субарктично-високогірний вид, єдиний з базидіальних лишайників на території України Ареал виду та його поширення в Україні Пд. і Центральна Європа, Зх. та Сх. Сибір, Далекий Схід, Японські о-ви, Пн. Америка. Українські Карпати. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Утворює більш-менш численні групи або росте поодинці.

Причини зміни чисельності Зміни біотопів унаслідок порушення природної рівноваги в болотних угрупованнях, антропогенні фактори (забруднення повітря, витоптування тощо).

бів з кремово-білуватою шапинкою (стадія Botrydina). Розмножується вегетативно (фрагментами слані) та статевим шляхом (одноклітинними, безбарвними базидіоспорами).

Умови місцезростання Мохи (особливо сфагнові), рослинні рештки в болотних угрупованнях, рідше — на ґрунті; переважно у високогір’ї; в затінених місцях.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження болотяних угруповань.

Загальна біоморфологічна характеристика Слань листувата, складається з невеликих (до 0,5 мм завширшки) яскраво-зелених лусочок з відігнутими догори білуватими краями (стадія Coriscium). Плодоносить у вигляді маленьких (заввишки 1–3 см) гри-

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Відомостей немає.

Основні джерела інформації

Heikkila, Kallio , 1966, Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Красная книга СССР, 1984; Oberwinkler, 1984; ЧКУ, 1996. Автор: О.Б. Блюм Фото: C.Я. Кондратюк

779

Сумчасті гриби Ascomycota

СТРОЧОК СЛОНЕВСЬКОГО

Gyromitra slonevskii Heluta

Родина Дісцинові — Discinaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом, описаний з території України. Ареал виду та його поширення в Україні Відомий тільки на території України. Знайдений лише в Лівобережному (ур. Гнилиця Сумського лісництва Сумського держлісгоспу; поблизу с. Могриця Сумського р-ну Сумської обл.; окол. с. Шкурати Пирятинського р-ну Полтавської обл.) та Правобережному Лісо­ степу (Канівський ПЗ; РЛП «Трахтемирів»; заказник державного значення «Лісники»; окол. смт. Калинівка Васильківського р-ну Київської обл.). Адм. регіони: Кв, См, Пл, Чк. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, переважно групами з декількох плодових тіл. Причини зміни чисельності Знищується людиною насамперед як декоративний вид. Умови місцезростання Листяні ліси, на ґрунті чи зовсім гнилій деревині листяних порід, найчастіше осики. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло заввишки 9,5–16,5 см. Шапинка дуже мінлива, неправильної форми, від митроподібної (майже конусоподібної) до сідлуватої з двома верхівками, складається з двох

чи кількох лопатей, краї яких зростаються, пустотіла, спочатку каштанова, потім темнокаштанова, 5,5–10,5 см за висотою, 7–10 см в діаметрі. Лопаті складчасті, зростаються краями, однак нижній край завжди вільний, не приростає до ніжки. Ніжка біла, її поверхня трохи буріє при пошкодженні, оксамитова, товста, ребриста, ребра можуть галузитися в верхній частині, майже виповнена (з кількома дрібними порожнинами), трохи стиснута, 6–8 см заввишки, 4–6,5 см завтовшки. М’якуш білий, із запахом редьки. Сумки циліндричні, 475–488×18–22 мкм, 8-спорові. Парафізи розгалужені, 6–7 мкм завтовшки, їхні верхівки переважно потовщені — до 9 мкм завтовшки. Спори видовжено-еліпсоїдальні, часто несиметричні, з однією центральною великою

і двома малими бічними краплинами, майже гладкі, замість придатків дві невеличкі гранули, 27–35×11–15 мкм. Споровий порошок білий. Плодоносить у квітні — на початку травня. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється як раритетний представник біорізноманітності в Канівському ПЗ, РЛП «Трахтемирів» та заказнику державного значення «Лісники». Вид необхідно виділити в чисту культуру і підтримувати в відповідних колекціях культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації

Гелюта, 2001; Карпенко, 2004.

Автор: В.П. Гелюта Фото: В.П. Гелюта, С.О. Войтюк (спори)

780

Сумчасті гриби Ascomycota

гельвела монашка

Helvella monachella (Scop.) Fr.

Родина Гельвелові — Helvellaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Зх. і Пд. Європа, Центральна Європа (Україна), Прибалтика, Пн. Америка. В Україні відомий лише з двох місцезнаходжень — ур. Лиса Гора (Київ, РЛП «Голосіївський») та Арабатської Стрілки (Херсонська обл.). Адм. регіони: Кв, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, поодинці або групами. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Листяні ліси, відкриті місця, на ущільненому або піщаному ґрунті.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 2–4 см, більш чи менш сідлоподібна, з 2–3 вертикальних покручених лопатей. Лопаті зверху сіруватокаштаново-коричневі, майже чорні, з нижнього боку білі, гладкі, вільні, місцями притиснуті до ніжки, практично не прирослі. М’якуш білий, з сильним, не дуже приємним запахом. Сумки циліндричні, 8-спорові, 300–330×13–20 мкм. Спори 20–24×13,5–15 мкм, широкоеліпсоїдні, з великою краплею в центральній частині. Ніжка завдовжки 2,5– 4,5 см, товщиною 1–2,5 см, біла, гладка, при основі борозенчаста, розширена в нижній або середній частині, доверху звужується, спочатку циліндрична, потім трохи сплюснута, пустотіла. Плодоносить у березні–жовтні.

Гумусово-підстилочний сапротроф. Гриб неїстівний. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в РЛП «Голосіївський». Вид необхідно виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Неїстівний.

Основні джерела інформації

Сміцька, Соломахіна, 1984; ЧКУ, 1996. Автор: В.П. Гелюта. Фото: В.П. Гелюта

781

Сумчасті гриби Ascomycota

Зморшок товстоногий

Morchella crassipes (Vent.) Pers

Родина Зморшкові — Morchellaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид, що займає проміжне становище між Мorchella vulgaris (Pers.) Boud. та М. esculenta (L.) Pers., найбільший серед зморшків. Ареал виду та його поширення в Україні Зх. Європа, Центральна Європа (Україна), Пн. Америка. В Україні відомий з Правобережного Лісостепу (пд. окол. Києва, Канівські дислокації, Чорний ліс північніше м. Знам’янки Кіровоградської обл.), Харківського Лісостепу (Тростянецький р-н) та Гірського Криму (Бахчисарайський р-н). Адм. регіони: Кв, Чк, Кд, Хр, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Листяні ліси з граба, клена, ясена і тополі, на багатому органічними речовинами ґрунті, часто вкритому мохом.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло велике, товсте, заввишки до 23,5 см. Шапинка 5–8,5 см заввишки, діаметром 3–5, до 10 см, жовтувато-сірувата, широкояйцеподібна або овальна, до циліндрично-конічної, з глибокими виїмками, край прирослий до ніжки. Ніжка 4–17×4–8 см, жовтувато-біла, горбкувата, з поздовжніми нерівними борозенками, потовщується в апікальній частині і до низу, порожниста, ламка. Сумки 200–215×22 мкм, 8-спорові, циліндричні. Спори 20–30×12–18 мкм, еліпсоїдні, гладенькі, світло-жовтуваті. Споровий порошок кремовий. Парафізи ниткоподібні, на верхівці розширені. Плодові тіла з’являються у квітні — травні. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Канівському ПЗ та Чорноліському заказнику загальнодержавного значення. Вид необхідно виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур, а також з’ясувати причини зміни чисельності. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Умовно їстівний.

Основні джерела інформації

Бухало та ін., 2006; Зерова, Яценко, 1974; Смицкая, 1980; Сміцька, 1996; Сміцька, Смик, Славна, 1975. Автор: В.П. Гелюта Малюнок: Д.В. Леонтьєв

782

Сумчасті гриби Ascomycota

ЗМОРШОК СТЕПОВИЙ

Morchella steppicola Zerova

Родина Зморшкові — Morchellaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Аридний представник роду в складі мікофлори України, з диз’юнктивним ареалом. Описаний з України. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Молдова, Україна, Росія — в регіонах з посушливим кліматом), Центральна Азія (Туркменистан, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан). В Україні: Лісостеп та Степ. Адм. регіони: Кв, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп. Чисельність та структура популяцій Трапляється відносно часто, інколи великими групами, особливо в роки з вологою зимою та вологою і теплою весною, іноді утворює «відьмині кола» з 15–20 плодових тіл, діаметр яких сягає 7–8 м. В умовах посушливих весен плодові тіла не з’являються по кілька років підряд. Причини зміни чисельності Збір населенням, розорювання степових ділянок та перелогів, непомірний випас худоби на степових схилах. Умови місцезростання Цілинні ділянки Степу ділянки, переважно в місцях з помірним випасом худоби, перелоги, розріджені лісосмуги.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло заввишки до 15 см. Шапинка яйцеподібна, неправильнокуляста, іноді трохи сплюснута з боків або з верхівки, часто дещо сідлоподібна, зростається з ніжкою, вкрита сіткою виїмок неправильної форми, брудно-бурувато-сіра, при висиханні жовтувата, порожниста. Ніжка 4–9×4–6 см, товста, циліндрична, зморшкувата, сіро-біла, спочатку щільна, при розростанні — з кількома порожнинами. Сумки 200–270×15–24 мкм, 8-спорові, циліндричні. Спори 17–30×10–18 мкм, безбарвні, одноклітинні, еліпсоїдні, розташовані в один ряд. Парафізи циліндричні, 200–280×5–7,5 мкм, на верхівці потовщені до 10 мкм. Плодоносить у березні– квітні. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» і «Кам’яні Могили»), в заказниках місцевого значення «Яківлівський» (Миколаївська обл.) та «Каїрська балка» (Херсонська обл.). Вид необхідно підтримувати в колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Смачний їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Бухало та ін., 2006; Зерова, 1941; Карпенко, 2004; Куткова, Сухомлин, 2007; Смицкая, 1980; Сміцька, Бойко, 1988; Соломахина, Пруденко, 1998; Сухомлин, Куткова, Паніна, 2007; Ткаченко, Попова, Бабенко, 2009. Автори: В.П. Гелюта, М.Ф. Бойко Фото: О.Є. Ходосовцев, В.П. Гелюта

783

Сумчасті гриби Ascomycota

Саркосома куляста

Sarcosoma globosum (Schmidel) Rehm

Родина Саркосомові — Sarcosomataceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія (Вірменія), Пн. Америка. В Україні відомий з Правобережного Полісся (пн. окол. Києва, Пуща-Водиця). Адм. регіон: Кв. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності Знищення старих хвойних лісів унаслідок інтенсивного ведення лісозаготівельних робіт. Умови місцезростання Хвойні, переважно старі ялинові ліси, на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла великі, товсті, бочкоподібні, кубкоподібні, інколи майже кулясті, заввишки до 12 см, 3–6 см у діаметрі, коричневі, темно-коричневі, до чорних, відкрита частина чорна, блискуча, зовнішня матова, в зморшках, заповнені желеподібною масою. Плодові тіла з’являються у квітні–вересні. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не здійснювалися. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації

Смицкая, 1980.

Автор: В.П. Гелюта. Малюнок: Д.В. Леонтьєв

784

Сумчасті гриби Ascomycota

ТРЮФЕЛЬ ЛІТНІЙ, ТРЮФЕЛЬ ЇСТІВНИЙ

Tuber aestivum Vitt

Родина Трюфелеві — Tuberaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний вид з підземними (гіпогейними) плодовими тілами. Ареал виду та його поширення в Україні Вид поширений у Євразії. В Україні відомий у Закарпатті, Правобережному Поліссі, Правобережному Лісостепу, Кримському Лісостепу. Адм. регіони: Зк, Чк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, інколи гніздами по декілька плодових тіл. Причини зміни чисельності Збирання населенням та ущільнення ґрунтів унаслідок інтенсивних рекреаційних навантажень. Умови місцезростання Листяні, переважно дубові та букові ліси; на вапнякових ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло 3–10 см у діаметрі, кутастокулясте, кулясте, бульбоподібне, з великими пірамідальними бородавками (2–10 мм), до основи майже гладеньке, коричнюватооливкувато-чорне. М’якуш спочатку білий, згодом жовтувато-сірий до коричнюватого,

з білими жилками, що надають йому мармурового вигляду, з сильним і приємним горіховим запахом, який у старих плодових тілах змінюється на часниковий. Сумки сферичні, еліпсоїдні або овальні, 60–70×50–65 мкм, містять 1–6 спор. Спори еліпсоїдні, 18– 45×14–32 мкм (в 6-спорових сумках18×14, в 1-спорових — 45×32 мкм), з сітчастою оболонкою, коричневі. Спорова маса темнокоричнева. Плодові тіла з’являються з травня по вересень (є відомості, що в європейських країнах, де плодові тіла літнього трюфеля зазвичай збирають з червня по листопад, їх інколи можна збирати і взимку, аж до березня), утворюються в ґрунті неглибоко, майже біля самої поверхні, злегка піднімаючи ґрунт. Мікоризоутворювач.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно створити ботанічний заказник на порівняно недавньому місці знаходження виду на Кримському п-ві. Доцільно спробувати виділити чисту культуру гриба і підтримувати вид у відповідних колекціях. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Високоякісний їстівний вид, унаслідок чого був практично знищений ще на початку XX ст. Зараз в ряді країн, зокрема у Франції, Іспанії, здійснюється штучне розведення трюфеля літнього і деяких інших їстівних видів роду Tuber на дубових плантаціях, закладених на вапняковому щебенистому ґрунті в умовах теплого середземноморського клімату.

Основні джерела інформації

Бухгольц, 1902; Вальц, Ришави, 1871; Васильков, 1963; Визначник грибів України, 1969; Зерова, Вассер, 1972; Христюк, 1966; Carluccio, 1990; Pegler, 1990; ЧКУ, 1996. Автор: І.О. Дудка Фото: І.С. Саркіна

785

Базидієві гриби Basidiomycota

ПЕЧЕРИЦЯ МУХОМОРОПОДІБНА

Agaricus amanitaeformis Wasser

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид відомий лише на території України. Донецький злаково-лучний Степ (Донецька обл., м. Донецьк, ботанічний сад НАН України). Адм. регіон: Дц. Чисельність та структура популяцій Є дика популяція, в якій трапляється поодинці та невеликими групами. Причини зміни чисельності Надмірні рекреаційні навантаження на місцезростання. Умови місцезростання Насадження широколистяних порід, на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 2–6 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опукло-

розпростерта, суха, шовковиста, біла, згодом сірувато-жовтувата. Пластинки вільні, тонкі, густі, спочатку білуваті, згодом світло-рожеві, в кінці бурі. Спори 5,4–6,9×3,6–4,5 мкм, широко-овальні, зрідка квасолеподібні, гладенькі, бурі, часто з 1–3 краплями олії. Споровий порошок бурий. Ніжка 2,5–5,5×0,5–1,2 см, циліндрична, з трохи потовщеною основою, гладенька, шовковиста, при основі з 2–3 рядами округлих білих пластівців 1–2 мм в діаметрі, що легко опадають при підсиханні (нагадує основу ніжки Amanita muscaria (L.: Fr.) Hook.), біла, згодом жовтувата, сірувато-жовтувата, при основі темніша, темно-жовта. Кільце розташоване у верхній частині ніжки, просте, тонке, згори рубчасте, знизу гладеньке, по краю з дрібними

білими, згодом світло-жовтими лусочками розміром 1–2 мм, біле, згодом сіруватожовтувате. М’якуш досить щільний, білий, на зламі колір не змінює, при підсиханні стає світло-жовтим, без особливого запаху, солодкуватий на смак. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у вересні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид охороняється в Донецькому ботанічному саду. Необхідно виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.

Основні джерела інформації

Вассер, 1974а, 1980, 1985; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Wasser, 1989. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

786

Базидієві гриби Basidiomycota

ПЕЧЕРИЦЯ РОМАНЬЄЗІ

Agaricus romagnesii Wasser [Agaricus radicatus (Vittad.) Romagn.]

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа та Азія. В Україні відомий із Закарпаття, Правобережного та Лівобережного Лісостепу, Лівобережного злаково-лучного Степу, Лівобережного злакового Степу та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Кв, Зк, Дн, Пл, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, спорадично. Причини зміни чисельності Вирубування лісів та надмірні рекреаційні навантаженння на біотопи. Умови місцезростання Парки, сади, насадження білої акації (Robinia pseudoacacia L.), узлісся та галявини широколистяних лісів, уздовж доріг, на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 2,5–8 см, середньом’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опукло-розпростерта до плоскорозпростертої, часто з виїмкою, рідше з невеличким горбком, білувата, брудно-біла, згодом з сірувато-коричневим відтінком, у центрі темніша, вкрита притиснутими сірувато-коричневими, коричневими або

жовтувато-вохристими лусочками. Пластинки вільні, тонкі, густі, спочатку білуваторожеві, згодом темно-коричневі з світлим краєм. Спори 6,2–8×3,5–5 мкм, еліпсоподібні, гладенькі, світло-коричневі, часто з 1–3 краплями олії. Споровий порошок коричнювато-бурий. Ніжка 2–6×0,8–1,5 см, центральна, часом ексцентрична, циліндрична, злегка звужується до основи, гладенька, білувата, при основі жовтувата, основа ніжки з добре розвиненими коренеподібними тяжами. Кільце розташоване у верхній частині ніжки, просте, тонке, білувате, іноді зникає. М’якуш білуватий, на зламі стає коричнево-вохристим, з приємним грибним запахом, смак солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в травні–жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в БЗ «Асканія-Нова» та в Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду, а також підтримувати його в чистій культурі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Отруйний. Може бути прийнятий за їстівний гриб печерицю степову (A. campestris L.: Fr).

Основні джерела інформації

Бєсєдіна, 1992, 1998; Бухало та ін., 2006; Вассер, 1980; Вассер, Солдатова, 1977; Зерова, 1959; Таран та ін., 1989; ЧКУ, 1996; Wasser, 1989. Автори: М.П. Придюк Фото: І.С. Саркіна

787

Базидієві гриби Basidiomycota

ПЕЧЕРИЦЯ ТАБЛИТЧАСТА

Agaricus tabularis Peck

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Ксеромеридіональний євразійсько-американський маловідомий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія та Пн. Америка. В Україні відомий з Лівобережного Лісостепу, Лівобережного, Старобільського та Донецького злаково-лучного Степу, Лівобережного злакового Степу та Кримського Степу. Адм. регіо­ни: См, Дц, Лг, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці та групами, іноді утворює «відьомські кола». Причини зміни чисельності Розорювання степів, надмірний випас худоби, пожежі. Умови місцезростання Цілинні степи, на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–20 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом випуклорозпростерта, іноді плоска посередині, розтріскуєтся на концентрично розташовані пірамідальні ділянки, таблитчасто-тріщинувата (пірамідальні ділянки часто вкриті дрібними притиснутими волокнистими лусочками), іноді по краю гладенька, білувата, білувато-

сіра, при дотику жовтіє, край шапинки загнутий, згодом прямий, часто з залишками покривала. Пластинки вільні, тонкі, густі, спочатку рожевувато-коричневі, згодом темно-коричневі, з світлим краєм. Спори 6,5–8,7×4,6–6,5 мкм, широко-еліпсоподібні, гладенькі, коричневі. Споровий порошок темно-коричневий. Ніжка 4–7×1–3 см, центральна, циліндрична, злегка звужується до основи, суцільна, гладенька, шовковистоволокниста, біла. Кільце розташоване у верхній частині ніжки, просте, широке, згодом звисаюче, білувате, згори гладеньке, знизу волокнисте. М’якуш білий, на зламі не змінюється або злегка рожевіє (головним чином над пластинками і в основі ніжки), при підсиханні жовтіє, з приємним грибним

запахом, смак солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в червні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Луганському та Українському степовому ПЗ, а також у БЗ «АсканіяНова». Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду, а також виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівний.

Основні джерела інформації

Вассер, 1980, 1996; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1956; Саркіна та ін., 2003; ЧКУ, 1996. Автори: М.П. Придюк, В.П. Гелюта Фото: В.П. Гелюта

788

Базидієві гриби Basidiomycota

БІЛОПЕЧЕРИЦЯ ДОВГОКОРЕНЕВА

Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex Horak

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом, типовий представник роду. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія та Пн. Африка. В Україні відомий з Правобережного (Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Меджибож) та Лівобережного (Сумська обл., Краснопільський р-н, окол. с. Таратутине) Лісостепу. Адм. регіони: См, Хм. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Росте в парках, садах, на галявинах, полях, лучних степах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–9 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом випуклорозпростерта, в центрі з широким горбиком, суха, волокниста, волокнисто-оксамитова, вкрита (головним чином посередині) ве-

ликими притиснутими (іноді відстаючими) лусочками, з розтрісканим краєм, брудносіра, сірувато-коричнева, по краю світліша, кремово-біла, лусочки сірувато-коричневаті. Пластинки вільні, з коларіумом завширшки 2–3 мм, тонкі, густі, легко відділяються від шапинки, спочатку білі, згодом кремові, підсихаючи злегка коричневіють. Спори 6–9×4–5,5 мкм, від широко-еліпсоподібних до овальних, з маленькою порою проростання, гладенькі, тонкостінні, безбарвні. Споровий порошок білуватий, білуватокремовий. Ніжка 4–12×1,5–2 см, центральна, циліндрична, злегка звужується донизу, з коренеподібною основою, з порожниною, з кільцем, гладенька, шовковисто-волокниста, білувато-кремова, донизу стає коричнюва-

тою, при дотику злегка коричневіє. Кільце посередині ніжки, приросле, лійкоподібне, відстаюче, згори гладеньке, знизу злегка потріскане, білувате. М’якуш щільний, білий, на зламі коричневіє, з приємним запахом, смак солодкуватий. Пряжки відсутні. Плодові тіла з’являються в червні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.

Основні джерела інформації

Вассер, 1980; Карпенко, 2004; ЧКУ, 1996; Wasser, 1993. Автор: М.П. Придюк Фото: В.П. Гелюта

789

Базидієві гриби Basidiomycota

БІЛОПЕЧЕРИЦЯ МОЗЕРА

Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser (Lepiota moseri Wasser)

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид відомий лише в Україні. Лівобережний злаково-лучний Степ (Запорізька обл., окол. м. Запоріжжя), Правобережний (Херсонська обл., м. Херсон) та Лівобережний (Херсонська обл., Цюрупинський р-н, Цюрупинське л-во) злаковий Степ. Адм. регіони: Хс, Зп. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці та маленькими групами. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Росте в парках, дубових лісосмугах, насадженнях білої акації (Robinia pseudoacacia L.); на пісках.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 1–3,5 см, тонком’ясиста, спочатку округла, згодом напівкуляста, випукло-розпростерта, з невеликим горбиком, суха, матова, гола, з прямим, злегка борозенчастим, іноді оксамитовим або розтрісканим краєм, білувата, посередині світло-коричнева. Пластинки вільні, з коларіумом шириною 1–2,5 мм, тонкі, густі, спочатку білі, згодом блідо-кремові. Спори 5,7– 7,1×3,6–4,7 мкм, яцеподібно-еліпсоподібні, злегка загострені до основи, з малопомітною порою проростання, гладенькі, тонкостінні, безбарвні, з 1–2 краплями олії. Споровий порошок білий. Ніжка 1,3–3,5×0,3–0,6 см, центральна, циліндрична, суцільна, з бульбоподібно розширеною основою завширш-

ки 1–2 см, з кільцем, над ним біла, нижче — сірувата, волокниста. Кільце посередині ніжки або дещо нижче, приросле, лійкоподібне, звисаюче, згори злегка борозенчасте, знизу гладеньке, 2–3 мм завширшки, біле. М’якуш ватоподібний, білий, на зламі не змінюється або злегка рожевіє, при підсиханні стає блідо-жовтувато-кремовим, без особливого запаху і смаку. Пряжки відсутні. Плодові тіла з’являються в жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.

Основні джерела інформації

Вассер, 1975, 1978, 1980; Wasser, 1993. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

790

Базидієві гриби Basidiomycota

БІЛОПЕЧЕРИЦЯ ДІВОЧА, ГРИБ-ЗОНТИК ДІВОЧИЙ

Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon [Macrolepiota puellaris (Fr.) M.M. Moser]

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним євразійським ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія. В Україні відомий з Закарпаття (с. Плоске Свалявського р-ну), Центрального Полісся (окол. смт. Ворзель Київської обл.), Правобережного злаково-лучного Степу (Березівське л-во у Березівському р-ні Одеської обл.), Гірського Криму (пд. схил хребта Бабуган-яйла), Пд. берега Криму (ПЗ «Мис Мартьян»). Адм. регіони: Кв, Зк, Од, Кр. Чисельність та структура популяцій Зрідка трапляється поодинці або групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Розорювання лук, вирубування лісів, кислотні дощі. Умови місцезростання Хвойні, хвойно-широколистяні ліси, луки.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка яйцеподібна, куляста, опукло розпростерта, з віком з низьким, ледь виступаючим блідо-буруватим горбком, біла, вкрита білими лусочками, з тонким бахромчастим краєм, 4–10 см в діаметрі. Пластинки вільні, густі, білі, згодом світло-рожеві, від дотику стають брудно-коричневими. Спори 8–9×5–5,5 мкм, еліпсоїдні, еліпсоїднояйцеподібні, гладенькі, безбарвні. Споровий порошок білуватий, білувато-кремовий. Ніжка 6–12×0,6–1 см, доверху звужується, біля основи з бульбою, бруднувато-біла, з часом бруднувато-коричнева, гола, волокниста, з широким відстаючим рухомим кільцем. М’якуш білий, на зламі трохи червоніє біля основи ніжки, з запахом редьки, без осо-

бливого смаку. Плодові тіла з’являються у серпні–жовтні. Гумусовий сапротроф, міцелій якого знаходиться в нижніх шарах підстилки. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян». Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Вид слід виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур. Можливе штучне вирощування і розселення гриба. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівний.

Основні джерела інформації

Вассер, 1980; Визначник грибів України, 1979; Красная книга СССР, 1984; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003. Автори: В.П. Гелюта, І.С. Саркіна. Фото: І.С. Саркіна

791

Базидієві гриби Basidiomycota

БІЛОГНОЙОВИК БОГУША

Leucocoprinus bohusi Wasser

Родина Печерицеві — Agaricaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні Вид відомий лише в Україні. Лівобережний злаково-лучний Степ (Донецька обл., Новоазовський р-н, Український степовий ПЗ, відділення «Хомутовський степ»). Адм. регіон: Дц. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами. Причини зміни чисельності Розорювання степів, надмірний випас худоби, випалювання сухої трави тощо. Умови місцезростання Росте в степах на купах гною та різного роду рослинних залишків. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка 2–5,5×1,5–3 см, тонком’ясиста, спочатку еліпсоподібна, яйцеподібна, згодом вузько або широко округлодзвоникоподібна, у старих грибів іноді округло-розпростерта, посередині нерідко з низьким широким горбиком, в центрі іноді розтріскана, з тонким лам-

ким рубчасто-борозенчастим на 1/3–1/2 радіусу шапинки краєм, слизиста, світло оливкувато-коричнева, сірувато-коричнева, посередині темніша: ізабелово-коричнева, червонувато-темно-коричнева. Пластинки вільні, іноді злегка прирослі, тонкі, густі, блідо-кремові. Спори 11,4–14×7,8–9,5 мкм, яйцеподібно-еліпсоподібні, еліпсоподібні, зрідка ниркоподібні, з чіткою порою проростання, гладенькі, товстостінні, блідожовтуваті, з 1–2 краплями олії. Споровий порошок білувато-жовтуватий. Ніжка 5–10×0,4–0,6 см, центральна, циліндрична, дещо звужується догори, порожниста, з кільцем, вгорі волокниста, нижче з борошнистим нальотом, при основі з білосніжним ватоподібним міцелієм, білувата, місцями

іржаво-коричнювата, борошнистий наліт білуватий, жовтувато-коричнюватий. Кільце на верхівці ніжки, вузьке, плівчасте, біле, швидко зникає. М’якуш м’який, білуватий, на зламі та підсихаючи стає червонуватокоричневим, з приємним грибним запахом, без особливого смаку. Пряжки відсутні. Плодові тіла з’являються на початку травня. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Українському степовому ПЗ, вид необхідно виділити в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.

Основні джерела інформації

Вассер, 1975, 1980; Wasser S., 1993. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

792

Базидієві гриби Basidiomycota

МУХОМОР ЦЕЗАРЯ

Amanita caesarea (Scop.) Pers.

Родина Мухоморові — Amanitaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Африка. В Україні відомий із Закарпаття (окол. с. Кідьоша та Іванівка Берегівського р-ну, с. Хмільник Іршавського р-ну), Криму (пн.-сх. схил г. Аю-Даг, г. Кастель; Кримський ПЗ, Ізобільненське л-во, на пн. зх. від с. Лаврове; Бахчисарайський р-н: Великий каньйон Криму, Кримський ПЗ, Бахчисарайське л-во; Сімферопольський р-н, поблизу с. Краснолісся; Ялтинський гірсько-лісовий ПЗ, Лівадійське л-во). Адм. регіони: Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється спорадично, поодинці, інколи в значній кількості (в Криму). Причини зміни чисельності Збирання населенням, руйнування екотопів через вирубування лісів. Умови місцезростання Широколистяні (дубові, букові, грабові) гірські ліси; на багатих карбонатами ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло вкрите плівковим по-

кривалом, яйцеподібне, пізніше покривало розривається на верхівці. Шапинка яйцеподібна, напівкуляста, опукло розпростерта, оранжево-жовта, яскраво-червона або вогняно-червона, гола, інколи з залишками покривала, зі смугастим краєм, 6–20 см в діаметрі. Пластинки вільні, густі, широкі, товсті, жовті. Спори 8–12×6–7 мкм, яйцеподібні, еліпсоїдно-яйцеподібні, гладенькі, безбарвні. Споровий порошок білий. Ніжка 8–15×1,5–2 см, циліндрична, біля основи з бульбою, яскраво-оранжево-жовта, у верхній частині з широким звисаючим смугастим кільцем, над кільцем — смугаста, під ним — гладка або дрібно бородавчаста; біля основи з мішкоподібною вільною або напіввільною білою вольвою. М’якуш білий, на

зламі по периферії жовтуватий, з приємним запахом і смаком. Плодові тіла з’являються у червні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Цінний їстівний.

Основні джерела інформації

Вассер, 1971б, 1992; Коваленко, 1979; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Семенов, 1990. Автори: В.П. Гелюта, І.С. Саркіна Фото: В.П. Гелюта

793

Базидієві гриби Basidiomycota

МУХОМОР ЩЕТИНИСТИЙ

Amanita solitaria (Bull.) Fr.

Родина Мухоморові — Amanitaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія. В Україні відомий з Правобережного Полісся (пн. окол. Києва, Пуща-Водиця), Правобережного Лісостепу (Київ, Голосіїв; пд. окол. Києва, Конча-Заспа, заказник «Лісники»; Канівські дислокації в Черкаській обл.; заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс» в Одеській обл.), Лівобережного Лісостепу (окол. с. Капустинці Липоводолинського р-ну Сумської обл. та Михайлівки Диканського р-ну Полтавської обл.), Правобережного злаково-лучного Степу (Вознесенське л-во у Вознесенському р-ні Миколаївської обл.) та Пд. берега Криму (окол. Ялти, поблизу «Галявини казок»). Адм. регіони: Кв, См, Чк, Пл, Од, Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Руйнування екотопів через вирубування лісів та витоптування. Умови місцезростання Широколистяні (дубові, кленові) та мішані (березово-соснові) ліси.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка майже напівкуляста, з віком опуклорозпростерта, білувата, в центрі світловохриста, блискуча, густо вкрита опуклими щетинистими лусочкоподібними бруднобілими бородавками (залишки загального покривала), з гладким пластівчастим краєм, 15–16 см в діаметрі. Пластинки вільні, густі, білуваті, згодом набувають зеленкуватожовтого відтінку. Спори 9–11×6,5–7,5 мкм, яйцеподібні, широкоеліпсоїдні, безбарвні. Ніжка 6–14×1,0–3 см, циліндрична, донизу потовщена, коренеподібно витягнута біля основи, вкрита концентричними рядами білуватих пластівців, з верхівковим білим, тонким, трохи смугастим кільцем, з прирослою до ніжки біля основи сіруватою, трухлявою

вольвою. М’якуш білий, на зламі кремовий (по периферії шапинки), з неприємним запахом, без особливого смаку. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Канівському ПЗ та заказниках загальнодержавного значення «Лісники» й «Савранський ліс». Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Продуцент біологічно активних речовин.

Основні джерела інформації

Вассер, 1992; Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Красная книга СССР, 1984. Автори: С.П. Вассер, В.П. Гелюта Фото: Н.О. Багрікова

794

Базидієві гриби Basidiomycota

ЛІМАЦЕЛА СТЕПОВА

Limacella steppicola Zerova et Wasser [Leucoagaricus steppicolus (Zerova) Wasser)]

Родина Мухоморові — Amanitaceae Природоохоронний статус виду Недостатньо відомий. Наукове значення Описаний з України вид. Ареал виду та його поширення в Україні Поки що відомий тільки в Україні у Лівобережному та Старобільському злаковолучних Степах. Адм. регіони: Дц, Лг. Чисельність та структура популяції. Трапляється невеликими щільними групами. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Заповідний цілинний різнотравнотипчаково-ковиловий степ та його ділянки, що знаходяться під випасом. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло складається з шапинки та ніжки. Шапинка напівкуляста, згодом опуклорозпростерта, 3–8 см у діаметрі, із злегка підігнутим краєм, товста, м’ясиста, гладенька або дрібнолуската з притиснутими лусочками, дуже слизувата (слиз темночервоний, змивається водою), буруваторожева в молодому віці, згодом буро- або коричнево-пурпурова, до краю світліша, не вицвітає. Пластинки вільні, з коларіумом, білуваті, кремові, при підсиханні трохи тем-

ніють. Крім пластинок, є пластиночки. Спори овальні, овально-еліпсоїдні, 5–9×4,5–5 мкм, гладенькі, з краплиною, що флуоресціює, безбарвні, з кремовим відтінком. Спорова маса білувата, з кремовим відтінком. Базидії булавоподібні, 25–45×7–10 мкм, 4-спорові, тонкостінні, безбарвні. Ніжка циліндрична, 2–6×1,2–2 см, до основи розширюється в бульбу до 3,5 см, часто формує виповнений підземний утвір, який згодом у центрі стає порожнистим, центральна або ексцентрична, у верхній частині, над кільцем, рожевувата, нижче — кольору шапинки. В середній частині ніжки розташоване вузьке, 3–5 мм завширшки, хвилясте кільце, зверху білувате, знизу кольору шапинки, по краю з біленькою смужкою. М’якуш щільний, в ніжці

біля основи і нижче коркуватий, білий, при автооксидації бруднорожевий, з сильним запахом борошна. Їстівність не досліджена. Утворює плодові тіла в травні та восени. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ») та в Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»). Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Бере участь у процесах гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Вассер, 1973б, 1974д, 1980, 1988, 1992; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

795

Базидієві гриби Basidiomycota

ГАЛЕРОПСИС ПУСТЕЛЬНИЙ

Galeropsis desertorum Velen. et Dvor Родина Болбітієві — Bolbitiaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Ксеромеридіональний вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія (Чехія, Словаччина, Угорщина, Казахстан). В Україні знайдений в Правобережному Лісостепу та Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіони: Чк, Хс. Чисельність та структура популяцій У цілинному типчаково-ковиловому степу БЗ «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна у жовтні 1968 р. та в листопаді 1969 р. було зібрано 12 плодових тіл гриба. Причини зміни чисельності Розорювання цілинних степів. Умови місцезростання Цілинні різнотравно-типчаково-ковилові та полиново-злакові степи, піщані пасовища із слаболужними ґрунтами, більш або менш задерновані пустелі або напівпустелі, парки (під деревами), грабові діброви. Загальна біоморфологічна характеристика Молоді плодові тіла кулясті або довгастоциліндричні, пізніше — циліндричні, веретеноподібні, конусоподібні. Шапинка циліндрична, 1,1–2,1×0,2–0,35 см, догори звужена, поздовжня, волокнисто-борозенчаста,

тонком’ясиста, світлокаштанова; її нижній край спочатку притиснутий до ніжки, з віком відстає від неї. Пластинки, розташовані на нижній поверхні шапинки, густі, вузькі, по всій довжині однакової ширини, трохи потоншуються до краю, вільні, 0,5–0,7 мм завширшки, сіруваті, потім буріють, при висиханні — темнокоричневі, з закрученим краєм. Споровий порошок іржавокоричнювато-бурий. Спори еліпсоїдні, широкоеліпсоїдні, мигдалеподібні, 12,6– 18,1×5–8,4 мкм, жовтувато-коричнюваті, із зернистим вмістом, гладенькі, з подвійною оболонкою, з чіткою, часто латерально розташованою порою проростання до 1,8 мкм у діаметрі. Ніжка циліндрична, 2,5–4×0,1–2 см, центральна, порожня, донизу трохи вигну-

та, гладенька, темносіра, гіфи ніжки довгі, паралельні, 1,5–5 у діаметрі, з тонкими оболонками. М’якуш білувато-сірий, жорсткий, без особливого запаху і смаку. Неїстівний. Плодові тіла переважно з’являються восени, у жовтні — на початку листопада. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в БЗ «Асканія-Нова» та Канівському ПЗ. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Є індикатором цілинних степів; бере участь у процесах гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Вассер, 1973б, 1974е; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Пруденко, Соломахіна, 1998; Сосин, 1973; ЧКУ, 1996; Шварцман, Филимонова, 1970; Kotlaba, Pouzar, 1959. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

796

Базидієві гриби Basidiomycota

БОРОВИК БРОНЗОВИЙ, БОРОВИК ТЕМНОКАШТАНОВИЙ

Boletus aereus Bull

Родина Боровикові — Boletaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Неморальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Переважно у середземноморських країнах Європи і регіонах Пн. Америки з теплим кліматом. В Україні відомий із Закарпаття (окол. с. Оноківців Ужгородського р-ну), Лівобережного Лісостепу (окол. смт. Котельви Полтавської обл.), Лівобережного злаковолучного Степу (с. Гайдари Зміївського р-ну Харківської обл.), Пд. берега Криму. Адм. регіони: Зк, Пл, Хр, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або групами з 2–3 плодових тіл, на Пд. березі Криму — інколи масово. Причини зміни чисельності Збирання заготівельними організаціями та населенням. Умови місцезростання Листяні (переважно дубові) ліси, субори, шибляк. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка 5–20 см у діаметрі, напівокругла, з віком опукла, подушкоподібна, брон-

зова з оливковим відтінком, шоколаднокоричне-ва, до чорно-коричневої, гладенька, з часом ямчаста, інколи зморщена, оксамитова, ніжноволокниста, суха, дещо ослизнюється при зволоженні, спочатку з покривленим, пізніше майже рівним краєм. Трубочки білі, згодом зеленкувато-жовті, з золотисто-бурим відтінком. Пори заокруглені, дрібні, до 1 мм у діаметрі у зрілих плодових тіл, білуваті, пізніше кремові, до оливково-жовтих, з буруватим відтінком, не синіють. Трубочки до 2 см завдовжки. Спори 11–17×4–9 мкм, вузько-еліпсоїдні, веретеноподібні, гладенькі, тонкостінні, жовтувато-бурі, з однією чи декількома краплинами олії. Споровий порошок тьмянооливково-зелений. Ніжка 5–13×2­–4 см,

спочатку майже бульбо- чи бочкоподібна, з віком циліндрична, іноді булавоподібна, міцна, виповнена, темно-бура (світліша від шапинки), сітчаста (у верхній частині сітка біла, біля основи бура), при зрізуванні її м’якуш дещо темніє. М’якуш білий, при пошкодженні його колір не змінюється, дуже щільний і твердий у молодих плодових тіл, м’якшає при дозріванні, з грибним запахом, приємним смаком. Плодові тіла з’являються в червні–жовтні. Мікоризоутворювач. Цінний їстівний гриб. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Потрібно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Цінний їстівний гриб. Основні джерела інформації

Акулов, Леонтьєв, 2008; Визначник грибів України, 1979; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003. Автори: В.П. Гелюта, С.П. Вассер Малюнок: Д.В. Леонтьєв

797

Базидієві гриби Basidiomycota

МОХОВИК ПАРАЗИТНИЙ

Boletus parasiticus Fr. [Xerocomus parasiticus (Bull.: Fr.) Quél.]

Родина Боровикові — Boletaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Один з небагатьох паразитних представників родини. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Пн. Америка, Азія (Японія) та Пн. Африка. В Україні відомий із Закарпаття, Розточчя, Малого та Зх. Полісся. Адм. регіони: Рв, Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами по 1–5 (максимальна кількість 15) плодових тіл, які виростають з основи ураженого дощовика. Причини зміни чисельності Особливості взаємовідносин між грибомпаразитом і грибом-господарем. Умови місцезростання У різних типах лісів, у місцях поширення видів роду Scleroderma — на плодових тілах яких В. parasiticus паразитує. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка розміром 2–6 см, напівкуляста

до розпростертої, оливково-жовта, жовтокоричнювата з оливковим відтінком, тонкоповстиста, по краю іноді злегка потріскана. Гіменофор трубчастий, злегка спускається на ніжку. Трубки завдовжки 3–6 мм, спочатку лимонно-жовті, згодом золотисто-жовті до оливково-жовтих. Пори діаметром до 1 мм, широкі, кутасті, блідо-жовті, потім оливковожовті, часом з іржаво-червонуватим відтінком, при дотику синіють. Спори валькуватоверетеноподібні, овально-веретеноподібні, 12–20×4–4,5 мкм, гладенькі, блідо- або медово-жовті, з краплями олії. Спорова маса тьмяно-оливкова. Ніжка зігнута, дещо звужується донизу, 3–7×0,5–1,5 см, оливковожовта, жовто-коричнева, слабко зерниста. М’якуш шапинки жовтий, під кутикулою

дещо коричнюватий, при пошкодженні злегка синіє над трубочками; в ніжці волокнистий, лимонно-жовтий, в нижній частині ніжки жовто-коричнюватий. Плодові тіла B. parasiticus розвиваються на плодових тілах гастероміцетів з роду Scleroderma з липня по жовтень. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Розточчя». Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Не досліджене.

Основні джерела інформації

Базюк, Гелюта, 1999, 2000; Визначник грибів України, 1979; Придюк, 2002; Šmarda, 1953. Автор: І.О. Дудка Фото: М.О. Зикова

798

Базидієві гриби Basidiomycota

БОРОВИК КОРОЛІВСЬКИЙ, ЯЄЧНИК

Boletus regius Krombh

Родина Боровикові — Boletaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Неморальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, переважно в регіонах з теплим кліматом. В Україні відомий із Закарпаття (Закарпатська обл., Берегівський р-н, окол. с. Іванівка; Ужгородський р-н, окол. с. Невицьке), Лівобережного Лісостепу (Полтавська обл., Диканський р-н), Лівобережного злаково-лучного Степу (Донецька обл., Володарський р-н, пд. окол. смт. Володарськ), Пд. берега Криму (окол. с. Лаврове, г. Аю-Даг, ПЗ «Мис Мартьян»). Адм. регіони: Зк, Пл, Дц, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко, зрідка групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання Листяні, переважно букові та дубові ліси (здебільшого на вапнякових ґрунтах).

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–10 см, напівкуляста, згодом подушкоподібдна, коричнюваточервона або фіолетово-червона, з віком вицвітає, спочатку оксамитова, швидко стає голою, іноді злегка зморшкувата, суха, в суху погоду може дрібно розтріскуватися. Трубочки 1–3 см завдовжки, коротші навколо ніжки, злегка прирослі, спочатку золотистожовті, згодом зеленувато-жовті до жовтуватозелених з оливковим відтінком. Пори округлі, дрібні, лимонно-жовті, згодом оливковожовті. Спори 15–17×4–5 мкм, веретеноподібні, циліндрично-веретеноподібні, гладенькі, жовтувато-бурі. Споровий порошок оливково-коричнюватий. Ніжка 5–15×1,5–6 см, яйцеподібна, згодом булавоподібна, при

основі сильно потовщена, лимонно-жовта, у верхній частині з дрібною жовтою сіточкою, при основі часто з винно-червоним відтінком. М’якуш насичено лимонно-жовтий, під шкіркою шапинки та в основі ніжки червонуватий, щільний, з приємним запахом та смаком, на зрізі іноді слабко синіє, особливо в шапинці. Пряжки є. Плодові тіла з’являються з червня до початку вересня. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян». Доцільно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Цінний їстівний вид.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Ганжа, 1977; Саркіна та ін., 2003; ЧКУ, 1996. Автори: М.П. Придюк, В.П. Гелюта Малюнок: Д.В. Леонтьєв

799

Базидієві гриби Basidiomycota

ФІЛОПОР РОЖЕВОЗОЛОТИСТИЙ

Phylloporus pelletieri (Lév. apud Crouan) Quél. [Phylloporus rhodoxanthus (Schwein.) Bres.]

Родина Боровикові — Boletaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа. В Україні відомий із Закарпаття (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Карпатський БЗ, Кузійський масив, окол. с. Ділове). Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності Вирубування лісів. Умови місцезростання Росте в листяних та хвойних лісах; на ґрунті.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 4–10 см, товста, м’ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, з загнутим краєм, суха, дрібно-оксамитова, рудуватокоричнева, темно-коричнева з оливковим відтінком. Пластинки спускаються на ніжку, товсті, рідкі, з численними анастомозами, які часом утворюють радіально витягнуті пори, спочатку золотисто-жовті, згодом з коричнюватим відтінком. Спори 9,5–14×3–5 мкм, веретеноподібно-овальні, гладенькі, жовтуваті, з 1–3 краплями олії. Споровий порошок оливково-вохристий. Ніжка 3–5×0,5–1,2 см, центральна, дещо звужується донизу, суцільна, пластівчастоволокниста, вгорі золотисто-жовта, ниж-

че з червонуватим відтінком, при основі коричнювата. М’якуш щільний, блідолимонно-жовтий, в основі ніжки темніший, з червонуватим відтінком, без особливого запаху, з солодкуватим смаком. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у серпні–вересні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид охороняється в Карпатському БЗ. Слід виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Pilát, 1940. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

800

Базидієві гриби Basidiomycota

ШИШКОГРИБ лускатий, ЛУСКАЧ

Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk. [S. floccopus (Vahl) P. Karst.]

Родина Боровикові — Boletaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Неморальний вид. Єдиний вид роду і родини в складі мікофлори України. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Африка, Пн. та Центральна Америка. В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Адм. регіони: Лв, Тр, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій Трапляється переважно поодинці, спорадично. Причини зміни чисельності Вирубування пралісів, збирання населенням. Умови місцезростання Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка 4–10 см у діаметрі, сіро-бура до чорно-бурої, з великими черепитчасто розміщеними повстистими лусками, по краю із залишками покривала. Трубочки 1–3 см, білуваті, з віком швидко сіріють, до темнокоричневих. Пори великі, кутасті. Спори 9,5–15×8–12 мкм, округло-овальні, кулясті, сітчасторебристі, темно-бурі. Споровий відбиток майже чорний. Ніжка 4–15×1-З см, циліндрична, кольору шапинки, волокнистолуската, щільно-м’ясиста, з кільцем, що швидко зникає. М’якуш білуватий, на зламі червоніє, згодом чорніє, з неприємним землистим запахом. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Трапляється на території Карпатського БЗ та ПЗ «Розточчя», де охороняється як раритетний представник біорізноманітності. Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду, відомих поза межами заповідників, та контролювати стан його популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Базюк, 2000; Базюк, Гелюта, 1999а, б; Визначник грибів України, 1979; Дудка, 2008; Красная книга СССР, 1984; Fungi of Ukraine, 1996. Автори: В.П. Гелюта, Т.Л. Горова Фото: О.О. Сенчило

801

Базидієві гриби Basidiomycota

КАТАТЕЛАЗМА ЦАРСЬКА

Catathelasma imperiale (Fr.) Sing. [Biannularia imperialis G. Beck, Armillaria imperialis (Fr.) Quél.]

Родина Катателазмові — Catathelasmataceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Єдиний вид роду в складі мікобіоти України. Типовий представник роду. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. В Україні виявлений у Західноукраїнських та Карпатських лісах, Гірському Криму. Адм. регіони: Лв, Кр. Чисельність і структура популяції. Трапляється поодинці та групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Інтенсивно збирається населенням як добрий їстівний гриб. Умови місцезростання Хвойні та мішані ліси, переважно в гірських районах. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло складається з напівсферичної шапинки 5–15 см у діаметрі, з підігнутим краєм, та циліндричної ніжки, 3–6×2–3 см. Згодом шапинка опуклорозп-

ростерта, 10–20 см у діаметрі, з товстим, опушеним краєм, вдавлена в центрі, оливковокаштанова або рудувато-коричнева, іноді бура, суха, вкрита дрібними бурувато-білими лусочками, які є залишками загального покривала. Пластинки з нижньої поверхні шапинки спускаються на ніжку, вузькі, густі, білі, часом жовтуваті або кремові. Спори видовженоовальні, 11–15×5–7 мкм, гладенькі, амілоїдні, безбарвні. Спорова маса біла. Ніжка циліндрична, 5–8×3–4 см, центральна, щільна, світло-вохряна або коричнювата, луската, з подвійним кільцем, яке утворене загальним і частковим покривалами, біля основи з вольвоподібним залишком загального покривала, який швидко зникає, та з коренеподібним підземним виростом. М’якуш

білий, жорсткуватий, з приємним смаком та запахом свіжого борошна. Їстівний вид. Утворює плодові тіла в серпні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. В інших місцезнаходженнях виду доцільно створити ботанічні заказники. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Горова, 1980, 1982; Дудка, 2002, 2008; Дудка, Гелюта, Тихоненко Ю.Я. та ін., 2004; Красная книга СССР, 1984; Cаркина И.С., 2001; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; ЧКУ, 1996. Автор: І.О. Дудка Фото: О.О. Сенчило

802

Базидієві гриби Basidiomycota

РЕШІТОЧНИК ЧЕРВОНИЙ

Clathrus ruber Pers. (C. cancellatus Fr.)

Родина Решіточникові — Clathraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Пн. Америка та Африка (пн. частина). В Україні виявлений в Закарпатті (точних даних немає), Кримському Лісостепу та на Пд. березі Криму. Адм. регіони: Зк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, інколи невеликими групами. Причини зміни чисельності За минуле десятиріччя чисельність виявлених плодових тіл зросла, що було зумовлено певним зниженням рекреаційного тиску на паркові екосистеми. Проте вилучати цей вид з числа об’єктів спеціальної охорони немає підстав, оскільки в останні роки цього десятиріччя знову спостерігається значний наплив туристів у курортний сезон. Умови місцезростання Старі парки або лісопаркові зони, на межі культурної паркової та природної лісової

рослинності з дуба пухнастого з домішкою ялівцю високого та граба східного. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло кулясте або яйцеподібне, 5–10 см заввишки, вкрите білою зовнішньою оболонкою (перидієм), яка згодом швидко зникає, відкриваючи товстий студенистий середній шар. Дозріле плодове тіло без ніжки, складається з куполоподібного сітчастого рецептакула, згори червонуватого, жовто-гарячого або жовтувато-білого, 15–17 см заввишки, з округлими, еліпсоїдними або кутастими отворами. Внутрішня поверхня сітки рецептакула вкрита спроносним шаром (глебою), який має дуже неприємний різкий запах. Спори овальні або

еліпсоїдні, 5–6×2 мкм, безбарвні, з гладенькою оболонкою, розповсюджуються комахами, які збираються на неприємний запах. Утворює плодові тіла з квітня по листопад. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ, в ПЗ «Мис Мартьян», а також у Нікітському ботанічному саду. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Бере участь у процесі гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Васильков, 1954; Визначник грибів України, 1979; Дудка, Вассер, 1987; Дудка, Исиков, 1998; Зерова, 1962; Саркина, 1994, 2001; Саркина, Придюк, Гелюта, 2003; Сосин, 1973; ЧКУ, 1996; Шимкус, 1981. Автор: І.О. Дудка Фото: І.С. Саркіна

803

Базидієві гриби Basidiomycota

КВІТОХВІСНИК АРЧЕРА, АНТУРУС АРЧЕРА

Anthurus archeri (Berk.) Fischer

Родина Решіточникові — Сlathraceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Належить до числа макроміцетів-ефемерів. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія (Австрія, Болгарія, Велика Британія, Іспанія, Німеччина, Норвегія, Польща, Словаччина, Угорщина, Франція, Чехія, Швейцарія, Казахстан, Малайський архіпелаг), Африка (о-в Маврикій), Австралія, Нова Зеландія, Тасманія. В Україні відомий із Закарпаття та Карпатських лісів. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, у вигляді поодиноких або зібраних у групи по 6–8, рідко 15 плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Широколистяні та мішані ліси з бука, граба, дуба, ясена, сосни, видів клена та верби тощо. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло грушоподібне або оберненояйцеподібне, 4–5–5 см у діаметрі, з довгими міцеліальними тяжами при основі. Перидій білуватий, тришаровий, після розриву залишається біля основи ніжки у вигля-

ді вольви. Ніжка циліндрична, 8–10×1–2,5 см, до основи звужується, догори розширена, в середині порожня, назовні білувата, у верхній частині червонувата, жовтувато-рожева, біля основи з білуватою вольвою. Від ніжки відходить 3–8 лопатей, стрічкоподібних, дугоподібно викривлених, 3,5–4,5×0,4–0,6 см, оранжево-червоних, які спочатку з’єднані на верхівці, а потім роз’єднуються і зіркоподібно розстеляються; при цьому краї лопатей на кінці часто роздвоюються. Зовнішня поверхня лопатей з помітною поздовжньою борозенкою. Внутрішня поверхня лопатей поздовжньо-зморшкувата, вкрита оливковою, слизуватою спороносною глебою з сильним неприємним запахом. Спори еліпсоїдні, 6–7,5×2–2,5 мкм, гладенькі, блідо-

оливкові. Спорова маса оливкова. Плодові тіла утворюються з травня по грудень, з максимумом з серпня по жовтень. Наґрунтовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Належить до так званих грибівквітів.

Основні джерела інформації

Вассер, 1990; Дудка, Вассер, 1987; Зикова, 2007; Комендар, Куртин, 1980; Красная книга СССР, 1984; Сосин, 1973; Шварцман, Филимонова, 1970. Автор: І.О. Дудка Фото: Т.С. Хміль

804

Базидієві гриби Basidiomycota

КАЛЬМАРНИК ВЕРЕТЕНОПОДІБНИЙ

Pseudocolus fusiformis (E. Fischer) Lloyd [Anthurus javanicus (Penz.) Cunn.]

Родина Решіточникові — Clathraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні. Належить до числа макроміцетів-ефемерів. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія (Франція, Росія — Пн. Кавказ та пд. Приморського краю, Китай), Пн. Америка, Австралія, Нова Зеландія, о-ви Ява та Гавайські. В Україні місцезнаходження гриба наводяться з Розтоцьких лісів, Кримського Степу та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Лв, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами (2–3 плодових тіла). В останньому місцезнаходженні з Розтоцьких лісів у жовтні 2005 р. виявлено 1 плодове тіло. Причини зміни чисельності Не досліджені. Можливо, несприятливі температурні умови (вид належить до теплолюбних). Умови місцезростання Листяні ліси; серед опалого листя, на багатому гумусом ґрунті, гниючій деревині.

Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло майже кулясте, до 1,5 см у діаметрі, біле або сірувате. Оболонка плодового тіла (перидій) розривається неправильними лопатями, які залишаються біля основи ніжки. Ніжка ніздрювата, порожниста, коротка. Від ніжки відходить безплідна частина плодового тіла (рецептакул) у вигляді 3–5 ніздрюватих лопатей завдовжки 2–6 см, по краях зморшкуватих, спочатку білих, потім рожевуваточервоних, при основі кремових. Вони зростаються на верхівці з камерами, заповненими внутрішньою слизуватою оливковою до майже чорної псевдотканиною (глебою) із спорами, внаслідок чого плодове тіло набуває веретеноподібної форми. Спори еліп-

соїдні, 3–4,5×1,5–2 мкм, гладенькі, блідооливкуваті; розносяться комахами. Спорова маса оливкова. Плодові тіла з’являються у серпні–жовтні (утворюються періодично, з інтервалом у кілька років). Гриб неїстівний. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та Нікітському ботанічному саду (Крим). Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Належить до групи декоративних грибів, так званих грибів-квітів.

Основні джерела інформації

Базюк, 2000; Базюк, Гелюта, 2001; Дудка, 2002; Дудка, Вассер, 1987; Саркина, 1994, 2001; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Сосин, 1971; Красная книга СССР, 1984; ЧКУ, 1996. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

805

Базидієві гриби Basidiomycota

КЛАВАРІАДЕЛЬФ ТОВКАЧИКОВИЙ

Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk (Clavaria pistillaris Fr.)

Родина Клаварієві — Clavariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Неморальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. В Україні його місцезнаходження виявлені на Правобережному та Лівобережному Поліссі, Зх.-українських та Карпатських лісах, Закарпатті, західному, Правобережному та Харківському Лісостепу, на Пд. березі Криму та у Гірському Криму. Адм. регіони: Кв, Чн, См, Лв, Тр, Зк, Чк, Хр, Кр. Чисельність та структура популяції. Трапляється поодиноко або маленькими групами, по 2–3 плодових тіла.

Причини зміни чисельності Збирання населенням. Умови місцезростання Листяні та мішані ліси; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло широкобулавоподібне, 7–15, інколи до 30 см завдовжки, 2–4, до 6 см у діаметрі, іноді сплющене, поздовжньо­ зморшкувате, м’ясисте, світло-жовте, згодом вохряно-жовте, рудувате, при натискуванні забарвлюється у буруваточервонуватий колір, біля основи з білим міцелієм. М’якуш плодового тіла щільний, білий, на розрізі стає пурпуровобуруватим. Спори видовжено-еліпсоїдні,

7–16×3,7–10 мкм, безбарвні. Базидії до 11 мкм. Їстівний вид. Утворює плодові тіла з кінця серпня і до листопада включно. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському БЗ, Канівському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, у ПЗ «Мис Мартьян», у НПП «Гомільшанські ліси». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Акулов, Леонтьєв, 2008; Визначник грибів України, 1972; Гіжицька, 1929; Горова, 1979; Дудка, 2002; Карпенко, 1994; Красная книга СССР, 1984; ЧКУ, 1996; Пруденко, Соломахіна, 1998; Саркина, 2001а, б; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахіна, 1979; Соломахина, Пруденко, 1998; Borszczow , 1868; Krupa, 1888; Wroblewski, 1922; Pilаt, 1940; Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

806

Базидієві гриби Basidiomycota

КРЕПІДОТ МАКЕДОНСЬКИЙ

Crepidotus macedonicus Pilát

Родина Павутинникові — Cortinariaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний субмеридіональний з диз’юнктивним ареалом.

вид

Ареал виду та його поширення в Україні Пд. та Центральна Європа. В Україні знайдений в Гірському Криму (Бахчисарайський р-н, Кримський ПЗ, Великий каньйон Криму) та на Пд. березі Криму (Ялтинський гірськолісовий ПЗ). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється групами з 2–10 плодових тіл. Причини зміни чисельності Вирубування лісів. Умови місцезростання Листяні, переважно букові та дубові ліси в гірських районах; на гнилій деревині бука та дуба.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка 1–7 см завширшки, асиметрична, прикріплена боком, ниркоподібна до напівкруглої, з сильно загнутим, хвилястим краєм, оксамитова, в місці прикріплення оксамитово-повстиста, по краю з часом стає майже гола, бліда до брудно-кремової з жовтуватим відтінком, у місці прикріплення світло-горіхово-коричнева. Пластинки вузько прирослі, досить густі (є пластиночки), до 0,5 см завширшки, опуклі, бліді, пізніше оранжево-руді. Спори 5,5–8,4×4–5,3 мкм, широкі, еліпсоподібні в анфас, злегка нерівнобічні в профіль, дрібно-бородавчасті, світло-коричневі. Хейлоцистиди 22–46×7– 17 мкм, булавоподібні, зрідка мішкоподібні, у верхній частині розгалужені, звивисті,

безбарвні, тонкостінні. Споровий порошок тютюново-коричневий. Ніжка відсутня. М’якуш дуже товстий (до 0,5 см на половині радіусу шапинки), білий, без особливого запаху, солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються з серпня до початку жовтня. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Доцільно виділити в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Руйнівник залишків деревини. Неїстівний.

Основні джерела інформації

Prydiuk, 2005.

Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

807

Базидієві гриби Basidiomycota

БІЛОПАВУТИННИК БУЛЬБИСТИЙ

Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer

Родина Павутинникові — Cortinariaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом, єдиний представник роду. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія та Пн. Америка. В Україні відомий із Зх. та Лівобережного Лісостепу, Старобільського злаково-лучного Степу та Гірського Криму. Адм. регіони: Тр, Пл, Лг, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності Вирубування лісів. Умови місцезростання Росте в хвойних та листяних лісах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–8 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опукло-розпростерта до розпростертої, з

підігнутим, згодом прямим та хвилястим краєм, суха, бурувато-кремова, глинистокоричнева, з залишками покривала посередині та по краю у вигляді білуватих павутинистих пластівців. Пластинки прирослі зубцем, тонкі, негусті, спочатку білі, згодом глинисто-коричнюваті. Спори 7–9×4–5 мкм, веретеноподібно-еліпсоподібні, гладенькі, товстостінні, безбарвні. Споровий порошок білуватий, підсихаючи стає блідо-вохристим. Ніжка 5–10×0,7–1 см, центральна, звужується догори, основа бульбоподібно розширена — до 2,5–3 см, суцільна, білувата, в верхній частині з білуватим павутинистим кільцем, яке швидко зникає. М’якуш щільний, білий, без особливого запаху та смаку. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у вересні–жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському, Луганському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також ПЗ «Медобори». Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Ганжа, 1960; Придюк, 2002, 2005; Саркина, 2002. Автор: М.П. Придюк Фото: М.П. Придюк

808

Базидієві гриби Basidiomycota

ЕНТОЛОМА СМЕРДЮЧА, РОЖЕВОПЛАСТИННИК СМЕРДЮЧИЙ

Entoloma nidorosum (Fr.) Quél. [Rhodophyllus nidorosum (Fr.) Quél., R. speculum, Lange]

Родина Ентоломові — Entolomataceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. Правобережне Полісся, Лівобережне Полісся та Старобільський злаково-лучний Степ. Адм. регіони: Кв, Дн, Дц, Лг. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами. Причини зміни чисельності Скорочення площ абсолютно заповідних цілинних степів. Ценотичні зміни характеру степової рослинності. Умови місцезростання Сосново-дубові та осокорові ліси. Абсолютно заповідні цілинні різнотравно-типчаковоковилові степи.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло складається з шапинки та ніжки. Шапинка опукло- або плоскорозпростерта, інколи увігнута, 5–7 см у діаметрі, зрідка з невиразним горбочком у центрі, гола, блискуча, шовковиста, оливкуватосіра, при підсиханні світліє. Пластинки білуваті, згодом брудно-рожеві. Спори еліпсоїдні, 8–10×7–8 мкм. Ніжка вузькоциліндрична, 5–9×0,2–0,8 см, гола, вгорі борошниста, в середи­ні щільна, згодом з порожниною, білувата. М’якуш білуватий, з сильним аміачним запахом. Отруйний. В сосново-дубовому лісі достигає у жовтні, в степових ценозах утворює плодові тіла з кінця травня і до середини червня, тому віднесений до групи весняно-ранньо-літніх

видів. Серед видів роду Entoloma чимало мікоризоутворювачів, проте відносно Entoloma nidorosum (Fr.) Quél. такі відомості відсутні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Дніпровсько-Орільському ПЗ, Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» і «Кам’яні Могили») та Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»). Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Отруйний гриб.

Основні джерела інформації

Вассер, 1973б, 1974д; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Зерова, Роженко, 1966; Придюк, 2005. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

809

Базидієві гриби Basidiomycota

МОДРИНОФОМЕС ЛІКАРСЬКИЙ, МОДРИНОВА ГУБКА

Laricifomes officinalis (Vill.: Fr.) Kotl. et Pouzar [Boletus officinalis Vill., Fomes officinalis (Vill.) Neum., Fomitopsis officinalis (Vill.) Bond. et Sing.] Родина Фомітопсисові — Fomitopsidaceae Природоохоронний статус виду Зниклий. Наукове значення Бореальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. В Україні ще в першій половині XX ст. був поширений на території Карпатських та Зх.-українських лісів, проте останнім часом повідомлення про його знахідки відсутні. Адм. регіони: Лв, Ів. Чисельність і структура популяції. Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Інтенсивна заготівля у XIX — на поч. XX ст. Умови місцезростання У хвойних лісах та в насадженнях; на живих стовбурах старих дерев, переважно модрини (Larix decidua, L. polonica тощо). Відомий також на Pinus sibirica, зрідка трапляється на Pinus silvestris та видах роду Abies біля основи стовбурів. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла багаторічні, сидячі, поодинокі, копитоподібні або витягнуті догори, майже циліндричні, 3–10×5–20×4–40 см, товсті, щіль-

ні і тверді, з віком стають ламкими. Поверхня плодового тіла вкрита тонкою білою або жовтуватою з численними тріщинами, шерохуватою кіркою; майже завжди на ній помітні бліді, жовтуваті або коричнювато-бурі концентричні зони. Край тупий, заокруглений, одного кольору з поверхнею плодового тіла. Тканина крейдяно-біла або трохи жовтувата, у свіжому стані досить м’яка, з часом твердішає, стає пухкою і легкою, дуже гірка на смак, з борошнистим запахом. Тубочки невиразно шаруваті, такого ж кольору, як і тканина, щорічно наростають приблизно на 0,5–1 см. Пори округлі до кутастих, в кількості 3–4 на 1 мм, з цільними, згодом з розірваними краями. Поверхня гіменофора від білої до буруватої. Спори еліпсоподібні до яйцеподібних, 4–5,5×3–4 мкм, без-

барвні, гладенькі, часто з однією краплиною олії. Плодові тіла багаторічні. Паразит. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно зберегти модринові ліси, сформовані старими деревами. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Паразит. Розвивається на стовбурах модрини і деяких інших видів хвойних, викликаючи буру кубічну серцевинну гниль. Цінний лікарський гриб. У народній медицині використовується як засіб, що зменшує нічні потовиділення у хворих на туберкульоз, а також як проносне. Діючою речовиною є агарицинова кислота, що міститься в плодових тілах гриба. Основні джерела інформації

Бондарцев, 1953; Бондарцевf, 1998; Бухало, Митропольская, 2001; Визначник грибів України, 1972; Панич, 1924; Рытов, 1918; Datasheets of Threatened Mushrooms of Europe, 2001. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

810

Базидієві гриби Basidiomycota

МІРІОСТОМА ШИЙКОВА (М. ДІРЧАСТА, М. СТРИЖНЕВИДНА)

Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda Родина Геастрові — Geastraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний.

Наукове значення Трапляється спорадично. В Європі тяжіє до пд. та пд.-сх. регіонів континенту. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично трапляється на всіх континентах, окрім Антарктиди. В Україні зібраний на території Харківського Лісостепу, Правобережного та Старобільського злаково-лучних Степів, Лівобережного злакового Степу та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Кд, Хр, Лг, Хс, Зп. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко, зрідка групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Руйнування місць зростання через вирубування насаджень на піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають навіть рубки-очищення. Умови місцезростання Термофільний, сапротрофний вид, росте на піщаних ґрунтах соснових і сосново-листяних (особливо акацієвих) лісів; трапляється на піщаних купах, прибережних дюнах тощо. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла спочатку приплюснуто-кулясті, 2–10 см завширшки, 4–5 см заввишки, біля основи звужені, рудуваті, рудувато-коричневі. Екзоперидій рудувато-коричневий, у свіжо-

му вигляді товсто-м’ясистий, згодом щільний, твердий і дуже ламкий, при дозріванні розривається до половини або майже до основи на 7–10 загострених на кінцях лопатей, які здебільшого дуже вигинаються донизу і піднімають плодове тіло над ґрунтом. Ендоперидій тонкий, спочатку сірувато-білуватий, згодом жовтувато-коричневий, горбкуватий, біля основи звужується, утворюючи декілька шийкоподібних виростів, які з’єднують його з екзоперидієм; на опуклому боці ендоперидію помітні численні округлі отвори, через які вивільняються спори. Під ендоперидієм знаходиться рудувато-коричнева порошиста глеба, 1,5–7,5 см, здебільшого 4 см завширшки. Спори кулясті, 6–7,5 (до 11) мкм у діаметрі, світлокоричневі, з видовженими сосочкоподібними

бородавками. Капіліцій нитчастий, з коротких, до 2 мм завдовжки, загострених гіф, звивистий, гачкоподібно зігнутий, інколи розгалужений, часто з шипастими виростами. Плодові тіла з’являються восени і довго зберігаються. Наґрунтовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Луганському ПЗ (СтаничноЛуганське відділення), НПП «Гомільшанські ліси», а також у Нікітському ботанічному саду і у дендропарку «Веселі Боковеньки» (Кіровоградська обл.). Доцільно створити ботанічні заказники в місцях зростання виду. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Бере участь у процесах гумусоутворення. Основні джерела інформації

Акулов, Леонтьєв, 2008; Визнач­ник грибів України, 1979; Зерова, 1954, 1956; Саркина, 2001; Сосин, 1973; Datasheets of Threatened Mushrooms of Europe, 2001. Автор: І.О. Дудка Фото: М.П. Придюк, Д.В. Леонтьєв

811

Базидієві гриби Basidiomycota

ГОМФ БУЛАВОПодібнИЙ, СВИНЯЧЕ ВУХО

Gomphus clavatus (Pers: Fr.) Gray [Cantharellus clavatus Fr., Craterellus clavatus (Pers.) Fr., Neurophyllum clavatum Pat.]

Родина Гомфові — Gomphaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Єдиний представник роду в Україні. Ареал виду та його поширення в Україні Європа (Австрія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Латвія, Німеччина, Норвегія, Польща, Угорщина, Фінляндія, Франція, Швеція), Азія та Пн. Америка. Правобережне Полісся. Адм. регіон: Кв. Чисельність та структура популяцій Трапляється невеликими групами. Причини зміни чисельності Евтрофікація та підкислення лісових ґрунтів. Збирання населенням. Умови місцезростання Хвойні та листяні ліси на вапнякових і глинистих ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло широке, булавоподібне, вухоподібне, 4–12×2–10 см, асиметричне, м’ясисте. Шапинкоподібна верхня частина плодового тіла плоска, увігнута, зрідка лійкоподібна, з тонким, інколи розсіченим поздовжніми тріщинами лопатевим краєм, спочат-

ку повстиста, потім гладенька, фіолетова або м’ясо-червона, згодом жовто-коричнева, сірувато- або коричнювато-червона, вохрянокоричнювата, з бузковим відтінком. Гіменофор вузькоскладчастий, зморшкуватий або жилкуватий, з сіткою анастомозів і жилкуватих перетинок, фіолетовий, сірувато-червоний до коричневого, спускається майже до основи плодового тіла. Ніжкоподібна нижня частина плодового тіла слабодиференційована, 1–5×1–3 см, щільна, м’ясиста, білувата, світло-бузкова, згодом кольору верхної частини або коричнева. Тканина плодового тіла щільна, біла, з приємним запахом. Спори яйцеподібноовальні, широковеретеноподібні, 10–12×4–6 мкм, з одного боку плоскуваті, бородавчас-

ті, вохряно-жовті. Спорова маса іржавовохряна. Добрий їстівний гриб, утворює мікоризу з хвойними та листяними породами дерев. Плодові тіла з’являються із серпня по листопад. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Обмеження або заборона збору населенням. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1972; Йорданов, Ванев, Факирова, 1978; Dörfelt, Görner, 1989; Datasheets of Threatened Mushrooms of Europe, 2001; Rödlistade arter i Sverige, 2005. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

812

Базидієві гриби Basidiomycota

ГЕРИЦІЙ КОРАЛОПОДІБНИЙ

Hericium coralloides (Fr.) Gray

Родина Герицієві — Hericiaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий вид. Типовий представник роду. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія та Пн. Америка. В Україні відомий з Закарпаття, Карпатських, Прикарпатських, Розтоцьких та Західноукраїнських лісів, Полісся, Правобережного та Харківського Лісостепу, Лівобережного та Донецького злаково-лучного Степу, Гірського Криму та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Вл, Кв, Чн, Лв, Тр, Зк, Чк, Кд, Дн, Дц, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці або невеликими групами. Причини зміни чисельності Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання Хвойні (на гнилій деревині ялиці), мішані, букові та дубові ліси (на деревині дуба та бука), зрідка міські насадження, переважно в гірських районах.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло розміром 10–50 см, складається з численних деревоподібно розгалужених гілочок до 1,5 см завтовшки, що виростають із короткого, часом майже відсутнього стовбура, біле, рожевувато-біле, згодом жовтувате. Гілочки знизу та з боків укриті численними довгими (1–1,5 см), загостреними, прямими або злегка зігнутими, звисаючими донизу шипами одного кольору з плодовим тілом. Спори 4,5–6×4,6–5,5 мкм, округлі до кулястих, безбарвні. Споровий порошок білий. М’якуш білий, м’ясистий, з віком твердне, без особливого запаху, з слабким присмаком редьки. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у серпні–жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському БЗ, ПЗ «Розточчя», Канівському, Кримському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також в НПП «Святі Гори». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Руйнівник деревини. Гриб їстівний у молодому віці.

Основні джерела інформації

Боб’як, 1907; Бухало, Митропольська, 2001; Визначник грибів України, 1979; Карпенко, 2009; Красная книга СССР, 1984; Саркіна та ін., 2003; Таран та ін., 1989; ЧКУ, 1996; Borsčów, 1869; Pilát , 1940. Автори: М.П. Придюк, В.П. Гелюта Фото: І.С. Саркіна

813

Базидієві гриби Basidiomycota

гігроцибе ковпакоподібна

Hygrocybe calyptriformis (Berk. et Broome) Fayod

Родина Гігрофорові — Hygrophoraceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія (Японія), Пн. Америка. В Україні відомий з Лівобережного Лісостепу (точні відомості про місцезнаходження в літературі відсутні) та Лівобережного злаково-лучного Степу (Велико-Анадольський ліс, неподалік від м. Волноваха Донецької обл.). Адм. регіон: Дц. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, поодинці або групами з декількох плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Листяні та мішані ліси (на галявинах), луки, серед трав, на бідних ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка від блідо- до яскраво-рожевої,

червонувато- чи лілувато-рожева, помаранчева, часто дещо різнобарвна, видовжена, гостроконічна, пізніше розпростерта, з піднятими догори краями, з гострим горбком, гладка, спочатку, особливо у вологому стані, клейка, пізніше дуже суха, волокниста, край рівний чи городчастий, пізніше глибоко розтріскується на сектори, 2–7 см у діаметрі. Пластинки від прикріплених до майже вільних, рідкі, вузькі, товсті, спочатку світло-рожеві, з віком вицвітають до білих. Спори 6,5–9×4,5–6 мкм, широко-еліпсоїдні, гладенькі. Споровий порошок білий. Ніжка 4–15×0,4–1 см, однакова за товщиною по всій довжині або ж донизу дещо потовщується, гола, шовковиста, порожниста, дуже ламка, біла, кремувата чи навіть трохи лілу-

вата. М’якуш тонкий, кольору поверхні шапинки, без особливого запаху, на смак приємний. Плодові тіла з’являються у вересні– листопаді. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не здійснювалися. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Коваленко, 1989. Автор: В.П. Гелюта Малюнок: Д.В. Леонтьєв

814

Базидієві гриби Basidiomycota

ПОРХАВКА БОЛОТЯНА

Bovista paludosa Lév. [Bovistella paludosa (Lév.) Lloyd]

Родина Дощовикові — Lycoperdaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний монтанний вид, росте переважно на гірських вологих луках або болотах. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія (Гімалаї) та Пн. Америка. В Україні знайдений в горах Закарпаття та Гірському Криму. Адм. регіони: Зк, Кр. Чисельність та структура популяції. Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Осушування гірських перезволожених територій, добування торфу на гірських болотах. Умови місцезростання Вологі букові, грабові та хвойні гірські ліси; заболочені або мокрі, торфяно-болотяні луки в горах. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла напівкулясті до грушоподібних або головчастих, 1,5–6 см заввишки, 1–3 см

у діаметрі, раптово переходять в складчасту, коротку і слабку несправжню ніжку. В молодому віці екзоперидій сніжно-білий, більш або менш гладкий, згодом кремовий, повстисто-волокнистий, після дозрівання руйнується і зникає. Ендоперидій тонкий, папероподібний, жовтувато-коричневий, матовий або блискучий, інколи з сіткою жилок. Глеба компактна, оливкова, коричнева до темно-бурої з добре помітною чашоподібно вигнутою стерильною основою того ж кольору, при дозріванні стає порошистою. Спори кулясті, 5,5 мкм у діаметрі, гладенькі, жовті, з довгою, 11–13×1 мкм, безбарвною, на кінцях загостреною стеригмою. Капіліцій нитчастий, оливково-коричневий до коричневого, слабко розгалужений, розгалуження

на кінцях загострені. Утворює плодові тіла наприкінці літа або восени. Наґрунтовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Припинення руйнування біотопів, пов’язаних з гірськими вологими луками та болотами. Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське те комерційне значення. Бере участь у процесах гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Саркина, 2001; Сосин, 1973; Kreisel, 1967; Datasheets of Threatened Mushrooms of Europe, 2001. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

815

Базидієві гриби Basidiomycota

ЛІКОПЕРДОН СОСКОПОДІБНИЙ, ДОЩОВИК СОСКОПОДІБНИЙ

Lycoperdon mammaeforme Pers. (L. velatum Vitt., L. laxum Bon.)

Родина Дощовикові — Lycoperdaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Неморальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія. В Україні знайдений у Гірському Криму: вершина г. Роман-Кош; г. Чатир-Даг, 1290 м н.р.м.; Центральна улоговина. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Не досліджені.

Умови місцезростання Листяні, переважно букові та дубові ліси. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла кулясті, овальні, грушоподібні, до 6–7 см заввишки, до 5 см завширшки, білі, згодом сіро-коричневі. Екзоперидій білий, з часом червонувато-жовтий, буріючий до коричневого, зернистий або шипуватий, при дозріванні розривається, але повністю не зникає, залишаючись у вигляді невеличких клаптиків на ендоперидії. Ендоперидій сірувато-жовтий, м’який, гладенький, розкривається отвором на верхівці. Глеба спочатку біла, згодом жовтувато-оливкова, зріла — пурпуровокоричнева, порошиста. Спори кулясті,

5,9–7,3 мкм у діаметрі, жовтуваті, коричнюваті і нарешті темно-буро-пурпурові, шипасті. Стеригми довгі, до 20 мкм зав­ довжки. Капіліцій нитчастий, зрідка дихотомічно розгалужений, жовтуватий. Плодові тіла розвиваються наприкінці літа і восени. Наґрунтовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Бере участь в процесах гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1962; Мелик-Хачатрян, Мартиросян, 1971; Придюк, 2002; Саркина, 2001. Автор: І.О. Дудка Фото: О.В. Сивоконь

816

Базидієві гриби Basidiomycota

ГРИФОЛА ЛИСТУВАТА

Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray

Родина Меріпілові — Meripilaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Реліктовий вид. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Америка та Австралія. Закарпаття, Карпатські та Західноукраїнські ліси, Лісостеп, Степ, а також Гірський Крим. Адм. регіони: Кв, См, Тр, Зк, Чк, Кд, Дн, Хр, Дц, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання Широколистяні ліси; біля основи стовбурів старих дерев, переважно дуба, бука та граба. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло 20–50 см у діаметрі, кущоподібно розгалужене. Від бульбоподібної осно-

ви відходять численні розгалужені ніжки з пласкими бічними шапинками на кінцях. Шапинки розміром 4–10 см, асиметричні, віялоподібні, напівокруглі, радіально-волокнисті, радіально-зморшкуваті, жовтувато-сірі або сірувато-бурі. Гіменофор пористий. Трубочки білі, вузькі, 2–4 мм завдовжки, спускаються на ніжку. Пори дрібні, округлі, іноді неправильні, близько 0,5 мм у діаметрі, спочатку білі, згодом блідо-коричнюваті. Спори 5–7×3,5–4,5 мкм, широкоеліпсоподібні, гладенькі, безбарвні. Споровий порошок білий. М’якуш білий, м’ясисто-волокнистий, згодом жорсткуватий, з приємним грибним запахом та м’яким, з віком терпким смаком. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в липні– вересні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському біосферному та Кримському ПЗ, а також у НПП «Святі Гори». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Паразит. Розвивається на корінні дерев листяних порід, спричиняючи білу гниль. Гриб їстівний у молодому віці.

Основні джерела інформації

Боб’як, 1907; Бондарцев, 1953; Бухало, Митропольська, 2001; Визначник грибів України, 1979; Гуцевич, 1940; Карпенко, 2004; Красная книга СССР, 1984; Саркіна та ін., 2003; Трискиба та ін., 2005; ЧКУ, 1996; Pilát , 1940. Автор: М.П. Придюк Фото: О.О. Орлов

817

Базидієві гриби Basidiomycota

СВИНУХА ЗЕРОВОЇ

Paxillus zerovae Wasser

Родина Свинухові — Paxillaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Вид відомий лише в Україні. Лівобережний злаковий Степ (Херсонська обл., Цюрупинський р-н, Цюрупинське л-во). Адм. регіон: Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності Винищення лісів унаслідок вирубування та пожеж. Умови місцезростання Росте в соснових лісах на пісках, напівзануреним у ґрунт. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 1,5–2,5 см, тонка, м’ясиста, спочатку опукло-розпростерта,

згодом плоско-розпростерта, іноді увігнуторозпростерта, з підігнутим, згодом прямим краєм, суха, шкіряста, посередині повстистоволохата, до країв стає голою, темнорудувато-коричнева, коричнева. Пластинки злегка спускаються на ніжку, тонкі, густі, без анастомозів, спочатку темно-жовтуваті з оливковим відтінком, згодом коричневі з оливковим відтінком, легко відділяються від м’якоті шапинки. Спори 10–11,7×3,2–3,9 мкм, овально-циліндричні, веретеноподібноовальні, зрідка видовжено-яйцеподібні, дещо загострені до основи, гладенькі, вохристі, з 1–3 краплями олії. Споровий порошок коричневий. Ніжка 1,5–2×0,3–0,6 см, центральна, іноді ексцентрична, циліндрична, часом дещо потовщується донизу, часто

зігнута, суцільна, гола, волокниста, при підсиханні зморшкувата, світло-оливкувата, згодом темнішає, при основі коричнева. М’якуш нещільний, в шапинці світло-вохристий, в ніжці білувато-кремовий, без особливого запаху та смаку. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно створити ботанічний заказник в місцезнаходженні виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач.

Основні джерела інформації

Вассер, 1973в; Визначник грибів України, 1979. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

818

Базидієві гриби Basidiomycota

МУТИН СОБАЧИЙ

Mutinus caninus (Huds.) Fr.

Родина Веселкові — Phallaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний представник роду в складі міко­ флори України, з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразiя, Пн. Америка. Спорадично в лісових регіонах України, значно рідше в Степу. Адм. регіони: Вл, Чн, См, Лв, Тр, Зк, Чк, Пл, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, переважно групами з 3–5 (зрідка більше) плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Переважно листяні ліси, серед кущів, у воло-

гих місцях на багатому на гумус та органічні рештки ґрунті, пеньках, гниючій деревині листяних порід. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло спочатку яйцеподібне, приблизно 2 см в діаметрі, з часом видовжується до 4–5 см, біле чи жовтувате. Воно складається з аморфної спороносної частини (глеби) та стерильної — губчастої й порожнистої (рецептакула), оточених щільною оболонкою (перидієм). Під час дозрівання рецептакул розтягується і прориває перидій, який зберігається біля основи рецептакула. Зріле плодове тіло 5,5–12×0,8–1,2 см, біле, блідо-жовте, вузькоциліндричне, увінчане вузькою конусопо-

дібною червоною голівкою, вкритою темнооливковим спороносним слизистим шаром (глебою) з неприємним запахом. Спори блідо-жовті, витягнуті, 3,5–5,5×1,5–2,5 мкм, розносяться комахами. Плодові тіла з’являються у червні–жовтні. Сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Канівського ПЗ та ПЗ «Медобори» як раритетний представник біорізноманітності. Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації

Акулов, Леонтьєв, 2008; Бобяк, 1907; Бухало, 1960; Визначник грибів України, 1979; Гелюта, Висоцька, 2007; Карпенко, 2004; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахина, Пруденко, 1998; Сосин, 1973; Ткаченко, Попова, Бабенко, 2009. Автор: В.П. Гелюта Фото: О.В. Сивоконь

819

Базидієві гриби Basidiomycota

МУТИН МАЛИНОВИЙ

Mutinus ravenelii (Berk. et M.A. Curtis) E. Fish

Родина Веселкові — Phallaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний представник роду в складі мікофлори України, з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Спорадично в пн. частині Європи, Азії (Далекий Схід Росії), Пн. Америці. В Україні відомий лише із Зх. Полісся. Адм. регіони: Вл, Рв. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка, плодові тіла поодинокі або групами по 3–5, інколи в значній кількості. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Трапляється в різних місцях, на багатих гумусом ґрунтах, однак в Україні виявлений лише в локалітетах, пов’язаних з чорною вільхою, переважно на вологих піщаних ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло спочатку яйцеподібне, 2–2,8×1,5–1,7 см, гладке, чисто біле,

складається з аморфної спороносної частини (глеби) та стерильної — губчастої й порожнистої (рецептакула), оточених щільною оболонкою (перидієм), з міцеліальними тяжами при основі. Під час дозрівання рецептакул розтягується і розриває перидій, який зберігається біля основи рецептакула, переважно на дві лопаті, зрідка лопатей буває більше. Зріле плодове тіло 6–15×0,7–1,2 см, рецептакул світло-малиновий, рожево-червоний, вузькоциліндричний, донизу звужений, губчастий, порожнистий, увінчаний яскраво-червоною, карміново-червоною, до криваво-червоної, конусоподібною голівкою, вкритою темно-оливковим спороносним слизистим шаром (глебою) з силь-

ним неприємним запахом. Спори еліпсоїдні, гладкі, 3–5×1–3 мкм, розносяться комахами. Плодові тіла з’являються у червні — жовтні. Сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Не вживалися. Вид необхідно виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації

Гелюта, Висоцька, 2007; Дудка, Островська, 2006. Автор: В.П. Гелюта Фото: В.П. Гелюта

820

Базидієві гриби Basidiomycota

веселка подвоєна, СІТКОНОСКА подвоєна

Phallus duplicatus Bosc [Dictyophora duplicata (Bosc) E. Fisch.] Родина Веселкові — Phallaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Надзвичайно рідкісний вид у складі міко­ флори України. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Африка, Пн. Америка. В Україні відомий лише з Пд. берега Криму (Нікітський ботанічний сад). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється надзвичайно рідко, поодинці або групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Ліси та парки, зокрема мішані насадження інтродукованих рослин у Нікітському ботанічному саду. На багатому гумусом ґрунті або сильно редукованих залишках деревини. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде нерозкрите плодове тіло кулясте або яйцеподібне, 4–7 см у діаметрі, зрідка циліндричне, у верхній частині гладеньке, в нижній — складчасто-зморшкувате, біля основи з білим міцеліальним тяжем, спочатку біле, з часом білувато-жовтуватокоричнювате, містить спресовані шапинку і

ніжку, оточені слизистим шаром та цупким перидієм. Зріле плодове тіло веретеноподібне, 5–17 см заввишки, має спороносну частину (глебу) у вигляді шапинки і стерильну частину (рецептакул) у вигляді ніжки, яка виходить з вольви. Шапинка завдовжки до 5 см, конічна, з видовженими анастомозуючими заглибленнями, на верхівці з комірцеподібним диском, вкрита оливково-зеленим слизом, який містить спори і з часом спливає чи розноситься мухами. Ніжка 8–17×2,5–3,5 см, циліндрична, донизу звужується, порожниста, брудно-біла, біля основи обгорнута білою або білувато-жовтувато-коричнюватою вольвою. З-під шапинки спадає біла або жовтувато-біла сітка (індузій) завдовжки 3–6 см, інколи сягає половини довжини

ніжки. Споровий порошок білуватий. Спори 3–4,5×1,2–2 мкм, еліпсоїдні, сплюснуті, розносяться комахами. В зрілому віці гриб має різкий, дуже неприємний запах. Плодові тіла з’являються у липні–вересні. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Нікітському ботанічному саду (Крим). Необхідно контролювати стан популяції, вести пошуки нових місцезростань та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтоутвірне. Дереворуйнівник. Неїстівний гриб.

Основні джерела інформації

Вассер, 1977б; Визначник грибів України, 1979; Красная книга СССР, 1984; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; ЧКУ, 1996. Автори: В.П. Гелюта, І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

821

Базидієві гриби Basidiomycota

ФЕЛОРИНІЯ ГЕРКУЛЕСОВА, ФЕЛОРИНІЯ ПЛАСТІВЧАСТОЛУСКАТА

Phellorinia herculeana (Pers.) Kreisel (Scleroderma herculeana Pers., Phellorinia inquinans Berk.) Родина Фелоринієві — Phelloriniaceae Природоохоронний статус виду Недостатньо відомий. Наукове значення Вид з екологічно обмеженим ареалом: поширений в аридній зоні. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія (частини Італії, Німеччина, Угорщина, Росія, Ізраїль, Індія, Казахстан, Монголія, Сирія, Туркменія), Африка, Пн. та Пд. Америка (Аргентина), Австралія. В Україні відома з Полинового Степу. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяції. Трапляється поодинці, зрідка після дощу групами з декількох плодових тіл. Причини зміни чисельності Зміни солоності ґрунтів. Випасання свійських тварин на степових пасовищах. Умови місцезростання На пісках та солонцях (в Україні на березі висохлого солоного озера, поблизу Сивашів), здебільшого в пустелях, рідше у степах. Загальна біоморфологічна характеристика Молоде плодове тіло кулясте, широкоовальне, яйцеподібне, зріле плодове тіло грушо-

подібне, булавоподібне, 4–20×1,5–6 см, біле, м’ясисте, згодом коричнювато-буре, щільне, з майже кулястою верхньою частиною та ніжкоподібно видовженою основою, яка утворена стерильною тканиною, з товстими міцеліальними тяжами біля основи. Плодове тіло вкрите дуже щільною коркуватою двошаровою оболонкою (перидієм). Зовнішній шар (екзоперидій) товстий, пластівчасто-лускатий, спочатку білий, згодом буріє і частково або цілком зникає, іноді лишаючи вольвоподібне утворення при основі. Внутрішній шар (ендоперидій) тонкий, при дозріванні плодового тіла розривається на верхівці лопатями неправильної форми. Внутрішня тканина плодового тіла (глеба) спочатку біла, м’ясиста, при дозріванні утворює піщаного кольору, згодом

коричнево-буру порошисту масу. Волокна всередині глеби (капіліцій) ниткоподібні, 3,5–6 мкм завтовшки, крихкі, з слабко помітними перегородками, нерозгалужені, майже безбарвні. Спори кулясті, 4,5–8,5 мкм у діаметрі, щільношипасті, жовтуваті до вохристо-жовтих та іржастих. Базидії булавоподібні, 12×7,5 мкм, з 2–4 стеригмами. Плодові тіла утворюються з травня по серпень включно. Наґрунтовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Припинення руйнування біотопів, пов’язаних із степовими угрупованнями на солонцях. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Основні джерела інформації

Васильков, 1954; Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Сосин, 1973; Ребриев, 2002; Шварцман, Филимонова, 1970; Kreisel, 1961. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

822

Базидієві гриби Basidiomycota

ПІЗОЛІТ БЕЗКОРЕНЕВИЙ

Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert [Scleroderma tinctorium Pers., Pisolithus tinctorius (Micheli: Pers.) Coker et Couch, Pisolithus arenarius Alb. et Schw.]

Родина Склеродермові Sclerodermataceae

—

Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Аридний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія, Пн. Америка, Африка, Австралія та Нова Зеландія. В Україні поодинокі місцезнаходження гриба у Лівобережному Лісостепу, Лівобережному та Старобільському злаково-лучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах, на Пд. березі Криму. Адм. регіони: Пл, Хр, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, зрідка групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності Руйнування місць зростання через вирубування насаджень на піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають навіть рубки-очищення. Умови місцезростання Піщані або щебенисті ґрунти в сосновому та дубовому рідколіссі або в березових гайках аридних регіонів. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла булавоподібні або грушопо-

дібні, у верхній спороносній частині неправильно кулясті, 2–11 см у діаметрі, сидячі або до основи ніжкоподібно видовжені, 1–8 см завтовшки, довжина нижньої частини різноманітна, з коренеподібним розгалуженим виростом — несправжньою ніжкою, більша частина якої занурена в ґрунт. Перидій тонкий, гладенький, часто горбкуватий, дуже ламкий, в молодому віці вохряно-жовтий, згодом жовто-коричневий, червоно-оливковий або темно-коричневий. Глеба спочатку водяниста, біла або жовтувата, згодом коричнева, розпадається на декілька перидіол, нерівних, горохоподібних, кутастих, гладеньких спочатку сірчаножовтих, потім червонувато-коричневих або темно-коричневих. Спори кулясті, 7–10 мкм

у діаметрі, з блискучою краплею олії, бородавчасті, вохряні, червонувато-коричневі або умброво-коричневі. Поміж спорами трапляються безбарвні септовані нитки зачаткового капіліцію. Утворює плодові тіла в серпні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Чорноморському БЗ (ІваноРибальчанська ділянка), Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ») та Карадазькому ПЗ. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Формує мікоризу з такими важливими в Україні лісоутворюючими культури, як дуб та сосна.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Гелюта та ін., 2006; Клюшник, 1952; Ребриев, 2002; Сосин, 1973; Срединский, 1873. Автор: І.О. Дудка Фото: В.П. Гелюта (спори), О.Є. Ходосовцев

823

Базидієві гриби Basidiomycota

трУТОВИК КОРЕНЕЛЮБНИЙ

Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.) Родина Трутовикові — Polyporaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Вид росте у заповідних цілинних степових угрупованнях з участю ковили. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія (Чехія, Росія, Казахстан), Африка (Алжир). В Україні знайдений у Лівобережному та Старобільському злаково-лучнних Степах та Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності Скорочення площ абсолютно заповідних цілинних степів. Ценотичні зміни характеру степової рослинності. Умови місцезростання Цілинні різнотравно-типчаково-ковилові степи. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла складаються з шапинки і ніжки. Шапинка округла, увігнуто-розпростерта, 1–4,5 см у діаметрі, м’ясисто-шкіряста, при висиханні ламка, гладенька або дрібнолуската, з гострим або трохи підгорнутим донизу лопатевим краєм, кремова або світловохряна. Тканина шапинки коркувата, біла або блідо-кремова. Гіменофор трубчастий,

трубочки 1–2 мм завдовжки, більш-менш спускаються по ніжці, білуваті або кремові. Пори кутасті або кутасто-еліпсоїдні, 0,5– 1×0,25–0,5 мм, по 3–4 на 1 мм поверхні, по краю шапинки кулясті і меншого розміру. Ніжка циліндрична, 1–3 см завдовжки, 2–7 мм завтовшки, центральна або злегка ексцентрична, пряма або трохи скривлена, щільна, коркувата, майже дерев’яниста, гладенька, рідше злегка борошниста, білувата, при основі брудно-бура до чорнуватої, потовщена, виступає із щільного склероціального сплетіння міцелію. Спори еліпсоїдні або веретеноподібноовальні, рідше яйцеподібні, 7,5–11×3–4,5 мкм, при основі злегка звужені і косо пригострені, гладенькі, з 1–2 краплями або крупнозернисті, безбарвні. Базидії

булавоподібно-циліндричні до клиноподібних, 15–28×4,5–6 мкм, з 2–4 короткими стеригмами, часто із зернистим вмістом, безбарвні. Плодові тіла з’являються в травні– червні. Паразит злаків. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» та «Кам’яні Могили»), Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»), БЗ «Асканія-Нова» та Чорноморському БЗ. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Паразит на дерниках ковили (Stipa) та деяких інших злаків (види родів Festuca, Elymus, Cynodon, Digitaria, Elytrigia та ін.) степових угруповань.

Основні джерела інформації

Вассер, 1971в; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1972; Зерова, 1956, 1957; Солдатова, 1972; Шварцман, 1964. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

824

Базидієві гриби Basidiomycota

трутовик зонтичний

Polyporus umbellatus (Pers.) Fr. [Grifola umbellata (Pers.) Pilát; Polypilus umbellatus (Pers.) P. Karst.]

Родина Трутовикові — Polyporaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Типовий представник роду. Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Америка. В Україні відомий з Прикарпаття, Закарпаття, Правобережного (с. Сатанівка Монастирищенського р-ну Черкаської обл.; Канівські дислокації) і Лівобережного Лісостепу (окол. м. Суми, с. Битиця та Піщане Сумського р-ну Сумської обл.), Лівобережного злаково-лучного Степу (с. Гайдари Зміївського р-ну Харківської обл.), Гірського Криму (Кримський ПЗ, Бахчисарайський, Білогірський, Сімферопольський р-ни). Адм. регіони: См, Лв, Тр, Зк, Чк, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, поодинці. Причини зміни чисельності Посилений рекреаційний вплив (збирання населенням), інтенсивна лісоексплуатація. Умови місцезростання Переважно листяні, рідше мішані ліси, біля стовбурів дерев, насамперед дуба, бука, клена та граба.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло до 50 см у діаметрі, деревоподібно розгалужене, з бульбоподібною основою, численними (близько 100) цилінд­ ричними ніжкоподібними відгалуженнями, що закінчуються невеликими шапинками. Останні 1,5–4 см у діаметрі, округлі, опуклі, з віком увігнуті, лійкоподібні, з рівним або хвилястим, іноді лопатевим краєм, палеві, світло-вохряні, гладенькі, іноді дрібнолускаті, з невиразними сіруватими волокнами. Трубочки короткі, низько спускаються по ніжці, білі. Пори майже округлі, згодом кутасті, до 1 мм у діаметрі. Спори 7–10×2,5– 4 мкм, циліндричноовальні або веретеноподібні, безбарвні. Тканина плодового тіла біла, м’ясиста, волокнисто-м’ясиста, з при-

ємним запахом. Інколи утворює в ґрунті склероцій завдовжки до 10 см. Плодові тіла з’являються в липні–жовтні. Паразитує на корінні та на основах стовбурів листяних дерев або ж сапротроф на деревині. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Канівському й Кримському ПЗ. Необхідно вести пошук нових місцезростань, брати їх під охорону, а також виділити вид в чисту культуру і підтримувати в відповідних колекціях культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Дереворуйнівний. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Акулов, Леонтьєв, 2008; Бобяк, 1907; Бондарцев, 1953; Визначник грибів України, 1972; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахина, Клоченко, 1982. Автори: В.П. Гелюта, Т.Л. Горова Фото: В.П. Ісіков

825

Базидієві гриби Basidiomycota

ХРЯЩ-МОЛОЧНИК ЗОЛОТИСТО-ЖОВТИЙ

Lactarius chrysorrheus Fr.

Родина Сироїжкові — Russulaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. та Пд. Америка. В Україні відомий з Зх. Полісся, Правобережного та Лівобережного Лісостепу, Гірського Криму та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Рв, Кв, Пл, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці та невеликими групами. Причини зміни чисельності Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання Широколистяні ліси (переважно дубові), зрідка парки; як на вапнякових, так і на кислих ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 2,5–9 см, спочатку опук­ ла з легкою вм’ятиною та загнутим краєм, згодом увігнуто-розпростерта, суха, гладенька, блідо-рожевувато-коричнева до м’ясо-червонуватої, по краях блідіша, з темнішими вохристими, глинисто-рожевими до коралово-червоних зонами, іноді з темними плямами одного кольору з зонами. Пластин-

ки широко прирослі або злегка спускаються на ніжку, густі, без анастомозів, кремові, згодом рожевувато-коричневі (кольору шапинки). Спори 5,3–9×5–7 мкм, округлі, амілоїдні, орнаментовані бородавками та короткими ребрами, що утворюють незавершену сітку. Споровий порошок солом’яно-жовтий. Ніжка 2–4,5×0,6–2 см, циліндрична або злегка розширюється донизу, гладенька, при основі оксамитова до слабко повстистої, суха, біла до блідо-кремової, з віком темнішає до світло рожевувато-коричневої з світлішою верхівкою. М’якуш досить щільний, в ніжці з порожниною, білий до блідо-коричнюватого, на зламі швидко стає блідо-сірчано-жовтим, особливо над пластинками, смак м’який, майже відразу стає гірким до пекучого, запах

слабкий, кислувато-фруктовий. Пряжки відсутні. Молочний сік білий, на повітрі швидко стає сірчано-жовтим до лимонно-жовтого, смак гіркий. Плодові тіла з’являються в липні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду та виділити вид в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Умовно їстівний гриб. Продуцент біологічно-активних речовин.

Основні джерела інформації

Корецький, 1997; Саркіна та ін., 2003; ЧКУ, 1996. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

826

Базидієві гриби Basidiomycota

ХРЯЩ-МОЛОЧНИК КРИВАВО-ЧЕРВОНИЙ

Lactarius sanguifluus (Paulet) Fr.

Родина Сироїжкові — Russulaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія. В Україні відомий з Гірського Криму та Пд. берега Криму. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці та невеликими групами. Причини зміни чисельності Масове збирання населенням, знищення лісів унаслідок пожеж та вирубування. Умови місцезростання Соснові ліси; на вапнякових ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 4–7,5 см, спочатку опукла з легкою вм’ятиною та загнутим краєм, згодом увігнуто-розпростерта з загнутим краєм, клейка, гладенька, рожевуватокоричнева, темно-рожевувато-коричнева, вохристо-оранжева до глинисто-коричневої, місцями сірувата до сірувато-зеленої, незональна. Пластинки прирослі або злегка спускаються на ніжку, помірно широкі, досить густі, іноді роздвоєні біля ніжки,

блідо-винно-червоні до світло-рожевуватокоричневих. Спори 7,5–9,5×6–8 мкм, округлі до еліпсоподібних, амілоїдні, орнаментовані короткими валиками, що утворюють незавершену або майже повну сітку. Споровий порошок кремовий до темно кремового. Ніжка 2–3,5×1–2 см, циліндрична або злегка звужується донизу, гладенька, суха, блідорожевувато-коричнева до блідо-сіруватокоричневої, згодом сірувато-рожева до глинисто-коричневої з світлішою верхівкою, іноді з глинисто-коричневими, блідо-винночервоними, жовтувато-коричневими або цегляними плямами різної форми. М’якуш ламкий до досить міцного, в ніжці суцільний або з порожниною, блідо-рожевуватокоричневий, або цегляний під поверх-

нею шапинки, темно-винно-червоний до коричнювато-червоного над пластинками та під поверхнею ніжки, смак м’який, згодом стає гіркуватим або злегка пекучим, запах приємний. Пряжки відсутні. Молочний сік коричнювато-червоний. Плодові тіла з’являються в серпні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Кримському ПЗ та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Слід виділити вид в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Не розводиться. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Добрий їстівний гриб. Продуцент біологічно-активних речовин.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1962; Саркіна та ін., 2003; ЧКУ, 1996. Автор: М.П. Придюк Фото: І.С. Саркіна

827

Базидієві гриби Basidiomycota

ХРЯЩ-МОЛОЧНИК ЧОРНИЙ, ХРЯЩМОЛОЧНИК ДЕРЕВНИЙ

Lactarius lignyotus Fr.

Родина Сироїжкові — Russulaceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний монтанний вид, росте у гірських хвойних лісах. Ареал виду та його поширення в Україні Європа та Пн. Америка. В Україні виявлений у Карпатських лісах. Адм. регіони: Лв, Зк. Чисельність та структура популяції. Трапляється невеликими групами, до 4 плодових тіл. Причини зміни чисельності Порушення стабільності екосистем гірських хвойних лісів, істотна частина яких є похідними. Нерегульований збір населенням. Умови місцезростання Хвойні ліси; на ґрунті, зрідка на трухлявих пнях.

Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло складається з шапинки та ніжки. Шапинка розпростерта, 2–10 см у діаметрі, з горбочком у центрі, з опушеним краєм, тонко-оксамитова, радіальножилкуватозморшкувата, тонком’ясиста, суха, рівномірно забарвлена, спочатку майже чорна, пізніше чорнувато- або бурокоричнева. Пластинки білі, згодом світловохряні, при дотику червоніють. Спори кулясті, 8–10 мкм у діаметрі, вохряно-жовті. Ніжка 5–12×0,5–2 см, завжди довша за діаметр шапинки, оксамитова, поздовжньозморшкувата, кольору шапинки, але світліша. М’якуш білий, на зламі стає рожевим, оранжево-червонуватим, злегка гіркуватий. Молочний сік водянисто-білий, на повітрі

стає оранжево-червонуватим, червонокоричнюватим, солодкий з гіркуватим присмаком, із слабким запахом. Утворює плодові тіла в серпні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Карпатському БЗ (г. Піп Іван, долина р. Білий Потік, масив Свидовець). В інших місцезнаходженнях виду доцільно створити ботанічні заказники. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Не розводиться. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Горова, 1980, 1982; Pilát, 1940. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєва

828

Базидієві гриби Basidiomycota

СИРОЇЖКА СИНЮВАТА

Russula turci Bres. (R. amethystina Quél.)

Родина Сироїжкові — Russulaceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Монтанний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Пн. Африка, Канарські о-ви. В Україні відомий із Закарпаття (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Карпатський БЗ, Мармароський масив), Розтоцьких лісів (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне) та Зх. Полісся (Рівненська обл., Дубровицький р-н, окол. с. Крупове). Адм. регіони: Рв, Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко. Причини зміни чисельності Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання Росте в хвойних (соснових, ялинових, ялицевих) лісах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 3–7 см, середньом’ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, з тупим, спо-

чатку гладеньким, згодом злегка рубчастим краєм, у вологу погоду сильно слизиста, в суху — матова, бархатиста, шкірка здирається повністю, темно- або синювато-фіолетова, винно-червона, винно-коричнева, пурпурова, також сіро-рожева або сіро-вохриста, в центрі світліша, часто з яскраво-жовтими плямами. Пластинки закруглено-прирослі, негусті, з анастомозами, спочатку білі, згодом вохристі. Спори 8–10×6–8 мкм, широкоеліпсоподібні, сітчасто-ребристі, безбарвні. Споровий порошок світло-вохристий. Ніжка 2–8×1–2 см, центральна, булавоподібна, спочатку суцільна, згодом з порожниною, гладенька, при основі з дрібно-пластівчастим нальотом, біла, іноді з слабким рожевим відтінком. М’якуш ватоподібний, губчастий,

білий, згодом з жовтим відтінком, з запахом йодоформу, смак солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вид охороняється в Карпатському БЗ. Необхідно також створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях та виділити у чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Дудка, 2008; ЧКУ, 1996; Pilát , 1940. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

829

Базидієві гриби Basidiomycota

СКЛЕРОДЕРМА ЗІРЧАСТА

Scleroderma geaster Fr. [Lycoperdon polyrhizon Gmel., Scleroderma polyrhizon (Gmel.) Pers., Sclerangium polyrhizon (Gmel.) Lév., Stella americana Massee] Родина Склеродермові Sclerodermataceae

—

Природоохоронний статус виду Недостатньо відомий. Наукове значення Маловідомий теплолюбний вид з диз’юнктивним ареалом, поширення якого в Європі обмежене країнами Середземномор’я. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Африка, Пн. Америка, Австралія. В Україні виявлений в одному місцезнаходженні у Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіон: Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, зрідка нечисленними (2–4 плодових тіла) групами. Причини зміни чисельності Не досліджені. Умови місцезростання Степові ділянки, соснові ліси та акацієві насадження з домішкою верби розмаринолистої та тополі чорної; на піщаних ґрунтах. Загальна біоморфологічна характеристика Плодове тіло спочатку підземне (гіпогейне), згодом наземне або виступає з ґрунту до половини, напівсферичне, кулясте, на верхівці часом приплюснуте, 4–8 см у нерозкритому, до 15 см у діаметрі в розкритому вигляді, си-

дяче, зрідка до основи ніжкоподібно звужене внаслідок виростання міцеліальних тяжів (ризоморф). Оболонка плодового тіла (перидій) товста, до 5 мм завтовшки, біла, згодом рудуватожовта до бурої, гладенька, іноді луската, диференційована на зовнішній (екзоперидій) та внутрішній (ендоперидій) шари. При дозріванні плодового тіла екзоперидій розривається більш або менш зіркоподібно майже до основи або до середини на навизначену кількість нерівних лопатей, що відгинаються назовні. Ендоперидій одношаровий, буруватий, при дозріванні розривається на верхівці широким отвором. Внутрішня частина плодового тіла (глеба) безкамерна, при дозріванні від рудуватої до темно-бурої, порошиста. Нитчасті волокна в середині

глеби (капіліцій) здебільшого відсутні, інколи рудиментарні. Спори кулясті, 9–13 мкм у діаметрі, коричневі, з пурпуровим відтінком, шипасті, шипи до 1,5 мкм завд. Спорова маса коричнева. Утворює плодові тіла наприкінці літа або восени. Наґрунтовий сапротроф, хоча є відомості про те, що деякі види роду Scleroderma здатні утворювати мікоризу. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Припинення руйнування біотопів, пов’язаних з степами та лісовими насадженнями степової зони. Доцільно спробувати виділити чисту культуру гриба і підтримувати вид у відповідних колекціях. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Бере участь у процесах гумусоутворення.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Беденко, 1984; Зерова, 1963; Сосин, 1973. Автор: І.О. Дудка Малюнок: Д.В. Леонтьєв

830

Базидієві гриби Basidiomycota

ЛИСТОЧНЯ КУЧЕРЯВА, Спарасис кучерявий

Sparassis crispa (Wulfen) Fr.

Родина Листочневі — Sparassidaceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Євразiя, Пн. Америка. В Україні трапляється спорадично в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій Трапляється зрідка, поодинці. Причини зміни чисельності Збирання населенням, знищення вікових сосен. Умови місцезростання На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла неправильнокулясті, 10–40 см у діаметрі, інколи більші, 10–15 см заввишки,

переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг), складаються з розгалужених сплющених на кінцях хвилястих гілочок, білуваті, кремові, світло-жовті, з віком буруваті. Відгалуження на кінцях тонкі, з кучерявим зубчастим краєм, прикріплені до великої коренеподібної м’ясистої стерильної основи (ніжки), яка глибоко заходить у землю чи субстрат. М’якуш білий, з сильним, дещо пряним ароматом, гіфи тонко- або товстостінні, здуті. Гіменій розвивається з обох боків плоских розгалужень, спори безбарвні, до жовтуватих, еліпсоїдні, гладенькі, часто з великою краплею олії, 4,5–7,5×3–5 мкм. Споровий відбиток білий чи рожевуватий. Плодові тіла з’являються в липні–листопаді.

Сапротроф або слабкофітопатогенний гриб. Спричинює жовто-буру гниль. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється у Кримському ПЗ та Карпатському БЗ. Необхідно підтримувати у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення Смачний їстівний гриб; паразит хвойних дерев, руйнівник залишків деревини.

Основні джерела інформації

Базюк, 2000; Бухало та ін., 2006; Визначник грибів України, 1972; Гуцевич, 1940; Дудка, 2008; Келарев, 1997; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахіна, 1957; Fungi of Ukraine, 1996. Автор: В.П. Гелюта Фото: В.П. Гелюта

831

Базидієві гриби Basidiomycota

ФЛОКУЛЯРІЯ РІКЕНА

Floccularia rickenii (Bohus) Wasser [Armillaria rickenii Bohus]

Родина Рядовкові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа. В Україні відомий з Правобережного та Лівобережного злаково-лучного Степу, а також Правобережного та Лівобережного злакового Степу. Адм. регіони: Дн, Од, Мк, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці та групами, іноді великими. Причини зміни чисельності Випас худоби, пожежі, вирубування насад­ жень. Умови місцезростання Штучні насадження білої акації (Robinia pseudoacaciа) та природні угруповання клена татарського (Acer tataricum) на пісках; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 7–12 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опукло-розпростерта, суха, матова, вкрита концентрично розташованими конусоподібними 3–8-гранними бородавками (залишки загального покривала) розміром 0,5–5 мм,

що легко злущуються при підсиханні, край шапинки загнутий, згодом прямий, часто з залишками покривала. Спочатку шапинка біла, згодом кремово-біла, посередині темніша, сірувато-солом’яно-жовта, блідолимонно-сірувата. Пластинки прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, тонкі, густі, спочатку білі, згодом блідо-кремові з лимонним відтінком. Спори 4,0–5,5×3,0–4,0 мкм, широкоовальні, часом майже кулясті, дещо загострені до основи, гладенькі, безбарвні, часто з краплею олії. Споровий порошок кремовий. Ніжка 2–4×0,6–0,8 см, центральна, циліндрична, з бульбоподібно розширеною до 2–4 см основою, вгорі гола, нижче вкрита залишками загального покривала в вигляді пластівчастих бородавок роз-

міром 0,5–3 мм, які у верхній частині ніжки утворюють невиразне кільце, що швидко зникає. М’якуш щільний, білий, на зламі не змінюється, з приємним грибним запахом, смак солодкуватий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в червні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Дніпровсько-Орільському ПЗ. Необхідно створити ботанічні заказники в інших місце­знаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Вассер, 1971а, 1974г, 1976а; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Придюк, 1999, 2005. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

832

Базидієві гриби Basidiomycota

ЛІОФІЛ ФАВРЕ

Lyophyllum favrei (R. Haller Aar. et R. Haller Suhr)

Родина Рядовкові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Зникаючий. Наукове значення Рідкісний неморальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Вид відомий лише з кількох місцезнаходжень у Європі. В Україні — з Гірського Криму (долина р. Альма). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності Вирубування лісів. Умови місцезростання Росте в листяних (букових) лісах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–8 см, середньом’ясиста, спочатку опукла, іноді з широким горбиком, згодом розпростерта, іноді асиметрична, з загорнутим, згодом прямим

краєм, суха, волокниста або з дрібними притиснутими волокнистими лусочками, сірувато-синя, синювато-сіра, свинцевосиня, згодом у центрі вицвітає до блідовохристої, зберігаючи сині відтінки лише по краях. Пластинки прирослі, тонкі, густі, з нерівним краєм, спочатку світло-жовті, згодом яскраво-жовті, темнішають з віком, при пошкодженні спочатку червоніють, а тоді буріють і чорніють. Спори 3,5–4×2,3–2,5 мкм, коротко-еліпсоподібні, гладенькі, тонкостінні, безбарвні. Споровий порошок білий. Ніжка 4–8×0,8–1,8 см, центральна, циліндрична або дещо звужується донизу, основа іноді злегка бульбоподібно потовщена, суцільна, дрібно луската, бруднувато-біла, іноді з слабким фіолетово-сірим відтінком,

при основі завжди бруднувато-біла, при дотику спочатку червоніє, згодом коричневіє. М’якуш щільний, білуватий, на зламі спочатку стає винно-червоним, а тоді буріє до майже чорного, із запахом сирої картоплі, солодкуватий на смак. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у вересні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Необхідно створити ботанічний заказник в місцезнаходженні виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Підстилочний сапротроф. Неїстівний.

Основні джерела інформації

Moser, 1993.

Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

833

Базидієві гриби Basidiomycota

ФЕОЛЕПІОТА ЗОЛОТИСТА

Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire [Pholiota aurea (Matt.) Pers.]

Родина Рядовкові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Вид з диз’юнктивним ареалом. Представник монотипного роду. Ареал виду та його поширення в Україні Євразія, Пн. Америка. В Україні відомий з Правобережного Полісся (окол. с. Гладковичі Овруцького р-ну Житомирської обл., зх. окол. Києва), Лівобережного Лісостепу (окол. с. Михайлівки Диканського р-ну та Міські Млини Зіньківського р-ну Полтавської обл.), Харківського Лісостепу (окол. смт. Краснопілля Сумської обл.), Гірського Криму (г. АюДаг, пн.-сх. схил, Ялтинський гірсько-лісовий ПЗ, поблизу г. Ставри-Кая). Адм. регіони: Жт, Кв, См, Пл, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, спорадично, інколи у великій кількості (в Криму). Причини зміни чисельності Знищення екотопів через дачну забудову, посилене рекреаційне навантаження (збір плодових тіл). Умови місцезростання Листяні та хвойні ліси (на галявинах), парки (під кущами), рудеральні місця, інколи в кропиві, часто на місцях пожеж, край доріг, зрідка на залишках гнилої деревини.

Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка напівкуляста, з віком опукла, розпростерта, з бурим горбком, суха, золотисто-жовта, золотисто-коричнева, іржаво-жовта, до центру темніша, оксамитово-волокниста, з часом із зернистою лускатістю, що поступово зникає, часто з рештками загального покривала по краю, 5–25 см у діаметрі. Пластинки трохи прирослі, тонкі, густі, білуваті, пізніше вохристо-бурі. Спори 10–13×4,5–5,5 мкм, еліпсоїдно-веретеноподібні, веретеноподібні, тонкошершаві, іржаво-коричневі. Ніжка 9–20×1,5–3 см, циліндрична, пряма, світло-жовтувата, з лійкоподібним відстаючим кільцем, під яким вона такого ж кольору і фактури, що й шапинка. М’якуш білий,

на зламі стає жовтим, з кислуватим запахом, смачний. Плодові тіла з’являються у серпні–листопаді. Гумусовий сапротроф. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового ПЗ. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Вид слід виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур. Можливе штучне вирощування і розселення гриба. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Вассер, 1980; Ганжа, 1960; Карпенко, 2004; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003. Автори: С.П. Вассер, В.П. Гелюта Фото: І.С. Саркіна

834

Базидієві гриби Basidiomycota

рядовка величезна

Tricholoma colossus (Fr.) Quel. [Armillaria colossa (Fr.) Boud.]

Родина Рядовкові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Рідкісний. Наукове значення Рідкісний вид. Ареал виду та його поширення в Україні Європа. В Україні відомий з Правобережного Лісостепу (окол. м. Первомайськ), Гірського Криму (Ялтинський гірсько-лісовий ПЗ, Гурзуфське л-во), Пд. берега Криму (Нікітський ботанічний сад). Адм. регіони: Мк, Кр. Чисельність та структура популяцій Трапляється дуже рідко, групами з декількох плодових тіл. Причини зміни чисельності Не досліджені.

Умови місцезростання Хвойні ліси, парки. Загальна біоморфологічна характеристика Плодові тіла щільні, м’ясисті, з загальним покривалом. Шапинка сіруваторожевувато-коричнювата, червонуватокоричнева, каштанова, напівсферична, згодом опукло-розпростерта, з підігнутим краєм, гола, клейкувата, пізніше дещо лускато-тріщинувата, 10–25 см у діаметрі. Пластинки прирослі, згодом майже вільні, білуваті. Спори 8–10×5–6 мкм, гладенькі, безбарвні. Ніжка 5–10×3–4 см, донизу дуже потовщується, вгорі біла, білувата, порошиста, з кільцем, що зникає, при основі кольору шапинки. М’якуш спочатку білу-

ватий, забарвлений під шкіркою, згодом червонуватий, з приємним запахом. Плодові тіла з’являються у вересні–листопаді. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Визначник грибів України, 1979; Ісіков, 2003. Автор: В.П. Гелюта Малюнок: Д.В. Леонтьєв

835

Базидієві гриби Basidiomycota

РЯДОВКА ОПЕНЬКОПОДІБНА

Tricholoma focale (Fr.) Ricken [Armillaria focalis (Fr.) P. Karst.]

Родина Рядовкові — Tricholomataceae Природоохоронний статус виду Вразливий. Наукове значення Бореальний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні Європа, Азія та Пн. Америка. В Україні відомий з Лівобережного Лісостепу, Лівобережного та Старобільського злаково-лучного Степу, Правобережного злакового Степу. Адм. регіони: Пл, Дн, Лг, Хс. Чисельність та структура популяцій Трапляється поодинці, спорадично. Причини зміни чисельності Збирання населенням, знищення лісів унаслідок вирубування, пожеж. Умови місцезростання Соснові ліси на піщаних ґрунтах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика Шапинка діаметром 5–10 см, середньом’ясиста, спочатку опукла, згодом опуклорозпростерта до плоско-розпростертої, з широким горбком, молода клейка, згодом суха, радіально-волокниста, в центрі іноді луската, часом радіально тріщинувата, цегляно-червона, рудувато-червона,

оранжево-коричнювата, з темними радіальними волокнами, край спочатку загнутий, згодом прямий, із залишками покривала. Пластинки прирослі зубцем або закругленоприрослі, тонкі, густі, спочатку білі, часом з жовтуватим відтінком, згодом з’являються блідо-іржаво-руді плями. Спори 3–4,5×2,5–3 мкм, широко-еліпсоподібні, гладенькі, безбарвні. Споровий порошок білий. Ніжка 6–8×1–2 см, центральна, суцільна, валькувата, звужується донизу, основа часом майже коренеподібна, над кільцем біла, з пластівчастим нальотом, нижче волокнистолуската, червоно-коричнева, цегляночервона, мідно-червона. Кільце розташоване у верхній частині ніжки, шкірясте, по краю повстисто-волокнисте, червоно-коричневе.

М’якуш міцний, білий, з запахом та смаком свіжого борошна. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в серпні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони Охороняється в Луганському ПЗ. Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає. Господарське та комерційне значення Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації

Придюк, 2005; Таран, 1989; ЧКУ, 1996. Автор: М.П. Придюк Малюнок: Д.В. Леонтьєв

836

Література Абрамова А.Л. Обзор семейства Neckeraceae в СССР // Мат-лы Закавказ. конф. по спор. раст. — Баку, 1965. — С. 182–185. Абрамова Т.И. Растительность меловых обнажений степной части бассейна реки Дон в Ростовской и Волгоградской областях // Ботан. журн. — 1973. — № 4. — С. 562–570. Аверьянов Л.В. Род Spiranthes (Orchidaceae) на территории России // Ботан. журн. — 1998. — 83, № 10. — С. 104–111. Акулов О.Ю., Леонтьєв Д.В. Гриби, занесені до Червоної книги України, з національ­ ного парку «Гомільшанські ліси» // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 4. — С. 586–589. Алексеєв Ю.Є. Про поширення Carex hostiana DC. в СРСР // Укр. ботан. журн. — 1977. — 34, № 6. — С. 647–648. Алексеев Ю.Е. Осоки (морфология, биология, онтогенез, эволюция). — М.: АРГУС, 1996. — 251 с. Андрієнко Т.Л. Scheuchzeria palustris L. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 5. — С. 617–623. Андриенко Т.Л. Распространение, экология и ценология Drosera intermedia Hayne (Droseraceae) на Украине // Ботан. журн. — 1977. — 62, № 8. — С. 1207–1209. Андриенко Т.Л. Мелкие болотные ивы (Salix lapponum L., S. myrtilloides L., S. rosmarinifolia L.) на Украине // Ботан. журн. — 1980. — 65, № 6. — С. 843–848. Андриенко Т.Л. Редкие виды флоры болот УССР // Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. — К.: Наук. думка, 1982. — С. 49–97. Андриенко Т.Л. Центральноевропейские виды рода Juncus L. — J. squarrosus L. и J. bulbosus L. (Juncaceae) на Украине // Ботан. журн. — 1983. — 68, № 5. — С. 644–648. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М. Флористичні знахідки на Ровенщині // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 4. — С. 97–101. Андрієнко Т.Л., Винаєв Г.В. Поширення і еколого-ценотичні особливості Cha­ maedaphne calyculata (L.) Moench на Прип’ятському Поліссі // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 4. — С. 367–370. Андрієнко Т.Л., Клєстов М.Л., Химин М.В. та ін. Біорізноманіття Цуманської Пущі та питання його збереження / Під ред. Т.Л. Андрієнко та М.Л. Клєстова. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 136 с.

Андрієнко Т.Л., Мельник В.І., Діденко С.Я. Рідкісні синузії лісових ефемероїдів Київщини // Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 5. — С. 457–461. Андриенко Т.Л., Мельник В.И., Якушина Л.А. Распространение и структура популяций Galanthus nivalis (Amaryllidaceae) на Украине // Ботан. журн., 1992. — 77, № 3. — С. 101–107. Андрієнко Т.Л., Онищенко В.А., Прядко О.І. Genistella sagittalis (L.) Gams (Fabaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 1. — С. 18–21. Андриенко Т.Л., Попович С.Ю. Современное состояние и охрана редких сообществ Cladium mariscus (L.) Pohl и Schoenus ferrugineus L. на Украине // Ботан. журн. — 1986. — 71, № 4. — С. 557–561. Андриенко Т.Л., Попович С.Ю., ШелягСосонко Ю.Р. Полесский государственный заповедник. Растительный мир. — К.: Наук. думка, 1986. — 208 с. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І. Поширення і еколого-ценотичні особливості Carex dioica L. та C. chordorrhiza Ehrh. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1980. — 36, № 3. — С. 7–10. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І. Рослинний світ проектованого Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку // Дермансько-Мостівський регіональний ланд­шафтний парк: проблеми ста­ новлення. — К.: Карбон, 2001. — С. 74–81. Андрієнко Т. Л., Прядко О. Л., Недоруб О. Ю., Антосяк В. М. Нові місцезнаходження Carex bohemica Schreb. в Україні // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56, №2. — С. 160–162. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Онищенко В.А. Раритетна компонента флори Рівненсь­ кого природного заповідника // Укр. ботан. журн. — 2006 — 63, № 2. — С. 220–228. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. — К.: Наук. думка, 1983. — 216 с. Андрик Є.Й., Крічфалушій В.В. Біологоморфологічні особливості Fritillaria meleagris L. (Liliaceae) на Притисянській низовині // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 6. — С. 30–39. Антонюк Н.Е., Бородина Р.М., Собко В.Г., Скворцова Л.С. Редкие растения флоры Украины в культуре. — К.: Наук. думка, 1982. Артемчук І.В. Нова для флори СРСР рослина — дрочок крилатий (Genistella

sagittalis (L.) Gams) // Укр. ботан. журн. — 1959. — 26, № 2 — С. 77–79. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. — М.: Наука, — 1986. — С. 356. Афанасьев К.С. Новое местонахождение Aldrovanda vesiculosa L. в СССР // Ботан. журн. — 1953. — 38, № 3. — С. 432–434. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. — Полтава: Верстка, 2005. — 248 с. Базюк І.В. Гриби Червоної книги України з Українського Розточчя // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 2. — С. 178–180. Базюк І.В., Гелюта В.П. Базидіальні макроміцети букових лісів Українського Розточчя // Наук. вісник. Укр. держ. лісотехн. ун-тет. — 1999. — Вип. 9.9. — С. 280–284. Базюк І.В., Гелюта В.П. Болетальні гриби лісів Українського Розточчя // Природа Розточчя. — 1999. — Вип. 1. — С. 116–120. Баканова В.В. Подснежник Эльвеза на Украине // Бюл. Главн. ботан. сада. — 1970. — Вып. 77. — С. 46–48. Балашев Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьми­чев А.И., Григора И.М. Изменения растительности и флоры болот под влиянием мелио­ рации.— К.: Наук. думка, 1982. — 289 с. Балашов Л.С. Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) O. Kuntze) та асоціації з його участю у водоймах верхів’їв Південного Бугу // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 2. — С. 72–74. Банік М.В., Тверетинова В.В., Волкова Р.Є. та ін. Нові місцезнаходження Daphne sophia Kalen. (Thymeleaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 4. — С. 565–569. Бармак І.М. Стан модельних популяцій Dianthus hypanicus Andrz. (Caryophyllaceae) на Кіровоградщині // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 5. — С. 694–698. Баpхалов Ш.О. Листоватые и кустистые лишайники Азербайджана. — Баку: Элм, 1969. Баточенко В.М. Зростання видів рослин, занесених до Червоної книги України, на те­ р­и­торії Радивилівського району Рівненської області // Проблеми охорони генофонду природи Полісся. Зб. наук. праць. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — С. 13–18. Бачурина Г.Ф. Нова знахідка Pterogonium gracile (Hedw.) Sw. // Укр. ботан. журн. — 1954. — 11, № 4. — С. 73–75.

837

Бачурина Г.Ф., Брадіс Є.М. Нові місцезна­ ходження альдрованди в Україні // Укр. ботан. журн. — 1958. — 15, № 4. — С. 97–98.

Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління / Гол. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.: Наук. думка, ІнтерЕкоЦентр, 1999. — 702 с.

Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мохів Української РСР. Вип.1. — К.: Наук. думка, 1987. — 180 с.

Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. — К.: Інтерекоцентр, 1997. — 711 c.

Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мохів Української РСР. Вип.2. — К.: Наук. думка, 1988. — 180 с.

Біорізноманіття Цуманської пущі та питання його збереження / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко та М.Л. Клєстова. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 136 с.

Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мохів Української РСР. Вип.3. — К.: Наук. думка, 1989. — 176 с. Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мохів України. Вип.4. — К.: Академперіодика, 2003. — 256 с. Беднарська І.О. Хорологія видів роду Festuca L. в Українських Карпатах за даними гербарних фондів // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. біол. — 2001, № 9. — С. 207–216. Беднарська І.О. Види збірної групи Festuca glauca agg. у флорі України // Вісник Львівськ. ун-ту. Сер. біол. — 2003 а. — Вип. 33. — С. 27–41. Беднарська І.О. Нові пропозиції до Червоної Книги України // Мат-ли конф. «Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття». — Канів. — 2003 б. — С. 91–92. Белоусова Л.С., Денисова Л.В., Ники­ тина С.В. Редкие растения СССР. Справоч­ ник. — М.: Лесная пром-сть, 1979. — 216 с. Бельгард О.Л. Надсамарські бай­ рачні ліси // Зб. робіт біол. ф-ту Дні­ пропетровськ. держ. ун-ту. — 1938. — Вип. 2. — С. 115–126. Бесеганич І.В., Кіш Р.Я., Данилик І.М. До вивчення Lloydia serotina (L) Reichenb. в Українських Карпатах // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. біол. — 2001. — 10. — С. 10–13. Бєсєдіна І.С. Нові та рідкісні для мікобіоти України види роду Agaricus Fr. emend. Karst. // Укр. ботан. журн. — 1992. — 49, № 1. — С. 51–54. Бєсєдіна І.С. Конспект видового складу агарикоїдних базидіоміцетів Придніп­ ровської низовини (в межах Лівобережного Лісостепу України). — Полтав. держ. пед. ін-т. — Полтава, 1998. — 41 с. — Деп. в ГНТБ України, № 86-Ук 98. Биоразнообразие Джарылгача: сов­ре­ менное состояние и пути сохранения / Науч. ред. Т.И. Котенко, Ю.Р. ШелягСосонко. — Вестн. зоологии. — 2000. — Спец. вып. — 240 с.

838

Бобров Е.Г. О происхождении флоры пустынь Старого Света в связи с обзором рода Nitraria L. // Ботан. журн. — 1965. — 50, № 8. — С. 1053–1067. Бобяк Г. Причинки до микольогії східної Галичини. Гриби околиці Бережан // Зб. матлів природописно-лікарської секції наук. тов-ва ім. Т. Шевченка. — 1907. — 11. — С. 1-41. Богацький Д. Матеріали до флори Кам’янеччини // Зап. Кам’янецьПодільського наук. тов-ва при Укр. АН. — Кам’янець-Подільський, 1928. — С. 50–84. Бойко М.Ф. Нові знахідки рідкісних і зникаю­чих видів рослин у Херсонській та Миколаївській областях // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 5. — С. 84–86. Бойко М.Ф. Мохоподібні вільхових ценозів Лівобережного Полісся УРСР та питання їх охорони // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 2. — С. 180–187. Бойко М.Ф. Редкие виды мохообразных Левобережного Полесья УССР и вопросы их охраны // Актуальные вопросы современной ботаники. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 42–47. Бойко М.Ф. Нові знахідки рідкісних видів рослин у Херсонській та Миколаївській областях // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 5. — С. 84–87. Бойко М.Ф. Анализ бриофлоры степ­ной зоны Европы. — К.: Фитосоциоцентр, 1999. — 180 с. Бойко М.Ф., Бойко П.М., Лічінкіна Н.А. та ін. Нова знахідка берези дніпровської Betula borysthenica Klok. & Zoz // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 3. — С. 396–398. Бойко М.Ф., Мойсiєнко І.І. Знахідка Aldrovanda vesiculosa L. (Droseraceae) на Кардашинському болоті в Херсонській області // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 6. — С. 706–709. Бойко М.Ф., Подгайній М.М. Червоний список Херсонської області: Рідкісні та зни­ каючі види рослин, грибів та тварин. — Херсон, 2002. — 32 с.

Бондарцев А.С. Трутовые грибы Европейской части СССР и Кавказа. — М.–Л., 1953. — 1106 с. (С. 607–608). Бондаренко О.Ю. Конспект флори пониззя межиріччя Дністер-Тилігул. — К.: Фітосоціо­центр, 2009. — 332 с. Борисова А.Г. Астрагалы и трагаканты Крыма // Ботан. мат-лы Гербария БИН АН СССР. — 1951. — 14. — С. 213–228. Борисова Е.В., Орлов А.А. К изучению харовых водорослей (Charales) Житомирс­ кого Полесья (Украина) // Альгология. — 2009. — 19, № 2. — С. 197–205. Бородина Р.М. Леонтице одесская — перс­ пективное растение для ранневесенних цветников // Тез. докл. Второй научн. конф. молод. иссл. — К.: Наук. думка, 1965. — С. 12–14. Брадіс Є.М., Андрієнко Т.Л. Рідкісні та зникаючі види болотних рослин в УРСР та необхідність їх охорони // Фізична географія та геоморфологія. Міжвід. наук. зб. — К.: Вища шк., 1973. — 10. — С. 107–113. Брадіс Є.М., Андрієнко Т.Л., Лихобабіна Є.П. Оліготрофні болота Закарпатської області // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 1. — С. 29–35. Бувальцев М.Н. Поширення Tofieldia calyculata (L.) Wahl. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 3. — С. 316–318. Бурда Р.И., Остапко В.М., Ларин Д.А. Атлас охраняемых растений (виды флоры юговостока Украины, занесенные в Красную книгу). — К.: Наук. думка, 1995. — 124 с. Бухало А.С. Нове місцезнаходження гастероміцета Mutinus caninus (Huds. et Pers.) Fr. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1960. — 17, № 1. — С. 89–90. Бухало А.С., Митропольська Н.Ю. Каталог колекції культур шапинкових грибів. — К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 2001. — 40 с. Бухало А.С., Митропольська Н.Ю., Ми­хайлова О.Б. Каталог колекції культур шапинкових грибів IBK. — К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 2006. — 36 с. Вавриш П.О., Крись О.П., Смик Г.К. Нові місцезнаходження Chamaespartium sa­ gittale (L.) P. Gibbs в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1982. — 39, № 6. — С. 62–65. Вавриш П.Е., Лихобабина Е.П. Нові місцезнаходження Huperzia selago (L.) Bernh. на території Українського Полісся // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 3. — С. 342–343.

Вайнагій І.В. Про поширення еритронію собачого зуба (Erythronium dens-canis L.) на Україні // Укр. ботан. журн. — 1964. — 21, № 1. — С. 99–101.

ний в заповедных целинных разнотравнотипчаково-ковыльных степях Украины // Микол. и фитопатол. — 1974 д. — 8, вып. 4. — С. 292–297.

Вакулин Д.Я. Scopolia carnioica Jacq. в окрестностях Каменец-Подольска // Сов. ботан. — 1936. — 5. — С. 104–107.

Вассер С.П. Сучасні погляди на систематичне положення роду Galeropsis Vel. emend. S. Wasser // Укр. ботан. журн. — 1974 е. — 31, № 5. — С. 567–577.

Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Конспект флори Південної Бессарабії. — Одеса, 2003. — 250 с. Вассер С.П. Armillaria rickenii Bohus — новий для СРСР агарикальний гриб, виявлений в Степовій зоні України // Укр. ботан. журн. — 1971 а. — 28, № 4. — С. 509–511. Вассер С.П. Знаходження в Карпатах Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw. — Укр. ботан. журн. — 1971 б. — 28, № 6. — 776–777. Вассер С.П. Agaricales, Aphyllophorales, Gasteromycetales целинной степи, полезащитных лесополос и дендропарка заповедника «Аскания-Нова» Херсонской области // Мат-лы I конф. по спор. раст. Украины. — К.: Наук. думка, 1971 в. — С. 136–138. Вассер С.П. Огляд грибів роду Agaricus L. ex Fr. Степової зони Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1973 а. — 30, № 1. — С. 54–56. Вассер С.П. Флора Agaricales цілинних степів Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1973 б. — 30, № 4. — С. 437–458. Вассер С.П. Paxillus zerovae S. Wasser sp. nov. (Boletales) — новий вид із Степової зони Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1973 в. — 30, № 5. — С. 667–668. Вассер С.П. До вивчення Basidiomycetes Української РСР. І. Нові для науки, мікофлори СРСР та УРСР види із степової зони України // Укр. ботан. журн. — 1974 а. — 31, № 1. — С. 78–82. Вассер С.П. Агарикальні гриби Донецького ботанічного саду АН УРСР // Інтродукція та експериментальна екологія рослин. — 1974 б. — Вип. 3. — С. 64–68. Вассер С.П. До вивчення Basidiomycetes Української РСР. ІV. Нові й рідкісні види з родини Agaricaceae Cohn (пор. Agaricales Clem.) 3 // Укр. ботан. журн. — 1974 в. — 31, № 4. — С. 362–367. Вассер С.П. Заметки об агарикальных грибах Степной зоны Украины новых или малоизвестных для флоры Советского Союза // Нов. систем. высш. и низш. раст. — 1974 г. — С. 166–171. Вассер С.П. Виды агарикальных грибов (порядок Agaricales) и сроки их плодоноше-

Вассер С.П. До вивчення Basidiomycetes Української РСР. ІІ. Нові та рідкісні види з родини Agaricaceae Cohn (порядок Agaricales Clem.) 1 // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 1. — С. 32–38. Вассер С.П. Види Armillaria P. Kummer Степової зони Української РСР // Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970– 1973 рр. — К.: Наук. думка, 1976 а. — С. 49. Вассер С.П. До вивчення Basidiomycetes Української РСР. V. Нові та рідкісні види з родини Agaricaceae Cohn (порядок Agaricales Clem.) 4 // Укр. ботан. журн. — 1976 б. — 33, № 5. — С. 493–497. Вассер С.П. Нові та рідкісні види з родини Agaricaceae Cohn // Укр. ботан. журн. — 1977 а. — 37, № 3. — С. 305–308. Вассер С.П. Dictyophora duplicata (Bosc.) E. Fischer — новый для Украины вид Gasteromycetes // Нов. систем. высш. и низш. раст. 1976. — К.: Наук. думка, 1977 б. — С. 299–330. Вассер С.П. Нові таксономічні комбінації та нові таксони в родині Agaricaсeae Fr. // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 5. — С. 516–519. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Ага­ри­ ковые грибы. — К.: Наук. думка, 1980. — 360 с. Вассер С.П. Агариковые грибы СССР. — К.: Наук. думка, 1985. — 184 с. Вассер С.П. Нові таксони та нові таксо­номічні комбінації в порядку Amanitales Locq. // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 6. — С. 76–78. Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. — Ужгород: Карпаты, 1990. — 204 с. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Базидиомицеты. Аманитальные грибы. — К.: Наук. думка, 1992. — 168 с. Вассер С.П., Солдатова И.М. Высшие базидиомицеты Степной зоны Украины. — К.: Наук. думка, 1977. — 355 с. Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никити­ на С.В., Самсонов С.Л. Орхидеи нашей страны. — М.: Наука, 1991. — 224 с. Вахрамеева М.Г., Загульский М.Н., Быченко Т.М. Ятрышник шлемоносный // Биол. флора Москов. обл. — 1995. — Вып. 10. — С. 64–74.

Вахрушева Л.П. Экология популяций папоротников Керченского полуострова // Мат-лы Междунар. регион. конф. «Проблемы экологии и рекреации АзовоЧерноморского региона». — Симферополь: Таврида, 1995. — С. 193–194. Вахрушева Л.П. Пространственная и возрастная структура ценопопуляций Atropa belladonna L. в фитоценозах Крымского государственного заповедника // Заповедники Крыма на рубеже тысячелетий. — Симферополь, 2001. — С. 24–26. Вахрушева Л.П., Имрякова О.А. Возрастная структура ценопопуляции Pulsatilla taurica Juz. на Долгоруковской яйле (Крым) // Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование. Ч. 1. — Симферополь, 2005. — С. 151–154. Вахрушева Л.П., Сволинский М.Д., Кучер Е.Н. Новое местонахождение Оphrys taurica (Agg.) Nevski в Крыму // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. — Симферополь: ТНУ, 2002. — Вып. 12. Веденьков Е.П. Специфика растительности Большого Чапельского пода // Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна: Проблеми екомоніторингу та збереження біорізноманіття. — Асканія-Нова, 1998. — С. 20–25. Веденьков Е.П., Дрогобич Н.Е. Распространение редких, исчезающих и эндемичных видов флоры цветковых в заповедной степи «Аскания-Нова». 1. Особо охраняемые виды // Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. — 2003. — 5. — С. 18–30. Верніченко Ю.В. Про умови зростання мітлиці скельної (Agrostis rupestris All.) в Україн­ських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1966. — 23, № 5. — С. 71–74. Визначник рослин Українських Карпат / Ред. В.І. Чопик. — К.: Наук. думка, 1977. — 434 c. Вініченко Т.С. Рослини України під охороною Бернської конвенції. — К.: Хімджест, 2006. — 176 с. Вініченко Т.С. Рослини Бернської конвенції в Україні (поширення, екологія, ценологія та охорона) // Дисерт. … канд. біол. наук. — К., 2007. — 495 с. Виноградова К.Л. Ульвовые водоросли (Chlorophyta) морей СССР. — Л.: Наука, 1974. — 167 с. Винтер А.Н., Казаков С.М., Маценко А.Л. Некоторые аспекты репродуктивной биологии цимбохазмы днепровской — Cymbaria borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klok. et Zoz // Охорона генофонду рослин

839

в Україні: Тез. доп. наук. конф. (Кривий Ріг, травень 1994). — Донецьк, 1994. — С. 84–86. Вірченко В.М. Поширення і ценологія Helodium blandowii (Web. et Mohr) Warnst. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 4. — С. 47–49. Вірченко В.М. Нові знахідки рідкісних для України мохоподібних // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 1. — С. 106–110. Вірченко В.М. Мохоподібні «Тясминського каньйону» // Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність. Мат-ли міжнарод. наук.-практ. конф. — К.: Наук. світ, 2007. — С. 13–14. Витко К.Р. О распространении птице­ млечника двулопастного Ornithogalum amphibolum Zahar. (Liliaceae) // Изв. АН Молд. ССР. Сер. биол. и хим. науки. — 1976, вып. 6. — С. 73–76. Вовк О.Г. Про зростання в Українській РСР польовиці альпійської (Agrostis alpina Scop.) // Укр. ботан. журн. — 1964. — 21, № 5. — С. 104–106. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. — М., 1978. Вопросы развития Крыма // Науч.-практ. дискус.-аналит. сб. Вып. 13. Мат-лы к Красной книге Крыма. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 164 с. Воронихин Н.Н. К познанию флоры и растительности водорослей из преcных водоемов Крыма // Ботан. журн. СССР. — 1932. — 17, № 3. — С. 265–319. Воронова С.М. Фітораритети судинних рослин міжнародного та державного природоохоронного статусу у природному заповіднику «Єланецький степ» // Віс­ник Нац. наук.-природн. музею. Cер. Ботан. — 2005. — 2007. — Ч. 2., № 4, 5 — С. 298–333. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 1. Вып. 3. Однодольные. Monocotyledoneae. — Л.: Изд-во НБС, 1930. — 126 с. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 1. Вып. 4. Злаки. — М.: Сельхозгиз, 1951. — 156 с. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 2. Вып. 1. — М.–Л.: Огиз-Сельхозгиз, 1947. — 330 с. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 2. Вып. 2. Двудольные: толстянковые — бобовые. — М.:, Сельхозгиз, 1960. — 312 c. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 2. — Вып. 3. — М.: Сов. наука, 1958. — 220 с. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 3. — Вып. 2. — М.: Колос, 1966. Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 3. — Вып. 3. — Ялта, 1969. — 396 с.

840

Ганжа Р.В. Шляпочные грибы ольшанников долины р. Ворсклы на Полтавщине // Ботан. журн. — 1960а. — 45, № 2. — С. 187–191. Ганжа Р.В. Шляпочные грибы дубовых лесов долины р. Ворсклы // Ботан. журн. — 1960 б. — 45, № 5. — С. 758–764. Ганжа Р.В. Матеріали до екології та флори шапинкових грибів заплавних частин долини р. Ворскли на Полтавщині // Укр. ботан. журн. — 1960в. — 27, № 2. — С. 102–106. Ганжа Р.В. Гриби порядку Agaricales Заворск­лянських суборів // Укр. ботан. журн. — 1960 г. — 27, № 5. — С. 72–84. Ганжа Р.В. Про екологічні групи грибів порядку Boletales // Укр. ботан. журн. — 1977. — 34, № 4. — С. 379–382. Гапон С.В. Desmatodon randii (Kenn.) Lazar. (Musci) та його поширення в межах Лівобережного Лісостепу України // Укр. фітоцен. зб. — Сер. А. — 1999. — № 1-2 (12–13). — С. 228–229. Гаухман З.С. Альгофлора водоемов долины р. Самары в связи с расположением их на разных террасах долины // Наук. зап. Днепропетр. гос. ун-та. — 1948. — 32. — С. 115–126. Гейдеман Т.С., Витко К.Р., Истратий А.И. и др. Редкие виды флоры Молдавии: биология, экология, география. — Кишинев: Штиинца, 1982. — 103 с. Гейдеман Т.С., Николаева Л.П. Амариллисовые флоры Молдавии // Изв. АН МССР. Сер. биол. и химич. наук. — 1973. — № 3. — C. 3–9. Гелюта В.П. Gyromitra slonevskii Heluta — новий вид дискоміцета (Pezizales) з Украї­ ни // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 1. — C. 83–85. Гелюта В.П., Вакаренко Л.П., Дубина Д.В. Нові знахідки Hydrocotyle vulgaris L. (Apiaceae Lindl.) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56, № 3. — С. 304–309. Гелюта В.П., Вакаренко Л.П., Дубина Д.В. Рослинність проектованого заказника «Озеро Любче» (Західне Полісся) // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 1. — С. 37–42. Гелюта В.П., Вакаренко Л.П., Дубина Д.В. та ін. Заказник «Любче». Природні умови, біорізноманітність, збереження та управління. — К.: 2001. — 222 с. Гелюта В.П., Висоцька О.П. Нові знахідки видів роду Mutinus Fr. (Phallaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 3. — С. 454–459.

Генова Л.Ф. Особенности сохранения уникальных фитоценозов и редких видов растений в Украинском государственном степном заповеднике // Пробл. охраны генофонда и управления экосистемами в заповедниках степной и пустынной зон. Тез. докл. всес. совещ. (21-25 мая 1984 г., Аскания-Нова). — М., 1984. — C. 88–90. Голицын С.В., Данилов В.И. Onobrychis radiata M. B. — новое кавказское растение во флоре Восточной Украины // Ботан. журн. — 1960. — 45, № 5. — С. 727–730. Голицын С.В., Данилов В.И. Hedysarum ucrainicum B. Kaschm. — эндем басcейна р. Айдар // Бюл. об-ва естествоиспытат. при Воронеж. гос. ун-те. — 1964. — 13. — С. 38–51. Голицын С.В., Доронин Ю.А., Матюшен­ ко В.В. Hedysarum cretaceum Fisch. в западной части его ареала // Изв. Воронеж. отд. Всесоюз. ботан. об-ва. — Воронеж, 1963. — С. 29–34. Голлербах М.М., Паламар-Мордвинцева Г.М. Харові водорості (Charophyta) // Визн. прісновод. водор. України. — Т. ІХ. — К.: Наук. думка. — 1991. — 196 с. Головкин Б.Н., Китаева Л.А., Немченко Э.П. Декоративные растения СССР. — М.: Мысль, 1986. — 320 с. Голубев В.Н. Редкие растительные сообщест­ва — трагакантники Южной Демерджи // Бюл. Никитск. ботан. сада. — 1988. — Вып. 65. — С. 5–13. Голубев В.Н. Новые для флоры Крыма виды цветковых растений // Ботан. журн. — 1991 а. — 76, № 10. — С. 1614–1616. Голубев В.Н. Новое местонахождение бересклета карликового (Euonymus nana Bieb.) в Крыму и вопрос о его экологофитоценотической природе // Бюл. Моск. об-ва испытат. природы. Отд. биол. — 1991 б. — 96, № 5. — С. 82–91. Голубев В.Н. Биологическая флора Крыма. 2-е изд. — Ялта: Изд-во ГНБС, 1996. — 86 с. Голубев В.Н., Ена А.В. Популяционноколичественный состав некоторых вечнозеленых реликтовых кустарников Южного берега Крыма // Бюл. Никитск. ботан. сада. — 1984. — Вып. 55. — С. 12–17. Голубев В.Н., Ена А.В., Сазонов А.В. О новых находках Anogramma leptophylla (Hemonitidaceae) в Крыму // Ботан. журн. — 1984. — 69, № 4. — С. 550–553. Голубев В.Н., Ена А.В., Сазонов А.В. Высшие сосудистые растения // Вопросы развития Крыма. — Симферополь: Таврия-плюс, 1999. — С. 81–116.

Голубев В.Н., Маслова И.И. Аннотированный каталог редких, исчезающих и эндемичных растений флоры Крыма, культивируемых в Никитском ботаническом саду. — Ялта, 1985. Голубев В.Н., Русина Г.В. Белоцветник летний (Leucojum aestivum L. Amaryllidaceae) в Крыму // Бюл. Никитск. ботан. сада. — 1985. — Вып. 56. — С. 9–13. Голубев В.Н., Сазонов А.В. Экологобиологическая структура скальнодубовых лесов заказника Аю-даг. — Ялта, 1989. — 234 с. — Деп. в ВИНИТИ 19.04.89, № 2795-89. Голубева И.В. Возрастная структура популяций земляничника мелкоплодного в заповеднике «Мыс Мартьян» // Структура растительности и биоэкология растений Крыма. — Ялта, 1982. Голубева И.В. Эколого-биологическая характеристика высокоможжевеловой формации горы Кошка // Тр. Никитск. ботан. сада. — 1984. — 94. — С. 56–66. Голубкова Н.С. Определитель лишайников средней полосы Европейской части СССР. — М.; — Л., 1966. Гончаренко В.І., Калинович Н.О., Степа­ нова А.В., Одінцов Є.О. Нові місцезростання видів флори заходу України // Мат-ли конф. молодих вчених ботаніків України «Актуальні проблеми ботаніки і екології» (Одеса, 26–29 вересня 2003 р.). — Одеса, 2003. — С. 49–51. Гончаренко І.В., Карпенко К.К. Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker.-Gawl.) Spreng.) на Сумщині // Ваналівщина. До 30-річчя біол. стаціонару Сумського педін-ту: Зб. наук. праць. — Суми, 1998. — С. 211–215. Горбач Н.В. Лишайники Белоруссии. Определитель. — Минск, 1973. Горбик В.П., Клоков В.М. Экологоценотические особенности произрастания альдрованды пузырчатой в Киевс­ ком водохранилище // Гидробиологические исследования пресных вод. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 76–78. Горєлова Л.Н., Альохін О.О. Рідкісні рослини Харківщины (Систематичний список рідкісних судиних рослин, питання їх охорони). — Харків, 1999. — 52 с. Горелова Л.Н., Алёхин А.А. Растительный покров Харьковщины: очерк растительности, вопросы охраны, аннотированный список сосудистых растений. — Харьков: Издат. центр Харьков. нац. ун-та им. В.Н. Каразина, 2002. — 231 с. Горова Т.Л. Макроміцети похідних ялинників Українських Карпат // Укр. ботан. журн. — 1980. — 37, № 1. — С. 44–50.

Григора І.М. Болота водозбору нижньої течії р. Стиру в межах Української РСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1958. — 39 с. Григора І.М. Еколого-фітоценотичні властивості Oxycoccus microcarpus Turz. ex Rupr. на Українському Поліссі // Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 6. — С. 24–26. Гринь Ф.О. Про минуле і сучасне лісових гайків на Нижньодніпровських пісках // Укр. ботан. журн. — 1954. — 11, № 1. — С. 45–54. Гринь Ф.О. Білик Г.П. Рослинність крейдяних відслонень // Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. — К.: Наук. думка, 1973. — С. 338–356. Гринь Ф.О., Клоков М.В. Новий вид мерингії з гранітів р. Південного Бугу // Ботан. журн. АН УРСР. — 1951. — 7, № 4. — С. 55–60. Гриценко В.В. Fritillaria ruthenica Wikstr. (Liliaceae) на Київському плато // Нау­ кова спадщина академіка М.М. Гришка. Мат-ли конф., присвячені пам’яті акаде­міка М.М. Гришка — видатного селек­ціонера, генетика, ботаніка та громадського дія­ ча. — Глухів: ГДПУ, 2005. — С. 56–58. Гусляков Н.Е. Дятлов С.Е., Ружицкая И.П. Современное состояние и прогноз изменения распределения гимноспер­ миума одесского в зоне влияния водохо­ зяйственного комплекса Дунай — Днепр // Мат-лы научн. конф. мол. уч. Одес. ун-та. Биол. — Одесса, 29 — 30 марта 1984. — С. 155–158. Гуцевич С.А. Гименомицеты основных древесных пород Крымского заповедника // Тр. Крымск. гос. зап-ка. — 1940. — 2. — С. 3–37. Данилик І.М. Поширення видів роду Carex L. секції Flavae (Carey) Christ у захід­ них регіонах України // Тез. допов. ІХ з’їзду УБТ. — К., 1992. — С. 13. Данилик І.М. Carex bicolor All. — рідкісний аркто-альпійський вид флори Карпат // Актуал. питан. ботан. і екол. Тез. допов. конф. мол. учених і спеціалістів. — К., 1993. — С. 35. Данилик І.М. Рід Carex L. (Cyperaceae) у флорі Львівщини (Україна) // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 1. — С. 49–54. Данилик І.М. Carex strigosa Huds. (Cyperaceae) — новий вид для флори України // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 2. — С. 277–279. Данылык И.Н. Распространение видов рода Eleocharis (Cyperaceae) в Украинских Карпатах // Ботан. журн. — 1995. — 80, № 10. — С. 55–58.

Данилик І.М. Стратегія популяцій видів ро­ ду Carex L. (Cyperaceae) у природних і антропогенних екосистемах Українських Карпат // Наук. вісник. Зб. наук.-техн. праць. — Львів: УкрДЛТУ, 2000. — Вип. 10.1. — С. 78–86. Данилик І.М., Андрієнко Т.Л. Нове знаход­ ження Carex obtusata Liljebl. (Cyperaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 4. — С. 542–544. Данилик І.М., Антосяк В.М. Carex davalliana Smith (Cyperaceae) — новий вид для флори високогір’я Українських Карпат // Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 3. — С. 275–278. Данилик І.М., Малиновський К.А. Рідкісні аркто-альпійські види роду Carex L. (Cyperaceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 2. — С. 168–174. Данилик І.М., Орлов О.O. Нові знахідки Eleocharis mamillata (Cyperaceae) на Правобережному Поліссі України // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 5. — С. 84–90. Данилик І.М., Панченко С.М. Carex brunnescens (Pers.) Poiret (Cyperaceae) — новий вид флори України // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 1. — С. 73–77. Данилик І.М., Соломаха В.А., Соломаха Т.Д., Цимбалюк З.М. Utricularia australis R. Br. (Lentibulariaceae) — новий вид для флори Прикарпаття // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 2. — С. 242–246. Дашко-Шпрингвальд Р.Д. До вивчення внутрішньовидового різноманіття та поширення Muscari botryoides (L.) Mill. на Закарпатті // Стійкий розвиток сільського господарства та збереження біорізноманіття: Мат-ли міжнар.-регіон. конф. (17-18 травня 1996 р., Ужгород). — Ужгород: Патент, 1996. — С. 50–52. Дашко-Шпрингвальд Р.Д. Біологоморфологічне і популяційне дослід­жен­ня видів роду Muscari (L.) Mill. (Hyacinthaceae Batsch) в Українських Карпатах // Автореф. дис. … канд. біол. наук. — К., 2000. — 20с. Декоративные травянистые СССР. Т. 1. — Л., 1977.

растения

Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — Ч. 1. — 448 с. Деревья и кустарники. Справочник / Отв. ред. Л.И. Рубцов. — К.: Наук. думка, 1974. Деркач О.М. Доповнення до флори Правобережного степу // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 6. — С. 84–86.

841

Деркач О.М. Ключові ботанічні території Миколаївщини: сучасний стан та проблеми збереження // Теорія і практика заповідної справи в Україні. Зб. наук. праць. — К., 2005 — С. 167–173. Деркач О.М. Рослини Миколаївщини у Світовому червоному списку // Зб. наук. праць VI Новорічних біол. читань. — Миколаїв: МДУ, 2006. — С. 63–66. Диденко С.Я. Хорология, онтогенез и возрастная структура ценопопуляций Galanthus plicatus (Amaryllidaceae) в Крыму // Ботан. журн. — 1999. — 84, № 7. — С. 64–71. Дідух Я.П. Сосновий ліс з участю вовчих ягід пахучих (Daphne cneorum L.) на півдні Волинського Полісся // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 2. — С. 242–244. Дідух Я.П. Біоморфологічна структура флори Ялтинського гірсько-лісового державного заповідника // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 5. — С. 470–475. Дидух Я.П. Эколого-ценотические особенности поведения некоторых реликтовых и редких видов в свете теории оттеснения реликтов // Ботан. журн. — 1988. — 73, № 12. — С. 1686-1698. Дидух Я.П. Растительный покров Горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана). — К.: Наук. думка, 1992. — 256 с. Дідух Я.П. Гірські бори (Erico-Pinetea Horvat 1959) України // Рослинність хвойних лісів України. Мат-ли роб. наради (Київ, листопад 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — С. 43–79. Дідух Я.П., Вакаренко Л.П. Екологоценотична характеристика Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernowa (Primulaceae), що зростає в Гірському Криму // Укр. ботан. журн. –1982. — 39, № 1. — С. 31–33. Дідух Я.П., Вакаренко Л.П. Флористичні та ценотичні особливості Тарханкутського півострова (Крим) // Укр. ботан. журн. — 1987. — 43, № 3. — С. 31–36. Дидух Я.П., Вакаренко Л.П., ШелягСосонко Ю.Р. Флористическая классификация хвойных лесов нижнего пояса растительности Горного Крыма // Ботан. журн. — 1986. — 71, № 3. — С. 281–291.

842

Дідух Я.П., Павлюк В.С. Ландшафтноекологічні особливості розподілу рослинних угруповань у карстових воронках Прутсько-Дністровського Лісостепу // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 4. — С. 495–503. Дідух Я.П., Ткаченко В.С., Генов А.П. Судинні рослини // Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — С. 232–248. Дідух Я.П., Ткаченко В.С., Плюта П.Г., Ко­ ротченко І.А., Фіцайло Т.В. Порівняльна оцінка фіторізноманітності заповідних степових екосистем України з метою оптимізації режимів їх охорони. — К.: 1998. — 75 с. Дидух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Карадагский государственный заповедник. Растительный мир. — К.: Наук. думка, 1982. — 152 с. Дмитрах Р.І. Еколого-популяційна характеристика популяцій Rhodiola rosea L. у Чорногірському масиві Українських Карпат // Укр. фітоценол. зб. — 1999. — Сер. А, № 1–2. — С. 231–232. Доброчаєва Д.М., М’якушко Т.Я., Сябряй С.В. Водяний горіх (рід Trapa L.) в басейні середньої частини р. Дніпра // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 1. — С. 87–90. Домбровская А.В. Lasallia rossica Dombr. — новый вид лишайника из Советского Сою­ за и его таксоны // Новости систем. низш. раст. — Л.: Наука, 1978. — 15. Донбас заповідний. Науково-інфор­ маційний довідник-атлас / Під заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. — Донецьк: ДФ ДІПКПК Мінекоресурсів України, 2003. — 160 с. Дохман Г.И. О находке Cymbaria borysthenica Pall. в Сальском округе вблизи Сало-Манычс­ кого водораздела // Изв. Гл. ботан. сада СССР. — 1930. — 29, № 5–6. — C. 543–549. Драпайло Н.М. Gentiana nivalis L. у флорі України // Акт. пробл. ботан. та екол. (мат-ли конф. молодих вчених-ботаніків України. 20-23 серпня 2001 р., смт. ЗнобНовгородське, Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський»). — Ніжин, 2001. — C. 34–35.

Дідух Я.П., Єременко Л.П., Куковиця Г.С., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Рослинність Лисої гори (Ів.-Франківська область) // Укр. ботан. журн. — 1982. — 39, № 5. — C. 88–92.

Дрогобыч Н.Е., Шаповал В.В. Распространение редких, исчезающих и эндемичных видов флоры цветковых в заповедной степи «Аскания-Нова». 2. Эндемичное ядро // Вісті біосфер. зап-ка «Асканія-Нова». — Асканія-Нова, 2004. — 6. — С. 6–13.

Дидух Я.П., Камелин Р.В., Куковица Г.С. Allium obliquum (Alliaceae) — новый вид для флоры Украины // Ботан. журн. — 1982. — 67, № 4. — С. 547–549.

Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Жмуд О.І. та ін. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — 459 с.

Дубовик О.М. Нарис флори Донецького Лісостепу. II Ендемічні та заміщуючі види // Укр. ботан. журн. — 1964. — 21, № 4. — С. 85–94. Дубовик О.Н. Новые виды рода Rosa L. флоры Донецкого кряжа и Северного Приазовья // Новости сист. высш. раст. — Л.: Наука, 1966. — С. 151–181. Дубовик О.Н. Новый род злаков (Psathyrostachys Nevski) для флоры УССР // Новости сист. высш. и низш. раст. 1975. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 121–123. Дубовик О.Н. Новые материалы к изучению рода Elytrigia Desv. // Новости сист. высш. и низш. раст. 1976. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 7–28. Дубовик О.М. До питання номенклатури Arum orientale M. Bieb. // Укр. ботан. журн. — 1981. — 38, №1. — С. 14–17. Дубовик О.М. Рід Stipa L. у КримськоНоворосійській провінції // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, №6. — С. 31–35. Дубовик О.Н. Род Centaurea (Asteraceae) Крымско-Новороссийской провинции и некоторых прилежащих регионов // Ботан. журн. — 1990. — 75, № 11. — С. 1573–1582. Дубовик О.Н. Новые материалы к изучению типовой секции рода Crambe (Brassicaceae) // Ботан. журн. — 1995. — 80, № 6. — С. 87–93. Дубовик О.М. Флорогенез КрымскоНовороссийской провинции / Под ред. В.В. Новосада. — К.: Фитон, 2005. — 180 с. Дубовик О.М., Крицкая Л.И. Новые материалы у изучению рода астрагал (Astragalus L.) на Украине // Новости сист. высш. и низш. раст., 1977. — К.: Наук. думка, 1978. — С. 126–139. Дубовик О.М., Крицька Л.І., Мороз І.І. Про поширення і походження деяких молочаїв підсекції Lutescentes Prokh. на Україні // V з’їзд Укр. ботан. тов-ва. — Ужгород, 1972 а. — С. 15. Дубовик О.М., Крицька Л.І., Мороз І.І. Нові відомості про види роду молочай (Euphor­ bia L.) у флорі України // Укр. ботан. журн. — 1972 б. — 29, 6. — С. 80–88. Дубовик О.М., Ткаченко В.С. Деякі нові та рідкісні рослини Південно-Східної Украї­ ни // Укр. ботан. журн. — 1967. — 24, № 3. — С. 50–54. Дубина Д.В. Поширення, екологія і фенологія Marsilea quadrifolia L. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1981. — 38, № 1. — С. 27–32. Дубына Д.В. Распространение, экология и ценология Trapa natans L. (Trapaceae)

на Украине // Ботан. журн. — 1982. — 67, № 5. — С. 659–667.

Сент-Луис: Миссурийский 1999. — 772 с.

Дубина Д.В. Вища водна рослинність // Рослинність України. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 412 с.

Егорова Т.В. Таксономический обзор рода Eleocharis R. Br. (Cyperaceae) флоры России // Новости систематики высших растений. — 2001. — 33. — С. 56–85.

Дубына Д.В., Мороз С.А. Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O. Kuntze) на Україні // Укр. ботан. журн. — 1977. — 37, № 4. — С. 398–402. Дубына Д.В., Протопопова В.В. Знахідка Pilularia globulifera L. в УРСР // Укр. ботан. журн. — 1982. — 38, № 6. — С. 56–59. Дубина Д.В., Семеніхіна К.А. Trapa natans L. на р. Десні // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 4. — С. 371–374. Дубына Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Плавни Причерноморья. — К.: Наук. думка, 1989. — 272 с. Дудка І.О. Колекція грибів Державного природознавчого музею НАНУ як джерело інформації про рідкісні та маловідомі види макроміцетів для включення їх до Червоної книги України // Пр. наук. тов-ва ім. Т. Шевченка. — 2008. — 23. — С. 48–62. Дудка І.О., Островська В.А. Знахідки Mutinus ravenelii (Berk. et M.A. Curtis) E. Fischer — рідкісного макроміцета, запропонованого до включення у нове видання Червоної книги України // Екологічний вісник. — 2006. — № 2. — С. 2–5. Европейский красный список животных и растений, находящихся под угрозой иcчезновения во всемирном масштабе. — Нью-Йорк: ООН, 1992. — 167 с. Евстегнеева И.К. Видовой состав и количественная характеристика эпифитов Cystoseira Ag. // Альгология. — 1993. — 3, № 4. — С. 52–57. Евстигнеева И.К. Пространственновременная морфодинамика Laurencia coronopus J. Ag. (Rhodophyta) в районе Севастопольской бухты (Крым, Черное море) // Альгология. — 2001 а. — 11, № 3. — С. 287–298. Евстигнеева И.К. Эколого-фито­цено­ тическая характеристика и запасы донной растительности бухты Планерская (Черное море) // Альгология. — 2001 б. — 11, № 4. — С. 423–432. Егорова Т.В. Система и конспект рода Eleocharis R. Br. (Cyperaceae) флоры СССР // Новости системат. высш. раст. — 1981. — 18. — С. 95–124. Егорова Т.В. Осоки (Carex L.) России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) / Отв. ред. А.Л. Тахтаджян. — СПб.: СПб. гос. хим.-фарм. акад.;

ботан.

сад,

Екофлора України. Т. І / Я.П. Дідух, П.Г. Плюта, В.В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я.П. Дідух. — К.: Фітосо­ціоцентр, 2000. — 284 c. Екофлора України. Т. 2 / Я.П. Дідух, Р.І. Бурда, С.М. Зиман та ін. / Відпов. ред. Я.П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 480 с. Екофлора України. Т. 3 / М.М. Федорончук, Я.П. Дідух та ін. / Відпов. ред. Я.П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 496 с. Екофлора України. Т. 5 / А.П. Ільїнська, Я.П. Дідух, Р.І. Бурда, І.А. Коротченко / Відпов. ред. Я.П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — 584 с. Еленкин А.А. К морфологии и анатомии редкого лишайника Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk., в святи с критическим обозрением других видов этого рода и положением его в системе // Изв. Император. ботан. cада Петра Великого. — 1916. — 16, № 2. Ена А.В. Популяционно-количественный состав и экологические особенности вечнозеленых реликтов дендрофлоры Крыма и проблемы их охраны: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1986 а. — 20 с. Ена А.В. Особенности пространственновозрастной структуры популяций некоторых вечнозеленых деревянистых растений Крыма // Флора и растительность Украины. — К.: Наук. думка, 1986 б. — С. 30–32. Ена А.В. Ретроспективный анализ причин вымирания Echinophora sibthorpiana Guss. в Крыму // Охорона генофонду рослин в Украї­ ні: Тези доп. наук. конф. (Кривий Ріг, травень 1994 р.). — Донецьк, 1994. — С. 86–87. Ена А.В. Некоторые итоги изучения прибрежной флоры Крыма // Крымский гос. агроун-т. Науч. тр. — Симферополь: Таврия, 1997. — С. 200–204. Ена А.В. Аннотированный чеклист эндемиков флоры Крыма // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 6. — С. 667–677.

Крыма, их оптимизация и охрана. — Вып. 12. — Симферополь: ТНУ, 2002. — С. 9–17. Ена А.В. Ботанико-географические комментарии к списку эндемиков флоры Крыма // Укр. ботан. журн. — 2003 а. — 60, № 3. — С. 255–264. Ена А.В. Новые страницы в изучении флоры Северо-Западного Закавказья // Укр. ботан. журн. — 2003 б. — 60, № 5. — С. 579–583. Єна А.В. Огляд новітніх флористичних знахідок в Криму // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 272–275. Ена А.В., Гаврилов А.А. Ломкоколосник (Psathyrostachys Nevski) — новый род для флоры Крыма // Природа. — Симферополь, 2002, № 3. — С. 15–17. Ена Ан.В., Ена Ал.В. Lepidium turczaninowii Lipsky — узкий эндемик флоры Крыма // Бюл. Гл. ботан. сада. — 2001 а. — Вып. 182. — С. 57–64. Ена Ан.В., Ена Ал.В. Генезис и динамика метапопуляции Silene jailensis N.I. Rubtzov (Caryophyllaceae) — реликтового эндемика флоры Крыма // Укр. ботан. журн. — 2001 б. — 58, № 1. — С. 27–35. Ена А.В., Ковтун С.В., Мрук Ю.Н. и др. Находки крупных популяций весенних эфемероидов в степном Крыму // Ак­ туальні питання збереження і відновлення степових екосистем: Мат-ли міжнар. наук. конф., присв. 100-річчю заповідання асканійського степу. — Асканія-Нова, 1998. — С. 174–176. Ена Ан.В., Свирин С.А. Находка второй популяции кендыря крымского — локального эндемика флоры Крыма // Природа. — Симферополь, 2008, № 3-4. — С. 37. Ена Ан.В., Терещенко А.В. Кендырь сарматс­ кий. К. Крымский // Природа. –Симферополь, 1997, № 3-4. — С. 34. Еременко Т.И. Макрофитобентос // Биология северо-западной части Черного моря. — Киев, 1967. — С. 126–146. Ефремов А.П., Антосяк В.М. О находке сос­ сюреи Порциуса (Saussurea porcii Degen) в Украинских Карпатах // Биол. науки. — 1987. — № 11. — С. 101–102.

Ена А.В. О двух узких эндемиках флоры Крыма из окрестностей г. Феодосия // Тр. Никитск. ботан. сада. — 2001. — 120. — С. 86–92.

Жижин М.П., Загульський М.М., Кагало О.О. Поширення та охорона рiдкiсних видiв у Вороняках (Волино-Подiлля УРСР) // Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 6. — С. 73–77.

Ена А.В. Созологическая квалификация эндемиков флоры Крыма // Экосистемы

Жижин Н.П., Кагало А.А. Структура популяций и особенности охраны берëзы

843

низкой (Betula humilis Schrank.) в заповеднике «Расточье» // Популяционные исследования в заповедниках. — М., 1989. — С. 88–103.

Загульський М. Поширення та охорона Dactylorhiza sambucina (L.) Soó (Orchidaceae) в Україні // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біол. — 2001 б. — Вип. 27. — С. 70–77.

Жижин М.П., Кагало О.О., Шеляг-Сосо­н­ ко Ю.Р. Стан і перспективи охорони ценопопуляцій Crambe tataria Sebeók на Опіллі (УРСР) // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 6. — С. 77–83.

Загульський М.М. Corallorhiza trifida Châtel. (Orchidacaea Juss.) у західних регіонах України // Укр. ботан. журн. — 2001 в. — 58, № 1. — С. 67–73.

Журавель Н.М. Сучасний стан популяцій Paeonia tenuifolia L. та Paeonia daurica Andr. в Україні та їх охорона // Вісн. Нац. природн. музею НАН України. — К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного, «Фітон», 2004. — С. 224-235. Заверуха Б.В. Береза темная с Кременецких гор // Природа. — 1960. — № 2. — С. 106–107.

Загульський М.М., Чорней I.I. Нове місце­ знаходження Nigritella nigra (L.) Reichenb. (Orchidaceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1993. — 50, № 2. — С. 125–129.

Заверуха Б.В. Нові та рідкісні види берез української флори // Укр. ботан. журн. — 1964. — 21, № 5. — С. 78–86.

Загульський М.М., Чорней І.І. Gentiana urticulosa L. (Gentianaceae Juss.) в Українсь­ ких Карпатах // Укр. ботан. журн. — 2003. — 61, № 2. — С. 79–83.

Заверуха Б.В. Збереження генофонду рідкісних рослин на Волино-Подільській височині // Укр. ботан. журн. — 1976. — 33, №3. — С. 279–283.

Зайко Л.Н. Солодка голая // Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР / Под ред. А.И. Толмачева. — М., 1980. — С. 301–302.

Заверуха Б.В. Новий локалітет рідкісної для Радянського Союзу формації Festuceta pallens з Подільської височини // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 1. — С. 42–45.

Заповідні скарби Сумщини / Під заг. ред. Т.Л. Анд­рієнко. — Суми: Джерело, 2001. — 280 с.

Заверуха Б.В. Allium pervestitum Klok. — новий для флори Волино-Поділля вид // Укр. ботан. журн. — 1983. — 40, № 3. — С. 19–21. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. — К.: Наук. думка, 1985. — 192 с. Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопо­ пова В.В. Охраняемые растения Украины. — К.: Наук. думка, 1983. — 176 с. Заверуха Б.В., Дідух Я.П., Любінська Л.Г. Реліктовий вид Allium obliquum L. на Украї­ ні // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 6. — С. 61–62. Загульський М.М. Созологічна характеристика родини Орхідних західних регіонів України // Біотичні ресурси Розточчя і Зов­ нішніх Карпат та їх антропогенні зміни. — Вісн. Львів. ун-ту. — Сер. біол. — Львів: Світ, 1991. — Вип. 21. — С. 226. Загульський М.М. Хорологія, структура популяцій та охорона орхідних (Orchidaceae Juss.) західних регіонів України: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — К., 1994. — 26 с. Загульський М.М. Поширення та созологічна характеристика орхідних (Orchidaceae Juss.) Українcького Розточчя // Пр. наук. тов-ва ім. Т. Шевченка. Екологія. — 2001 а. — 1. — С. 226–236.

844

Загульський М.М. Orchis purpurea Huds (Orchidaceae) у Західних регіонах Украї­ ни // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 4. — С. 386–391.

Заповідні перлини Хмельниччини / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. — Хмельницький, 2006. — 230 с. Зелена книга України. Ліси / Ю.Р. ШелягСосонко, П.М. Устименко, С.Ю. Попович, Л.П. Вакаренко. — К.: Наук. думка, 2002. — 253 с. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко — К.: Наук. думка, 1987. — 216 с. Зеленчук А.Т. Особенности семенного размножения и возобновления Carlina onopordifolia (Asteraceae) в условиях Западной Подолии // Ботан. журн. — 1985. — 70, № 4. — С. 500–507. Зеленчук А.Т. Биоморфологические особенности Carlina onopordifolia Bess., ее интродукция и охрана // Бюл. Главн. ботан. сада АН СССР. — 1986. — Вып. 142. — С. 69–74. Зеров Д.К. Печіночники Криму // Укр. ботан. журн. — 1958. — 15, № 1. — С. 78–87. Зеров Д.К. Флора печіночних і сфагнових мохів України. — К.: Наук. думка, 1964. — 356 с. Зеров Д.К. Рід Cololejeunea Spruce в Ук­ раїнських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 1. — С. 104–105.

Зеров Д.К., Партика Л.Я. Рід Clevea Lindb. в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1972. — 29, № 3. — С. 376–377. Зеров Д.К., Партика Л.Я. Нові та рідкісні види мохоподібних у флорі Українських Карпат // Укр. ботан. журн. — 1973. — 30, № 4. — С. 521–523. Зеров Д.К., Партика Л.Я. Мохоподібні Ук­раїнських Карпат. — К.: Наук. думка, 1975. — 231 с. Зерова М.Я. Новий зморшок з цілинного степу (Morchella steppicola Zerova sp. nov.) // Ботан. журн. АН УРСР. — 1941. — 2, № 1. — С. 156–157. Зерова М.Я. Наземні гриби цілинних степів Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1956. — 13, № 2. — С. 68–78. Зерова М.Я. Нові та маловідомі види агарикових грибів в УРСР // Укр. ботан. журн. — 1959. — 16, № 2. — С. 75–82. Зерова М.Я. До флори агарикових грибiв Криму // Укр. ботан. журн. — 1962. — 19, № 5. — С. 94–101. Зерова М.Я., Радзієвський Г.Г., Шевченко С.В. Визначник грибів України. Т. 5, кн. 1. — К.: Наук. думка, 1972. — 240 с. Зерова М.Я., Сосін П.Є., Роженко Г.Л. Визнач­ ник грибів України. Т. 5, кн. 2. — К.: Наук. думка, 1979. — 564 с. Зерова М.Я., Яценко М.П. Morchella crassipes (Vent. ex Fr.) Pers. ех Fr. у флорі грибів Украї­ни // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 6. — С. 762–764. Зиман С.М. Новий для флори України вид — первоцвіт борошнистий (Primula farinosa L.) // Укр. ботан. журн. — 1964. — 21, № 3. — С. 91–92. Зиман С.Н. Жизненные формы и биология степных растений Донбасса. — К.: Наук. думка, 1976. — 192 с. Зиман С.М. Бiоморфологiчний аналiз роду Anemone L. // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 2. — С. 113–121. Зиман С.Н. Морфология и филогения семейства лютиковых. — К.: Наук. думка, 1985. — 248 с. Зиман С.М., Вайнагій І.В. Екологогеографічні та фітоценотичні особливості рідкісних видів Primula farinosa L. й Gentiana verna L. // Укр. ботан. журн. — 1991. — 48, № 5. — С. 99–101. Зинова А.Д. Определитель зеленых, бурых и красных водорослей южных морей СССР. — М.-Л.: Наука, 1967. — 400 с. Злаки Украины (Анатомо-морфо­логи­ ческий, карио-систематический и эко­

лого-фитоценотический обзор) / Прокудин Ю.Н., Вовк А.Г., Петрова О.А. и др. — К.: Наук. думка, 1977. — 518 с.

ние популяций Triticum boeoticum Boiss. (Poaceae) в Крыму // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 1. — С. 56–65.

Зоз І.Г. Релікти водяної рослинності України та Європейської частини РСФРР // Віс­ ник природознавства. — Харків, 1931. — № 1–2. — С. 16–45.

Iсiков В.П., Євмененко О.Ф. Дереворуйнiвнi гриби в Ялтинському гiрсько-лiсовому заповiднику // Укр. ботан. журн. — 1991. — 48, № 5. — С. 19–23.

Зоз І.Г., Клоков М.В. Нотатки про українську Tulipa biebersteiniana s. amp. Попереднє повідомлення // Харків. держ. ун-т. Тр. наук.-досл. ін-ту ботаніки. — 1935. — 1. — С. 61–74.

Кагало О.О. Фітосозологічна характеристика болотного масиву у верхів’ї р. Західний Буг // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 1. — С. 80–84.

Зуб Л.М., Карпова Г.О. Рідкісні види водяних рослин та умови їх збереження у Шацькому національному природному парку // Шацький національний природний парк. Наук. дослідж. 1994-2004. — Світязь, 2004. — С. 70–71.

Кагало О.О., Сичак Н.М. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин Львівської області (Україна), які потребують охорони // Наук. основи збереження біотичного різноманіття. — 2002. — Вип. 4. — С. 47–58.

Иванов В., Кочербокова Н. Красящие свойст­ ва солодки // Ботан. журн. — 1956. — 41, № 10. — С. 1486–1488. Івашин Д.С. До біології та екології Adonis vernalis L. // Укр. ботан. журн. — 1962. — 19, № 4. — С. 84–90. Івашин Д.С., Чуприна Т.Т., Хархота Г.І. Stipa anomala P. Smirn. в Донбасі // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 2. — С. 214–216. Івченко І.С. Сучасний стан охорони рідкісних та зникаючих видів дендрофлори України // Укр. ботан. журн. — 1983. — 15, № 3. — С. 81–86. Игошина К.Н. Дополнения к флоре Закарпатской области УССР // Ботан. мат-лы гербария Ботан. ин-та АН СССР. — 1955. — 17. — С. 461–517. Илларионова Н.Б. Ключ к определению васильков (Centaurea L.) дикорастущих в Крыму // Тр. Никит. ботан. сада. — 1961. — 35. — С. 257–262. Ильин М.М. Секція Phalolepis Cass. рода Centaurea L. в пределах европейской части СССР // Изв. Гл. ботан. сада. — 1927. — 26, вып. 1. — С. 1–8. Ільїнська А.П. Цитотаксономічний аналіз представників секції Odontarrhena (C.A. Mey.) Koch роду Alyssum L. флори України // Укр. ботан. журн. — 1987. — 43, № 3. — С. 19–23. Ільїнська А.П. Типіфікація видів судинних рослин, описанних з території України: родина Brassicaceae (роди Erysimum L. – Turritis L.) // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 3. — С. 259–267. Ісіков В.П. Ксилотрофні макроміцети Криму // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 4. — С. 447–463. Исиков В.П., Гелюта В.П., Попкова Л.Л. и др. Распространение и современное состоя­

Калугина-Гутник А.А. Фитобентос Черного моря. — К.: Наук. думка, 1975. — 248 с. Калугина-Гутник А.А. Водорослимакрофиты // Флора и фауна заповедников. Водоросли, грибы, мохообразные Карадагского заповедника. — М.: Наука, 1992. — С. 19–35. Калугина-Гутник А.А., Евстигнеева И.К. Многолетняя динамика видового состава и структуры фитоценозов Филлофорного поля Зернова // Экология моря. — 1993. — Вып. 43. — С. 90–97. Каменских Л.Н., Миронова Л.П. Конспект флоры высших сосудистых растений Карадагского природного заповедника НАН Украины (Крым) // Карадаг. История, геология, ботаника, зоология (Сб. науч. тр., посвящ. 90-летию Карадаг. науч. станции им. Т.И. Вяземского и 25-летию Карадаг. природн. зап-ка). Книга 1. — Симферополь: Сонат, 2004. — С. 161–249. Кардаш Я.В. Про охорону рідкісних та ендемічних видів флори високогір’я Свидовця в Українських Карпатах // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Біол. — Вип. 21. Біотичні ресурси Розточчя і Зовнішніх Карпат та їх антропогенні зміни. — Львів, 1991. — С. 37–41. Карпатські сторінки «Червоної книги Украї­ ни» / Ред. В.Г. Собко. — К. 2002. — 195 с. Карпенко К.К. Нові та рідкісні для Украї­ ни види макроміцетів із північно-східної частини Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 2. — C. 34–35. Каталог растений Донецкого ботанического сада. Справочное пособие / Под ред. Е.Н. Кондратюка. — К.: Наук. думка, 1988. — 528 с. Каталог растений Криворожского ботанического сада. Справочное пособие / Под ред. А.Т. Гревцовой. — К.: Фитосоциоцентр, 2000. — 164 с.

Каталог растений Ценрального ботанического сада им. Н.Н. Гришко: справ. Пособие / Под ред. Н.А. Кохно — К.: Наук. думка, 1997. — 437 с. Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд / Під наук. ред. д.б.н. С.Ю. Поповича. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 276 с. Каталог редких, исчезающих и унич­ тожаемых растений флоры Крыма, рекомендуемых для заповедной охра­ ны. — Ялта, 1975. — 20 с. Келарев В.С. Съедобные и ядовитые грибы Крыма и юга Украины. — Симферополь: Таврия, 1997. — 144 с. Кіш Р., Андрик Є., Мірутенко В. Біотопи Natura 2000 на Закарпатській низовині. — Ужгород: Мистецька лінія, 2006. — 64 с. Кіш Р.Я., Данилик І.М., Проць Б.Г. Нові знахідки рідкісних видів судинних рослин на Притисянській низовині (Закарпаття, Україна) // Наук. вісник. Ужгород. нац. унту. — 2005. — Серія: Біологія. — Вип. 16. — С. 22–26. Кияк В.Г. Угруповання за участю Oreochloa disticha (Wulf.) Link на Туркулi (Українськi Карпати) пiд загрозою // Мат-ли X з’їзду Укр. ботан. тов-ва. — Київ–Полтава, 1997. — С. 201. Кияк В.Г. Структура і динаміка популяцій Leontopodium alpinum Cass. в Українських Карпатах. Загроза зникнення // Наук. віс­ ник: Дослідження, охорона та збагачення біорізноманіття / Зб. наук.-техн. праць. — Львів: УкрДЛТУ. — 1999. — Вип. 9.9. — С. 194–201. Кияк В. Особливості структури й життє­ здатності малих популяцій рідкісних та ендемічних видів рослин високогір’я Карпат // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біол. — 2002, вип. 29. — С. 93–101. Кияк В.Г., Речевська Н.Я. Стратегія малочисельних популяцій // Стратегія популяцій рослин у природних і антропогеннозмінених екосистемах Карпат / Ред. М.А. Голубець й Й.В. Царик. — Львів: Євросвіт, 2001. — С. 93–103. Клеопов Ю.Д. Ботаніко-географічні етюди. 1. Про нові знахідки Euonymus nana M.B. і Coronilla elegans Panč в УРСР // Журн. Ін-ту ботан. АН УРСР. — 1938. — 17 (25). — С. 135–165. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственних лесов Европейской части СССР. — К.: Наук. думка, 1990. — 350 с. Клеопов Ю.Д., Гринь Ф.О. Про умови росту та історію Euonymus nana M.B. в Понтійсь­

845

кій області // Вісник Київськ. ботан. саду. — 1933. — Вип. 16. — С. 103–115. Клімов О.В., Вовк О.Г., Філатова О.В. та ін. Природно-заповідний фонд Харківської області. — Харків: Райдер, 2005. — 304 с. Клімук Ю.В., Міскевич У.Д., Якушенко Д.М. та ін. Природний заповідник «Ґорґани». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 400 с. Клоков В.М., Дяченко Т.М. Повторна знахідка Marsilea quadrifolia в пониззі річки Дунаю // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 2. — С. 74–75. Клоков В.М., Карпова Г.А. Применение методов школы Браун-Бланке для классификации сообществ болотноцветника щитолистного Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) O. Kuntze на Украине // Ботан. журн. — 1988. — 73, № 6. — С. 845–849. Клоков М.В. Аналіз групи перлових волошок (Centaurea margaritacea Ten. Sensu amplo) // Тр. Ін-ту ботан. Харків. держ унту. — 1935. — 1. — С. 78–105.

Кожура М.Г., Шапошнiкова Л.А. Galanthus elwesii Hook. — новий вид підсніжника для півдня України // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 5. — С. 115–117.

Кобів Ю.Й. Популяційно-онтогенетичні показники, біологія та охорона Pedicularis oederi Vahl (Scrophulariaceae) у Чорногорі // Наук. вісник Укр. держ. лісотех. ун-ту. — 2000. — 10.3. — С. 217–226.

Козій Г.В. Ліннея північна (Linnaea borealis L.) в Радянських Карпатах // Наук. зап. Природознав. музею АН УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1954. — 3. — С. 21–23.

Кобів Ю. Популяції видів Cortusa matthioli L., Pedicularis oederi Vahl i Swertia perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk. // Внутрішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів рослин Українських Карпат. — Львів: Пол­ лі, 2004 а. — С. 78–87. Кобів Ю. Популяції видів Sempervivum montanum L. i Ligularia sibirica (L.) Cass. // Внутрішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів рослин Українських Карпат. — Львів: Пол­ лі, 2004 б. — С. 149–151.

Клоков М.В. Четвертий вид роду Syrenia Andrz. // Тр. Ін-та ботан. Харк. ун-ту. — 1936. — 1. — С. 107–112.

Кобiв Ю.Й., Нестерук Ю.Й. Унiкальна популяцiя Callianthemum coriandrifolium Reichenb. (Ranunculaceae) у Чорногорi (Українськi Карпати) // Укр. ботан. журн. — 1996. — 53, № 3. — С. 218–223.

Клоков М.В. Нові матеріали до пізнання української флори // Ботан. журн. — 1948. — 5, № 1. — С. 26–31.

Коваленко А.Е. Цезарев гриб — Amanita caesarea (Fr.) Guel. в СССР // Нов. систем. низш. раст. — 1979. — 16. — С. 72–74.

Клоков М.В. О некоторых украинских астрагалах // Ботан. мат-лы Гербария БИН им. В.Л. Комарова АН СССР. — М.–Л., 1953. — 15. — С. 150–154.

Коваленко А.Е. Определитель грибов СССР. Порядок Hygrophorales. — Л.: Наука, 1989. — 176 с.

Клоков М.В. Новые виды рода Onosma L. // Ботан. мат-лы Гербария БИН им. В.Л. Комарова АН СССР. — М. — Л., 1953. — 15. — С. 229–239. Клоков М.В. Новые украинские мотыльковые // Ботан. мат-лы Гербария БИН им. В.Л. Комарова АН СССР. — 1961. — 21. — С. 238. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Новости сист. высш. и низш. раст. 1980. — К.: Наук. думка, 1981. — С. 90–150. Клоков М.В., Зоз І.Г. Про родову самостійність Cymbaria borysthenica Pall. // Уч. зап. Харк. ун-ту. — 1935. — 2–3. — С. 141–148.

846

Клоков М.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украины // Новости сист. высш. и низш. раст. 1975. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 7–92.

Коваль Е.З. Цiкавi мiкологiчнi знахiдки у Кримському заповiдно-мисливському господарствi // Укр. ботан. журн. — 1962. — 19, № 2. — С. 86–87. Ковальчук С.І., Кльоц О.М. Знахідки Euonymus nana Bieb. на Поділлі (Хмельницька область) // Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 4. — С. 69–71. Ковальчук С.І., Кльоц О.М. Scopolia carnioica Jacq. у Придністров’ї (Хмельницька обл.) // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 5. — С. 88–92. Ковтун І.В. Carex alba Scop. (Cyperaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 1. — С. 55–61.

Клоков М., Котов М., Лавренко Є. Опис деяких нових видів з України // Укр. ботан. журн. — 1926, № 3. — С. 243–252.

Ковтун І., Гончаренко І. Нове місцезнаход­ ження рідкісного для України виду Carex alba Scop. // Акт. пробл. ботаніки та екології: Мат-ли конф. молод. Уч. — Ніжин, 2001. — С. 37–38.

Клоков М.В., Краснова А.Н., Ткаченко В.С. Новый вид норичника с приазовских гранитов и условия его произрастания // Новости сист. высш. и низш. раст. 1979. — К.: Наук. думка, 1981. — С. 80–86.

Кожура М.Г. Насіннєве поновлення підсніжника ельвезії (Galanthus elwesii Hook.) в різних умовах зростання // V з’їзд Укр. ботан. тов-ва. — Уж­ город, 1972. — С. 19.

Коломійчук В.П. Рідкісні види судинних рослин Азово-Сиваського національного природного парку // Вісті біосферн. зап-ка «Асканія-Нова». — 2002. — № 4. — С. 37–44. Коломийчук В.П. Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski в Северном Приазовье // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту: Зб. наук. статей. Біол. науки. — Запоріжжя: ЗДУ. — 2005. — № 2. — С. 35–36. Коломійчук В.П., Подорожний С.М., Пюр­ ко О.Є. Рідкісні види судинних рослин Запорізької області // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка / Відповід. ред. М.Ф. Бойко. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 282–286. Комендар В.І. Ефемероїди Карпат та їх охорона // Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів у західних областях УРСР. — Львів, 1974. Комендар В.І., Грицак М.А., Неймет І.І., Стойка І.В. Про поширення та біологічні особливості Erythronium dens-canis L. в Закарпатті // Укр. ботан. журн. — 1976. — 33, № 2. — С. 129–131. Комендар В.И., Неймет И.И. К изучению эфемероидов Украинских Карпат // Ботан. журн. — 1980. — 65, № 2. — С. 240–249. Комендар В.І., Скунць П.М., Гнатюк М.Ю. Зелені перлини Карпат. — Ужгород, 1985. Комендар В.И., Фодор С.С. Водные папоротники в Закарпатье // Карпатские заповедники. — Ужгород: Карпаты, 1966. — С. 119–122. Комендар В.И., Фодор С.С. О водной растительности среднего течения реки Тисы и ее приток // Tiscia. — 1980. — 15. — Р. 53–59. Кондратюк Є.М. Дикоростучі хвойні України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — 120 с. Кондратюк Є.М., Бурда Р.І. Флора Донбасу як об'єкт охорони // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1979. — Вип. 15. — С. 36–42. Кондратюк Є.М., Бурда Р.І. Заповідна охорона флори Донбасу // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1980. — Вип. 17. — С. 34–41. Кондратюк Є.М., Бурда Р.І. Стан і перспективи охорони видів флори Донбасу, за-

несених до «Червоної книги Української РСР» // Укр. ботан. журн. — 1981. — 38, № 5. — С. 1–7, 23. Кондратюк Є.М., Бурда Р.І. Охорона рослин на Південному Сході України // Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 3. — С. 23–27. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В.М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. — К.: Наук. думка, 1985. — 272 с. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Чуприна Т.Т., Хомяков М.Т. Луганский государственный заповедник. Растительный мир. — К.: Наук. думка, 1988. — 187 с. Кондратюк Е.Н., Гумеч В.С., Кусков А.Е. «Скифский корень» с Азовского моря и перспективы его освоения в культуре. — Донецк, 1985. — 2 с. (буклет). Кондратюк Е.Н., Остапко В.М. Редкие, эндемичные и реликтовые растения юговостока Украины в природе и культуре. — К.: Наук. думка, 1990. — 152 с. Кондратюк Е.Н., Тарабрин В.П., Ба­ кланов В.И., Бурда Р.И., Хархота А.И. Промышленная ботаника. — К.: Наук. думка, 1980. — 260 с. Кондратюк Е.Н., Чуприна Т.Т. Ковыльные степи Донбасса. — К.: Наук. думка, 1992. — 172 c. Кондратюк С.Я., Макарова И.И., Окснер А.Н., Ходосовцев А.Е. Определитель лишайников России. Вып. 9. Фусцидеевые, Телосхистовые / Ред. Андреев М.П., Ромс Е.Г. — СПб.: Наука, 2004. — 339 с. Коніщук В.В. Рідкісні види рослин Черемського природного заповідника // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 3. — С. 264–272. Коніщук В.В. Нові місцезнаходження рідкісних рослин у Черемському природному заповіднику // Заповідна справа в Украї­ ні. — Канів, 2004. — С. 18–23. Конопля О.М., Ісаєва Р.Я., Конопля М.І., Остапко В.М. Рідкісні й зникаючі рослини Луганської області. — Донецьк: УкрНТЕК, 2003. — 241 с. Копачевская Е.Г. Лихенофлора Крыма и ее анализ. — К.: Наук. думка, 1986. — 296 с. Корецький П.М. Нагрунтові макроміцети ботанічного саду ім. О.В. Фоміна Нац. унту ім. Т.Г. Шевченка // Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 1. — С. 21–31. Корженевский В.В., Багрикова Н.А., Рыфф Л.Э., Бондарева Л.В. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды и проблемы их охраны в Севастополе (Крым) // Тр. Никит. ботан. сада. — 2004. — 123. — С. 196–210.

Корженевский В.В., Ена Ан.В., Костин С.Ю. Концепция Красной книги Крыма // Вопросы развития Крыма. Научн.-практ. дискусс.-аналит. сб. Вып. 13. Мат-лы к Красной книге Крыма / Сост.: В.В. Корженевс­ кий, Ан.В. Ена, С.Ю. Костин. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — С. 15–27. Корженевский В.В., Клюкин А.А. Класс Asplenietea trichomanis на территории Крыма // Бюл. Никит. ботан. сада. — 1989. — Вып. 70. — С. 19–21. Корженевский В.В., Рыфф Л.Э. О новых синтаксонах и объеме класса Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — 2002. — 4. — С. 20–29. Коротченко І.А. Рідкісні види флори степів південної частини Лівобережного Лісостепу України // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Темат. зб. Ін-ту екології Карпат НАН України. — Вип. 3: — Львів: Ліга-Прес, 2001. — С. 26–36. Коршиков О.А. Пiдклас Протококові (Protococcineae). Вакуольні (Vacuolales) та Протококові (Protococcales). — К.: Вид-во АН УРСР, 1953. — 440 с. Косець М.І. Систематика, географічне поширення і історія Sorbus torminalis (L.) Crantz на фоні загального розвитку роду Sorbus // Ботан. журн. АН УССР. — 1941. — 2, № 1. — С. 3–50. Костіков І.Ю., Романенко П.О., Демчен­ ко Е.М. та ін. Водорості грунтів України (Історія та методи дослідження, система, конспект флори). — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 300 с. Костикова Л.Е., Литвинова В.М., Скорик Л.В. Cиcтематичеcкий список водорослей Днеп­ра и водохранилищ днепровского каскада // Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ / Ред. Н.В. Кондратьева. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 129–185. Косых В.М. Крупноплодные боярышники Крыма // Сб. науч. трудов. — М.: Колос, 1964. — 37. — С. 414–420. Косых В.М. К познанию дикорастущих боярышников Крыма // Бюл. ботан. сада. — 1965. — Вып. 57. — С. 77–82. Косых В.М. Численность и структура популяций некоторых редких и исчезающих видов флоры Крыма // Тр. Гос. Никитского ботан. сада. — Ялта, 1978. — 74. — С. 85–90. Косых В.М. Итоги изучения популяционноколичественного состава редких и исчезающих видов флоры Крыма // Биоэкология растений и фитоценозов Крыма. — Ялта, 1978.

Косых В.М. Итоги изучения популяционноколичественного состава редких и исче­ заю­щих растений Горного Крыма // Эколого-биологическая и фитоценотическая структура растительности Крыма. — Ялта, 1986. Косых В.М., Голубев В.Н. Современное сос­ тояние популяций редких, исчезающих и эндемичных растений Горного Крыма / ГНБС. — Ялта, 1983. –119 с. — Деп. в ВИНИТИ 14.04.83, № 3360-83 Деп. Косых В.Н., Усачева О.Г. Современное состояние популяций эндемичных видов на южном макросклоне Крымских гор и меры их охраны // Эколого-биологическая и фитоценотическая структура растительности Крыма. — Ялта, 1986. Котенко Т.И., Уманец .Ю., Селюнина З.В. Природный комплекс Казачье-Лагерской арены Нижнеднепровских песков и проблемы его сохранения // Заповідна справа в Україні. — 1999. — 5, вип. 1. — С. 61–72. Котов М.И. Редкие, эндемичные и исчезающие виды растений УССР и необходимость их охраны // Охрана природы и заповедное дело в СССР. — 1962. — № 7. — С. 50–53. Коцеруба В.В. Цитогенетическая особенность Zingeria biebersteiniana // Цитология. — 2001. — 43, № 2. — С. 178–181. Крайнюк Е.С. Редкие виды высших растений в заповеднике «Мыс Мартьян» // Бюл. Гос. Никит. ботан. сада. — 1988. — Вып. 67. Красная книга Брянской области. Растения. Грибы. — Брянск: ЗАО Изд-во «Читайгород», 2004. — 272 с. Красная книга Республики Беларусь. — Минск: Беларуская Энциклапедия имени Петряся Бровки, 2005. — 456 с. Красная книга Ростовской области. — Ростов-на-Дону: Малыш, 2004. — 364 с. Красная книга РСФСР. Растения. — М.: Росагропромиздат, 1988. — 590 с. Красная книга СССР. Дикорастущие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране. — Л., 1975. — 204 c. Красная книга СССР. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений. Т. 2 / Главн. ред. коллегия: А.М. Бородин, А.Г. Банников, В.Е. Соколов и др. — Изд. 2-е перераб. и доп. — М.: Лесн. пром-сть, 1984. — 480 с. Краснова А.М. Нові види ліщиць з України та Жигулів // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 1. — С. 92–98.

847

Краснова А.Н. К систематике Typha L. подсекции Rohrbachia Kronf. ex Riedl. (Typhaceae) // Укр. ботан. журн. — 2002. — 58, № 6. — С. 702–706.

кий заповедник). К таксономии сообществ Narcissus angustifolius Curt. // Редкол. Журн. «Биол. науки». — Ужгород, 1987. — С. 1–18. — Деп. в ВИНИТИ 30.10.1987, № 8112-В87.

Краснова А.М., Кузьмичов А.І. Стан охорони рідкісних та ендемічних видів рослин заповідника «Асканія-Нова» // Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 3. — С. 77–80.

Кричфалуший В.В., Комендар В.И. Биоэко­ логия редких видов растений на при­мере Карпат. — Львов: Свит, 1990. — 158 с.

Крицька Л.І. Нові види астрагалу на Україні, близькі до Astragalus macropus Bunge // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 4. — С. 455–462. Крицкая Л.И. Критические заметки к Флоре Правобережной Злаковой степи // Актуал. вопр. современ. ботан. — К.: Наук. думка. — 1976. — С. 70–78. Крицька Л.І., Деркач О.М. Сучасний стан популяцій видів ряду Margaritaceae Klok. (Centaurea L.) // Укр. ботан. журн. — 1991. — 48, № 3. — С. 78–81. Крицкая Л.И, Новосад В.В. Флоросозологические особенности степных флор региона Западного Причерноморья в связи с вопросами оптимизации его природнозаповедной сети // Вісник Нац. наук.природн. музею НАН України. — Сер. Ботан. — 2001. — С. 147–188. Крицька Л.І., Новосад В.В. Ендемічне ядро флори Середнього Придністров’я та його генезисні зв’язки // Вісник Нац. наук.природн. музею НАН України. — Сер. Ботан. — 2003 — 2004 а. — С. 81–102. Крицька Л.І., Новосад В.В. Ендемізм флори Середнього Придністров’я / Степові і галофітні екосистеми України. Зб. статей до 100-річчя д.б.н., проф. Г.І. Білика / Ін-т ботаніки НАНУ. — К., 2004 б. — С. 179–196. — Укр. — Деп. в ДНТБ України. 17.05.04, № 24 — Ук 2004. Крічфалушій В.В. Дельфіній східнокарпатсь­ кий (Delphinium nacladense Zapał.) — забутий вид флори Закарпаття // Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат: Мат-ли міжнарод. наук.-практ. конф., присвяч. 10-річчю створення НПП «Синевир» (24-27 червня 1999 р., Синевир, Україна). — Синевир, 1999. — С. 118–119. Крічфалушій В.В., Будніков Г.Б., Мигаль А.В. Червоний список Закарпаття: види рослин та рослинні угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення. — Ужгород, 1999. — 196 с.

848

Криштофович А.Н. Очерк растительности Ласпи и Байдарской долины (Крым) // Сб. студенч. биол. кружка при императорск. Новороссийск. ун-те, 1908, № 3. Крись О.П. Тирлич жовтий (Gentiana lutea L.) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 4. — С. 22–29. Крись О.П., Вайнагій І.Ф. Флора осоковосфагнового болота в урочищі Рацина (Українські Карпати) // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 1. — С. 73–77. Криштофович А.Н. Очерк растительности Ласпи и Байдарской долины (Крым) // Сб. студенч. биол. кружка при императорск. Новороссийск. ун-те, 1908, № 3. Круганова Е.А. Обзор видов рода Glycyrrhiza L. и Meristotropis Fisch. et Mey. // Тр. Ботан. ин-та АН СССР. — Сер. 1. — 1955. — Вып. 2. — С. 161–197. Крюкова И.В. О некоторых редких и новых для Крыма бобовых // Ботан. журн. — 1965. — 50, № 4. Крюкова И.В. Эндемичные бобовые Крыма и их ареалы // Ареалы растений флоры СССР. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1969. — Вып. 2. — С. 233–247. Крюкова И.В., Лукс Ю.А. Новые данные о Tulipa biflora Pall. (Liliaceae) в Крыму // Ботан. журн. — 1978. — 63, № 5. — С. 700–711. Крюкова И.В., Лукс Ю.А., Привалова Л.А. Заповедные растения Крыма. — Симферополь, 1980. — 112 с. Крюкова И.В., Лукс Ю.А., Привалова Л.А. и др. Редкие растения и животные Крыма. — Симферополь: Таврия, 1988. — 176 с. Кузьмичов А.И. Гигрофильная флора югозапада Русской равнины и ее генезис. — С-Пб: Гидрометеоиздат, 1992. — 216 с. Кузярін О.Т. Раритетні рослини та фітоценози заплав Західного Бугу // Наук. зап. держ. природозн. музею. — Львів, 2001. — 16. — С. 87–102.

Крічфалушій В.В., Вайнагій А.В., Андрик Є.Й., Дашко Р.Д. Раритетна флора Закарпаття. Лілієцвіті рослини. — Ужгород: Патент, 1999. — 144 с.

Кузярін О.Т. Синтаксономічний склад азо­нальної рослинності класу Phrag­ mitetea R. Tx.& Prsg. 1942 басейну Західного Бугу // Наук. зап. держ. природозн. музею. — Львів, 2003 а. — 18. — С. 53–76.

Кричфалуший В.В., Гендей О.И. Флора и растительность долины нарциссов (Карпатс­

Кузярін О.Т. Sesleria caerulea (L.) Ard. (Poa­ ceae) — новий вид флори України з Во-

роняків (Північно-західне Поділля) // Укр. ботан. журн. — 2003 б. — 60, № 2. — С. 182–188. Купрюшина Л.В. Онтогенез та вікові стани ромети Caragana scythica (Kom) Pojark. (Fabaceae Lindl.) в Україні // Мат-ли ХІ з’їзду Укр. ботан. тов-ва. (Харків, 25-27 вересня 2001 р.). — Харків, 2001. — С. 207–208. Курсон В.В. Поширення і еколого-ценотичні особливості Euonymus nana Bieb. на території Наддніпрянської височини // Укр. ботан. журн. — 1987. — 35, № 3. — С. 318–321. Куткова О.В., Сухомлин М.М. Поширення пред­ставників родини Morchellaceae на тери­ торії України // Наук. вісн. Волин. ун-ту ім. Лесі Україн­ки. — 2007. — № 11 (Ч. 2). — С. 122–124. Кучеревський В.В. Еколого-біологічні особливості Сymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klok. et Zoz на Дніпропет­ ровщині // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 6. — C. 72–73. Кучеревський В.В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 360 с. Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. — Дніпропетровськ: Проспект, 2004. — 292 с. Кучерявая Л.Ф. Реликты водной флоры Киевского водохранилища // Охрана, изуч. и обогащение раст. мира. — 1985. — Вып. 12. — С. 37–41. Лавренко Е.М. Новые данные к флоре Харьковской губернии. Список редких растений // Тр. об-ва испыт. природы Харьковск. ун-та, 1925. — 50, вып. 1. — С. 26–33. Лавренко Є.М. Caldesia Parl. Кальдезія // Флора УРСР. Визначник квіткових та вищих спорових рослин УРСР. Частина 1. — К., 1935. — С. 115. Лавренко Е.М. Злаки и осоки, доминирующие в степных сообществах // Растительность европейской части СССР. — Л.: Нау­ ка, 1980. — С. 206–220. Лавренко Є.М., Дохман Г.І. Рослинність Старобільських степів // Журн. біоботан. цик­ лу ВУАН. — 1933. — № 5/6. — С. 23–133. Лазаренко А.С. Відомості про найцікавіших представників української бріофлори // Тр. фіз.-мат. від. ВУАН. — 1929. — 15, вип. 1. — С. 3–35. Лазаренко А.С. Визначник листяних мохів УСРР. — К.: Вид-во УАН, 1936. — 300 с. Лазаренко А.С. Мохова рослинність вогких гранітних скель р. Тясмина // Наук. зап. Львів. наук.-природ. музею АН УРСР. — 1951. — 1. — С. 40–49.

Лазаренко А.С., Улична К.О. Гукерія блискуча в Східних Карпатах // Наук. зап. природознав. музею Львів. філіалу АН УРСР. — 1956. — 5. — С. 145–149. Лазебна А.М. Нові місцезростання Spiranthes spiralis (L.) Chevall. (= S. autumnalis (Bаlb.) Rich) // Укр. ботан. журн. — 1979. — 36, № 4. — С. 369–370. Летухова В.Ю. Современный ареал исчезающего вида боярышника Поярковой // Тр. Никит. ботан. сада. — 2001. — 120. — С. 73–79. Летухова В.Ю. Мониторинг популяции боярышника Поярковой — Сrataegus pojarkovae Kossych в Карадагском природном заповеднике // Карадаг: история, геология, ботаника, зоология. — Симферополь: Сонат, 2004. — С. 250–264. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1992. — 544 с. Липський В.И. Заметка о флоре Крыма // Зап. Киев. об-ва. естествоиспытат. — 1894. — 13. — С. 407–421. Литвиненко О.И. Особенности побегообразования леонтицы одесской // Бюлл. МОИП. — 1986. — 91, вып. 4. — С. 53–56. Ловелиус О.Л. Видовой состав, географическое распространение и экологическая приуроченность видов рода Atraphaxis L. (Polygonaceae) // Новости сист. высш. и низш. раст. 1977. — К.: Наук. думка, 1978. — С. 85–108. Ловеліус О.Л., Калачова Л.І. Розповсюдження і фітоценотичні особливості Glycyrrhiza glabra L. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 5. — С. 89–91. Ловеліус О.Л., Стойко С.М. Rhodiola rosea L. в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 1. — С. 90–93. Лоскот Н.П. До флори Присивашшя // Укр. ботан. журн. — 1973. — 30, № 4. — С. 526–529. Лукаш О. Нові місцезнаходження представників роду Diphasiastrum на Лівобережному Поліссі // Актуал. пробл. ботан. та екол. Мат-ли конф. молодих вченихботаніків України (13-16 вересня 2000 р., Чернігів, Седнів). — К.: Центр екол. освіти та інформ., 2000. — С. 47–48. Лукаш О.В. Локалітети дуже рідкісних видів флори Лівобережного Полісся України у південній його частині // Проблеми охорони генофонду природи Полісся. Зб. наук. праць. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — С. 63–68.

Лукаш О. Astragalus arenarius L. на Чернігівському Поліссі // Актуал. пробл. флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття. Мат-ли конф. молодих вчених-ботаніків України (Львів, ІваноФранково, 6-10 серпня 2002 р.) — Львів, 2002. — С. 218–220. Лукаш О.В. Поширення та охорона Pulsatilla patens (L.) Mill в Східній підпровінції Поліської провінції // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка. Мат-ли всеукр. наук.-практ. конф. — Глухів: ГДПУ, 2005. — С. 91–93. Лукаш О.В., Карпенко Ю.О., Прядко О.І. Diphasiastrum complanatum (L.) Holub та D. zeilleri (Rouy) Holub на Лівобережному Поліссі // Укр. ботан. журн. — 1998. — 55, № 4. — С. 410–413. Лукс Ю.А., Крюкова И.В., Привалова Л.А. Растения флоры Крыма, рекомендуемые для заповедной охраны // Бюл. Госуд. Никитск. ботан. сада. — 1975. — Вып. 3. — С. 28.

Малиновский К.А. Поширення популяцій рідкісних видів // Структура популяцій рідкісних видів флори Карпат. — К.: Наук. думка, 1998. — С. 11–29. Малиновський К.А., Крічфалушій В.В. Рослинні угруповання високогір’я Українсь­ ких Карпат. — Ужгород: Карпатська вежа, 2002. — 244 с. Малиновський К.А., Царик Й.В., Жиляєв Г.Г. та ін. Структура популяцій рідкісних видів флори Карпат. — К.: Наук. думка. — 1998. — 175 с. Малиновський К., Царик Й., Кияк В., Нестерук Ю. Рідкісні, ендемічні, реліктові та пограничноареальні види рослин Ук­раїнських Карпат. — Львів: Ліга-Прес, 2002. — 75 с. Маргиттай А. Взносы к флоре Подкарпатской Руси // Квартальник IV-ой секции. Ч. 1. — Мукачево: Паннония, 1923. — С. 8–79.

Любінська Л.Г. Fritillaria montana Hoppe (Liliaceae Juss.) в національному природному парку «Подільські Товтри» // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 3. — С. 284–286.

Маслов И.И. Фитобентос прибрежного аквального комплекса у мыса Ай-Тодор, Черное море (Украина) // Альгология. — 2001 а. — 11, № 2. — С. 194–200.

Любінська Л.Г., Ковальчук С.І., Матвєєв М.Д. Природні цінності Національного Природного Парку «Подільські Товтри». — Кам'янець-Подільський, 1999. — 87 с.

Маслов И.И. Фитобентос прибрежного аквального комплекса у мыса Атлеш, Черное море (Украина) // Экология моря. — 2001 б. — 56. — С. 30–34.

Любченко В.М. Чина синеватая в грабовом лесу Каневского заповедника // Бюл. Главн. ботан. сада АН СССР. — 1983, № 127.

Маслов И.И. Макрофитобентос некоторых охраняемых территорий Черного моря (Украина) // Альгология. — 2002. — 12, № 1. — С. 81–95.

Любченко В.М. Особености произрастания Scopolia carnioica Jacq. в широколист­ венных лесах на восточной границе еë ареала на Украине // Растит. ресурсы. — 1984. — 20, вып. 2. — С. 182–188. Макаревич М.Ф., Навроцкая И.Л., Юди­на И.В. Атлас географического распростра­не­ния лишайников в Украинских Карпатах. — К.: Наук. думка, 1982. — 404 с. Макрофиты — индикаторы изменений природной среды / Д.В. Дубына, С. Гейны, З. Гроудова и др. — К.: Наук. думка, 1993. — 434 с. Малеев В.П., Станков С.С. Сем. Umbelliferae Moris. — Зонтичные // Вульф Е.В. Флора Крыма. — Т. 2, вып. 3. — М.: Сов. наука, 1958. — С. 153–209. Малиновський К.А. Нові місцезнаходження дельфінія середнього (Delphinium intermedium Soland.) і дрочка крилатого (Genistella sagittalis (L.) Gams.) у Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1962. — 19, № 6. — С. 100–102. Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. — К.: Наук. думка, 1980. — 280 с.

Маслов И.И., Борисова Е.В. Харовые водоросли Сиваша // Бюл. Никитск. ботан. сада. — 2008. — Вып. 96. — С. 8–12. Маслов И.И., Саркина И.С., Белич Т.В., Садогурский С.Е. Аннотированный каталог водорослей и грибов заповедника «Мыс Мартьян». — Ялта: ГНБС, 1998. — 31 с. Маслов И.И., Соколовский С.С. Мониторинг макрофитобентоса в природном заповеднике «Мыс Мартьян» // Сб. науч. тр. ГНБС. — 2004. — 123. — С. 85–92. Маслов И.И., Ткаченко Ф.П. гические аспекты флоры макрофитов Черного моря Бюл. Никитск. ботан. сада. Вып. 96. — С. 12–17.

Фитосозоловодорослей(Украина) // — 2008. —

Маслова В.Р., Лесняк Л.І., Мельник В.І., Пере­ грим М.М. Червона книга Луганської області. Судинні рослини. — Луганськ: Знан­ ня, 2003. — 280 с. Маслова И.И., Крайнюк Е.С. Пшеница беотийская (Triticum boeoticum Boiss. — Poaceae Barnh.) в Байдарской долине (Крым) // Бюл. Никит. ботан. сада. — 1989. — Вып. 70. — С. 10–13.

849

Масюк Н.П. Протококові водорості озер Західноукраїнського Полісся. — К., 1958. — 44 с. Масюк Н.П., Лилицкая Г.Г. Новые для флоры Карпатского биосферного заповедника (Украина) виды Chlorophyta и Xanthophyta // Альгология. — 1996. — 6, № 4. — С. 447–455. Матвієнко О.М. Матеріали до вивчення водоростей УРСР. 1. Водорості клюквеного болота // Уч. зап. Харк. держ. ун-ту. — 1938. — 3, № 14. — С. 29–70. Матвiєнко О.М., Догадiна Т.В. Жовтозеленi водоpостi — Xanthophyta // Визн. пpiсн. водоp. УРСР. Вип. 10. — К.: Наук. думка, 1978. — 512 с. Матлай І.Й. Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. — новий для флори України вид // Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 3. — С. 80. Махмет Б.М. Культура береки в Українсь­ кій РСР. — К.: Урожай, 1965. — С. 3–38. Мельник В.И. Охрана редких видов растений ex situ // Интродукция и акклиматизация растений. — 1991. — Вып. 15. — С. 14–16. Мельник В.И. Goodyera repens (Orchidaceae) на Украине // Ботан. журн., 1991. — 76, № 10. — С. 1402–1408. Мельник В.І. Острівні ялинники Українсь­ кого Полісся. — К.: Наук. думка, 1993 а. — 104 с. Мельник В.И. Распространение, экологоценотические особенности и структура ценопопуляций Galanthus elwesii Hook. fil. на восточном пределе ареала (Одесская обл., Украина) // Растительные ресурсы. — 1993 б. — 3. — С. 43–50. Мельник В.І. Galanthus elwesii Hook. fil. (Amaryllidaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 1. — С. 29–33. Мельник В.І. Фітоценотичний аналіз місцезростань Daphne cneorum L. (Thymelaeaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1995 а. — 52, № 1. — С. 38–48. Мельник В.И. Эколого-ценотические закономерности распространения Daphne sophia (Thymelaeaceae) в реликтовых местообитаниях // Ботан. журн. — 1995 б. — 80, № 3. — С. 46–50. Мельник В.И. Реликт неогеновых лесов клекачка перистая (Staphylea pinnata L.) в Украине // Интродукция и акклиматизация растений. — 1995 в. — Вып. 23. — С. 23–29. Мельник В.И. Frittilaria meleagris L. (Liliaceae) на Украине // Ботан. журн. — 1999. — 84, № 8. — С. 81–86.

850

Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины — К.: Фитосоциоцентр, 2000. — 212 с. Мельник В.І., Баранський О.Р. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Волинського Полісся // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 3. — С. 333–339. Мельник В.І., Гриценко В.В., Перегрим М.М. Ценопопуляції Paeonia tenuifolia L. (Paeoniaceae) в степових культурфітоценозах // Інтродукція рослин. — 2003. — № 1–2. — С. 49–51. Мельник В.И., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю. Bulbocodium versicolor (Melantiaceae) в Украине // Ботан. журн. — 2006. — 91, № 10. — С. 88–97. Мельник В.І., Савчук Л.А. Географічне поширення Betula humilis Schrank. в Україні // Інтродукція рослин. — 2004. — № 4. — С. 3–9. Мельник В.І., Савчук Р.І. Орхідеї долини річки Замчисько на Поліссі // Охорона і культивування орхідей. — К.: Наук. думка, 1999. — С. 59–61. Мельник В.И., Савчук Р.И., Баточенко В.Н. Растительный покров Острожской долины (Украина) // Ботан. журн. — 2001. — 86, № 12. — С. 112–119. Мельник В.І., Свистун О.В. Географічне поширення, еколого-ценотичні умови місцезростань та сучасний стан популяцій Euonymus nana Bieb. (Сelastraceae) в Європі // Інтродукція рослин. — 2004. — № 4. — С. 14–20. Мельник В.І., Парубок М.І. Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) в Україні. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 163 с. Мельник С.А. Ще одна знахідка альдрованди на Україні // Укр. ботан. журн. — 1972. — 29, № 3. — С. 381–383. Методические рекомендации по рациональному использованию Крымского генофонда Juniperus foetidissima Willd., 1992. Мигаль А.В. Дослідження репродуктивної біології Crocus banaticus на заході Украї­ ни // Наук. вiсник Ужгород. ун-ту. Сер. бiол. — 1997. — Вип. 4. — C. 63–66. Мигаль А.В. Поширення Crocus banaticus J. Gay на заході України // Наук. вiсник Ужгород. ун-ту. Сер. бiол. — 1998. — Вип. 5. — C. 44–47. Мигаль А.В. Фітоценотична приуроченість Crocus heuffelianus Herb. в Карпатах // Наук. вiсник Ужгород. ун-ту. Сер. бiол. — 2001. — Вип. 10. — C. 56–60. Мигаль А.В. Біолого-екологічна характеристика видів роду Crocus L. в Українських

Карпатах та заходи по їх охороні: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — К., 2002. — 22 с. Мілкіна Л.І. Нове місцезнаходження Saxifraga luteo-viridis Schott et Kotschy (Saxifragaceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 6. — С. 137–140. Мильков Р.Н., Бережной А.В. Волчеягодник Софии на юге Среднерусской возвышенности // Географ. аспект. охр. природы. — Воронеж, 1990. — С. 54–65. Мильчакова Н.А. Ресурсы макрофитов Черного моря: проблемы охраны и рационального использования // Экология моря. — 2001. — Вып. 57. — С. 7–12. Мильчакова Н.А. Макрофитобентос // Сов­ ременное состояние биоразнообразия прибрежных вод Крыма (черноморский сектор) / Под ред. В.Н. Еремеева, А.В. Гаевс­ кой. — Севастополь: Экоcи-Гидрофизика, 2003 а. — С. 152–208. Мильчакова Н.А. Систематический состав и распространение зеленых водорослеймакрофитов (Chlorophyceae Wille S.L.) Черного моря // Альгология. — 2003б. — 13, № 1. — С. 70–83. Миронова Л.П. Редкие виды растений и грибов в Карадагском заповеднике // Карадаг. История, биология, археология. Сб. науч. тр. — Симферополь: Сонат, 2001. — С. 49–51. Миронова Л.П., Каменских Л.Н. Сосудистые растения Карадагского заповедника (анно­ тированный список видов) // Флора и фауна заповедников. — М.: Наука, 1995. — 104 с. Миронова Л.П., Шатко В.Г. Популяционное изучение редких растений в Карадагском заповеднике // Редкие виды растений в заповедниках. — М.: Наука, 1987. — С. 95–108. Миронова Л.П., Шатко В.Г. Мониторинг редких, исчезающих и охраняемых растений флоры Крыма в Карадагском природном заповеднике // Карадаг. История. Геология. Ботаника. Зоология. Сб. науч. тр., посвящ. 90-летию Карадаг. науч. станции и 25-летию Карадаг. природ. зап-ка НАН Украины. — Симферополь: СОНАТ, 2004. — С. 224 — 249. Мойсієнко І.І. Деякі особливості розмноження та життєва форма Betula borysthenica Klok // Актуал. пит. ботаніки і екології: Конф. молодих учених і спеціалістів (Ялта, 1993). — К., 1993. — С. 87–88. Мойсієнко І.І, Коломійчук В.П. Перше повідом­лення про зростання Colchicum ancyrense B.L. Burtt на Херсонщині // Чорномор. ботан. журн. — 2009. — 4. (у друку).

Мойсієнко І.І., Соломаха В.А., Соломаха Т.Д., Драбинюк Г.В. Еколого-ценотичні особливості Scutellaria verna Besser в умовах природного заповідника «Єланецький степ» (Миколаївська обл., Україна) // Чорномор. ботан. журн. — 2005. — 1, № 2. — С. 83–91. Мороз І.І. Порівняльне вивчення скополії з Карпат, Поділля і Кавказу // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1971. — 5. — С. 27–34. Мороз О.М. Попередня оцінка созологічного статусу видів роду Linum L. флори України // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту: Зб. наук. статей. Біол. науки. — Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2004. — С. 149–153. Морозова-Водяницкая Н.В. Растительные ассоциации в Чёрном море // Тр. Севастоп. биол. ст. АН СССР. — 1959. — 11. — С. 3–28. Морозюк С.С. Ендемічні рослини і коротка історія розвитку флори крейдяних відслонень басейну р. Сіверський Донець // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 3. — С. 327–331. Мосякін С.Л. Рослини України у Світовому Червоному списку // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56, № 1. — С. 79–88. Мошкова Н.О. Доповнення до вивчення прісноводних червоних водоростей України // Укр. ботан. журн. — 1970. — 27, № 5. — С. 563–568. Мошкова Н.О. Улотриксові водорості — Ulotrichales. Кладофорові водорості — Cladophorales // Визначник прісноводних водоростей Української РСР. — К.: Наук. думка, 1979. — 499 с. Мошкова Н.О., Водоп’ян Н.С. До флори обростань річки Перги в Поліському заповіднику // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 4. — С. 415–424. Мошкова Н.О., Фролова І.О. Червоні та бурі водорості (Rhodophyta, Phaeophyta) // Визначник прісноводних водоростей Українсь­кої РСР. Вип. ХII. — К.: Наук. думка, 1983. — 208 с. Муравьев И.А., Соколов В.С. Состояние и перспективы изучения и использования солодки в народном хозяйстве СССР // Вопр. изуч. и использ. солодки в СССР. — М.– Л.: Наука, 1966. — С. 5–14. Наконечний О.М., Кагало О.О. Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha на Західному Опіллі: екологічна приуроченість, фітоценологічні особливості, хорологічний та созологічний аналіз // Уч. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Биол. — 2001. — 14, № 1. — С. 141–144. Нестерук Ю.Й. Новий для флори України рід Callianthemum C.A. Mey. // Пр. наук.

тов-ва ім. Т. Шевченка. — Екол. зб. — Львів: НТШ, 1998. — 2. — С. 527–537. Нестерук Ю.Й. Рослини Українських Карпат / Під ред. К.А. Малиновського. — Львів: Поллі, 2000. — 136 с. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат. Чорногора. Екологічні мандрівки. Львів: БаК, 2003. — 520 с. Нестерук Ю. Популяція виду Callianthemum coriandrifolium Reichenb. // Внутрішньопопуляційне різноманіття рідкісних, ендемічних і реліктових видів високогір’я Карпат. — Львів: Поллі, 2004. — С. 96–102. Никирса Т.Д., Чорней И.И. Botrychium virginianum (L.) Sw. (Ophioglossaceae) — редкий вид флоры Хотинской возвышенности (Черновицкая область, Украина) // Матлы VIII Молодеж. конф. ботан. в СанктПетербурге (17-21 мая 2004 г.). — СПб: СПГУТД, 2004. — С. 45. Никифоров А.Р. Популяция Silene jailensis N.I. Rubtzov (Caryophyllaceae) в составе экосистемы юго-восточного прибровочногосклона Никитской яйлы // Тр. Никитск. ботан. сада: ННЦ. — 2004. — 123. — С. 29–35. Никифоров А.Р., Волошин Р.Р. Lamium glaberrimum (C. Koch) Taliev (Lamiaceae Lindley) в экосистеме подвижной осыпи южного склона горы Эклизи-Бурун (верхнее плато горы Чатыр-Даг) и в культуре ex situ в Южном Крыму // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. — 2005. — Вып. 15. — С. 20–25. Никифоров А.Р., Корженевский В.В. Интродукция растений редких видов флоры Крыма и ее использование для оптимизации экосистем региона // Экология, фитоценология и оптимизация экосистем. Сб. научн. тр. — Ялта. — 2004. — 123 — С. 211–218. Никифоров А.Р., Корженевский В.В., Воло­ шин Р.А. Ценотическая природа и генезис Triticum boeoticum Boiss. (Poaceae) в растительности Байдарской долины Горного Крыма // Наук. зап. Тернополь. ун-та. — 2004. — № 2. — С. 251–254. Новиков В.С. 51. Осока плевельная // Биол. флора Московск. обл. / Под ред. Т.А. Работнова. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — Вып. 6. — С. 189–190. Новиков В.С., Вахрамеева М.Г. 24. Осока шаровидная // Биол. флора Московск. обл. / Под ред. Т.А. Работнова. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — Вып. 6: — С. 106–109. Новосад В.В. Флора Керченско-Таманского региона (структурно-сравнительный анализ, экофлоротопологическая дифферен-

циация, генезис, перспективы рационального использования и охраны). — К.: Наук. думка, 1992. — 278 с. Новосад В.В., Крицька Л.І., Любінська Л.Г. Раритетний фітогенофонд судинних рослин регіону Середнього Придністров’я: сучасний стан вивчення та збереження // Ландшафтне та біологічне різноманіття Хмельниччини. — Кам’янець-Подільський. — 2004.– С. 27–34. Новосад В.В., Крицька Л.І., Протопопова В.В. Новий для науки ендемічний вид Гранітностепового Побужжя смілки Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova), його таксономічні, еколого-ценотичні, хорологічні, генезисні та созологічні особливості // Укр. ботан. журн. — 1996. — 53, № 5. — С. 578–585. Новосад В.В., Крицкая Л.И., Протопо­ пова В.В. Смолевка Сытника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) — новый для науки вид (таксономия, хорология, генезисные связи, созология) // Ботаника и микология на пути в третье тысячелетие: Международ. сб. статей, посвящ. 70-летию акад. НАНУ К.М. Сытника / Отв. ред. С.П. Вассер. — К.: Ин-тут ботаники НАНУ, 1996. — С. 413–419. Носова Л.М. Флоро-географический анализ северной степи Европейской части СССР. — М., 1973. — С. 88–91. Oкснеp А.М. Визначник лишайникiв УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР. Iн-т ботанiки, 1937. — 341 c. Oкснеp А.М. Флоpа лишайникiв Укpаїни. T. 1. — K.: Вид-во АН УРСР, 1956. — 495 c. Oкснеp А.М. Флоpа лишайникiв Укpаїни. T. 2. — K.: Наук. думка, 1968. — Вип. 1. — 500 c. Oкснеp А.М. Флоpа лишайникiв Укpаїни. T. 2. — K.: Наук. думка, 1968. — Вип. 2. — 541 c. Окснер А.М., Копачевська Є.Г. Про Rocella fucoids (Neck.) Vain., знайдену в Криму // Укр. ботан. журн. — 1959. — 16, № 1. — С. 105. Омельчук-М’якушко Т.Я., Заверуха Б.В. Новий вид Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha sp. nova // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 2. — С. 180–184. Омельчук-М’якушко Т.Я., Зінченко Т.В. До систематики українських чистеців (рід Stachys L.) // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 5. — С. 636–639. Онищенко В.А. Закономірності поширення весняних ефемероїдів у широколистяних та хвойно-широколистяних лісах України // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 6. — С. 806–824.

851

Онищенко В.А., Андрієнко Т.Л., Остап­ ко В.М. та ін. Представленість раритетних видів судинних рослин у національних природних парках України // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 4. — С. 476–486.

Остапко В.М., Приходько С.А. Сохранение раритетных видов природной флоры юговостока Укрины в Донецком ботаническом саду НАН Украины // Промышл. ботан. — 2003. — Вып. 3. — С. 73–77.

Онищенко В.А., Андрієнко Т.Л., Ткаченко В.С. Репрезентативність раритетних видів судинних рослин у заповідниках України // Укр. ботан. журн. — 1998. — 55, № 5. — С. 546–555.

Остапко В.М., Тохтарь В.К., Бойко Г.В. та ін. Нові доповнення до складу флори південного сходу України // Промышл. ботан. — Донецк, 2001. — Вып. 1. — С. 45–51.

Определитель высших растений Крыма / Под общ. ред. Н.И. Рубцова. — Л.: Наука, 1972. — 550 с.

Охрана важнейших ботанических объек­ тов Украины, Белоруссии, Молдавии / Шеляг-Сосонко Ю.Р., Парфенов В.И., Чопик В.И. и др. — К.: Наук. думка, 1980. — 389 с.

Определитель высших растений Молдавс­ кой ССР / Под ред. Т.С. Гейдемана. — Кишинев: Штиинца, 1975. — 576 с.

Паламар Г.М. До питання про водорості деяких водойм України // Наук. зап. Херсон. держ. пед. ін-ту. — 1957. — 8. — С. 369–387.

Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. — К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.

Паламар-Мордвинцева Г.М. Аналіз флори Desmidiales Українських Карпат // Укр. бот. журн. — 1978. — 35, № 1. — С. 29–38.

Определитель лишайников СССР. Л.: Наука, 1971, вып. 1. — 410 с.

—

Определитель лишайников СССР. Л.: Наука, 1975, вып. 3. — 275 с.

—

Определитель лишайников СССР. Л.: Наука, 1977, вып. 4. — 343 с.

—

Определитель лишайников СССР. Л.: Наука, 1978, вып. 5. — 304 с.

—

Орлов О.О. Флористичні знахідки червонокнижних видів у Житомирській області за період 1987–2002 рр. // Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 384–392. Орлов О.О. Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. — Житомир: Волинь, ПП «Рута», 2005. — 296 с. Орлов О.О., Сіренький С.П. Центральноєвропейські види у флорі західної частини Центрального Полісся та їх охорона // Біорізноманіття флори: проблеми збереження і раціонального використання. — Львів, 2004. — С. 111–112. Орлов О.О., Сіренький С.П., Подобайло А.В., Сесін В.А. Заповідна Житомирщина. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 196 с. Остапко В.М. Изменчивость видов рода Tulipa L. флоры юго-востока Украины при интродукции // Интродукция и акклиматизация растений. — 1997. — Вып. 28. — С. 20–24.

852

Паламар-Мордвинцева Г.М. Коньюгати — Conjugatophyceae. Ч. 1. Мезотенієві — Mesoteniales, гонатозигові — Gonatozygales, десмідієві — Desmidiales // Визн. прісн. водор. Української РСР. Т. VIII. — К.: Наук. думка. — 1984. — 510 с. Паламар-Мордвинцева Г.М. Коньюгати — Conju­gatophyceae. Ч. 2. Десмідієві — Des­ midiales // Визн. прісн. водор. Українсь­кої РСР. Т. VIII. — К.: Наук. думка. — 1986. — 320 с. Паламар-Мордвинцева Г.М., Петльований О.А. Родина Мезотенієві — Mesoteniaceae // Флора водоростей України. Том 12. — К., 2009. — 156 с. Паламар-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М. Charales Волынского Полесья (Украина) // Альгология. — 2004. — 14, № 2. — С. 178–184. Паламар-Мордвинцева Г.М., Шиндано­ вина І.П. Нові для флори Чернігівського Полісся види роду Spirogyra Link. (Zygnematales, Chlorophyta) // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 1. — С. 77–79. Паламарь Г.М. К флоре мезотениевых, гонатозиговых и десмидиевых водорослей болот Украинского Западного По­лесья // Ботан. мат-лы отд. спор. раст. Ботан. ин-та АН СССР. — 1960. — 13. — С. 71–87. Паламарь-Мордвинцева Г.М Charophyta Крымского полуострова (Украина). — Альгология. — 1998. — 8, № 1. — С. 14–22.

Остапко В.М. Раритетный флорофонд юговостока Украины (хорология). — Донецк: ООО «Лебедь», 2001. — 121 с.

Паламарь-Мордвинцева Г.М. К изучению видового состава Conjugatophyceae Карпатского биосферного заповедника (Украина) // Альгология. — 1999. — 9, № 1. — С. 67–79.

Остапко В.М. Эйдологические, попу­ ляционные и ценотические основы фитосозологии на юго-востоке Украины. — Донецк: ООО «Лебедь», 2005. — 408 с.

Паламарь-Мордвинцева Г.М. Десмидиевые водоросли. Вып. 1, ч. 1: Гонатозиговые — Gonatozygaceae, пениевые — Peniaceae, клос­ териевые — Closteriaceae, десмидиевые —

Desmidiaceae // Флора водорослей конти­ нентальных водоемов Украины. — Киев, 2003. — 354 с. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Борисова Е.В. Новые местонахождения Charales в Украи­ не // Альгология. — 2006. — 16, № 4. — С. 453–458. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Петлеван­ ный О.А. Gonatozygales / Разнообразие водорослей Украины (Под. ред. С.П. Вассера, П.М. Царенко) // Альгология. — 2000. — 10, № 4. — С. 229. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М. Красный список Charales Украины // Альгология — 2004. — 14, № 4. — С. 399–412. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Шинданови­ на И.П. Conjugatophyceae гидрологического заказника Сосенское (Черниговское Полесье, Украина) // Альгология. — 1998. — 8, № 3. — С. 301–307. Панова Л.С. Каменные Могилы. — Донецк, 1974. Панченко С.М. Особливості клонів Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mert. (Huperziaceae Rothm.) на північному сході України // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 2. — С. 148–155. Панченко С.М. Флора національного природного парку «ДеснянськоСтарогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми: Університетська книга, 2005. — 170 с. Панченко С.М. Особенности вегетативного размножения клонов Huperzia selago (Huperziaceae) на востоке Полесской низменности // Ботан. журн. — 2006. — 91, № 5. — С. 716–728. Панченко С.М., Лукаш О.В., Чорноус О.П. Весняні ефемероїди листяних лісів Лівабережного Полісся // Укр. ботан. журн. — 2006. — 64, № 5. — С. 671–680. Панченко С.М., Онищенко В.А. Союзи Dicrano-Pinion Libb. 1933 і Pino-Quercion Medw.-Korn. 1959 в ДеснянськоСтарогутському НПП // Рослинність хвойних лісів України. Мат-ли робочої наради (Київ, листопад, 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003 а. — С. 146–167. Панченко С.М., Онищенко В.А. Дубові ліси Старогутського лісового масиву // Заповідна справа в Україні. — 2003 б. — 9, вип. 3. — С. 11–16. Парнікоза І.Ю. Знахідка Botrychium matricariifolium A. Br. ex Koch (Ophio­ glossaceae) в Середньому Придніп­ров’ї // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 6. — С. 728–730.

Партика Л.Я. Нове місцезнаходження Hookeria lucens (Hedw.) Smith в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 1. — С. 107–110. Партика Л.Я. До бріофлори Поліського заповідника // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 6. — С. 770–773. Партика Л.Я. Поширення мохоподібних в лісах Поліського заповідника // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 4. — С. 440–444. Партика Л.Я. Anoectangium handelii Schiffn. — новий для бріофлори Європи вид моху // Укр. ботан. журн. — 1986 а. — 43, № 2. — С. 66–67. Партика Л.Я. Бріофлора Карадазького заповідника // Укр. ботан. журн. — 1986 б. — 43, № 3. — С. 26–30. Партика Л.Я. Мохоподібні природнозаповідних територій центральної частини Південного берега Криму // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 2/3. — С. 217–224. Партика Л.Я., Слободян М.П. Нові для бріофлори Криму види мохоподібних // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 3. — С. 38–41. Пачоский Й.К. Очерк флоры окрестностей г. Переяславля Полтавской губернии. — Киев, 1893. — 79 с. Пачоский И.К. Херсонская флора. Т. І. — Херсон, 1914. Пачоский И.К. Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 1. Леса // Матлы по исслед. почв и грунтов Херсонской губернии. — Херсон, 1915. — 258 с. Пачоський Й.К. Растительность Херсонс­ кой губернии. Вып. 2. Степи // Мат-лы по исслед. почв и грунтов Херсонской губернии. — Херсон, 1917. — 367 с. Пачоский И.К. Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 3. Плавни, пески, солончаки, сорные растения // Мат-лы по исслед. почв и грунтов Херсонской губернии. — Херсон, 1927. — 223 с. Перегрим М.М. Нові перспективні території для створення об’єктів природнозаповідного фонду на Луганщині // Заповідна справа в Україні. — 2003. — 9, вип. 1. — С. 88–90. Перегрим М.М. Crocus reticulates Stev. ex Adam. на Донецькому кряжі // Інтродукція рослин. — 2004. — № 4. — С. 61–67. Перегрим М.М., Накоп’юк І.П. Fritillaria ruthe­ nica Wikstr. на Донецькому кряжі // Інтродукція рослин. — 2005. — № 1. — С. 3–10. Петлеванный О.А. Новые виды водорослей для заповедных территорий Донецко-

Приазовской Степи // Альгология. — 2000. — 10, № 2. — С. 201–206. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение «Каменные Могилы» // Альгология. — 2001. — 11, № 2. — С. 236–249. Погребняк И.И. Фитобентос и кормовые ресурсы Тузловской группы лиманов Измаильской области // Мат-лы по гидробиол. и рыболовству лиманов сев.-зап. Причерноморья. — Одесса, 1952. — C. 69–84. Погребняк И.И. Фитобентос Днепровского лимана // Тр. Ин-та гидробиол. АН УССР. — 1953. — 31. — С. 154–189. Погребняк П.С. Нове природне місцезнаходження клокички (Staphylea pinnata L.) в басейні Південного Бугу // Доповіді АН УРСР. — 1951. — № 2. — С. 93–94. Попов М.Г. Очерк растительности и флоры Карпат // Бюл. Моск. об-ва испытат. природы. — 1949. — 303 с. Пошкурлат А.П. Род горицвет — Adonis L. Систематика. Распространение. Биология. — М., 2000. — 200 с. Пояркова Е.И. Новые виды мятлика из Крыма // Новости сист. высш. раст. — Л.: Наука, 1965. — C. 51–54. Придюк М.П. Нові та рідкісні для Украї­ ни агарикальні гриби з ДніпровськоОрельського природного заповідника // Укр. ботан. журн. — 1999 — 56, № 6. — С. 593–596. Придюк М.П. Шапинкові гриби соснових лісів Кримського заповідника // Мат-ли міжнар. конф. «Гори і люди» (14–18 жовтня 2002 р.). Т. ІІ. — Рахів, 2002 а. — С. 445–448. Придюк Н.П. Новые и редкие для Украины виды макромицетов (Basidiomycetes: Cirti­ nariales) из Горного Крыма // Микол. и фитопатол. — 2002 б. — 36, вып. 2. — С. 35–42. Придюк Н.П. Базидиальные макромицеты Днепровско-Орельского природного заповедника. ІІ // Микол. и фитопатол. — 2005. — 39, вып. 2. — С. 34–40. Придюк М.П. Базидіальні макроміцети Луганського природного заповідника // Біорізноманітність Луганського природного заповідника НАН України. Зб. наук. праць Луганськ. нац. аграр. ун-ту. Сер. біол. науки. — Луганськ: Елтон-2, 2005. — № 56 (79). — С. 69–92. Приходько С.А. Нові місцезнаходження Bulbocodium versicolor (Ker.-Gavl.) Spreng. (Liliaceae) в Донбасі // Укр. ботан. журн. — 1994. — 51, № 2/3. — С. 228–231. Прокудин Ю.Н., Вовк А.Г., Петрова О.А. и др. Страницы красной книги. — Донецк, 1982.

Прокудин Ю.Н., Тверетинова В.В., Горело­ ва Л.Н. и др. Редкие и исчезающие растения Харьковской области, требующие охраны // Вестник Харьков. ун-та. Проблемы флористики, биосистематики, физиологии питания и иммунитета растений. — Харьков: Вища шк., 1979. — № 189. — С. 26–33. Протопопова В.В. Нові для України види роду Diphasium C. Presl. // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 6. — С. 690–694. Протопопова В.В., Мринський О.П., Мель­ ник С.К. Нове місцезнаходження білоцвіта літнього (Leucojum aestivum L.) на Херсонщині // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 2. — С. 231–233. Проць Б.Г. Флористичний резерват г. Ловачка (Закарпаття) // Тези допов. міжнарод. наук.-практ. конф. присвяч. 25-річчю Карпатського біосфер. зап-ка «Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно-заповідного фонду» (11-15 жовтня 1993 року, м. Рахів). — Рахів, 1993. — С. 57–58. Прошкина-Лавренко А.И. Новые роды и виды водорослей из соленых водоемов СССР. I // Ботан. мат-лы. отд. спор. раст. Ботан. Ин-та АН СССР. — 1945. — 13, вып. 10– 12. – С. 142–154. Прядко О.I. Флористичні знахідки на території запроектованого Дніпровського природного парку // Укр. ботан. журн. — 1982. — 39, № 5. — С. 93–96. Прядко О.І. Нові дані про фіторізноманіття заказників Волинської області // Шацький національний природний парк. Наук. дослідж. 1994-2004 рр. — Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2004 а. — С. 66–67. Прядко О.І. Ценотичне та флористичне різ­но­ маніття РЛП «Міжрічинський» (Чернігівська обл.) // Вісник Запоріз. держ. ун-ту. Біол. науки. — Запоріжжя, 2004 б. — С. 190–195. Прядко О.І., Андрієнко Т.Л., Крицька Л.І. Dianthus hypanicus Andrz. (Caryophyllaceae Juss.) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56, № 3. — С. 310–313. Прядко О.І., Онищенко В.А., Сіденко В.М. Ботанічні раритети Кіровоградщини // Заповідні куточки Кіровоградської землі. — Кіровоград: Арктур-А, 1999. — С. 42. Рало В.М. Чи існує у флорі північнозахідного Поділля Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (Rhamnaceae)? // Наук. основи збереж. біотичної різноманітності. Тематичн. зб. Ін-ту екології Карпат НАН Украї­ни. — 2003, вип. 5. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — С. 161–164. Расевич В.В. Еколого-ценотичні особливості популяцій Daphne sophia Kalen. у

853

природній флорі України // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 1. — С. 90–103. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Paeoniaceae — Thymelaeaceae. — Л.: Наука, 1985. — 336 с. Рева М.Л. Страницы Красной книги. — Донецк, 1982. — 112 c. Рева М.Л., Дубовик О.М. Нове місцезнаходження еремуруса гарного (Eremurus spectabilis М. B.) на Україні // Укр. ботан. журн. — 1960. — 17, № 1. — С. 85–86. Редкие и исчезающие виды природной флоры СССР, культивируемые в ботанических садах и других интродукционных центрах страны. — М., 1983. Редкие и исчезающие виды растении, грибов и лишайников Ростовской области / Под ред. В.В. Федяевой. — Ростов-на-Дону: Пайк, 1996. — 248 с. Редкие и исчезающие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране / Под ред. акад. А.Л. Тахтаджяна. — Л.: Наука, 1981. — 264 с. Редкие и исчезающие растения и живот­ ные Украины. Справочник. — К.: Наук. думка, 1988. — 256 с. Редкие растения и животные Крыма. Справочник. — Симферополь: Таврия, 1988. — 176 с. Рейнгардт Л.В. Микрофлора Сухого Торца // Тр. об-ва испытат. природы Харьк. унта. — 1916. — 49. — C. 1–18. Решетюк О.В. Рід Cypripedium L. (Orchidaceae Juss.) в Україні (систематика, хорологія, фітоценологія та охорона його видів ex situ та in situ): дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Націо­ нальний ботанічний сад ім. М.М. Гришка. — К., 2003. Рідкісні й зникаючі рослини Луганської області / О.М. Конопля, Р.Я. Ісаєва, М.І. Конопля, В.М. Остапко. — Донецьк: Вид-во УкрНТЕК, 2003. — 340 с. Родінка О.С., Панченко С.М. Знахідки Goodyera repens (L.) R.Br. (Orchidaceae) у Сумській області // Біол. науки: Зб. наук. праць Сумськ. держ. ун-ту. — Суми, 1998. — С. 112–114. Ролл Я.В. Предварительные сведения о микрофлоре водоёмов окрестностей Сев.Донецк. биол. ст. // Рус. архив протист. — 1926. — 5, вып. 1. — С. 1–44. Ролл Я.В. Пресноводные водоросли СССР — Oedogoniaceae. — К.: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1948. — 139 с. Ромащенко К.Ю., Дідух Я.П., Соломаха В.А. Синтаксономія класу Hilianthemo-

854

Thymetea cl. nov. рослинності відслонень Південно-східної України // Укр. фітоцен. зб. Сер. А. — 1996. — № 1. — С. 49–62. Ромс О.Г., Блюм О.Б. Нові місцезнаходження рідкісних видів лишайників на території УРСР // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 5. — С. 55–61. Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. — К.: Наук. думка, 1971. — 427 с. Рубцов Н.И. Новый вид рода Silene L. с Крымского нагорья (яйлы) // Бюл. Гос. Никитск. ботан. сада. — Ялта, 1974. — Вып. 2 (24). — С. 5–8. Рубцов Н.И., Купатадзе Г.А. Fumana thy­ mifolia — новый вид флоры СССР // Ботан. журн. — 1978. — 63, № 2. — С. 254–255. Рундіна Л.О. Зигнемові — Zygnematales // Визн. прісн. водор. Української РСР. Т. VIII, ч. 3. — К.: Наук. думка, 1988. — 202 с. Рыфф Л.Э. Растительность осыпей на магматических породах и роговиках в Горном Крыму // Укр. фітоцен. зб. Сер. А. — 1999. — Вип. 3 (14). — С. 67–84. Рыфф Л.Э. Флористические находки на денудационных склонах Горного Крыма // Совр. научн. исслед. в садоводстве (Ялта, сентябрь, 2000). — Ялта: Никит. ботан. сад, 2000. — С. 115–119. Рыфф Л.Э. Редкие растения осыпей Крыма // Тр. Никит. ботан. сада. — 2001. — 120. — С. 58–63. Рифф Л.Е. Флора і рослинність кам’янистих відслонень Гірського Криму: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Ялта, 2004. — 20 с. Рыфф Л.Э., Крайнюк Е.С. Редкие виды и эндемы флоры полуострова Меганом // Мат-лы междунар. конф., посв. 200-летию Ботан. сада Харьков. нац. ун-та. — Харьков, 2004. — С. 109–111. Сабадош В.И. Ареал, биоморфологическая характеристика и мероприятия по охране Leucojum aestivum L. в СССР: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Днепропет­ ровск, 1988. — 16 с. Сабадош В.І., Уманець О.Ю. Екологобіологічна характеристика двох популяцій Leucojum aestivum L. // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 1. — С. 78–81. Савич-Любицкая Л.И., Смирнова З.Н. Опреде­ литель листостебельных мхов СССР. Верхо­ плодные мхи. — Л.: Наука, 1970. — 824 с. Садогурська С.А., Маслов І.І. До вивчення фітобентосу прибережного аквального комплексу біля мису Плака (Чорне море) // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. біол. — 2001. — 10. — С. 123-126.

Садогурский С.Е. Изменение видового состава водорослей зостеровых фитоценозов в Керченском проливе (у Крымского побережья, Украина) // Альгология. — 1998. — 8, № 2. — С. 146–155. Садогурський С.Є. Видовий склад макрофітобентосу Сари-Булатської лагуни (заповідника «Лебедині острови») // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку). Мат-ли всеукр. загальнотеор. та наук.-практ. конф. (Канів, 11-14 жовтня 1999 р.). — Канів, 1999. — С. 151–157. Садогурский С.Е. Макрофитобентос морс­ кой акватории заповедника «Лебяжьи острова» (Черное море) // Заповідна справа в Україні. — 2002. — 8, № 1. — С. 39–48. Садогурський С.Е. Про деякі нові місцезнаходження Charophyta у Криму // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 2. — С. 179–183. Садогурский С.Е., Садогурская С.А. К изучению макрофитобентоса соленого озера Аджиголь (Украина, Крым) // Альгология. — 1998. — 8, № 3. — С. 295–300. Сазонов А.В. Птеридофлора ландшафтного заказника Аюдаг // Тр. Никит. ботан. сада. — 1986. — 98. — C. 53–62. Сазонов А.В. Папоротникообразные флоры Крыма // Структура флоры и растительности Крыма: Тр. Никит. ботан. сада. — 1997. — 117. — С. 44–52. Сапегин А.А. Мхи Горного Крыма // Зап. Новоросс. об-ва естествоиспытат. — 1910. — 36. — С. 15–271. Саркина И.С. Базидиальные макромицеты фитоценозов Ай-Петринской яйлы: Ялтинс­ кий горно-лесной заповедник // Мат-ли міжнар. конф. «Гори і люди» (14–18 жовтня 2002 р.). Т. ІІ. — Рахів, 2002. — С. 459–464. Семенов А.И. О грибах и грибниках. Справочник по сбору грибов в Крыму. — Симферополь: Таврия, 1990. — 186 с. Сенников А.Н. Crepis jacquinii Tausch — новый вид для флоры Украины // Новости систем. высш. раст. 1995. — СПб.: Мир и семья, 1996. — 30. — С. 157–158. Саркіна І.С., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Криму, занесені до Червоної книги України // Укр. ботан. журнал. — 2003. — 60, № 4. — С. 438–446. Скворцов О.К. Про темнокорi берези iз пiдсекцiї Albae // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 3. — С. 83–88. Скворцова Л.С. Виды рода Crocus L. украинс­ кой флоры, их использование и охрана // Интродукция растений и зеленое строительство. — К.: Наук. думка, 1973.

Слободян М.П. Бріофлористичні нотатки з околиць Старого Криму // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 3. — С. 86–87. Слободян М.П. До вивчення природного поширення п’ядича баранця (Lycopodium selago L.) на заході Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1972. — 29, № 2. — С. 286–238. Слюсаренко Л.П. Об украинских ковылях из цикла Stipa joannis Čel. // Уч. зап. Харьк. ун-та. — 141. Тр. науч.-исслед. ин-та биол. и биол. фак-та. — 1963. — 37. — С. 25–27. Смаглюк К.К. Сосна кедровая европейская (Pinus cembra L.) в Украинских Карпатах // Лесоведение. — 1991. — №1. — С. 3–15. Смык Г.К., Бортняк Н.Н. Флористические находки на Словечанско-Овручском кряже (Центральное Полесье УССР) // Ботан. журн. — 1984. — 69, № 8. — С. 1096–1099. Смик Г.К., Бортняк М.М. Маловiдомi види родини Orchidaceae Juss. на Центральному Полiссi // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 6. — С. 64–66. Смицкая М.Ф. Флора грибов Украины. Оперкулятные дискомицеты. — К.: Наук. думка, 1980. — 223 с. Сміцька М.Ф., Бойко М.Ф. Нове місцезнаходження Morchella steppicola Zerova в УРСР // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 2. — С. 71–72. Сміцька М.Ф, Смик Л.В., Славна Н.М. Вивчення Morchella semilibera DC. ex Fr. [Morchella hybrida (Sow.) Pers.] в культурі // Укр. ботан. журн. — 1975. — 32, № 2. — 222–225. Сміцька М.Ф., Соломахіна В.М. Рідкісні види грибів, виявлені в урочищі Лиса Гора // Укр. ботан. журн. — 1984 — 41, № 2. — С. 83–84. Смолко С.С. Третинний релікт — вовчі ягоди Софії (Daphne sophia Kalenicz.) на Середньоросійській височині та його сучасне поширення // Укр. ботан. журн. — 1967. — 24, № 1. — С. 69–75. Собко В.Г. Ендемічні та реліктові елементи флори гранітних відслонень Придніпровсь­кої височини // Укр. ботан. журн. — 1972. — 29, № 5. — С. 624–630. Собко В.Г. Новий вид вишні (Cerasus klokovii Sobko sp. nov.) з гранітних відслонень Південного Бугу // Укр. ботан. журн. — 1973. — 30, № 5. — С. 663–665. Собко В.Г. Орхидеи Украины. — К.: Наук. думка, 1989. — 192 c. Собко В.Г. Нові види та нові місцезнаход­ ження рідкісних видів флори України // ІХ з’їзд Укр. ботан. тов-ва: Тези доп. / Відп. ред. К.М. Ситник. — К.: Наук. думка, 1992. — С. 44.

Собко В.Г. Стежинами Червоної книги України. — К.: Урожай, 1993. — 180 с. Собко В.Г. Науки заповідне зілля. — К.: Фітосоціоцентр, 2005а. — 452 c. Собко В.Г. Фітораритети України у світовому червоному списку. — К.: Фітосоціоцентр, 2005 б. — 156 с. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. — К.: Наук. думка, 1996. — 280 с. Собко В.Г., Крицкая Л.И. К вопросу о вымирании жемчужных васильков на Украине // Тез. докл. ІІІ Всесоюзн. конф. молодых исслед. ботан. садов СССР по прикладной ботанике и интродукции растений. — М., 1973. — С. 62–63. Собко В.Г., Мордатенко Л.П. Срібних хвиль ковилових степове море. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 276 с. Солдатова І.М. Афілофоральні гриби заплавних та аренних лісів Степової зони УРСР // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 5. — С. 578–585. Соломаха В.А., Шаповал В.В., Вінічен­ ко Т.С., Мойсієнко І.І. Фітоценотична приуроченість Allium regelianum A. Becker ex Iljin i Ferula orientalis L. та стан їх популяцій у регіоні Біосферного заповідника «Асканія Нова» // Чорномор. ботан. журн. — 2005. — 1, № 1. — С. 66–81. Соломаха В.А., Якушенко Д.М., Крама­ рець В.О. Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 240 с. Соломахіна В.М. Грибні хвороби стовбурів та коренів лісових деревних порід Західного Полісся УРСР // Наук. зап. Київ. держ. ун-ту. — 1957. — 16, вип. 20, № 14. — С. 163–166. Соломахина В.М., Клоченко П.Д. Дереворазрушающие базидиомицеты граба обыкновенного (Carpinus betulus L.) лесов Каневского заповедника // Проблемы общей и молекулярной биологии. — К., 1982. Соломахина В.М., Пруденко М.Н. Грибы (Mycobiota) Каневского заповедника // Пр. Канів. зап-ка. — 1998. — Вип. 11. — С. 1–107. Сорока М.І. Судинні рослини державного заповідника «Розточчя». — Препринт. — Львів. — 1990. — 278 с. Сосин П.Е. Определитель гастеромицетов СССР. — Л.: Наука, 1973. — 163 с. Срединский Н.К. Материалы для флоры Новороссийского края и Бессарабии // Зап. Новорос. об-ва испытат. природы. — 1873. — 1, № 2. — С. 1–292.

Стойко С.М. Про поширення в дубовому пасмі Закарпаття елементів середземноморської дендрофлори дуба австрійського (Quercus cerris) та ясена білого (Fraxinus ornus) // Флора і фауна Карпат. Тези допов. міжвуз. ювіл. конф. (жовтень 1965 р. Ужгород). — Ужгород, 1965. — С. 49–50. Стойко С.М. О распространении реликтовых деревьев и кустарников в Украинских Карпатах // Растительность высокогорий и вопросы ее хозяйственного использования. — М.-Л.: Наука, 1966 а. — С. 180–188. Стойко С.М. Заповідники та пам’ятки природи Українських Карпат. — Львів, 1966 б. — 142 с. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т. та ін. Раритетні фітоценози західних регіонів України. — Львів: Поллі, 1998. — 190 с. Стойко С.М., Тасєнкевич Л.О., Мілкіна Л.І. та ін. Флора і рослинність Карпатського заповідника. — К.: Наук. думка. — 1982. — С. 196. Стойко С.М., Третяк П.Р., Бойчук І.І. Сосна кедрова (Pinus cembra L). на верхній межі лісу в Гедзь Ґорґанах: хорологія, екологія, ценологія // Наук. вісник ДЛГУ: Дослід­ ження, охорона та збагачення біорізноманіття. — Львів: Вив-во ЛДГУ, 1999. — Вип. 99. — С. 173–179. Стойко С.М., Ященко П.Т., Кагало О.О. та ін. Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й наукові засади охорони). — Львів: Ліга-Прес, 2004. — 232 с. Стоянов Н., Стефанов Б. Stachys L. — Ранилист // Флора на България. — София: Университетская печатница, 1948. — С. 961–968. Струк М.О., Борисова О.В., Гриньов В.В. Нове місцезнаходження Nitella gracilis (J.E. Sm.) C. Agardh — рідкісного виду для флори України // Мат-лы міжнар. конф. молодих учених «Актуальні проблеми ботаніки та екології» (Кам’янець-Подільський, 1316 серпня 2008р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — С. 35–36. Судинні рослини флори Чернівецької області, які підлягають охороні. Атласдовідник / Чорней І.І., Буджак В.В., Термена Б.К. — Чернівці: Рута, 1999. — 140 с. Сухомлин М.М., Куткова О.В., Паніна З.О. Morchella steppicola Zer.: морфологічні особливості, ультраструктура та поширення в Південно-Східній Україні // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 6. — С. 867–874. Талиев В.И. Daphne sophia Kalenicz. // Тр. Харьков. об-ва естествоиспытат. — 1912. — 45. — С. 95–152.

855

Таран Н.А., Солдатова И.М., Вассер С.П. Макромицеты Присамарского леса // Биогеоценологические исследования лесов техногенных ландшафтов степной Украины. — Днепропетровск: Днепропет­ ровск. гос. ун-т, 1989. — С. 58–73. Тарасов В.В. Редкие и исчезающие растения Днепропетровщины, подлежащие охране // Исчезающие и редкие растения, животные и ландшафты Днепропетровщины: Сб. науч. тр. Днепропетровск. гос. ун-та. — Днепропетровск: ДГУ, 1983. — С. 2–28. Тарасов В.В. Основные редкие и исчезающие растения Днепропетровской и Запорожской областей. (К итогам работы комплексной экспедиции ДГУ по исследованиям лесных биогеноценозов степной зоны и их биологического разнообразия) // Еколоія та ноосферологія. — 1999. — 6, № 1–2. — С. 91–116. Тарасов В.В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів: Моногр. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровськ. ун-ту, 2005. — 276 с. Темченко А.М. Нові місцезнаходження Scopolia carnioica Jacq. та Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. на Придніпровській височині // Укр. ботан. журн. — 1998. — 45, № 3. — С. 72–73.

Тимченко І.А., Фіцайло Т.В. Екологофітоценотична приуроченність видів роду Epipactis Zinn (Orchidaceae) // Укр. фітосоц. зб. Сер. С. — 2003. — Вип. 1 (20). — С. 103–112. Тищенко О.В. Раритетні види флори Північноприазовських кіс / Ю.Д. Клепов та сучасна ботанічна наука. Мат-ли читань, присв. 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клепова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 392–395. Ткаченко В.С., Генов А.П. Флороценотична характеристика запропонованого Кальміуського державного заказника // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 5. — С. 92–96. Ткаченко В.С., Генов А.П., Лиманський С.В. Основні зміни в рослинному покриві «Крейдової флори» за 10 років заповідання // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 5. — С. 562–569. Ткаченко В.С., Генов А.П., Мовчан Я.І. Флористична характеристика Криволуцького кретофільного степу на Донбасі та необхідність його заповідання // Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 4. — С. 70–75. Ткаченко В.С., Дідух Я.П., Генов А.П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.

Темченко А.М., Дідух Я.П., Любчен­ ко В.М. Фітоценотична характеристика Daphne cneorum L. (Thymelaeaceae Juss.) у Придніпров’ї // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 3. — С. 53–57.

Ткаченко В.С., Дронова І.С. Синфітоіндикаційна характеристика кретофільної рослинності заповідника «Крейдова флора» // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 18–25.

Терлецький В.К., Охримович В.М., Кудрик В.В. Поширення деяких видів рідкісних рослин на Західному Поліссі // Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 2. — С. 24–27.

Ткаченко В.С., Дубовик О.М. Екологоценотичні особливості біотопів Schivereckia mutabilis (M. Alexeenko) M. Alexeenko в басейні Сіверського Дінця та необхідність їх охорони // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 3. — С. 89–93.

Терлецький В.К., Філіпенко А.В. Знахідка Genistella sagittalis (L.) Gams на Волині // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 2. — С. 75–76. Термена Б.К., Виклюк М.І., Буджак В.В. Sorbus torminalis (L.) Crantz на Північній Буковині // Укр. ботан. журн. — 1993. — 50, № 5. — С. 80–83. Тимченко І.А. Структура популяцій видів роду Epipactis Adans. і тенденції її зміни під антропогенним впливом // Укр. ботан. журн. — 1996. — 53, № 6. — С. 690–695. Тимченко І.А. Фитоценотическая приуроченность Epipactis palustris (L.) Crantz в Украине // Бюл. ботан. сада им. И.С. Косенко Кубанского госагроун-та. — 1998. — № 7. — С. 158–160. Тимченко І.А., Андрієнко Т.Л. Epipactis purpurata Smith (Orchidaceae) в Україні //

856

Укр. ботан. журн. — 1992, 49, № 4. — С. 91–93.

Ткаченко В.С., Парахонська Н.О. Флороценотичне обґрунтування організації нової пам’ятки природи на крейдяних відслоненнях Старобільщини // Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 2. — С. 6–10. Ткаченко В.С., Сова Т.В., Боровик Л.П. Еколого-генетичний ряд рослинності «Стрільцівського степу» на Луганщині // Степові і галофітні екосистеми України. Зб. статей до 100-річчя д.б.н., проф. Г.І. Білика / Ін-т ботаніки НАНУ. — К., 2004. — С. 595–620. — Укр. — Деп. в ДНТБ України. 17.05.04 № 24-Ук 2004. Ткаченко Ф.П. Внутришньовидова мінливість розмірів клітин таломів видів Cladophora Kütz. в Чорному морі // Укр. ботан. журн. — 1991. — 48, № 4. — С. 53–56.

Ткаченко Ф.П. Макрофитобентос Одесского залива Черного моря и его динамика // Альгология. — 2001 а. — 11, № 1. — С. 115–121. Ткаченко Ф.П. Макрофіти Березанського лиману Чорного моря // Вісн. Одеськ. держ. ун-ту. — 2001 б. — 6, № 1. — С. 102–107. Ткаченко Ф.П. Видовой состав водорослеймакрофитов северо-западной части Черного моря (Украина) // Альгология. — 2004. — 14, № 3. — С. 277–293. Ткаченко Ф.П., Ковтун О.О. Макрофіти Тилігульского лиману Чорного моря // Укр. ботан. журн. — 2001. — 59, № 2. — С. 184–191. Ткаченко Ф.П., Маслов И.И. Морской макрофитобентос Черноморского биосферного заповедника // Экология моря. — 2002. — 62. — С. 34–40. Ткаченко Ф.П., Попова О.М., Бабенко О.А. Нові знахідки грибів, занесених до Червоної книги України (Одеська обл.) // Укр. ботан. журн. — 2009. — 66, № 2. — С. 250–253. Ткачик В.П. Нові знахідки флори Прикарпаття // Укр. ботан. журн. — 1983. — 40, № 3. — С. 22–26. Ткачик В.П. Флора Прикарпаття. — Львів: НТШ, 2000. — 254 с. Томин М.П. Определитель кустистых и листоватых лишайников СССР. — Минск: Изд-во АН СССР, 1937. Топачевський О.В. Нові місцезнаходження червоних водоростей в Україні // Ботан. журн. — 1946. — 3, № 3–4. — С. 85–87. Трискиба С.Д., Полохіна І.І., Сухомлин М.М. Знахідка Grifola frondosa (Fr.) S. Gray на півночі Донецької області // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 1. — С. 87–90. Тысячелистники / Сытник К.М., Андрощук А.Ф., Клоков М.В. и др. — К.: Наук. думка, 1984. — 272 с. Улична К.О. Зведений список листяних мохів Чернівецької області УРСР // Наук. зап. Природознавч. музею Львів. філіалу АН УРСР. — 1956. — 5. — С. 126–144. Улична К.О. Pleuroclada albescens (Hook.) Spruce в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 2. — С. 227–228. Улычна К.О. Бриологический гербарий. Семейства Ptychomitriaceae, Cryphaeaceae, Hypopterigiaceae и Fabroniaceae // Каталог музейных фондов. — Львов: АН УССР, Гос. природ. музей УССР, 1990. — С. 45–49. Уманець О.Ю. Рідкісні види судинних рослин флори Чорноморського державно-

го біосферного заповідника АН УРСР // Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 5. — С. 87–90.

Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 316 с.

Уманець О.Ю. Высшие растения Красной книги Украины и Европейского Красного списка на территории Черноморского биосферного заповедника // Заповідна справа в Україні. — 1998. — 4, вип. 2. — С. 10–13.

Флора Восточной Европы. Т. IX / Отв. ред. Н.Н. Цвелев. — СПб.: Мир и семья, 1996. — 456 с.

Уманец О.Ю. Изменение флоры и растительности Казачье-Лагерской арены Нижнеднепровских песков за 65 лет // Заповідна справа в Україні. — 1999. — 5, вип. 2. — С. 9–15. Уманець О.Ю., Войтюк Б.Ю., Соломаха І.В. Ценотичний діапазон існування рідкісного виду Allium regelianum A. Becker ex Iljin на території Чорноморського біосферного заповідника (Херсонська обл.) // Вісник Київськ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — 2002. — Вип. 5. — С. 63–64. Уманець О.Ю., Соломаха І.В. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. III. Ділянка ІваноРибальчанська // Укр. фітоцен. зб. — 1999. — Сер. А, вип. 3(14). — С. 84–101. Федорончук М.М. Систематика, география и филогения родов триния, румия и ледебуриелла. — Киев.: Наук. думка, 1983. — 172 с. Федорончук М.М. Silene L. sensu lato в Україні: огляд роду Silene L. sensu stricto (Caryophyllaceae Juss.) // Укр. ботан. журн. — 1997 — 54, № 6. — С. 557–564. Федорончук М.М. Біорізноманітність роду Dianthus L. (Caryophyllaceae Juss.) у флорі Українських Карпат // Значення та перс­ пективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття. Мат-ли конф., присвяч. 40-річчю функціонування високогірного біол. стаціонару на г. Пожижевська, Львів, 23 грудня 1997 р. — Львів, 1998. — С. 161–163. Федорончук М.М. Рід Dianthus L. (Caryophyllaceae) флори України (хорологія, філогенетичні зв’язки, аспекти розселення). 1. Секції Armerium F. Williams, Carthusianorum F. Williams, Barbulatum F. Williams // Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 3. — С. 277–283. Федорончук М.М., Чорней І.І. Гвоздика показна — Dianthus speciosus Rchb. // Еколог. журн. «Жива Україна». — 2004. — № 7–8. — С. 20. Фіторізноманіття національних природних парків України / Під заг. ред. Т.Л. Анд­ рієнко та В.А. Онищенка. — К.: Наук. світ, 2003. — 143 с.

Флора Восточной Европы. — Т. X / Отв. ред. Н.Н. Цвелев. — СПб.: Мир и Семья, 2001. — 671 c. Флора Восточной Европы. Т. XI / Отв. ред. Н.Н. Цвелев. — М.; — СПб.: Тов-во науч. изданий КМК, 2004. — 536 с. Флора европейской части СССР. Т. I / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с. Флора европейской части СССР. Т. II / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1976. — 236 c. Флора европейской части СССР. Т. III / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1978. — 260 c. Флора европейской части СССР. Т. IV / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1979. — 356 с. Флора европейской части СССР. Т. V / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1981. — 380 c. Флора европейской части СССР. Т. VI / Под ред. Ан.А. Федорова. — Л.: Наука, 1987. — 256 с. Флора европейской части СССР. Т. VII. — СПб.: Наука, 1994. — 371 c. Флора европейской части СССР. Т. VIII / Под. ред. Н.Н. Цвелева. — СПб.: Наука, 1989. — 415 с. Флора CCСР. Т. III / Под ред. В.Л. Комарова. — Л.: Изд-во АН СССР, 1935. — 636 c. Флора СССР. Т. IV / Под ред. В.Л. Комарова. — Л.: Изд-во АН СССР, 1935. — 760 с. Флора СССР. Т. XI / Под ред. В.Л. Комарова. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1945. — 432 c. Флора СССР. Т. XII / Под ред. В.Л. Комарова. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1946. — 918 c. Флора СССР. Т. XIV / Под ред. Б.К. Шишкина и Е.Г. Боброва. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1949. — 790 c. Флора СССР. Т. XVI / Под ред. Б.К. Шишкина. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — 648 c. Флора СССР. Т. XVII / Под ред. Б.К. Шиш­ кина. — М.; — Л.: Изд. АН СССР, 1951. — 391 c. Флора СССР. Т. XIX / Под ред. Б.К. Шишкина. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР. — 1953. — 752 c. Флора СССР. Т. XXVII / Под ред. Б.К. Шишкина и Е.Г. Боброва. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1962. — 758 c. Флора СССР. Т. XXVIII / Под ред. Е.Г. Боброва и С.К. Черепанова. — М.; — Л.: Изд-во АН СССР, 1963. — 654 c.

Флора УРСР. Т. I / Під ред. О.В. Фоміна. — К.: Вид-во АН УРСР, 1936. — 200 c. Флора УРСР. Т. II / Під ред. Є.І. Бордзіловсь­ кого. — К.: Вид-во АН УРСР, 1940. — 590 с. Флора УРСР. Т. III / Під ред. М.І. Котова та А.І. Барбарича. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — 426 с. Флора УРСР. Т. IV / Під ред. М.І. Котова. — К.: Вид-во АН УРСР, 1952. — 691 с. Флора УРСР. Т. V / Під ред. М.І. Котова. — К.: Вид-во АН УРСР, 1953. — 528 с. Флора УРСР. Т. VI / Під ред. Д.К. Зерова. — К. Вид-во АН УРСР, 1954. — 610 c. Флора УРСР. Т. VII / Під ред. М.В. Клокова та О.Д. Вісюліної. — К.: Вид-во АН УРСР, 1955. — 658 с. Флора УРСР. Т. VIII / Під ред. М.І. Котова та А.І. Барбарича. — К.: Вид-во АН УРСР, 1957. — 544 c. Флора УРСР. Т. IX / Під ред. М.І. Котова. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — 691 c. Флора УРСР. Т. X / Під ред. М.І. Котова. — К. Вид-во АН УРСР, 1961. — 491 c. Флора УРСР. Т. XI / Під ред. О.Д. Вісюліної. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 590 с. Флора УРСР. Т. XII / Під ред. О.Д. Вісюліної. — К.: Вид-во АН УРСР, 1965. — 590 с. Фодор С.С. Флора Закарпаття. — Львів: Вища шк., 1974. — 208 с. Халилов И.И. Система рода Crambe (Brassicaceae) // Ботан. журн. — 1991. — 76, № 11. — С. 1612–1613. Халилов И.И. Конспект рода Crambe L. (Brassicaceae) // Ботан. журн. — 1993. — 78, № 1. — С. 107–115. Харкевич С.С. О некоторых линейных флоры Кавказа // Нов. сист. высш. растений. 1966. — М.– Л., — 1966. Хмелевский В.М. Материалы к флоре водорослей Изюмского уезда Харьковской губ. // Тр. о-ва испыт. природы Харьк. унта. — Харьков, 1889 а. — 23. — C. 79–107. Хмелевский В.М. Два новых вида водорослей // Тр. о-ва испыт. природы Харьк. унта. — Харьков, 1889 б. — 23. — С. 167–171. Ходосовцев О.Є. Лишайники причор­ номорсь­ких степів України. — К.: Фітосоціо­ центр, 1999 а. — 236 с. Ходосовцев О.Є. Материалы к Красной книге Крыма. Лишайники // Вопросы развития Крыма. — 1999б. — Вып. 13. — С. 68–75. Ходосовцев О.Є. Rhizoplaca Zopf (Lecanorales Nannf., Parmeliaceae Zenker) новий рід макролишайників для ліхенофлори Ук­

857

раїни // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Зб. наук. праць. Конф. молодих вчених-ботаніків України. — Ніжин. — 2001. — С. 26.

Цвелёв Н.Н. Cleome ornithopodioides L. sensu lato в СССР // Ботан. мат-лы Гербария Ботан. ин-та АН СССР. — 1963 . — 22. — С. 122–134.

Ходосовцев О.Є. Екологічні індекси лишайників кам’янистих відслонень Карабі–яйли (АР Крим, Україна) // Природничий Альманах. Сер. Біол. наук. — Херсон, 2002 а. — № 3, вип. 2. — С. 225–239.

Цвелёв Н.Н. О некоторых более редких растениях европейской части СССР // Новости сист. высш. раст., 1969. — Л.: Нау­ ка. — 1970. — 6. — С. 294–301.

Ходосовцев О.Є. Лишайники карстовых обнажений Чатырдага (Крым) // Ботан. журн. — 2002 б. — 87, № 1. — С. 46–56. Ходосовцев О.Є. Нові для України та Кримсь­кого півострова види лишайників з Кримських яйл // Укр. ботан. журн. — 2002 в. — 59, № 2. — С. 171–178. Ходосовцев О.Є. Нові для України роди лишайників // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 2. — С. 170–174. Ходосовцев О.Є., Попов Є.В. Leptogium imbicatum P. Jørg. та L. magnussonii Degel. & P. Jørg. нові види для ліхенофлори України // Метода. — 2003. — Вип. «Магістр» — С. 25–28. Ходосовцев О.Є., Редченко О.О. Анотований список лишайників заповідника «Мис Мартьян» // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59. № 1. — С. 64–71. Хорология флоры Украины / Барбарич А.И., Доброчаева Д.Н., Дубовик О.Н. и др. — К.: Наук. думка, 1986. — 272 с. Хржановский В.Г. Розы. — М.: Сов. наука, 1958. — 497 с. Христюк П.М. Сьедобные грибы Крыма. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — 48 с. Христюк П.М. Очерк о сьедобных и ядовитых грибах Крыма. Сер. «Природа Крыма». — Симферополь: Крым, 1966. — 70 с. Царенко П.М. Краткий определитель хлорококковых водорослей Украинской ССР. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с. Царенко П.М., Парчук Г.В. Особливості різноманіття деяких груп гідробіонтів Ук­ раїнських Карпат // Мат-лы міжнар. наук.практ. конф. «Карпатський регіон і проб­ леми сталого розвитку». Т. 2. (Ужгород, 13-15 жовтня 1998 р.). — Ужгород, 1998. — С. 297–303. Царик Й., Жиляєв Г., Кияк В. та ін. Внутрішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів рослин Українських Карпат. — Львів: Поллі, 2004. — 198 с. Царик Й.В., Малиновський К.А. Розпад популяції Linnaea borealis L. в ситуації стресу // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 3. — С. 379–383.

858

Цвелёв Н.Н. Злаки СССР. — Л.: Наука, 1976. — 788 с. Цвелёв Н.Н. О ковылях (Stipa L., Gramineae) Украины // Бюл. Московск. об-ва испыт. природы. Отд. биол. — 1986. — 91, вып. 1. — С. 17–23 с. Цвелёв Н.Н. О некоторых крестоцветных (Brassicaceae) // Новости сист. высш. раст. – Л.: Из-во госуд. хим.-фарм. академии, 2003. — 35. — С. 95–108. Червената книга на България. Зникли и застрашени от изчезване и редки растения и животни. — Т. 1. Растения. — София, 1984. — 447 с. Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Укр. енцик. ім. М.П. Бажана, 1996. — 608 с. Черкасов О.А., Стихин В.А., Савчук В.М. Содержание галантамина в некоторых видах сем. Amaryllidaceae флоры УССР // Растит. ресурсы. — 1984. — 20, вып. 4. — С. 566–568. Чернова Н.М. Сем. Umbelliferae (Apiaceae) — Зонтичные // Определитель высших рас­тений Крыма. — Л.: Наука, 1972. — С. 331–359. Чернявська В.С. Рід Saxifraga L. у флорі Карпат: географія та екологія. — Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності. — Львів. — 1998. — С. 169–170. Чопик В.І. Скополія карніолійська — Scopolia carnioica Jacq. в Східних Карпатах // Укр. ботан. журн. — 1957. — 14, № 3. — С. 59–67. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. — К.: Наук. думка, 1970. — 188 с. Чопик В.І. Високогірна флора Українських Карпат. — К.: Наук. думка, 1976. — 272 с. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. Справочник. — К.: Наук. думка, 1978. — 216 с. Чопик В.І., Веренко Г.М., Орнст Е.Й. Про зростання на території Українських Карпат ласкавця жовтецевого (Bupleurum ranunculoides L.) // Укр. ботан. журн. — 1971. — 28, № 2. — С. 237–240. Чорна Г.А. Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s. l.) в Україні // Інтродукція рослин. — 2002. — № 2. — С. 34–42.

Чорна Г.А. Про перспективні до включення у третє видання «Червоної книги України» гідрофільні види // Наук. зап. еколог. лабораторії УДПУ. — К.: Наук. світ, 2004. — Вип. 7. — С. 86–96. Чорней І.І. Ligularia bucovinensis Nakai (Asteraceae) — новий вид для флори Ук­ раїнських Карпат // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56, № 1. — С. 19–21. Чорней І.І., Буджак В.В. Нове місцезнаход­ ження раритетних видів флори у Чивчинсь­ ких горах (Українські Карпати) // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 53–57. Чорней І.І., Буджак В.В., Баканова Н.В. Dactylorhiza sambucina (L.) Soó (Orchi­ daceae) — новий вид флори Північної Буковини // Наук. зап. Тернопіль. педун-ту. Сер. біол. — 1999. — № 1 (4). — С. 27–30. Чорней І.І., Буджак В.В., Загульський М.М. та ін. Флористичні знахідки в Буковинсь­ ких Карпатах і Прикарпатті // Наук. віс­ ник Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 39: Біологія. — Чернівці, 1999. — С. 3–14. Чорней І.І., Буджак В.В., Термена Б.К. та ін. Нові відомості про поширення на Чернівеччині судинних рослин з «Червоної книги України» та їх охорона // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 1. — С. 78–83. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І. Хорологічна характеристика раритетних ефемероїдних геофітів Чернівецької області // Наук. вісник Ужгород. держ. ун-ту. — Сер. Біологія. — 2000. — № 8. — С. 181–196. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Epipactis Zinn. (Orchidaceae) у флорі Буковини — хорологічна характеристика // Наук. вісник Чернівец. ун-ту: Зб. наук. праць. Біологія. — 2001. — Вип. 126. — С. 180–192. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Orchis L. (Orchidaceae Juss.) у флорі Буковини — хорологічна характеристика // Наук. вісник Чернівец. ун-ту: Зб. наук. праць. Біологія. — 2002 а. — Вип. 145. — С. 229–238. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Cephalanthera Rich. (Orchida­ ceae) у флорі Буковини — хорологічна характеристика // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2002 б. — Вип. 4. — С. 111–119. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І. та ін. Нова знахідка Epipodium aphyllum (F.W. Schmidt) Sw. на Хотинській височині (Чернівецька обл.) // Охрана редких видов растений: проблемы и перспективы. — Харьков, 2004. — С. 138–139.

Чорней І.І., Буджак В.В., Якушенко Д.М. та ін. Національний природний парк «Вижницький». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 248 с. Чорней І.І., Загульський М.М., Смолінсь­ ка М.М., Королюк В.І. Стан та перспективи охорони видів флори верхів’я Білого Черемошу // Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природнозаповідного фонду. Тези допов. міжнарод. наук.-практ. конф. присвяч. 25-річчю Карпатського біосфер. зап-ка (11-15 жовтня 1993 року). — Рахів, 1993. — С. 70–71. Чорней І.І., Никирса Т.Д. Жировик Лезеля — Liparis loeselii (L.) Rich. (Orchidaceae) // Зелена Буковина. — 2001. — № 1–2. — С. 69–70. Чорней І.І., Токарюк А.І. Про поширення Diphasiastrum complanatum (L.) Holub (Lyco­ podiaceae) на Буковині // Заповідна справа в Україні. — 2002. — 8, вип. 2. — С. 47–48. Чорней І., Якимчук М. Бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.) на Буковині // Зелені Карпати. — 1995. — № 3–4. — С. 82–83. Чорноус О.П. Флористичні знахідки на території Шосткинського геоботанічного району (Сумська область) // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 5. — С. 360–364. Чорноус О.П., Андрієнко Т.Л. Осередок бореальних видів на півдні НовгородСіверського Полісся // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 3. — С. 89–93. Шакула О.А. Локальная гетерогенность возрастной структуры популяций тысячелистника голого (Achillea glaberrima Klokov) на обнажениях гранитов заповедника «Каменные Могилы» // Промышленная ботаника. — 2007. — Вып. 7. — С. 100–104. Шаповал В.В. Поширення і структура ценопопуляцій видів роду Phlomis L. (Lamiaceae Lindl.) на території Біосферного резервату «Асканія-Нова» // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 184–190. Шатко В.Г. Редкие, исчезающие и эндемичные растения флоры Крыма на Карадаге и вопросы их охраны // Бюл. Гл. ботан. сада. — 1979. — Вып. 114. — С. 28–31. Шевченко М.С., Тимченко І.А., Парні коза І.Ю. Унікальне місцезнаходження Liparis loiselii (L.) Rich. в м. Києві // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 3. — С. 438–443. Шевчик В.Л. Новое местонахождение Hydrocotyle vulgaris (Apiaceae) на территории европейской части СССР // Ботан. журн. — 1986. — 71, № 9. — С. 1274–1277.

Шелест С.Л. Про деякі рідкісні рослини Львівської області // Укр. ботан. журн. — 1956. — 13, № 4. — С. 45–46. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П. Ковилові степи Кримських яйл // Укр. ботан. журн. — 1978 а. — 35, № 1. — С. 9–14. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П. Поширення горицвіту весняного (Adonis vernalis L.) в Кримсь­кій області та запаси його сировини // Біологічні особливості корисних рослин природної флори в зв’язку з їх інтродукцією. — К.: Наук. думка, 1978 б. — С. 73–77. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. Ялтинский горно-лесной государственный заповедник: (Ботан.-географ. очерк). — К.: Наук. думка, 1980. — 184 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П., Куковиця Г.С. Поширення Viola jooi Janka на Україні // Укр. ботан. журн. — 1980. — 37, № 3. — С. 79–80. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Мол­ чанов Е.Ф. Государственный заповедник «Мыс Мартьян». — К.: Наук. думка, 1985. — 260 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Куковица Г.С., Педь А.И. Распространение и запасы Adonis vernalis L. в западных областях Украины // Растит. ресурсы. — 1978. — 14, вып. 2. — С. 192–198. Шляков Р.Н. Печеночные мхи Севера СССР. Антоцеротовые; печеночники: Гапломитриевые — Метцгериевые. — Л.: Наука, 1976. — 92 с. Шляков Р.Н. Печеночные мхи Севера СССР, вып. 2. Печеночники: Гербертовые — Геокаликсовые. — Л.: Наука, 1979. — 192 с. Шляков Р.Н. Печеночные мхи Севера СССР. Пече­ночники: Юнгерманниевые — Ска­паниевые. — Л.: Наука, 1981. — Вып. 4. — 222 с. Шумська Н.В. Онтогенез та вікова структура популяцій Leucojum vernum L. (Amaryllidaceae) // Укр. ботан. журн. — 1992. — 49, № 2. — С. 44–50. Шушман В.С. Ботанічні нотатки про цікаві знахідки // Фіторізноманіття Карпат: сучасний стан, охорона та відтворення: Матли міжнар. конф. — Ужгород: Ліра, 2008. — С. 177–180. Щепотьев Ф.Л. Карликовый бересклет в лесах Украины // Лесное хозяйство. — 1938. — № 6 (12). — С. 77–79. Щепотьев Ф.Л. Биология цветения Euonymus nana Bieb. // Советская ботаника. — 1941. — № 3. — С. 130–135. Щербакова О.Ф. Біоморфологічні особливості, структура популяцій та проблеми охорони вузьколокального ендемічного виду Кодимо-Єланецького Побужжя

смілки південнобузької (Silene hypanica Klokov) // Вісник Нац. наук.-природ. музею. — Сер. Ботан. — 2005. — 2007. — Ч. І., № 4–5. — С. 365–388. Щербакова О.Ф. Біоморфологічні та популяційні особливості гвоздики південнобузької Dianthus hypanicus Andrz. в КодимоЄланецькому Побужжі // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 4. — С. 552–564. Щербакова О.Ф., Новосад В.В. Чистець вузьколистий (Stachys angustifolia М. Bieb.) в ексклаві Гранітно-степового Побужжя (біоморфологічні особливості, структура популяцій та проблеми охорони) // Вісник Нац. наук.-природ. музею. — Сер. Ботан. — 2003 — 2004. — Ч. І., № 2–3. — С. 161–188. Щербакова О.Ф., Новосад В.В., Криць­ ка Л.І. Біоморфологічні та демографічнопопуляційні особливості смілки Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі // Інтродукція рослин. — 2008. — № 2. — С. 3–10. Щербакова О.Ф., Крицька Л.І., Новосад В.В. Фітосозологічні аспекти популяційновидового та екотопологічного різноманіття раритетної компоненти флори регіону Гранітно-степове Побужжя // Степові і галофітні екосистеми України: зб. наук. праць присвяч. 100-річчю з дня народж. д.б.н., проф. Г.І. Білика, 7 квітня 2004 р. / Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. — К., 2004. — С. 375–397. — Укр. — Деп. в ДНТБ України 17.05.04, № 24 — Ук2004. Юзепчук С.В. Заметки о некоторых новых, критических и редких растениях крымской флоры // Ботан. мат-лы Герб. БИНа АН СССР. — М.–Л.: Из-во АН СССР. — 1951. — 14. — С. 9–10. Юнгер В.П. Eдогонієві водорості озера Біле (Українське Полісся) // Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 3. — С. 38–44. Юнгер В.П. Едогонієві водорості (Oedogoniales) Українського Полісся / Автореф. ... канд. біол. наук. — 1987. — 23 с. Юнгер В.П., Мошкова Н.О. Едогонієві водорості — Oedogoniales // Визначник прісноводних водоростей України. Вип. VII. — К.: Наук. думка, 1993. — 412 с. Яценко О.В. До поширення цимбохазми дніпровської (Cymbochasma borysthenica (Pall.) Klok. et Zoz) у Запорізькій області // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 2. — С. 238–239. Ященко П.Т. Про східну межу поширення щитолисника звичайного (Hydrocotyle vulgaris L.) на Західному Поліссі України // Проблеми ботаніки і мікології на порозі ІІІ тисячоліття. Мат-ли Х з’їзду УБТ (Полтава, 22-23 травня 1997 р.). — К., 1997. — С. 54.

859

Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 1. Cyanoprocaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphidophyta, Phaeophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophyta, Rhodophyta / Eds. P.M. Tsarenko, S.P. Wasser & E. Nevo. — Ruggell: A. R. G. Gantner Verlag, 2006. — 713 p. Atlas Floraе Europaeae. Distribution of vascular plants in Europae. — Helsinki, 1994. — Vol. 10. — 215 p. Atlas Florae Europae. Distribution of vascular plants in Europae / Ed. J. Jalas, J. Suominen, R. Lampinen. — Helsinki, 1996. — Vol. 11. — 295 р. Bateman R.M., Pridgeon A.M., Chase M.W. Phylogenetics of subtribe Orchidinae (Orchidoideae, Orchidaceae) based on nuclear ITS sequences. 2. Infrageneric relationships and taxonomic revision to achieve monophyly of Orchis sensu stricto // Lindleyana. — 1997. — 12. — P. 113–141. Bernacki L. Epipactis albensis Nováková et Rydlo // Kaźmierczakowa R., Zarzycki K. (eds.) Polska czerwona księga roślin. Instytut Botaniki PAN, Kraków, 2001. — S. 531–532. Bertová L. Fraxinus L. // Flóra Slovenska. Vol. 4, 1. — Bratislava: VEDA, vidavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1984. — S. 66–73. Bhattacharjee B. Stachys L. // Flora of Turkey and the East Aegean Islands. — Edinburgh: University press, 1982. — P. 199–262. Bielczyk U., Lackovicova A., Farkas E.E., Lokos L., Liska J., Breuss O., Kondratyuk S.Ya. Checklist of Lichens of the Western Carpathians. — Biodiversity of the Carpathians. Vol. 1. — Krakow: W. Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences, 2004. — 181 p. Boratyński A., Didukh Ja., Lucah M. The jew (Taxus baccata) population in Knyazhdvir Nature Reserve in the Carpathians (Ukraine) // Dendrobiology. — 2001. — 46. — P. 3–8. Boros A., Vajda L. Bryoflora Carpathorum Septentrionali-Orientaliorum // Revue Bryol. et Lichen. — 1968-1969. — 26, № 3-4. — P. 397–450. Borsčów J. Ein Beitrag zur Pilzflora der Provinz Černigow // Bulletin de l’Academie Impériale des sciences de St-Pétersbourg. — 1869. — 13. — P. 219–245. Buček J. Vraneček helvetský (Selaginella helvetica Link.) v zemi Podkarpatoruské // Přiroda. — 1931 (1932). — 24. — S. 275. Buček J. Přispĕvek ku kvĕtené Zemĕ Podkarpatoruské a Slovenské // Sbornik klubu přirodovedeckeho v Brnĕ za rok 1931. — 1932. — Ročnik. 14. — S. 79–102.

860

Casper S.J., Krausch H.-D. Caldesia Parlatore // Süβwasserflora von Mitteleuropa. Pteridophyta und Anthophyta. 1 Teil. — Jena: VEB Gustav Fisher Verlag, 1980. — S. 175–177.

Didukh Ya.P. The Communities of the Class Quercetea pubescenti-petraeae at the Crimean Mountains // Ukr. phytocoen. col. Ser. A. — 1996, № 1. — P. 63–77.

Casper S.J., Krausch H. – D. Subularia L. // Süβwasserflora von Mitteleuropa. Pteridophyta und Anthophyta. 2 Teil. — Stuttgart — New York: Gustav Fischer Verlag, 1981. — S. 530–531, 559.

Domin K. Introductory remarks to the fifth international phytogeographic excursion (I. P. E.) through Czechoslovakia // Acta botan. bohemica. — 1928. — 6–7. — P. 3–77.

Červená kniha ohrozených a vzácnych druhov rastlín a živočíchov SR a ČR. — Bratislava: Priroda, 1999. — S. 232. Czerwona Księga Karpat Polskich. Rośliny naczyniowe / ed. Mirek Z., Piękoś-Mirkowa H., Kraków vyd. PAN. — 2008. — 614 s. Chater A.O. Astragalus L. // Flora Europaea / Ed. 2. — Cambridge: Univ. Press, 1969. — P. 108–124. Cheek M. Proposal to reject the name Drosera longifolia (Droseraceae) // Taxon. — 1998. — 47, № 3. — P. 749–750. Cheek M. Good news: Drosera longifolia L. rejected, Sarracenia purpurea L. conserved with a new type // Carniv. Pl. Newslett. — 2001. — 30. — P. 29–30. Cieślak E., Ronikier M., Koch F.V. Western Ukrainian Cochlearia (Brassicaceae) — the identity of an isolated edge population // Taxon. — 2007. — 56, № 1. — P. 112–118. Contini L., Lavarelo J. Le pin cembro Pinus cembra L. — Paris: INRA, 1982. — 197 p. Convention on conservation of European wildlife and natural habitats. Appendix 1 of May 1999: Strictly protected flora species. — Bern, 1999. — 18 p. Coppins B.J., Kondratyuk S.Ya., Khodosovtsev A., Wolseley P., Zelenko S.D. New for Crimea and Ukraine species of lichens // Ukr. Botan. Journ. — 2001. — 58, № 6. — S. 716–722. Cristea V. La conservation de la nature en Roumanie. — Camerino, 1995. Cullen J. Cardamine L. // Flora of Turkey / ed. Davis R.H. — Edinburg: university press, 1966. — P. 438–444. Davis A.P. The genus Galanthus — Portland: Timber Press, 1999. — 297 p. Deyl K. Z kvéteny podkarpatoruské. Muscari botryoides, Ornithogalum boucheanum, Cerastium sylvaticum, Fraxinus ornus et ctr. // Vĕda prirodni. — 1936. — 17. Deyl M. Plants, soil and climate of Pop Ivan. Syne­ cological study from Carpathian Ukraine // Opera Bot. Čech. — Vol. II. — Praha, 1940. — P. 1–290. Deyl M. Sesleria Scop. // Flora Europaea. V. 5. — Cambridge University Press, 1980. — P. 173–177.

Domin K. Additamenta ad cognitionem florae Rossiae Subcarpaticae // Acta Botan. Bohemica. — 1929. — 8. — P. 26–43. Domin K. Schedae ad floram Čechoslove­ nicam, exciccatam. Centuria III // Acta Bot. Bohem. — 1931 — 10. — P. 3-79. Dostál J. Nová Květena ČSSR. — Vol. 1,2. — Praha: Akademia, 1989. — 1548 p. Drescher A., Prots B., Mountford O. The world of old oxbowlakes, ancient riverine forests and meliorated mires in the Tisza river basin // Fritschiana. — 2003. — 39. — P. 1–23. Duell R. Distribution of European and Macaronesian liverworts (Hepaticophytina) // Bryol. Beitr. — 1983. — Bd. 2. — 115 p. Duell R. Distribution of European and Macaronesian mosses (Bryophytina) Part I. // Bryol. Beitr. — 1984. — Bd. 4. — 113 p. Duell R. Distribution of European and Macaronesian mosses (Bryophytina) Part II. // Bryol. Beitr. — 1985. — Bd. 5. — P. 110-232. Duell R. Distribution of European and Macaronesian mosses (Bryophytina). Annotations and Progress // Bryol. Beitr. — 1992. — Bd. 8/9. — 223 p. Esslinger Th.L. A chemosystematic revision of the brown Parmeliae // Journ. of the Hattori Botan. Laboratory. — 1977. — 42. — P. 1–211. Fabiszewski J. Allium strictum Schrader // Polska Czerwona ksiąga roślin / Red. R. Kazmierczakowa, K. Zarzycki. — Kraków, 2001. — S. 421–422. Felbaba-Klushina L.M. Genus Colchicum L. (Melanthiaceae Batsch.) within the Eastern Carpathians (Ukraine): geography, morphology, biology, population structure. — Uzhgorod: Lira, 2001. — 136 p. Flora Europaea (Cruciferae). Vol. 1, Ed. 2. — Cambridge, 1993. — P. 313–417. Flora Рolska. T. 12. — Warszawa, Kraków: Panst. wydaw. naukowe, 1971. — S. 149–150. Flora Slovenska. Vol. 3 / Ed. J. Futak, L. Bertova. — Bratislava: VEDA, 1982. — P. 180–182. Flora of Turkey / ed. Davis P.H. — Edinburgh: University Press, 1966. Frey W., Frahm J.-P., Fischer E., Lobin W. Die Moos- und Farnpflanzen Europas. —

Stuttgart, Jena, New-York: Gustav Fischer Verlag, 1995. — 426 s. Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist / Minter, D.W., Dudka, I.O. [eds]. — Egham: International Mycological Institute; Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany. — 1996. — 361 p. Futák J. Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub // Flóra Slovenska. T. 2. — Bratislava: SAV, 1966. — S. 33–34. Gusuleac M. Consideratiuni geobotanice asupra Pinului silvestru din Bucovina. — Bul. Facultatii de Stiinte din Cernauti. — 1931. — 4 (2). — P. 310–375. Gutwiński R. Flora glonów okolic Lwowa // Spraw. Kom. fizyjogr. Akad. umiejet. Krako­ wie. — Krakow, 1892. — 27. — P. 1-124. Hadač E., Stoyko S.M., Tasenkevich L., Terray J., Bural M. Notes on the flora and vegetation of the botanical reserve «Stinka» (biosphere reserve «The Eastern Carpathians») // Укр. ботан. журн. — 1996. — 53, № 1/2. — C. 105–111. Hegi G. Erigeron alpinus L. // Illustrierte flora von Mitteleuropa. — Wien, 1906. — 6. — S. 438. Heikkila H., Kallio P. On the problem of subarctic basidiolichens // Annales of Univesity of Turku. — Ser. A. — 1966. — № 36. Hilitzer A. Limba na Podkarpatské Rusi // Vĕstn. Českoslov. Akadem Zemĕdĕlsk vĕd. — 1932. — 8. — S. 367–369. Holub J. Diphasiastrum, a new genus in Lyco­po­ diaceae // Preslia. — 1975. — 14. — P. 97–100. Jackson Wyse P.S., Akeroyd J.R. Genus Cochlearia L. // Flora Europaea / Ed. 2. — Cambridge, 1993. — P. 378–380. Jäger E.J. Die Verbreitung von Frankenia in der Mongolei, in Westeurasien und im Weltmassstab // Flora. — 1992. — 186, № 3-4. — S. 177–186. Jasičová M., Futák J. Saxifraga L. // Flóra Slovenska. — Vol. 4, 2. — Bratislava: VEDA, vidavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1985. — 322 s. Kagalo A. Leucojum aestivum L. on the southern macroslope of Beskydy Mts. // Roczniki bieszczadzkie. — 1998. — № 7. — S. 409–411. Kaleniczenko J. Les daphnés russe et description d’une nouvelle espéсe // Bull. Soc. Imp. Nat. Moscou. — 1849. — 22, № 1. — P. 293–317. Keissler K. Usneaceae // Rabenhorst’s Kryptogamen Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz. — Leipzig, 1958. — Bd. 9. — Abt. 5. — Teil. 4, Lief. 1.

Keissler K. Usneaceae // Rabenhorst’s Kryptogamen Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz. — Leipzig, 1959. — Bd. 9. — Abt. 5. — Teil. 4, Lief. 3,4. Klašterský J. Ad floram Carpatorossicam additamenta critica. Pars. III // Preslia. — 1931. — Vol. 10. — S. 76–87. Klein E., Deutsch G. Dactylorhiza transsilvanica (Schur) Averyanov ist definitiv keine weitere diploide Sippe aus dem Dactylorhiza maculata Komplex // Jour. Eur. Orch. — 2005. — 37, №1. — С. 229–233. Kliment J., Valachovič M. (eds.) Rastlinné spoločenstvá Slovenska 4. Vysokohorská vegetácia. — 2007. — Bratislava:VEDA, Vidavatel’stvo SAV. — 388 p. Kobiv Y. Ligularia sibirica (L.) Cass. (Asteraceae) in the Chornohora Mountains (Ukrainian Carpathians): population-ontogenetic parameters, morphology, taxonomy and conservation” // Ukr. Botan. Journ. — 2005. — 62, № 3. — P. 383–395. Kobiv Y., Kish R., Gleb R. Sempervivum marmoreum Griseb. (Crassulaceae) in the Ukrainian Carpathians: location, morphology, coenotic conditions, population parameters and conservation. — Ukr. Botan. Jounal. — 2007. — 64, № 1. — P. 22–29. Kobiv Y, Nesteruk Y. Pedicularis oederi (Scrophulariaceae) in the Chornohora Mts (Ukrainian Carpathians): distribution, biology, ecology and threat // Polish Botan. Journ. — 2001. — 46, №2. — P. 1–10. Kochjarová J., Valachovič M., Bureš P., Mráz P. The genus Cochlearia L. (Brassicaceae) in the Eastern Carpathians and adjacent area // Botanical Journal of the Linnean Society. — 2006. — 151. — P. 355–364. Kondratyuk S.Ya. & Coppins B.J. Basement for the lichen monitoring in Uzhansky National Nature Park, Ukrainian Part of the Biosphere Reserve «Eastern Carpathians» // Roczniki Biesz­ czadskie. — 1999 (2000). — 8. — S. 149–192. Kondratyuk S.Ya. & Kärnefelt I. Five new Xanthorias from Holarctic // Ukr. Botan. Journ. — 2003. — 60, № 2. — S. 5–14. Kondratyuk S. Ya., Popova L.P., Lackovicova A. & Pisut I. A Catalogue of the Eastern Carpathian Lichens. — Kiev-Bratislava: M.N. Kholodny Institute of Botany, 2003. — 264 p. Kontny P. Materialy do historji lasόw w Karpatach Wschodnich. I. Sosna, limba i kosówka w Górach Pokuckich // Sylwan. — 1938. — 56, №3 (4). — S. 173–210. Korshinsky S. Astragalus zingeri sp. n. // Acta horti Petrop. — 1890. — 2. — Р. 297–298.

Kozij G. Zapiski florystyczne z Karpat Pokuckich // Kosmos. — 1936. — Ser. A. — 61, №4. — S. 515–523. Krog H. Lethariella and Protousnea, two new lichen genera in Parmeliaceae // Nordic Journ. of Botan. — 1976. — 23, № 2. Krog H., Østhagen H. The genus Ramalina in the Canary Islands Nordic // Journ. of Botan. — 1980. — 27, №4. Kubát K. Diphasiastrum Holub // Květena České socialistické republiky. T. 1. — Praha: Academia, 1988. — S. 196–200. Kull Т. Cypripedium calceolus L. (Biological Flo­ ra of the British Isles, No. 208) // J. Ecology. — 1999. — 87, №5. — P. 913–924. Kurokawa S.A. A monograph of the genus Anaptychia // Beihefte zur Nova Hedwigia. — 1962. — Heft 6. Kwitkowska A. Cochlearia polonica Frohlich // Polska Czerwona ksiąga roślin. Red. R. Kazmierczakowa, K. Zarzycki. — Kraków, 2001. — S. 166-167. Léveillé J.H. Observations medicales et énumeration des plantes recueillies en Tauride. Vojage dans la Russie meridionale et la Crimée pur la Hongrie, la Valachie et la Moldavie 1837, sous la direction de A. Demidoff. T. 2. — Paris: Ernest Bourgin et Cie, 1842. — P. 33–242. Löve A. Conspectus of the Triticae // Feddes Repertorium, 1984, Bd. 95. hf. 7–8. Mądalski J. Carex obtusata Liljebl. nowy ele­ ment borealno-leśny we florze Polski // Spraw. Kom. fizyograf. — 1938. — 71. — S. 209–220. Mądalski J. Botrychium virginianum Sw. na północnej krawędzi Podola // Kosmos. Ser. A. — 1938. — 63.– S. 363–375. Magic D. Quercus L. // Flóra Slovenska. Vol. 3. — Bratislava: VEDA, vidavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 2006. — S. 108–143. Maglocký Š., Vágenknecht V. Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. // Čeřovský J., Feráková V., Holub J., Maglocký Š., Procházka F. Červená kniha ohrozených a vzácnich druhov rastlin a živočichov SR a ČR. Vyššie rastliny. — Bratislava: Рriroda, 1999. — S. 216. Margittai A. Adatok Beregvármegye flórájához // Mag. Bot. Lap. — 1911. — 10. — Old. — Р. 388–413. Margittai A. Adatok Északkeleti felvidék flórájához // Bot. Kőzl. — 1927. — 24, 1-2. — P. 154-164. Margittai A. Additamenta ad floram Carpatorum Septentrionali-orientalium // Mag. Bot. Lap. — 1933. — 31, № 1-6. — P. 95–104.

861

Margittai A.A Potamogeton alpinus Balb. elõfordulása Máramarosban // Bot. Közl. — 1934. — 32. — Old. — P. 158–159. Margittai A. A kőrösmezei (jaszinai) Pietroshavas flórája // Bot. Közl. — 1935. — 32. — Old. — P. 75–91.

Müller-Doblies U., Müller-Doblies D. Ordnung Typhales // Hegi G. Illustrierte Flora von Mittel Europa. Bd. 2., Teil 1. — Berlin: Hamburg: Verlag Paul Parey, 1977. — S. 275–317.

Margittai A. Az Északkeleti Kárpátok néhány érdekes növénye // Bot. Közl. — 1938. — 35, 1-2. — Old. — P. 58–63.

Mulligan G.A. et Calder J.A. The genus Subularia (Cruciferae) // Rhodora. — 1964, 66. — 127–135.

Markgraf-Dannenberg I. Festuca L. // Flora Europaea. Vol. 5. — Cambridge: Univ. Press. — 1980.– P. 125–153.

Med-Checklist / ed. W. Greuter, H.M. Burdet et G. Long. Geneve, 1986. — 3. — 395 (+ CXXIX) p.

Martinovský J.O., Stipa L. // Flora Europaea. Vol. 5. — Cambridge: Univ. Press. — 1980. — Р. 249–250. Medwecka-Kornaś A., Kornaś J., Pawłowski B. Przegląd zbiorowisk roślinnych lądowych i slodkowodnych // Szata roślinna Polski. T. 1. — Warszawa: PWN, 1959. — S. 1–486. Meusel H., Kärstner A. Lebengeschichte der Gold- und Silberdisteln. Monographie der mediterran-mitteleuropäischen Com­ positen-Gattung Carlina. Band 2. Ar­tenvielfalt und Stammesgeschichte der Gattung. — Wien: Springer, 1994. — 657 s. Mihaly A., Kricsfalusy V. Population biology and ecology of Crocus heuffelianus Herb. (Iridaceae) in Ukraine // Linzer biol. Beitr. — 1997. — 29, № 2. — P. 641–681. Mitka J. The genus Aconitum (Ranunculaceae) in Poland and adjacent countries. A phe­ netic — geographic study. — Kraków: Zaklad Poligraficzny Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2003. — 204 s. Mitka J., Starmihler W. Phenetic variability of Aconitum lasiocarpum (Rchb.) Gáyer (Ranunculaceae): extension of taxonomic and geographic borders // Acta Societatis Botanicerum Poloniae. — 2000. — 69, № 2. — P. 145–155. Mirek Z., Piękoś-Mirkowa H. Jeżogłówka pokrewna. Sparganium angustifolium F. Michx. / Mirek Z., Piękoś-Mirkowa H. (red.) Czerwona Księga Karpat Polskich. Rośliny naczyniowe. — Kraków, 2008. — S. 552–553. Molnár V.A. Növényritkaságok a Kárpátmedencében. — Szeged: WinterFair Kft., 2003. — 232 p.

Melnik V.I. Distribution and plant communities of Daphne cneorum and Daphne sophia in Ukraine // Thaiszia. Journal of Botany. — 1996. — 6, №1–2. — P. 49–66. Oberwinkler F. Fungus-alga interactions in basidiolechens // Beihefte zur Nova Hedwigia. — 1984. — Bd. 79. Pawłowski B. De positione systematica nec non affinitate Minuartia oxypetalae (Woł.) Kulcz. // Acta Soc. Bot. Poloniae. — 1939. — 16, № 2. — P. 153–167. Pawłowski B. Ogólna charakterystyka geobotaniczna gór Czywczyńskich // Rozpr. wydz. mat.-przyrod. PAU. — 1946. — 72. — Dz. B. — S. 1–75.

druhů rostlin a živočichů SR a ČR. Vyššie rastliny. — Bratislava: Príroda, 1999. — S. 352. Procházka F. Stipa transcarpatica Klokov // Če­ řovský J., Feráková V., Holub J., Maglocký Š., Procházka F. Červená kniha ohrozených a vzác­nich druhov rastlin a živočichov SR a ČR. Vyššie rastliny. — Bratislava: Priroda, 1999. — S. 360. Procházka F., Jatiová M., Růžička V. Pedicularis exaltata Besser // Červená kniha ohrožených a vzácných druhů rostlin a živočíchů ČR a SR. Kn. 5 Vyšši rostliny. — Bratislava: Príroda, 1999. — S. 273. Procházka F., Rydlo J., Potůček O. Epipactis albensis Nováková et Rydlo // Čeřovský J., Feráková V., Holub J., Maglocký Š., Procházka F. Červená kniha ohrozených a vzácnich druhov rastlin a živočichov SR a ČR. Vyššie rastliny. — Bratislava: Priroda, 1999. — S. 148. Prydiuk M.P. The genus Crepidotus (Fr.) Staude in Crimea (Ukraine) // XIV Congress of European Mycologists. Abstracts. (22–27 September 2003, Katsiveli, Yalta, Crimea, Ukraine). — Kiev: St DRUK, 2003. — P. 87.

Pawłowski B. Armeria pocutica B. Pawł. // Fragm. Flor. et geobot. — 1962. — 8, № 4. — S. 399–403.

Prydiuk M.P. Two remarcable species of Crepidotus (Cortinariaceae) from the Crimean Mountains (Ukraine) // Mycologia Balcanica. — 2005. — 2. — P. 161–164.

Pawłowski B., Walas J. Les assotiations des plantes vasculaires des Monts de Czywczyn // Extrait du Bull. Int. Acad. Pol. — Ser. B. Sc. Natur. — 1949. — 1. — 181 s.

Raciborski M. Róslinność wód stojacych okolicy Lwowa // Kosmos. — 1910. — 35 (1-2). — С. 44–65.

Pifko D. Chamaecytisus rochelii (Wierzb.) Rothm. in Transcarpathia // Фіторізноманіття Карпат: сучасний стан, охорона, відтворення. Мат-ли міжн. наук. конф. присвяч. 15-річчю Мідвідомч. лабор. охорони природи екосистем Ужгород. нац. ун-ту (1113.09. 2008, м. Ужгород). — Ужгород: Ліра, 2008. — С. 127–129. Pilát A. Hymenomycetes Carpatorum Orientalium // Sb. nár. Mus. Praze. — 1940. — Vol. II.B. — № 3. — P. 37–80. Poelt J. Bestimmungsschluüssel Europäischer Flechten. J. Cramer. — Verlag, 1969. — 757 s. Polska Czerwona Księga roślin. — Kraków, 2001. — 664 s.

Moser M. Remarkable species of Agaricales collected in the Crimean Mountains (Ukraine) // Укр. ботан. журн. — 1993. — 50, № 4. — Р. 93–103.

Požgai J., Horváthová J. Variabilita a ekológia druhov rodu Quercus L. na Slovensku. — Bratislava: VEDA vidavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1986. — 155 p.

Motyka J. Porosty // Flora Polska. T. 5. Cz. 1. — Warszawa, 1960.

Procházka F. Sparganium angustifolium F. Michaux. fil. / Čeřovský J., Feráková V., Holub J., Maglocký Š., Procházka F. Červená kniha ohrožených a vzácnich

Müller K. Die Lebermoose Europas // Rabenhorst’s Kryptogamen Flora von

862

Deutschland, Österreich und der Schweiz. — Leipzig, 1957. — 6, Abt. 2. — 944 s.

Randjelović N., Randjelović V. Crocus banaticus Gay // Stevanović V. (Ed.) Crvena knjiga flore Srbije. 1. Iščezli i krajnje ugroženi taksoni. — Beograd, 1999. — S. 67–68. Randuska D., Krizo M. Chranene rastliny. — Bratislava: Priroda, 1986. — 430 s. Red Data Book of the Baltic Region. Part 1. Institute of Biologi. — Riga, 1993. — 95 s. Red Data Book. Lists of threatened plants and animals of the Carpathian National Parks and Reserves. Red. I. Voloscuk. Tatr. Lomnica, Slovak Republ., 1996. Řehořek V., Kliment J., Feráková V. Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Fritsch. // Čeřovský J., Feráková V., Holub J., Maglocký Š., Procházka F. Červená kniha ohrozených a vzácnich druhov rastlin a živočichov SR a ČR. Vyššie rastliny. — Bratislava: Priroda, 1999. — S. 214. Rilke S. Revision der Sektion Salsola s. l. der Gattung Salsola (Chenopodiaceae) // Bibliotheca Botanica (Stuttgart). — 1999. — Heft 149. — S. 1–190.

Rothmaler W. Exkursionsflora für die Ge­bie­te der DDR und der BRD. Bd. 4. — Berlin: VWVV, 1988. — S. 76.

Reliktendemit der Ost-Karpaten // Phyton. Annales rei botanicae. — 1994. — 34, № 2. — P. 169–187.

Sanda V., Biţă-Nicolae C.D., Barabaş N. Flora cormofitelor spontane şi cultivate din România. — Bacău: Ion Borcea, 2003. — 316 p.

Thaisz L.A Syringa josikaea Jacq. fil. mint növénygeográfiai útmutato // Magyar Bot. Lap. — 1909. — 8. — P. 217–221.

Sanda V., Claudia D., Biţă-Nicolae, Barabaş N. Flora cormofitelor spontanei şi cultivate din România. — Bacău : Ion Borcea, 2003. — S. 137.

Thaisz L. Syringa josikaea Jacq. fil. ujabb termöhelyei // Magyar Bot. Lap. — 1912. — 11. — P. 236–237.

Sanda V., Popescu A. Raspindirea speciilor Primula farinosa L., P. halleri J.F. Gmel., P. auricula L. si P. intricata Gren. & Godr. in Flora Romanei // Stud. Cerc. Biol. Ser. Bot. — 1971. — 3, 4. — P. 331–335. Shefferson R.P., Weiss M., Kull T., Taylor D.L. High specificity generally characterizes mycorrhizal association in rare lady’s slipper orchids, genus Cypripedium // Molecular Ecology. — 2005. — 14. — P. 613–626. Šipošová H., Otahelová H. Utricularia L. // Flóra Slovenska. — V. 2. — Bratislava: VEDA, vidavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1997. — S. 544–555. Smith A.J.E. The liverworts of Britain and Ireland. — Cambridge : Cambridge University Press, 1991. — 362 p. Somlyay L. A Muscari botryoides (L.) Mill. hazai alakkörének rendeszertanichorológiai vizsgálata. Doktori (PhD) értekezés. — Debrecen: Debreceni Egyetem Természettudományi Kar, 2003. — 56 old. Somlyay L., Pintér I., Csontos P. Taxonomic Studies of the Muscari botryoides complex in Hungary // Folia Geobotanica. — 2006. — 41. — P. 213–228. Środoń A. Rozmieszczenie limby w Polskich Karpatach i jej ochrona // Ochrona przyrody. — 1936. — 16. — S. 22-42.

Tokaryuk A. State of Сoenopopulation Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A. Dietr. (Orchidaceae) in the Bukovynske Pry­ karpattya // Proceeding of the III International Young scientists «Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution», dedicated to 100 an­niversary from birth of famous ukrainian lichenologist Maria Makarevich (Odessa, 1518 May, 2007). — Odessa: Pechatniy dom, 2007. — S. 296.

Walter K.S., Gillet H.J. (eds.) 1997 IUCN Red List of Threatened Plants. Compiled by the World Conservation Monitoring Centre, UK, 1998. — 1xiv + 862 pp. Wasser S.P. Fungorum rariorum Icones, Coloratae. Pars X. — Vaduz, 1979.

Ţopa E. Contributiuni la flora Basarabia de Nard // Bull. Fac. de St. din Cernauti. — 1934. — 7. — P. 321–328.

Wasser S.P. Tribes Cystodermatae Singer and Leucocoprineae Singer of the CIS and Baltic States. — Echering: IHW-Verlag, 1993. — 105 p. (Libri Botanici, vol. 9).

Trinajstić I. Rod Quercus L. // Analitička Flora Jugoslavije. — Vol. 1, 3. — Zagreb, 1974. — S. 460–481.

Webb D.A., Gornall R.J. Saxifrages of Europe. — London: Christopher Helm, 1989. — 307 p.

Vakhrusheva L.P. Age structure of cenopopulations of Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernova in Crimean piedmount // Plant resources in the creation of new values: Third International Balkan Botanical Congress. — Sarajevo, 2003. — P. 19. Vězda A. Ramalina pontica // Folia Geobot. Phytotax. — Praha, 1975. — 10. — 326 s. Vlčko J., Ditĕ D., Kolnik M. Orchids of Slovakia. — Zvolen, 2003. — 120 р.

Szabados M. Karpat Ukraina vizeiek, hydrobiologiai vizsgalats (Gid­robio­ logiczeskie issledovanyija rek i ozjor v Zakarpatskoj Ukraine) // Acta Bot. — 1949. — 4, № 1–6. — С. 35–53.

Yakovlev G.P., Sytin A.K., Roskov Yu.R. Legumes of Northern Eurasia. A Checklist. Kew: Royal Botanic Gardens, 1996. — 724 p.

Teppner H., Klein Е., Drescher A., Zahulskij М. Nigritella carpatica (Orchidaceae) — ein

Wagner L. A megye növényzetének // Máramaros vármegye egyetemes leirása. — Budapest, 1876. — № 6. — S. 153–210.

Wasser S.P. Tribe Agariceae Pat. of the Soviet Union. — Koenigstein: Koeltz. Sci. Books, 1989. — 120 p.

Vogt R. Die Cochlearia pyrenaica — Gruppe in Zentraleuropa // Ber. Bayer. Bot. Ges. — 1985. — 56. — S. 5–52.

Tasenkevich L. Vascular Plants // Witkowski Z.J., Król W., Solarz W. (eds.). Carpathian List of Endangered Species. — WWF and Institute of Nature Conservation, Polish Academy of Sciences, Vienna-Krakow, 2003. — P. 6–19.

Yena A.V., Moysienko I.I. Trachomitum venetum subsp. russanovii (Pobed.) Yena & Moysienko, comb. & stat. nov. / Greuter W. & Raus Th. (ed.). Med-Checklist Notulae, 26 // Willdenowia. — 2007. — № 37. — P. 435.

Ţopa E. Fragmente florističe din Bucovina şi Basarabia de Nord // Bul. Gradini Botaniče şi al Museului Botanic de la Univ. din Cluj. — 1936. — 15, № 1–4. — P. 209–218.

Steere W.C. Metaneckera, nomen novum for Neckeradelphus Steere // Bryologist. — 1967. — 70, № 3. — P. 343–344.

Szucki P. Nowy gatunek flory Czarnohory // Pіaj. — 1994, № 8. — S. 83–84.

Yena A., Filipova M. Calystegia soldanella (Linnaeus) R. Brown, 1810 // Dumont H.J., Mamaev V.O. & Zaitsev Ju.P. (eds). Black Sea Red Data Book. — NY: United Nations Publications, 1999. — P. 29–31.

Yena А. Euphorbia paralias Linnaeus, 1753 // Dumont H.J., Mamaev V.О. & Zaitsev Ju.P. (eds). Black Sea Red Data Book. — NY: United Nations Publications, 1999 а. — P. 57–59. Yena A. Parapholis incurva (Linnaeus) C.E. Hubbard, 1946 // Dumont H.J., Mamaev V.O. & Zaitsev Ju.P. (eds). Black Sea Red Data Book. — NY: UN Publications, 1999 б. — P. 83–85.

Whalen M. A. Systematics of Frankenia (Frankeniaceae) // Systematic Botany Monographs (Ann Arbor, ASPT). — 1987. — 17. — 93 p. Woіoszczak E. Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie // Spraw. Komis. Fizyogr. 1893. — 28. — S. 49–85. Zahariadi C. Genul Ornithogalum L. Flora Republ. Soc. Romania. T. 11. — Editura Acad. Republ. Soc. Romania, 1966. — P. 320–349. Zahulsky M. Distribution et protection des Orchidees dans l’ouest de L’Ukraine // Cah. Soc. Fr. Orch. — Act. du 14 Colloque Paris (20-21 Novebre 1999). — 2000. — 6. — P. 151–161. Zaitsev Yu.P. & Alexandrov B.G. Black Sea Biological Diversity Ukraine. — New York: Unit. Nat. Publ., 1998. — 351 c. Zapałowicz H. Roślinna szata gór PokuckoMarmaroskich // Sprawozd. Kom. fuzujogr. — 1889. — 24. — 390 s. Zapałowicz H. Krytyczny przeglad roślinnośći Galicyi. — Krakow, 1906. — 1. — 296 p. Zapałowicz H. Conscpectus florae Galiciae criticus. Krytyczny przeglad roślinnośti Galicyi. — Krakowie: Nakladen Akademii Umiejętności. — 1911. — 3. — 252 s.

863

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ видів РОСЛИН та ГРИБІВ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ (РОСЛИННИЙ СВІТ) А Агрестія щетиниста Аденофора кримська Адіант венерин волос Айстра альпійська Аконіт Бессера Аконіт Жакена Аконіт несправжньопротиотруйний Аконіт опушеноплодий Алекторія лозовидна Алекторія паросткова Аллоцетрарія Океза Альдрованда пухирчаста Анакампт запашний Анакампт пірамідальний Анакамтодон сплахноподібний Анаптіхія переплутана Анаптіхія прекрасна Анектангій Ганделя Анемона нарцисоквіткова Анограма тонколиста Антурус Арчера Армерія покутська Аройник білокрилий Аройник східний Арум білокрилий Арум східний Аспіцилія кущиста Аспіцілія блукаюча Аспіцілія щетиниста Аспленій Білло Аспленій Гейфлера Аспленій чорний Астрагал безстрілковий Астрагал Геннінга Астрагал дніпровський Астрагал донський Астрагал зігнутий Астрагал Крайни Астрагал крейдолюбний Астрагал монпелійський Астрагал одеський Астрагал піщаний Астрагал подібний Астрагал понтійський Астрагал сарептський Астрагал сизий Астрагал Цингера Астрагал шерстистоквітковий Астрагал щетинистий Астрагал яйцеплідний Астраканта арнакантова Асфоделіна жовта Аталамія Спатиза

864

736 380 22 294 548 549 551 550 749 749 750 422 152 157 715 778 777 702 554 31 804 517 69 70 69 70 737 738 736 24 25 23 439 441 436 450 446 442 437 443 444 435 449 445 447 440 452 438 448 451 434 72 683

Б Бiлоцвiт лiтнiй Бамбузіна Бребіссона Баранець звичайний Батрахоспермум драглистий Батрахоспермум зовнішньоплідний Беладонна звичайна Белонія геркулінська Береза дніпровська Береза Клокова Береза низька Береза темна Берека Бешишниця багаторічна Билинець довгорогий Билинець найзапашніший Билинець щільноквітковий Білогнойовик Богуша Білопавутинник бульбистий Білопечериця дівоча Білопечериця довгокоренева Білопечериця Мозера Білотка альпійська Білоцвіт весняний Борідник паростковий Борідник шерстистоволосистий Боровик Боровик бронзовий Боровик королівський Боровик темно-каштановий Борщівник лігустиколистий Борщівник пухнастий Ботридина зелена Брандушка різнобарвна Бріопсіс адріатичний Бровник однобульбовий Бруслина карликовa Будяк пагорбовий Бузок угорський Булатка великоквіткова Булатка довголиста Булатка червона Бульбохета майже квадратна Бурачок Борзи Бурачок голоніжковий Бурачок савранський В Вайда прибережна Вальдштейнія гравілатоподібна Верба альпійська Верба лапландська Верба Старке Верба трав’яна Верба туполиста

65 670 19 636 635 604 733 342 344 343 345 579 494 183 185 184 792 808 791 789 790 328 66 414 413 608 797 799 797 280 281 779 75 652 187 407 295 527 158 159 160 658 350 351 352 370 581 583 585 588 584 587

Верба чорнична Вероніка безлиста Вероніка кущикова Вероніка стокроткова Веселка подвоєна Вишня Клокова Відкасник осотоподібний Відкасник татарниколистий Вітеринка нарцисоквіткова Вовна гірська пухнаста Вовче лико кримське Вовче лико пахуче Вовче лико Софії Водяний горіх плаваючий Водяний жовтець плаваючий Волошка білоперлинна Волошка Ванькова Волошка великопридаткова Волошка верболиста Волошка донецька Волошка козяча Волошка Компера Волошка Конки Волошка короткоголова Волошка напівзаконна Волошка несправжньоблідолускова Волошка Пачоського Волошка первинногерберова Волошка первинноперлинна Волошка перлиста Волошка Сарандінакі Волошка Стевена Волошка Талієва Вошерія прибережна Вудсія альпійська Вудсія ельбська Вязіль стрункий Г Гадюча цибулька гроноподібна Галеропсис пустельний Гапломітрій Гукера Гвоздика бесарабська Гвоздика бузька Гвоздика гарна Гвоздика граціано-політанська Гвоздика гренобльська Гвоздика несправжньопізня Гелодій Бландова Гельвела монашка Гельмінтора розчепірена Генедієла Гайма Генікулярія спіротенієва Герицій коралоподібний Герміній однобульбовий

586 616 618 617 821 573 296 297 554 543 610 608 609 612 557 305 315 298 310 302 300 301 303 299 312 309 306 307 308 304 311 313 314 622 29 30 481 143 796 684 387 389 391 388 388 390 721 781 638 703 668 813 187

Гетеродермія прекрасна Гетерофіл споріднений Гіалекта стовбурова Гіацинтик Палласів Гігроцибе ковпакоподібна Гімноспермій одеський Гіпокрепіс чубатий Гісоп крейдовий Глевчак однолистий Глід Пояркової Глід Турнефора Глуха кропива гола Гніздівка звичайна Головатень високий Головачка Дмитра Головачка Литвинова Голчатка під’язикова Гомф булавоподібний Гонатозігон волохатий Горицвіт весняний Горицвіт волзький Горобина берека Горох високий Горянка дворядна Грабельки Бекетова Гриб-зонтик дівочий Грифола листувата Громовик багатолистий Громовик гранітний Громовик донський Гронянка багатороздільна Гронянка віргінська Гронянка півмісяцева Гронянка ромашколиста Гудієра повзуча Гукерія блискуча Д Дактиліна мадрепорова Дволусківниця зігнута Дворядник крейдовий Дев’ятисил татарниколистий Дельфіній високий Дельфіній Палласа Дельфіній руський Дельфіній Сергія Дельфіній яскраво-червоний Деревій голий Деревій Шура Деревій язичковий Десмідіум Бейлі Дзвінець крейдовий Дзвінка кримська Дзвоники карпатські Дзвоники Кладни Дивина розлога Дикранодонцій шорсткий Дифазіаструм альпійський Дифазіаструм Ісслера Дифазіаструм сплюснутий Дифазіаструм триколосковий

777 725 734 112 814 341 470 499 193 574 575 500 196 320 419 420 267 812 667 552 553 579 480 231 495 791 817 347 346 348 36 37 34 35 182 714 752 232 366 297 559 560 562 563 561 289 332 331 671 535 380 381 382 603 701 12 14 13 15

Дифазіаструм Цайллера Дифеліпея червона Діктиота дихотомічна Діходон роговиковий Доліхоуснея найдовша Дощовик соскоподібний Дріада восьмипелюсткова Дрік малонасінний Дрік скіфський Дрік чотиригранний Дрочок крилатий Дуб австрійський Дуб кошенільний Е Евастропсіс Ріхтера Евпогодон короткогострокінцевий Едельвейс Едогоній косопоровий різновид донський Ектокарпус стручкуватий Ентероморфа азовська Ентолома смердюча Еремур кримський Еремур показний Еритроній собачий зуб Еспарцет Васильченка Еспарцет Палласа Ж Жабриця Лемана Жеруха грецька Жеруха ніжна Жимолость голуба Жимолость синя Жировик Льозеля Жовтець татранський Жовтець Тора Жовтозілля Бессера Жовтозілля карпатське Жовтозілля кримське Жовтушник кринкський Жовтушник український Жовтушниця Талієва Жостір фарбувальний Журавлина дрібноплода З Залізняк скіфський Зелениця альпійська Зелениця Ісслера Зелениця сплюснута Зелениця триколоскова Зелениця Цайллера Зеленоплідниця фіолетова Зіновать біла Зіновать Блоцького Зіновать Вульфа Зіновать гранітна Зіновать Пачоського Зіновать подільська Зіновать Рошеля Зіркоплідник частуховий

16 530 623 392 759 816 576 462 463 464 465 485 485 656 637 328 659 624 654 809 74 73 136 478 477 286 355 356 385 385 190 569 569 337 338 339 368 369 379 572 429 502 12 14 13 15 16 221 455 456 461 457 458 459 460 50

Злинка альпійська Злинка залозиста Змієголовник австрійський Змієголовник Рюйша Зміячка австрійська Зморшок степовий Зморшок товстоногий Зозулинець блідий Зозулинець блощичний Зозулинець болотний Зозулинець Ванькова Зозулинець дрібнокрапчастий Зозулинець запашний Зозулинець мавп’ячий Зозулинець обпалений Зозулинець прикрашений Зозулинець прованський Зозулинець пурпуровий Зозулинець рідкоквітковий Зозулинець розмальований Зозулинець салеповий Зозулинець тризубчастий Зозулинець чоловічий Зозулинець шоломоносний Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцеподібні Зозулині черевички справжні Зозульки бузинові Зозульки іберійські Зозульки м’ясочервоні Зозульки плямисті Зозульки римські Зозульки серценосні Зозульки травневі Зозульки трансильванські Зозульки Траунштейнера Зозульки Фукса Золотень жовтий Золотобородник цикадовий Зореморквиця прибережна Зорянка південнобузька Ї Їжача голівка вузьколиста К Калітамніон зернистий Калофака волзька Кальдезія білозоролиста Кальмарник веретеноподібний Кампілостелій скельний Капуста кримська Карагана скіфська Катателазма царська Катран великоквітковий Катран коктебельський Катран мітрідатський Катран морський Катран пірчастонадрізаний Катран Стевена Катран татарський Катран шершавий

321 322 497 498 336 783 782 205 151 155 211 207 152 210 195 209 206 208 153 156 154 194 203 204 191 192 164 172 167 168 169 171 165 170 173 174 166 72 222 274 402 269 651 453 49 805 696 354 454 802 359 360 362 361 363 364 365 358

865

Квітохвісник Арчера Келерія Талієва Кендир венеційський Кендир кримський Кендир Русанова Кендир сарматський Кермек чурюцький Кермечник злаколистий Кермечник червонуватий Кисличник двостовпчиковий Клаваріадельф товкачиковий Кладонія альпійська Кладонія зірчаста Кладостефус губчатий Кладостефус кільчастий Кладофора вадорська Кладофора далматська Кладофоропсис шкірястий Клеома донецька Клеома птахоніжкоподібна Клеома сива Кліщинець білокрилий Кліщинець східний Клокичка периста Ключ-трава Клязея донецька Клязея донська Ковила азовська Ковила Браунера Ковила відмінна Ковила відокремлена Ковила волосиста Ковила вузьколиста Ковила гірська Ковила гранітна Ковила дивна Ковила дніпровська Ковила донецька Ковила закарпатська Ковила Залеського Ковила каменелюбна Ковила короткокрила Ковила Лессінга Ковила Мартиновського Ковила найкрасивіша Ковила облудна Ковила пірчаста Ковила поетична Ковила пухнастолиста Ковила різнолиста Ковила Сирейщикова Ковила травнева Ковила українська Ковила шорстка Кодіум черв’якуватий Козельці донецькі Кололеженея Россетта Колючконос Сібторпа Комишник двозонтиковий Комишник двороздільний

866

804 230 288 288 288 288 520 518 519 541 806 729 729 626 627 662 663 664 383 383 383 69 70 606 34 324 325 253 243 239 246 244 261 256 249 238 241 247 262 264 252 242 251 255 259 248 257 258 245 250 260 254 263 240 653 340 689 279 109 109

Комонничок зігнутий Комперія компера Комперія кримська Конардія компактна Конюшина темно-каштанова Конюшина червонувата Коральковець тричінадрізаний Корисціум зелений Корнікулярія степова Короличка пізня Кортуза Маттіолі пухнаста Коручка болотна Коручка дрібнолиста Коручка ельбська Коручка пізньоквітуча Коручка пурпурова Коручка темно-червона Коручка чемерникоподібна Коручка широколиста Косарики болотні Косарики італійські Косарики тонкі Косарики черепитчасті Костриця блідувата Костриця гірська Костриця крейдова Костриця Порціуса Костриця різнолиста Костриця скельна Котячі лапки карпатські Краєкучни персидський Краєкучник верхівковий Крепідот македонський Критм морський Критмій морський Крупка аїзоподібна Ксантоанаптіхія загадкова Ксантоанаптіхія ямчаста Ксантопармелія грубозморшкувата Ксантопармелія загорнута Ксантопармелія камчадальська Куга гострокінцева Кулівниця вузькопелюсткова Кульківник куленосний Курай туполистий Кучерявка відігнута Кучерявка кущова Л Лiннея пiвнiчна Лагозерис пурпуровий Ламкоколосник ситниковий Лампротамніум пухирчастий Ласалія пухирчаста Ласалія російська Ласкавець жовтецевий Ласкавець тонкий Левкой запашний Лейкорхіс білуватий Леканора Реутера

421 162 162 716 483 484 163 779 751 327 543 179 178 175 175 180 176 177 177 126 125 127 124 227 225 224 228 226 229 290 40 39 807 278 278 367 773 772 755 760 760 110 496 33 408 540 539 384 326 235 681 774 775 275 276 374 214 740

Лептогій Шредера Лептогіум насічений Лептогіум черепицеподібний Летарієла переплутана Леукокарпія біаторова Лещиця дністровська Лещиця скупчена Липа пухнастостовпчикова Листочня кучерява Лікопердон соскоподібний Лікоподієлла заплавна Лілійка пізня Лілія лісова Лімацела степова Лімодор недорозвинений Ліофіл Фавре Ліхеномфалія Гудсонова Ллойдія пізня Лобарія легеневоподібна Лобарія широка Ложечниця піренейська Ломикамінь аїзоподібний Ломикамінь болотний Ломикамінь бульбистий Ломикамінь жовто-зелений Ломикамінь зернистий Ломикамінь карпатський Ломикамінь мохоподібний Ломикамінь напівзонтиковий Ломикамінь переломниковий Ломикамінь супротивнолистий Лорансія чашоподібна Лофосифонія повзуча Лунарія оживаюча Лускач Лусківниця марантова Любка дволиста Любка зеленоквіткова Людвігія болотна Люцерна приморська Люцерна щебениста Льон бесарабський Льон Палласів Льонок бессарабський Льонок крейдовий М Малаксис однолистий Марсилея чотирилиста Мачок жовтий Меезія багнова Меезія довгоніжкова Меезія тригранна Меланелія елегантна Меланелія незабарвлена Меланохалеа елегантна Мерингія бузька Меч-трава болотна Мікромерія чебрецелиста Мінуарція гостропелюсткова Мінуарція рідкоквіткова

732 731 730 753 728 395 394 611 831 816 17 142 141 795 189 833 779 142 742 741 357 589 595 592 596 594 593 591 598 590 597 649 647 373 801 41 212 213 528 475 476 521 522 614 615 193 32 538 709 710 711 754 754 754 399 104 501 398 397

Міріостома дірчаста Міріостома стрижневидна Міріостома шийкова Місячниця оживаюча Мітлиця альпійська Мітлиця скельна Міхурниця альпійська Міхурниця гірська Міхурниця судетська Модрина польська Модринова губка Модринофомес лікарський Молодило гірське Молодило мармурове Молодильник озерний Молочай волинський Молочай густоволохатоплодий Молочай прибережний Морківниця прибережна Моховик паразитний Мутин малиновий Мутин собачий Мухомор Цезаря Мухомор щетинистий М’якух болотний Н Надбородник безлистий Накорінниця червона Нарцис вузьколистий Наскельниця лежача Негній-дерево Некера Мензіса Нектароскордій болгарський Немаліон глистовидний Неотіанта каптурувата Неотінея обпалена Неотінея тризубчаста Неофусцелія грубозморшкувата Нефрома загорнута Нефрома рівна Нігрітеля карпатська Нітела найтонша Нітела струнка Нітелопсіс притуплений Нотолена марантова О Омфаліна Гудсонова Оокардіум простягнутий Орлики трансильванські Орлики чорніючі Орнітопус крихітний Ортотецій рудуватий Осінник пізньоцвітовий Осмундея гібридна Осмундея зрізана Осока біла Осока блискуча Осока богемська Осока Буксбаума Осока буріюча

811 811 811 373 219 220 26 27 28 44 810 810 418 417 11 433 432 431 274 798 820 819 793 794 186 181 530 67 428 48 727 61 642 197 195 194 755 746 745 198 674 673 676 41 779 672 556 555 479 723 68 644 645 80 94 82 84 83

Осока Госта Осока дводомна Осока двоколірна Осока Девелла Осока житня Осока затінкова Осока збіднена Осока кулястоподібна Осока лапкоподібна Осока Лахеналя Осока малоквіткова Осока пажитницева Осока пажитницеподібна Осока піхвова Осока притуплена Осока скельна Осока темно-бура Осока тонкокореневищна Осока торфова Осока Хоста Осока щетиниста Осот різнолистий Оставник одеський Остіжник валеріаноподібний Офрис бджолоносна Офрис комахоносна Офрис кримська Офрис оводоносна Очиток застарілий Очки гладенькі П Паламокладій справжньозелений Палімбія солончакова Палімбія тургайська Палудела відстовбурчена Пальчатокорінник бузиновий Пальчатокорінник іберійський Пальчатокорінник м’ясочервоний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник римський Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник трансильванський Пальчатокорінник Траунштейнера Пальчатокорінник Фукса Паннарія шерстиста Парафоліс зігнутий Пармелієла щетинистолиста Пармелія блукаюча Пармелія грубозморшкувата Пармелія елегантна Пармелія перлинова Пармотрема китайська Пармотрема перлинова Педіаструм Каврайського Пеніум Борге Первоцвіт борошнистий Первоцвіт Галлера Первоцвіт дрібний

92 88 81 86 100 102 87 90 98 93 97 95 95 103 96 99 89 85 91 92 101 316 341 613 199 200 202 201 416 353 722 282 283 712 172 167 168 169 171 165 170 173 174 166 747 232 748 760 755 754 756 756 756 655 669 545 546 547

Переломник Козо-Полянського Петалонія зостеролисна Печериця мухомороподібна Печериця Романьєзі Печериця таблитчаста Пирій ковилолистий Півники борові Півники несправжньосмикавцеві Півники понтичні Півники рогаті Півники сибірські Півонія кримська Півонія тонколиста Підковка чубата Підсніжник білосніжний Підсніжник Ельвеза Підсніжник звичайний Підсніжник складчастий Пізньоцвіт анкарський Пізньоцвіт осінній Пізньоцвіт різнобарвний Пізньоцвіт тіньовий Пізньоцвіт Фоміна Пізоліт безкореневий Пілайєла прибережна Пілюльниця куленосна Плавун щитолистий Плагіотецій некероподібний Плакун чебрецелистий Плаун річний Плаунець заплавний Плаунок плауноподібний Плаунок швейцарський Плаунчик швейцарський Плеврокладула білувата Плетуха сольданелова Плодоріжка блощична Плодоріжка болотна Плодоріжка запашна Плодоріжка пірамідальна Плодоріжка рідкоквіткова Плодоріжка розмальована Плодоріжка салепова Повстянка дніпровська Полин Дзевановського Полин суцільнобілий Полісифонія дрібношипова Порхавка болотяна Прангос трироздільний Псевдобрій цинклідієподібний Псевдокаліергон плауноподібний Псевдокаліергон трирядний Псевдорхіс білуватий Пташник крихітний Птеригоневр Козлова Птерогоній граціозний Птеросифонія пірчаста Птиходій складчастий Пунктарія хвиляста Пунктарія широколиста

542 633 786 787 788 223 129 131 130 128 132 536 537 470 63 62 63 64 76 77 75 79 78 823 625 33 524 724 523 18 17 21 20 20 687 412 151 155 152 157 153 156 154 529 292 293 646 815 284 713 717 718 214 479 704 726 648 720 629 628

867

Пустельниця головчаста Пухирник альпійський Пухирник Брема Пухирник гірський Пухирник малий Пухирник південний Пухирник середній Пухирник судетський Пшениця дика однозернянка Р Рамаліна канарська Рамаліна понтійська Рамаліна рвана Ранник весняний Ранник гранітний Ранник донецький Ранник крейдовий Регнерія палермська Редька приморська Ремнепелюстник козячий Решіточник червоний Ризоплака темноглазкова Рогіз малий Роговик Біберштейна Роговиця роговикова Родіола рожева Рододендрон Кочі Рододендрон миртолистий Рододендрон східнокарпатський Родохортон пурпуровий Рожевопластинник смердючий Рокитничок білий Рокитничок Блоцького Рокитничок Вульфа Рокитничок гранітний Рокитничок Пачоського Рокитничок подільський Рокитничок Рошеля Роман карпатський Росичка англійська Росичка довголиста Росичка середня Рочела водоростеподібна Роя англійська Румія критмолиста Русавскія долоненосна Рускус під’язиковий Руслиця угорська Рутвиця гачкувата Рутвиця смердюча Рутовик коріандролистий Рябчик гірський Рябчик малий Рябчик руський Рябчик шаховий Рядовка величезна Рядовка опенькоподібна Рястка Буше Рястка відігнута Рястка гірська

868

393 26 514 27 516 513 515 28 265 763 765 764 602 601 600 599 236 375 188 803 739 271 386 392 415 430 430 430 634 809 455 456 461 457 458 459 460 291 424 424 423 766 665 285 771 267 425 571 570 558 139 138 140 137 835 836 114 116 115

Рястка двозначна

113 С

Сальвінія плаваюча Саркосома куляста Сашник іржавий Сверція багаторічна Свинуха Зерової Свиняче вухо Свистуля татарська Сейрофора загадкова Сейрофора ямчаста Селанія сизувата Селітрянка Шобера Серпій донецький Серпій донський Сеслерія голуба Сиренія Талієва Сироїжка синювата Ситник бульбистий Ситник кулястоплодий Ситник тупопелюстковий Ситняг багатостебловий Ситняг гостролусковий Ситняг карніолійський Ситняг сосочкоподібний Сифонокладус маленький Сітконоска подвоєна Скапанія компактна Скапанія швейцарська Сквамарина небезпечна Сквамарина сочевиценосна Сквамарина щетиниста Скереда Жакена Склеродерма зірчаста Скополія карніолійська Скорзонера австрійська Скорпідій скорпіоноподібний Скрученик приємний Скрученик спіральний Смілка Pавадського Смілка бузька Смілка зеленоквіткова Смілка крейдова Смілка литовська Смілка Ситника Смілка яйлинська Смілкоквітка Завадського Соболевськія сибірська Сокироносиця струнка Солодка гола Солодушка крейдова Солодушка солодушкова Солодушка українська Солоріна двоспорова Солоріна мішкувата Сон білий Сон богемський Сон великий Сон кримський Сон лучний

38 784 111 494 818 812 277 773 772 700 525 324 325 237 379 829 133 134 135 107 108 105 106 660 821 685 686 769 768 767 317 830 605 336 719 215 216 400 402 406 401 404 405 403 400 377 481 466 467 468 469 762 761 567 566 564 568 566

Сон розкритий Сон чорніючий Сон Шерфеля Сонценасінник таємний Сонцецвіт сивий Сонянка сива Сонянчик гладкий Сосна кедрова Сосна кедрова європейська Сосна крейдова Сосна піцундська різноподібність Станкевича Сосна Станкевича Соссюрея альпійська Соссюрея Порціуса Соссюрея різноколірна Софора китникоподібна Сочевиця східна Спарасис кучерявий Сперматохнус особливий Спірогіра Рейнгарда Стевеніелла сатирієподібна Стигеоклоніум пучкуватий Стилофора ніжна Стікта закопчена Стікта лісова Стілонема альсіді Строчок Слоневського Сугайник угорський Сугайник штирійський Суничник дрібноплодий Сфагн балтійський Сфагн блискучий Сфагн Вульфа Сфагн м’який Сфагн тоненький Сфацелярія карликова Т Таволга польська Тамарикс стрункий Тамнолія щетиниста Таргіонія підлиста Тейлорія язичкова Телосхістес ямчастий Тимія мекленбурзька Тирлич безстебловий Тирлич весняний Тирлич жовтий Тирлич крапчастий Тирлич мішкоподібний Тирлич роздільний Тирлич сніговий Тис ягідний Товстянка альпійська Товстянка двоколірна Товстянка звичайна Толіпела проліферуюча Тонконіг кримський Тонконіг Ремана Торея найрозгалуженіша

565 566 567 396 411 411 410 45 45 46 47 47 333 335 334 482 474 831 630 666 217 657 631 743 744 641 780 318 319 426 690 691 692 693 694 632 580 607 735 682 708 772 695 487 493 489 491 492 488 490 48 510 511 512 675 234 233 650

Торнабеа щитоподібна Тортела ламка Тортула Ранда Торфяниця чашечкова Тофільдія чашечкова Траунштейнера куляста Тринія Біберштейна Трубкоцвіт Біберштейна Трутовик зонтичний Трутовик коренелюбний Трюфель їстівний Трюфель літній Тукерманопсис Лаурера Тукерманопсис Океза Тукнерарія Лаурера Тюльпан бузький Тюльпан гранітний Тюльпан двоквітковий Тюльпан дібровний Тюльпан змієлистий Тюльпан скіфський Тюльпан Шренка У Умбілікарія багатолистоподібна Уснея квітуча Уснея найдовша Ф Фелоринія Геркулесова Фелоринія пластівчасто-луската Феолепіота золотиста Фіалка біла Фіалка Джоя Фіалка кримська Фіалка скельна Філопор рожево-золотистий Філофора псевдорогата Фісиденс джерельний Фісиденс рудуватий Фісиденс струмковий Фісташка туполиста Флокулярія Рікена Франкенія припорошена Фруланія Яка Фульгензія пустельна Х Хамедафна чашечкова

778 705 706 427 270 218 287 349 825 824 785 785 757 750 757 146 145 144 148 147 150 149 776 758 759 822 822 834 619 620 621 621 800 643 697 698 699 272 832 486 688 770 427

Хаммарбія болотна Хара витончена Хара Брауна Хара мохувата Хара сивіюча Хетоморфа Зернова Холодок коротколистий Холодок Палласа Хрінниця сиваська Хрінниця Турчанінова Хроодактилон Волле Хроодактилон розгалужений Хрящ-молочник деревний Хрящ-молочник золотисто-жовтий Хрящ-молочник кривавочервоний Хрящ-молочник чорний Ц Целокаулон степовий Центрантус валеріаноподібний Центрарія Океза Цетрарія Лаурера Цетрарія степова Цибуля cкіфська Цибуля білувата Цибуля ведмежа Цибуля коса Цибуля круглонога Цибуля лінійна Цибуля перевдягнена Цибуля пряма Цибуля Регеля Цибуля савранська Цикламен коський Цикламен Кузнецова Цимбохазма дніпровська Цингерія Біберштейна Цинклідот водяний Ч Чебрець кальміуський Чебрець прибережний Черемша Чина венеціанська Чина гладенька Чина ряба Чина трансильванська

186 679 677 680 678 661 71 71 371 372 640 639 828 826 827 828 751 613 750 757 751 57 51 60 53 58 52 54 59 55 56 544 544 529 266 707 508 509 60 473 471 473 472

Чист кримський Чистець вузьколистий Чихавка тонколиста Чихавка язичкова Чорнянка карпатська Ш Шавлія кременецька Шавлія скабіозолиста Шафран банатський Шафран вузьколистий Шафран гарний Шафран Гейфелів Шафран кримський Шафран Палласа Шафран сітчастий Шафран сузський Шейхцерія болотна Шиверекія подільська Шильник водяний Шипшина донецька Шипшина Чацького Шишкогриб лускатий Шовкова косиця Шоломниця весняна Шоломниця крейдова Шолудивник високий Шолудивник Едера Шолудивник королівський Шолудивник лісовий Штернбергія пізньоцвітова Щ Щитолисник звичайний Ю Юринея Талієва Я Яєчник Язичник буковинський Язичник сибірський Язичник сивий Язичник український Язичок зелений Яловець високий Яловець смердючий Ясен білоцвітий Ясенець білий

409 507 332 331 198 503 504 118 117 122 119 123 120 121 117 268 376 378 578 577 801 328 506 505 531 532 533 534 68 273 323 799 330 330 329 330 161 42 43 526 582

869

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ЛАТИНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН І ГРИБІВ ,ЗАНЕСЕНИХ ДО «ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ. РОСЛИННИЙ СВІТ» A Achille schurii Sch.Bip. Achillea glaberrima Klokov Achillea lingulata Waldst. et Kit. (A. alpina Schur) Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip. subsp. schurii (Sch.Bip.) Heimerl Aconitum anthora auct. non L. Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv. Aconitum eulophum auct. non Rchb. Aconitum jacquinii Rchb. Aconitum lycoctonum aggr. Aconitum pseudanthora Błocki ex Pacz. Acrostichum alpinum Bolton Acrostichum ilvense L. Adenophora lilifolia (L.) A.DC. subsp. taurica Sukacz. Adenophora taurica (Sukacz.) Juz. Adiantum capillus-veneris L. Adonanthe vernalis (L.) Spach Adonanthe wolgensis (Steven ex DC.) Chrtek et Slaviková Adonis vernalis L. Adonis wolgensis Steven ex DC. Agaricus amanitaeformis Wasser Agaricus radicatus (Vittad.) Romagn. Agaricus romagnesii Wasser Agaricus tabularis Peck Agrestia hispida (Mereschk.) Hale & W.L. Culb. Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski Agrostis alpina Scop. Agrostis biebersteiniana Claus Agrostis rupestris All. Aldrovanda vesiculosa L. Alectoria sarmentosa (Ach.) Ach. Alisma damasonium L. Alisma parnassifolium L. Alisma stellatum Lam. Allium paczoskianum auct. non Tuzson Allium albidum Fisch. ex M.Bieb. Allium angulosum L. var. caucasicum Regel Allium bulgaricum (Janka) Prodán Allium lineare auct. non L. Allium lineare L. Allium obliquum L. Allium pervestitum Klokov Allium regelianum A. Becker ex Iljin Allium rotundum auct. non L. Allium savranicum Besser

870

332 289 331 332 549, 551 548 551 549 548 551 29 30 380 380 22 552 553 552 553 786 787 787 788 736 223 219 266 220 422 749 50 49 50 58 51 51 61 59 52 53 54 55 54 56

Allium saxatile auct. non M.Bieb. Allium scythicum Zoz Allium sphaeropodum Klokov Allium stellerianum Besser, nom. illeg. Allium strictum Schrad. Allium tortuosum Willd. ex Schult. et Schult.f. Allium ucrainicum (Kleopow et Oxner) Bordz. Allium ursinum L. Allium ursinum L. subsp. ucrainicum Kleopow et Oxner Allium ursinum var. ucrainicum (Kleopow et Oxner) Soó Allium volhynicum Besser Allocetraria oakesiana (Tuck.) Randlane & Thell Alsine oxypetala Woł. Alyssum borzaeanum Nyár. Alyssum gymnopodum P.Smirn. Alyssum obtusifolium auct. non Steven ex DC. Alyssum savranicum Andrz. Alyssum tenderiense Kotov Alyssum tortuosum aggr. Alyssum tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. borzaeanum (Nyár.) Nyár. Alyssum tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. cretaceum Kotov Alyssum cretaceum (Kotov) Kotov Amanita caesarea (Scop.) Pers. Amanita solitaria (Bull.) Fr. Amblystegium compactum (Müll. Hal.) Austin Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. Anacamptis coriophora (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase subsp. fragrans (Pollini) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase Anacamptis coriophora subsp. nervulosa (Sakalo) Mosyakin et Tymchenko Anacamptis fragrans (Pollini) R.M.Bateman Anacamptis laxiflora (Lam.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Anacamptis picta (Loisel.) R.M. Bateman

56 57 58 51 59 52 60 60 60 60 59 750 398 350 351 350 352 350 352 350 351 351 793 794 716 151

152

151 152 153 154 155 156

Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. Anacamptodon splachnoides (Froel. ex Brid.) Brid. Anaptychia intricata (Duf.) Massal. Anaptychia speciosa (Wulf.) Massal. Andromeda calyculata L., Andropogon gryllus L. Androsace koso-poljanskii Ovcz. Androsace villosa L. subsp. koso-poljanskii (Ovcz.) Fed. Anemone grandis (Wender.) Kerner Anemone laxa (Ulbr.) Juz. Anemone narcissiflora L. Anemone patens L., Anemone polonica Błocki Anoectangium handelii Schiffn. Anogramma leptophylla (L.) Link Antennaria carpatica (Wahlenb.) Bluff et Fingerh. Anteriorchis fragrans (Pollini) Szlach. Anthemis carpatica Waldst. et Kit ex Willd. Anthurus archeri (Berk.) Fischer Anthurus javanicus (Penz.) Cunn. Aquilegia nigricans Baumg. Aquilegia transsilvanica Schur Arbutus andrachne L. Arenaria cephalotes M. Bieb. Armeria elongata auct. non (Hoffm.) W.D.J.Koch. Armeria maritima (Mill.) Willd. subsp. elongata auct. non (Hoffm.) Bonnier Armeria pocutica Pawł. Armeria vulgaris auct. non Willd. Armillaria colossa (Fr.) Boud. Armillaria focalis (Fr.) P. Karst. Armillaria imperialis (Fr.) Quél. Armillaria rickenii Bohus Artemisia dzevanovskyi Leonova Artemisia hololeuca M.Bieb. ex Besser Arum italicum Mill. subsp. albispathum (Steven ex Ledeb.) Prime Arum orientale M.Bieb. subsp. albispathum (Steven ex Ledeb.) Nyman Arum albispathum Steven ex Ledeb. Arum maculatum auct. non L., p.p. Arum orientale M.Bieb. Arum orientale M.Bieb. var. albispathum (Steven ex Ledeb.) Engl. Asparagus brachyphyllus auct. non Turcz. Asparagus pallasii Miscz. Asphodeline lutea (L.) Rchb.

157 715 778 777 427 222 542 542 564 554 554 565 564 702 31 290 152 291 804 805 555 556 426 393 517 517 517 517 835 836 802 832 292 293 69 69 69 70 70 69 71 71 72

Aspicilia fruticulosa (Eversm.) Flag Aspicilia hispida Mereschk. Aspicilia vagans Oxner Aspidium montanum (Lam.) Sw. Asplenium × alternifolium Wulfen nothosubsp. heufleri (Reichardt) Risto et Jaakko Asplenium adiantum-nigrum L. Asplenium billotii F.W.Schultz. Asplenium germanicum Weis subsp. heufleri (Reichardt) A.Bobr. Asplenium obovatum Viv. subsp. lanceolatum auct. non (Fiori) P.Silva Asplenium x heufleri Reichardt Aster alpinus L. Asterocystis ramosa (Thwait) Gobi Asterocystis wolleana (Hansg.) Lagerh. Astracantha arnacantha (M.Bieb.) Podlech Astragalus arenarius L. Astragalus arnacantha M.Bieb. Astragalus australis (L.) Lam. subsp. krajinae (Domin) Dostál Astragalus borysthenicus Klokov Astragalus concavus Boriss. Astragalus cretophilus Klokov Astragalus dasyanthus Pall. Astragalus dealbatus Pall. Astragalus exscapus L. Astragalus glaucus M.Bieb. Astragalus hedysaroides L. Astragalus henningii (Steven) Boriss. Astragalus krajinae Domin Astragalus monspessulanus L. Astragalus odessanus Besser Astragalus onobrychis auct. non L. Astragalus ponticus Pall. Astragalus reduncus Pall. Astragalus sareptanus A.Beck. Astragalus setosulus Gontsch. Astragalus similis Boriss. Astragalus tanaiticus K.Koch Astragalus tarchankuticus Boriss. Astragalus testiculatus Pall. Astragalus zingeri Korsh. Astragalus buchtormensis auct. non Pall. Astragalus novoascanicus Klokov Astragaluscornutus auct. non Pall. Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude Athalamia spathysii (Lindenb.) S.Hatt. Atocion hypanicum (Klokov) Tzvelev Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch. Atraphaxis replicata Lam. Atropa belladonna L. Azalea procumbens L. Aсonitum degenii auct. non Gáyer Aсonitum lasiocarpum (Rchb.) Gáyer

737 736 738 27 25 23 24 25 24 25 294 639 640 434 435 434 442 436 446 437 438 440 439 440 468 441 442 443 444 436 445 446 447 448 449 450 440 451 452 441 441 437, 444 274 683 402 539 540 604 428 550 550

B Bambusina brebissonii Kütz. ex Kütz. Batrachium fluitans (Lam.) Wimm. Batrachospermum densum Sirodot Batrachospermum ectocarpum Sirodot Batrachospermum gelatinosum (L.) D. C. Batrachospermum moniliforme f. densum (Sirodot) Israelson Batrachospermum moniliforme Roth Bellardiochloa violacea (Bellardi) Chiov. Belonia herculina (Rehm ex Lojka) Hazsl Betula borysthenica Klokov Betula fruticosa Pall. Betula humilis Schrank Betula klokovii Zaverucha Betula kotulae Zaverucha Betula myrsinoides Tausch Betula obscura А.Kotula Betula pendula Roth subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve Betula rossica Minjaev Betula verrucosa Ehrh. subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve et D.Löve Biannularia imperialis G. Beck, Biscutella laevigata L. s.l. Biscutella laevigata L. subsp. austriaca (Jord.) Mach.-Laur. Biscutella laevigata L. subsp. hungarica Soó Boletus aereus Bull Boletus officinalis Vill. Boletus parasiticus Fr. Boletus regius Krombh Botrychium anthemoides C.Presl Botrychium lunaria (L.) Sw. Botrychium lunaria (L.) Sw. var. matricariifolium A.Braun ex Döll Botrychium matricariae (Schrank) Spreng. Botrychium matricariifolium (A.Braun ex Döll) W.D.J.Koch Botrychium matricarioides Willd. Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. Botrychium virginianum (L.) Sw. Botrychium virginicum Willd. Botrypus virginianus (L.) Holub Bovista paludosa Lév. Bovistella paludosa (Lév.) Lloyd Brassica incana auct. non Ten. Brassica taurica (Tzvelev) Tzvelev Brassica sylvestris auct. non (L.) Mill. Brassicasylvestris (L.) Miller subsp. taurica Tzvelev Bryopsis adriatica (J. Agardh) Menegh. Bulbochaete subquadrata Mrozińska–Webb Bulbocodium autumnale (L.) L. Bulbocodium ruthenicum Bunge

670 557 636 635 636 636 636 221 733 342 343 343 344 345 343 345 345 343 345 802 353 353 353 797 810 798 799 37 34 35 36 35 36 36 37 37 37 815 815 354 354 354 354 652 658 77 75

Bulbocodium serotinum L. Bulbocodium vernum L. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt. Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. Bupleurum ranunculoides L. Bupleurum tenuissimum L. C Cachrys taurica M.Bieb. 1808, non Willd. 1801 Cachrys trifida Mill. Caldesia parnassifolia (L.) Parl. Callianthemum coriandrifolium Rchb. Calliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Kindb. Callithamnion granulatum (Ducluz.) C. Agardh Calophaca wolgarica (L. f.) DC. Calystegia soldanella (L.) R.Br. Campanula carpatica Jacq. Campanula kladniana (Schur) Witasek Campanula reniformis Schur Campylostelium saxicola (F. Weber et D. Mohr) Bruch et Schimp. Cantharellus clavatus Fr. Caragana scythica (Kom.) Pojark. Cardamine uliginosa M. Bieb. subsp. tenera (S.G. Gmelin ex C.A. Meyer) Schmalh. Cardamine graeca L. Cardamine tenera S.G. Gmelin ex C.A. Meyer Carduus collinus subsp. Collinus Carduus collinus Waldst. et Kit. Carduus heterophyllus L. Carex alba Scop. Carex bicolor All. Carex bohemica Schreb. Carex bordzilowskii V.Krecz. Carex brunnescens (Pers.) Poiret Carex buxbaumii Wahlenb. Carex chordorrhiza Ehrh. Carex cyperoides Murr. Carex davalliana Smith Carex depauperata Curt. ex With. Carex dioica L. Carex fuliginosa Schkuhr Carex globularis L. Carex heleonastes Ehrh. Carex hornschuchiana Hoppe Carex hostiana DC. Carex lachenalii Schkuhr Carex liparocarpos Gaud. Carex liparocarpos Gaud. subsp. bordzilowskii (V.Krecz.) T.V.Egorova Carex loliacea L. Carex nitida Host Carex obtusata Liljebl. Carex pauciflora Lightf. Carex pediformis C. A. Mey.

142 75 75 275 276 285 284 49 558 718 651 453 412 381 382 381 696 812 454 356 355 356 295 295 316 80 81 82 94 83 84 85 82 86 87 88 89 90 91 92 92 93 94 94 95 94 96 97 98

871

Carex petraea Wahlenb. Carex polygama Schkuhr, non J.F.Gmel. Carex rupestris All. Carex secalina Willd. ex Wahlenb. Carex strigosa Huds. Carex tripartita auct. non All. Carex umbrosa Host Carex vaginata Tausch Carlina acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym. Carlina acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq. Carlina transsilvanica auct. non Schur Carlina acanthifolia All. subsp. utzka auct. non (Hacq.) Meusel et Kärstner Carlina cirsioides Klokov Carlina onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Pawł. Carlina utzka auct. non Hacq. Catathelasma imperiale (Fr.) Sing. Caucalis littoralis M. Bieb. Centaurea appendicata Klokov Centaurea breviceps Iljin Centaurea caprina Steven Centaurea comperiana Steven Centaurea donetzica Klokov Centaurea gerberi auct. non Steven Centaurea konkae Klokov Centaurea margaritacea Ten. Centaurea margaritacea Ten. subsp. appendicata (Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. breviceps (Iljin) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. donetzica (Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. konkae (Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. margarita-alba (Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. paczoskii (Kotov ex Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. protogerberi (Klokov) Dostál Centaurea margaritacea Ten. subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál) Centaurea margaritacea Ten. subsp. рrotomargaritacea (Klokov) Dostál Centaurea margarita-аlba Klokov Centaurea ovina Pall. ex Willd. subsp. steveniana (Klokov) Dostál Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov Centaurea protogerberi Klokov Centaurea protomargaritacea Klokov Centaurea pseudoleucolepis Kleopow Centaurea salicifolia M.Bieb. Centaurea sarandinakiae N.B.Illar. Centaurea semijusta Juz. Centaurea sterilis Steven subsp. semijusta (Juz.) Dostál Centaurea sterilis Steven subsp. vankovii (Klokov) Dostál Centaurea steveniana Klokov

872

99 84 99 100 101 93 102 103 296 296 296 297 296 297 297 802 274 298 299 300 301 302 306 303 304 298 299 302 303 305 306 307 309 308 305 313 306 307 308 309 310 311 312 312 315 313

Centaurea taliewii Kleopow Centaurea transcaucasica uct. non Grossh. Centaurea vankovii Klokov Centaurea margaritalba Klokov, ortho Centranthus calcitrapa (L.) Dufr. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce Cephalanthera ensifolia (Sw.) Rich. Cephalanthera grandiflora auct. non S.F.Gray Cephalanthera grandiflora S.F.Gray Cephalanthera latifolia Janch. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. Cephalanthera pallens Sw. Cephalanthera rubra (L.) Rich. Cephalaria demetrii Bobrov Cephalaria litvinovii Bobrov Cerastium biebersteinii DC. Cerastium cerastoides (L.) Britt. Cerasus fruticosa auct. non (Pall.) Woronow Cerasus klokovii Sobko Cetraria complicata Laur. Cetraria steppae (Savicz) Kärnef. Chaetomorpha zernovii Woronich. Chamaebetula humilis (Schrank) Opiz Chamaecistus procumbens (L.) Kuntze Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásk. Chamaecytisus graniticus (Rehmann) Rothm. Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klásk. Chamaecytisus podolicus (Błocki) Klask. Chamaecytisus rochelii (Wierzb.) Rothm. Chamaecytisus skrobiszewskii (Pacz.) Klásk. Chamaecytisus wulffii (V. Krecz.) Klásk. Chamaedaphne calyculata (L.) Moench Chara braunii C.C. Gmellin Chara canescens Desv. et Loisel in Loisel Chara delicatula C. Agardh Chara muscosa J. Groves et Bull.– Webst. Cheilanthes acrosticha (Balb.) Tod. Cheilanthes fragrans auct. non (L.f.) Sw. Cheilanthes marantae (L.) Domin Cheilanthes persica (Bory) Mett. ex Kuhn Cheilanthes pteridioides auct. non (Reichard) C.Chr. Chroodactylon ramosum (Thwait.) Hansg. Chroodactylon wolleanum Hansg. Chrysanthemum serotinum L.

314 311 315 305 613 158 159 158 159 158 159 158 160 419 420 386 392 573 573 757 751 661 343 428 455 456 457 458 459 460 457 461 427 677 678 679 680 39 39 41 40 39 639 640 327

Chrysaspis badia (Schreb.) Greene Chrysocyathus vernalis (L.) Holub Chrysocyathus volgensis (Steven ex DC.) Holub Chrysopogon gryllus (L.) Trin. Cinclidotus aquaticus (Hedw.) Bruch et Schimp. Cirsium heterophyllum (L.) Hill Cistus incanus auct. non L. Cistus tauricus J.Presl et C.Presl Cistus thymifolius auct. non L. Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. Cladium mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova Cladium martii (Roem. et Schult.) K.Richt. Cladonia alpestris (L.) Rabenh. Cladonia stellaris (Opiz.) Brodo Cladophora dalmatica Kütz. Cladophora vadorum (Aresch.) Kütz. Cladophoropsis membranacea (Hofm. Bang. ex C. Agardh) Börg. Cladostephus spongiosus (Huds.) C. Agardh Cladostephus spongiosus (Huds.) C. Agardh f. verticillatus (Lightf.) Prud’houme van Reine Cladostephus verticillatus (Lightf.) C. Agardh Clathrus ruber Pers. (C. cancellatus Fr.) Clavaria pistillaris Fr. Cleome ornithopodioides subsp. canescens (Steven ex DC.) Tzvelev Cleome ornithopodioides subsp. donetzica (Tzvelev) Tzvelev Cleome canescens Steven ex DC. Cleome donetzica Tzvelev Cleome ornithopodioides L. s.l. Clevea spathysii (Lindenb.) Müll.Frib. Clinopodium serpyllifolium (M.Bieb.) Kuntze Cochlearia polonica auct. non E.Froehl. Cochlearia pyrenaica DC. Codium vermilara (Olivi) Delle Chiaje Coelocaulon steppae (Savicz.) Barreno &Vazques Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. Colchicum ancyrense B.L.Burtt Colchicum arenarium auct. non Waldst. et Kit. Colchicum autumnale L. Colchicum bulbocodioides M.Bieb., non Brot. Colchicum fominii Bordz. Colchicum triphyllum auct. non G.Kuntze Colchicum umbrosum (Ker Gawl.) Steven Colchicum versicolor Ker Gawl. Colchicum arenarium Waldst. et Kit. var. umbrosum Ker Gawl. Cololejeunea rossettiana (C.Massal.) Schiffn.

483 552 553 222 707 316 409 409 410 104 104 104 729 729 663 662 664 626 627 627 803 806 383 383 383 383 383 683 501 357 357 653 751 161 76 78 77 76 78 76 79 75 79 689

Comperia comperiana (Steven) Asch. et Graebn. Comperiataurica K.Koch Conardia compacta(Drumm. ex Müll. Hal.) H. Rob. Conioselinum tataricum Hoffm. Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. Convolvulus soldanella L. Corallorhiza neottia Scop. Corallorhiza trifida Châtel. Corallorhiza innata R.Br. Coriscium viride (Ach.) Vain. Cornicularia steppae Savicz Coronilla elegans Pančić (C. latifolia (Hazsl.) Jáv.) Cortusa matthioli L. subsp. pubens (Schott, Nyman et Kotschy) Jáv. Crambe pontica Stev. ex Rupr., nom. nud. Crambe aspera М. Bieb. Crambe buschii (O.E. Schulz) Grossh. Crambe grandiflora DC. Crambe juncea M. Bieb. var. koktebelica Junge Crambe koktebelica (Junge) N. Busch Crambe koktebelica auct. non (Junge) N. Busch Crambe maritima L. subsp. pinnatifida (W.T.Aiton) Schmalh. Crambe maritima L. Crambe mitridatis auct. non Juz. Crambe mitridatis Juz. Crambe orientalis L. var. koktebelica (Junge) O.E. Schulz Crambe pinnatifida auct. non W.T.Aiton, p.p. Crambe pinnatifida Steven non W.T. Aiton Crambe pinnatifida W.T.Aiton Crambe steveniana Rupr. Crambe tataria Sebeók Crambetataria Sebeόk var. pinnatifida (W.T.Aiton) O.E. Schulz Crataegus pojarkovae Kossych Crataegus schraderiana Ledeb. Crataegus torminalis L. Crataegus tournefortii Griseb. Craterellus clavatus (Pers.) Fr. Crepidotus macedonicus Pilát Crepis jacquinii Tausch Crepis purpurea (Willd.) M.Bieb. Crithmum maritimum L. Crocus adamii auct. non J.Gay Crocus angustifolius Weston Crocus autumnalis Pallas ex M.Bieb. 1808, non Poir. 1804 Crocus banaticus Heuff., nom. illeg. Crocus banaticus J. Gay Crocus biflorus auct. non Mill. Crocus heuffelianus Herb. Crocus iridiflorus Heuff. ex Rchb. Crocus luteus M.Bieb., nom. illeg.

162 162 716 277 277 412 163 163 163 779 751 481 543 361 358 358 359 360 360 362 363 361 360 362 360 359 364 363 364 365 363 574 575 579 575 812 807 317 326 278 123 117 120 119 118 123 119 118 121

Crocus pallasianus Herb. Crocus pallasii Goldb. Crocus reticulatus Steven ex Adams Crocus speciosus M.Bieb. Crocus susianus Ker Gawl. Crocus tauricus (Trautv.) Puring Crocus variegatus Hoppe et Hornsch. Crocus vernus auct. non (L.) Hill, p.p. Crouan ex Kjellm.) Gallardo Cyclamen coum Mill. s.l. Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernowa Cymbaria borysthenica Pall. ex Schlecht. Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz Cypripedium calceolus L. Cystopteris alpina (Lam.) Desv. Cystopteris fragilis (L.) Bernh. subsp. alpina (Lam.) C.Hartm. Cystopteris fragilis (L.) Bernh. var. alpina (Lam.) Desv. Cystopteris montana (Lam.) Bernh. ex Desv. Cystopteris regia auct. non (L.) Desv. Cystopteris sudetica A.Braun et Milde Cytisus albus Hacq. Cytisus blockianus Pawł. Cytisus graniticus Rehmann Cytisus paczoskii V. Krecz Cytisus podolicus Błocki Cytisus rochelii Wierzb. Cytisus skrobiszewskii Pacz. Cytisus wulffii V. Krecz. D Dactylina madreporiformis (Ach.) Tuck. Dactylorchis incarnata (L.) Vermeulen Dactylorhiza cordigera (Fries) Soó Dactylorhiza cruenta (O.F.Müll.) Soó Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó Dactylorhiza iberica (M.Bieb. ex Willd.) Soó Dactylorhiza incarnata (L.) Soó s.l. Dactylorhiza maculata (L.) Soó var. transsilvanica (Schur) P.Delforge Dactylorhiza maculata (L.) Soό s.l. Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes s.l. Dactylorhiza majalis auct. non (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes, p.p. Dactylorhiza romana (Sebast.) Soó Dactylorhiza russowii auct. non (Klinge) Holub Dactylorhiza sambucina (L.) Soó Dactylorhiza sambucina (L.) Soó subsp. romana (Sebast.) Bornm. Dactylorhiza sulphurea (Link) Franco subsp. pseudosambucina (Ten.) Franco

120 120 121 122 117 123 121 119 624 544 544 529 529 164 26 26 26 27 26 28 455 456 457 458 459 460 457 461 752 168 165 168 166 167 168 173 169 170 174 171 174 172 171 171

Dactylorhiza transsilvanica (Schur) Aver. Dactylorhiza traunsteineri (Saut. ex Rchb.) Soó Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase Dactylorhiza ochroleuca (Boll) Holub Damasonium alisma Mill. Damasonium stellatum (Lam.) Thuill. Daphne cneorum L. Daphne sophia Kalen. Daphne taurica Kotov Dasyopsis apiculata (C. Agardh) Zinova Daucus bessarabicus DC. Deidropetala punicea (Pall.) Galushko Delphinium cuneatum auct. non Steven ex DC. Delphinium elatum L. Delphinium elatum subsp. nacladense (Zapał.) Holub Delphinium fissum auct. non Waldst. et Kit. Delphinium fissum Waldst. et Kit. subsp. pallasii (Nevski) Greuter et Burdet Delphinium hybridum Steven ex Willd. subsp. puniceum (Pall.) Schmalh. Delphinium nacladense Zapał. Delphinium pallasii Nevski Delphinium puniceum Pall. Delphinium rossicum Litv. Delphinium schmalhausenii auct. non Albov Delphinium sergii Wissjul. Desmatodon heimii (Hedw.) Mitt. Desmatodon randii (Kenn.) Laz. Desmidium baileyi (Ralfs) Nordst. Desmotrichum undulatum (J. Agardh) Reinke Dianthus caesius Smith Dianthus arenarius L. subsp. pseudoserotinus (Błocki) Tutin Dianthus arenarius L. var. glaucus Błocki Dianthus bessarabicus Klokov Dianthus gratianopolitanus Vill. Dianthus hypanicus Andrz. Dianthus polymorphus auct. non M.Bieb. Dianthus polymorphus M.Bieb. subsp. bessarabicus Kleopow Dianthus pseudoserotinus Błocki Dianthus serotinus Besser, non Waldst. et Kit. Dianthus serotinus var. pseudoserotinus (Błocki) Zapał. Dianthus speciosus Rchb. Dianthus superbus L. subsp. alpestris Kablik ex Čelak. Dianthus superbus L. var. speciosus Rchb. Dianthussuperbus L. subsp. speciosus (Rchb.) Simonk.

173 174 161 168 50 50 608 609 610 637 274 561 562 559 559 560 560 561 559 560 561 562 563 563 703 706 671 629 388 390 390 387 388 389 387 387 390 390 390 391 391 391 391

873

Dichodon cerastioides ((L.) Rchb. Dicranodontium asperulum (Mitt.) Broth. Dictamnus albus L. Dictamnus fraxinella DC. Dictyophora duplicata (Bosc) E. Fisch. Dictyota dichotoma (Huds.) J.V. Lamour. Diphasiastrum alpinum (L.) Holub Diphasiastrum complanatum (L.) Holub Diphasiastrum complanatum (L.) Holub subsp. zeilleri (Rouy) Kukkonen Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub Diphasium alpinum (L.) Rothm. Diphasium anceps (Wallr.) A.Löve et D.Löve Diphasium complanatum (L.) Rothm. subsp. issleri (Rouy) Dostál Diphasium issleri (Rouy) Holub Diphasium tristachyum (Pursh) Rothm. Diphasium zeilleri (Rouy) Damboldt Diphasium complanatum (L.) Rothm. Diphelypaea coccinea (M.Bieb.) Nicolson Diphelypaea helenae (Popl.) Tzvelev Diplotaxis cretacea Kotov Dolichousnea longissima (Ach.) Articus Doronicum clusii (All.) Tausch subsp. stiriacum (Vill.) Vierh. Doronicum clusii (All.) Tausch subsp. villosum (Tausch) Vierh. Doronicum clusii auct. non (All.) Tausch Doronicum hungaricum Rchb.f. Doronicum longifolium Griseb. et Schenk Doronicum stiriacum (Vill.) Dalla Torre Draba aizoides L. Dracocephalum austriacum L. Dracocephalum ruyschiana L. Drepanocladus lycopodioides (Brid.) Warnst. Drosera anglica Huds. Drosera intermedia Hayne Drosera longifolia L., nom. rej. Dryas octopetala L. E Echinophora sibthorpiana Guss. Echinophora tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin Echinops commutatus Juratzka Echinops exaltatus Schrad. Ectocarpus hiemalis (Crouan ex Kjellm.)Kjellm. Ectocarpus siliculosus (Dillw.) Lyngb. var. hiemalis

874

392 701 582 582 821 623 12 13 16 14 15 16 12 13 14 14 15 16 13 530 530 366 759 319 319 319 318 318 319 367 497 498 717 424 423 424 576 279 279 320 320 624 624

Elatine hungarica Moesz Eleocharis carniolica W.D.J.Koch Eleocharis mamillata Lindb. f. Eleocharis multicaulis (Smith) Desv. Eleocharis oxylepis (Meinsh.) B. Fedtsch. Elisanthe zawadskii (Herbich) Klokov Elymus junceus Fisch. Elymus panormitanus (Parl.) Tzvelev Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis Elytrigia kotovii Dubovik, E. ninae Dubovik Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud. Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski Enteromorpha maeotica Proschk.– Lavr. Entoloma nidorosum (Fr.) Quél. Epipactis albensis Nováková et Rydlo Epipactis atropurpurea auct. non Raf. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser Epipactis helleborine (L.) Crantz Epipactis latifolia (L.) All. Epipactis longifolia All. Epipactis microphylla (Ehrh.) Sw. Epipactis palustris (L.) Crantz Epipactis purpurata Smith Epipactis rubiginosa (Crantz) Gaudin ex W.D.J.Koch Epipactis sessilifolia Peterm. Epipactis violacea (Dur.-Duq.) Boreau Epipactis viridiflora (Hoffm.) Krock., nom. rej. prop. Epipogium aphyllum Sw. Eremogone cephalotes (M. Bieb.) Fenzl Eremurus jungei Juz. Eremurus spectabilis M.Bieb. s.l. Eremurus tauricus Steven Eremurus thiodanthus Juz. Erigeron alpinus L. Erigeron atticus Vill. Erodium beketowii Schmalh. Ervum orientale Boiss. Erysimastrum cretaceum Rupr. Erysimum cretaceum (Rupr.) Schmalh. Erysimum krynkense Lavrenko Erysimum ucranicum J. Gay. Erythronium dens-canis L. Erythronium dens-canis L. subsp. albiflorum Kricsf. Erythroniummaculatum DC. Esula paralias (L.) Fourr. Euastropsis richteri (Schmidle) Lagerh. Euonymus nana М. Bieb. Euphorbia illirica auct. non Lam. Euphorbia paralias L.

425 105 106 107 108 400 235 236 223 223 223 223 654 809 175 176 176 177 177 179 178 179 180 176 180 180 180 181 393 73 73 74 73 321 322 495 474 369 369 368 369 136 136 136 431 656 407 433 431

Euphorbia valdevillosocarpa Arvat et Nyár. Euphorbia villosa auct. non Waldst. et Kit. ex Willd., p.p. Euphorbia volhynica Besser ex Racib. Eupogodon apiculata (C. Agardh) P.C. Silva F Festuca cretacea T.Pop. et Proskor. Festuca drymeja Mert. et W.D.J.Koch. Festuca glauca Lam. subsp. pallens (Host) K.Richt. Festuca heterophylla Lam. Festuca pallens Host. Festuca porcii Hack. Festuca rubra L. var. cretacea Lavrenko Festuca rupicola Heuff. subsp. saxatilis (Schur) Rausch. Festuca saxatilis Schur Fimbristylis bisumbellata (Forssk.) Bubani Fimbristylis dichotoma auct. non (L.) Vahl Fissidens fontanus (Bach.Pyl.) Steud. Fissidens rivularis (Spruce) Schimp. Fissidens rufulus Bruch et Schimp. Floccularia rickenii (Bohus) Wasser Fomes officinalis (Vill.) Neum. Fomitopsis officinalis (Vill.) Bond. et Sing. Frankenia pulverulenta L. Fraxinus ornus L. Fritillaria longifolia Steven ex Ledeb., nom. illeg. Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult.f. Fritillaria montana Hoppe Fritillaria orientalis auct. non Adam Fritillaria ruthenica Wikstr. Frittilaria meleagris L. Frullania jackii Gottsche Fulgensia desertorum (Tomin) Poelt Fumana thymifolia auct. non (L.) Spach ex Webb Fumanopsis laevis (Cav.) Tzvelev G Galanthus elwesii Hook.f. Galanthus latifolius Salisb. Galanthus maximus Velen. Galanthus nivalis L. Galanthus plicatus M.Bieb. Galanthus nivalis L. subsp. elwesii (Hook.f.) Gottl.-Tann. Galeropsis desertorum Velen. et Dvor Genicularia spirotaenia (de Bary) de Bary Genista oligosperma (Andrae) Simonk. Genista sagittalis L. Genista scythica Pacz. Genista tetragona Besser

432 433 433 637 224 225 227 226 227 228 224 229 229 109 109 697 699 698 832 810 810 486 526 138 138 139 139 140 137 688 770 410 410 62 64 62 63 64 62 796 668 462 465 463 464

Genista tinctoria L. var. depressa (M.Bieb.) Schmalh. Genista verae Juz. Genistella sagittalis (L.) Gams Gentiana acaulis L. Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz Gentiana lutea L. Gentiana nivalis L. Gentiana punctata L. Gentiana utriculosa L. Gentiana verna L. Gladiolus apterus Klokov Gladiolus communis L. var. tenuis (M.Bieb.) Wahlb. Gladiolus imbricatus L. Gladiolus italicus Mill. Gladiolus palustris Gaudin Gladiolus segetum Ker Gawl. Gladiolus tenuiflorus K.Koch Gladiolus tenuis M.Bieb. Gladiolus imbricatus auct. non L. Glaucium flavum Crantz Glaucium luteum Scop. Globularia trichosantha Fisch. et C.A.Mey. Glycyrrhiza glabra L. Glycyrrhiza glandulifera Waldst. et Kit. Glycyrrhizahirsuta Pall. Gomphus clavatus (Pers: Fr.) Gray Gonatozygon pilosum Wolle Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Goniolimon orae-syvaschicae Klokov Goniolimon rubellum (S.G.Gmel.) Klokov Goniotrichum elegans (Chauv.) Zanard.) Goodyera repens (L.) R.Br. Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray Grifola umbellata (Pers.) Pilát Gyalecta truncigena (Ach.) Hepp Gymnadenia alpina (Turcz. ex Rchb.f.) Czer. Gymnadenia carpatica (Zapał.) Teppner et E.Klein Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. subsp. alpina (Turcz. ex Rchb.f.) Janchen ex Soó Gymnadenia conopsea var. densiflora (Wahlenb.) Lindl. Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr. Gymnadenia odoratissima (L.) Rіch. (Orchis odoratissima L.) Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. subsp. densiflora (Wahlenb.) K.Richt. Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. Gypsophila altissima auct. non L. Gypsophila globulosa Steven ex Boiss., G. pallasii Ikonn. Gypsophila glomerata Pall. ex Adam

464 463 465 487 488 489 490 491 492 493 127 127 124 125 126 125 125 127 127 538 538 496 466 466 466 812 667 518 519 519 641 182 817 825 734 183 198 183 183 184 184 185 184 341 395 394 394

Gypsophila thyraica Krasnova Gyromitra slonevskii Heluta H Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze Haplomitrium hookeri (Sm.) Nees Hedysarum cretaceum Fisch. Hedysarum hedysaroides (L.) Schinz et Thell. Hedysarum obscurum L. Hedysarum pallasii Willd. Hedysarum ucrainicum Kaschm. Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. Helianthemum cretophilum Klok. et Dobrocz. Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz. Heliosperma arcanum Zapał. Helminthora divaricata (C. Agardh) J. Agardh Helodium blandowii (F.Weber et D.Mohr) Warnst. Helvella monachella (Scop.) Fr. Hennediella heimii (Hedw.) R. H. Zander Heracleum ligusticifolium M.Bieb. Heracleum pubescens (Hoffm.) M.Bieb. Hericium coralloides (Fr.) Gray Herminium monorchis (L.) R.Br. Heterodermia pseudospeciosa (Kurok.) W. Culb. Heterodermia speciosa (Wulf.) Trev. Heterophyllium affine (Hook.) M. Fleisch. Himantoglossum caprinum (M. Bieb.) K.Koch Himantoglossum comperianum (Steven) P.Delforge Himantoglossum hircinum (L.) W.D.J.Koch subsp. caprinum (M.Bieb.) K.Richt. Himantoglossum satyrioides Spreng. Hippocrepis comosa L. Hookeria lucens (Hedw.) Sm. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk. Hyacinthus botryoides L. Hyacinthus pallasianus Steven Hydrocotyle vulgaris L. Hygrocybe calyptriformis (Berk. et Broome) Fayod Hyssopus cretaceus Dubjan. I Iris arenaria Waldst. et Kit. subsp. orientalis (Ugr.) Lavrenko Iris flavissima Pall. subsp. stolonifera f. orientalis Ugr. Iris furcata M.Bieb. Iris graminea L. subsp. pseudocyperus (Schur) Soó Iris graminea var. latifolia Spach

395 780 186 684 467 468 468 477 469 411 411 411 396 638 721 781 703 280 280 813 187 777 777 725 188 162 188 217 470 714 19 112 143 112 273 814 499 129 129 128 131 131

Iris humilis Georgi subsp. orientalis (Ugr.) Soó Iris humilis M.Bieb. 1808, non Georgi, 1775 Iris hungarica auct. non Waldst. et. Kit. p.p. Iris marschalliana Bobrov Iris pineticola Klokov Iris pontica Zapał. Iris pseudocyperus Schur Iris sibirica L. Isatis littoralis Steven ex DC. Isoëtes lacustris L. Ixoca arcana (Zapał.) Ikonn. J Jacobaea abrotanifolia (L.) Moench. subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. et Greuter Jovibarba hirta (L.) Opiz Jovibarba hirta (L.) Opiz subsp. preissiana (Domin) Soó Jovibarba preissiana (Domin) Omelczuk et Czopik Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz Juncus bulbosus L. Juncus obtusatus Kit. ex Schult. Juncus obtusiflorus Ehrh. ex Hoffm. Juncus sphaerocarpus Nees Juncus subnodulosus Schrank Juncus supinus Moench Juncus uliginosus Roth Juniperus excelsa M.Bieb. Juniperus foetidissima Willd. Jurinea cretacea auct. non Bunge Jurinea talievii Klokov K Klasea donetzica (Dubovik) J.Holub Klasea radiata (Waldst. et Kit.) Á.Löve et D.Löve subsp. donetzica (Dubovik) L.Martins Klasea radiata (Waldst. et Kit.) Á.Löve et D.Löve subsp. tanaitica (P.Smirn.) L.Martins Klasea tanaitica (P.Smirn.) J.Holub Koeleria talievii Lavrenko L Lactarius chrysorrheus Fr. Lactarius lignyotus Fr. Lactarius sanguifluus (Paulet) Fr. Lagoseris callicephala Juz. Lagoseris purpurea (Willd.) Boiss. Lagoseris robusta Czer. Lamium glaberrimum (K.Koch) Taliev Lamprothamnium papullosum (Wallroth) J. Groves Laricifomes officinalis (Vill.: Fr.) Kotl. et Pouzar Larix decidua Mill. subsp. polonica (Racib.) Domin Larix polonica Racib. Lasallia pustulata (L.) Merat Lasallia rossica Dombr.

129 130 128 130 129 130 131 132 370 11 396

338 413 413 413 414 133 135 135 134 135 133 133 42 43 323 323 324 324 325 325 230 826 828 827 326 326 326 500 681 810 44 44 774 775

875

Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb. Lathyrus variegatus (Ten.) Gren. et Godr., Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. Laurencia coronopus J. Agardh Laurencia hybrіda (DC) Lenorm. Laurencia pinnatifida (Huds.) Lamour. Lecanora reuteri (Trevis.) Scharer Lens culinaris Medik. subsp. orientalis (Boiss.) Ponert Lens orientalis (Boiss.) Schmalh. Leontice odessana (DC.) Fisch. Leontice altaica Pall. var. odessana DC. Leontopodium alpinum Cass. Lepidium cartilagineum auct. non (J.Mayer) Thell. Lepidium meyeri Claus subsp. turczaninowii (Lipsky) Schmalh. Lepidium syvaschicum Kleopow Lepidium turczaninowii Lipsky Lepidium lyratum L. subsp. lacerum (C.A.Mey.) Thell. var. turczaninowii (Lipsky) Thell. Lepiota moseri Wasser Leptogium imbricatum P. Jorg. Leptogium saturninum (Dicks.) Nyl. Leptogium sсhraderi (Ach.) Nyl. Lepturus incurvus (L.) Druce Lescuraea plicata (F. Weber et D. Mohr) Broth. Lethariella intricata (Moris) Krog Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. Leucanthemum serotinum (L.) Stank Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex Horak Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon Leucoagaricus steppicolus (Zerova) Wasser) Leucocarpia biatorella (Arnold) Vezda Leucocoprinus bohusi Wasser Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer Leucojum aestivum L. Leucojum carpathicum (Sims) Sweet Leucojum vernum L. Leucojum vernum subsp. carpathicum (Sims) A.E. Murray Leucojum vernum var. carpathicum Sims Leucorchis albida (L.) E.Mey. Lichenomphalia hudsoniana (H.S. Jenn.) Redhead, Lutzoni, Moncalvo & Vilgalys Ligularia bucovinensis auct. non Nakai Ligularia bucovinensis Nakai (L. ucrainica Minderova)

876

471 472 473 473 649 644 645 740 474 474 341 341 328 371 372 371 372 372 790 730 731 732 232 720 753 327 327 789 790 791 795 728 792 808 65 66 66 66 66 214 779 329 330

Ligularia carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark. Ligularia glauca (L.) J.Hoffm. Ligularia sibirica Cass. Ligusticum vaginatum Spreng. Lilium martagon L. Limacella steppicola Zerova et Wasser Limodorum abortivum (L.) Sw. Limonium dubium Gamajun. ex Klokov Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov Limonium tomentellum auct. non (Boiss.) Kuntze Linaria bessarabica Kotov Linaria biebersteinii auct. non Besser Linaria cretacea Fisch. ex Spreng. Linaria cretacea Fisch. ex Spreng. var. creticola (Kuprian.) Kotov Linaria creticola Kuprian. Linnaea borealis L. Linum basarabicum (Savul. et Rayss) Klokov ex Juz. Linum flavum L. var. basarabicum Săvul. et Rayss Linum pallasianum Schult. Liparis loеselii (L.) Rich. Listera cordata (L.) R.Br. Listera ovata (L.) R.Br. Lloydia serotina (L.) Rchb. Lobaria amplissima (Scop.) Forss Lobaria pulmonaria (L.) Hoffm. Loiseleuria procumbens (L.) Desv. Lonicera caerulea L. Lophosiphonia reptabunda (Suhr.) Kylin Ludwigia palustris (L.) Elliott Lunaria rediviva L. Lycoperdon velatum Vitt. (L. laxum Bon.) Lycoperdon mammaeforme Pers. Lycoperdon polyrhizon Gmel. Lycopodiella inundata (L.) Holub Lycopodioides helveticum (L.) Kuntze Lycopodium alpinum L. Lycopodium anceps Wallr. Lycopodium annotinum L. Lycopodium complanatum L. Lycopodium complanatum L. subsp. issleri (Rouy) Domin Lycopodium complanatum subsp. fallax Čelak., L. issleri (Rouy) Domin Lycopodium helveticum L. Lycopodium inundatum L. Lycopodium selaginoides L. Lycopodium selago L. Lycopodium tristachyum Pursh Lycopodium zeilleri (Rouy) Greuter et Burdet Lyonia calyculata (L.) Rchb.

329 329 330 277 141 795 189 520 520 520 614 614 615 615 615 384 521 521 522 190 191 192 142 741 742 428 385 647 528 373 816 816 830 17 20 12 13 18 13 14 14 20 17 21 19 15 16 427

Lyophyllum favrei (R. Haller Aar. et R. Haller Suhr) Lythrum thymifolia L. M Macrolepiota puellaris (Fr.) M.M. Moser Malaxis monophyllos (L.) Sw. Malaxis paludosa (L.) Sw. Marsilea quadrifolia L. Matthiola fragrans Bunge Medicago marina L. Medicago saxatilis M.Bieb. Meesia longiseta Hedw. Meesia triquetra (L. ex Jolycl.) Ångstr. Meesia uliginosa Hedw. Melanelia elegantula (Zahlbr.) Essl. Melanelia incolorata (Parr.) Essl. Melanohalea elegantula (Zahlbr.) O. Blanco et al. Metaneckera menziesii (Drumm.) Steere Micromeria serpyllifolia (M.Bieb.) Boiss. Micromeria fruticosa (L.) Druce subsp. serpyllifolia (M.Bieb.) P.H.Davis Microstylis monophyllos (L.) Lindl. Minuartia gerardii auct. non (Willd.) Hayek Minuartia oxypetala (Woł.) Kulcz. Minuartia pauciflora (Kit. ex Kanitz) Dvořaková Minuartia verna (L.) Hier subsp. oxypetala (Woł.) Halliday Minuartia verna auct. non (L.) Hierr; M. zarecznyi (Zapał.) Klokov Mirmau selago (L.) H.P.Fuchs Mnium cinclidioides Huebener Moehringia hypanica Grynj et Klokov Morchella crassipes (Vent.) Pers Morchella steppicola Zerova Muscari botryoides (L.) Mill. Muscari carpaticum Racib. Muscari pocuticum Zapał., Muscari transsilvanicum Schur Mutinus caninus (Huds.) Fr. Mutinus ravenelii (Berk. et M.A. Curtis) E. Fish Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda N Narcissus angustifolius Curtis Narcissus poëticus L. subsp. angustifolius (Curtis) Asch. et Graebn. Narcissus poëticus L. subsp. radiiflorus (Salisb.) Baker Narcissus poëticus L. subsp. stellaris Haw. Neckera menziesii Drumm. Nectaroscordum bulgaricum Janka Nectaroscordum dioscoridis auct. non (Sm.) Stank. Nectaroscordum siculum (Ucria) Lindl. subsp. bulgaricum (Janka) Stearn

833 523 791 193 186 32 374 475 476 710 711 709 754 754 754 727 501 501 193 397 398 397 398 397 19 713 399 782 783 143 143 143 143 819 820 811 67 67 67 67 727 61 61 61

Nectaroscordum meliophilum Juz. Nemalion helminthoides (Velley) Batters Neofuscelia ryssolea (Ach.) Essl. Neotinea tridentata (Scop.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Neottia amoena M.Bieb. Neottia latifolia Rich. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Neottia vulgaris Kolb. Neottianthe cucullata (L.) Schlechter Nepeta serpyllifolia M.Bieb. Nephroma parile Ach. Nephroma resupinatum (L.) Ach. Neurophyllum clavatum Pat. Nigritella angustifolia Rich. var. carpatica Zapał. Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner, Klein et Zagulski Nigritella nigra auct. non (L.) Rchb.f. Nitella gracilis (J.E. Sm.) C. Agardh Nitella tenuissima (Desv.) Kütz. Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel) J. Groves Nitraria schoberi L. Notholaena marantae (L.) Desv. Notholaena persica Bory Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze O Octodiceras fontanum (Bach.Pyl.) Lindb. Oedogonium plagiostomum Wittr. ex Hirn var. tanaiticum Y.V. Roll Omphalina hudsoniana (Jenn.) Bigelow, Botrydina viridis (Ach.) Redh. & Kuyper Omphalina luteolilacina (Favre) Henderson Onobrychis pallasii (Willd.) M.Bieb. Onobrychis radiata auct. non (Desf.) M. Bieb. Onobrychis vassilczenkoi Grossh. Onosma arenaria auct. non Waldst. et Kit., p.p. Onosma graniticola Klokov Onosma polyphylla Ledeb. Onosma simplicissima auct. non L. Onosma tanaitica Klokov Oocardium stratum Nägeli Ophrys apifera Huds. Ophrys aranifera Huds. var. taurica Aggeenko, Ophrys corallorhiza L. Ophrys cordata L. Ophrys cornuta Steven Ophrys insectifera L. Ophrys loeselii L. Ophrys mammosa auct. non Desf. Ophrys monophyllos L. Ophrys monorchis L.

61 642 755 194 195 215 192 196 196 197 501 745 746 812 198 198 198 673 674 676 525 41 40 524

697 659 779 779 477 478 478 346 346 347 348 348 672 199 202 163 191 201 200 190 202 193 187

Ophrys myodes (L.) Jacq. Ophrys nidus-avis L. Ophrys oestrifera M.Bieb. Ophrys oestrifera M.Bieb. subsp. cornuta (Steven) Soó Ophrys ovata L. Ophrys scolopax Cav. subsp. cornuta (Steven) E.G.Camus Ophrys scolopax Cav. subsp. oestrifera (M.Bieb.) Soó Ophrys sphegodes Mill. subsp. taurica (Aggeenko) Soó Ophrys taurica (Aggeenko) Nevski Ophrys muscifera Huds. Orchis abortiva L. Orchis bifolia L. Orchis caprina M.Bieb. Orchis cassidea M.Bieb. Orchis chlorantha Cust. Orchis comperiana Steven Orchis conopsea L. Orchis conopsea L. var. densiflora Wahlenb. Orchis cordigera Fries Orchis coriophora L. Orchis frangrans Pollini Orchis fuchsii Druce Orchis globosa L. Orchis iberica М. Bieb. ex Willd. Orchis incarnata L. Orchis latifolia L., nom. rej. Orchis laxiflora Lam. Orchis maculata L. Orchis majalis Rchb., nom. conserv. Orchis mascula (L.) L. Orchis mascula (L.) L. subsp. wanjkowii (E.Wulff ) Soό Orchis mascula auct. non (L.) L. Orchis mascula L. subsp. signifera (Vest) Soó Orchis militaris L. Orchis morio L. Orchis morio L. var. masculus L. Orchis nervulosa Sakalo Orchis pallens L. Orchis paludosa L. Orchis palustris Jacq. Orchis picta Loisel. Orchis pontica Fleischm. et Hand.-Mazz. Orchis provincialis Balb. Orchis pseudosambucina Ten. Orchis punctulata Steven ex Lindl. Orchis purpurea Huds. Orchis pyramidalis L. Orchis romana Sebast. Orchis sambucina L. Orchis satyrioides Steven, non L. Orchis signifera Vest Orchis simia Lam.

200 196 201 201 192 201 201 202 202 200 189 212 188 152 213 162 183 184 165 151 152 166 218 167 168 168 153 169 170 203 211 209, 211 209 204 154 203 151 205 186 155 156 208 206 171 207 208 157 171 172 217 209 210

Orchis speciosa Host. Orchis steveniana Compère ex Lév. Orchis transsilvanica Schur Orchis traunsteineri Saut. ex Rchb. Orchis tridentata Scop. Orchis ustulata L. Orchis wanjkowii E.Wulff Orchis variegata All. Oreochloa disticha (Wulfen) Link Ornithogalum amphibolum Zahar. Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch. Ornithogalum oreoides Zahar. Ornithogalum refractum Kit. ex Schltdl. Ornithopus perpusillus L. Orobanche coccinea M.Bieb. Orobus transsilvanicus Spreng. Orobus variegatus Ten., O. venetus Mill. Orthothecium rufescens (Dicks. ex Brid.) Schimp. Osmunda multifida S.G.Gmel. Osmundea hybrida (DC.) K.W. Nam in K.W. Nam, Maggs & Garbary Osmundea truncata (Kütz.) K.W. Nam et Maggs Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Oxycoccus palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman Oxycoccus quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq. Oxyria digyna (L.) Hill P Paeonia biebersteiniana Rupr. Paeonia daurica Andrews Paeonia lithophila Kotov Paeonia mascula (L.) Mill. subsp. triternata (Pall. ex DC.) Stearn et P.H.Davis Paeonia taurica Andrews, sphalm. corr. Paeonia tenuifolia L. Paeonia tenuifolia L. subsp. biebersteiniana (Rupr.) Takht. Palamocladium euchloron (Müll. Hal.) Wijk et Margad. Palimbia rediviva (Pall.) Thell. Palimbia salsa (L. f.) Besser Palimbia turgaica Lipsky ex Woronow Paludella squarrosa (Hedw.) Brid. Pannaria conoplea (Ach.) Bory Pannaria lanuginosa (Hoff.) Szat. Parapholis incurva (L.) C.E.Hubb. Parmelia elegantula (Zahlbr.) Szat. Parmelia ryssolea (Ach.) Nyl. Parmeliella corallinoides (Hoffm.) Zahlbr. Parmeliella triptophylla (Ach.) Müll. Arg.

209 207 173 174 194 195 211 194 231 113 114 115 116 479 530 472 473 723 36 644 645 429 429 429 541 537 536 537 536 536 537 537 722 282 282 283 712 747 747 232 754 755 748 748

877

Parmotrema chinense (Osbeck) Hale et Ahti Parmelia perlata (Huds.) Ach. Parmotrema perlata (Huds.) M. Choisy Pastinaca pubescens (Hoffm.) Calest. Paxillus zerovae Wasser Pediastrum kawraiskyi Schmidle Pedicularis exaltata Besser Pedicularis hacquetii exaltata (Besser) Klaster Pedicularis oederi Vahl Pedicularis sceptrum-carolinum L. Pedicularis sumana Grec. var. exaltata (Besser) Limpr. Pedicularis sylvatica L. Pedicularis versicolor Wahlenb. Penium borgeanum Skuja Petalonia zosterifolia (Reinke) Kuntze Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire Phallus duplicatus Bosc Phellorinia herculeana (Pers.) Kreisel Phellorinia inquinans Berk. Phelypaea coccinea (M.Bieb.) Poir. Phelypaea helenae Popl. Phlomis scythica Klokov et Des.Shost. Phlomis tuberosa auct. non L., p.p. Phlomoides scythica (Klokov et Des.Shost.) Czer. Pholiota aurea (Matt.) Pers. Pholiurus incurvus (L.) Schintz et Thell. Phyllophora pseudoceranoides (S.G. Gmel.) Newroth et R.A. Taylor Phylloporus pelletieri (Lév. apud Crouan) Quél. Phylloporus rhodoxanthus (Schwein.) Bres. Pilularia globulifera L. Pinguicula alpina L. Pinguicula bicolor Woł. Pinguicula vulgaris auct. non L. Pinguicula vulgaris L. Pinguicula vulgaris L. subsp. bicolor (Woł.) Á. Löve & D. Löve Pinus brutia subsp. stankewiczii (Sukacz.) Nahal Pinus brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba p.p. Pinus cembra L. Pinus cretacea (Kalenicz.) Kondr. Pinus pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz. Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin Pinus sylvestris L. var. cretacea Kalenicz. ex Kom. Pisolithus arenarius Alb. et Schw. Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert Pisolithus tinctorius (Micheli: Pers.) Coker et Couch Pistacia atlantica Desf. subsp. mutica (Fisch. et C.A.Mey.) Rech.f. Pistacia mutica Fisch. et C.A.Mey. Pisum elatius M.Bieb.

878

756 756 280 818 655 531 531 532 533 531 534 532 669 633 834 821 822 822 530 530 502 502 502 834 232 643 800 800 33 510 511 511 512 511 47 47 45 46 47 47 46 823 823 823 272 272 480

Pisum sativum L. subsp. elatius (M.Bieb.) Asch. et Graebn. Pisum sativum var. elatius (M.Bieb.) Trautv. Plagiothecium neckeroideum Schimp. Platanthera bifolia (L.) Rich. Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. Platyruscus hypoglossum (L.) A.P.Khokhr. et V.N.Tikhom. Pleurocladula albescens (Hook.) Grolle Pleuropus euchloron (Müll. Hal.) Broth. Poa disticha Wulfen Poa nemoralis L. subsp. rehmannii Asch. et Graebn. Poa rehmannii (Asch. et Graebn.) Woł. Poa taurica H. Pojark. Poa violacea Bellardi Polypilus umbellatus (Pers.) P. Karst. Polypodium alpinum Lam. Polypodium leptophyllum L. Polypodium montanum Lam. Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat. Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. Polyporus umbellatus (Pers.) Fr. Polysiphonia spinulosa Grev. Porrum lineare (L.) Raf. Prangos trifida (Mill.) Herrnst. et Heyn Primula farinosa L. Primula halleri J.F.Gmel. Primula minima L. Prunus fruticosa auct. non Pall. Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski Pseudobryum cinclidioides (Huebener)T. J. Kop. Pseudocalliergon lycopodioides (Brid.) Hedenäs Pseudocalliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Loeske Pseudocolus fusiformis (E. Fischer) Lloyd Pseudorchis albida (L.) A.Löve et D.Löve Ptarmica lingulata (Willd. et Kit.) DC. Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur Pteris acrosticha Balb. Pterogonium gracile (Hedw.) Sw. Pterosiphonia pennata (C. Agardh) Sauv. Pterygoneurum kozlovii Laz. Ptychodium plicatum (Schleich. ex F. Weber et D. Mohr) Schimp. Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev Pulsatilla dacica (Rummelsp.) Tzvelev Pulsatilla donetzica Kotov Pulsatilla grandis Wender. Pulsatilla grandis Wender. subsp. polonica (Błocki) Aichele et Schwegler

480 480 724 212 213 267 687 722 231 233 233 234 221 825 26 31 27 824 824 825 646 52 284 545 546 547 573 235 713 717 718 805 214 331 332 39 726 648 704 720 566 566 566 564 564

Pulsatilla halleri (All.) Willd. subsp. grandis (Wender.) Meikle Pulsatilla halleri (All.) Willd. subsp. taurica (Juz.) K.Krause Pulsatilla kioviensis Wissjul. Pulsatilla latifolia Rupr. Pulsatilla litophila Kotov Pulsatilla nigricans auct. non Stöerck, nom. illeg. Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l. Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. Pulsatilla pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický Pulsatilla scherfelii (Ullep.) Skalický Pulsatilla taurica Juz. Pulsatilla ucranica (Ugr.) Wissjul. Pulsatilla vulgaris Mill. subsp. grandis (Wender.) Zamels Pulsatilla wolfgangiana (Besser) Rupr. Pulsatillaalba auct. non Rchb. Punctaria latifolia Grev. Punctaria tenuissima (C. Agardh) Grev. Pylaiella littoralis (L.)Kjellm. Pyrus torminalis (L.) Ehrh. Q Quercus austriaca Willd. Quercus cerris L. R Ramalina canariensis Steiner Ramalina duriaei (Dnot.) Bagl. Ramalina evernioides auct. non Nyl.) Ramalina lacera (With.) J.R. Laundon Ramalina pontica Vězda Ranunculus fluitans Lam. Ranunculus tatrae Borbás Ranunculus thora L. Raphanistrum odessanum Andrz. Raphanus maritimus Sm. s.l. Raphanus raphanistrum L. subsp. odessanus (Andrz.) Schmalh., Raphanus odessanus (Andrz.) Spreng., Raphanusraphanistrum L. subsp. maritimus (Sm. ) Thell. Rhamnus saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. Rhinanthus cretaceus Vassilcz. Rhinanthus serotinus (Schönh.) Oborny subsp. cretaceus (Vassilcz.) Soó Rhizomatopteris montana (Lam.) A.P.Khokhr. Rhizomatopteris sudetica (A.Braun et Milde) A.P.Khokhr. Rhizoplaca melanophtalma (Ramond) Leuckert & Poelt Rhodiola rosea L. Rhodochorton purpureum (Lightf.) Rosenv. Rhododendron kotschyi Simonk. Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy

564 568 565 565 568 566 565 566 566 567 568 566 564 565 567 628 629 625 579 485 485 763 764 764 764 765 557 569 569 375 375 375 375 375 572 572 535 535 27 28 739 415 634 430 430

Rhodophyllus nidorosum (Fr.) Quél. Rhodophyllus speculum, Lange Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk. Roccella phycopsis (Ach.) (=Roccella fucoides (Dicks.) Vain. Roegneria panormitana (Parl.) Nevski Rosa czackiana Besser Rosa donetzica Dubovik Rottboellia incurva (L.) Roem. et Schult. Roya anglica G.S. West in Hodgetts Rumex digynus L. Rumia crithmifolia (Willd.) Koso-Pol. Rumia taurica Hoffm. Rusavskia digitata (S. Kondr.) S. Kondr. & Kärnef. Ruscus hypoglossum L. Russula turci Bres. Russulaamethystina Quél. Ruyschiana austriaca (L.) House Ruyschiana spicata Mill. S Saelania glaucescens (Hedw.) Broth. Salix alpina Scop. Salix herbacea L. Salix jacquiniana Willd. Salix jacquinii Host Salix kitaibeliana Willd. Salix lapponum L. Salix livida Wahlenb. Salix myrtilloides L. Salix retusa L. Salix starkeana Willd. Salsola acutifolia (Bunge) Botsch. Salsola mutica C. A. Mey. Salvia cremenecensis Bess. Salvia scabiosifolia Lam. Salvinia natans (L.) All. Sanicula crithmifolia Willd. Sarcosoma globosum (Schmidel) Rehm Satyrium albidum L. Satyrium repens L. Satyrium viride L. Saussurea alpina (L.) DC. Saussurea discolor (Willd.) DC. Saussurea porcii Degen Saxifraga aizoides L. Saxifraga androsacea L. Saxifraga bryoides L. Saxifraga bulbifera L. Saxifraga carpathica Rchb. Saxifraga carpatica Sternb. Saxifraga corymbosa auct. non Boiss. Saxifraga cymosa Waldst. et Kit., nom. inval. Saxifraga granulata L. Saxifraga hirculus L. Saxifraga luteo-viridis Schott et Kotschy

809 809 753 766 236 577 578 232 665 541 285 285 771 267 829 829 497 498 700 583 584 583 583 587 585 588 586 587 588 408 408 503 504 38 285 784 214 182 161 333 334 335 589 590 591 592 593 593 596 598 594 595 596

Saxifraga oppositifolia L. Saxifraga pedemontana All. subsp. cymosa Engler Scapania compacta (A. Roth) Dumort. Scapania helvetica Gottsche Sceptridium multifidum (S.G.Gmel.) Tagawa Scheuchzeria palustris L. Schivereckia monticola M.Alexeenko subsp. mutabilis M.Alexeenko Schivereckia mutabilis (M.Alexeenko) M.Alexeenko Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC. Schoenoplectus mucronatus (L.) Palla Schoenus ferrugineus L. Scirpus bisumbellatus Forssk. Scirpus mucronatus L. Scirpus oxylepis Meinsh. Sclerangium polyrhizon (Gmel.) Lév. Scleroderma geaster Fr. Scleroderma herculeana Pers. Scleroderma polyrhizon (Gmel.) Pers. Scleroderma tinctorium Pers. Scopolia carniolica Jacq. Scorpidium scorpioides (Hedw.) Limpr. Scorzonera austriaca Willd. Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng. Scrophularia donetzica Kotov Scrophularia granitica Klokov et A.Krasnova Scrophularia rupestris auct. non M.Bieb. ex Willd. Scrophularia vernalis L. Scutellaria creticola Juz. Scutellaria supina auct. non L. Scutellaria verna Besser Securigera elegans (Pančić) Lassen Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha Sedum hispanicum auct. non L. Seirophora contortuplicata (Ach.) Froden Seirophora lacunosa (Rupr.) Froden Selaginella helvetica (L.) Spring Selaginella selaginoides (L.) P. Beauv. ex Mart. et Schrank Selaginella spinulosa A.Braun Sempervivum carpathicum Wettst. ex Prodan non G.Reuss Sempervivum hirtum L. Sempervivum marmoreum Griseb. Sempervivum montanum L. Sempervivum montanum L. subsp. carpaticum Wettst. ex Hayek Sempervivum schlehanii Schott Senecio abrotanifolius L. subsp. carpathicus (Herbich) Nyman Senecio besserianus Minder. Senecio carpathicus Herbich

597 598 685 686 36 268 376 376 376 110 111 109 110 108 830 830 822 830 823 605 719 336 599 600 601 600 602 505 505, 506 506 481 416 416 773 772 20 21 21 418 413 417 418 418 417 338 337 338

Senecio carpaticus Herbich, ortho Senecio tauricus Konechn. Serapias damasonium Mill. Serapias helleborine L. var. palustris L. Serapias microphylla Ehrh. Serapias rubra L. Serratula discolor Willd. Serratula donetzica Dubovik Serratula tanaitica P.Smirn. Seseli lehmannii Degen Sesleria caerulea (L.) Ard. Sesleria disticha (Wulfen) Pers. Sesleria uliginosa Opiz Silenanthe zawadskii (Herbich) Griseb. et Schenk Silene chlorantha auct. non (Willd.) Ehrh. Silene frivaldskiana auct. non Hampe Silene caryophylloides auct. non (Poir.) Otth Silene cretacea Fisch. ex Spreng. Silene hypanica Klokov Silene jailensis N.I.Rubtzov Silene lithuanica Zapał. Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova Silene viridiflora L. Silene zawadskii Herbich Siphonocladus pusillus (Kütz.) Hauck Sison salsum L.f. Sobolewskia sibirica (Willd.) P.W.Ball Solenanthus biebersteinii DC. Solorina bispora Nyl. Solorina saccata (L.) Ach. Sophora alopecuroides L. Sophora prodanii E.S. Anderson Sorbus torminalis (L.) Crantz Sparassis crispa (Wulfen) Fr. Sparganium affine Schnizl. Sparganium angustifolium Michx. Sparganium natans L. var. angustifolium (Michx.) Pursh Sparganium simplex Huds. var. angustifolium (Michx.) Torr. Spermatochnus paradoxus (Roth) Kütz. Sphacelaria nana Nägeli ex Kütz. Sphacelaria saxatilis (Kuck.) Sauv. Sphagnum balticum (Russow) C. E. O. Jensen Sphagnum molle Sull. Sphagnum plumulosum Röll Sphagnum subnitens Russow et Warnst. Sphagnum tenellum (Brid.) Pers. ex Brid. Sphagnum wulfianum Girg. Sphondylium pubescens Hoffm. Spiraea media F.Schmidt subsp. polonica (Błocki) Pawł. Spiraea polonica Błocki

338 339 158 179 178 160 334 324 325 286 237 231 237 400 405 405 403 401 402 403 404 405 406 400 660 282 377 349 762 761 482 482 579 831 269 269 269 269 630 632 632 690 693 691 691 694 692 281 580 580

879

Spiranthes amoena (M.Bieb.) Spreng. Spiranthes autumnalis (Balb.) Rich. Spiranthes sinensis (Pers.) Ames var. amoena (M.Bieb.) H.Hara Spiranthes spiralis (L.) Chevall. Spirogyra reinhardii Chmiel. emend. Gauth.–Lièvre Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. Squamarina crassa (Huds.) Poelt Squamarina lentigera (G. H. Weber) Poelt Squamarina periculosa (Schaerer) Poelt Stachys angustifolia М.Bieb. Staphylaea pinnata L. Statice graminifolia Aiton Statice tschurjukiensis Klokov Stella americana Massee Sternbergia colchiciflora Waldst. et Kit. Steveniella satyrioides (Spreng.) Schltr. Sticta fuliginosa (Dicks.) Ach Sticta sylvatica (Huds.) Ach. Stigeoclonium fasciculare Kütz. Stilophora tenella (Esper) P.C. Silva Stilophorarhizodes (Turn.) J. Agardh Stipa adoxa Klokov et Ossycznjuk Stipa anomala P.Smirn. ex Roshev. Stipa asperella Klokov et Ossycznjuk Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin Stipa borysthenica s. l. Stipa brachyptera Klokov Stipa brauneri (Pacz.) Klokov Stipa capillata L. Stipa crassiculmis P.Smirn. subsp. euroanatolica Martinovský, p.p. Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv. Stipa disjuncta Klokov Stipa donetzica Czupryna Stipa eriocaulis Borb. subsp. lithophila (P.Smirn.) Tzvelev Stipa fallacina Klokov et Ossycznjuk Stipa glabrata P. Smirn. Stipa glabrinoda Klokov Stipa grafiana Steven Stipa graniticola Klokov Stipa heterophylla Klokov Stipa joannis Čelak. subsp. sabulosa (Pacz), Lavrenko Stipa lessingiana Trin. et Rupr. Stipa lessingiana Trin. et Rupr. subsp. brauneri Pacz. Stipa lithophila P.Smirn. Stipa longifolia Borbás Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk Stipa majalis Klokov Stipa majalis var. setulosissima (Klokov) Tzvelev Stipa martinovskyi Klokov

880

215 216 215 216 666 767 767 768 769 507 606 518 520 830 68 217 743 744 657 631 631 238 239 240 241 249 242 243 244 262 245 246 247 252 248 264 256 259 249 250 241 251 243 252 261 253 254 254 255

Stipa oreades Klokov Stipa oreades Klokov var. glabrinoda (Klokov) Dubovik Stipa pennata L. Stipa pennata L. s.l. Stipa pennata L. subsp. sabulosa (Pacz) Tzvelev Stipa poëtica Klokov Stipa pontica auct. non P. Smirn. Stipa pulcherrima auct. non K.Koch Stipa pulcherrima K. Koch Stipa pulcherrima K.Koch s.l. Stipa pulcherrima s. l. Stipa rubens P. Smirn. Stipa rubentiformis auct. non P.Smirn. Stipa rubentiformis P. Smirn. Stipa sabulosa (Pacz.) Sljuss. Stipa setulosissima Klokov Stipa stenophylla (Czern. ex Lindem.) Trautv. Stipa syreistschikowii P.Smirn. Stipa syreistschikowii P.Smirn. s.l. Stipa syreistschikowii s.l. Stipa tirsa Steven Stipa transcarpatica Klokov Stipa ucrainica P. Smirn. Stipa zalesskii s. l. Stipa zalesskii Wilensky Stipa zalesskii Wilensky subsp. ucrainica (P. Smirn.) Tzvel. Strobilomyces floccopus (Vahl) P. Karst. Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk. Stylonema alsidii (Zanardini) K.M. Drew Subularia aquatica L. Succisella inflexa (Kluk) G. Beck Swertia alpestris Baumg. ex Fuss Swertia perennis L. Swertia perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk. Syrenia talijevii Klokov Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb. T Tamarix gracilis Willd. Tanacetum serotinum (L.) Sch. Bip. Targionia hypophylla L. Taxus baccata L. Tayloria lingulata (Dicks.) Lindb. Teloschistes lacunosus (Rupr.) Savicz Tephroseris aurantiaca auct. non (Hoppe ex Willd.) Griseb. ex Schenk Tephroseris besserianus (Minder.) Czer. Thalictrum foetidum L. Thalictrum petaloideum auct. non L. Thalictrum uncinatum Rehm. Thamnolia vermicularis (Sw.) Schaer. Thorea ramosissima Bory Thymus kaljmijussicus Klokov et Des.-Shost.

256 256 257 246 241 258 258 262 259 256 250 264 253 264 241 254 261 260 238 242 261 262 263 255 264 263 801 801 641 378 421 494 494 494 379 527 607 327 682 48 708 772 337 337 570 571 571 735 650 508

Thymus littoralis Klokov et Des.-Shost. Thymus kalmiussicus Klokov et Des.-Shost., ortho Tilia dasystyla Steven Timmia megapolitana Hedw. Tithymalus paralias (L.) Hill Tithymalus valdevillosocarpus (Arvat et Nyár.) Chrtek & Křisa Tithymalus volhynicus (Besser ex Racib.) Holub Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. Tolypella prolifera (Ziz. ex A. Braun) Leonhar. Tornabea scutellifera (With.) J.R. Laundon Tornabenia atlantica (Ach.) Kurok. Tortella fragilis (Hook. et Wilson) Limpr. Tortula randii (Kenn.) R.H.Zander Trachomitum russanovii (Pobed.) Pobed. Trachomitum sarmatiense Woodson Trachomitum tauricum (Pobed.) Pobed. Trachomitum venetum (L.) Woodson s.l. Trachomitum venetum subsp. russanovii (Pobed.) Yena et Moysienko Trachomitum venetum subsp. tauricum (Pobed.) Greuter et Burdet Trachomitum venetum subsp. sarmatiense (Woodson) Avetisjan Tragacantha arnacantha (M.Bieb.) Steven Tragopogon donetzicus Artemcz. Trapa borysthenica V.Vassil. Trapa danubialis Dobrocz. Trapa flerovii Dobrocz. Trapa hungarica Opiz Trapa macrorhiza Dobrocz. Trapa natans L. s.l. Trapa pseudocolchica V.Vassil. Trapa rossica V.Vassil. Trapa ucrainica V.Vassil. Trapa maeotica Woronow Traunsteinera globosa (L.) Rchb. Tricholoma colossus (Fr.) Quel. Tricholoma focale (Fr.) Ricken Trifolium badium Schreb. Trifolium rubens L. Trinia biebersteinii Fedoronczuk Trinia crithmifolia (Willd.) H.Wolff Trinia kitaibelii M. Bieb. р. р., quoad. pl. taur. Trinia taurica (Hoffm.) Schmalh. Triticum boeoticum Boiss. Triticum monococcum L. subsp. boeoticum (Boiss.) Á.Löve et D.Löve Triticum thaoudar Reut. et Hausskn. Tuber aestivum Vitt Tuckermanopsis laureri (Krempelh.) Hale, Cetraria laureri Krempelh.

509 508 611 695 431 432 433 270 675 778 778 705 706 288 288 288 288 288 288 288 434 340 612 612 612 612 612 612 612 612 612 612 218 835 836 483 484 287 285 287 285 265 265 265 785 757

Tuckermanopsis oakesiana (Tuck.) Hale, Cetraria oakesiana Tuck. Tuckneraria laureri (Krempelh.) Randlane & Thell Tulipa biebersteiniana Schult.f. s.l. Tulipa biflora Pall. Tulipa callieri Halácsy et Levier Tulipa gesneriana L. s.l. Tulipa graniticola (Klokov et Zoz) Klokov Tulipa hypanica Klokov et Zoz Tulipa koktebelica Junge Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz Tulipa quercetorum Klokov et Zoz Tulipa schrenkii Regel Tulipa scythica Klokov et Zoz Typha minima Funk. U Umbilicaria pustulata (L.) Hoffm.) Umbilicaria rossica (Dombr.) Golubk. Umbilicaria subpolyphylla Oxn. Usnea florida (L.) Web. in Wigg. Utricularia australis R.Br. Utricularia bremii Heer Utricularia intermedia Hayne Utricularia minor L.

750 757 145148, 150 144 144 149 145 146 144 147 148 149 150 271 774 775 776 758 513 514 515 516

Utricularia minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman Utricularia neglecta Lehm. V Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh. Vaccinium oxycoccus L. subsp. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Hook. Vaccinium oxycoccus L. var. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Klinge Vaucheria litorea Hoffm.–Bang. et C.Agardh Verbascum laxum Filar. et Jáv. Veronica aphylla L. Veronica bellidioides L. Veronica fruticans Jacq. Vexibia alopecuroides (L.) Jakovl. Vexibia alopecuroides (L.) Jakovl. subsp. jaubertii (Spach) Jakovl. Vicia orientalis (Boiss.) Beg. et Diratz. Vignea davalliana (Smith) Rchb. Vignea dioica (L.) Rchb. Vignea heleonastes (Ehrh. ex L.f.) Rchb. Viola alba Besser Viola besseri Rupr. Viola jooi Janka Viola oreades M.Bieb. Viola virescens Jord.

514 513 429 429 429 622 603 616 617 618 482 482 474 86 88 91 619 619 620 621 619

W Waldsteinia geoides L. Woodsia alpina (Bolton) S.F.Gray Woodsia ilvensis (L.) R. Br. X Xanthoanaptychia contortuplicata (Ach.) S. Kondratyuk Xanthoanaptychia lacunosa (Rupr.) S. Kondr. & Kärnefelt Xanthobrychis pallasii (Willd.) Galushko Xanthobrychis vassilczenkoi (Grossh.) Galushko Xanthoparmelia camtschadalis (Ach.) Hale Parmelia vagans’ Nyl. Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale Xanthoparmelia ryssolea (Ach.) O. Blanco et al. Xanthoria digitata S. Kondr. Xerocomus parasiticus (Bull.: Fr.) Quél. Z Zingeria biebersteiniana (Claus) P.Smirn. Zingeria trichopoda (Boiss.) P.Smirn. subsp. biebersteiniana (Claus) M.Dogan, comb. illeg.

581 29 30 773 772 477 478 760 760 755 771 798

266 266

881

Українсько-російський словник назв видів рослин та грибів, занесених до червоної книги України (рослиний світ) Назва виду українська Агрестія (аспіцілія) щетиниста Адіант венерин-волос Айстра альпійська Аконіт Бессера Аконіт Жакена Аконіт несправжньопротиотруйний Аконіт опушеноплодий Алекторія паросткова Аллоцетрарія Океза (Оукса) Альдрованда пухирчата Анакамтодон сплахноподібний Анектангій Ганделя Анограмма тонколиста Армерія покутська Аспіцилія кущиста Аспіцілія блукаюча Аспленій Білло Аспленій Гейфлера Аспленій чорний Астрагал безстрілковий Астрагал Геннінга Астрагал дніпровський Астрагал донський Астрагал зігнутий Астрагал Крайни Астрагал крейдолюбний Астрагал монпелійський Астрагал одеський Астрагал піщаний Астрагал подібний Астрагал понтійський Астрагал сарепський Астрагал сизий Астрагал Цингера Астрагал шерстостоквітковий Астрагал щетинистий Астрагал яйцеплідний

Назва виду російська Агрестия щетинистая Адиант венерин волос Астра альпийская Аконит Бессера Аконит Жакена Аконит ложнопротивоядный Аконит волосистоплодный Алектория паростковая Аллоцетрария Оукса Альдрованда пузырчатая Анакамптодон сплахновидный

Анектангиум Ганделя Анограмма тонколистная Армерия покутская Аспицилия кустистая Аспицилия блуждающая Костенец Било Костенец Гейфлера Костенец чёрный Астрагал бесстебельный Астрагал Хеннинга Астрагал днепровский Астрагал донской Астрагал изогнутый Астрагал Краины Астрагал мелолюбивый Астрагал монпелийский Астрагал одесский Астрагал песчаный Астрагал подобный Астрагал понтийский Астрагал сарептский Астрагал сизый Астрагал Цингера Астрагал шерстистоцветковый Астрагал щетинистый Астрагал яичкоплодный Астраканта колючковая Астраканта арнакантова (астрагал колючковый) Аталамія Спатиза Аталамія Спатиза Бамбузіна Бребіссона Бамбузина Бребиссона Баранець звичайний Баранец обыкновенный Батрахоспермум драглистий Батрахоспермум студенистый Батрахоспермум Батрахоспермум зовнішньоплідний внешнеплодный Беладонна звичайна Красавка белладонна Белонія геркулінська Белония геркулинская Береза дніпровська Берёза днепровская Береза Клокова Берёза Клокова Береза низька Берёза приземистая (низкая) Береза темна Берёза тёмная Берека Берека лечебная Билинець довгорогий Кокушник длиннорогий Билинець найзапашніший Кокушник душистый Билинець щільноквітковий Кокушник густоцветковый Білогнойовик Богуша Белонавозник Богуша Білопавутинник бульбистий Белопаутинник клубненосный Белошампиньон Білопечериця дівоча (гриб-зонтик) девичий Белошампиньон Білопечериця довгокоренева длиннокорневой Білопечериця Мозера Белошампиньон Мозера Білотка альпійська Эдельвейс альпийский

882

Назва виду українська Білоцвіт весняний Білоцвіт літній Борідник паростковий Борідник шерстистоволосистий Боровик бронзовий Боровик королівський Борщівник лігустиколистий Борщівник пухнастий Брандушка різнобарвна (пізньоцвіт різнобарвний) Бріопсіс адріатичний Бровник (герміній) однобульбовий Бруслина карликова Будяк пагорбовий Бузок угорський

Назва виду російська Белоцветник весенний Белоцветник летний Бородник побегоносный (шароносный) Бородник шершавый Болет бронзовый Боровик королевский Борщевик лигустиколистный Борщевик пушистый Брандушка разноцветная Бриопсис адриатический Бровник одноклубневый

Бересклет карликовый Чертополох холмовый Сирень венгерская Пыльцеголовник Булатка великоквіткова крупноцветковый Пыльцеголовник Булатка довголиста длиннолистный Булатка червона Пыльцеголовник красный Бульбохета майже квадратна Бульбохета почти квадратная Бурачок Борзи Бурачок Борзы Бурачок голоніжковий Бурачок голоножковый Бурачок савранський Бурачок савранский Вайда прибережна Вайда прибрежная Вальдштейнія Вальдштейния гравилатовидная гравілатоподібна Верба альпійська Ива альпийская Верба лапландська Ива лапландская Верба Старке Ива Старке Верба трав’яна Ива травянистая Верба туполиста Ива туполистная Верба чорнична Ива черничная Вероніка безлиста Вероника безлистная Вероніка кущикова Вероника кустарничковая Вероніка стокроткова Вероника маргаритковая Веселка (диктіофора) Диктиофора сдвоенная подвоєна Вишня Клокова Вишня Клокова Відкасник осотоподібний Колючник осотовидный Відкасник татарниколистий Колючник татарниколистный Вітеринка (анемона) Ветреница нарциссоцветковая нарцисоквіткова Вовна гірська пухнаста (кортуза Маттіолі Кортуза Маттиоли пушистая підвид пухнаста) Вовче лико кримське Волчеягодник крымский Вовче лико пахуче (боровик ) Волчеягодник боровой Вовче лико Софії Волчеягодник Софии Водяний горіх плаваючий Водяной орех плавающий Водяний жовтець плаваючий Шелковник плавающий Волошка Cтевена Василёк Стевена Волошка білоперлинна Василек беложемчужный Волошка Ванькова Василёк Ванькова Волошка великопридаткова Василёк крупнопридатковый Волошка верболиста Василёк иволистный Волошка донецька Василёк донецкий Волошка козяча Василёк козий Волошка Компера Василёк Компера Волошка Конки Василёк Конки Волошка короткоголова Василёк короткоголовый

Назва виду українська Волошка напівзаконна Волошка несправжньоблідолускова Волошка Пачоського Волошка первинногерберова Волошка первинноперлинна Волошка перлиста Волошка Сарандінакі Волошка Талієва Вошерія прибережна Вудсія альпійська Вудсія ельбська Гадюча цибулька гроноподібна Галеропсис пустельний Гапломітрій Гукера Гвоздика бесарабська Гвоздика бузька Гвоздика гарна Гвоздика гренобльська (граціанопольська) Гвоздика несправжньопізня Гелодій Бландова Гельвела монашка Гельмінтора розчепірена Генедієла Гайма Генікулярія спіротенієва Герицій коралоподібний Гетеродермія прекрасна Гетерофіл споріднений Гіалекта стовбурова Гіацинтик Палласів Гігроцибе ковпакоподібна Гісоп крейдовий Глевчак (малаксис) однолистий Глід Пояркової Глід Турнефора Глуха кропива гола Гніздівка звичайна Головатень високий Головачка Дмитра Головачка Литвинова Гомф булавоподібний Гонатозігон волохатий Горицвіт весняний Горицвіт волзький Горох високий Горянка дворядна Грабельки Бекетова Грифола листувата Громовик багатолистий Громовик гранітний Громовик донський Гронянка багатороздільна Гронянка віргінська Гронянка півмісяцева Гронянка ромашколиста Гудієра повзуча Гукерія блискуча Дактиліна мадрепорова Дволусківниця зігнута Дворядник крейдовий Дельфіній високий Дельфіній Палласа Дельфіній руський Дельфіній Сергія Дельфіній яскраво-червний

Назва виду російська Василек полузаконный Василёк ложнобелочешуйчатый Василёк Пачоского Василёк первичногерберов Василёк первичножемчужный Василёк жемчужный Василёк Сарандинаки Василёк Талиева Вошерия прибрежная Вудсия альпийская Вудсия эльбская Мышиный гиацинт гроздевидный Галеропсис пустынный Гапломитриум Хукера (Гукера) Гвоздика бессарабская Гвоздика бугская (южнобугская) Гвоздика прекрасная Гвоздика гренобльская Гвоздика ложноосенняя Гелодиум Бландова Гельвелла монашенка Гельминтора растопыренная Хеннедиелла Хайма Геникулярия спиротениевая Гериций коралловидный Гетеродермия прекрасная Гетерофиллиум близкий Гиалекта стволовая Гиацинтник (гиацинтелла) Палласа Гигроцибе колпаковидная Иссоп меловой Мякотница однолистная Боярышник Поярковой Боярышник Турнефора Яснотка голая Гнездовка настоящая Мордовник возвышенный Головчатка Дмитрия Головчатка Литвинова Гомф булавовидный Гонатозигон волосистый Адонис весенний Адонис волжский Горох высокий Горянка двурядная Журавельник Бекетова Грифола многошляпочная Оносма многолистная Оносма гранитная Оносма донская Гроздовник многораздельный Гроздовник виргинский Гроздовник полулунный Гроздовник ромашколистный Гудайера ползучая Гукерия (хукерия) блестящая Дактилина мадрепоровая Двучешуйник согнутый Двурядка меловая Живокость высокая Живокость Палласа Живокость русская Живокость Сергея Живокость пунцовая (ярко-красная)

Назва виду українська Деревій голий Десмідіум Бейлі Дзвінець крейдовий Дзвінка (аденофора) кримська Дзвоники карпатські Дзвоники Кладни Дивина розлога Дикранодонцій шорсткий Діктиота дихотомічна Доліхоуснея (уснея) найдовша (бородач найдовший) Дощовик соскоподібний Дріада восьмипелюсткова Дрік малонасінний Дрік скіфський Дрік чотиригранний Дрочок крилатий Дуб кошенільний (австрійський) Евастропсіс Ріхтера Евпогодон короткогострокінцевий Едогоній косопоровий різновидність донський Ектокарпус стручкуватий Ентероморфа азовська Ентолома смердюча (рожевопластинник смердючий) Еремур кримський Еремур показний Еритроній собачий зуб Еспарцет Васильченка Еспарцет Палласа Жабриця Лемана Жеруха грецька Жеруха ніжна Жимолость голуба (синя) Жировик Льозеля Жовтець Тора (татранський) Жовтозілля Бессера Жовтозілля карпатське Жовтозілля кримське Жовтушник кринкський Жовтушник український Жовтушниця (сиренія) Талієва Жостір фарбувальний Журавлина дрібноплода Залізняк скіфський Зелениця (дифазіаструм) Ісслера Зелениця триколоскова (дифазіаструм триколосковий) Зелениця (дифазіаструм) Цайллера Зеленоплідниця фіолетова Зіновать біла Зіновать Блоцького Зіновать Вульфа Зіновать гранітна Зіновать Пачоського Зіновать подільська Зіновать Рошеля Зіркоплідник частуховий Злинка альпійська

Назва виду російська Тысячелистник голый Десмидиум Бейли Погремок меловой Бубенчик крымский Колокольчик карпатский Колокольчик Кладны Коровяк раскидистый Дикранодонциум шераховатый Диктиота дихотомическая Долихоуснея длиннейшая Дождевик сосочковидный Дриада восьмилепестная Дрок малосеменной Дрок скифский Дрок четырёхгранный Метельничек крылатый Дуб кошенильный (австрийский) Евастропсис Рихтера Еупогодон короткоостроконечный Эдогоний косопоровый Эктокарпус стручковатый Энтероморфа азовская Энтолома вонючая (розовопластинник вонючий) Эремурус (эремур) крымский Эремурус (эремур) представительный Эритроний собачий зуб Эспарцет Васильченко Эспарцет Палласа Жабрица Леманна Сердечник греческий Сердечник тонкий Жимолость голубая Липарис Лёзеля Лютик тора Крестовник Бессера Крестовник карпатский Крестовник крымский Желтушник крынкский Желтушник украинский Сирения Талиева Жостер красильный Клюква мелкоплодная Зопник скифский Дифазиаструм Исслера Дифазиаструм трёхколосковый Дифазиаструм Цайллера (Зейллера) Беллардиохлоа фиолетовая Ракитник белый Ракитник Блоцкого Ракитник Вульфа Ракитник гранитный Ракитник Пачоского Ракитник подольский Ракитник Рошеля Звездоплодник частуховидный Мелколепестник альпийский

883

Назва виду українська Злинка залозиста Змієголовник австрійський Змієголовник Рюйша Зміячка (скорзонера) австрійська Зморшок степовий Зморшок товстоногий Зозулинець блідий Зозулинець Ванькова Зозулинець дрібнокрапчастий Зозулинець мавпячий Зозулинець прикрашений

Назва виду російська Мелколепестник железистый Змееголовник австрийский Змееголовник Рюйша Козелец австрийский Сморчок степной Сморчок толстоногий Ятрышник бледный Ятрышник Ванькова Ятрышник мелкоточечный

Ятрышник обезьяний Ятрышник украшенный Ятрышник прованский Зозулинець прованський (провансальский) Зозулинець пурпуровий Ятрышник пурпурный Зозулинець чоловічий Ятрышник мужской Зозулинець шоломоносний Ятрышник шлемоносный Зозулині сльози серцелисті Тайник сердцелистный Зозулині сльози яйцеподібні Тайник яйцевидный Зозулині черевички справжні Венерин башмачок настоящий Зозульки бузинові (пальчатокорінник Ятрышник бузинный бузиновий) Зозульки іберійські (пальчатокорінник Ятрышник иберийский іберійський) Зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник Ятрышник мясо-красный м’ясочервоний) Зозульки плямисті (пальчатокорінник Ятрышник пятнистый плямистий) Зозульки римські Ятрышник римский (пальчатокорінник римський) Зозульки серценосні (пальчатокорінник Ятрышник сердценосный серценосний) Зозульки травневі (пальчатокорінник Ятрышник майский травневий) Зозульки трансильванські (пальчатокорінник Ятрышник трансильванский трансильванський) Зозульки (пальчатокорінник) Ятрышник Траунштейнера Траунштейнера Зозульки (пальчатокорінник) Ятрышник Фукса Фукса Золотень жовтий Асфоделина жёлтая (асфоделіна жовта) Золотобородник цикадовий Золотобородник цикадовый Їжача голівка вузьколиста Ежеголовник узколистный Калітамніон зернистий Каллитамнион зернистый Калофака волзька Майкараган волжский Кальдезія білозоролиста Кальдезия белозоролистная Кальмарник Цветохвостник веретеновидный веретеноподібний Кампілостелій скельний Кампилостелиум скальный Капуста кримська Капуста крымская Карагана скіфська Карагана скифская Катателазма царська Катателазма царская Катран морський Катран приморский Катран пірчастонадрізаний Катран перистый Катран великоквітковий Катран крупноцветковый Катран коктебельський Катран коктебельский Катран мітридатський Катран митридатский Катран Стевена Катран Стевена Катран татарський Катран татарский Катран шершавий Катран шершавый

884

Назва виду українська Квітохвісник Архера Келерія Талієва Кендир венеційський Кермек чурюкський

Назва виду російська

Цветохвостник (антурус) Архера Келерия Талиева Кендырь венецианский Кермек (лимониум) чурюкский Углостебельник (гониолимон) Кермечник злаколистий злаколистный Углостебельник (гониолимон) Кермечник червонуватий красноватый Кисличник двостовпчиковий Кисличник двустолбиковый Клаваріадельф товкачиковий Рогатик пестиковый Кладонія зірчаста Кладония звездчатая Кладостефус губчатий Кладостефус губчатый Кладостефус кільчастий Кладостефус мутовчатый Кладофора вадорська Кладофора вадорская Кладофора далматская Кладофора далматская Кладофоропсис шкіряста Кладофоропсис пленчатый Клеома птахоніжкоподібна Клеома орнитопусовидная (сива, донецька) (донецкая, сизая) Кліщинець(аройник) Аройник белокрылый білокрилий Кліщинець(аройник) східний Аройник восточный Клокичка периста Клекачка перистая Ковила азовська Ковыль азовский Ковила Браунера Ковыль Браунера Ковила відмінна Ковыль уклоняющийся Ковила відокремлена Ковыль обособленный Ковила волосиста Ковыль волосатик Ковила вузьколиста Ковыль узколистный Ковила гірська Ковыль горный Ковила гранітна Ковыль гранитный Ковила дивна Ковыль удивительный Ковила дніпровська Ковыль днепровский Ковила донецька Ковыль донецкий Ковила закарпатська Ковыль закарпатский Ковила Залеського Ковыль Залесского Ковила каменелюбна Ковыль камнелюбивый Ковила короткокрила Ковыль короткокрылый Ковила Лессінга Ковыль Лессинга Ковила Мартиновського Ковыль Мартиновского Ковила найкрасивіша Ковыль красивейший Ковила облудна Ковыль обманчивый Ковила пірчаста Ковыль перистый Ковила поетична Ковыль поэтический Ковила пухнастолиста Ковыль опушеннолистный Ковила різнолиста Ковыль разнолистный Ковила Сирейщикова Ковыль Сырейщикова Ковила травнева Ковыль майский Ковила українська Ковыль украинский Ковила шорстка Ковыль шершавый Кодіум черв’якуватий Кодиум червеобразный Козельці донецькі Козлобородник донецкий Кололеженея Россетта Кололеженея Россетта Колючконос Сібторпа Колюченосник Сибторпа Комишник двороздільний Фимбристилис двухзонтичный (двозонтиковий) Сукцизелла изогнутая Комонночок зігнутий (сивчик изогнутый) Комперія кримська Комперия крымская (Компера) Конардія компактна Конардия плотная Конюшина темно-каштанова Клевер коричневый Конюшина червонувата Клевер красный Коральковець Ладьян трехнадрезанный тричінадрізаний Лейкантемелла Короличка пізня (нивяница) осенняя Коручка болотна Дремлик болотный Коручка дрібнолиста Дремлик мелколистный Коручка ельбська Дремлик эльбский Коручка пурпурова Дремлик пурпурный Коручка темно-червона Дремлик тёмно-красный

Назва виду українська Коручка чемерникоподібна (широколиста) Косарики болотні Косарики італійські Косарики тонкі Косарики черепитчасті Костриця cкельна Костриця блідувата Костриця гірська Костриця крейдова Костриця Порціуса Костриця різнолиста Котячі лапки карпатські Краєкуничник верхівковий Краєкучник персидський Крепідот македонський Критмій (критм) морський Крупка аїзоподібна Ксантопармелія (пармелія, неофусцелія) грубозморшкувата Ксантопармелія загорнута (камчадальська)

Назва виду російська Дремлик широколистный (чемерицевый) Шпажник болотный Шпажник итальянский Шпажник тонкий Шпажник черепитчатый Овсяница скальная Овсяница бледноватая Овсяница лесная Овсяница меловая Овсяница Порциуса Овсяница разнолистная Кошачья лапка карпатская Краекучник орляковый Краекучник персидский Крепидот македонский Критмум (критм) морской Крупка аизовидная Ксантопармелия грубоморщинистая Ксантопармелия завернутая

Схеноплект остроконечный (куга остроконечная) Кулівниця вузькопелюсткова Шаровница волосоцветковая Курай туполистий Солянка туполистная Кучерявка відігнута Курчавка отогнутая Кучерявка кущова Курчавка кустарниковая Лагозерис пурпуровий Лагозерис пурпурный Ламкоколосник ситниковий Ломкоколосник ситниковый Лампротамніум пухирчастий Лампротамниум пупырчастый Ласалія пухирчаста Ласаллия пупырчатая Ласалія російська Ласаллия русская Ласкавець жовтецевий Володушка лютиковидная Ласкавець тонкий Володушка тончайшая Левкой запашний Левкой пахучий Леканора Реутера (Ройтера) Леканора Реутера (Ройтера) Лептогій Шредера (Шрадера) Лептогиум Шредера (Шрадера) Лептогіум насічений Лептогиум насеченный Лептогіум черепитчастий Лептогиум черепитчастый Летарієла переплутана Летариелла переплетенная Леукокарпія біаторова Леукокарпия биаторовая Лещиця дністровська Качим днестровский Лещиця скупчена Качим скученный Липа пухнастостовпчикова Липа пушистостолбиковая Листочня кучерява Спарассис курчавый Лілійка (лойдія) пізня Ллойдия поздняя Лілія лісова Лилия лесная Лімацела степова Лимацелла степная Лімодор недорозвинений Лимодорум недоразвитый Ліннея північна Линнея северная Ліофіл Фавре Лиофилл Фавре Ліхеномфалія (омфаліна) Лихеномфалия Хадсона Гудсонова (Гудзона) (ботридина зелена) Лобарія легенеподібна Лобария легочная Лобарія широка Лобария широкая Ложечниця польська Ложечница пиренейская (піренейська) Ломикамінь аїзоподібний Камнеломка жестколистная Ломикамінь болотний Камнеломка болотная Ломикамінь бульбистий Камнеломка луковичконосная Ломикамінь жовто-зелений Камнеломка жёлто-зелёная Ломикамінь зернистий Камнеломка зернистая Ломикамінь карпатський Камнеломка карпатская Ломикамінь мохоподібний Камнеломка моховидная Камнеломка полузонтичная Ломикамінь напівзонтиковий (пьемонтская) Ломикамінь переломниковий Камнеломка проломниковая Куга гострокінцева

Назва виду українська Ломикамінь супротивнолистий Лорансія чашовидна Лофосифонія повзуча Лусківниця (нотолена) марантова Любка дволиста Любка зеленоквіткова Людвігія болотна Люцерна приморська Люцерна щебениста Льон бессарабський Льон Палласів Льонок бессарабський Льонок крейдовий Марсилея чотирилиста Мачок жовтий Меезія багнова Меезія довгоніжкова Меезія тригранна Меланохалеа (меланелія) елегантна

Назва виду російська Камнеломка супротивнолистная Лауренция (лорансия) чашевидная Лофосифония ползучая Ложнопокровница марантовая Любка двулистная Любка зеленоцветковая Людвигия болотная Люцерна приморская Люцерна щебнистая Лён бессарабский Лён Палласа Льнянка бессарабская Льнянка меловая Марсилия четырёхлистная Мачок жёлтый Меезия топяная Меезия длинноножковая Меезия трехгранная Меланохалеа элегантная

Минуарция бугская (южнобугская) Меч-трава болотна Меч-трава обыкновенная Мікромерія чебрецелиста Микромерия тимьянолистиая Мінуарція гостропелюсткова Минуарция остролепестковая Мінуарція рідкоквіткова Минуарция малоцветковая Міріостома шийкова Мириостома шейковидная (дірчаста, стрижневидна) (дырчатая) Місячниця (лунарія) Лунник оживающий оживаюча Мітлиця альпійська Полевица альпийская Мітлиця скельна Полевица скальная Міхурниця альпійська Пузырник альпийский (пухирник альпійський ) Міхурниця гірська Пузырник горный (пухирник гірський ) Міхурниця судетська Пузырник судетский (пухирник судетський) Модрина польська Лиственница польская Модринофомес лікарський Ларицифомес лекарственный (модринова губка) (лиственничная губка) Молодило гірське Молодило горное Молодило мармурове Молодило мраморное Молочай волинський Молочай волынский Молочай Молочай густомохнатоплодный густоволохатоплодий Молочай прибережний Молочай прибрежный Морківниця (зореморквиця) Морковница прибрежная прибережна Моховик паразитний Моховик паразитный Мутин малиновий Мутинус Равенеля Мутин собачий Мутинус собачий Мухомор Цезаря Мухомор цезаря Мухомор щетинистий Мухомор щетинистый М’якух болотний Хаммарбия болотная (гамарбія болотна) Надбородник безлистий Надбородник безлистный Накорінниця Дифелипея красная (дифеліпея) червона Нарцис вузьколистий Нарцисс узколистный Наскельниця лежача Луазелерия лежачая Некера Мензіса Неккера Мензиса Нектароскордій болгарський Нектароскордий болгарский Немаліон глистовидний Немалион червеобразный Неотіанта каптурувата Неоттианта клобучковая Неотінея обпалена Неотинея обожжённая (зозулинець обпалений) (ятрышник обожжённый) Мерингія бузька

885

Назва виду українська Неотінея тризубчаста (зозулинець тризубчастий) Нефрома загорнута Нефрома рівна Нітела найтонша Нітела струнка Нітелопсіс притуплений Оокардіум простягнутий Орлики трансильванські Орлики чорніючі Ортотецій рудуватий Осінник пізньоцвітовий (штернбергія пізньоцвітова) Осмундея гібридна Осмундея зрізана Осока біла Осока блискуча Осока богемська Осока Буксбаума Осока буріюча Осока дводомна Осока двоколірна Осока Девелла Осока житня Осока затінкова Осока збіднена Осока кулястоподібна Осока лапкоподібна Осока Лахеналя Осока малоквіткова Осока пажитницеподібна Осока піхвова Осока притуплена Осока скельна Осока темно-бура Осока тонкокореневищна Осока торфова Осока Хоста Осока щетиниста Осот різнолистий Оставник (гімноспермій) одеський Остіжник (центрантус) валеріаноподібний Офрис бджолоносна Офрис комахоносна Офрис кримська Офрис оводоносна Очиток застарілий Очки гладенькі Паламокладій справжньозелений Палімбія солончакова Палімбія тургайська Палудела відстовбурчена Паннарія шерстиста Пармеліела щетинистолиста Пармотрема перлинова (китайська) Педіаструм Каврайського Пеніум Борге Первоцвіт борошнистий Первоцвіт Галлера Первоцвіт дрібний Переломник КозоПолянського Петалонія зостеролисна (камколиста) Печериця мухомороподібна

886

Назва виду російська

Назва виду українська

Неотинея трёхзубчатая (ятрышник трёхзубчатый) Нефрома завернутая Нефрома ровная Нителла тончайшая Нителла стройная Нителлопсис притупленный Оокардиум простертый Водосбор трансильванский Водосбор чернеющий Ортотециум рыжеватый Штернбергия безвременникоцветная Осмундея гибридная Осмундея срезанная Осока белая Осока блестящеплодная Осока богемская Осока Буксбаума Осока буреющая Осока двудомная Осока двуцветная Осока Дэвелла Осока ржаная Осока теневая Осока обеднённая Осока шариконосная Осока стоповидная Осока Лахеналя Осока малоцветковая Осока плевельная Осока влагалищная Осока притуплённая Осока наскальная Осока нижнетычинковая Осока струннокорневищная Осока болотолюбивая Осока Хоста Осока щетинистая Бодяк разнолистный Голосемянник (гимноспермиум) одесский

Печериця Романьєзі Печериця таблитчаста Пирій ковилолистий Півники борові Півники несправжньосмикавцеві Півники понтичні Півники рогаті Півники сибірські Півонія кримська Півонія тонколиста Підковка чубата (гіпокрепіс чубатий) Підсніжник білосніжний (звичайний) Підсніжник Ельвеза Підсніжник складчастий Пізньоцвіт анкарський Пізньоцвіт осінній Пізньоцвіт тіньовий Пізньоцвіт Фоміна Пізоліт безкореневий Пілайєла прибережна Пілюльниця куленосна Плавун щитолистий Плагіотецій некероподібний Плакун чебрецелистий Плаун річний Плаунець заплавний (лікоподієлла заплавна) Плаунок плауноподібний Плаунчик (плаунок) швейцарський Плеврокладула білувата Плетуха сольданелова Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний) Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) Плодоріжка запашна (зозулинець запашний) Плодоріжка пірамідальна (анакампт пірамідальний) Плодоріжка рідкоквіткова (зозулинець рідкоквітковий) Плодоріжка розмальована (зозулинець розмальований) Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) Повстянка (цимбохазма) дніпровська Полин Дзевановського Полин суцільнобілий Полісифонія дрібношипова Порхавка болотяна Прангос трироздільний Псевдобрій цинклідієподібний Псевдокаліергон плауноподібний Псевдокаліергон трирядний Псевдорхіс (лейкорхіс) білуватий Пташник крихітний Птеригоневр Козлова Птерогоній граціозний Птеросифонія пірчаста Птиходій складчастий Пунктарія хвиляста Пунктарія широколистна

Центрантус валериановидный Офрис пчелоносная Офрис насекомоносная Офрис крымская Офрис оводоносная Очиток древний Очки гладкие (бискутелла гладкая) Паламокладий густозелёный Палимбия солончаковая Палимбия тургайская Палюделла оттопыренная Паннария войлочная Пармелиела щетинистая Пармотрема жемчужная Педиаструм Каврайского Пениум Борге Первоцвет мучнистый Первоцвет Галлера Первоцвет маленький Проломник Козо-Полянского Петалония взморниколистная (зостеролистная) Шампиньон мухоморовидный

Назва виду російська Шампиньон Романьези Шампиньон таблитчатый Пырей ковылелистный Касатик боровой Касатик ложносытевый Касатик понтийский Касатик рогатый Касатик сибирский Пион крымский Пион тонколистный Подковник хохлатый Подснежник белоснежный Подснежник Эльвеза Подснежник складчатый Безвременник анкарский Безвременник осенний Безвременник теневой Безвременник Фомина Пизолит бескорневой Пилайелла прибрежная Пилюльница шариконосная Плавун щитолистный Плагиотециум некеровидный Дербенник тимьянолистный Плаун годичный Ликоподиелла заливаемая Плаунок плауновидный Плаунчик швейцарский Плеврокладула беловатая Повой сольданелловый Анакамптис (ятрышник) клопоносный Анакамптис (ятрышник) болотный Анакамптис (пахучий) пахучий Анакамптис пирамидальный Анакамптис (ятрышник) рыхлоцветковый Анакамптис раскрашенный (ятрышник точечный) Анакамптис дремлик (ятрышник дремлик) Цимбохазма днепровская Полынь Дзевановского Полынь беловойлочная Полисифония мелкошиповатая Бовиста болотная Прангос трёхраздельный Псевдобриум цинклидиевидный Псевдокаллиергон плауновидный Псевдокаллиергон трехрядный Псевдорхис (лейкорхис) беловатый Сераделла маленькая Птеригонеурум Козлова Птерогониум стройный Птеросифония перистая Птиходиум складчатый Пунктария волнистая Пунктария широколистная

Назва виду українська Пустельниця головчаста Пухирник Брема Пухирник малий Пухирник південний Пухирник середній Пшениця дика однозернянка Рамаліна канарська Рамаліна понтійська Рамаліна рвана Ранник весняний Ранник гранітний Ранник донецький Ранник крейдовий Регнерія палермська Редька приморська Ремнепелюстник козячий Решіточник червоний Ризоплака темноглазкова Рогіз малий Роговик Біберштейна Роговиця роговикова Родіола рожева Рододендрон східнокарпатський (миртолистий) Родохортон пурпуровий Роман карпатський Росичка англійська (довголиста) Росичка середня Роччела водоростеподібна Роя англійська Румія критмолиста Русавскія долоненосна Рускус під’язиковий (голчатка під’язикова) Руслиця угорська Рутвиця гачкувата Рутвиця смердюча Рутовик коріандролистий Рябчик гірський Рябчик малий Рябчик руський Рябчик шаховий Рядовка величезна Рядовка опенькоподібна Рястка Буше Рястка відігнута Рястка гірська Рястка двозначна Сальвінія плаваюча Саркосома куляста Сашник іржавий Сверція (бешишниця) багаторічна Свинуха Зерової Свистуля татарська Сейрофора (ксантоанаптіхія) загадкова Сейрофора (ксантоанаптіхія) ямчаста (телосхістес ямчастий) Селанія сизувата Селітрянка Шобера Серпій донецький (клязея донецька) Серпій донський (клязея донська) Сеслерія голуба Сироїжка синювата

Назва виду російська Эремогоне головчатая Пузырчатка Брема Пузырчатка малая Пузырчатка южная Пузырчатка средняя Пшеница дикая однозернянка Рамалина канарская Рамалина понтийская Рамалина рваная Норичник весенний Норичник гранитный Норичник донецкий Норичник меловой Регнерия палермская Редька приморская Ремнелепестник козий Решёточник красный Ризоплака темноглазковая Рогоз малый Ясколка Биберштейна Диходон ясколковый, Родиола розовая Рододендрон восточнокарпатский Родохортон пурпурный Пупавка карпатская Росянка английская (длиннолистная) Росянка промежуточная Рочелла водорослеобразная Роя английская Румия критмолистная Русавския дланеносная Иглица подъязычная Повойничек венгерский Василистник крючковатый Василистник вонючий Рутовник кориандролистный Рябчик горный Рябчик малый Рябчих русский Рябчик шахматный Рядовка огромная Рядовка опенковидная Птицемлечник Буше Птицемлечних преломленный Птицемлечник горный Птицемлечник двусмысленный Сальвиния плавающая Саркосома шаровидная Схенус ржавый Сверция многолетняя Свинушка Зеровой Гирчовник татарский Сейрофора загадочная Сейрофора ямчатая Сэлания сизоватая Селитрянка Шобера Клазея (серпуха) донецкая Клазея (серпуха) донская Сеслерия голубая Сыроежка синеватая

Назва виду українська

Назва виду російська

Ситник бульбистий Ситник кулястоплодий Ситник тупопелюстковий Ситняг багатостебловий Ситняг гостролусковий Ситняг карніолійський Ситняг сосочкоподібний Сифонокладус маленький Скапанія компактна Скапанія швейцарська Сквамарина небезпечна Сквамарина сочевиценосна Сквамарина щетиниста Скереда Жакена Склеродерма зірчаста Скополія карніолійська Скорпідій скорпіоноподібний Скрученик приємний Скрученик спіральний Смілка бузька Смілка зеленоквіткова Смілка крейдова Смілка литовська Смілка Ситника Смілка яйлинська Смілкоквітка (cмілка) Завадського Соболевськія сибірська Сокироносиця струнка (в`язіль стрункий) Солодка гола Солодушка крейдова Солодушка солодушкова Солодушка українська Солоріна двоспорова Солоріна мішкувата Сон великий Сон кримський Сон лучний (чорніючий, богемський) Сон розкритий Сон Шерфеля (білий) Сонценасінник таємний Сонцецвіт (сонянка сива) Сонянчик гладкий Сосна кедрова (кедрова європейська) Сосна крейдова Сосна Станкевича (піцундська різновидність Станкевича) Соссюрея альпійська Соссюрея Порціуса Соссюрея різноколірна Софора китникоподібна Сочевиця східна Сперматохнус особливий Спірогіра Рейнгарда Стевеніела сатирієподібна Стигеоклоніум пучкуватий Стилофора ніжна Стікта закопчена Стікта лісова Стілонема альсідії Строчок Слоневського Сугайник угорський Сугайник штирійський Суничник дрібноплодий Сфагн балтійський Сфагн блискучий

Ситник луковичный Ситник круглоплодный Ситник узловатый Ситняг многостебельный Ситняг острочешуйчатый Ситняг карниолийский Ситняг сосочковый Сифонокладус маленький Скапания сжатая Скапания швейцарская Сквамарина опасная Сквамарина сочевиценосная Сквамарина толстая Скерда Жакена Склеродерма звездчатая Скополия карниолийская Скорпидиум скорпионовидный Скрученник приятный Скрученник спиральный Смолёвка бугская (южнобугская) Смолёвка зеленоцветковая Смолёвка меловая Смолёвка литовская Смолёвка Сытника Смолёвка яйлинская Смолевкоцветка (смолёвка) Завадского Соболевския сибирская Вязель изящный Солодка голая Копеечник меловой Копеечник копеечниковый Копеечник украинский Солорина двуспоровая Солорина мешковатая Сон-трава большая Сон-трава крымская Сон-трава луговая Сон-трава раскрытая Сон-трава Шерфеля Гелиосперма тайная Солнцецвет седой Фуманопсис гладкий Сосна кедровая Сосна меловая Сосна Станкевича Соссюрея альпийская Соссюрея Порциуса Соссюрея разноцветная Софора лисохвостная Чечевица восточная Сперматохнус особенный Спирогира Рейнгарда Стевениелла сатириевидная Стигеохлоний пучковатый Стилофора нежная Стикта закопченная Стикта лесная Стилонема альсиди Строчок Слоневского Дороникум венгерский Дороникум штирийский Земляничник мелкоплодный Сфагнум балтийский Сфагнум блестящий

887

Назва виду українська Сфагн Вульфа Сфагн м’який Сфагн тоненький Сфацелярія карликова Таволга польська Тамарикс стрункий Тамнолія щетиниста Таргіонія підлиста Тейлорія язичкова Тимія мекленбурзька Тирлич безстебловий Тирлич весняний Тирлич жовтий Тирлич крапчастий Тирлич мішкоподібний Тирлич роздільний Тирлич сніговий Тис ягідний (негній-дерево) Товстянка альпійська Товстянка двоколірна Товстянка звичайна Толіпела проліферуюча Тонконіг кримський Тонконіг Ремана Торея найрозгалуженіша Торнабея щитоподібна Тортела ламка Тортула Ранда Тофільдія чашечкова Траунштейнера куляста Тринія Біберштейна Трубкоцвіт Біберштейна Трутовик зонтичний Трутовик коренелюбний Трюфель літній Тукнерарія (тукерманопсис) Лаурера Тюльпан бузький Тюльпан гранітний Тюльпан двоквітковий Тюльпан дібровний Тюльпан змієлистий Тюльпан скіфський Тюльпан Шренка Умбілікарія багатолистоподібна Уснея квітуча (бородач квітучий) Фелоринія Геркулесова Феолепіота золотиста Фіалка біла Фіалка Джоя Фіалка кримська (скельна) Філопор рожево-золотистий Філофора псевдорогата Фісиденс джерельний Фісиденс рудуватий Фісиденс струмковий Фісташка туполиста Флокулярія Рікена Франкенія припорошена Фруланія Яка Фульгензія пустельна Хамедафна (торфяниця) чашечкова Хара Брауна Хара витончена Хара мохувата Хара сивіюча Хетоморфа Зернова Холодок Палласа (коротколистий)

888

Назва виду російська Сфагнум Вульфа Сфагнум мягкий Сфагнум нежный Сфацеллярия карликовая Таволга польская Гребенщик стройный Тамнолия щетинистая Таргиония подлистная Тэйлория язычковая Тиммия мекленбургская Горечавка бесстебельная Горечавка весенняя Горечавка жёлтая Горечавка точечная Горечавка мешочная Горечавка разрезанная Горечавка снежная Тис ягодный Жирянка альпийская Жирянка двухцветная Жирянка обыкновенная Толипелла пролиферирующая Мятлик крымский Мятлик Реманна Торея обильноветвистая Торнабея шитоподобная Тортелла ломкая Тортула Ранда Тофильдия чашецветная Траунштейнера шаровидная Триния Биберштейна Трубкоцвет Биберштейна Трутовик разветвленный Трутовик корнелюбивый Трюфель летний Тукнерария Лаурера Тюльпан бугский (южнобугский) Тюльпан гранитный Тюльпан двуцветковый Тюльпан дубравный Тюльпан змеелистный Тюльпан скифский Тюльпан Шренка Умбиликария многолистовая Уснея цветущая Феллориния Геркулеса Феолепиота золотистая Фиалка белая Фиалка Джоя Фиалка крымская Филлопор розово-золотистый Филлофора псевдорогатая Фиссиденс ключевой Фиссиденс рыжеватый Фиссиденс речной Фисташка туполистная Флоккулярия Рикена Франкения порошистая Фруллания Яка Фульгензия пустынная Хамедафна чашечная Хара Брауна Хара изящная Хара моховатая Хара седеющая Хетоморфа Зернова Спаржа Палласа

Назва виду українська Хрінниця сиваська Хрінниця Турчанінова Хроодактилон Волле Хроодактилон розгалужений Хрящ-молочник золотисто-жовтий Хрящ-молочник криваво-червоний Хрящ-молочник чорний Цетрарія степова (целокаулон степовий) Цибуля cкіфська Цибуля білувата Цибуля ведмежа (черемша) Цибуля коса Цибуля круглонога Цибуля лінійна Цибуля перевдягнена Цибуля пряма Цибуля Регеля Цибуля савранська Цикламен коський (Кузнецова) Цингерія Біберштейна Цинклідот водяний Чебрець кальміуський Чебрець прибережний Чина гладенька Чина ряба Чина трансильванська Чист кримський Чистець вузьколистий Чихавка тонколиста (деревій Шура) Чихавка язичкова (деревій язичковий) Чорнянка (нігрітеля) карпатська Шавлія кременецька Шавлія скабіозолиста Шафран банатський Шафран вузьколистий (сузський) Шафран гарний Шафран Гейфелів Шафран кримський Шафран Палласа Шафран сітчастий Шейхцерія болотна Шиверекія подільська Шильник водяний Шипшина Чацького Шишина донецька Шишкогриб лускатий Шоломниця весняна Шоломниця крейдова Шолудивник високий Шолудивник Едера Шолудивник королівський Шолудивник лісовий Щитолисник звичайний Юринея Талієва Язичник сибірський (буковинський, український) Язичник сивий Язичок зелений Яловець високий Яловець смердючий Ясен білоцвітий Ясенець білий

Назва виду російська Клоповник сивашский Клоповник Турчанинова Хроодактилон Волле Хроодактилон разветвленный Груздь золотисто-желтый Рыжик кроваво-красный Хрящ-молочник чёрный Цетрария степная Лук скифский Лук беловатый Лук медвежий (черемша) Лук косой Лук круглоногий Лук линейный Лук переодетый Лук прямой Лук Регеля Лук савранский Цикламен косский (Кузнецова) Цингерия Биберштейна Цинклидотус водный Тимьян кальмиусский Тимьян прибрежный Чина гладкая Чина пёстрая Чина трансильванская Ладанник крымский Чистец узколистный Чихотник тонколистный Чихотник языколистный Нигрителла карпатская Шалфей кременецкий Шалфей скабиозолистный Шафран банатский Шафран узколистный Шафран красивейший Шафран Гейффеля Шафран крымский Шафран Палласа Шафран сетчатый Шейхцерия болотная Шиверекия подольская Шильница водная Шиповник Чацкого Шиповник донецкий Шишкогриб хлопьеножковый Шлемник весенний Шлемник меловой Мытник высокий Мытник Эдера Мытник скипетровидный Мытник лесной Щитолистник обыкновенный Наголоватка Талиева Бузульник сибирский (буковинский) Бузульник сизый (карпатский) Пололепестник зелёный Можжевельник высокий Можжевельник вонючий Ясень белый Ясенец белый

Засідання Національної комісії з питань Червоної книги України від 18.12.2007 (протокол № 7). Ухвалили: 1. Погодити перелік видів рослин та грибів, що заносяться до третього видання Червоної книги України (рослинний світ), та подати до Мінприроди для розгляду та затвердження. 2. Погодити переліки видів тварин, з урахуванням осетрових, що заносяться до третього видання Червоної книги України (тваринний світ), та подати до Мінприроди для розгляду та затвердження. Засідання Національної комісії з питань Червоної книги України від 24.04.2009 (протокол № 13). Ухвалили: 1. Погодити проекти наказів Мінприроди про затвердження Переліку видів рослин та грибів, що заносяться до третього видання Червоної книги України (рослинний світ) та переліку видів тварин, що заносяться до третього видання Червоної книги України (тваринний світ), переліки яких схвалені на засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України від 18.12.2007 (протокол № 7)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ НАКАЗ 17.06.2009 N 312 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 липня 2009 р. за N 625/16641

Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ) Відповідно до статей 14, 16 Закону України «Про Червону книгу України» , рішення Національної комісії з питань Червоної книги України від 18.12.2007 (протокол N 7) та з метою збереження і відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та грибів Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), що додається. 2. Затвердити Перелік видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ), що додається. 3. Департаменту біотичних ресурсів та екомережі (Д.Барбарчук) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра М. Мовчана. 5. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Г.Г.Філіпчук

ПОГОДЖЕНО: Президент Національної академії наук України Б.Є.Патон 889

Перелік видів рослин та грибів, включених до третього видання Червоної книги України (українською, латинською мовами з посиланням на сторінки) (рослинний світ)

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

Назва виду латинська

№ стр.

Голонасінні

Notholaena marantae (L.) Desv. Pinophyta (Gymnospermae)

Isoëtes lacustris L. Diphasiastrum alpinum (L.) Зелениця альпійська Holub Diphasiastrum complanatum Зелениця сплюснута (L.) Holub Diphasiastrum issleri (Rouy) Зелениця Ісслера Holub Diphasiastrum tristachyum Зелениця триколоскова (Pursh) Holub Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Зелениця Цайллера Holub Lycopodiella inundata (L.) Плаунець заплавний Holub Плаун річний Lycopodium annotinum L. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Баранець звичайний Schrank et Mart. Lycopodioides helveticum Плаунчик швейцарський (L.) Kuntze Selaginella selaginoides (L.) Плаунок плауноподібний P. Beauv. ex Mart. et Schrank Папоротеподібні (Pteridophyta) Адіант венерин волос Adiantum capillus-veneris L. Asplenium adiantumАспленій чорний nigrum L. Аспленій Білло Asplenium billotii F.W.Schultz. Asplenium x heufleri Аспленій Гейфлера Reichardt Cystopteris alpina (Lam.) Міхурниця альпійська Desv. Cystopteris montana (Lam.) Міхурниця гірська Bernh. ex Desv. Cystopteris sudetica A.Braun Міхурниця судетська et Milde Woodsia alpina (Bolton) Вудсія альпійська S.F.Gray Вудсія ельбська Woodsia ilvensis (L.) R. Br. Anogramma leptophylla (L.) Анограма тонколиста Link Марсилея чотирилиста Marsilea quadrifolia L.

11

Яловець високий

Juniperus excelsa M.Bieb.

42

12

Яловець смердючий

Juniperus foetidissima Willd.

43

Модрина польська

Larix polonica Racib.

44

Пілюльниця куленосна

Судинні рослини

Лусківниця марантова

Плауноподібні (Lycopodiophyta) Молодильник озерний

Гронянка півмісяцева

Pilularia globulifera L.

Botrychium lunaria (L.) Sw. Botrychium matricariifolium Гронянка ромашколиста (A.Braun ex Döll) W.D.J.Koch Гронянка Botrychium multifidum багатороздільна (S.G.Gmel.) Rupr. Botrychium virginianum (L.) Гронянка віргінська Sw. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (L.) All. Cheilanthes acrosticha (Balb.) Краєкучник верхівковий Tod. Cheilanthes persica (Bory) Краєкучни персидський Mett. ex Kuhn

890

Назва виду українська

13

45

18

Pinus cembra L. Pinus cretacea (Kalenicz.) Сосна крейдова Kondr. Pinus stankewiczii (Sukacz.) Сосна Станкевича Fomin Тис ягідний Taxus baccata L. Magnoliophyta Покритонасінні (Angiospermae) Однодольні (Liliopsida)

19

Кальдезія білозоролиста Caldesia parnassifolia (L.) Parl.

49

Зіркоплідник частуховий Damasonium alisma Mill. Allium albidum Fisch. ex Цибуля білувата M.Bieb. Цибуля лінійна Allium lineare L.

50

Цибуля коса

Allium obliquum L.

53

Цибуля перевдягнена

54

Цибуля савранська

Allium pervestitum Klokov Allium regelianum A. Becker ex Iljin Allium savranicum Besser

Цибуля cкіфська

Allium scythicum Zoz

57

26

Цибуля круглонога

Allium sphaeropodum Klokov

58

27

Цибуля пряма

Allium strictum Schrad.

59

Цибуля ведмежа Нектароскордій болгарський Підсніжник Ельвеза

Allium ursinum L. Nectaroscordum bulgaricum Janka Galanthus elwesii Hook.f.

60

30

Підсніжник білосніжний

Galanthus nivalis L.

63

31

Підсніжник складчастий Galanthus plicatus M.Bieb.

64

32

Бiлоцвiт лiтнiй

Leucojum aestivum L.

65

33

Білоцвіт весняний

Leucojum vernum L.

66

34

Нарцис вузьколистий

67

35

Осінник пізньоцвітовий

36

Кліщинець білокрилий Кліщинець східний

Narcissus angustifolius Curtis Sternbergia colchiciflora Waldst. et Kit. Arum albispathum Steven ex Ledeb. Arum orientale M.Bieb.

Холодок Палласа

Asparagus pallasii Miscz.

71

Золотень жовтий

Asphodeline lutea (L.) Rchb. Eremurus spectabilis M.Bieb. s.l. Eremurus tauricus Steven

72

14 15 16 17

20 21 22 23 24 25

28 29

37 38 39 40

Сосна кедрова

41

Цибуля Регеля

Еремур показний Еремур кримський

46 47 48

51 52

55 56

61 62

68 69 70

73 74

Назва виду українська Брандушка різнобарвна Пізньоцвіт анкарський Пізньоцвіт осінній Пізньоцвіт Фоміна

Назва виду латинська Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. Colchicum ancyrense B.L.Burtt Colchicum autumnale L.

№ стр.

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

75

Рястка відігнута

76

Шафран вузьколистий

Ornithogalum refractum Kit. ex Schltdl. Crocus angustifolius Weston

Шафран банатський

Crocus banaticus J. Gay

118

Шафран Гейфелів

Crocus heuffelianus Herb.

119

Шафран Палласа

120

77

117

Осока біла

Colchicum fominii Bordz. Colchicum umbrosum (Ker Gawl.) Steven Carex alba Scop.

80

Осока двоколірна

Carex bicolor All.

81

Шафран гарний

Осока богемська

Carex bohemica Schreb. Carex brunnescens (Pers.) Poiret Carex buxbaumii Wahlenb.

82

Шафран кримський

83

Косарики черепитчасті

Crocus pallasii Goldb. Crocus reticulatus Steven ex Adams Crocus speciosus M.Bieb. Crocus tauricus (Trautv.) Puring Gladiolus imbricatus L.

84

Косарики італійські

Gladiolus italicus Mill.

125

Carex chordorrhiza Ehrh.

85

Косарики болотні

Gladiolus palustris Gaudin

126

86

Косарики тонкі

Gladiolus tenuis M.Bieb.

127

Півники рогаті

Iris furcata M.Bieb.

128

Півники борові

Iris pineticola Klokov

129

Осока дводомна

Carex davalliana Smith Carex depauperata Curt. ex With. Carex dioica L.

88

Осока темно-бура

Carex fuliginosa Schkuhr

89

Осока кулястоподібна

Carex globularis L.

90

Осока торфова

Carex heleonastes Ehrh.

91

Осока Хоста

Carex hostiana DC.

92

Осока Лахеналя

Carex lachenalii Schkuhr

93

Осока блискуча

Carex liparocarpos Gaud.

94

Пізньоцвіт тіньовий

Осока буріюча Осока Буксбаума Осока тонкокореневищна Осока Девелла Осока збіднена

Осока пажитницеподібна Carex loliacea L.

78

116

79

87

Шафран сітчастий

121 122 123 124

Півники понтичні Iris pontica Zapał. Півники Iris pseudocyperus Schur несправжньосмикавцеві Півники сибірські Iris sibirica L.

130

Ситник бульбистий

133

Juncus bulbosus L.

Ситник кулястоплодий

131 132 134

95

Juncus sphaerocarpus Nees Juncus subnodulosus Ситник тупопелюстковий Schrank Еритроній собачий зуб Erythronium dens-canis L.

137

135 136

Осока притуплена

Carex obtusata Liljebl.

96

Рябчик шаховий

Осока малоквіткова

Carex pauciflora Lightf.

97

Рябчик малий

Осока лапкоподібна

Carex pediformis C. A. Mey.

98

Рябчик гірський

Frittilaria meleagris L. Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult.f. Fritillaria montana Hoppe

Осока скельна

99

Рябчик руський

Fritillaria ruthenica Wikstr.

140

100

Лілія лісова

Lilium martagon L.

141

Осока щетиниста

Carex rupestris All. Carex secalina Willd. ex Wahlenb. Carex strigosa Huds.

101

Lloydia serotina (L.) Rchb.

142

Осока затінкова

Carex umbrosa Host

102

Muscari botryoides (L.) Mill.

143

Осока піхвова

Carex vaginata Tausch

103

Лілійка пізня Гадюча цибулька гроноподібна Тюльпан двоквітковий

Tulipa biflora Pall. Tulipa graniticola (Klokov et Zoz) Klokov Tulipa hypanica Klokov et Zoz Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz Tulipa quercetorum Klokov et Zoz Tulipa schrenkii Regel

144

Tulipa scythica Klokov et Zoz Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. Anacamptis fragrans (Pollini) R.M.Bateman Anacamptis laxiflora (Lam.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase

150

Осока житня

Меч-трава болотна

Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. Eleocharis carniolica Ситняг карніолійський W.D.J.Koch Ситняг сосочкоподібний Eleocharis mamillata Lindb. f. Eleocharis multicaulis (Smith) Ситняг багатостебловий Desv. Eleocharis oxylepis (Meinsh.) Ситняг гостролусковий B. Fedtsch. Комишник Fimbristylis bisumbellata двороздільний (Forssk.) Bubani Schoenoplectus mucronatus Куга гострокінцева (L.) Palla Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. Hyacinthella pallasiana Гіацинтик Палласів (Steven) Losinsk. Ornithogalum amphibolum Рястка двозначна Zahar. Ornithogalum boucheanum Рястка Буше (Kunth) Asch. Ornithogalum oreoides Рястка гірська Zahar.

104 105 106 107 108 109 110 111

Тюльпан гранітний Тюльпан бузький Тюльпан змієлистий Тюльпан дібровний Тюльпан Шренка Тюльпан скіфський Плодоріжка блощична

112

Плодоріжка запашна

113

Плодоріжка рідкоквіткова

114 115

Плодоріжка салепова

138 139

145 146 147 148 149

151 152 153 154

891

Назва виду українська Плодоріжка болотна Плодоріжка розмальована Плодоріжка пірамідальна Булатка великоквіткова Булатка довголиста Булатка червона Язичок зелений Комперія кримська Коральковець тричінадрізаний Зозулині черевички справжні

Назва виду латинська Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Anacamptis picta (Loisel.) R.M. Bateman Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. Cephalanthera rubra (L.) Rich. Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. Comperia comperiana (Steven) Asch. et Graebn.

155 156

Назва виду українська Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцеподібні Глевчак однолистий

Назва виду латинська

№ стр.

Listera cordata (L.) R.Br.

191

Listera ovata (L.) R.Br.

192 193

Corallorhiza trifida Châtel.

163

Офрис бджолоносна

Malaxis monophyllos (L.) Sw. Neotinea tridentata (Scop.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase Neottia nidus-avis (L.) Rich. Neottianthe cucullata (L.) Schlechter Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner, Klein et Zagulski Ophrys apifera Huds.

Cypripedium calceolus L.

164

Офрис комахоносна

Ophrys insectifera L.

200

Офрис оводоносна

Ophrys oestrifera M.Bieb. Ophrys taurica (Aggeenko) Nevski Orchis mascula (L.) L.

201

Orchis militaris L.

204

157 158 159 160 161 162

Dactylorhiza cordigera (Fries) Soó Dactylorhiza fuchsii (Druce) Зозульки Фукса Soó Dactylorhiza iberica (M.Bieb. Зозульки іберійські ex Willd.) Soó Dactylorhiza incarnata (L.) Зозульки м’ясочервоні Soó s.l. Dactylorhiza maculata (L.) Зозульки плямисті Soό s.l. Dactylorhiza majalis (Rchb.) Зозульки травневі P.F.Hunt et Summerhayes s.l. Пальчатокорінник Dactylorhiza romana римський (Sebast.) Soó Dactylorhiza sambucina (L.) Зозульки бузинові Soó Зозульки Dactylorhiza transsilvanica трансильванські (Schur) Aver. Dactylorhiza traunsteineri Зозульки Траунштейнера (Saut. ex Rchb.) Soó Epipactis albensis Nováková Коручка ельбська et Rydlo Epipactis atrorubens (Hoffm. Коручка темно-червона ex Bernh.) Besser Коручка Epipactis helleborine (L.) чемерникоподібна Crantz Epipactis microphylla (Ehrh.) Коручка дрібнолиста Sw. Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz Коручка пурпурова

180

Зозульки серценосні

Epipactis purpurata Smith

165 166 167 168 169 170 171 172 173

Неотінея тризубчаста Неотінея обпалена Гніздівка звичайна Неотіанта каптурувата Чорнянка карпатська

Офрис кримська Зозулинець чоловічий Зозулинець шоломоносний Зозулинець блідий

194 195 196 197 198 199

202 203

Orchis pallens L.

205

Зозулинець прованський Зозулинець дрібнокрапчастий Зозулинець пурпуровий Зозулинець прикрашений Зозулинець мавп’ячий

Orchis provincialis Balb. Orchis punctulata Steven ex Lindl. Orchis purpurea Huds.

206

Orchis signifera Vest

209

Orchis simia Lam.

210

207 208

Зозулинець Ванькова

Orchis wanjkowii E.Wulff

211

174

Любка дволиста

212

175

Любка зеленоквіткова

176

Псевдорхіс білуватий

177

Скрученик приємний

178

Скрученик спіральний

179

Стевеніелла сатирієподібна

Platanthera bifolia (L.) Rich. Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. Pseudorchis albida (L.) A.Löve et D.Löve Spiranthes amoena (M.Bieb.) Spreng. Spiranthes spiralis (L.) Chevall. Steveniella satyrioides (Spreng.) Schltr. Traunsteinera globosa (L.) Rchb. Agrostis alpina Scop. Agrostis rupestris All. Bellardiochloa violacea (Bellardi) Chiov.

220

Chrysopogon gryllus (L.) Trin.

222

Надбородник безлистий Epipogium aphyllum Sw.

181

Гудієра повзуча

182

Goodyera repens (L.) R.Br. Gymnadenia conopsea (L.) Билинець довгорогий R.Br. Билинець Gymnadenia densiflora щільноквітковий (Wahlenb.) A.Dietr. Билинець Gymnadenia odoratissima (L.) найзапашніший Rіch. (Orchis odoratissima L.) Hammarbya paludosa (L.) М’якух болотний O.Kuntze Herminium monorchis (L.) Бровник однобульбовий R.Br. Ремнепелюстник Himantoglossum caprinum козячий (M. Bieb.) K.Koch Лімодор Limodorum abortivum (L.) недорозвинений Sw. Жировик Льозеля Liparis loеselii (L.) Rich.

892

№ стр.

183 184 185

Траунштейнера куляста Мітлиця альпійська Мітлиця скельна Зеленоплідниця фіолетова Золотобородник цикадовий

213 214 215 216 217 218 219

221

Костриця різнолиста

Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski Festuca cretacea T.Pop. et Proskor. Festuca drymeja Mert. et W.D.J.Koch. Festuca heterophylla Lam.

189

Костриця блідувата

Festuca pallens Host.

227

190

Костриця Порціуса

Festuca porcii Hack.

228

186 187 188

Пирій ковилолистий Костриця крейдова Костриця гірська

223 224 225 226

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

Костриця скельна

Festuca saxatilis Schur

229

Келерія Талієва

230

Ковила короткокрила

Koeleria talievii Lavrenko Oreochloa disticha (Wulfen) Link Parapholis incurva (L.) C.E.Hubb. Poa rehmannii (Asch. et Graebn.) Woł. Poa taurica H. Pojark. Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski Roegneria panormitana (Parl.) Nevski Sesleria caerulea (L.) Ard. Stipa adoxa Klokov et Ossycznjuk Stipa anomala P.Smirn. ex Roshev. Stipa asperella Klokov et Ossycznjuk Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin Stipa brachyptera Klokov

242

Ковила Браунера

Stipa brauneri (Pacz.) Klokov

243

Ковила волосиста

Stipa capillata L. Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv. Stipa disjuncta Klokov

244

Горянка дворядна Дволусківниця зігнута Тонконіг Ремана Тонконіг кримський Ламкоколосник ситниковий

231 232 233 234 235

Назва виду українська Тофільдія чашечкова Рогіз малий

Назва виду латинська Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. Typha minima Funk.

275

Ласкавець тонкий

276

255

Ковила гірська

Stipa oreades Klokov

256

Ковила пірчаста

Stipa pennata L.

257

Ковила поетична

Stipa poëtica Klokov

258

Ковила найкрасивіша

Stipa pulcherrima K. Koch

259

Ковила Сирейщикова

Stipa syreistschikowii P.Smirn.

260

Ковила вузьколиста

Stipa tirsa Steven

261

Ковила закарпатська

Stipa transcarpatica Klokov

262

Волошка козяча

Ковила українська

Stipa ucrainica P. Smirn.

263

Волошка Компера

Ковила Залеського Пшениця дика однозернянка

Stipa zalesskii Wilensky

264

Волошка донецька

Triticum boeoticum Boiss.

265

Ковила дивна Ковила відмінна Ковила шорстка Ковила дніпровська

Ковила пухнастолиста Ковила відокремлена Ковила донецька

237 238 239 240 241

245 246

Ковила гранітна

Stipa donetzica Czupryna Stipa fallacina Klokov et Ossycznjuk Stipa graniticola Klokov

249

Ковила різнолиста

Stipa heterophylla Klokov

250

Ковила Лессінга

Stipa lessingiana Trin. et Rupr.

251

Ковила каменелюбна

Stipa lithophila P.Smirn. Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk Stipa majalis Klokov

252

Ковила облудна

Ковила азовська Ковила травнева

Рускус під’язиковий

Zingeria biebersteiniana (Claus) P.Smirn. Ruscus hypoglossum L.

Шейхцерія болотна Їжача голівка вузьколиста

Scheuchzeria palustris L. Sparganium angustifolium Michx.

Цингерія Біберштейна

247 248

253 254

266 267

271

Magnoliopsida Pistacia mutica Fisch. et Фісташка туполиста C.A.Mey. Щитолисник звичайний Hydrocotyle vulgaris L. Astrodaucus littoralis (M. Морківниця прибережна Bieb.) Drude Ласкавець жовтецевий Bupleurum ranunculoides L.

Ковила Мартиновського Stipa martinovskyi Klokov

Сеслерія голуба

236

270

Дводольні

Bupleurum tenuissimum L. Conioselinum vaginatum Свистуля татарська (Spreng.) Thell. Критмій морський Crithmum maritimum L. Echinophora sibthorpiana Колючконос Сібторпа Guss. Борщівник Heracleum ligusticifolium лігустиколистий M.Bieb. Heracleum pubescens Борщівник пухнастий (Hoffm.) M.Bieb. Палімбія солончакова Palimbia salsa (L. f.) Besser Palimbia turgaica Lipsky ex Палімбія тургайська Woronow Prangos trifida (Mill.) Herrnst. Прангос трироздільний et Heyn Rumia crithmifolia (Willd.) Румія критмолиста Koso-Pol. Жабриця Лемана Seseli lehmannii Degen Trinia biebersteinii Тринія Біберштейна Fedoronczuk Trachomitum venetum (L.) Кендир венеційський Woodson s.l. Деревій голий Achillea glaberrima Klokov Antennaria carpatica Котячі лапки карпатські (Wahlenb.) Bluff et Fingerh. Anthemis carpatica Waldst. et Роман карпатський Kit ex Willd. Artemisia dzevanovskyi Полин Дзевановського Leonova Artemisia hololeuca M.Bieb. Полин суцільнобілий ex Besser Айстра альпійська Aster alpinus L. Carduus collinus Waldst. et Будяк пагорбовий Kit. Відкасник осотоподібний Carlina cirsioides Klokov Відкасник Carlina onopordifolia Besser татарниколистий ex Szafer, Kulcz. et Pawł. Волошка Сentaurea appendicata великопридаткова Klokov Волошка короткоголова Centaurea breviceps Iljin

Регнерія палермська

№ стр.

Centaurea caprina Steven Centaurea comperiana Steven Centaurea donetzica Klokov

272 273 274

277 278 279 280 280 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302

Волошка Конки

Сentaurea konkae Klokov

303

Волошка перлиста

Centaurea margaritacea Ten. Centaurea margarita-аlba Klokov Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov Centaurea protogerberi Klokov

304

Волошка білоперлинна

268

Волошка Пачоського

269

Волошка первинногерберова

305 306 307

893

Назва виду українська Волошка первинноперлинна Волошка несправжньоблідолускова Волошка верболиста

№ стр.

Волошка напівзаконна

Centaurea protomargaritacea Klokov Centaurea pseudoleucolepis Kleopow Centaurea salicifolia M.Bieb. Centaurea sarandinakiae N.B.Illar. Centaurea semijusta Juz.

Волошка Стевена

Centaurea steveniana Klokov

313

Волошка Талієва

Centaurea taliewii Kleopow

314

Волошка Ванькова

315

Головатень високий

Centaurea vankovii Klokov Cirsium heterophyllum (L.) Hill Crepis jacquinii Tausch Doronicum hungaricum Rchb.f. Doronicum stiriacum (Vill.) Dalla Torre Echinops exaltatus Schrad.

Злинка альпійська

Erigeron alpinus L.

321

Злинка залозиста

Erigeron atticus Vill.

322

Юринея Талієва

Білотка альпійська

Jurinea talievii Klokov Klasea donetzica (Dubovik) J.Holub Klasea tanaitica (P.Smirn.) J.Holub Lagoseris purpurea (Willd.) Boiss. Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. Leontopodium alpinum Cass.

Язичник сивий Язичник сибірський

Волошка Сарандінакі

Осот різнолистий Скереда Жакена Сугайник угорський Сугайник штирійський

Серпій донецький Серпій донський

308 309 310 311

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

Трубкоцвіт Біберштейна Solenanthus biebersteinii DC.

349

Бурачок Борзи

350

Бурачок голоніжковий Бурачок савранський

Alyssum borzaeanum Nyár. Alyssum gymnopodum P.Smirn. Alyssum savranicum Andrz.

352

316

Biscutella laevigata L. s.l. Brassica taurica (Tzvelev) Капуста кримська Tzvelev Жеруха грецька Cardamine graeca L. Cardamine tenera S.G. Жеруха ніжна Gmelin ex C.A. Meyer Ложечниця піренейська Cochlearia pyrenaica DC.

357

317

Катран шершавий

358

312

318 319 320

Очки гладенькі

351

Катран великоквітковий Crambe grandiflora DC. Crambe koktebelica (Junge) Катран коктебельський N. Busch Катран морський Crambe maritima L.

323

Катран мітрідатський Катран пірчастонадрізаний Катран Стевена

324 325

Crambe aspera М. Bieb.

353 354 355 356

359 360 361

Crambe mitridatis Juz.

362

Crambe pinnatifida W.T.Aiton

363

Crambe steveniana Rupr.

364

Катран татарський

Crambe tataria Sebeók

365

Дворядник крейдовий

Diplotaxis cretacea Kotov

366

327

Draba aizoides L. Erysimum krynkense Жовтушник кринкський Lavrenko Жовтушник український Erysimum ucranicum J. Gay.

369

328

Вайда прибережна

370

Ligularia glauca (L.) J.Hoffm.

329

Хрінниця сиваська

330

Соссюрея Порціуса

Ligularia sibirica Cass. Ptarmica lingulata (Willd. et Kit.) DC. Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur Saussurea alpina (L.) DC. Saussurea discolor (Willd.) DC. Saussurea porcii Degen

Зміячка австрійська

Scorzonera austriaca Willd.

336

Жовтозілля Бессера

Senecio besserianus Minder.

337

Жовтозілля карпатське

Senecio carpathicus Herbich

338

Жовтозілля кримське

339

Береза дніпровська

Senecio tauricus Konechn. Tragopogon donetzicus Artemcz. Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. Betula borysthenica Klokov

Береза низька

Betula humilis Schrank

343

Береза Клокова

Betula klokovii Zaverucha

344

Береза темна

Betula obscura А.Kotula

Громовик гранітний

Лагозерис пурпуровий Короличка пізня

Чихавка язичкова Чихавка тонколиста Соссюрея альпійська Соссюрея різноколірна

326

Крупка аїзоподібна

367 368

Місячниця оживаюча

Isatis littoralis Steven ex DC. Lepidium syvaschicum Kleopow Lepidium turczaninowii Lipsky Lunaria rediviva L.

332

Левкой запашний

Matthiola fragrans Bunge

374

333

Редька приморська

375

334

Шиверекія подільська

335

Соболевськія сибірська

Raphanus maritimus Sm. s.l. Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC. Sobolewskia sibirica (Willd.) P.W.Ball Subularia aquatica L.

331

Хрінниця Турчанінова

Шильник водяний

372 373

376 377 378

Клеома птахоніжкоподібна Лiннея пiвнiчна

384

Жимолость голуба

Lonicera caerulea L.

385

345

Роговик Біберштейна

Cerastium biebersteinii DC.

386

Onosma graniticola Klokov

346

Гвоздика бесарабська

387

Громовик багатолистий

Onosma polyphylla Ledeb.

347

Гвоздика гренобльська

Громовик донський

Onosma tanaitica Klokov

348

Гвоздика бузька

Dianthus bessarabicus Klokov Dianthus gratianopolitanus Vill. Dianthus hypanicus Andrz.

Оставник одеський

340 341 342

Жовтушниця Талієва

371

Syrenia talijevii Klokov Adenophora taurica (Sukacz.) Juz. Campanula carpatica Jacq. Campanula kladniana (Schur) Witasek Cleome ornithopodioides L. s.l. Linnaea borealis L.

Козельці донецькі

894

Назва виду латинська

Дзвінка кримська Дзвоники карпатські Дзвоники Кладни

379 380 381 382 383

388 389

Назва виду українська

Назва виду латинська

Гвоздика несправжньопізня Гвоздика гарна

№ стр.

Dianthus pseudoserotinus Błocki Dianthus speciosus Rchb. Dichodon cerastioides (L.) Роговиця роговикова Rchb. Eremogone cephalotes (M. Пустельниця головчаста Bieb.) Fenzl Gypsophila glomerata Pall. Лещиця скупчена ex Adam Лещиця дністровська Gypsophila thyraica Krasnova

395

Сонценасінник таємний

396

390 391 392 393 394

Heliosperma arcanum Zapał. Minuartia pauciflora (Kit. ex Мінуарція рідкоквіткова Kanitz) Dvořaková Мінуарція Minuartia oxypetala (Woł.) гостропелюсткова Kulcz. Moehringia hypanica Grynj Мерингія бузька et Klokov Смілкоквітка Завадсько- Silenanthe zawadskii го (Herbich) Griseb. et Schenk Silene cretacea Fisch. ex Смілка крейдова Spreng. Смілка бузька Silene hypanica Klokov

402

Смілка яйлинська

Silene jailensis N.I.Rubtzov

403

Смілка литовська

Silene lithuanica Zapał. Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova Silene viridiflora L.

404

Смілка Ситника Смілка зеленоквіткова

397 398 399 400 401

405

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Рододендрон Rhododendron myrtifolium східнокарпатський Schott et Kotschy Молочай прибережний Euphorbia paralias L. Молочай Euphorbia valdevillosocarpa густоволохатоплодий Arvat et Nyár. Euphorbia volhynica Besser Молочай волинський ex Racib. Astracantha arnacantha Астраканта арнакантова (M.Bieb.) Podlech Астрагал піщаний Astragalus arenarius L. Astragalus borysthenicus Астрагал дніпровський Klokov Астрагал крейдолюбний Astragalus cretophilus Klokov Астрагал Astragalus dasyanthus Pall. шерстистоквітковий Астрагал безстрілковий Astragalus exscapus L.

439

Астрагал сизий

440

Журавлина дрібноплода

Астрагал Геннінга Астрагал Крайни

Astragalus glaucus M.Bieb. Astragalus henningii (Steven) Boriss. Astragalus krajinae Domin

429 430 431 432 433 434 435 436 437 438

441 442

Астрагал монпелійський Astragalus monspessulanus L.

443

Астрагал одеський

Astragalus odessanus Besser

444

Астрагал понтійський

Astragalus ponticus Pall.

445

406

Астрагал зігнутий

Astragalus reduncus Pall.

446

Astragalus sareptanus A.Beck.

447

Бруслина карликовa

Euonymus nana М. Bieb.

407

Астрагал сарептський

Курай туполистий

Salsola mutica C. A. Mey. Cistus tauricus J.Presl et C.Presl Fumanopsis laevis (Cav.) Tzvelev Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. Calystegia soldanella (L.) R.Br.

408

Астрагал щетинистий

Astragalus setosulus Gontsch.

448

409

Астрагал подібний

Astragalus similis Boriss.

449

Астрагал донський

Astragalus tanaiticus K.Koch

450

Астрагал яйцеплідний

Astragalus testiculatus Pall.

451

411

Астрагал Цингера

452

412

Калофака волзька

Jovibarba hirta (L.) Opiz

413

Карагана скіфська

414

Зіновать біла

415

Зіновать Блоцького

463

Чист кримський Сонянчик гладкий Сонцецвіт сивий

410

Молодило гірське

Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz Rhodiola rosea L. Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha Sempervivum marmoreum Griseb. Sempervivum montanum L.

418

Головачка Дмитра

Cephalaria demetrii Bobrov

419

Cephalaria litvinovii Bobrov Succisella inflexa (Kluk) G. Комонничок зігнутий Beck Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa L.

420

Зіновать Рошеля

421

Зіновать Вульфа

422

Дрік малонасінний

Росичка середня

423

Дрік скіфський

Astragalus zingeri Korsh. Calophaca wolgarica (L. f.) DC. Caragana scythica (Kom.) Pojark. Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásk. Chamaecytisus graniticus (Rehmann) Rothm. Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klásk. Chamaecytisus podolicus (Błocki) Klask. Chamaecytisus rochelii (Wierzb.) Rothm. Chamaecytisus wulffii (V. Krecz.) Klásk. Genista oligosperma (Andrae) Simonk. Genista scythica Pacz.

Плетуха сольданелова Борідник шерстистоволосистий Борідник паростковий Родіола рожева Очиток застарілий Молодило мармурове

Головачка Литвинова

Drosera intermedia Hayne

416 417

Зіновать гранітна Зіновать Пачоського Зіновать подільська

453 454 455 456 457 458 459 460 461 462

Росичка англійська

Drosera anglica Huds.

424

Дрік чотиригранний

Genista tetragona Besser

464

Руслиця угорська

Elatine hungarica Moesz

425

Дрочок крилатий

Genistella sagittalis (L.) Gams

465

426

Солодка гола

Glycyrrhiza glabra L.

466

427

Солодушка крейдова

Суничник дрібноплодий Arbutus andrachne L. Chamaedaphne calyculata Хамедафна чашечкова (L.) Moench Loiseleuria procumbens (L.) Наскельниця лежача Desv.

428

Hedysarum cretaceum Fisch. Hedysarum hedysaroides (L.) Солодушка солодушкова Schinz et Thell.

467 468

895

Назва виду українська Солодушка українська Підковка чубата Чина гладенька Чина трансильванська Чина ряба Сочевиця східна Люцерна приморська Люцерна щебениста Еспарцет Палласа Еспарцет Васильченка Пташник крихітний

Назва виду латинська Hedysarum ucrainicum Kaschm. Hippocrepis comosa L. Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb. Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. Lens orientalis (Boiss.) Schmalh. Medicago marina L. Medicago saxatilis M.Bieb. Onobrychis pallasii (Willd.) M.Bieb. Onobrychis vassilczenkoi Grossh. Ornithopus perpusillus L.

Горох високий

469 470 471

Товстянка альпійська

Pinguicula alpina L.

510

Товстянка двоколірна

Pinguicula bicolor Woł.

511

Товстянка звичайна

Pinguicula vulgaris L.

512 513

Пухирник Брема

Utricularia bremii Heer

514

473

Пухирник середній

Utricularia intermedia Hayne

515

474

Пухирник малий

Utricularia minor L.

516

475

Армерія покутська

476 477 478 479

485

480 481 482 483

Франкенія припорошена Frankenia pulverulenta L.

486

Тирлич безстебловий

487

Armeria pocutica Pawł. Goniolimon graminifolium Кермечник злаколистий (Aiton) Boiss. Кермечник Goniolimon rubellum червонуватий (S.G.Gmel.) Klokov Limonium tschurjukiense Кермек чурюцький (Klokov) Lavrenko ex Klokov Linum basarabicum (Savul. et Льон бесарабський Rayss) Klokov ex Juz. Льон Палласів Linum pallasianum Schult.

522

Плакун чебрецелистий

523

Плавун щитолистий Селітрянка Шобера Ясен білоцвітий Бузок угорський Людвігія болотна

Тирлич жовтий

Gentiana acaulis L. Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz Gentiana lutea L.

489

Тирлич сніговий

Gentiana nivalis L.

490

Тирлич крапчастий

Gentiana punctata L.

491

Тирлич мішкоподібний

Gentiana utriculosa L.

492

Тирлич весняний

Gentiana verna L.

493

Сверція багаторічна

Swertia perennis L.

494

Шолудивник Едера Шолудивник королівський Шолудивник лісовий

Грабельки Бекетова Кулівниця вузькопелюсткова Змієголовник австрійський Змієголовник Рюйша

Erodium beketowii Schmalh. Globularia trichosantha Fisch. et C.A.Mey.

495

Дзвінець крейдовий

496

Півонія кримська

488

497

Повстянка дніпровська Накорінниця червона Шолудивник високий

526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536

Oxyria digyna (L.) Hill

541

Шавлія кременецька

503

Вовна гірська пухнаста

Salvia scabiosifolia Lam.

504

Шоломниця крейдова

Scutellaria creticola Juz.

505

Шоломниця весняна

Scutellaria verna Besser

506

Чистець вузьколистий

Stachys angustifolia М.Bieb. Thymus kaljmijussicus Klokov et Des.-Shost. Thymus littoralis Klokov et Des.-Shost.

Чебрець прибережний

525

540

Шавлія скабіозолиста

Чебрець кальміуський

524

537

502

Залізняк скіфський

521

538

Кучерявка відігнута Кисличник двостовпчиковий Переломник Козо-Полянського

501

520

Paeonia tenuifolia L.

499

Мікромерія чебрецелиста

Pedicularis oederi Vahl Pedicularis sceptrumcarolinum L. Pedicularis sylvatica L. Rhinanthus cretaceus Vassilcz. Paeonia daurica Andrews

519

Glaucium flavum Crantz Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch. Atraphaxis replicata Lam.

Hyssopus cretaceus Dubjan. Lamium glaberrimum (K.Koch) Taliev Micromeria serpyllifolia (M.Bieb.) Boiss. Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost. Salvia cremenecensis Bess.

500

Fraxinus ornus L. Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb. Ludwigia palustris (L.) Elliott Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz Diphelypaea coccinea (M.Bieb.) Nicolson Pedicularis exaltata Besser

518

Півонія тонколиста

498

Глуха кропива гола

Lythrum thymifolia L. Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze Nitraria schoberi L.

517

Мачок жовтий

Dracocephalum ruyschiana L.

Гісоп крейдовий

№ стр.

Utricularia australis R.Br.

Дуб кошенільний

Dracocephalum austriacum L.

Назва виду латинська

Пухирник південний

484

Quercus cerris L.

Назва виду українська

472

Pisum elatius M.Bieb. Securigera elegans (Pančić) Сокироносиця струнка Lassen Софора китникоподібна Sophora alopecuroides L. Конюшина Trifolium badium Schreb. темно-каштанова Конюшина червонувата Trifolium rubens L.

Тирлич роздільний

896

№ стр.

Кучерявка кущова

Цикламен коський

Androsace koso-poljanskii Ovcz. Cortusa matthioli L. subsp. pubens (Schott, Nyman et Kotschy) Jáv. Cyclamen coum Mill. s.l.

539

542 543 544

Первоцвіт борошнистий Primula farinosa L.

545

Первоцвіт Галлера

Primula halleri J.F.Gmel.

546

507

Первоцвіт дрібний

547

508

Аконіт Бессера

509

Аконіт Жакена

Primula minima L. Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv. Aconitum jacquinii Rchb.

548 549

Назва виду українська Аконіт опушеноплодий Аконіт несправжньопротиотруйний Горицвіт весняний

Назва виду латинська Aсonitum lasiocarpum (Rchb.) Gáyer Aconitum pseudanthora Błocki ex Pacz. Adonis vernalis L. Adonis wolgensis Steven ex DC.

№ стр. 550 551

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

Ломикамінь карпатський Saxifraga carpatica Sternb.

593

Ломикамінь зернистий

Saxifraga granulata L.

594

Saxifraga hirculus L. Saxifraga luteo-viridis Schott et Kotschy

595

Saxifraga oppositifolia L.

597

Anemone narcissiflora L.

554

Aquilegia nigricans Baumg.

555

Ломикамінь болотний Ломикамінь жовто-зелений Ломикамінь супротивнолистий Ломикамінь напівзонтиковий

Орлики трансильванські Водяний жовтець плаваючий Рутовик коріандролистий Дельфіній високий

Aquilegia transsilvanica Schur Batrachium fluitans (Lam.) Wimm. Callianthemum coriandrifolium Rchb. Delphinium elatum L.

556

Ранник крейдовий

557

Ранник донецький

558

Ранник гранітний

559

Ранник весняний

Saxifraga pedemontana All. subsp. cymosa Engler Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng. Scrophularia donetzica Kotov Scrophularia granitica Klokov et A.Krasnova Scrophularia vernalis L.

Дельфіній Палласа Дельфіній яскраво-червоний Дельфіній руський

Delphinium pallasii Nevski

560

Дивина розлога

Verbascum laxum Filar. et Jáv.

603

Delphinium puniceum Pall.

561

Беладонна звичайна

Atropa belladonna L.

604

Delphinium rossicum Litv.

562

Скополія карніолійська

Scopolia carniolica Jacq.

605

Дельфіній Сергія

Delphinium sergii Wissjul.

563

Клокичка периста

Staphylaea pinnata L.

606

Сон великий

Pulsatilla grandis Wender.

564

Тамарикс стрункий

Tamarix gracilis Willd.

607

Сон розкритий

Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.

565

Вовче лико пахуче

Daphne cneorum L.

608

Сон лучний

566

Вовче лико Софії

Daphne sophia Kalen.

609

567

610

Жовтець Тора

Ranunculus thora L.

569

Tilia dasystyla Steven

611

Рутвиця смердюча

Thalictrum foetidum L.

570

Trapa natans L. s.l.

612

Рутвиця гачкувата

Thalictrum uncinatum Rehm. Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. Cerasus klokovii Sobko Crataegus pojarkovae Kossych Сrataegus tournefortii Griseb.

571 572

Вовче лико кримське Липа пухнастостовпчикова Водяний горіх плаваючий Остіжник валеріаноподібний Льонок бессарабський

Daphne taurica Kotov

Сон кримський

Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. Pulsatilla scherfelii (Ullep.) Skalický Pulsatilla taurica Juz.

573

Льонок крейдовий

574

Вероніка безлиста

Centranthus calcitrapa (L.) Dufr. Linaria bessarabica Kotov Linaria cretacea Fisch. ex Spreng. Veronica aphylla L.

575

Вероніка стокроткова

Veronica bellidioides L.

617

Dryas octopetala L.

576

Вероніка кущикова

Veronica fruticans Jacq.

618

Rosa czackiana Besser

577

Фіалка біла

Viola alba Besser

619

Шипшина донецька

Rosa donetzica Dubovik

578

Фіалка Джоя

Viola jooi Janka

620

Берека

Sorbus torminalis (L.) Crantz

579

Фіалка кримська

Viola oreades M.Bieb.

621

Таволга польська Вальдштейнія гравілатоподібна Ясенець білий

Spiraea polonica Błocki

580

Waldsteinia geoides L.

581

Dictamnus albus L.

582

Верба альпійська

Salix alpina Scop.

583

Верба трав’яна

Salix herbacea L.

584

Верба лапландська

Salix lapponum L.

585

Верба чорнична

Salix myrtilloides L.

586

Верба туполиста

Salix retusa L.

587

Верба Старке

Salix starkeana Willd.

588

Ломикамінь аїзоподібний Ломикамінь переломниковий Ломикамінь мохоподібний Ломикамінь бульбистий

Saxifraga aizoides L.

589

Saxifraga androsacea L.

590

Saxifraga bryoides L.

591

Saxifraga bulbifera L.

592

Горицвіт волзький Вітеринка нарцисоквіткова Орлики чорніючі

Сон Шерфеля

Жостір фарбувальний Вишня Клокова Глід Пояркової Глід Турнефора Дріада восьмипелюсткова Шипшина Чацького

552 553

568

596

598 599 600 601 602

613 614 615 616

Водорості Жовтозелені водорості (Xanthophyta) Vaucheria litorea Hoffm.– Вошерія прибережна Bang. et C.Agardh Бурі водорості (Phaeophyta) Dictyota dichotoma (Huds.) Діктиота дихотомічна J.V. Lamour. Ectocarpus siliculosus (Dillw.) Ектокарпус стручкуватий Lyngb. var. hiemalis Пілайєла прибережна Pylaiella littoralis (L.)Kjellm. Cladostephus spongiosus Кладостефус губчатий (Huds.) C. Agardh Cladostephus verticillatus Кладостефус кільчастий (Lightf.) C. Agardh Пунктарія широколиста Punctaria latifolia Grev. Punctaria tenuissima Пунктарія хвиляста (C. Agardh) Grev. Spermatochnus paradoxus Сперматохнус особливий (Roth) Kütz.

622

623 624 625 626 627 628 629 630

897

Назва виду українська

Назва виду латинська

Stilophora tenella (Esper) P.C. Silva Sphacelaria nana Nägeli ex Сфацелярія карликова Kütz. Petalonia zosterifolia (Reinke) Петалонія зостеролисна Kuntze Червоні водорості (Rhodophyta) Rhodochorton purpureum Родохортон пурпуровий (Lightf.) Rosenv. Батрахоспермум Batrachospermum зовнішньоплідний ectocarpum Sirodot Батрахоспермум Batrachospermum драглистий gelatinosum (L.) D. C. Евпогодон короткогоEupogodon apiculata строкінцевий (C. Agardh) P.C. Silva Helminthora divaricata Гельмінтора розчепірена (C. Agardh) J. Agardh Хроодактилон Chroodactylon ramosum розгалужений (Thwait.) Hansg. Chroodactylon wolleanum Хроодактилон Волле Hansg. Stylonema alsidii (Zanardini) Стілонема альсіді K.M. Drew Nemalion helminthoides Немаліон глистовидний (Velley) Batters Phyllophora Філофора псевдорогата pseudoceranoides (S.G. Gmel.) Newroth et R.A. Taylor Osmundea hybrida (DC.) K.W. Осмундея гібридна Nam in K.W. Nam, Maggs & Garbary Osmundea truncata (Kütz.) Осмундея зрізана K.W. Nam et Maggs Полісифонія Polysiphonia spinulosa Grev. дрібношипова Lophosiphonia reptabunda Лофосифонія повзуча (Suhr.) Kylin Pterosiphonia pennata Птеросифонія пірчаста (C. Agardh) Sauv. Laurencia coronopus J. Лорансія чашоподібна Agardh Торея найрозгалуженіша Thorea ramosissima Bory Callithamnion granulatum Калітамніон зернистий (Ducluz.) C. Agardh Зелені водорості (Chlorophyta) Bryopsis adriatica (J. Agardh) Бріопсіс адріатичний Menegh. Codium vermilara (Olivi) Кодіум черв’якуватий Delle Chiaje Enteromorpha maeotica Ентероморфа азовська Proschk.–Lavr. Pediastrum kawraiskyi Педіаструм Каврайського Schmidle Euastropsis richteri Евастропсіс Ріхтера (Schmidle) Lagerh. Стигеоклоніум Stigeoclonium fasciculare пучкуватий Kütz. Бульбохета майже Bulbochaete subquadrata квадратна Mrozińska–Webb Oedogonium plagiostomum Едогоній косопоровий Wittr. ex Hirn var. tanaiticum донський Y.V. Roll Сифонокладус Siphonocladus pusillus маленький (Kütz.) Hauck Chaetomorpha zernovii Хетоморфа Зернова Woronich. Cladophora vadorum Кладофора вадорська (Aresch.) Kütz. Стилофора ніжна

898

№ стр. 631 632 633

634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651

652 653 654 655 656 657 658 659 660

Назва виду українська

Назва виду латинська

Кладофора далматська

Cladophora dalmatica Kütz. Cladophoropsis Кладофоропсис membranacea (Hofm. Bang. шкірястий ex C. Agardh) Börg. Стрептофітові водорості (Streptophyta) Roya anglica G.S. West in Роя англійська Hodgetts Spirogyra reinhardii Chmiel. Спірогіра Рейнгарда emend. Gauth.–Lièvre Гонатозігон волохатий Gonatozygon pilosum Wolle Genicularia spirotaenia Генікулярія спіротенієва (de Bary) de Bary Пеніум Борге Penium borgeanum Skuja Bambusina brebissonii Kütz. Бамбузіна Бребіссона ex Kütz. Desmidium baileyi (Ralfs) Десмідіум Бейлі Nordst. Оокардіум простягнутий Oocardium stratum Nägeli Nitella gracilis (J.E. Sm.) C. Нітела струнка Agardh Nitella tenuissima (Desv.) Нітела найтонша Kütz. Tolypella prolifera (Ziz. ex A. Толіпела проліферуюча Braun) Leonhar. Nitellopsis obtusa (Desv. in Нітелопсіс притуплений Loisel) J. Groves Хара Брауна Сhara braunii C.C. Gmellin Сhara canescens Desv. et Хара сивіюча Loisel in Loisel Хара витончена Сhara delicatula C. Agardh Сhara muscosa J. Groves et Хара мохувата Bull.–Webst. Lamprothamnium Лампротамніум papullosum (Wallroth) J. пухирчастий Groves Мохоподібні

№ стр. 663 664

665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681

Печіночники (Marchantiophyta) Таргіонія підлиста

Targionia hypophylla L. Athalamia spathysii Аталамія Спатиза (Lindenb.) S.Hatt. Haplomitrium hookeri (Sm.) Гапломітрій Гукера Nees Scapania compacta (A. Roth) Скапанія компактна Dumort. Скапанія швейцарська Scapania helvetica Gottsche Pleurocladula albescens Плеврокладула білувата (Hook.) Grolle Фруланія Яка Frullania jackii Gottsche Cololejeunea rossettiana Кололеженея Россетта (C.Massal.) Schiffn. Мохи (Bryophyta) Sphagnum balticum Сфагн балтійський (Russow) C. E. O. Jensen Sphagnum subnitens Russow Сфагн блискучий et Warnst. Сфагн Вульфа Sphagnum wulfianum Girg.

682

Сфагн м’який

693

661

Сфагн тоненький

662

Тимія мекленбурзька

Sphagnum molle Sull. Sphagnum tenellum (Brid.) Pers. ex Brid. Timmia megapolitana Hedw.

683 684 685 686 687 688 689

690 691 692

694 695

Назва виду українська

Назва виду латинська

№ стр.

№ стр.

743

710

Стікта лісова

744

711

Нефрома рівна

709

Меезія довгоніжкова

696 697 698 699 700 701 702 703 704 705 706 707 708

712 713 714 715 716 717 718 719 720 721 722 723 724 725 726 727

Лишайники Сумчасті гриби (Ascomycota) Leucocarpia biatorella Леукокарпія біаторова (Arnold) Vezda

Назва виду латинська

Cladonia stellaris (Opiz.) Brodo Лептогіум Leptogium imbricatum P. черепицеподібний Jorg. Leptogium saturninum Лептогіум насічений (Dicks.) Nyl. Leptogium sсhraderi (Ach.) Лептогій Шредера Nyl. Belonia herculina (Rehm ex Белонія геркулінська Lojka) Hazsl Gyalecta truncigena (Ach.) Гіалекта стовбурова Hepp Thamnolia vermicularis (Sw.) Тамнолія щетиниста Schaer. Agrestia hispida (Mereschk.) Агрестія щетиниста Hale & W.L. Culb. Aspicilia fruticulosa (Eversm.) Аспіцилія кущиста Flag Аспіцілія блукаюча Aspicilia vagans Oxner Ризоплака Rhizoplaca melanophtalma темноглазкова (Ramond) Leuckert & Poelt Lecanora reuteri (Trevis.) Леканора Реутера Scharer Lobaria amplissima (Scop.) Лобарія широка Forss Lobaria pulmonaria (L.) Лобарія легеневоподібна Hoffm. Стікта закопчена Sticta fuliginosa (Dicks.) Ach

Campylostelium saxicola Кампілостелій скельний (F. Weber et D. Mohr) Bruch et Schimp. Fissidens fontanus (Bach.Pyl.) Фісиденс джерельний Steud. Fissidens rufulus Bruch et Фісиденс рудуватий Schimp. Fissidens rivularis (Spruce) Фісиденс струмковий Schimp. Saelania glaucescens (Hedw.) Селанія сизувата Broth. Дикранодонцій Dicranodontium asperulum шорсткий (Mitt.) Broth. Anoectangium handelii Анектангій Ганделя Schiffn. Hennediella heimii (Hedw.) R. Генедієла Гайма H. Zander Птеригоневр Козлова Pterygoneurum kozlovii Laz. Tortella fragilis (Hook. et Тортела ламка Wilson) Limpr. Tortula randii (Kenn.) Тортула Ранда R.H.Zander Cinclidotus aquaticus (Hedw.) Цинклідот водяний Bruch et Schimp. Tayloria lingulata (Dicks.) Тейлорія язичкова Lindb. Меезія багнова Meesia uliginosa Hedw. Meesia longiseta Hedw. Meesia triquetra (L. ex Jolycl.) Меезія тригранна Ångstr. Paludella squarrosa (Hedw.) Палудела відстовбурчена Brid. Псевдобрій цинклідієпо- Pseudobryum cinclidioides дібний (Huebener)T. J. Kop. Гукерія блискуча Hookeria lucens (Hedw.) Sm. Анакамтодон Anacamptodon splachnoides сплахноподібний (Froel. ex Brid.) Brid. Conardia compacta(Drumm. Конардія компактна ex Müll. Hal.) H. Rob. Псевдокаліергон Pseudocalliergon плауноподібний lycopodioides (Brid.) Hedenäs Псевдокаліергон Pseudocalliergon trifarium (F. трирядний Weber et D. Mohr) Loeske Скорпідій Scorpidium scorpioides скорпіоноподібний (Hedw.) Limpr. Ptychodium plicatum Птиходій складчастий (Schleich. ex F. Weber et D. Mohr) Schimp. Helodium blandowii (F.Weber Гелодій Бландова et D.Mohr) Warnst. Паламокладій Palamocladium euchloron справжньозелений (Müll. Hal.) Wijk et Margad. Orthothecium rufescens Ортотецій рудуватий (Dicks. ex Brid.) Schimp. Плагіотецій Plagiothecium neckeroideum некероподібний Schimp. Heterophyllium affine (Hook.) Гетерофіл споріднений M. Fleisch. Pterogonium gracile (Hedw.) Птерогоній граціозний Sw. Некера Мензіса Neckera menziesii Drumm.

Назва виду українська Кладонія зірчаста

730 731 732 733 734 735 736 737 738 739 740 741 742

Nephroma parile Ach. Nephroma resupinatum (L.) Нефрома загорнута Ach. Pannaria conoplea (Ach.) Паннарія шерстиста Bory Пармелієла Parmeliella triptophylla (Ach.) щетинистолиста Müll. Arg. Alectoria sarmentosa (Ach.) Алекторія паросткова Ach. Allocetraria oakesiana (Tuck.) Аллоцетрарія Океза Randlane & Thell Cetraria steppae (Savicz) Цетрарія степова Kärnef. Dactylina madreporiformis Дактиліна мадрепорова (Ach.) Tuck. Lethariella intricata (Moris) Летарієла переплутана Krog Melanohalea elegantula Меланохалеа елегантна (Zahlbr.) O. Blanco et al. Ксантопармелія Xanthoparmelia ryssolea грубозморшкувата (Ach.) O. Blanco et al. Parmotrema perlata (Huds.) Пармотрема перлинова M. Choisy Tuckneraria laureri Тукнерарія Лаурера (Krempelh.) Randlane & Thell Usnea florida (L.) Web. in Уснея квітуча Wigg. Dolichousnea longissima Доліхоуснея найдовша (Ach.) Articus Ксантопармелія Xanthoparmelia convoluta загорнута (Krempelh.) Hale Солоріна мішкувата Solorina saccata (L.) Ach.

761

Солоріна двоспорова

Solorina bispora Nyl.

762

Рамаліна канарська

Ramalina canariensis Steiner Ramalina lacera (With.) J.R. Laundon Ramalina pontica Vězda

763

Рамаліна рвана 728

Sticta sylvatica (Huds.) Ach.

729

Рамаліна понтійська

745 746 747 748 749 750 751 752 753 754 755 756 757 758 759 760

764 765

899

Назва виду українська

Назва виду латинська

Roccella phycopsis (Ach.) (Roccella fucoides (Dicks.) Vain. Squamarina cartilaginea Сквамарина щетиниста (With.) P. James in D. Hawksw. et al. Сквамарина Squamarina lentigera (G. H. сочевиценосна Weber) Poelt Squamarina periculosa Сквамарина небезпечна (Schaerer) Poelt Fulgensia desertorum Фульгензія пустельна (Tomin) Poelt Rusavskia digitata (S. Kondr.) Русавскія долоненосна S. Kondr. & Kärnef. Seirophora lacunosa (Rupr.) Сейрофора ямчаста Froden Seirophora contortuplicata Сейрофора загадкова (Ach.) Froden Ласалія пухирчаста Lasallia pustulata (L.) Merat Рочела водоростеподібна

Ласалія російська Умбілікарія багатолистоподібна

Lasallia rossica Dombr. Umbilicaria subpolyphylla Oxn. Heterodermia speciosa Гетеродермія прекрасна (Wulf.) Trev. Tornabea scutellifera (With.) Торнабеа щитоподібна J.R. Laundon Базидієві гриби (Basidiomycota) Lichenomphalia hudsoniana Ліхеномфалія Гудсонова (H.S. Jenn.) Redhead, Lutzoni, Moncalvo & Vilgalys Гриби

№ стр. 766 767 768 769 770 771 772 773 774 775 776 777 778

779

Сумчасті гриби (Ascomycota) Строчок Слоневського Гельвела монашка Зморшок товстоногий Зморшок степовий Саркосома куляста Трюфель літній

Gyromitra slonevskii Heluta Helvella monachella (Scop.) Fr. Morchella crassipes (Vent.) Pers Morchella steppicola Zerova Sarcosoma globosum (Schmidel) Rehm Tuber aestivum Vitt

Базидієві гриби (Basidiomycota) Печериця Agaricus amanitaeformis мухомороподібна Wasser Печериця Романьєзі Agaricus romagnesii Wasser Печериця таблитчаста Білопечериця довгокоренева

781 782 783 784 785

786 787 788

Боровик бронзовий

Agaricus tabularis Peck Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex Horak Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon Leucocoprinus bohusi Wasser Amanita caesarea (Scop.) Pers. Amanita solitaria (Bull.) Fr. Limacella steppicola Zerova et Wasser Galeropsis desertorum Velen. et Dvor Boletus aereus Bull

Моховик паразитний

Boletus parasiticus Fr.

798

Боровик королівський

Boletus regius Krombh

799

Білопечериця Мозера Білопечериця дівоча Білогнойовик Богуша Мухомор Цезаря Мухомор щетинистий Лімацела степова Галеропсис пустельний

900

780

789 790 791 792 793 794 795 796 797

Назва виду українська

Назва виду латинська

Філопор рожево-золотистий

Phylloporus pelletieri (Lév. apud Crouan) Quél. Strobilomyces strobilaceus Шишкогриб лускатий (Scop.) Berk. Catathelasma imperiale (Fr.) Катателазма царська Sing. Clathrus ruber Pers. Решіточник червоний (C. cancellatus Fr.) Anthurus archeri (Berk.) Квітохвісник Арчера Fischer Кальмарник Pseudocolus fusiformis веретеноподібний (E. Fischer) Lloyd Клаваріадельф Clavariadelphus pistillaris (L.) товкачиковий Donk Крепідот македонський Crepidotus macedonicus Pilát Білопавутинник Leucocortinarius bulbiger бульбистий (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer Entoloma nidorosum (Fr.) Ентолома смердюча Quél. Модринофомес Laricifomes officinalis лікарський (Vill.: Fr.) Kotl. et Pouzar Myriostoma coliforme Міріостома шийкова (With.: Pers.) Corda Gomphus clavatus (Pers: Fr.) Гомф булавоподібний Gray Герицій коралоподібний Hericium coralloides (Fr.) Gray Hygrocybe Гігроцибе calyptriformis (Berk. et ковпакоподібна Broome) Fayod Порхавка болотяна Bovista paludosa Lév. Лікопердон Lycoperdon mammaeforme соскоподібний Pers. Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Грифола листувата Gray Свинуха Зерової Paxillus zerovae Wasser Мутин собачий

№ стр. 800 801 802 803 804 805 806 807 808 809 810 811 812 813 814 815 816 817 818

Mutinus caninus (Huds.) Fr. Mutinus ravenelii (Berk. et Мутин малиновий M.A. Curtis) E. Fish Веселка подвоєна Phallus duplicatus Bosc Phellorinia herculeana (Pers.) Фелоринія Геркулесова Kreisel Pisolithus arrhizus Пізоліт безкореневий (Scop.: Pers.) S. Rauschert Polyporus rhizophilus Трутовик коренелюбний (Pat.) Sacc. Polyporus umbellatus Трутовик зонтичний (Pers.) Fr. Хрящ-молочник Lactarius chrysorrheus Fr. золотисто-жовтий Хрящ-молочник криваво- Lactarius sanguifluus червоний (Paulet) Fr. Хрящ-молочник чорний Lactarius lignyotus Fr.

819

Сироїжка синювата

Russula turci Bres.

829

Склеродерма зірчаста

Scleroderma geaster Fr.

830

Листочня кучерява

Sparassis crispa (Wulfen) Fr. Floccularia rickenii (Bohus) Флокулярія Рікена Wasser Lyophyllum favrei (R. Haller Ліофіл Фавре Aar. et R. Haller Suhr) Phaeolepiota aurea (Matt.) Феолепіота золотиста Maire Tricholoma colossus (Fr.) Рядовка величезна Quel. Рядовка опенькоподібна Tricholoma focale (Fr.) Ricken

820 821 822 823 824 825 826 827 828

831 832 833 834 835 836

Перелік нових видів рослин та грибів, які включені до третього видання Червоної книги України (рослинний світ) Назва виду українська

Назва виду латинська

Аконіт опушеноплодий

Aсonitum lasiocarpum (Rchb.) Gáyer (A. degenii auct. non Gáyer)

Анакамтодон сплахноподібний

Anacamptodon splachnoides (Froel. ex Brid.) Brid.

Аспіцілія блукаюча

Aspicilia vagans Oxner

Аспленій Білло

Asplenium billotii F.W.Schultz. (Asplenium obovatum Viv. subsp. lanceolatum auct. non (Fiori) P.Silva)

Аспленій Гейфлера

Asplenium x heufleri Reichardt (A. × alternifolium Wulfen nothosubsp. heufleri (Reichardt) Risto et Jaakko, A. germanicum Weis subsp. heufleri (Reichardt) A.Bobr.)

Астрагал безстрілковий

Astragalus exscapus L.

Астрагал Геннінга

Astragalus henningii (Steven) Boriss. (incl. A. novoascanicus Klokov, A. buchtormensis auct. non Pall.)

Астрагал зігнутий

Astragalus reduncus Pall. (A. concavus Boriss.)

Астрагал одеський

Astragalus odessanus Besser (A. cornutus auct. non Pall.)

Астрагал піщаний

Назва виду українська

Борідник шерстистоволосистий Борщівник лігустиколистий Бріопсіс адріатичний Будяк пагорбовий

Бурачок Борзи

Бурачок савранський Вайда прибережна Вальдштейнія гравілатоподібна

Назва виду латинська Jovibarba hirta (L.) Opiz (J. preissiana (Domin) Omelczuk et Czopik, J. hirta (L.) Opiz subsp. preissiana (Domin) Soó, Sempervivum hirtum L.) Heracleum ligusticifolium M.Bieb. Bryopsis adriatica (J. Agardh) Menegh. Carduus collinus Waldst. et Kit. (C. collinus subsp. collinus) Alyssum borzaeanum Nyár. (A. obtusifolium auct. non Steven ex DC., A. tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. borzaeanum (Nyár.) Nyár., A. tenderiense Kotov) Alyssum savranicum Andrz. (~ A. tortuosum aggr.) Isatis littoralis Steven ex DC. Waldsteinia geoides L.

Верба лапландська

Salix alpina Scop. (S. jacquiniana Willd., S. jacquinii Host) Salix lapponum L.

Astragalus arenarius L.

Вероніка безлиста

Veronica aphylla L.

Астрагал подібний

Astragalus similis Boriss.

Вероніка кущикова

Veronica fruticans Jacq.

Астрагал понтійський

Astragalus ponticus Pall.

Астрагал сарептський

Astragalus sareptanus A.Beck.

Астрагал сизий

Astragalus glaucus M.Bieb. (A. dealbatus Pall., A. tarchankuticus Boriss.)

Вероніка стокроткова Вовна гірська пухнаста (кортуза Маттіолі пухнаста) Водяний жовтець плаваючий

Астрагал яйцеплідний

Astragalus testiculatus Pall.

Волошка Cтевена

Астраканта арнакантова

Astracantha arnacantha (M.Bieb.) Podlech (Astragalus arnacantha M.Bieb., Tragacantha arnacantha (M.Bieb.) Steven)

Волошка Ванькова

Бамбузіна Бребіссона

Bambusina brebissonii Kütz. ex Kütz.

Белонія геркулінська

Belonia herculina (Rehm ex Lojka) Hazsl

Волошка верболиста

Veronica bellidioides L. Cortusa matthioli L. subsp. pubens (Schott, Nyman et Kotschy) Jáv. Batrachium fluitans (Lam.) Wimm. (Ranunculus fluitans Lam.) Centaurea steveniana Klokov (C. ovina Pall. ex Willd. subsp. steveniana (Klokov) Dostál) Centaurea vankovii Klokov (C. sterilis Steven subsp. vankovii (Klokov) Dostál) Сentaurea appendicata Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. appendicata (Klokov) Dostál) Centaurea salicifolia M.Bieb.

Берека (горобина берека)

Sorbus torminalis (L.) Crantz (Crataegus torminalis L., Pyrus torminalis (L.) Ehrh.)

Волошка козяча

Centaurea caprina Steven

Волошка Компера Волошка напівзаконна

Билинець щільноквітковий

Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr. (G. conopsea (L.) R.Br. subsp. densiflora (Wahlenb.) K.Richt.; G. conopsea var. densiflora (Wahlenb.) Lindl.; Orchis conopsea L. var. densiflora Wahlenb.)

Білогнойовик Богуша

Leucocoprinus bohusi Wasser

Білопавутинник бульбистий

Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer

Білопечериця Мозера

Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser (Lepiota moseri Wasser)

Борідник паростковий

Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz

Centaurea comperiana Steven Centaurea semijusta Juz. (Centaurea sterilis Steven subsp. semijusta (Juz.) Dostál) Vaucheria litorea Hoffm.–Bang. et C.Agardh Muscari botryoides (L.) Mill. (Hyacinthus botryoides L.; incl. M. carpaticum Racib., M. pocuticum Zapał., M. transsilvanicum Schur) Dianthus speciosus Rchb. (D. superbus L. var. speciosus Rchb.; D. superbus L. subsp. speciosus (Rchb.) Simonk.; D. superbus L. subsp. alpestris Kablik ex Čelak.)

Верба альпійська

Волошка великопридаткова

Вошерія прибережна Гадюча цибулька гроноподібна

Гвоздика гарна

901

Назва виду українська

Гвоздика несправжньопізня

Гелодій Бландова Гельмінтора розчепірена Генікулярія спіротенієва Гетерофіл споріднений Гіалекта стовбурова

Назва виду латинська Dianthus pseudoserotinus Błocki (D. arenarius L. var. glaucus Błocki, D. arenarius L. subsp. pseudoserotinus (Błocki) Tutin, D. serotinus Besser, non Waldst. et Kit., D. serotinus var. pseudoserotinus (Błocki) Zapał.) Helodium blandowii (F.Weber et D.Mohr) Warnst. Helminthora divaricata (C. Agardh) J. Agardh Genicularia spirotaenia (de Bary) de Bary Heterophyllium affine (Hook.) M. Fleisch. Gyalecta truncigena (Ach.) Hepp

Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk. (Hyacinthus pallasianus Steven) Hygrocybe calyptriformis Гігроцибе ковпакоподібна (Berk. et Broome) Fayod Echinops exaltatus Schrad. Головатень високий (E. commutatus Juratzka) Гіацинтик Палласів

Головачка Дмитра

Cephalaria demetrii Bobrov

Гомф булавоподібний (свиняче вухо)

Gomphus clavatus (Pers: Fr.) Gray (Cantharellus clavatus Fr., Craterellus clavatus (Pers.) Fr., Neurophyllum clavatum Pat.)

Гонатозігон волохатий

Gonatozygon pilosum Wolle

Adonis vernalis L. (Adonanthe vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub) Adonis wolgensis Steven ex DC. (Adonanthe wolgensis (Steven Горицвіт волзький ex DC.) Chrtek et Slaviková; Chrysocyathus volgensis (Steven ex DC.) Holub) Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. (Botrychium matricarioides Willd.; B. matricariae (Schrank) Гронянка багатороздільна Spreng.; Osmunda multifida S.G.Gmel.; Sceptridium multifidum (S.G.Gmel.) Tagawa) Botrychium virginianum (L.) Sw. (B. anthemoides C.Presl; Гронянка віргінська B. virginicum Willd.; Botrypus virginianus (L.) Holub) Botrychium matricariifolium (A.Braun ex Döll) W.D.J.Koch (B. Гронянка ромашколиста lunaria (L.) Sw. var. matricariifolium A.Braun ex Döll) Parapholis incurva (L.) C.E.Hubb. (Lepturus incurvus (L.) Druce, Дволусківниця зігнута Pholiurus incurvus (L.) Schintz et (парафоліс зігнутий) Thell., Rottboellia incurva (L.) Roem. et Schult.) Delphinium rossicum Litv. (D. Дельфіній руський cuneatum auct. non Steven ex DC.) Горицвіт весняний

902

Десмідіум Бейлі

Desmidium baileyi (Ralfs) Nordst.

Дзвоники Кладни

Campanula kladniana (Schur) Witasek

Назва виду українська

Назва виду латинська

Дивина розлога

Verbascum laxum Filar. et Jáv. Dicranodontium asperulum (Mitt.) Дикранодонцій шорсткий Broth. Дощовик соскоподібний Lycoperdon mammaeforme Pers. Genista oligosperma (Andrae) Дрік малонасінний Simonk. Euastropsis richteri (Schmidle) Евастропсіс Ріхтера Lagerh. Eupogodon apiculata (C. Agardh) P.C. Евпогодон короткогостро– Silva (Dasyopsis apiculata (C. Agardh) кінцевий Zinova) Ectocarpus siliculosus (Dillw.) Lyngb. var. hiemalis (Crouan ex Kjellm.) Ектокарпус стручкуватий Gallardo (E. hiemalis (Crouan ex Kjellm.)Kjellm.) Enteromorpha maeotica Proschk.– Ентероморфа азовська Lavr. Ентолома смердюча Entoloma nidorosum (Fr.) Quél. (рожевопластинник [Rhodophyllus nidorosum (Fr.) Quél., смердючий) R. speculum, Lange] Жабриця Лемана Seseli lehmannii Degen Cardamine tenera S.G. Gmelin ex C.A. Meyer (C. uliginosa M. Bieb. subsp. Жеруха ніжна tenera (S.G. Gmelin ex C.A. Meyer) Schmalh.) Жимолость голуба Lonicera caerulea L. (ж. синя) Senecio carpathicus Herbich (Jacobaea abrotanifolia (L.) Moench. subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. Жовтозілля карпатське et Greuter; S. abrotanifolius L. subsp. carpathicus (Herbich) Nyman; S. carpaticus Herbich, ortho) Жовтозілля кримське Senecio tauricus Konechn. Жовтушник кринкський Жовтушник український Жовтушниця Талієва (сиренія Талієва)

Erysimum krynkense Lavrenko Erysimum ucranicum J. Gay. (E. cretaceum (Rupr.) Schmalh., Erysimastrum cretaceum Rupr.) Syrenia talijevii Klokov

Phlomis scythica Klokov et Des.Shost. (Phlomoides scythica (Klokov Залізняк скіфський et Des.-Shost.) Czer., Phlomis tuberosa auct. non L., p.p.) Diphasiastrum alpinum (L.) Holub Зениця альпійська (Diphasium alpinum (L.) Rothm., (дифазіаструм альпійський) Lycopodium alpinum L.) Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub (Diphasium issleri (Rouy) Holub; D. complanatum (L.) Rothm. subsp. Зелениця Ісслера issleri (Rouy) Dostál, Lycopodium (дифазіаструм Ісслера ) complanatum L. subsp. issleri (Rouy) Domin, L. complanatum subsp. fallax Čelak., L. issleri (Rouy) Domin) Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Зелениця триколоскова Holub (Diphasium tristachyum (дифазіаструм (Pursh) Rothm., Lycopodium триколосковий) tristachyum Pursh) Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub (D. complanatum (L.) Holub subsp. Зелениця Цайллера zeilleri (Rouy) Kukkonen, Diphasium (дифазіаструм Цайллера) zeilleri (Rouy) Damboldt, Lycopodium zeilleri (Rouy) Greuter et Burdet) Bellardiochloa violacea (Bellardi) Зеленоплідниця фіолетова Chiov. (Poa violacea Bellardi)

Назва виду українська

Назва виду латинська

Назва виду українська

Назва виду латинська

Злинка альпійська

Erigeron alpinus L.

Злинка залозиста

Erigeron atticus Vill.

Кладостефус кільчастий

Змієголовник Рюйша

Dracocephalum ruyschiana L. (Ruyschiana spicata Mill.)

Cladostephus verticillatus (Lightf.) C. Agardh /= C. spongiosus (Huds.) C. Agardh f. verticillatus (Lightf.) Prud’houme van Reine/

Зміячка австрійська (скорзонера австрійська)

Кладофора вадорська

Cladophora vadorum (Aresch.) Kütz.

Scorzonera austriaca Willd.

Кладофора далматська

Cladophora dalmatica Kütz.

Кладофоропсис шкірястий

Cladophoropsis membranacea (Hofm. Bang. ex C. Agardh) Börg.

Ковила донецька

Stipa donetzica Czupryna

Кодіум черв’якуватий

Codium vermilara (Olivi) Delle Chiaje

Козельці донецькі

Tragopogon donetzicus Artemcz.

Комонничок зігнутий

Succisella inflexa (Kluk) G. Beck

Dactylorhiza transsilvanica (Schur) Зозульки трансильванські Aver. (Dactylorhiza maculata (L.) Soó (пальчатокорінник var. transsilvanica (Schur) P.Delforge; трансильванський) Orchis transsilvanica Schur)

Їжача голівка вузьколиста

Sparganium angustifolium Michx. (S. affine Schnizl., S. natans L. var. angustifolium (Michx.) Pursh, S. simplex Huds. var. angustifolium (Michx.) Torr.)

Калітамніон зернистий

Callithamnion granulatum (Ducluz.) C. Agardh

Кальдезія білозоролиста

Caldesia parnassifolia (L.) Parl. (Alisma parnassifolium L.)

Кампілостелій скельний

Campylostelium saxicola (F. Weber et D. Mohr) Bruch et Schimp.

Катран морський

Crambe maritima L. (C. pontica Stev. ex Rupr., nom. nud.)

Катран пірчастонадрізаний

Crambe pinnatifida W.T.Aiton (C. maritima L. subsp. pinnatifida (W.T.Aiton) Schmalh., C. tataria Sebeόk var. pinnatifida (W.T.Aiton) O.E. Schulz)

Катран великоквітковий

Crambe grandiflora DC. (C. pinnatifida auct. non W.T.Aiton, p.p.)

Катран татарський

Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin) Fimbristylis bisumbellata (Forssk.) Комишник двороздільний Bubani (F. dichotoma auct. non (L.) (к. двозонтиковий) Vahl) Scirpus bisumbellatus Forssk. Конюшина Trifolium badium Schreb. (Chrysaspis темно-каштанова badia (Schreb.) Greene) Колючконос Сібторпа

Конюшина червонувата

Trifolium rubens L.

Короличка пізня

Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. (Chrysanthemum serotinum L., Leucanthemum serotinum (L.) Stank, Tanacetum serotinum (L.) Sch. Bip.)

Коручка ельбська (к. пізньоквітуча)

Epipactis albensis Nováková et Rydlo

Косарики черепитчасті

Gladiolus imbricatus L.

Crambe tataria Sebeók

Костриця скельна

Катран шершавий

Crambe aspera М. Bieb. (C. buschii (O.E. Schulz) Grossh.)

Festuca saxatilis Schur (F. rupicola Heuff. subsp. saxatilis (Schur) Rausch.)

Костриця гірська

Festuca drymeja Mert. et W.D.J.Koch.

Квітохвісник Арчера (антурус Арчера)

Anthurus archeri (Berk.) Fischer

Костриця різнолиста

Festuca heterophylla Lam.

Краєкучник верхівковий

Cheilanthes acrosticha (Balb.) Tod. (C. pteridioides auct. non (Reichard) C.Chr., C. fragrans auct. non (L.f.) Sw., Pteris acrosticha Balb.)

Кендир венеційський (к. сарматський, к. кримський, к. Русанова)

Trachomitum venetum (L.) Woodson s.l. (incl. T. venetum subsp. russanovii (Pobed.) Yena et Moysienko = T. russanovii (Pobed.) Pobed., T. venetum subsp. sarmatiense (Woodson) Avetisjan = T. sarmatiense Woodson, T. venetum subsp. tauricum (Pobed.) Greuter et Burdet = T. tauricum (Pobed.) Pobed.)

Крепідот македонський

Crepidotus macedonicus Pilát

Критмій морський (критм морський)

Crithmum maritimum L.

Крупка аїзоподібна

Draba aizoides L.

Курай туполистий

Кермек чурюцький

Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov (Statice tschurjukiensis Klokov; L. tomentellum auct. non (Boiss.) Kuntze; L. dubium Gamajun. ex Klokov)

Кермечник злаколистий

Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. (Statice graminifolia Aiton)

Кермечник червонуватий

Goniolimon rubellum (S.G.Gmel.) Klokov (incl. G. orae-syvaschicae Klokov)

Кисличник двостовпчиковий

Oxyria digyna (L.) Hill (Rumex digynus L.)

Кладонія зірчаста, кладонія альпійська

Cladonia stellaris (Opiz.) Brodo (Cladonia alpestris (L.) Rabenh.)

Куга гострокінцева

Schoenoplectus mucronatus (L.) Palla (Scirpus mucronatus L.) Salsola mutica C. A. Mey. (S. acutifolia (Bunge) Botsch.)

Кучерявка кущова

Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch.

Ламкоколосник ситниковий Лампротамніум пухирчастий

Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski (Elymus junceus Fisch.) Lamprothamnium papullosum (Wallroth) J. Groves

Ласкавець жовтецевий

Bupleurum ranunculoides L.

Ласкавець тонкий

Bupleurum tenuissimum L.

Левкой запашний

Matthiola fragrans Bunge

Леканора реутера

Lecanora reuteri (Trevis.) Scharer

Лептогій Шредера

Leptogium sсhraderi (Ach.) Nyl.

Лептогіум насічений

Leptogium saturninum (Dicks.) Nyl.

903

Назва виду українська Лептогіум черепитчастий Леукокарпія біаторова Лілійка пізня (ллойдія пізня) Лімацела степова Ліофіл Фавре

Назва виду латинська Leptogium imbricatum P. Jorg. Leucocarpia biatorella (Arnold) Vezda Lloydia serotina (L.) Rchb. (Bulbocodium serotinum L.) Limacella steppicola Zerova et Wasser [Leucoagaricus steppicolus (Zerova) Wasser)] Lyophyllum favrei R. Haller Aar. et R. Haller Suhr

Ломикамінь бульбистий

Saxifraga bulbifera L.

Ломикамінь зернистий

Saxifraga granulata L.

Ломикамінь карпатський

Saxifraga carpatica Sternb. (S. carpathica Rchb.)

Ломикамінь мохоподібний Saxifraga bryoides L. Ломикамінь напівзонтиковий

Saxifraga pedemontana All. subsp. cymosa Engler (S. cymosa Waldst. et Kit., nom. inval.)

Лорансія чашоподібна

Laurencia coronopus J. Agardh

Лофосифонія повзуча Льон бесарабський Льон Палласів

Linum pallasianum Schult.

Меезія багнова

Meesia uliginosa Hedw.

Меезія довгоніжкова

Meesia longiseta Hedw.

Мінуарція гостропелюсткова

МІНУАРЦІЯ РІДКОКВІТКОВА

Minuartia oxypetala (Woł.) Kulcz. (Alsine oxypetala Woł., Minuartia verna (L.) Hier subsp. oxypetala (Woł.) Halliday) Minuartia pauciflora (Kit. ex Kanitz) Dvořaková (M. gerardii auct. non (Willd.) Hayek; M. verna auct. non (L.) Hierr; M. zarecznyi (Zapał.) Klokov)

Молодило мармурове Молочай прибережний Моховик паразитний Мутин малиновий

Наскельниця лежача

Назва виду латинська Sempervivum marmoreum Griseb. (S. schlehanii Schott) Euphorbia paralias L. (Esula paralias (L.) Fourr., Tithymalus paralias (L.) Hill) Boletus parasiticus Fr. (Xerocomus parasiticus (Bull.: Fr.) Quél.) Mutinus ravenelii (Berk. et M.A. Curtis) E. Fish Loiseleuria procumbens (L.) Desv. (Azalea procumbens L., Chamaecistus procumbens (L.) Kuntze)

Нефрома загорнута

Nephroma resupinatum (L.) Ach.

Нефрома рівна

Nephroma parile Ach.

Нітела найтонша

Nitella tenuissima (Desv.) Kütz.

Нітела струнка

Nitella gracilis (J.E. Sm.) C. Agardh

Нітелопсіс притуплений

Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel) J. Groves

Оокардіум простягнутий

Oocardium stratum Nägeli

Осмундея зрізана

Osmundea truncata (Kütz.) K.W. Nam et Maggs (= Laurencia pinnatifida (Huds.) Lamour.)

Осока біла

Carex alba Scop.

Осока блискуча

Carex liparocarpos Gaud. (C. nitida Host, C. bordzilowskii V.Krecz.; C. liparocarpos Gaud. subsp. bordzilowskii (V.Krecz.) T.V.Egorova)

Осока буріюча

Carex brunnescens (Pers.) Poiret

Осока дводомна

Carex dioica L. (Vignea dioica (L.) Rchb.)

Осока двоколірна

Carex bicolor All.

Осока житня

Carex secalina Willd. ex Wahlenb.

Осока збіднена

Carex depauperata Curt. ex With.

Міріостома шийкова (м.дірчаста, м. стрижневидна)

Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda

Осока кулястоподібна

Carex globularis L.

Осока лапкоподібна

Carex pediformis C. A. Mey.

Мітлиця альпійська

Agrostis alpina Scop.

Осока лахеналя

Мітлиця скельна

Agrostis rupestris All.

Carex lachenalii Schkuhr (C. tripartita auct. non All.)

Осока пажитницеподібна (осока пажитницева)

Carex loliacea L.

Осока піхвова

Carex vaginata Tausch

Осока притуплена

Carex obtusata Liljebl.

Осока темно-бура

Carex fuliginosa Schkuhr

Міхурниця альпійська (пухирник альпійський)

Міхурниця гірська (пухирник гірський)

Міхурниця судетська (пухирник судетський) Модринофомес лікарський (модринова губка)

904

Lophosiphonia reptabunda (Suhr.) Kylin Linum basarabicum (Savul. et Rayss) Klokov ex Juz. (L. flavum L. var. basarabicum Săvul. et Rayss)

Назва виду українська

Cystopteris alpina (Lam.) Desv. (C. fragilis (L.) Bernh. subsp. alpina (Lam.) C.Hartm., C. fragilis (L.) Bernh. var. alpina (Lam.) Desv., C. regia auct. non (L.) Desv., Polypodium alpinum Lam.) Cystopteris montana (Lam.) Bernh. ex Desv. (Aspidium montanum (Lam.) Sw., Polypodium montanum Lam., Rhizomatopteris montana (Lam.) A.P.Khokhr.) Cystopteris sudetica A.Braun et Milde (Rhizomatopteris sudetica (A.Braun et Milde) A.P.Khokhr.) Laricifomes officinalis (Vill.: Fr.) Kotl. et Pouzar [Boletus officinalis Vill., Fomes officinalis (Vill.) Neum., Fomitopsis officinalis (Vill.) Bond. et Sing.]

Осока тонкокореневищна Carex chordorrhiza Ehrh. Осока торфова Осока Хоста (осока Госта) Осока щетиниста Осот різнолистий

Очки гладенькі

Carex heleonastes Ehrh. (Vignea heleonastes (Ehrh. ex L.f.) Rchb.) Carex hostiana DC. (C. hornschuchiana Hoppe) Carex strigosa Huds. Cirsium heterophyllum (L.) Hill (Carduus heterophyllus L.) Biscutella laevigata L. s.l. (incl. B. laevigata L. subsp. austriaca (Jord.) Mach.-Laur.; B. laevigata L. subsp. hungarica Soó)

Назва виду українська Палімбія солончакова Палімбія тургайська Палудела відстовбурчена Паннарія шерстиста Пармелієла щетинистолиста

Назва виду латинська

Назва виду українська

Назва виду латинська

Palimbia salsa (L. f.) Besser (P. rediviva (Pall.) Thell., Sison salsum L.f.) Palimbia turgaica Lipsky ex Woronow

Пухирник середній

Utricularia intermedia Hayne

Рамаліна понтійська

Ramalina pontica Vězda

Ранник весняний

Scrophularia vernalis L.

Paludella squarrosa (Hedw.) Brid.

Регнерія палермська

Pannaria conoplea (Ach.) Bory, Pannaria lanuginosa (Hoff.) Szat. Parmeliella triptophylla (Ach.) Müll. Arg., Parmeliella corallinoides (Hoffm.) Zahlbr.

Редька приморська

Педіаструм Каврайського

Pediastrum kawraiskyi Schmidle

Пеніум Борге

Penium borgeanum Skuja

Первоцвіт Галлера

Primula halleri J.F.Gmel.

Петалонія зостеролисна

Petalonia zosterifolia (Reinke) Kuntze

Печериця мухомороподібна

Agaricus amanitaeformis Wasser

Півники рогаті

Iris furcata M.Bieb. (I. hungarica auct. non Waldst. et. Kit. p.p.)

Півники сибірські

Iris sibirica L.

Роман карпатський

Пізоліт безкореневий

Pisolithus arhіzus (Scop.:Pers.) S. Rauschert

Роя англійська

Пілайєла прибережна

Pylaiella littoralis (L.)Kjellm.

Пілюльниця куленосна (кульківник куленосний)

Pilularia globulifera L.

Плакун чебрецелистий

Lythrum thymifolia L.

Плетуха сольданелова

Calystegia soldanella (L.) R.Br. (Convolvulus soldanella L.)

Полин Дзевановського

Artemisia dzevanovskyi Leonova

Полісифонія дрібношипова

Polysiphonia spinulosa Grev.

Ризоплака темноглазкова

Roegneria panormitana (Parl.) Nevski (Elymus panormitanus (Parl.) Tzvelev) Raphanus maritimus Sm. s.l. (R. raphanistrum L. subsp. maritimus (Sm. ) Thell.; incl. R. odessanus (Andrz.) Spreng., R. raphanistrum L. subsp. odessanus (Andrz.) Schmalh., Raphanistrum odessanum Andrz.) Rhizoplaca melanophtalma (Ramond) Leuckert & Poelt

Рогіз малий

Typha minima Funk.

Роговиця роговикова (діходон роговиковий)

Dichodon cerastioides ((L.) Rchb. (Cerastium cerastoides (L.) Britt.) Rhodochorton purpureum (Lightf.) Rosenv. Anthemis carpatica Waldst. et Kit ex Willd.

Родохортон пурпуровий

Румія критмолиста

Русавскія долоненосна

Roya anglica G.S. West in Hodgetts Rumia crithmifolia (Willd.) Koso-Pol. (Cachrys taurica M.Bieb. 1808, non Willd. 1801; Rumia taurica Hoffm.; Sanicula crithmifolia Willd.; Trinia crithmifolia (Willd.) H.Wolff; T. taurica (Hoffm.) Schmalh.) Rusavskia digitata (S. Kondr.) S. Kondr. & Kärnef. (Xanthoria digitata S. Kondr.).

Руслиця угорська

Elatine hungarica Moesz

Bovista paludosa Lév. (Bovistella paludosa (Lév.) Lloyd) Pseudobryum cinclidioides (Huebener)T. J. Kop. (Mnium cinclidioides Huebener) Pseudocalliergon lycopodioides (Brid.) Hedenäs (Drepanocladus lycopodioides (Brid.) Warnst.) Pseudocalliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Loeske (Calliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Kindb.)

Рутовик коріандролистий

Callianthemum coriandrifolium Rchb.

Рядовка величезна

Tricholoma colossus (Fr.) Quel.

Саркосома куляста

Sarcosoma globosum (Schmidel) Rehm

Свинуха Зерової

Paxillus zerovae Wasser

Пташник крихітний (орнітопус крихітний)

Ornithopus perpusillus L.

Сеслерія голуба

Птеригоневр Козлова

Pterygoneurum kozlovii Laz.

Ситник кулястоплодий

Juncus sphaerocarpus Nees

Pterosiphonia pennata (C. Agardh) Sauv. Punctaria tenuissima (C. Agardh) Grev. (Desmotrichum undulatum (J. Agardh) Reinke)

Ситняг багатостебловий

Eleocharis multicaulis (Smith) Desv.

Ситняг гостролусковий

Eleocharis oxylepis (Meinsh.) B. Fedtsch. (Scirpus oxylepis Meinsh.)

Ситняг карніолійський

Eleocharis carniolica W.D.J.Koch Eleocharis mamillata Lindb. f.

Порхавка болотяна Псевдобрій цинклідієподібний Псевдокаліергон плауноподібний Псевдокаліергон трирядний

Птеросифонія пірчаста Пунктарія хвиляста

Свистуля татарська Сейрофора загадкова (ксантоанаптіхія загадкова)

Пунктарія широколиста

Punctaria latifolia Grev.

Ситняг сосочкоподібний

Пухирник Брема

Utricularia bremii Heer (U. minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman)

Скапанія компактна

Пухирник малий

Utricularia minor L.

Сквамарина небезпечна

Пухирник південний

Utricularia australis R.Br. (U. neglecta Lehm.)

Сквамарина сочевиценосна

Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. (C. tataricum Hoffm., Ligusticum vaginatum Spreng.) Seirophora contortuplicata (Ach.) Froden (Xanthoanaptychia contortuplicata (Ach.) S. Kondratyuk) Sesleria caerulea (L.) Ard. (S. uliginosa Opiz)

Scapania compacta (A. Roth) Dumort. Squamarina periculosa (Schaerer) Poelt Squamarina lentigera (G. H. Weber) Poelt

905

Назва виду українська

Назва виду українська

Назва виду латинська

Сквамарина щетиниста

Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. (Squamarina crassa (Huds.) Poelt).

Тонконіг Ремана

Poa rehmannii (Asch. et Graebn.) Woł. (P. nemoralis L. subsp. rehmannii Asch. et Graebn.)

Скереда Жакена

Crepis jacquinii Tausch

Трутовик коренелюбний

Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc.

Склеродерма зірчаста

Scleroderma geaster Fr.

Фелоринія Геркулесова

Phellorinia herculeana (Pers.) Kreisel

Скорпідій скорпіоноподібний

Scorpidium scorpioides (Hedw.) Limpr.

Смілка литовська

Silene lithuanica Zapał.

Смілка Ситника

Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova (S. chlorantha auct. non (Willd.) Ehrh.; S. frivaldskiana auct. non Hampe) Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)

Філопор рожевозолотистий Фісиденс джерельний

Phylloporus pelletieri (Lév. apud Crouan) Quél. (Phylloporus rhodoxanthus (Schwein.) Bres.) Fissidens fontanus (Bach.Pyl.) Steud. (Octodiceras fontanum (Bach.Pyl.) Lindb.)

Фісиденс струмковий

Fissidens rivularis (Spruce) Schimp.

Флокулярія Рікена

Floccularia rickenii (Bohus) Wasser

Франкенія припорошена

Frankenia pulverulenta L.

Фруланія Яка

Frullania jackii Gottsche

Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l. (Anemone patens L., P. latifolia Rupr.; incl. P. kioviensis Wissjul., P. wolfgangiana (Besser) Rupr.) Heliosperma arcanum Zapał. (Ixoca arcana (Zapał.) Ikonn.) Sophora alopecuroides L. (Vexibia alopecuroides (L.) Jakovl., incl. Vexibia alopecuroides (L.) Jakovl. subsp. jaubertii (Spach) Jakovl.; Sophora prodanii E.S. Anderson) Spermatochnus paradoxus (Roth) Kütz. Spirogyra reinhardii Chmiel. emend. Gauth.–Lièvre Stilophora tenella (Esper) P.C. Silva (S. rhizodes (Turn.) J. Agardh)

Фульгензія пустельна

Fulgensia desertorum (Tomin) Poelt

Хара мохувата

Сhara muscosa J. Groves et Bull.– Webst.

Хетоморфа Зернова

Chaetomorpha zernovii Woronich.

Стікта закопчена

Sticta fuliginosa (Dicks.) Ach

Чина гладенька

Стікта лісова

Sticta sylvatica (Huds.) Ach.

Стілонема альсіді

Stylonema alsidii (Zanardini) K.M. Drew (Goniotrichum elegans (Chauv.) Zanard.)

Строчок Слоневського

Gyromitra slonevskii Heluta

Сфагн балтійський

Sphagnum balticum (Russow) C. E. O. Jensen

Тамнолія щетиниста

Солодка гола СолорІна двоспорова

Solorina bispora Nyl.

СолорІна мішкувата

Solorina saccata (L.) Ach.

Сон розкритий

Сонценасінник таємний

Софора китникоподібна

Сперматохнус особливий Спірогіра Рейнгарда Стилофора ніжна

906

Назва виду латинська

Хрінниця сиваська

Хроодактилон Волле Хроодактилон розгалужений Хрящ-молочник чорний Цибуля савранська

Чина трансильванська

Lepidium syvaschicum Kleopow (L. cartilagineum auct. non (J.Mayer) Thell.) Chroodactylon wolleanum Hansg. (Asterocystis wolleana (Hansg.) Lagerh.) Chroodactylon ramosum (Thwait.) Hansg.(Asterocystis ramosa (Thwait) Gobi) Lactarius lignyotus Fr. Allium savranicum Besser (A. saxatile auct. non M.Bieb.) Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb. (Orobus transsilvanicus Spreng.)

Чистець вузьколистий

Stachys angustifolia М.Bieb.

Шавлія скабіозолиста

Salvia scabiosifolia Lam.

Шильник водяний

Subularia aquatica L.

Thamnolia vermicularis (Sw.) Schaer.

Шипшина Чацького

Rosa czackiana Besser

Тимія мекленбурзька

Timmia megapolitana Hedw.

Шолудивник лісовий

Pedicularis sylvatica L.

Тирлич мішкоподібний

Gentiana utriculosa L.

Юринея Талієва

Тирлич сніговий

Gentiana nivalis L.

Толіпела проліферуюча

Tolypella prolifera (Ziz. ex A. Braun) Leonhar.

Тонконіг кримський

Poa taurica H. Pojark.

Язичник сивий

Jurinea talievii Klokov (J. cretacea auct. non Bunge) Ligularia glauca (L.) J.Hoffm. (L. carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.; L. bucovinensis auct. non Nakai)

Перелік видів рослин та грибів що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)

Назва виду українська

Назва виду латинська Судинні рослини

Птерис крітський Холодок прибережний Ринхоспора бура Шафран весняний Арніка гірська Астранція велика Волошка карпатська Волошка червоноквіткова Смілка Сирейщикова Дрік донський Люцерна скельна Гострокільник карпатський Гуньба смірнська Чебрець несправжньогранітний Тонконіг Дейла Тонконіг різнобарвний Чемерник чорний Наперстянка шерстиста Верба сітчаста Валеріана дводомна Льонок бессарабський

Pteris cretica L. Asparagus litoralis Steven Rhynchospora fusca (L.) W.T.Aiton Crocus vernus (L.) Hill Arnica montana L. Astrantia major L. Centaurea carpatica (Porcius) Porcius Centaurea rubriflora Illar. (~ C. salonitana Vis.) Silene syreistschikowii P.Smirn. Genista tanaitica P.Smirn. Medicago rupestris M.Bieb. Oxytropis carpatica Uechtr. Trigonella smyrnea Boiss. (~ T. strangulata s.l.) Thymus pseudograniticus Klokov et Des.-Shost. Poa deylii Chrtek et V.Jirásek Poa versicolor Besser Helleborus niger L. Digitalis lanata Ehrh. Salix reticulata L. Valeriana dioica L. Linaria sabulosa Czern. ex Klokov Водорості

Стигонема очката

Stigonema ocellatum (Dilw.) Thur. Мохоподібні

Схістостега периста

Schistostega pennata (Hedw.) F.Weber et D.Mohr Лишайники

Тонінія Келлера

Toninia kelleri (Elenk.) Oliv. Гриби

Тилопіл солодкий

Tylopilus alutarius (Fr.) Henn.

907

Міжнародні документи щодо охорони рослинного світу україни Охорона видів рослин в Україні відбувається з урахуванням міжнародного контексту, а саме: «червоних» списків видів, підготовлених міжнародними організаціями, або додатків (у які включені списки видів) до міжнародних природоохоронних конвенцій, стороною яких є наша держава. Виходячи з того, що згадані переліки час від часу поновлюються, нижче наведено лише стислу інформацію щодо них, а також Інтернет-адреси офіційних сайтів, де можна знайти останні версії природоохоронних переліків.

Червоний список Міжнародного союзу охорони природи (МСОП): види, яким загрожує зникнення (IUCN Red List of Threatened Species) Авторитетом у підготовці червоних книг є Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів — МСОП (International Union for Conservation of Nature and Natural Recourses, IUCN). У 1963 р. МСОП опублікував перший Міжнародний червоний список. Сьогодні МСОП використовує дев’ять чітко визначених категорій, до яких може бути віднесений будь-який таксон — наприклад, вид або підвид. За станом на жовтень 2009 р. загальний список МСОП містить майже 45 тисяч оцінених видів, з них 38% визначено як такі, що перебувають під загрозою (тобто мають категорії CR — «такий, що перебуває у критичному стані», EN — «у небезпечному стані» та VU — «вразливий»). Оцінка (та переоцінка) статусу таксонів проводиться на регулярній основі, у середньому з періодичністю у декілька років: останній «повномасштабний» перегляд списків відбувся у 2008 р. Процес занесення та оцінки таксонів здійснюється групами експертів, які відповідають за певну таксономічну групу або певний географічний регіон. Наразі Міжнародний червоний список МСОП є об’ємною електронною базою даних (у зв’язку з особливостями та обсягами ведення списку, сучасного паперового аналога не існує), доступ до якої відкрито для кожного в режимі он-лайн (www.iucnredlist.org). На сайті можна переглянути інформацію щодо статусу та стану виду (підвиду), а також ознайомитись з визначеннями категорій та критеріїв МСОП. Червона книга МСОП і Червоний список МСОП не є юридичними документами, і мають рекомендаційний характер. У той же час, багато країн світу використовує їх при створенні національних Червоних книг, в тому числі й систему категорій для видів, які повинні охоронятися, та методи оцінки їхнього статусу. Джерела інформації Червоний список Міжнародного союзу охорони природи http://www.iucnredlist.org/

Європейський червоний список тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі / European Red List of Globally Threatened Animals and Plants У 1991 р. Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН видала друком Європейський червоний список тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, який з того часу не поновлювався. У той же час, у рамках різних програм чи проектів, по окремих таксономічних групах вже підготовлено нові європейські червоні списки, по інших групах оновлення списків знаходиться у стадії підготовки. Зокрема, нова версія Європейського червоного списку судинних рослин та відповідна доповідь знаходяться у стані підготовки; очікується, що вони будуть опубліковані на початку 2011 р. і включатимуть приблизно 2000 видів.

Джерела інформації Economic Commission for Europe. European Red List of globally threatened animals and plants and recommendations on its application as adopted by the Economic Commission for Europe at its forty-sixth session (1991) by decision D (46). — New York: United Nations, 1991. — 154 pp. The European Commission: http://ec.europa.eu/environment/nature/conservation/ species/redlist/index_en.htm

908

Списки міжнародних конвенцій Інструментами міжнародного права у сфері охорони довкілля є багатосторонні міждержавні угоди (конвенції). Україна є Стороною низки конвенцій різних рівнів (глобального, загальноєвропейського, регіонального), які регулюють охорону видів рослин та місць їхнього існування. Більшість цих багатосторонніх угод має додатки, що містять списки видів, які підлягають охороні. Нижче наведено перелік основних конвенцій та їхні адреси в Інтернеті, за якими можна знайти згадані списки видів. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашингтонсь­ ка конвенція) Мета конвенції — ефективне регулювання міжнародної торгівлі зникаючими видами, запобігання незаконній торгівлі. Для практичного застосування конвенції є три додатки: Додаток I містить перелік видів, що знаходяться під загрозою зникнення, стосовно яких торгівля може дозволятися тільки у виняткових випадках; Додаток II містить перелік видів, що можуть виявитися під загрозою зникнення при відсутності суворого регулювання торгівлі ними; Додаток III містить перелік видів, регулювання торгівлі якими знаходиться в юрисдикції Сторони Конвенції, й щодо яких потрібно співпрацювати з іншими Сторонами для запобігання чи обмеження експлуатації цих видів. Щорічно списки оновлюються за ініціативою Секретаріату та за згодою Сторін Конвенції.

Джерела інформації Секретаріат Конвенції CITES http://www.cites.org

Конвенція про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) / The Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Bern Convention) Мета конвенції — охорона та відновлення видів дикої флори і фауни та їхніх природних середовищ існування в межах Європи, особливо тих видів, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Конвенція має чотири додатки, один з яких стосується рослин, а саме: Додаток I містіть перелік видів рослин, що підлягають суворій охороні.

Джерела інформації Текст та Додатки Бернської конвенції http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/104.htm

909

Список скорочень, прийнятих у Червоній книзі України (Рослинний світ)

Адм. — адміністративний АЕС — атомна електростанція А.Н. — Академія наук АР — Автономна Республіка бас. — басейн (з назвою) БЗ — біосферний заповідник бл. — близько Вл — Волинська область Вн — Вінницька область г — грам г. — гора га — гектар гг. — гори (з назвою) ГЕС — гідроелектростанція год. — година гол.чин. — головним чином див. — дивіться Дн — Дніпропетровська область Дц — Донецька область екз. — екземпляр Жт — Житомирська область зат. — затока (з назвою) Зк — Закарпатська область Зп — Запорізька область Зх. — захід зх. — західний Ів — Івано-Франківська область іл. — ілюстрація ім. — імені Кв — Київська область кг — кілограм Кд — Кіровоградська область кл. — клас кл. — клас км — кілометр Кр — Кримська автономна республіка Лв — Львівська область

Лг — Луганська область м — метр м. — місто (з назвою), мис мал. — малюнок Мк — Миколаївська область мкм — микроміліметр млн. — мільйон млрд. — мільярд мм — міліметр МСОП — міжнародна спілка охорони природи МСОП — Міжнародний Союз охорони природи та природних ресурсів н.-д. — науково-дослідний н.р.м — над рівнем моря НАН — Національна академія наук НАН — Національна Акадмія Наук НДІ — науково-дослідний інститут ННЦ УААН — Національний Науковий Центр Української Академіїї Аграрних наук НПП — національний природний парк НПП — національний природний парк о. — острів (з назвою) обл. — область о-ви — острови Од — Одеська область оз. — озеро (з назвою) окол. — околиці ос. — особин п-в — півострів пд. — південний Пд. — південь Пд.Зх. — південний захід пд.-зх. — південно-західний Пд.Сх. — південний схід пд.-сх. — південно-східний

Умовні позначення — поширення виду за літературними даними; — поширення виду за гербарними зборами; — ймовірні місця поширення або ті, які викликають сумніви; — часте трапляння виду.

910

ПЗ — природний заповідник ПЗФ — природно-заповідний фонд Пл — Полтавська область пл. — площа Пн. — північ пн. — північний Пн.Сх. — північний схід пн.-сх. — північно-східний пол. — половина поч. — початок р. — рік, річка (з назвою) Рв — Рівненська область РЛП — регіональний ландшафтний парк р-н — район рр. — роки РФ — Російська Федерація с. — село (з назвою) сек — секунда см — сантиметр См — Сумська область смт. — селище міського типу ст. — станція, століття Сх. — схід сх. — східний тер. — територія тис. — тисяча Тр — Тернопільська область у т.ч. — у тому числі ур. — урочище хв. — хвилина Хм — Хмельницька область Хр — Харківська область хр. — хребет Хс — Херсонська область Чк — Черкаська область ЧКУ — Червона книга України Чн — Чернігівська область

ЗМІСТ Вступне слово Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука

3

Передмова

4

Редакційна колегія

6

Склад Національної комісії з питань Червоної книги України

7

Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України

9

Судинні рослини

11

Водорості

622

Мохоподібні

682

Лишайники

728

Гриби

780

Література

837

Алфавітний покажчик українських назв рослин і грибів, занесених до Червоної книги України (Рослинний світ)

864

Алфавітний покажчик латинських назв рослин і грибів, занесених до Червоної книги України (Рослинний світ)

870

Українсько-російський словник назв видів рослин та грибів, занесених до червоної книги України (Рослиний світ)

882

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.06.2009 № 312 «Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (Рослинний світ)»

889

Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (Рослинний світ)

890

Перелік нових видів рослин та грибів, які включені до третього видання Червоної книги України (Рослинний світ)

901

Перелік видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (Рослинний світ)

907

Міжнародні документи щодо охорони рослинного світу україни

908

Список скорочень, прийнятих у Червоній книзі України (Рослинний світ)

910

911

під загальною редакцією член-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха

Red Data Book of Ukraine. Vegetable Kingdom ed. by Ya.P. Didukh Науково-редакційну підготовку забезпечено співробітниками Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Наукове редагування нарисів по основних таксономічних групах рослин та грибів здійснили: С.Л. Мосякін (судинні рослини: загальне та номенклатурно-таксономічне редагування), І.А. Коротченко (судинні рослини: загальне редагування та підготовка картосхем), М.М. Федорончук (судинні рослини), П.М. Царенко (водорості), В.М. Вірченко (мохоподібні), С.Я. Кондратюк (лишайники), В.П. Гелюта (гриби, підбір ілюстрацій судинних рослин) І.О. Дудка (гриби), Л.А. Якушина (підготовка літератури). У підготовці та випуску книги взяли участь: В.В. Мандзюк, директор видавництва

Літературні редактори: К.О. Лучина, М.В. Рубан Художники: І.В. Маханьков, Т.В. Степаненко, Я.І. Медловська, О.А. Задніпрян Фото: О.С. Мандзюк, І.В. Маханьков

Художнє оформлення та макет: І.В. Маханьков Компьютерна верстка: Т.В. Степаненко Технічний редактор: Х.А. Нурлаєва

Підписано до друку 05.11.2009. Формат 60х90/8. Гарнітура Myriad Pro. Тираж 5 000. Замовлення № 0911/729 Папір матовий крейдований 100 г/м2 Друк повнокольоровий. Обкладинка 7Г.

Друкарня ТОВ «Майстерня Книги»

912